Риков Олексій Іванович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
MikeZah (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Функція пропозицій посилань: додано 2 посилання. |
||
(Не показані 8 проміжних версій 6 користувачів) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
{{Картка:Лідер |
{{Картка:Лідер |
||
| ім'я = <big>Олексій Іванович Риков</big><br/>{{lang-ru|Алексей Иванович Рыков}} |
| ім'я = <big>Олексій Іванович Риков</big><br/>{{lang-ru|Алексей Иванович Рыков}} |
||
| зображення = AlexeiRikov1924. |
| зображення = AlexeiRikov1924(cropped).jpg |
||
| розмір_зображення = |
| розмір_зображення = 240px |
||
| підпис = |
| підпис = |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
| президент2 = |
| президент2 = |
||
| посада3 = |
|||
| початок_терміну3 = |
|||
| кінець_терміну3 = |
|||
| попередник3 = |
|||
| наступник3 = |
|||
| дата_народження = 25.2.1881(13) |
|||
| місце_народження = [[Саратов]], [[Російська імперія]] |
|||
| дата_смерті = 15.3.1938 |
|||
| місце_смерті = [[Розстрільний полігон «Комунарка»|Комунарка]], [[Московська область]], [[Російська РФСР]], [[СРСР]] |
|||
| громадянство ={{RUSold}}→{{USSR}} |
| громадянство ={{RUSold}}→{{USSR}} |
||
| національність = Росіянин |
| національність = Росіянин |
||
Рядок 49: | Рядок 39: | ||
== До революції == |
== До революції == |
||
Народився в родині купця, переселенця зі слободи Кукарка Яранського повіту Вятської губернії Івана Ілліча Рикова. Інша версія — в родині селянина<ref>(з передмови до «Вибрані твори», М. Економіка, 1990 ")</ref>. За деякими даними Олексій Риков народився в слободі Кукарка Яранського повіту Вятської губернії, а через два тижня після народження разом із батьками переїхав до Саратова. |
Народився в родині купця, переселенця зі слободи Кукарка Яранського повіту [[Вятська губернія|Вятської губернії]] Івана Ілліча Рикова. Інша версія — в родині селянина<ref>(з передмови до «Вибрані твори», М. Економіка, 1990 ")</ref>. За деякими даними Олексій Риков народився в слободі Кукарка Яранського повіту Вятської губернії, а через два тижня після народження разом із батьками переїхав до Саратова. |
||
У 1892—1900 роках — учень Саратовської 2-ї класичної гімназії. З 1898 по 1901 рік також працював репетитором у Саратові та Казані. |
У 1892—1900 роках — учень Саратовської 2-ї класичної гімназії. З 1898 по 1901 рік також працював репетитором у Саратові та Казані. |
||
Рядок 83: | Рядок 73: | ||
Після смерті Леніна активно підтримав [[Йосип Сталін|Сталіна]] в боротьбі проти [[Троцький Лев Давидович|Троцького]], а пізніше — проти [[Зінов'єв Григорій Овсійович|Зинов'єва]] і Каменєва. На [[XXV з'їзд КПРС|XV з'їзді ВКП (б)]] у 1927, коли громили Зінов'єва, сказав: «Я передаю мітлу товаришу Сталіну, нехай він вимітає нею наших ворогів». У 1928 — 1929 виступав проти згортання [[НЕП]], форсування індустріалізації і [[Колективізація|колективізації]], що було оголошено «правим ухилом» у ВКП (б). На квітневому Пленумі ЦК (1929) підданий різкій критиці і «розгромлений». Визнав свої помилки і заявив, що вестиме «рішучу боротьбу проти всіх ухилів від генеральної лінії партії і, перш за все, проти правого ухилу». |
Після смерті Леніна активно підтримав [[Йосип Сталін|Сталіна]] в боротьбі проти [[Троцький Лев Давидович|Троцького]], а пізніше — проти [[Зінов'єв Григорій Овсійович|Зинов'єва]] і Каменєва. На [[XXV з'їзд КПРС|XV з'їзді ВКП (б)]] у 1927, коли громили Зінов'єва, сказав: «Я передаю мітлу товаришу Сталіну, нехай він вимітає нею наших ворогів». У 1928 — 1929 виступав проти згортання [[НЕП]], форсування індустріалізації і [[Колективізація|колективізації]], що було оголошено «правим ухилом» у ВКП (б). На квітневому Пленумі ЦК (1929) підданий різкій критиці і «розгромлений». Визнав свої помилки і заявив, що вестиме «рішучу боротьбу проти всіх ухилів від генеральної лінії партії і, перш за все, проти правого ухилу». |
||
