Транссибірська магістраль: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
AHbot (обговорення | внесок)
Боти
192 055 редагувань
м Виправлення посилання на багатозначність за допомогою бота: Самара змінено на Самара (притока Дніпра)
мНемає опису редагування
 
(Не показані 40 проміжних версій 28 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{unibox}}
'''Транссибі́рська залізнична магістраль''' (Трансси́б), Великий Сибірський Шлях (історична назва) — залізниця через [[Євразія|Євразійський]] [[континент]], що сполучає [[Європейська частина Росії|Європейську частину Росії]], її найбільші промислові [[район]]и і [[Москва|Москву]] з її серединними ([[Сибір]]) і східними ([[Далекий Схід Росії|Далекий Схід]]) районами. Довжина 9 288,2 км, це найдовша [[залізниця]] в [[світ]]і. Найвища точка шляху — [[Яблоновий перевал]] (1 019 м над рівнем моря). У [[2002]] була завершена повна електрифікація.
{{Транссибірська залізниця}}


'''Транссибі́рська залізнична магістраль''' (Трансси́б), Великий Сибірський шлях (історична назва) — [[залізниця]] через [[Євразія|Євразійський]] [[Материк|континент]], що сполучає [[Європейська частина Росії|Європейську частину Росії]], її найбільші промислові [[район]]и і [[Москва|Москву]] з її серединними ([[Сибір]]) і східними ([[Далекий Схід Росії|Далекий Схід]]) районами. Транссиб є найдовшою [[залізниця|залізницею]] в [[світ]]і (завдовжки 9 288,2 км). Найвища точка шляху — [[Яблоновий хребет]] (1 019 м над рівнем моря). У [[2002]] році завершена повна [[Електрифікація залізниць|електрифікація залізниці]].
Власне Транссибом може називатися лише східна частина магістралі, від [[Челябінськ]]а ([[Південний Урал]]) до [[Владивосток]]а. Її довжина — близько 7 тис. км. Саме ця ділянка була побудована у [[1891]] — [[1916]] роки.
[[Файл:Vladivostok TSR.JPG|міні|ліворуч|250пкс|[[Владивосток (станція)|Вокзал у Владивостоці]] — кінцевий пункт Транссибу]]
Власне Транссибом може називатися лише східна частина магістралі, від [[Челябінськ]]а ([[Південний Урал]]) до [[Владивосток]]а. Її довжина — близько 7 тис. км. Саме ця ділянка була побудована у [[1891]]—[[1916]] роках.


Транссиб сполучає Центр ([[Москва|Москву]]), міста [[Урал]]у, [[Сибір|Сибиру]] і [[Тихий океан]] ([[Владивосток]]), а кажучи ширше — західні і південні порти ([[Санкт-Петербург]], [[Калінінград]], [[Новоросійськ]]) і столицю [[Росія|Росії]], а також залізничні виходи в [[Європа|Європу]], з одного боку, з [[порт]]ами і залізничними виходами в [[Азія|Азію]] ([[Владивосток]], [[Находка (місто)|Находка]], [[Ваніно]], [[Забайкальськ]]) з іншого боку.
Транссиб сполучає центр ([[Москва|Москву]]), міста [[Уральські гори|Уралу]], [[Сибір]]у й [[Тихий океан]] ([[Владивосток]]), а кажучи ширше — західні і південні порти ([[Санкт-Петербург]], [[Калінінград]], [[Новоросійськ]]) і столицю [[Росія|Росії]], а також залізничні виходи до [[Європа|Європи]], з одного боку, з [[порт]]ами і залізничними виходами в [[Азія|Азію]] ([[Владивосток]], [[Находка]], [[Ваніно]], [[Забайкальськ]]) з іншого боку.
[[Файл:Vladivostok TSR.JPG|thumb|250px|Вокзал у Владивостоці — кінцевий пункт Транссибу]]


