Супрасльська унійна єпархія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показані 13 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
|оригінальна назва = {{lang-la|Eparchia Suprasliensis Ruthenorum}}
|оригінальна назва = {{lang-la|Eparchia Suprasliensis Ruthenorum}}
|обряд = [[Візантійський обряд|візантійський]]
|обряд = [[Візантійський обряд|візантійський]]
|файл = [[Файл:Cerkiew Zwiastowania NMP w Supraślu 03.jpg|thumb|220px|]]
|файл = Cerkiew Zwiastowania NMP w Supraślu 03.jpg
|підпис = Колишній унійний катедральний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці
|підпис =
|головне місто = [[Супрасль]]
|головне місто = [[Супрасль]]
|країна = {{Прапор Пруссії}} [[Королівство Пруссія]]
|країна = {{Прапор Пруссії}} [[Королівство Пруссія]]
|дата заснування = [[6 березня]] [[1798]]
|дата заснування = [[6 березня]] [[1798]]
|дата скасування = [[14 лютого]] [[1809]]
|дата скасування = [[14 лютого]] [[1809]]
|катедральний собор = Благовіщення Пресвятої Богородиці і святого Івана Богослова
|катедральний собор = [[Благовіщенський собор (Супрасль)|Благовіщення Пресвятої Богородиці]]
|митрополія =
|митрополія =
|єпархії-суфрагани =
|єпархії-суфрагани =
Рядок 20: Рядок 20:
|сайт =
|сайт =
}}
}}
'''Супрасльська унійна єпархія''' ({{lang-la|Eparchia Suprasliensis Ruthenorum}}) ― церковно-адміністративна одиниця [[Руська унійна церква|Руської Унійної Церкви]], яка існувала на території [[Нова Східна Пруссія|Нової Східної Пруссії]] в складі [[Королівство Пруссія|Королівства Пруссія]] у 1797–1807 рр. Офіційно потверджена папою Пієм VI 6 березня 1798 р., а скасована царем Олександром І 14 лютого 1809 р.
'''Супрасльська унійна єпархія''' ({{lang-la|Eparchia Suprasliensis Ruthenorum}}) ― церковно-адміністративна одиниця [[Руська унійна церква|Руської Унійної Церкви]], яка існувала на території [[Нова Східна Пруссія|Нової Східної Пруссії]] в складі [[Королівство Пруссія|Королівства Пруссія]] у 1797–1807 рр. Офіційно потверджена папою [[Пій VI|Пієм VI]] 6 березня 1798 р., а скасована царем [[Олександр I|Олександром І]] 14 лютого 1809 р.


