Антропологія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 35: Рядок 35:


'''''Палеоантропологія''''' досліджує викопних людей і є основою для розв'язання багатьох питань антропогенезу. Крім [[краніометрія|краніометрії]] та [[остеометрія|остеометрії]], палеоантропологія певною мірою використовує методи [[палеонтологія|палеонтології]], [[геологія|геології]] і [[археологія|археології]].
'''''Палеоантропологія''''' досліджує викопних людей і є основою для розв'язання багатьох питань антропогенезу. Крім [[краніометрія|краніометрії]] та [[остеометрія|остеометрії]], палеоантропологія певною мірою використовує методи [[палеонтологія|палеонтології]], [[геологія|геології]] і [[археологія|археології]].
<!--'''''Прогресивна антропологія''''' довела [[генетика|генетичну]] єдність людей, походження їх від одного виду [[Людиноподібні|людиноподібних]] (Hominoidea). Вивчаючи тілесну природу людей, радянські антропологи показували не тільки певну відмінність їхніх зовнішніх ознак, але й загальну спорідненість людських [[раса|рас]] і [[народ]]ів.{{Fact}}-->
<!--'''''Прогресивна антропологія''''' довела [[генетика|генетичну]] єдність людей, походження їх від одного виду [[Людиноподібні|людиноподібних]] (Hominoidea). Вивчаючи тілесну природу людей, радянські антропологи показували не тільки певну відмінність їхніх зовнішніх ознак, але й загальну спорідненість людських [[раса|рас]] і [[народ]]ів.{{Fact}}-->

== Антропологія в Росії ==
Серед прогресивних антропологів [[Росія|Росії]] визначне місце посідають [[Богданов Анатолій Петрович|А. П. Богданов]] ([[1834]]–[[1896]]), [[Миклухо-Маклай Микола Миколайович|М. М. Міклухо-Маклай]] ([[1846]]–[[1888]]) і [[Анучин Дмитро Миколайович|Д. М. Анучин]] ([[1843]]–[[1923]]). Широкі антропологічні [[дослідження]] провадили радянські антропологи. При [[МДУ|Московському державному університеті]] був Інститут антропології і Антропологічний музей, очолювані В. П. Якимовим. Цей [[інститут]] видавав [[журнал]] «Советская антропология».


== Антропологія в Україні ==
== Антропологія в Україні ==
Серед українських антропологів, що працювали в дожовтневий період, найбільш змістовними були дослідження [[Вовк Хведір Кіндратович|Хведора Вовка]] ([[1847]]–[[1918]]). З радянських антропологів українського походження значні дослідження провели [[Дяченко Василь Дмитрович|В. Д. Дяченко]], [[Носов Анатолій Зіновійович|А. 3. Носов (Носів)]] і [[Ніколаєв Лев Петрович|Л. П. Ніколаєв]]. В УРСР впродовж 1928—1930 рр. виходив щорічник [[Кабінет антропології АН УРСР|Кабінету антропології АН УРСР]] «[[Антропологія (щорічник)|Антропологія]]».
Серед українських антропологів, що працювали в дожовтневий період, найзмістовнішими були дослідження [[Вовк Хведір Кіндратович|Хведора Вовка]] ([[1847]]–[[1918]]). З радянських антропологів українського походження значні дослідження провели [[Дяченко Василь Дмитрович|В. Д. Дяченко]], [[Носов Анатолій Зіновійович|А. 3. Носов (Носів)]] і [[Ніколаєв Лев Петрович|Л. П. Ніколаєв]]. В УРСР впродовж 1928—1930 рр. виходив щорічник [[Кабінет антропології АН УРСР|Кабінету антропології АН УРСР]] «[[Антропологія (щорічник)|Антропологія]]».


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 16:33, 5 лютого 2023

Антропологія
Категорія Категорія Портал

Антрополо́гія (грец. ανθρωπος — людина, λογος — наука) — біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток, близько стоїть до суспільних наук, також наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про нормальні варіації фізичної будови людини. Як самостійна наука сформувалася в середині 19 століття.

Антропологічні дані мають перевагу перед іншими етногенетичними джерелами — археологічними, етнографічними, лінгвістичними, оскільки мова та культура можуть поширюватися шляхом запозичення у той час як антропологічні ознаки відіграють роль своєрідних «біологічних міток». Ці маркери зберігають свою інформацію, включно віддалені історичні епохи, через консервативність спадкових рис людства[1].

Антропологічні риси зберігаються більш надійно аніж ознаки культури. Навіть у випадку декількох поколінь метисації можливо виявляти вихідні антропологічні типи, тоді як культура, мова, традиційне господарство, релігія та мистецтво можуть зникнути або кардинально змінюватися протягом життя навіть лише одного покоління.[2]

Генеза

Назва антропології з'явилася ще в Давній Греції, але в сучасному розумінні антропологія як наука сформувалась у 19 столітті. Тоді ж до антропології часто відносили психологію, етнографію і археологію. В США й Великій Британії до антропології і тепер відносять етнографію.

Напрямки і розділи

Напрямки антропології

Більшість університетів на Заході розділяють антропологію на чотири основних напрямки:

Розділи антропології

Основні розділи антропології: морфологія людини, вчення про антропогенез, расознавство. З середини 20 століття посилено розвивається комплекс дисциплін, об'єднаних спільною назвою біологія людини (вивчення фізіологічних, біохімічних і генетичних факторів, що впливають на варіації будови і розвитку людського організму).

Напрями в самій антропології ще далеко не усталені. Здебільшого розрізняють:

Практично в антропології можна розрізняти два основні напрями:

Соматична антропологія досліджує в першу чергу тіло живих людей, застосовуючи для цього спеціальні антропометричні інструменти і прилади (див. Антропометрія). Описовий метод соматичної антропології полягає у ваговій характеристиці тіла та його частин окремо (голови, носа, очей, губ, грудей), волосяного покриву, кольору шкіри, у визначенні зросту і таке інше. Методами анатомії досліджуються особливості будови внутрішніх органів, методами ембріології — утробний розвиток людини, серологічними методами — склад крові. Соматична антропологія має значення в питаннях визначення реальних показників і співвідношень зросту різних груп населення (для взуттєвої, пошивної та ін. промисловості). Розділ соматичної антропології — криміналістична антропологія — використовує спеціальні методи, зокрема дактилоскопію, для точного встановлення особи та ін.

Палеоантропологія досліджує викопних людей і є основою для розв'язання багатьох питань антропогенезу. Крім краніометрії та остеометрії, палеоантропологія певною мірою використовує методи палеонтології, геології і археології.

Антропологія в Україні

Серед українських антропологів, що працювали в дожовтневий період, найзмістовнішими були дослідження Хведора Вовка (18471918). З радянських антропологів українського походження значні дослідження провели В. Д. Дяченко, А. 3. Носов (Носів) і Л. П. Ніколаєв. В УРСР впродовж 1928—1930 рр. виходив щорічник Кабінету антропології АН УРСР «Антропологія».

Див. також

Примітки

  1. Сегеда С. Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект Видавництво ім. Олени Теліги 2001 256 ст. (3 ст.) ISBN 966-7601-34-Х
  2. Алексеева Т. И. (ред.), Богатенков Д. В., Дробышевский С. В. Антропология: Учебно-методический комплекс Антропология: Учебно-методический комплекс — 2004 (152 с.)

Література

Посилання