Ярина Йосиф: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
(Не показані 29 проміжних версій 15 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Особа |
{{Othernames|Ярина (значення)}}{{Особа |
||
| ім'я = Йосиф Ярина |
| ім'я = Йосиф Ярина |
||
| жінка = |
|||
| дата_народження = [[1788]] |
|||
| оригінал імені = |
|||
| місце_народження = [[Файл:Flag_of_the_Habsburg_Monarchy.svg|20px]] [[Радочин]], [[Горлицький повіт|Горлицького повіту]] [[Австро-Угорщина]] |
|||
| зображення = |
|||
| дата_смерті = [[15 вересня]] [[1817]] |
|||
| розмір = |
|||
| місце_смерті = [[Файл:Flag_of_the_Habsburg_Monarchy.svg|20px]] [[Львів]], [[Австро-Угорщина]] |
|||
| дата народження =20.2.1788 |
|||
| місце народження ={{Прапорець|AUTimp}} [[Котань]], дукельський округ, [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австрія]] |
|||
| дата смерті =15.9.1817 |
|||
| місце смерті ={{Прапорець|AUTimp}} [[Львів]], [[Австрія]] |
|||
| поховання = |
|||
| громадянство = |
|||
| підданство = |
|||
| національність = українець |
| національність = українець |
||
| військове звання = |
|||
| партія = |
|||
| нагороди = |
|||
| рід_діяльності = богослов, філософ, письменник, педагог |
| рід_діяльності = богослов, філософ, письменник, педагог |
||
| |
| конфесія = греко-католик |
||
}} |
}} |
||
''' |
'''Йосиф Ярина''' (20 лютого [[1788]], [[Котань]]<ref>{{Cite web|url=http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl/56/142/0/0/6828/56_142_0_0_6828_00039.jpg|title=Метрика вроджень парафії Крампна з дочерною Котань|last=|first=|date=1784-1836|website=|publisher=|language=латиною|accessdate=|archive-date=3 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180703124436/http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl/56/142/0/0/6828/56_142_0_0_6828_00039.jpg}}</ref>, дукельського округу, тепер [[Польща]] — [[15 вересня]] [[1817]], [[Львів]]) — український [[богослов]] і [[педагог]], [[філософ]], [[поет]] і [[літературознавець]], [[професор]] [[Львівський університет|Львівського університету]]. Автор наукових статей з історико-філософських проблем, літературних рецензій і поетичних творів [[латинська мова|латинською]] та [[німецька мова|німецькою мовою]]. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народився Йосиф Ярина у [[1788]] році на [[Лемківщина|Лемківщині]], в |
Народився Йосиф Ярина у [[1788]] році на [[Лемківщина|Лемківщині]], в селі Котань (деканат [[Дукля (Підкарпатське воєводство)|Дукля]]), що в [[Західна Галичина (судова)|Західній Галичині]] — тепер на території Польщі — у сім'ї [[Українська греко-католицька церква|греко-католицького]] священника. Згодом пароха в [[Радоцина|Радоцині]]. |
||
Середню освіту здобув у містах |
Середню освіту здобув у містах [[Бардіїв|Бардієві]] та [[Кошиці|Кошицях]] (тепер Словаччина). У [[1813]] році закінчив [[Барбареум]] у [[Відень|Відні]], де отримав [[Науковий ступінь|наукові ступені]] [[доктор]]а [[філософія|філософії]] і [[теологія|теології]]. Цього ж року починає викладати у [[Львівський ліцей|Львівському ліцеї]]. Тут у [[1815]] році він отримав посаду надзвичайного [[професор|професора]] моральної [[теологія|теології]], пасторальної теології і [[філософія|філософії]], а у [[1817]] році — і [[педагогіка|педагогіки]]. |
||
У віці 27 років, в [[1815]] році Йосиф Ярина був призначений надзвичайним [[професор|професором]] моральної [[теологія|теології]], пасторальної [[теологія|теології]] і [[філософія|філософії]], а через два роки - і [[педагогіка|педагогіки]]. |
|||
Публічний екзаменатор у клопотаннях про духовні посади [[Латинський обряд|латинського]] і [[Візантійський обряд|візантійського обрядів]]. |
Публічний екзаменатор у клопотаннях про духовні посади [[Латинський обряд|латинського]] і [[Візантійський обряд|візантійського обрядів]]. |