== Основні віхи будівництва ==
== Основні віхи будівництва ==
[[Файл:Trans-Siberian tunnel.jpg|міні|праворуч|250пкс|Залізничний тунель на Навколобайкальській залізниці на захід від Культюка]]
Офіційне будівництво розпочалося 19 ([[31 травня]]) [[1891]] року в районі поблизу [[Владивосток]]а (Куперовська западина), на закладці був присутній [[Принц|цесаревич]] Микола Олександрович, майбутній імператор [[Микола II (російський імператор)|Микола ІІ]]. Фактично ж будівництво почалося раніше, на початку березня 1891 року, коли почалося будівництво дільниці [[Міас (місто)|Міас]] — [[Челябінськ]]. З'єднання рейок на всій протяжності Великого Сибірського шляху відбулося 21 жовтня ([[3 листопада]]) [[1901]] року, коли будівельники [[Китайсько-Східна залізниця|Китайсько-Східної залізниці]], що прокладали залізницю із заходу та сходу, зустрілися один з одним, проте регулярного руху поїздів на всій протяжності магістралі на той час не існувало.


Постійний регулярний рух поїздів між столицею імперії — [[Санкт-Петербург]]ом і тихоокеанськими портами Росії — [[Владивосток]]ом й [[Далянь|Дальнім]] залізницею було встановлено у липні [[1903]] року, коли [[Китайсько-Східна залізниця]], що пролягає через [[Маньчжурія|Маньчжурію]], була прийнята в експлуатацію. Дата 1 ([[14 липня]]) 1903 року ознаменувала собою також становлення Великого Сибірського шляху до ладу на всій його протяжності, хоча на шляху був проміжок: через озеро [[Байкал]] доводилося переправляти поїзди на спеціальному залізничному поромі.
[[Файл:Trans-Siberian tunnel.jpg|thumb|right|240px|Залізничний тунель на Навколобайкальській залізниці на захід від [[Культюк]]а]]
[[Файл:VladivostokStation.jpg|thumb|240px|Вокзал у Владивостоці — кінцевий пункт Транссибу]]
[[Файл:VladivostokStation.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Вокзал у Владивостоці — кінцевий пункт Транссибу]]
Безпересадкове сполучення між Санкт-Петербургом і Владивостоком відкрито після початку робочого руху по [[Навколобайкальська залізниця|Навколобайкальській залізниці]] 18 вересня ([[1 жовтня]]) [[1904]] року, а за рік, 16 ([[29 жовтня]]) [[1905]] року, Навколобайкальська залізниця, як частина Великого Сибірського шляху, була прийнята в постійну експлуатацію, то ж регулярні пасажирські поїзди вперше в історії мали можливість прямувати лише по рейках, без використання поромних переправ, від берегів [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]] (із Західної Європи) до берегів [[Тихий океан|Тихого океану]] (до Владивостока). Кінець будівництва на території російської імперії відбулося 5 ([[18 жовтня]]) [[1916]] року, із введенням в експлуатацію залізничного мосту через річку [[Амур (річка)|Амур]] поблизу [[Хабаровськ]]а і початком руху поїздів цим мостом.


Вартість будівництва Транссибу із 1891 по 1913 роки склала 1 455 413 тисяч карбованців.
Офіційне будівництво розпочалося 19 ([[31 травня]]) [[1891]] в районі поблизу [[Владивосток]]у (Куперовська западина), на закладці був присутній Цесаревич Микола Олександрович, майбутній імператор [[Микола II]]. Фактично ж будівництво стартувало раніше, на початку березня 1891 року, коли почалося будівництво ділянки [[Міас (місто)|Міас]] — [[Челябінськ]]. З'єднання рейок на всій протяжності Великого Сибірського Шляху відбулося 21 жовтня ([[3 листопада]]) [[1901]]року, коли будівельники [[Китайсько-Східна залізниця|Китайсько-Східної залізниці]], що прокладали рейкову колію із заходу і сходу, зустрілися один з одним. Але регулярного руху потягів на всій протяжності магістралі в цей час не існувало.

Регулярне сполучення між столицею імперії — [[Санкт-Петербург]]ом і тихоокеанськими портами Росії — [[Владивосток]]ом і [[Далянь|Дальним]] залізницею було встановлено в липні [[1903]], коли [[Китайсько-Східна залізниця]], що проходить через [[Маньчжурія|Маньчжурію]], була прийнята в постійну («правильну») експлуатацію. Дата 1 ([[14 липня]]) 1903 ознаменувала собою також становлення Великого Сибірського Шляху до ладу на всій його протяжності, хоча на шляху був проміжок: через [[Байкал]] доводилося переправляти потяги на спеціальному поромі.