Один з підписантів (поряд з [[Калінін Михайло Іванович|М. Калініним]] (1875—1946) і [[Єнукідзе Авель Сафронович|А. Єнукідзе]] (1877—1937)) Постанови ЦВК і РНК від 01.02.1930 «Про заходи щодо зміцнення соціалістичної перебудови сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством»<ref>{{lang-ru|«О мероприятиях по укреплению социалистического переустройства сельского хозяйства в районах сплошной коллективизации и по борьбе с кулачеством»}}</ref>. Це рішення розв'язувало руки «троцькістам» для знищення селянства. |
Один з підписантів (поряд з [[Калінін Михайло Іванович|М. Калініним]] (1875—1946) і [[Єнукідзе Авель Сафронович|А. Єнукідзе]] (1877—1937)) Постанови ЦВК і РНК від 01.02.1930 «Про заходи щодо зміцнення соціалістичної [[Перебудова|перебудови]] сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством»<ref>{{lang-ru|«О мероприятиях по укреплению социалистического переустройства сельского хозяйства в районах сплошной коллективизации и по борьбе с кулачеством»}}</ref>. Це рішення розв'язувало руки «троцькістам» для знищення селянства. |
||
== Останні роки життя == |
== Останні роки життя == |
||
Рядок 94: | Рядок 84: | ||
== Висловлювання == |
== Висловлювання == |
||
[[Файл:Alexei Rykov and Vladimir Lenin.jpg|ліворуч|міні|242x242пкс|Олексій Риков та Володимир Ленін. 1923]] |
[[Файл:Alexei Rykov and Vladimir Lenin.jpg|ліворуч|міні|242x242пкс|Олексій Риков та Володимир Ленін. 1923]] |
||
«…[[Колоніальна політика]], наприклад, Великої Британії, полягає у розвитку метрополії за рахунок колоній, а у нас — колоній за рахунок метрополії»<ref>(Председатель СНК СССР А. И. Рыков, 1920-е годы) [http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2007/01/27/0000300861/1997_n3_p3-42.pdf]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |
«…[[Колоніальна політика]], наприклад, Великої Британії, полягає у розвитку метрополії за рахунок колоній, а у нас — колоній за рахунок метрополії»<ref>(Председатель СНК СССР А. И. Рыков, 1920-е годы) [http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2007/01/27/0000300861/1997_n3_p3-42.pdf]{{Недоступне посилання|date=червень 2019|bot=InternetArchiveBot}}.</ref> |
||
== Родина == |
== Родина == |
||
Рядок 102: | Рядок 92: | ||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
||
* [[Орден Червоного Прапора]] (23.02.1928)<ref> |
* [[Орден Червоного Прапора]] (23.02.1928)<ref>{{Cite web |url=http://www.knowbysight.info/RRR/00275.asp |title=Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 |accessdate=19 жовтня 2010 |archive-date=13 лютого 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/65PpwfDlt?url=http://www.knowbysight.info/RRR/00275.asp }}</ref> |
||
== Названі на честь Рикова == |
== Названі на честь Рикова == |
||
* На честь А. І. Рикова було названо місто Риково [[Донецька область|Донецької області]], потім була відновлена колишня назва [[Єнакієве]] |
* На честь А. І. Рикова було названо місто Риково [[Донецька область|Донецької області]], потім була відновлена колишня назва [[Єнакієве]] |
||
* Прижиттєво на честь Рикова в 1928 році були перейменовані чотири номерні Істомінські вулиці в Москві. У 1937—1938 рр.. вулиці мали колишню назву — Істомінські; пізніше були перейменовані по сусідній вулиці Восьмого Березня в 1-4-ті вулиці Восьмого Березня. Наразі, з номерних вулиць збереглися лише 1-а і 4-а. |
* Прижиттєво на честь Рикова в 1928 році були перейменовані чотири номерні Істомінські вулиці в Москві. У 1937—1938 рр.. вулиці мали колишню назву — Істомінські; пізніше були перейменовані по сусідній вулиці Восьмого Березня в 1-4-ті вулиці Восьмого Березня. Наразі, з номерних вулиць збереглися лише 1-а і 4-а. |
||
* На честь А. І. Рикова відповідно до закону України від 09.04.2015 № '''317-VIII,''' 12.05.2016 року було перейменовано селище міского типу Партизани Генічеського району Херсонської області на Риково. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1353-19 |
|||
* Тридцятиградусну горілку в народі називали «риковкою» |
* Тридцятиградусну горілку в народі називали «риковкою» |
||