||
Помер [[15 вересня]] [[1817]] року |
Помер [[15 вересня]] [[1817]] року в Львові, у 29-річному віці. Причини смерті невідомі. |
||
== Спогади сучасників == |
== Спогади сучасників == |
||
Йосиф Ярина був суворим і вимогливим, але доброзичливим викладачем. Колеги і студенти відгукувалися про нього як про ввічливого і майстерного педагога, що володів мистецтвом спілкування з людьми. Він часто радився зі своїми колегами, ініціював обговорення актуальних наукових і педагогічних питань. |
|||
Йосиф Ярина був суворим і вимогливим, але доброзичливим викладачем. Він часто радився зі своїми колегами, ініціював обговорення актуальних наукових і педагогічних питань. Його колеги та учні відгукувалися про нього як про ввічливого і майстерного педагога, що володів мистецтвом спілкування з людьми. "Хоча приступив до педагогічної діяльності без довголітньої підготовки і в молодомі віці, однак з великою відповідальністю ставився до свого учительського покликання щодо народу, краю та церкви", - писав професор Йозеф Маус про свого колегу в газетному некролозі. Щоденно Йосиф Ярина поводив три-чотиригодинні виклади, по неділях і святах проводив змістовні виступи для молодих вчених і педагогів. Система науки і філософії була для нього поєднанням морального і фізичного світів людини. Молодий учений був переконаний в необхідності освіти простого люду, поширення серед селян письменності, а через неї - і здобутків рідної культури. Лише таким чином, вважав він, можна сподіватися на духовний розвиток рідног краю. Будучи теологом, Йосиф Ярина твердив, що стремлінню до Бога, як найвищої мети земного життя людини, найкраще сприяє постійне підвищення власного освітнього рівня. На його думку, шкільна наука "є даремною, якщо її не підтримує Муза рими", тож і сам залюбки віршував. Наукових праць після себе не залишив, оскільки значну частину його часу займала робота на посаді публічного екзаменатора у клопотаннях про духовні посади римо- та греко-католицького обрядів. Розпочате ним дослідження педагогічних проблем підготовки майбутніх душпастирів так і залишилося незавершеним, а сам його життєпис ще чекає на свого дослідника. |
|||
{{цитата| |
|||
<blockquote>Хоча приступив до педагогічної діяльності без довголітньої підготовки і в молодомі віці, однак з великою відповідальністю ставився до свого учительського покликання щодо народу, краю та церкви. Щоденно Йосиф Ярина читав три-, чотиригодинні лекції, по неділях і святах проводив змістовні виступи для молодих вчених і педагогів. Система науки і філософії була для нього поєднанням морального і фізичного світів людини. Молодий учений був переконаний в необхідності освіти простого люду, поширення серед селян письменності, а через неї - і здобутків рідної культури. Лише таким чином, вважав він, можна сподіватися на духовний розвиток рідного краю. |
|||
... |
|||
⚫ | твердив, що шкільна освіта є даремною, якщо її не підтримує Муза рими. Тож і сам залюбки віршував.<ref>Wspomnienie imci Xiedza Iozefa Iaryny, Doctora Teologii i Filozofii, professora Religii i Teologii moralney w glowney Szkole Lwowskiey, zmarlego d.15 wrzesnia 1817. // Pamiętnik Lwowski. 1818. T.I. S.51-69.</ref>.</blockquote> |
||
}} |
|||
== Література == |
== Література == |
||
*Державний архів Львівської області, Ф.26, Оп.5, Спр.2256. |
* Державний архів Львівської області, Ф.26, Оп.5, Спр.2256. |
||
*Красовський І. Діячі Науки і Культури Лемківщини. Торонто-Львів. 2000. С.84. |
* [http://lemko.org/history/krasovskiy/diyache/index.html Красовський І. Діячі Науки і Культури Лемківщини. Торонто-Львів. 2000. С.84.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120222004830/http://www.lemko.org/history/krasovskiy/diyache/index.html |date=22 лютого 2012 }} |