Безперервна колія між Санкт-Петербургом і Владивостоком з'явилася після початку робочого руху по [[Навколобайкальська залізниця|Навколобайкальській залізниці]] 18 вересня ([[1 жовтня]]) [[1904]]; а за рік, 16 ([[29 жовтня]]) [[1905]] року, Навколобайкальська залізниця, як відрізок Великого Сибірського Шляху, була прийнята в постійну експлуатацію; і регулярні пасажирські потяги вперше в історії мали можливість слідувати тільки по рейках, без використання поромних переправ, від берегів [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]] (із Західної Європи) до берегів [[Тихий океан|Тихого океану]] (до Владивостока). Кінець будівництва на території Російської Імперії: 5 ([[18 жовтня]]) [[1916]], із пуском моста через [[Амур (річка)|Амур]] поблизу [[Хабаровськ]]а і початком руху потягів цим мостом.

Вартість будівництва Транссибу із 1891 по 1913 склала 1 455 413 тисяч карбованців.


== Напрямки Транссибу ==
== Напрямки Транссибу ==
;Північний
;Північний:
: [[Москва]] — [[Ярославль]] — [[Кіров (Кіровська область)|Кіров]] — [[Перм]] — [[Єкатеринбург]] — [[Тюмень]] — [[Омськ]] — [[Владивосток]].
: [[Москва]] — [[Ярославль]] — [[Кіров (Кіровська область)|Кіров]] — [[Перм]] — [[Єкатеринбург]] — [[Тюмень]] — [[Омськ]] — [[Владивосток]].
;Новий
;Новий:
: [[Москва]] — [[Нижній Новгород]] — [[Кіров (Кіровська область)|Кіров]] — [[Перм]] — [[Єкатеринбург]] — [[Тюмень]] — [[Омськ]] — [[Владивосток]].
: [[Москва]] — [[Нижній Новгород]] — [[Кіров (Кіровська область)|Кіров]] — [[Перм]] — [[Єкатеринбург]] — [[Тюмень]] — [[Омськ]] — [[Владивосток]].
;Південний
;Південний:
: [[Москва]] — [[Муром]] — [[Арзамас]] — [[Канаш]] — [[Казань]] — [[Єкатеринбург]] — [[Омськ]] — [[Владивосток]].
: [[Москва]] — [[Муром]] — [[Арзамас]] — [[Канаш]] — [[Казань]] — [[Єкатеринбург]] — [[Омськ]] — [[Владивосток]].
;Історичний
;Історичний:
: [[Москва]] — [[Рязань]] — [[Рузаєвка]] — [[Самара (притока Дніпра)|Самара]] — [[Уфа]] — [[Челябінськ]] — [[Омськ]] — [[Владивосток]].
: [[Москва]] — [[Рязань]] — [[Рузаєвка]] — [[Самара (притока Дніпра)|Самара]] — [[Уфа]] — [[Челябінськ]] — [[Омськ]] — [[Владивосток]].


== Межі із залізницями ==
== Сусіди ==
[[Файл:Trans siberian railroad small.png|thumb|right|300px|Мапа Транссибу. <br />''Червоною смугою на мапі позначена Транссибірська магістраль, зеленою&nbsp;— Байкало-Амурська магістраль'']]
[[Файл:Trans siberian railroad small.png|міні|праворуч|250пкс|Мапа Транссибу (''червоною смугою на мапі позначена Транссибірська магістраль, зеленою — Байкало-Амурська магістраль'')]]
Територією Північного [[Казахстан]]у проходить Середньосибірська залізниця. [[Кемеровська область|Кемеровську область]] з [[Алтайський край|Алтайським краєм]] сполучає [[Західно-Сибірська залізниця]], а з [[Барнаул]]а на південь до [[Середня Азія|Середньої Азії]] веде [[Південно-Сибірська магістраль|Півдсиб]], далі переходить у [[Туркестано-Сибірська магістраль|Турксиб]]. Наприкінці [[XX століття]] на Далекому Сході північніше Транссибу прокладена [[Байкало-Амурська магістраль]].