Рядок 115: | Рядок 104: | ||
== Джерела та література == |
== Джерела та література == |
||
* ''Васильєв В. Ю.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=rykov_oleksіjj_іvanovych Риков Олексій Іванович] // {{ЕІУ|9|197}} |
* ''Васильєв В. Ю.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=rykov_oleksіjj_іvanovych Риков Олексій Іванович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161129210316/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=rykov_oleksіjj_іvanovych |date=29 листопада 2016 }} // {{ЕІУ|9|197}} |
||
=== Література === |
=== Література === |
||
Рядок 125: | Рядок 114: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://leksika.com.ua/17080807/legal/rikov Риков] // {{Юридична енциклопедія|5}} |
* [http://leksika.com.ua/17080807/legal/rikov Риков] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161118201405/http://leksika.com.ua/17080807/legal/rikov |date=18 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|5}} |
||
* [http://www.peoples.ru/state/politics/rykov/ Алексей Рыков на peoples.ru] |
* [http://www.peoples.ru/state/politics/rykov/ Алексей Рыков на peoples.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100729061814/http://www.peoples.ru/state/politics/rykov/ |date=29 липня 2010 }} |
||
{{start box}} |
{{start box}} |
||
Рядок 145: | Рядок 134: | ||
{{Прем'єр-міністри Росії}} |
{{Прем'єр-міністри Росії}} |
||
{{Керівники уряду Радянського Союзу}}[[Категорія:Померли в Москві]] |
{{Керівники уряду Радянського Союзу}}[[Категорія:Померли в Москві]] |
||
[[Категорія:Прем'єр-міністри РРФСР]] |
|||
[[Категорія:Марксисти]] |
[[Категорія:Марксисти]] |
||
[[Категорія:Російські революціонери]] |
[[Категорія:Російські революціонери]] |
||
[[Категорія:Члени Політбюро ЦК КПРС]] |
[[Категорія:Члени Політбюро ЦК КПРС]] |
||
[[Категорія:Розстріляні на полігоні «Коммунарка»]] |
|||
[[Категорія:Жертви Великого терору з Росії]] |
[[Категорія:Жертви Великого терору з Росії]] |
||
[[Категорія:Народні комісари пошти та телеграфів СРСР]] |
[[Категорія:Народні комісари пошти та телеграфів СРСР]] |
Поточна версія на 09:56, 1 лютого 2023
Олексій Іванович Риков рос. Алексей Иванович Рыков | |
---|---|
рос. Алексей Рыков | |
2-й Голова Ради Народних Комісарів СРСР | |
2 лютого 1924 — 19 грудня 1930 | |
Попередник | Володимир Ленін |
Наступник | В'ячеслав Молотов |
2-й Голова Ради Народних Комісарів РСФСР | |
2 лютого 1924 — 18 травня 1929 | |
Попередник | Володимир Ленін |
Наступник | Сергій Сирцов |
Народився | 25 лютого 1881[1][2] або 13 (25) лютого 1881[3] Саратов, Російська імперія |
Помер | 15 березня 1938[1][4][5] (57 років) Москва, СРСР |
Похований | Розстрільний полігон «Комунарка» |
Відомий як | політик |
Громадянство | Російська імперія→ СРСР |
Національність | Росіянин |
Політична партія | РСДРП, РСДРП(б), РКП(б) |
Релігія | Атеїзм |
Нагороди | |
Підпис | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Олексій Іванович Риков (рос. Алексей Иванович Рыков, 13 (25) лютого 1881, Саратов, Російська імперія — 15 березня 1938, Комунарка, Московська область, Російська РФСР, СРСР) — радянський політичний і державний діяч, народний комісар внутрішніх справ (1917), член Революційної військової ради Республіки (1919), голова РНК СРСР (1924—1930) і одночасно РНК РРФСР (1924—1929), який змінив на цих посадах Леніна. Член ЦВК СРСР 1—7-го скликань. Член ЦК РСДРП(б) (РКП(б), ВКП(б)) у 1905, 1906—1907, 1917—1918, 1920—1934 роках. Кандидат у члени ЦК РСДРП(б) (ВКП(б)) у 1907—1912, 1934—1937 роках. Член Організаційного бюро ЦК РКП(б) з 5 квітня 1920 по 23 травня 1924 року. Член Політичного бюро ЦК РКП(б) (ВКП(б)) з 3 квітня 1922 по 21 грудня 1930 року.
Народився в родині купця, переселенця зі слободи Кукарка Яранського повіту Вятської губернії Івана Ілліча Рикова. Інша версія — в родині селянина[6]. За деякими даними Олексій Риков народився в слободі Кукарка Яранського повіту Вятської губернії, а через два тижня після народження разом із батьками переїхав до Саратова.
