Паратонзилярний абсцес: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| (Не показані 18 проміжних версій 9 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Хвороба |
|||
{{Infobox_Disease |
|||
| |
| назва = Паратонзилярний абсцес |
||
| |
| зображення = PeritonsilarAbsess.jpg |
||
| |
| підпис = <small>Правосторонній паратонзилярний абсцес</small> |
||
| DiseasesDB = 11141 |
| DiseasesDB = 11141 |
||
| ICD10 = {{ICD10|J|36||j|30}} |
| ICD10 = {{ICD10|J|36||j|30}} |
||
| ICD9 = {{ICD9|475}} |
|||
| ICDO = |
| ICDO = |
||
| OMIM = |
| OMIM = |
||
| Рядок 13: | Рядок 12: | ||
| MeshID = D000039 |
| MeshID = D000039 |
||
}} |
}} |
||
'''Паратонзиля́рний абсце́с''' — запалення в клітковині, розташованій навколо [[ |
'''Паратонзиля́рний абсце́с''' (рідше '''перитонзилярний абсцес''') — запалення в клітковині, розташованій навколо [[Мигдалики|мигдаликів]], а також в області шиї та голови, що виникає внаслідок проникнення до неї збудників ([[стрептокок]], [[стафілокок]] тощо). Часто є ускладненням [[Гострий тонзиліт|гострого тонзиліту]]. |
||
== Фактори захворювання == |
== Фактори захворювання == |
||
ПА трапляється найчастіше в осіб віком від 20 до 40 років.<ref name="Steyer">T. E. Steyer, 2002</ref> |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
Також факторами виникнення захворювання є: |
|||
| ⚫ | |||
Факторами, що сприяють виникненню паратонзилярного абсцесу, є: |
|||
| ⚫ | |||
* хронічний тонзиліт; |
* хронічний тонзиліт; |
||
| ⚫ | |||
* [[інфекційний мононуклеоз]]; |
|||
* хронічний лімфолейкоз; |
|||
| ⚫ | |||
* хронічна лімфоцитна лейкемія; |
|||
* камені або відклади [[Кальцій|кальцію]] у мигдалинах (тонзилоліти). |
* камені або відклади [[Кальцій|кальцію]] у мигдалинах (тонзилоліти). |
||
* хронічний тонзиліт<ref name="Steyer"/> |
|||
* численні курси антибіотикотерапії при гострому тонзиліті<ref name="Steyer"/>. |
|||
== Патогенез == |
== Патогенез == |
||
При паратонзилярному абсцесі накопичується [[Гній (медицина)|гній]], що формується в клітковині навколо мигдаликів та уражених м'яких тканин. Він утворюється як ускладнення внаслідок гострого тонзиліту (особливо протягом 3-5 днів після перенесення захворювання), також у хворих, які мають загострення хронічного тонзиліту. Внаслідок гнійного запалення порушується відтік гною з лакун мигдалин, що створює передумови для поширення запалення до навколомигдаликової області. У зоні запалення кровоносні [[Капіляр (біологія)|капіляри]] розширяються та наповнюються [[кров|кров'ю]], слизова оболонка набрякає. Частіше абсцес є одностороннім. |
|||
== Клінічні ознаки == |
|||
== Симптоми == |
|||
* головний біль, слабкість, підвищення температури тіла до 39-40 °C; |
* головний біль, слабкість, підвищення температури тіла до 39-40 °C; |
||
* біль у горлі, що |
* [[біль у горлі]], що поширюється (іррадіює) часто до вуха та зубів; |
||
* порушення сну; |
* порушення сну; |
||
* збільшення розмірів [[Лімфатичний вузол|лімфатичних вузлів]] |
* збільшення розмірів [[Лімфатичний вузол|лімфатичних вузлів]] у районі шиї та під щелепою, часто доходить до [[лімфаденіт]]у; |
||
* |
* набряк верхнього полюсу мигдаликів і м'якого піднебіння; |
||
* збільшення та почервоніння мигдалин, іноді голова хворого нахиляється до сторони, де |
* збільшення та почервоніння мигдалин, |
||
* іноді голова хворого пасивно повертається і нахиляється до сторони, де йде запалення. |
|||
== Ускладнення == |
== Ускладнення == |
||
Паратонзилярний абсцесс може спричинити як ускладнення абсцеси навкологлоткового простору, глибокі флегмони шиї, кровотечі з крупних судин шиї, набряк гортані, [[сепсис]], а також запалення [[Мозкові оболони|оболон]] головного мозку ([[гнійний менінгіт]]). |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
== Лікування == |
== Лікування == |
||
{{оновити|розділ|дата=квітень 2019}} |
|||
| ⚫ | Спочатку проводиться розкривання абсцесу та вивільнення гною. Після цього призначається курс антибіотиків (ампіцилін, цефалексин, роваміцин, ампіокс та ін.), а також прийом знеболювальних |
||
Завдання на початку лікування - вибір адекватного антибіотика та метод евакуації гною з абсцесу. |
|||
ето дуже сложне ликуваня |
|||
| ⚫ | Спочатку проводиться розкривання абсцесу та вивільнення гною. Після цього призначається курс антибіотиків (ампіцилін, цефалексин, роваміцин, ампіокс та ін.), а також прийом знеболювальних і жарознижувальних препаратів (ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, діклофенак тощо). Також назначаються антисептичні препарати місцевої дії для полоскання (розчини фурациліну та хлорофіліпту), притизапальні горлові аерозолі ([[фузафунгін]], гексаспрей, інгаліпт тощо), протизапальні таблетки для розсмоктування (гексаліз, септолете, септефріл тощо). Після розкриття абсцесу можна застосовувати також напівспиртові компреси на область шиї. |
||
== Прогноз == |
== Прогноз == |
||