== Цікаві факти ==
Територією Північного [[Казахстан]]у проходить [[Середньосибірська залізниця]]. [[Кемеровська область|Кемеровську область]] з [[Алтайський край|Алтайським краєм]] сполучає [[Західно-Сибірська залізниця]], а з [[Барнаул]]а на південь до [[Середня Азія|Середньої Азії]] веде [[Півдсиб]], далі переходить у [[Турксиб]]. Наприкінці [[XX століття]] на Далекому Сході північніше Транссибу прокладена [[Байкало-Амурська магістраль]].
* Хоча Владивосток є кінцевою станцією Транссибу, на гілці на [[Находка|Находку]] є найвіддаленіші від [[Москва|Москви]] станції — [[мис Астаф'єва]] й [[Східний порт]].
* Транссибом до [[2010]] року курсував найдовшим у світі маршрутом [[Харків — Владивосток (поїзд)|поїзд № 53/54]] сполученням [[Харків-Пасажирський|Харків]] — [[Владивосток (станція)|Владивосток]], що долав відстань 9 714 км за 174 години 10 хвилин. З [[15 травня]] [[2010]] року поїзду скорочено маршрут руху до [[Уфа|Уфи]], проте зберігалося до 2011 року курсування [[Вагон безпересадкового сполучення|вагонів безпересадкового сполучення]]. Найвіддаленішим у світі [[Вагон безпересадкового сполучення|вагоном безпересадкового сполучення]] був [[Купе (вагон)|купейний вагон]] [[Київ-Пасажирський|Київ]] — [[Владивосток (станція)|Владивосток]], відстань 10 259 км, час в дорозі складав 187 годин (або 7 діб 19 годин 50 хвилин). У 2010 році цей безпересадковий вагон був також скасовано, у 2011 році також було припинено курсування поїзду № 53/54 [[Харків]] — [[Уфа]] та вагонів безпересадкового сполучення [[Харків]] — [[Владивосток]]. В результаті нині найдовший маршрут у світі належить поїзду [[Москва-Пасажирська-Ярославська|Москва]] — [[Владивосток (станція)|Владивосток]], протяжність рейсу 9 288 км.
* «Найшвидший» поїзд Транссибу № 1/2 «[[Росія (поїзд)|Росія]]» сполученням [[Москва-Пасажирська-Ярославська|Москва]] — [[Владивосток (станція)|Владивосток]]. Він проходить Транссибом за 6 діб 2 години. Швидкий поїзд № 99/100 сполученням [[Москва]] — [[Владивосток]] долає цю ж відстань за 6 діб 19 годин.
* На [[Москва-Пасажирська-Ярославська|Ярославському вокзалі]] [[Москва|Москви]], а також у [[Владивосток (станція)|Владивостоці]] встановлені спеціальні кілометрові стовпи із зазначенням протяжності магістралі — «0 км» на одній грані та «9298 км» на іншій (причому у Владивостоці на знаку написано «9288», ця цифра є вірною).

