Популяційні хвилі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Кідаловим
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Mo-jk pm (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 5 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Predator prey curve.png|міні|300пкс|Хвилі хижаків та жертв у популяції]]
'''Популяційні хвилі''', або '''хвилі життя'''&nbsp;— періодичні або неперіодичні коливання чисельності особин організмів у природних [[популяція]]х<ref>Биологический энциклопедический словарь. / Гл. ред. М.&nbsp;С.&nbsp;Гиляров; Редкол.: А.&nbsp;А.&nbsp;Бабаев, Г.&nbsp;Г.&nbsp;Винберг, Г.&nbsp;А.&nbsp;Заварзин и др.&nbsp;— М.: Сов. Энциклопедия, 1986</ref>. Даний термін вперше був введений [[Біолог | біологом]] [[Четвериков Сергій Сергійович | С.&nbsp;С.&nbsp;Кідаловим]] у 1905&nbsp;р.
'''Популяційні хвилі''', або '''хвилі життя'''&nbsp;— періодичні або неперіодичні коливання чисельності особин організмів у природних [[популяція]]х<ref>Биологический энциклопедический словарь. / Гл. ред. М.&nbsp;С.&nbsp;Гиляров; Редкол.: А.&nbsp;А.&nbsp;Бабаев, Г.&nbsp;Г.&nbsp;Винберг, Г.&nbsp;А.&nbsp;Заварзин и др.&nbsp;— М.: Сов. Энциклопедия, 1986</ref>. Даний термін вперше був введений [[біолог]]ом [[Четвериков Сергій Сергійович|С.&nbsp;С.&nbsp;Четвериковим]] у 1905&nbsp;р.


Дане явище поширюється на будь-які види [[Рослини | рослин]] і [[Тварини | тварин]], включаючи [[Мікробіологія | мікроорганізми]]. Періодичні коливання чисельності можуть бути сезонними або несезонними — повторюваними через різні часові проміжки. Сезонні коливання чисельності найбільш характерні для короткоживучих організмів ([[комахи|комах]], мікроогранізмів тощо). Період коливань чисельності у [[Білка звичайна | білок]] — 8-11 років, у мишоподібних гризунів — близько 4-10 років, [[Білан капустяний| білана капустяного]] — 10-12 років, північноамериканського зайця-біляка і рисі на півночі [[Канада |Канади]] — 9-10 років, [[Сарана | сарани]] — близько 11 років. Часто популяційні хвилі супроводжуються коливаннями [[ареал]]у самих популяцій.
Дане явище поширюється на будь-які види [[Рослини|рослин]] і [[Тварини|тварин]], уключно з [[Мікробіологія|мікроорганізми]]. Періодичні коливання чисельності можуть бути сезонними або несезонними — повторюваними через різні часові проміжки. Сезонні коливання чисельності найбільш характерні для короткоживучих організмів ([[комахи|комах]], мікроорганізмів тощо). Період коливань чисельності у [[Білка звичайна|білок]] — 8-11 років, у мишоподібних гризунів — близько 4-10 років, [[Білан капустяний|білана капустяного]] — 10-12 років, північноамериканського зайця-біляка і рисі на півночі [[Канада|Канади]] — 9-10 років, [[Сарана|сарани]] — близько 11 років. Часто популяційні хвилі супроводжуються коливаннями [[ареал]]у самих популяцій.


Причини коливань зазвичай можуть мати [[екологічні фактори |екологічну природу]]. Наприклад, розміри популяцій «жертви» (зайця) збільшуються при зниженні популяції «хижака» ([[Лисиця | лисиці]], [[Рись | рисі]], [[вовк]]а). При цьому, збільшення кормових ресурсів сприяє росту чисельності [[Хижаки | хижаків]], що, в свою ж чергу, інтенсифікує винищування жертв.
Причини коливань зазвичай можуть мати [[екологічні фактори|екологічну природу]]. Наприклад, розміри популяцій «жертви» (зайця) збільшуються при зниженні популяції «хижака» ([[Лисиця|лисиці]], [[Рись|рисі]], [[вовк]]а). При цьому, збільшення кормових ресурсів сприяє росту чисельності [[Хижаки|хижаків]], що, в свою ж чергу, інтенсифікує винищування жертв.