||
* Тарнович Ю. Історія Лемківщини. Львів 1936. |
|||
*Finkel L., Starzynski S. Historia uniwersytetu Lwowskiego. Lwow, 1894. Cz.І. S.184-185. |
* [http://archive.org/details/historyaunivers00stargoog Finkel L., Starzynski S. Historia uniwersytetu Lwowskiego. Lwow, 1894. Cz.І.] S.184-185. |
||
⚫ | |||
* Wspomnienie imci Xiedza Iozefa Iaryny, Doctora Teologii i Filozofii, professora Religii i Teologii moralney w glowney Szkole Lwowskiey, zmarlego d.15 wrzesnia 1817. // [http://bcdl.pl:8080/dlibra/docmetadata?id=18&from=pubstats Pamiętnik Lwowski. 1818. T.I.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305025708/http://bcdl.pl:8080/dlibra/docmetadata?id=18&from=pubstats |date=5 березня 2016 }} S.51-69. |
|||
== Примітки == |
|||
{{примітки}} |
|||
[[Категорія:Уродженці |
[[Категорія:Уродженці Малопольського воєводства]] |
||
[[Категорія:Лемки]] |
|||
[[Категорія:Науковці Львівського університету]] |
|||
[[Категорія:Українські педагоги]] |
|||
[[Категорія:Померли у Львові]] |
|||
[[Категорія:доктори наук]] |
|||
[[Категорія:Персоналії:Бардіїв]] |
Поточна версія на 08:06, 1 листопада 2022
Йосиф Ярина | |
---|---|
Народився | 20 лютого 1788![]() |
Помер | 15 вересня 1817 (29 років)![]() |
Національність | українець |
Діяльність | богослов, філософ, письменник, педагог |
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
Конфесія | греко-католик |
Йосиф Ярина (20 лютого 1788, Котань[1], дукельського округу, тепер Польща — 15 вересня 1817, Львів) — український богослов і педагог, філософ, поет і літературознавець, професор Львівського університету. Автор наукових статей з історико-філософських проблем, літературних рецензій і поетичних творів латинською та німецькою мовою.
Народився Йосиф Ярина у 1788 році на Лемківщині, в селі Котань (деканат Дукля), що в Західній Галичині — тепер на території Польщі — у сім'ї греко-католицького священника. Згодом пароха в Радоцині.
Середню освіту здобув у містах Бардієві та Кошицях (тепер Словаччина). У 1813 році закінчив Барбареум у Відні, де отримав наукові ступені доктора філософії і теології. Цього ж року починає викладати у Львівському ліцеї. Тут у 1815 році він отримав посаду надзвичайного професора моральної теології, пасторальної теології і філософії, а у 1817 році — і педагогіки.
Публічний екзаменатор у клопотаннях про духовні посади латинського і візантійського обрядів.
Помер 15 вересня 1817 року в Львові, у 29-річному віці. Причини смерті невідомі.
Йосиф Ярина був суворим і вимогливим, але доброзичливим викладачем. Колеги і студенти відгукувалися про нього як про ввічливого і майстерного педагога, що володів мистецтвом спілкування з людьми. Він часто радився зі своїми колегами, ініціював обговорення актуальних наукових і педагогічних питань.
![]() |
|
![]() |
- Державний архів Львівської області, Ф.26, Оп.5, Спр.2256.
- Красовський І. Діячі Науки і Культури Лемківщини. Торонто-Львів. 2000. С.84. [Архівовано 22 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Тарнович Ю. Історія Лемківщини. Львів 1936.
- Finkel L., Starzynski S. Historia uniwersytetu Lwowskiego. Lwow, 1894. Cz.І. S.184-185.
- Wspomnienie imci Xiedza Iozefa Iaryny, Doctora Teologii i Filozofii, professora Religii i Teologii moralney w glowney Szkole Lwowskiey, zmarlego d.15 wrzesnia 1817. // Pamiętnik Lwowski. 1818. T.I. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] S.51-69.
- ↑ Метрика вроджень парафії Крампна з дочерною Котань (латиною) . 1784-1836. Архів оригіналу за 3 липня 2018.
- ↑ Wspomnienie imci Xiedza Iozefa Iaryny, Doctora Teologii i Filozofii, professora Religii i Teologii moralney w glowney Szkole Lwowskiey, zmarlego d.15 wrzesnia 1817. // Pamiętnik Lwowski. 1818. T.I. S.51-69.