Кміт Юрій: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показана 31 проміжна версія 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Однофамільці|Кміт}}
Юрій Кміт, український [[письменник]] і публіцист, [[етнограф]] Бойківщини і літературознавець, громадський діяч і [[священник]].
{{Особа
| ім'я = Юрій Кміт
| оригінал імені =
| жінка = <!-- будь-яке значення, якщо жінка -->
| місце_проживання =
| інші_імена =
| псевдонім = Задуманий, Ю., К., Ю. К
| прізвисько =
| зображення =
| розмір_зображення =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 24.4.1872
| місце_народження = с. Кобло-Старе, тепер с. [[Кобло]] [[Старосамбірський район]] [[Львівська область]]
| дата_смерті = 25.6.1946
| місце_смерті = с. [[Татаринів]], нині [[Городоцький район (Львівська область)|Городоцький район]] Львівська область
| причина_смерті =
| поховання = с. [[Татаринів]]
| громадянство =
| підданство =
| національність = [[українець]]
| Alma_mater =
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = [[священик]] [[УГКЦ]], [[письменник]], [[літературознавець]], [[етнограф]], [[публіцист]]
| титул =
}}
'''Юрій Кміт'''&nbsp;(псевдоніми і криптоніми: '''Задуманий''', '''Ю.''', '''К.''', '''Ю. К.'''; [[24 квітня]] [[1872]], [[Кобло]], нині [[Старосамбірський район]] [[Львівська область]]&nbsp;— [[25 червня]] [[1946]]<ref>Дата смерті&nbsp;— непевна. Див.: [http://ctataruniv.jimdo.com/визначні-місця/ Татаринів. Визначні місця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160921082909/http://ctataruniv.jimdo.com/визначні-місця/ |date=21 вересня 2016 }} (про місце поховання о. Юрія Кміта)</ref>, [[Татаринів]], нині [[Городоцький район (Львівська область)|Городоцький район]] [[Львівська область]])&nbsp;— український [[письменник]] і публіцист, [[етнограф]] [[бойківщина|Бойківщини]] і літературознавець, громадський діяч і [[священник]] [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]].


Автор оповідань із життя селян, п'єс, статей про [[Котляревський Іван Петрович|І. Котляревського]], [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]], [[Іван Карпенко-Карий|І. Карпенка-Карого]] та про західно-європейських письменників.
'''Юрій Кміт '''народився 24 квітня 1872 року в с.[[Кобло]] на Старосамбірщині, навчався у Самбірській гімназії, Львівській духовній семінарії. Отець Юрій Кміт душпастирював у [[Сокаль]]ському, Яворівському, Камянко-Бузькому, Старосамбірському, Турківському і Городоцькому районах. Майже 30 років був парохом у с.[[Чайковичі]] на Самбірщині. Постійно займався релігійно-моральним вихованням шкільної молоді, вів уроки катихизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях як шкільний інспектор Рудківського повітового комісаріату [[ЗУНР]], військовий священник січових стрільців. Юрій Кміт завжди був там, де треба було виявити живу думку, почати новий напрям у праці, збудити в людях віру у власні сили. На початку ХХ ст. він став членом наукового Товариства ім.Т.Шевченка, публікувався у його виданнях, співпрацював з І.Франком, М.Грушевським. В.Гнатюком. Тоді ж опубліковані збірки його новел «Житє», «Взатінку, й на сонці», «З гір», «Тремтіння душі», «Пятдесятлітне подруже», п'єса «Подруже», повість «Сотрудник», низка літературознавчих статей, наукових розвідок з етнографії Бойківщини, історії Галичини. Великим успіхом у сучасників користувалися усні й опубліковані проповіді о.Юрія Кміта, що торкаються найглибших проблем людського існування, у них є безліч думок і практичних порад щодо виховання дітей, самовдосконалення християнина й громадянина. Помер о. Юрій Кміт 25 червня 1946 року і похований біля церкви в с. Татариків Городоцього району.


== Біографія ==
У 1991 році в с.[[Кобло]] відкрито історико-краєзнавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і діяльність Юрія Кміта, графічні роботи етнографа-художника Володимира Шагали, а в 1993 році тут споруджено пам'ятник о. Юрію Кміту.
Юрій Кміт народився [[24 квітня]] [[1872]] року в селі [[Кобло]] на Старосамбірщині. Навчався у Самбірській гімназії, Львівській духовній семінарії. Отець Юрій Кміт душпастирував у [[Сокаль]]ському, Яворівському, Камянко-Бузькому, Старосамбірському, Турківському і Городоцькому районах. Майже 30 років був парохом у с. [[Чайковичі]] на Самбірщині. Постійно займався релігійно-моральним вихованням шкільної молоді, вів уроки катихизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях як шкільний інспектор Рудківського повітового комісаріату [[ЗУНР]], [[капелан]] [[Українські січові стрільці|Українських січових стрільців]]. Юрій Кміт завжди був там, де треба було виявити живу думку, почати новий напрям у праці, збудити в людях віру у власні сили.

Помер о. Юрій Кміт [[25 червня]] [[1946]] року і похований біля церкви в с. Татаринів Городоцького району.<ref>[http://ctataruniv.jimdo.com/визначні-місця/ Татаринів. Визначні місця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160921082909/http://ctataruniv.jimdo.com/визначні-місця/ |date=21 вересня 2016 }} (про місце поховання о. Юрія Кміта)</ref>

== Основні праці ==
На початку ХХ століття він став членом [[Наукове товариство імені Шевченка|наукового Товариства ім. Т. Шевченка]], публікувався у його виданнях, співпрацював з І. Франком, М. Грушевським, В. Гнатюком. Тоді ж опубліковані збірки його новел «Житє», «Взатінку, й на сонці», «З гір», «Тремтіння душі», «Пятдесятлітне подруже», п'єса «Подруже», повість «Сотрудник», низка літературознавчих статей, наукових розвідок з етнографії Бойківщини, історії Галичини. Великим успіхом у сучасників користувалися усні й опубліковані проповіді о. Юрія Кміта, що торкаються найглибших проблем людського існування, у них є безліч думок і практичних порад щодо виховання дітей, самовдосконалення християнина й громадянина.

