Кміт Юрій: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
уточнення |
мНемає опису редагування |
||
(Не показані 13 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Однофамільці|Кміт}} |
|||
{{Особа |
{{Особа |
||
| ім'я = Юрій Кміт |
| ім'я = Юрій Кміт |
||
Рядок 5: | Рядок 6: | ||
| місце_проживання = |
| місце_проживання = |
||
| інші_імена = |
| інші_імена = |
||
| псевдонім =Задуманий, Ю., К., Ю. К |
| псевдонім = Задуманий, Ю., К., Ю. К |
||
| прізвисько = |
| прізвисько = |
||
| зображення = |
| зображення = |
||
Рядок 12: | Рядок 13: | ||
| ім'я_при_народженні = |
| ім'я_при_народженні = |
||
| дата_народження = 24.4.1872 |
| дата_народження = 24.4.1872 |
||
| місце_народження = с. Кобло-Старе, тепер с. [[Кобло]] [[Старосамбірський район |
| місце_народження = с. Кобло-Старе, тепер с. [[Кобло]] [[Старосамбірський район]] [[Львівська область]] |
||
| дата_смерті = 25.6.1946 |
| дата_смерті = 25.6.1946 |
||
| місце_смерті = с. [[Татаринів]], |
| місце_смерті = с. [[Татаринів]], нині [[Городоцький район (Львівська область)|Городоцький район]] Львівська область |
||
| причина_смерті = |
| причина_смерті = |
||
| поховання = с. [[Татаринів]] |
| поховання = с. [[Татаринів]] |
||
| громадянство = |
| громадянство = |
||
| підданство = |
| підданство = |
||
| національність = |
| національність = [[українець]] |
||
| Alma_mater = |
| Alma_mater = |
||
| відомий_(відома) = |
| відомий_(відома) = |
||
| рід_діяльності = [[священик]] [[УГКЦ]], [[письменник]], [[літературознавець]], [[етнограф]], [[публіцист]] |
| рід_діяльності = [[священик]] [[УГКЦ]], [[письменник]], [[літературознавець]], [[етнограф]], [[публіцист]] |
||
| титул = |
| титул = |
||
}} |
}} |
||
'''Юрій Кміт''' (псевдоніми і криптоніми: '''Задуманий''', '''Ю.''', '''К.''', '''Ю. К.'''; 24 квітня 1872, [[Кобло]], нині [[Старосамбірський район]] [[Львівська область |
'''Юрій Кміт''' (псевдоніми і криптоніми: '''Задуманий''', '''Ю.''', '''К.''', '''Ю. К.'''; [[24 квітня]] [[1872]], [[Кобло]], нині [[Старосамбірський район]] [[Львівська область]] — [[25 червня]] [[1946]]<ref>Дата смерті — непевна. Див.: [http://ctataruniv.jimdo.com/визначні-місця/ Татаринів. Визначні місця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160921082909/http://ctataruniv.jimdo.com/визначні-місця/ |date=21 вересня 2016 }} (про місце поховання о. Юрія Кміта)</ref>, [[Татаринів]], нині [[Городоцький район (Львівська область)|Городоцький район]] [[Львівська область]]) — український [[письменник]] і публіцист, [[етнограф]] [[бойківщина|Бойківщини]] і літературознавець, громадський діяч і [[священник]] [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]. |
||
Автор оповідань із життя селян, п'єс, статей про [[Іван |
Автор оповідань із життя селян, п'єс, статей про [[Котляревський Іван Петрович|І. Котляревського]], [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]], [[Іван Карпенко-Карий|І. Карпенка-Карого]] та про західно-європейських письменників. |
||
== Біографія == |
|||
== Біографічні відомості == |
|||
Юрій Кміт народився [[24 квітня]] [[1872]] року в селі [[Кобло]] на Старосамбірщині. Навчався у Самбірській гімназії, Львівській духовній семінарії. Отець Юрій Кміт душпастирував у [[Сокаль]]ському, Яворівському, Камянко-Бузькому, Старосамбірському, Турківському і Городоцькому районах. Майже 30 років був парохом у с. [[Чайковичі]] на Самбірщині. Постійно займався релігійно-моральним вихованням шкільної молоді, вів уроки катихизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях як шкільний інспектор Рудківського повітового комісаріату [[ЗУНР]], [[капелан]] [[Українські січові стрільці|Українських січових стрільців]]. Юрій Кміт завжди був там, де треба було виявити живу думку, почати новий напрям у праці, збудити в людях віру у власні сили. |
Юрій Кміт народився [[24 квітня]] [[1872]] року в селі [[Кобло]] на Старосамбірщині. Навчався у Самбірській гімназії, Львівській духовній семінарії. Отець Юрій Кміт душпастирував у [[Сокаль]]ському, Яворівському, Камянко-Бузькому, Старосамбірському, Турківському і Городоцькому районах. Майже 30 років був парохом у с. [[Чайковичі]] на Самбірщині. Постійно займався релігійно-моральним вихованням шкільної молоді, вів уроки катихизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях як шкільний інспектор Рудківського повітового комісаріату [[ЗУНР]], [[капелан]] [[Українські січові стрільці|Українських січових стрільців]]. Юрій Кміт завжди був там, де треба було виявити живу думку, почати новий напрям у праці, збудити в людях віру у власні сили. |