== Галерея ==
<gallery widths="170px" heights="170px">
Yaroslavsky rail terminal front side.jpg|[[Москва-Пасажирська-Ярославська|Ярославський вокзал]] — початковий пункт Транссибірської магістралі
Нулевой километр.JPG|Кілометровий залізничний стовп з нульовою відміткою на Ярославському вокзалі Москви
Vladivostok distencemonument.JPG|Кілометровий залізничний стовп з відміткою 9288 на залізничному вокзалі Владивостока
Yar vokzal.JPG|Вокзал [[Ярославль-Головний]]
Файл:Prokudin-Gorskii-25.jpg|Залізничний міст через річку [[Кама]] біля [[Перм]]і на початку XX століття
Transsib.jpg|Транссиб в [[Єкатеринбург|Єкатеринбурзі]]
Novosibirsk Glavny Station 07-2016 img3.jpg|Вокзал [[Новосибірськ-Головний]]
The old rail bridge over the river Ob near Novosibirsk.jpg|Перший залізничний міст через річку [[Об]] біля Новосибірська
Красноярск Железнодорожный вокзал 02.08.2016 (2).jpg|Залізничний вокзал у [[Красноярськ]]у
Irkutsk-Passagirsky.jpg|Вокзал в [[Іркутськ-Пасажирський|Іркутську]]
Железнодорожная станция Чита-2 2976418.jpeg|Залізнична станція [[Чита II]]
Khabarovsk railway station 2014 ф3.JPG|Вокзал у [[Хабаровськ I|Хабаровську]]
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://www.google.ru/intl/ru/landing/transsib/ Виртуальное путешествие из Москвы во Владивосток.]
* [https://web.archive.org/web/20130428233345/http://www.google.ru/intl/ru/landing/transsib/ Виртуальное путешествие из Москвы во Владивосток]
* [http://www.transsib.ru/ Транссибірська магістраль&nbsp;— Вебенциклопедія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121229233525/http://transsib.ru/ |date=29 грудня 2012 }}
* [http://www.transsib.ru/ Транссибирская магистраль — Веб-энциклопедия]
* [http://prometeus.nsc.ru/biblio/transsib/index.ssi Транссибирская магистраль до 1917 г. Библиографический указатель / Составитель С. К. Канн]
* [http://prometeus.nsc.ru/biblio/transsib/index.ssi Транссибирская магистраль до 1917 г. Библиографический указатель / Составитель С. К. Канн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071219093025/http://prometeus.nsc.ru/biblio/transsib/index.ssi |date=19 грудня 2007 }}
* [http://frontiers.loc.gov/cgi-bin/ampage?collId=mtfxtx&fileName=txn/nb0005//mtfxtxnb0005.db&recNum=3&itemLink=r%3Fintldl%2Fmtfront%3A@field%28NUMBER%2B@od1%28mtfxtx%2Bnb0005%29%29&linkText=0 Путеводитель по Великой сибирской железной дороге. С-Петербург, 1900 год. Издание Министерства путей сообщения.]
* [http://frontiers.loc.gov/cgi-bin/ampage?collId=mtfxtx&fileName=txn/nb0005//mtfxtxnb0005.db&recNum=3&itemLink=r%3Fintldl%2Fmtfront%3A@field%28NUMBER%2B@od1%28mtfxtx%2Bnb0005%29%29&linkText=0 Путеводитель по Великой сибирской железной дороге. С-Петербург, 1900 год. Издание Министерства путей сообщения]
* [http://www.nash-sovremennik.ru/p.php?y=2006&n=1&id=3 В. Распутин. Транссиб (из книги «Сибирь, Сибирь…»).]
* [http://www.nash-sovremennik.ru/p.php?y=2006&n=1&id=3 В. Распутин. Транссиб (из книги «Сибирь, Сибирь…»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070927142859/http://www.nash-sovremennik.ru/p.php?y=2006&n=1&id=3 |date=27 вересня 2007 }}
* [http://community.livejournal.com/transsib_ru/ Транссибирская магистраль в Живом Журнале.]
* [http://community.livejournal.com/transsib_ru/ Транссибирская магистраль в Живом Журнале] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110119225247/http://community.livejournal.com/transsib_ru |date=19 січня 2011 }}
* [https://www.britannica.com/topic/Trans-Siberian-Railroad Trans-Siberian Railroad (railway, Russia)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170909193756/https://www.britannica.com/topic/Trans-Siberian-Railroad |date=9 вересня 2017 }}&nbsp;// [[Encyclopædia Britannica]] {{ref-en}}



[[Категорія:Російські залізниці]]
[[Категорія:Російські залізниці]]
[[Категорія:Мегапроєкти]]