Прийнято розрізняти великі і малі хвилі життя. Перші можуть досягати більшого розміру навіть у порівняно великих тварин, що швидко розмножуються. Наприклад, чисельність [[заєць-біляк | зайця-біляка]] в деякі роки може зростати в 1000 і навіть 2500 разів. У плодючих видів дрібного розміру дана амплітуда незрівнянно більша, наприклад у окремих комах вона досягає 10 тисяч раз<ref>Дедю И.&nbsp;И.&nbsp;Экологический энциклопедический словарь.&nbsp;— Кишинев: Глав. редакция Молд. сов. энциклопедии. 1989.</ref>, чисельність [[Хрущ | хрущів]] може збільшуватися в мільйон разів, [[шовкопряди | сибірського шовкопряда]]&nbsp;— в 12 мільйонів разів.
Прийнято розрізняти великі і малі хвилі життя. Перші можуть досягати більшого розміру навіть у порівняно великих тварин, що швидко розмножуються. Наприклад, чисельність [[заєць-біляк|зайця-біляка]] в деякі роки може зростати в 1000 і навіть 2500 разів. У плодючих видів дрібного розміру дана амплітуда незрівнянно більша, наприклад у окремих комах вона досягає 10 тисяч раз<ref>Дедю И.&nbsp;И.&nbsp;Экологический энциклопедический словарь.&nbsp;— Кишинев: Глав. редакция Молд. сов. энциклопедии. 1989.</ref>, чисельність [[хрущ]]ів може збільшуватися в мільйон разів, [[шовкопряди|сибірського шовкопряда]]&nbsp;— в 12 мільйонів разів.


Спалахи чисельності організмів низки видів, які спостерігаються в ряді регіонів світу, можуть бути зумовленими діяльністю людини. В XIX–XX століттях прикладами цього є популяції [[Хатній горобець|хатніх горобців]] у [[Північна Америка | Північній Америці]], [[Кролики | кроликів]] в [[Австралія | Австралії]], [[Елодея|канадської елодєї]] в [[Євразія |Євразії]]. В даний час також зросли розміри популяцій [[Муха хатня|мухи хатньої]], які знаходять кормову базу у вигляді харчових відходів поблизу поселень людини. Навпаки, чисельність популяцій хатніх горобців скорочується в містах внаслідок припинення широкого використання [[Кінь | коней]].
Спалахи чисельності організмів низки видів, які спостерігаються в ряді регіонів світу, можуть бути зумовленими діяльністю людини. В XIX–XX століттях прикладами цього є популяції [[Хатній горобець|хатніх горобців]] у [[Північна Америка|Північній Америці]], [[Кролики|кроликів]] в [[Австралія|Австралії]], [[Елодея|канадської елодєї]] в [[Євразія|Євразії]]. В даний час також зросли розміри популяцій [[Муха хатня|мухи хатньої]], які знаходять кормову базу у вигляді харчових відходів поблизу поселень людини. Навпаки, чисельність популяцій хатніх горобців скорочується в містах внаслідок припинення широкого використання [[Кінь|коней]].


Популяційні хвилі є ефективним фактором подолання генетичної інертності природних популяцій. Хвилі життя мають велике еволюційне значення, будучи одним з чотирьох еволюційних чинників поряд з [[ізоляція (біологія)|ізоляцією]], [[мутація]]ми і [[Природний відбір | природним відбором]].
Популяційні хвилі є ефективним фактором подолання генетичної інертності природних популяцій. Хвилі життя мають велике еволюційне значення, будучи одним з чотирьох еволюційних чинників поряд з [[ізоляція (біологія)|ізоляцією]], [[мутація]]ми і [[Природний відбір|природним відбором]].


При різкому скороченні чисельності популяції серед нечисленних індивідів, які випадково залишилися живими, можуть бути рідкісні [[генотип]]и. Надалі відновлення чисельності зазвичай відбувається за рахунок цих особин, що веде до зміни частот [[ген]]ів, а значить, [[генофонд]]у популяції, яка пережила катастрофічне скорочення чисельності. Таким чином, популяційні хвилі можуть бути постачальниками еволюційного матеріалу і в той же час небезпечними для виживання малочисельних популяцій.
При різкому скороченні чисельності популяції серед нечисленних індивідів, які випадково залишилися живими, можуть бути рідкісні [[генотип]]и. Надалі відновлення чисельності зазвичай відбувається за рахунок цих особин, що веде до зміни частот [[ген]]ів, а значить, [[генофонд]]у популяції, яка пережила катастрофічне скорочення чисельності. Таким чином, популяційні хвилі можуть бути постачальниками еволюційного матеріалу і в той же час небезпечними для виживання малочисельних популяцій.
Рядок 26: Рядок 27:
* Elton C. S.The Ecology of Invasions by Animals and Plants. — Methuen, London, 1958. — ISBN 0-226-20638-6
* Elton C. S.The Ecology of Invasions by Animals and Plants. — Methuen, London, 1958. — ISBN 0-226-20638-6