У 1892—1900 роках — учень Саратовської 2-ї класичної гімназії. З 1898 по 1901 рік також працював репетитором у Саратові та Казані.
Член РСДРП(б) з 1898 року, більшовик. За іншою версією, в кінці 1900 року вступив в казанську соціал-демократичну групу[7].
Після закінчення гімназії у 1900 році вступив на юридичний факультет Казанського університету (не закінчив, у березні 1901 року виключений із університет на першому курсі). У 1902 році працював статистиком земства в місті Саратові.
З 1902 року перебував нав нелегальному становищі. Вів партійну роботу в Саратові, Казані. У 1903 році — відповідальний організатор Північного комітету РСДРП у Ярославлі. У 1903—1904 роках — відповідальний організатор Нижньогородського комітету РСДРП у Нижньому Новгороді. У 1904—1905 роках — відповідальний організатор Московського комітету РСДРП у Москві. Неодноразово був заарештований. У 1910—1911 роках — в еміграції у Французькій республіці. Повернувся до Росії, вів революційну діяльність у Санкт-Петербурзі, Одесі та інших містах. З 1912 року був на засланні в Наримі. У березні 1917 року амністований.
З травня 1917 року — член виконавчого комітету, товариш (заступник) голови Московської ради. З вересня 1917 року — член виконавчого комітету Петроградської ради.
З 26 жовтня (8 листопада за новим стилем) 1917 року — народний комісар внутрішніх справ у першому радянському уряді Росії. Працював на цій посаді до 4 (17 листопада) (9 днів). 10 листопада 1917 року підписав постанову про створення міліції (ця дата досі відзначається в Росії як День міліції). Як прихильник створення коаліційного уряду за участю всіх лівих сил, Риков 17 листопада 1917 вийшов зі складу РНК і ЦК. 29 листопада 1917 року відкликав свою заяву про вихід з ЦК РКП(б).
З листопада 1917 року — на роботі у виконавчому комітеті Московської ради, займався питаннями постачання міста продовольством. Обраний депутатом Установчих зборів Російської республіки. З 15 лютого по квітень 1918 року — член колегії Народного комісаріату продовольства РРФСР. Одночасно з березня по квітень 1918 року — комісар продовольства Центрального промислового району, член Московської обласної Ради народних комісарів.
28 березня 1918 — 26 травня 1921 року — голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) РРФСР. У липні 1919 — серпні 1921 року — надзвичайний уповноважений Ради праці та оборони з постачання Червоної армії і флоту. У 1918 виступив проти проведення Червоного терору.
27 травня 1921 — 17 липня 1923 року — заступник голови Ради праці та оборони (РПО) РРФСР.
29 грудня 1921 — 2 лютого 1924 року — заступник голови Ради народних комісарів РРФСР.
9 травня — 7 липня 1923 року — голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) РРФСР.
6 липня 1923 — 2 лютого 1924 року — заступник голови Ради народних комісарів СРСР та голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. 17 липня 1923 — 2 лютого 1924 року — заступник голови Ради праці та оборони (РПО) СРСР.
З 5 квітня 1920 по 23 травня 1924 — член Оргбюро ЦК, з 3 квітня 1922 — член Політбюро ЦК. 6 липня 1923 призначений головою ВРНГ СРСР і заступником голови Раднаркому і РПО СРСР. З врахуванням того, що голова Раднаркому В. І. Ленін був тяжко хворий, в руках Рикова зосередилося керівництво всією діяльністю уряду.
2 лютого 1924 — 19 грудня 1930 року — голова Ради народних комісарів СРСР. Одночасно, 2 лютому 1924 — 18 травня 1929 року — голова Ради народних комісарів РРФСР і з 16 січня 1926 по 19 грудня 1930 року — голова Ради праці та оборони СРСР.
Після смерті Леніна активно підтримав Сталіна в боротьбі проти Троцького, а пізніше — проти Зинов'єва і Каменєва. На XV з'їзді ВКП (б) у 1927, коли громили Зінов'єва, сказав: «Я передаю мітлу товаришу Сталіну, нехай він вимітає нею наших ворогів». У 1928 — 1929 виступав проти згортання НЕП, форсування індустріалізації і колективізації, що було оголошено «правим ухилом» у ВКП (б). На квітневому Пленумі ЦК (1929) підданий різкій критиці і «розгромлений». Визнав свої помилки і заявив, що вестиме «рішучу боротьбу проти всіх ухилів від генеральної лінії партії і, перш за все, проти правого ухилу».