[[af:Transsiberiese Spoorlyn]]
[[be:Транссібірская магістраль]]
[[be-x-old:Транссыбірская магістраль]]
[[bg:Транссибирска магистрала]]
[[bs:Transsibirska pruga]]
[[ca:Transsiberià]]
[[cs:Transsibiřská magistrála]]
[[cu:Прѣꙁъсибирьскъ колѣинъ пѫть]]
[[cv:Трансçĕпĕр магистралĕ]]
[[cy:Rheilffordd Traws-Siberia]]
[[da:Den transsibiriske jernbane]]
[[de:Transsibirische Eisenbahn]]
[[el:Υπερσιβηρικός Σιδηρόδρομος]]
[[en:Trans-Siberian Railway]]
[[eo:Transsiberia fervojo]]
[[es:Transiberiano]]
[[eu:Transiberiarra]]
[[fa:راه آهن سراسری سیبری]]
[[fi:Siperian rata]]
[[fr:Transsibérien]]
[[he:הרכבת הטרנס-סיבירית]]
[[hr:Transsibirska pruga]]
[[hu:Transzszibériai vasútvonal]]
[[id:Jalur kereta api Trans-Siberia]]
[[io:Transsiberia fervoyo]]
[[it:Ferrovia Transiberiana]]
[[ja:シベリア鉄道]]
[[ka:ტრანსციმბირის მაგისტრალი]]
[[ko:시베리아 횡단 철도]]
[[ku:Rêhesina transsibîrî]]
[[lt:Transsibiro geležinkelis]]
[[mk:Транссибирска железница]]
[[ml:ട്രാൻസ് സൈബീരിയൻ റെയിൽപ്പാത]]
[[mr:सायबेरियन रेल्वे]]
[[nds:Transsibirisch Isenbahn]]
[[nl:Trans-Siberische spoorlijn]]
[[nn:Den transsibirske jarnvegen]]
[[no:Den transsibirske jernbanen]]
[[pl:Kolej transsyberyjska]]
[[pt:Transiberiana]]
[[ro:Calea ferată transsiberiană]]
[[ru:Транссибирская магистраль]]
[[simple:Trans-Siberian railway]]
[[sk:Transsibírska magistrála]]
[[sl:Transsibirska železnica]]
[[sr:Транссибирска железница]]
[[sv:Transsibiriska järnvägen]]
[[tr:Trans Sibirya Demiryolu]]
[[vi:Đường sắt xuyên Siberi]]
[[yi:טראנס-סיבירישע באן]]
[[zh:西伯利亞鐵路]]

Поточна версія на 17:19, 20 жовтня 2022

Транссибірська магістраль
Зображення
Країна  Росія
Власник Російські залізниці
Обмеження швидкості 39 метр на секунду
Замінений на Красноярська залізниця
Оператор Російські залізниці
Дата офіційного відкриття 1903
Ширина колії російська колія
Початкова чи кінцева точка Москва, Челябінськ-Головнийd і Владивосток (станція)
З'єднується з Ярославль[1], Кіров[1], Перм[1], Єкатеринбург[1], Тюмень[1], Омськ[1], Новосибірськ[1], Красноярськ[1], Тайшет, Іркутськ[1], Улан-Уде[1], Чита[1], Біробіджан[1], Хабаровськ[1], Владивосток[1], Китайсько-Східна залізниця, Амуро-Якутська магістраль, Благовєщенськ, Пхеньян, Туманган, Хасан, Уссурійськ, Владимир[1], Нижній Новгород[1], Москва[1], Ангарськ[1] і Байкальськ[1]
Довжина або відстань 9288 км[2]
Дорожня карта
Файл KML Template:Attached KML/Trans-Siberian Railwayd
Маршрутна карта Шаблон:Транссибірська залізниця
Тип електрифікації 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd і 3 кВ постійного струмуd
CMNS: Транссибірська магістраль у Вікісховищі

Транссибі́рська залізнична магістраль (Трансси́б), Великий Сибірський шлях (історична назва) — залізниця через Євразійський континент, що сполучає Європейську частину Росії, її найбільші промислові райони і Москву з її серединними (Сибір) і східними (Далекий Схід) районами. Транссиб є найдовшою залізницею в світі (завдовжки 9 288,2 км). Найвища точка шляху — Яблоновий хребет (1 019 м над рівнем моря). У 2002 році завершена повна електрифікація залізниці.

Вокзал у Владивостоці — кінцевий пункт Транссибу

Власне Транссибом може називатися лише східна частина магістралі, від Челябінська (Південний Урал) до Владивостока. Її довжина — близько 7 тис. км. Саме ця ділянка була побудована у 1891—1916 роках.

