Дзвін (пілотаж): відмінності між версіями

Зовнішні відеофайли
	Виконання «дзвона» на Су-30ЛЛ
	Виконання «дзвона» на Л-29

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 10:28, 1 січня 2023

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дзвін (значення).

Дзвін, в багатьох країнах відома як «тейлслайд» (англ. tailslide — «хвостове ковзання, хвостове сповзання») — фігура вищого пілотажу, при якій літак переводиться у вертикальний набір висоти з подальшим гасінням швидкості до практично повної зупинки. Після того, як тяга стає нульовою, за рахунок добре скомпонованих аеродинамічних якостей, літак починає «провалюватися» вниз у вертикальному положенні, дотримуючись горизонтальну площину. Швидкість при цьому має незначну негативну величину щодо напрямку носа літака. Унікальне компонування аеродинаміки і двигунів дозволяє змінювати вектор тяги літака, з подальшим опусканням носової частини в горизонтальну площину. Траєкторія польоту літака при виконанні цієї фігури пілотажу схожа з обрисом дзвона.

Практична значимість цієї фігури в бою полягає в тому, що на час проходження нульової швидкості літак стає непомітним для доплерівських радарів і головок ракет із радіолокаційним наведенням на ціль^[1].

Також використовується при роботі по поверхні для гасіння швидкості і подальшого прицілювання. Тривалий час «дзвін» вважався фігурою, доступною тільки гвинтовим літакам, оскільки більшість реактивних двигунів не можуть працювати на великих кутах атаки. Вперше фігура була публічно виконана на турбореактивному літаку МіГ-29 льотчиком-випробувачем Анатолієм Квочуром у 1988 році на авіасалоні в англійському Фарнборо. Першими реактивними літаками, що зуміли виконати «дзвін», стали радянські винищувачі Су-27 і МіГ-29. У даний час ця фігура також виконується і американськими винищувачами F-16, F/A-18^[2].

Примітки

↑ Сергей Кузнецов. Высший пилотаж: воздушные манёвры // Популярная механика : журнал. — 2004. — № 1. Архівовано з джерела 1 квітня 2012. Процитовано 2019-09-02.
↑ Энциклопедия авиационных терминов. (Перевірено 31 березня 2010)

Джерела

Каталог фигур высшего пилотажа Арести ФАИ = FAI Aresti Aerobatic Catalogue. — Federation Aeronautique Internationale, 2002.

[pm-1] Сергей Кузнецов. Высший пилотаж: воздушные манёвры // Популярная механика : журнал. — 2004. — № 1. Архівовано з джерела 1 квітня 2012. Процитовано 2019-09-02.

[artflanker-2] Энциклопедия авиационных терминов. (Перевірено 31 березня 2010)

[1]