== Історія ==
== Історія ==
Виникла після третього поділу Речі Посполитої, в результаті чого в кордонах [[Нова Східна Пруссія|Нової Східної Пруссії]] опинилися 37 унійних парафій з Берестейської частини Володимирсько-Берестейської унійної єпархії і 31 ― з митрополичої єпархії з 62318 вірними. 1796 р. митрополит [[Теодосій (Ростоцький)|Теодосій Ростоцький]] утворив для них генеральний вікаріат і призначив [[Теодосій (Вислоцький)|Теодосія Вислоцького]] вікарієм (від 1799 ― єпарх). Уряд Пруссії планував підпорядкувати католиків східного обряду єпископові вармінському, але керуючись [[Національний інтерес|національним інтересом]] (намагання уникнути впливу Росії), король [[Фрідріх-Вільгельм II]] утворив окрему єпархію і номінував єпископа. Згідно з вказівками Плоцьких єпископів Кшиштофа Гіларія і Онуфрія Каєтана Шембеків папа [[Пій VI]] буллою «Susceptum a Nobis» від 6 березня 1798 р. надав новоутвореній церковній структурі статус вийнятої єпархії (з-під влади митрополита). До рангу катедри піднесено василіянську церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці і святого Івана Богослова, а садибою єпископів став пізньобароковий палац архимандритів у Супраслі. Єпархія мала капітулу (2 пралати і 4 каноніки), чотири деканати (Білостоцький, Більськпідляський, Дрогичинський і Новодворський), василіянські монастирі у Варшаві і Супраслі (з філіями в Дрогичині і Кузниці) та духовну семінарію (засновану за єпископства Миколая Духновського). Одночасно влада Пруссії провела конфіскацію церковних дібр, впровадивши систему пенсій (1796) та накинувши прусську правову систему (вимоги отримання згоди державної влади на проголошення папських документів і обсадження бенефіцій, обов'язок інформування на проповідальниці про державні розпорядження). 1807 р. в результаті підписання [[Тільзитський мир|Тільзитського миру]] до Російської імперії відійшли 59 парафій з Супраслем і понад 47000 вірних, а на території [[Варшавське герцогство|Варшавського герцогства]] залишились 11 парафій, монастир василіян у Варшаві і 5757 вірних, яких згодом підпорядковано холмському унійному єпископові. Номінований ще прусським королем єпископ Лев Яворовський (перебрав управління єпархією після [[Тільзитський мир|Тільзитського миру]], а єпископські свячення отримав щойно 1811 р.), став єпископом-помічником Берестейської єпархії в Російській імперії.
Виникла після [[Поділи Речі Посполитої|третього поділу Речі Посполитої]], у результаті чого в кордонах [[Нова Східна Пруссія|Нової Східної Пруссії]] опинилися 37 унійних парафій з Берестейської частини Володимирсько-Берестейської унійної єпархії і 31&nbsp;― з митрополичої єпархії з 62&nbsp;318 вірними. 1796&nbsp;р. митрополит [[Теодосій (Ростоцький)|Теодосій Ростоцький]] утворив для них генеральний вікаріат і призначив [[Теодосій (Вислоцький)|Теодосія Вислоцького]] вікарієм (від 1799&nbsp;― єпарх). Уряд Пруссії планував підпорядкувати католиків східного обряду єпископові вармінському, але керуючись [[Національний інтерес|національним інтересом]] (намагання уникнути впливу Росії), король [[Фрідріх-Вільгельм II]] утворив окрему єпархію і номінував єпископа<ref name=":0">''Dorota Wereda.'' Supraślska diecezja greckokatolicka… ― S. 1216.</ref>.
Згідно з вказівками Плоцьких єпископів Кшиштофа Гіларія і Онуфрія Каєтана Шембеків папа Пій VI буллою «Susceptum a Nobis» від 6 березня 1798&nbsp;р. надав новоутвореній церковній структурі статус вийнятої єпархії (з-під влади митрополита). До рангу катедри піднесено василіянську церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці і святого Івана Богослова, а садибою єпископів став пізньобароковий палац архимандритів у [[Супрасль|Супраслі]]. Єпархія мала капітулу (2 пралати і 4 каноніки), чотири деканати (Білостоцький, Більськпідляський, Дрогичинський і Новодворський), василіянські монастирі у Варшаві і [[Супрасльський Благовіщенський монастир|Супраслі]] (з філіями в Дрогичині і Кузниці) та духовну семінарію (засновану за єпископства Миколая Духновського). Одночасно влада Пруссії провела конфіскацію церковних дібр, впровадивши систему пенсій (1796) та накинувши прусську правову систему (вимоги отримання згоди державної влади на проголошення папських документів і обсадження бенефіцій, обов'язок інформування на проповідальниці про державні розпорядження)<ref name=":0" />.
1807&nbsp;р. в результаті підписання [[Тільзитський мир|Тільзитського миру]] до Російської імперії відійшли 59 парафій з Супраслем і понад 47&nbsp;000 вірних, а на території [[Варшавське герцогство|Варшавського герцогства]] залишились 11 парафій, монастир василіян у Варшаві і 5&nbsp;757 вірних, яких згодом підпорядковано холмському унійному єпископові. Номінований ще прусським королем єпископ [[Лев (Яворовський)|Лев Яворовський]] (перебрав управління єпархією після [[Тільзитський мир|Тільзитського миру]], а єпископські свячення отримав щойно 1811&nbsp;р.), став єпископом-помічником Берестейської єпархії в межах Російської імперії<ref name=":0" />.


=== Єпископи ===
=== Єпископи ===
* [[Теодосій (Вислоцький)|Теодосій Вислоцький]] (28 березня 1799 ― 10 травня 1801);
* [[Теодосій (Вислоцький)|Теодосій Вислоцький]] (28 березня 1799 ― 10 травня 1801);
* [[Миколай (Духновський)|Миколай Духновський]] (15 липня 1801 ― 25 червня 1805);
* [[Миколай (Духновський)|Миколай Духновський]] (15 липня 1801 ― 25 червня 1805);
* [[Лев (Яворовський)|Лев Яворовський]] (1806 ― 1807), номінат.
* [[Лев (Яворовський)|Лев Яворовський]] (1806 ― 1807), номінат.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 34: Рядок 38:


== Література ==
== Література ==
* ''[[Блажейовський Дмитро|Дмитро Блажейовський]].'' Ієрархія Київської Церкви (861-1996). ― Львів: Каменяр, 1996. ― 567 С.
* ''[[Блажейовський Дмитро|Дмитро Блажейовський]].'' Ієрархія Київської Церкви (861—1996). ― Львів: Каменяр, 1996. ― 567 С.
* Dorota Wereda''. Supraślska diecezja greckokatolicka // Encyklopedia Katolicka. ― T. 18. ― Lublin 2013. ― S. 1216. ― ISBN 83-86668-00-8, ISBN 978-83-7306-614-4 (t. XVIII){{ref-pl}}
* ''Dorota Wereda.'' Supraślska diecezja greckokatolicka // Encyklopedia Katolicka. ― T. 18. ― Lublin 2013. ― S. 1216. ― ISBN 83-86668-00-8, ISBN 978-83-7306-614-4 (t. XVIII){{ref-pl}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.catholic-hierarchy.org/diocese/ds586.html Diocese of Suprasl (Ukrainian)] // The Hierarchy of the Catholic Church {{ref-en}} (дата доступу 28.01.2016)
* [http://www.catholic-hierarchy.org/diocese/ds586.html Diocese of Suprasl (Ukrainian)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305080613/http://www.catholic-hierarchy.org/diocese/ds586.html |date=5 березня 2016 }} // The Hierarchy of the Catholic Church {{ref-en}} (дата доступу 28.01.2016)
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Супрасль]]
[[Категорія:Історія УГКЦ]]

Поточна версія на 19:03, 6 вересня 2022

Супрасльська унійна єпархія
лат. Eparchia Suprasliensis Ruthenorum
Колишній унійний катедральний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці
Колишній унійний катедральний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці
Колишній унійний катедральний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці
Обрядвізантійський
КраїнаFlag of Prussia 1892-1918.svg|border Королівство Пруссія
Головне містоСупрасль
Дата заснування6 березня 1798
Дата скасування14 лютого 1809
Парафій67 (після 1795 р.), 70 (після 1807 р.)
Катедральний соборБлаговіщення Пресвятої Богородиці

Супрасльська унійна єпархія (лат. Eparchia Suprasliensis Ruthenorum) ― церковно-адміністративна одиниця Руської Унійної Церкви, яка існувала на території Нової Східної Пруссії в складі Королівства Пруссія у 1797–1807 рр. Офіційно потверджена папою Пієм VI 6 березня 1798 р., а скасована царем Олександром І 14 лютого 1809 р.

Історія

[ред. | ред. код]

Виникла після третього поділу Речі Посполитої, у результаті чого в кордонах Нової Східної Пруссії опинилися 37 унійних парафій з Берестейської частини Володимирсько-Берестейської унійної єпархії і 31 ― з митрополичої єпархії з 62 318 вірними. 1796 р. митрополит Теодосій Ростоцький утворив для них генеральний вікаріат і призначив Теодосія Вислоцького вікарієм (від 1799 ― єпарх). Уряд Пруссії планував підпорядкувати католиків східного обряду єпископові вармінському, але керуючись національним інтересом (намагання уникнути впливу Росії), король Фрідріх-Вільгельм II утворив окрему єпархію і номінував єпископа[1].

Згідно з вказівками Плоцьких єпископів Кшиштофа Гіларія і Онуфрія Каєтана Шембеків папа Пій VI буллою «Susceptum a Nobis» від 6 березня 1798 р. надав новоутвореній церковній структурі статус вийнятої єпархії (з-під влади митрополита). До рангу катедри піднесено василіянську церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці і святого Івана Богослова, а садибою єпископів став пізньобароковий палац архимандритів у Супраслі. Єпархія мала капітулу (2 пралати і 4 каноніки), чотири деканати (Білостоцький, Більськпідляський, Дрогичинський і Новодворський), василіянські монастирі у Варшаві і Супраслі (з філіями в Дрогичині і Кузниці) та духовну семінарію (засновану за єпископства Миколая Духновського). Одночасно влада Пруссії провела конфіскацію церковних дібр, впровадивши систему пенсій (1796) та накинувши прусську правову систему (вимоги отримання згоди державної влади на проголошення папських документів і обсадження бенефіцій, обов'язок інформування на проповідальниці про державні розпорядження)[1].

1807 р. в результаті підписання Тільзитського миру до Російської імперії відійшли 59 парафій з Супраслем і понад 47 000 вірних, а на території Варшавського герцогства залишились 11 парафій, монастир василіян у Варшаві і 5 757 вірних, яких згодом підпорядковано холмському унійному єпископові. Номінований ще прусським королем єпископ Лев Яворовський (перебрав управління єпархією після Тільзитського миру, а єпископські свячення отримав щойно 1811 р.), став єпископом-помічником Берестейської єпархії в межах Російської імперії[1].

Єпископи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Dorota Wereda. Supraślska diecezja greckokatolicka… ― S. 1216.

Література

[ред. | ред. код]
  • Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). ― Львів: Каменяр, 1996. ― 567 С.
  • Dorota Wereda. Supraślska diecezja greckokatolicka // Encyklopedia Katolicka. ― T. 18. ― Lublin 2013. ― S. 1216. ― ISBN 83-86668-00-8, ISBN 978-83-7306-614-4 (t. XVIII)(пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Супрасльська_унійна_єпархія&oldid=37041802