Транссиб сполучає центр (Москву), міста Уралу, Сибіру й Тихий океан (Владивосток), а кажучи ширше — західні і південні порти (Санкт-Петербург, Калінінград, Новоросійськ) і столицю Росії, а також залізничні виходи до Європи, з одного боку, з портами і залізничними виходами в Азію (Владивосток, Находка, Ваніно, Забайкальськ) з іншого боку.

Основні віхи будівництва

[ред. | ред. код]
Залізничний тунель на Навколобайкальській залізниці на захід від Культюка

Офіційне будівництво розпочалося 19 (31 травня) 1891 року в районі поблизу Владивостока (Куперовська западина), на закладці був присутній цесаревич Микола Олександрович, майбутній імператор Микола ІІ. Фактично ж будівництво почалося раніше, на початку березня 1891 року, коли почалося будівництво дільниці Міас — Челябінськ. З'єднання рейок на всій протяжності Великого Сибірського шляху відбулося 21 жовтня (3 листопада) 1901 року, коли будівельники Китайсько-Східної залізниці, що прокладали залізницю із заходу та сходу, зустрілися один з одним, проте регулярного руху поїздів на всій протяжності магістралі на той час не існувало.

Постійний регулярний рух поїздів між столицею імперії — Санкт-Петербургом і тихоокеанськими портами Росії — Владивостоком й Дальнім залізницею було встановлено у липні 1903 року, коли Китайсько-Східна залізниця, що пролягає через Маньчжурію, була прийнята в експлуатацію. Дата 1 (14 липня) 1903 року ознаменувала собою також становлення Великого Сибірського шляху до ладу на всій його протяжності, хоча на шляху був проміжок: через озеро Байкал доводилося переправляти поїзди на спеціальному залізничному поромі.

Вокзал у Владивостоці — кінцевий пункт Транссибу

Безпересадкове сполучення між Санкт-Петербургом і Владивостоком відкрито після початку робочого руху по Навколобайкальській залізниці 18 вересня (1 жовтня) 1904 року, а за рік, 16 (29 жовтня) 1905 року, Навколобайкальська залізниця, як частина Великого Сибірського шляху, була прийнята в постійну експлуатацію, то ж регулярні пасажирські поїзди вперше в історії мали можливість прямувати лише по рейках, без використання поромних переправ, від берегів Атлантичного океану (із Західної Європи) до берегів Тихого океану (до Владивостока). Кінець будівництва на території російської імперії відбулося 5 (18 жовтня) 1916 року, із введенням в експлуатацію залізничного мосту через річку Амур поблизу Хабаровська і початком руху поїздів цим мостом.

Вартість будівництва Транссибу із 1891 по 1913 роки склала 1 455 413 тисяч карбованців.

Напрямки Транссибу

[ред. | ред. код]
Північний
Москва — Ярославль — Кіров — Перм — Єкатеринбург — Тюмень — Омськ — Владивосток.
Новий
Москва — Нижній Новгород — Кіров — Перм — Єкатеринбург — Тюмень — Омськ — Владивосток.
Південний
Москва — Муром — Арзамас — Канаш — Казань — Єкатеринбург — Омськ — Владивосток.
Історичний
Москва — Рязань — Рузаєвка — Самара — Уфа — Челябінськ — Омськ — Владивосток.

Межі із залізницями

[ред. | ред. код]
Мапа Транссибу (червоною смугою на мапі позначена Транссибірська магістраль, зеленою — Байкало-Амурська магістраль)

Територією Північного Казахстану проходить Середньосибірська залізниця. Кемеровську область з Алтайським краєм сполучає Західно-Сибірська залізниця, а з Барнаула на південь до Середньої Азії веде Півдсиб, далі переходить у Турксиб. Наприкінці XX століття на Далекому Сході північніше Транссибу прокладена Байкало-Амурська магістраль.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х http://www.transsiberianexpress.net/trans-siberian-trains.html
  2. ↑ https://de.sputniknews.com/infographiken/20110601259307835/

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транссибірська_магістраль&oldid=37399799