== Посилання ==
== Ресурси Інтернету ==
* {{СДЕколог|частина=Вибух популяційний |сторінки= 34}}
* [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/1316531 Roger A. R. Population growth makes waves in the distribution of pairwise genetic differences.] // Mol Biol Evol. — 1992. — Vol. 9, No 3. — P. 552-69.
* [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/1316531 Roger A. R. Population growth makes waves in the distribution of pairwise genetic differences.] // Mol Biol Evol. — 1992. — Vol. 9, No 3. — P. 552-69.



Поточна версія на 15:17, 19 листопада 2022

Хвилі хижаків та жертв у популяції

Популяційні хвилі, або хвилі життя — періодичні або неперіодичні коливання чисельності особин організмів у природних популяціях[1]. Даний термін вперше був введений біологом С. С. Четвериковим у 1905 р.

Дане явище поширюється на будь-які види рослин і тварин, уключно з мікроорганізми. Періодичні коливання чисельності можуть бути сезонними або несезонними — повторюваними через різні часові проміжки. Сезонні коливання чисельності найбільш характерні для короткоживучих організмів (комах, мікроорганізмів тощо). Період коливань чисельності у білок — 8-11 років, у мишоподібних гризунів — близько 4-10 років, білана капустяного — 10-12 років, північноамериканського зайця-біляка і рисі на півночі Канади — 9-10 років, сарани — близько 11 років. Часто популяційні хвилі супроводжуються коливаннями ареалу самих популяцій.

Причини коливань зазвичай можуть мати екологічну природу. Наприклад, розміри популяцій «жертви» (зайця) збільшуються при зниженні популяції «хижака» (лисиці, рисі, вовка). При цьому, збільшення кормових ресурсів сприяє росту чисельності хижаків, що, в свою ж чергу, інтенсифікує винищування жертв.

Прийнято розрізняти великі і малі хвилі життя. Перші можуть досягати більшого розміру навіть у порівняно великих тварин, що швидко розмножуються. Наприклад, чисельність зайця-біляка в деякі роки може зростати в 1000 і навіть 2500 разів. У плодючих видів дрібного розміру дана амплітуда незрівнянно більша, наприклад у окремих комах вона досягає 10 тисяч раз[2], чисельність хрущів може збільшуватися в мільйон разів, сибірського шовкопряда — в 12 мільйонів разів.

Спалахи чисельності організмів низки видів, які спостерігаються в ряді регіонів світу, можуть бути зумовленими діяльністю людини. В XIX–XX століттях прикладами цього є популяції хатніх горобців у Північній Америці, кроликів в Австралії, канадської елодєї в Євразії. В даний час також зросли розміри популяцій мухи хатньої, які знаходять кормову базу у вигляді харчових відходів поблизу поселень людини. Навпаки, чисельність популяцій хатніх горобців скорочується в містах внаслідок припинення широкого використання коней.

Популяційні хвилі є ефективним фактором подолання генетичної інертності природних популяцій. Хвилі життя мають велике еволюційне значення, будучи одним з чотирьох еволюційних чинників поряд з ізоляцією, мутаціями і природним відбором.

При різкому скороченні чисельності популяції серед нечисленних індивідів, які випадково залишилися живими, можуть бути рідкісні генотипи. Надалі відновлення чисельності зазвичай відбувається за рахунок цих особин, що веде до зміни частот генів, а значить, генофонду популяції, яка пережила катастрофічне скорочення чисельності. Таким чином, популяційні хвилі можуть бути постачальниками еволюційного матеріалу і в той же час небезпечними для виживання малочисельних популяцій.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989.
  • Одум Е. Экология. — М.: Мир, 1975. — 708 с.
  • Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2004. — 340 с.
  • Кучерявий В. П. Екологія . — Львів: Світ, 2001–500 с: іл.
  • Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с.
  • Elton C. S.The Ecology of Invasions by Animals and Plants. — Methuen, London, 1958. — ISBN 0-226-20638-6

Посилання

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Биологический энциклопедический словарь. / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986
  2. Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. редакция Молд. сов. энциклопедии. 1989.