||
Помер о. Юрій Кміт [[25 червня]] [[1946]] року і похований біля церкви в с. Татаринів Городоцького району<ref>[http://ctataruniv.jimdo.com/ |
Помер о. Юрій Кміт [[25 червня]] [[1946]] року і похований біля церкви в с. Татаринів Городоцького району.<ref>[http://ctataruniv.jimdo.com/визначні-місця/ Татаринів. Визначні місця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160921082909/http://ctataruniv.jimdo.com/визначні-місця/ |date=21 вересня 2016 }} (про місце поховання о. Юрія Кміта)</ref> |
||
== Основні праці == |
== Основні праці == |
||
На початку ХХ |
На початку ХХ століття він став членом [[Наукове товариство імені Шевченка|наукового Товариства ім. Т. Шевченка]], публікувався у його виданнях, співпрацював з І. Франком, М. Грушевським, В. Гнатюком. Тоді ж опубліковані збірки його новел «Житє», «Взатінку, й на сонці», «З гір», «Тремтіння душі», «Пятдесятлітне подруже», п'єса «Подруже», повість «Сотрудник», низка літературознавчих статей, наукових розвідок з етнографії Бойківщини, історії Галичини. Великим успіхом у сучасників користувалися усні й опубліковані проповіді о. Юрія Кміта, що торкаються найглибших проблем людського існування, у них є безліч думок і практичних порад щодо виховання дітей, самовдосконалення християнина й громадянина. |
||
У 1991 році в с. Кобло відкрито історико-краєзнавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і діяльність Юрія Кміта, графічні роботи етнографа-художника [[Шагала Володимир Іванович|Володимира Шагали]], а в 1993 році тут споруджено пам'ятник о. Юрію Кміту. |
У 1991 році в с. Кобло відкрито історико-краєзнавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і діяльність Юрія Кміта, графічні роботи етнографа-художника [[Шагала Володимир Іванович|Володимира Шагали]], а в 1993 році тут споруджено пам'ятник о. Юрію Кміту. |
||
Рядок 43: | Рядок 44: | ||
== Література == |
== Література == |
||
* ''Р. |
* ''Кирчів Р. Ф.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8669 Кміт Юрій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818141113/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8669 |date=18 серпня 2016 }} // {{ЕСУ/13}} |
||
* ''Лехман Т.'' Отець Юрій Кміт — літописець Бойківщини // [[Культура і життя]]. — 9 грудня 1998. |
|||
⚫ | |||
* ''Паламар І.'' Отець Юрій Кміт. — Львів 1995. |
|||
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Kmit_Yurii/ Твори Юрія Кміта] // електронна бібліотека «Чтиво» |
|||
== Посилання == |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Kmit_Yurii/ Твори Юрія Кміта] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160327071218/http://chtyvo.org.ua/authors/Kmit_Yurii/ |date=27 березня 2016 }} // Chtyvo [дата доступу 15 жовтня 2016] |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Діячі ЗУНР]] |
[[Категорія:Діячі ЗУНР]] |
||
[[Категорія:Капелани УСС]] |
[[Категорія:Капелани УСС]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Священники УГКЦ]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Українські письменники]] |
||
[[Категорія:Українські |
[[Категорія:Українські літературознавці]] |
||
[[Категорія:Українські |
[[Категорія:Українські етнографи]] |
||
[[Категорія:Українські |
[[Категорія:Українські публіцисти]] |
||
[[Категорія:Українські публіцисти]] |
|||
[[Категорія:Українські шевченкознавці]] |
[[Категорія:Українські шевченкознавці]] |
||
[[Категорія:Діячі НТШ]] |
[[Категорія:Діячі НТШ]] |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Померли в Городоцькому районі Львівської області]] |
|||
[[Категорія:Поховані в Городоцькому районі Львівської області]] |
|||
[[Категорія:Персоналії:Чайковичі]] |
Поточна версія на 16:03, 12 січня 2023
Юрій Кміт | |
---|---|
Народився | 24 квітня 1872 с. Кобло-Старе, тепер с. Кобло Старосамбірський район Львівська область |
Помер | 25 червня 1946 (74 роки) с. Татаринів, нині Городоцький район Львівська область |
Поховання | с. Татаринів |
Країна | Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
Національність | українець |
Діяльність | священик УГКЦ, письменник, літературознавець, етнограф, публіцист |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Юрій Кміт (псевдоніми і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К.; 24 квітня 1872, Кобло, нині Старосамбірський район Львівська область — 25 червня 1946[1], Татаринів, нині Городоцький район Львівська область) — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини і літературознавець, громадський діяч і священник УГКЦ.