Один з підписантів (поряд з М. Калініним (1875—1946) і А. Єнукідзе (1877—1937)) Постанови ЦВК і РНК від 01.02.1930 «Про заходи щодо зміцнення соціалістичної перебудови сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством»[8]. Це рішення розв'язувало руки «троцькістам» для знищення селянства.
19 грудня 1930 знятий з поста голови Раднаркому СРСР, а 21 грудня 1930 виведений зі складу Політбюро. З 30 березня 1931 року — народний комісар пошт і телеграфів СРСР (17 січня 1932 наркомат перейменовано в Народний комісаріат зв'язку СРСР).
На XVII з'їзді ВКП (б) в своєму виступі сказав про Сталіна: «Він як вождь і як організатор наших перемог з найбільшою силою показав себе в перший же час». У 1934 переведений з членів до кандидатів у члени ЦК ВКП (б). 26 вересня 1936 року знятий з посади народного комісара зв'язку СРСР.
На пленумі в лютому 1937 виключений з партії і 27 лютого 1937 арештований. Утримувався в Луб'янській в'язниці. На допитах визнав себе винним. Як один з головних обвинувачуваних притягнутий до відкритого процесу (Третій Московський процес) у справі «правотроцькістського антирадянського блоку». В останньому слові заявив: «Я хочу, щоб той, кого ще не викрито і не роззброєно, щоб вони негайно і відкрито це зробили… допомогти уряду викрити і ліквідувати залишки охвістя контрреволюційної організації». 13 березня 1938 був засуджений до смертної кари і 15 березня розстріляний на Комунарському полігоні. У 1957 році було подано заявку на реабілітацію Рикова, але її відхилили. Риков був повністю реабілітований Головною Військовою прокуратурою СРСР 4 лютого 1988 року. 21 червня 1988 року відновлений в КПРС.
«…Колоніальна політика, наприклад, Великої Британії, полягає у розвитку метрополії за рахунок колоній, а у нас — колоній за рахунок метрополії»[9]
Дружина — Ніна Семенівна Маршак (Рикова) (1884, Ростов-на-Дону — 1938), тітка драматурга Михайла Шатрова (Маршака), до Рикова була одружена з Йосипом П'ятницьким (Тарсісом), згодом діячем Комінтерну. Працювала начальником управління охорони здоров'я дітей Наркомздоров'я СРСР. В 1937 році була заарештована. За сучасними даними, розстріляна 4 березня 1938 р. За офіційною радянською версією, померла в таборах 1942 року.
Дочка — Наталія Олексіївна Перлі-Рикова (народилась 22 серпня 1916), в 1939, 1946 і 1950 роках була засуджена ВЗГ. 18 років провела в таборах. Реабілітована в 1956 р.
- Орден Червоного Прапора (23.02.1928)[10]
- На честь А. І. Рикова було названо місто Риково Донецької області, потім була відновлена колишня назва Єнакієве
- Прижиттєво на честь Рикова в 1928 році були перейменовані чотири номерні Істомінські вулиці в Москві. У 1937—1938 рр.. вулиці мали колишню назву — Істомінські; пізніше були перейменовані по сусідній вулиці Восьмого Березня в 1-4-ті вулиці Восьмого Березня. Наразі, з номерних вулиць збереглися лише 1-а і 4-а.
- Тридцятиградусну горілку в народі називали «риковкою»
- Васильєв В. Ю. Риков Олексій Іванович [Архівовано 29 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 197. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- А. И. Рыков. Избранные произведения. Экономика, 1990 г. ISBN 5-282-00797-5
- Дмитрий Шелестов. Время Алексея Рыкова. Прогресс, 1990 г. ISBN 5-01-001936-1
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118904450 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ (з передмови до «Вибрані твори», М. Економіка, 1990 ")
- ↑ (з передмови до «Вибрані твори», М. Економіка, 1990)
- ↑ рос. «О мероприятиях по укреплению социалистического переустройства сельского хозяйства в районах сплошной коллективизации и по борьбе с кулачеством»
- ↑ (Председатель СНК СССР А. И. Рыков, 1920-е годы) [1][недоступне посилання з червня 2019].
- ↑ Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 19 жовтня 2010.
- Риков [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Алексей Рыков на peoples.ru [Архівовано 29 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Народились 25 лютого
- Народились 1881
- Уродженці Саратова
- Померли 15 березня
- Померли 1938
- Померли в Москві
- Розстріляні на полігоні «Коммунарка»
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Марксисти
- Російські революціонери
- Члени Політбюро ЦК КПРС
- Жертви Великого терору з Росії
- Народні комісари пошти та телеграфів СРСР
- Народні комісари зв’язку СРСР
- Члени Всеросійських установчих зборів
- Голови Уряду СРСР
- Заслані до Сибіру