[2]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Otheruses}}
-'''Дзвін''', в багатьох країнах відома як '''«тейлслайд»''' ({{lang-en|tailslide}}&nbsp;— «хвостове ковзання, хвостове сповзання»)&nbsp;— фігура вищого пілотажу, при якій [[літак]] переводиться у вертикальний набір висоти з подальшим гасінням швидкості до практично повної зупинки. Після того, як тяга стає нульовою, за рахунок добре скомпонованих аеродинамічних якостей, [[літак]] починає «провалюватися» вниз у вертикальному положенні, дотримуючись горизонтальну площину. [[Швидкість]] при цьому має незначну негативну величину щодо напрямку носа літака. Унікальне компонування аеродинаміки і двигунів дозволяє змінювати вектор тяги літака, з подальшим опусканням носової частини в горизонтальну площину. Траєкторія польоту літака при виконанні цієї фігури пілотажу схожа з обрисом [[дзвін|дзвона]].
+'''Дзвін''', в багатьох країнах відома як '''«тейлслайд»''' ({{lang-en|tailslide}}&nbsp;— «хвостове ковзання, хвостове сповзання»)&nbsp;— фігура вищого пілотажу, при якій [[літак]] переводиться у вертикальний набір висоти з подальшим гасінням швидкості до практично повної зупинки. Після того, як тяга стає нульовою, за рахунок добре скомпонованих аеродинамічних якостей, [[літак]] починає «провалюватися» вниз у вертикальному положенні, дотримуючись горизонтальну площину. [[Швидкість]] при цьому має незначну негативну величину щодо напрямку носа літака. Унікальне компонування аеродинаміки і двигунів дозволяє змінювати вектор тяги літака, з подальшим опусканням носової частини в горизонтальну площину. [[Траєкторія]] польоту літака при виконанні цієї фігури пілотажу схожа з обрисом [[дзвін|дзвона]].
 {{external media
 |video1=[https://www.youtube.com/watch?v=39LydYei3XI Виконання «дзвона» на Су-30ЛЛ]
 |video2=[https://www.youtube.com/watch?v=jI7b1-0Ae-I Виконання «дзвона» на Л-29]
 }}
-Практична значимість цієї фігури в бою полягає в тому, що на час проходження нульової швидкості літак стає непомітним для [[Доплерівський радар|доплерівських радарів]] і головок ракет з радіолокаційним наведенням на ціль<ref name="pm">{{стаття
+Практична значимість цієї фігури в бою полягає в тому, що на час проходження нульової швидкості літак стає непомітним для [[Доплерівський радар|доплерівських радарів]] і головок ракет із радіолокаційним наведенням на ціль<ref name="pm">{{стаття
 |видання=Популярная механика
 |тип=журнал
@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 |рік=2004
 |номер=1
+|accessdate=2019-09-02
+|archivedate=2012-04-01
+|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120401084356/http://www.popmech.ru/article/3883-vyisshiy-pilotazh/
 }}</ref>.
-Також використовується при роботі по поверхні для гасіння швидкості і подальшого прицілювання. У наші дні цю фігуру можна бачити під час виступів пілотажних груп «[[Стрижі (пілотажна група)|Стрижі]]», «[[Русские витязи]]», «[[Русь (пілотажна група)|Русь]]».
+Також використовується при роботі по поверхні для гасіння швидкості і подальшого прицілювання.
+Тривалий час «дзвін» вважався фігурою, доступною тільки гвинтовим літакам, оскільки більшість [[реактивний двигун|реактивних двигунів]] не можуть працювати на великих [[кут атаки|кутах атаки]]. Вперше фігура була публічно виконана на турбореактивному літаку [[МіГ-29]] льотчиком-випробувачем [[Квочур Анатолій Миколайович|Анатолієм Квочуром]] у 1988 році на [[міжнародний авіакосмічний салон у Фарнборо|авіасалоні в англійському Фарнборо]]. Першими [[Реактивний літак|реактивними літаками]], що зуміли виконати «дзвін», стали радянські винищувачі [[Су-27]] і [[МіГ-29]]. У даний час ця фігура також виконується і американськими винищувачами [[F-16]], [[F/A-18]]<ref name="artflanker">[https://web.archive.org/web/20080620071745/http://www.artflanker.chat.ru/upload_files_1/avia_encyclopedy.html Энциклопедия авиационных терминов.] {{перевірено|31|3|2010}}</ref>.
-Тривалий час «дзвін» вважався фігурою, доступною тільки гвинтовим літакам, оскільки більшість [[реактивний двигун|реактивних двигунів]] не можуть працювати на великих [[кут атаки|кутах атаки]]. Вперше фігура була публічно виконана на турбореактивному літаку [[Міг-29]] льотчиком-випробувачем [[Квочур Анатолій Миколайович|Анатолієм Квочуром]] у 1988 році на [[міжнародний авіакосмічний салон у Фарнборо|авіасалоні в англійському Фарнборо]]. Першими реактивними літаками, що зуміли виконати «дзвін», стали радянські винищувачі [[Су-27]] і [[МіГ-29]]. У даний час ця фігура також виконується і американськими винищувачами [[F-16]], [[F/A-18]]<ref name="artflanker">[https://web.archive.org/web/20080620071745/http://www.artflanker.chat.ru/upload_files_1/avia_encyclopedy.html Энциклопедия авиационных терминов.] {{перевірено|31|3|2010}}</ref>. Пілотажна група «Русь» виконує дзвін на літаках [[Л-39]]. Першим дану фігуру на літаку Л-39 виконав льотчик-інструктор першого класу В.&nbsp;В.&nbsp;Соболєв.
 == Примітки ==

Дзвін (пілотаж): відмінності між версіями

Поточна версія на 10:28, 1 січня 2023

Примітки

Джерела

Навігаційне меню

Пошук