У 1991 році в с. Кобло відкрито історико-краєзнавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і діяльність Юрія Кміта, графічні роботи етнографа-художника [[Шагала Володимир Іванович|Володимира Шагали]], а в 1993 році тут споруджено пам'ятник о. Юрію Кміту.

== Примітки ==
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
* ''Кирчів Р.&nbsp;Ф.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8669 Кміт Юрій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818141113/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8669 |date=18 серпня 2016 }} // {{ЕСУ/13}}
* ''Лехман Т.'' Отець Юрій Кміт — літописець Бойківщини // [[Культура і життя]]. — 9 грудня 1998.
* ''Паламар І.'' Отець Юрій Кміт. — Львів 1995.


== Посилання ==
[http://www.osvitportal.lviv.ua/index.php/upravlinnia-osvity-i-nauky-loda/novyny/102-140-richchia-vid-dnia-narodzhennia-yuriia-kmita Юрій Кміт]
* [https://web.archive.org/web/20160921082909/http://ctataruniv.jimdo.com/визначні-місця/ Татаринів. Визначні місця] (про місце поховання о. Юрія Кміта)
[[Категорія:Народились 1872]]
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Kmit_Yurii/ Твори Юрія Кміта] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160327071218/http://chtyvo.org.ua/authors/Kmit_Yurii/ |date=27 березня 2016 }} // Chtyvo [дата доступу 15 жовтня 2016]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Священики УГКЦ]]


{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Померли 1946]]
[[Категорія:Діячі ЗУНР]]
[[Категорія:Капелани УСС]]
[[Категорія:Священники УГКЦ]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські літературознавці]]
[[Категорія:Українські етнографи]]
[[Категорія:Українські публіцисти]]
[[Категорія:Українські шевченкознавці]]
[[Категорія:Діячі НТШ]]
[[Категорія:Уродженці Старосамбірського району]]
[[Категорія:Померли в Городоцькому районі Львівської області]]
[[Категорія:Поховані в Городоцькому районі Львівської області]]
[[Категорія:Персоналії:Чайковичі]]

Поточна версія на 16:03, 12 січня 2023

Юрій Кміт
Народився24 квітня 1872(1872-04-24)
с. Кобло-Старе, тепер с. Кобло Старосамбірський район Львівська область
Помер25 червня 1946(1946-06-25) (74 роки)
с. Татаринів, нині Городоцький район Львівська область
Похованняс. Татаринів
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Національністьукраїнець
Діяльністьсвященик УГКЦ, письменник, літературознавець, етнограф, публіцист
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка

Юрій Кміт (псевдоніми і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К.; 24 квітня 1872, Кобло, нині Старосамбірський район Львівська область — 25 червня 1946[1], Татаринів, нині Городоцький район Львівська область) — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини і літературознавець, громадський діяч і священник УГКЦ.

Автор оповідань із життя селян, п'єс, статей про І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Карпенка-Карого та про західно-європейських письменників.

Біографія

[ред. | ред. код]

Юрій Кміт народився 24 квітня 1872 року в селі Кобло на Старосамбірщині. Навчався у Самбірській гімназії, Львівській духовній семінарії. Отець Юрій Кміт душпастирував у Сокальському, Яворівському, Камянко-Бузькому, Старосамбірському, Турківському і Городоцькому районах. Майже 30 років був парохом у с. Чайковичі на Самбірщині. Постійно займався релігійно-моральним вихованням шкільної молоді, вів уроки катихизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях як шкільний інспектор Рудківського повітового комісаріату ЗУНР, капелан Українських січових стрільців. Юрій Кміт завжди був там, де треба було виявити живу думку, почати новий напрям у праці, збудити в людях віру у власні сили.

Помер о. Юрій Кміт 25 червня 1946 року і похований біля церкви в с. Татаринів Городоцького району.[2]

Основні праці

[ред. | ред. код]

На початку ХХ століття він став членом наукового Товариства ім. Т. Шевченка, публікувався у його виданнях, співпрацював з І. Франком, М. Грушевським, В. Гнатюком. Тоді ж опубліковані збірки його новел «Житє», «Взатінку, й на сонці», «З гір», «Тремтіння душі», «Пятдесятлітне подруже», п'єса «Подруже», повість «Сотрудник», низка літературознавчих статей, наукових розвідок з етнографії Бойківщини, історії Галичини. Великим успіхом у сучасників користувалися усні й опубліковані проповіді о. Юрія Кміта, що торкаються найглибших проблем людського існування, у них є безліч думок і практичних порад щодо виховання дітей, самовдосконалення християнина й громадянина.

У 1991 році в с. Кобло відкрито історико-краєзнавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і діяльність Юрія Кміта, графічні роботи етнографа-художника Володимира Шагали, а в 1993 році тут споруджено пам'ятник о. Юрію Кміту.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дата смерті — непевна. Див.: Татаринів. Визначні місця [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (про місце поховання о. Юрія Кміта)
  2. Татаринів. Визначні місця [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (про місце поховання о. Юрія Кміта)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]