Подимне (одиниця оподаткування): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Alfashturm (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] подимне сплачували [[феодал]]ам селяни-общинники. Найдовше подимне збиралося на українських, білоруських та західноросійських землях.
За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] подимне сплачували [[феодал]]ам селяни-общинники. Найдовше подимне збиралося на українських, білоруських та західноросійських землях.


У [[15 століття|15]]–[[17 століття|17 ст.]] в [[Україна|Україні]] та в [[Білорусь|Білорусі]] подимне сплачували на користь литовського великого князя і польського короля державні [[селяни-данники]] й частково панські селяни зі своїх земельних ділянок натурою і частково грошима.
У [[15 століття|15]]–[[17 століття|17 ст.]] в [[Україна|Україні]] та в [[Білорусь|Білорусі]] подимне сплачували на користь литовського великого князя і польського короля державні [[селяни-данники]] й частково [[Панщина|панські селяни]] зі своїх земельних ділянок натурою і частково грошима.


На [[Полісся|Поліссі]] і [[Дніпро (річка)|Придніпров'ї]] одиницею оподаткування, поряд з «димом», було [[дворище]], до якого часто входило кілька «димів» — хат, де жили окремі сім'ї. В такому разі подимне сплачувалося від кожного «диму». З [[16 століття|16 ст.]] подимне перетворилося на звичайний натуральний та грошовий [[чинш]].
На [[Полісся|Поліссі]] і [[Дніпро (річка)|Придніпров'ї]] одиницею оподаткування, поряд з «димом», було [[дворище]], до якого часто входило кілька «димів» — хат, де жили окремі сім'ї. В такому разі подимне сплачувалося від кожного «диму». З [[16 століття|16 ст.]] подимне перетворилося на звичайний натуральний та грошовий [[чинш]].


Перехід решти українських земель у 1569&nbsp;р. до складу Корони Польської стимулює поширення й на них кріпосного права, щоправда не в таких потворних масштабах, як це мало місце на західноукраїнських землях. Так, якщо в Галичині панщина сягала 3-6 днів на тиждень, то, скажімо, на землях Південної Київщини кількість днів обов'язкового відробітку на пана могла коливатися від одного до максимум трьох днів на тиждень. Причому, дні відробітку накладалися не на окремі селянські господарства&nbsp;— дим, а на об'єднання дворів, на яких могло мешкати по декілька поколінь однієї селянської родини&nbsp;— так звані дворища<ref>[http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/kozatsk-povstannya/spod-vannya-ta-rozcharuvannya-v-d-narodzhennya-novo-v-tchizni/ Сподівання та розчарування від народження нової Вітчизни//Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»]</ref>.
Перехід решти українських земель у [[Люблінська унія|1569&nbsp;р.]] до складу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] стимулює поширення й на них [[Кріпацтво|кріпосного права]], щоправда не в таких масштабах, як на західноукраїнських землях. Так, якщо в Галичині панщина сягала 3-6 днів на тиждень, то на землях Південної Київщини кількість днів обов'язкового відробітку на пана могла коливатися від одного до максимум трьох днів на тиждень. Причому, дні відробітку накладалися не на окремі селянські господарства&nbsp;— дим, а на об'єднання дворів, на яких могло мешкати по декілька поколінь однієї селянської родини&nbsp;— так звані дворища<ref>{{Cite web |url=http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/kozatsk-povstannya/spod-vannya-ta-rozcharuvannya-v-d-narodzhennya-novo-v-tchizni/ |title=Сподівання та розчарування від народження нової Вітчизни//Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон» |accessdate=7 листопада 2015 |archive-date=14 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160314032852/http://litopys.com.ua/encyclopedia/kozatsk-povstannya/spod-vannya-ta-rozcharuvannya-v-d-narodzhennya-novo-v-tchizni/ }}</ref>.

== Див. також ==
* [[Поголовщина]]
* [[Полюддя]]
* [[Панщина]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 23: Рядок 18:
== Джерела та література ==
== Джерела та література ==
* ''Гайдай Л.'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
* ''Гайдай Л.'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
* ''Гурбик А. О''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dym Дим] // {{ЕІУ|2|384}}
* ''Гурбик А. О''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dym Дим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160617084632/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dym |date=17 червня 2016 }} // {{ЕІУ|2|384}}
* ''Гурбик А. О''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Podymne Подимне] // {{ЕІУ|8|295}}
* ''Гурбик А. О''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Podymne Подимне] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161107221110/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Podymne |date=7 листопада 2016 }} // {{ЕІУ|8|295}}
* {{ДІУ}}
* {{ДІУ}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1049/58/1/2/#1019 Дим] // {{Юридична енциклопедія|2}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1049/58/1/2/#1019 Дим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160809063528/http://cyclop.com.ua/content/view/1049/58/1/2/#1019 |date=9 серпня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|2}}
* [http://leksika.com.ua/18571227/legal/podimniy_podatok Подимний податок] // {{Юридична енциклопедія|4}}
* [http://leksika.com.ua/18571227/legal/podimniy_podatok Подимний податок] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161216190732/http://leksika.com.ua/18571227/legal/podimniy_podatok |date=16 грудня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|4}}
* {{УМЕ11|частина=Подимне|сторінки=1409}}
* {{УМЕ11|частина=Подимне|сторінки=1409}}

== Див. також ==
* [[Поголовщина]]
* [[Полюддя]]
* [[Панщина]]


{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
Рядок 38: Рядок 38:
[[Категорія:Економічна історія України]]
[[Категорія:Економічна історія України]]
[[Категорія:Економіка Великого князівства Литовського]]
[[Категорія:Економіка Великого князівства Литовського]]
[[Категорія:Економіка Київської Русі]]

Версія за 23:20, 2 жовтня 2022

Поди́мне, подимщина, димне, дим — одна з форм феодального податку в Київській Русі та на українських землях, що в 1418 ст. перебували під владою феодальної Литви і Польщі.

Назва походить від одиниці оподаткування — диму (будинку, двору з комином).

За часів Київської Русі подимне сплачували феодалам селяни-общинники. Найдовше подимне збиралося на українських, білоруських та західноросійських землях.

У 1517 ст. в Україні та в Білорусі подимне сплачували на користь литовського великого князя і польського короля державні селяни-данники й частково панські селяни зі своїх земельних ділянок натурою і частково грошима.

На Поліссі і Придніпров'ї одиницею оподаткування, поряд з «димом», було дворище, до якого часто входило кілька «димів» — хат, де жили окремі сім'ї. В такому разі подимне сплачувалося від кожного «диму». З 16 ст. подимне перетворилося на звичайний натуральний та грошовий чинш.

Перехід решти українських земель у 1569 р. до складу Речі Посполитої стимулює поширення й на них кріпосного права, щоправда не в таких масштабах, як на західноукраїнських землях. Так, якщо в Галичині панщина сягала 3-6 днів на тиждень, то на землях Південної Київщини кількість днів обов'язкового відробітку на пана могла коливатися від одного до максимум трьох днів на тиждень. Причому, дні відробітку накладалися не на окремі селянські господарства — дим, а на об'єднання дворів, на яких могло мешкати по декілька поколінь однієї селянської родини — так звані дворища[1].

Примітки

  1. Сподівання та розчарування від народження нової Вітчизни//Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон». Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.

Джерела та література

Посилання

Див. також