Автор оповідань із життя селян, п'єс, статей про І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Карпенка-Карого та про західно-європейських письменників.
Юрій Кміт народився 24 квітня 1872 року в селі Кобло на Старосамбірщині. Навчався у Самбірській гімназії, Львівській духовній семінарії. Отець Юрій Кміт душпастирував у Сокальському, Яворівському, Камянко-Бузькому, Старосамбірському, Турківському і Городоцькому районах. Майже 30 років був парохом у с. Чайковичі на Самбірщині. Постійно займався релігійно-моральним вихованням шкільної молоді, вів уроки катихизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях як шкільний інспектор Рудківського повітового комісаріату ЗУНР, капелан Українських січових стрільців. Юрій Кміт завжди був там, де треба було виявити живу думку, почати новий напрям у праці, збудити в людях віру у власні сили.
Помер о. Юрій Кміт 25 червня 1946 року і похований біля церкви в с. Татаринів Городоцького району.[2]
На початку ХХ століття він став членом наукового Товариства ім. Т. Шевченка, публікувався у його виданнях, співпрацював з І. Франком, М. Грушевським, В. Гнатюком. Тоді ж опубліковані збірки його новел «Житє», «Взатінку, й на сонці», «З гір», «Тремтіння душі», «Пятдесятлітне подруже», п'єса «Подруже», повість «Сотрудник», низка літературознавчих статей, наукових розвідок з етнографії Бойківщини, історії Галичини. Великим успіхом у сучасників користувалися усні й опубліковані проповіді о. Юрія Кміта, що торкаються найглибших проблем людського існування, у них є безліч думок і практичних порад щодо виховання дітей, самовдосконалення християнина й громадянина.
У 1991 році в с. Кобло відкрито історико-краєзнавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і діяльність Юрія Кміта, графічні роботи етнографа-художника Володимира Шагали, а в 1993 році тут споруджено пам'ятник о. Юрію Кміту.
- ↑ Дата смерті — непевна. Див.: Татаринів. Визначні місця [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (про місце поховання о. Юрія Кміта)
- ↑ Татаринів. Визначні місця [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (про місце поховання о. Юрія Кміта)
- Кирчів Р. Ф. Кміт Юрій [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- Лехман Т. Отець Юрій Кміт — літописець Бойківщини // Культура і життя. — 9 грудня 1998.
- Паламар І. Отець Юрій Кміт. — Львів 1995.
- Татаринів. Визначні місця (про місце поховання о. Юрія Кміта)
- Твори Юрія Кміта [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] // Chtyvo [дата доступу 15 жовтня 2016]
|
- Народились 24 квітня
- Народились 1872
- Померли 25 червня
- Померли 1946
- Діячі НТШ
- Діячі ЗУНР
- Капелани УСС
- Священники УГКЦ
- Українські письменники
- Українські літературознавці
- Українські етнографи
- Українські публіцисти
- Українські шевченкознавці
- Уродженці Старосамбірського району
- Померли в Городоцькому районі Львівської області
- Поховані в Городоцькому районі Львівської області
- Персоналії:Чайковичі