Прогноз захворювання є сприятливим, якщо вчасно розпочато лікування та відсутні ускладнення. |
Прогноз захворювання є сприятливим, якщо вчасно розпочато лікування та відсутні ускладнення. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела == |
|||
* ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПАРАТОНЗИЛЯРНОГО АБСЦЕСУ (Скорочений виклад) T. E. Steyer. American Family Physician, January 1, 2002 [http://msvitu.com/archive/2003/august/article-1.php Ел.джерело] |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
| ⚫ | |||
* [http://www.lor.kiev.ua/abscess_paratonzillarny.html Абсцесс паратонзиллярный — Клиника семейной медицины «Здоровая семья»] |
|||
{{Refimprove|дата=квітень 2019}} |
|||
* [http://www.stomed.ru/directions/lor/abscess.php Абсцесс паратонзиллярный] |
|||
{{Захворювання дихальної системи}} |
|||
| ⚫ | |||
{{Нормативний контроль}} |
|||
[[Категорія:Захворювання за алфавітом]] |
|||
[[Категорія:Захворювання горла]] |
[[Категорія:Захворювання горла]] |
||
Поточна версія на 00:47, 24 грудня 2022
| Паратонзилярний абсцес | |
|---|---|
 Правосторонній паратонзилярний абсцес | |
| Спеціальність | оториноларингологія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | CA0K.1 |
| МКХ-10 | J36 |
| DiseasesDB | 11141 |
| eMedicine | emerg/417 |
| MeSH | D000039 |
 Peritonsillar abscess у Вікісховищі | |
Паратонзиля́рний абсце́с (рідше перитонзилярний абсцес) — запалення в клітковині, розташованій навколо мигдаликів, а також в області шиї та голови, що виникає внаслідок проникнення до неї збудників (стрептокок, стафілокок тощо). Часто є ускладненням гострого тонзиліту.
ПА трапляється найчастіше в осіб віком від 20 до 40 років.[1]
Причиною захворювання є стрептокок, що провокує запалення у м'яких тканинах, розташованих навколо мигдалин. Потім тканину можуть уразити анаеробні бактерії, що проникають туди через мигдалики.[1]
Факторами, що сприяють виникненню паратонзилярного абсцесу, є:
- захворювання ясен і зубів (парадонтит, гінгівіт);
- хронічний тонзиліт;
- тютюнопаління;
- хронічний лімфолейкоз;
- камені або відклади кальцію у мигдалинах (тонзилоліти).
- хронічний тонзиліт[1]
- численні курси антибіотикотерапії при гострому тонзиліті[1].
При паратонзилярному абсцесі накопичується гній, що формується в клітковині навколо мигдаликів та уражених м'яких тканин. Він утворюється як ускладнення внаслідок гострого тонзиліту (особливо протягом 3-5 днів після перенесення захворювання), також у хворих, які мають загострення хронічного тонзиліту. Внаслідок гнійного запалення порушується відтік гною з лакун мигдалин, що створює передумови для поширення запалення до навколомигдаликової області. У зоні запалення кровоносні капіляри розширяються та наповнюються кров'ю, слизова оболонка набрякає. Частіше абсцес є одностороннім.
- головний біль, слабкість, підвищення температури тіла до 39-40 °C;
- біль у горлі, що поширюється (іррадіює) часто до вуха та зубів;
- порушення сну;
- збільшення розмірів лімфатичних вузлів у районі шиї та під щелепою, часто доходить до лімфаденіту;
- набряк верхнього полюсу мигдаликів і м'якого піднебіння;
- збільшення та почервоніння мигдалин,
- іноді голова хворого пасивно повертається і нахиляється до сторони, де йде запалення.
Паратонзилярний абсцесс може спричинити як ускладнення абсцеси навкологлоткового простору, глибокі флегмони шиї, кровотечі з крупних судин шиї, набряк гортані, сепсис, а також запалення оболон головного мозку (гнійний менінгіт).
 | Інформація в цьому розділі застаріла. (квітень 2019) |
Завдання на початку лікування - вибір адекватного антибіотика та метод евакуації гною з абсцесу.
Спочатку проводиться розкривання абсцесу та вивільнення гною. Після цього призначається курс антибіотиків (ампіцилін, цефалексин, роваміцин, ампіокс та ін.), а також прийом знеболювальних і жарознижувальних препаратів (ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, діклофенак тощо). Також назначаються антисептичні препарати місцевої дії для полоскання (розчини фурациліну та хлорофіліпту), притизапальні горлові аерозолі (фузафунгін, гексаспрей, інгаліпт тощо), протизапальні таблетки для розсмоктування (гексаліз, септолете, септефріл тощо). Після розкриття абсцесу можна застосовувати також напівспиртові компреси на область шиї.
Прогноз захворювання є сприятливим, якщо вчасно розпочато лікування та відсутні ускладнення.
Для запобігання виникненню захворювання необхідно проводити лікування хронічного тонзиліту, карієсу, а також гнійних запалень у пазухах носа. Якщо абсцес виникає знову, варто провести видалення мигдаликів.
- ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПАРАТОНЗИЛЯРНОГО АБСЦЕСУ (Скорочений виклад) T. E. Steyer. American Family Physician, January 1, 2002 Ел.джерело
- Паратонзилярний абсцес (англ.)
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (квітень 2019) |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
