Буянів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 37 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Недостатньо джерел|дата=вересень 2022}}
{{Село
{{Село України
| назва = Буянів
| область = [[Львівська область]]
|назва = Буянів
|область = [[Львівська область]]
| район = [[Файл:Flag of Zhydachiv raion.png|30пкс]] [[Жидачівський район]]
|район = [[Стрийський район]]
|рада = [[Журавненська селищна громада]]
| рада = [[Мельницька сільська рада (Жидачівський район)|Мельницька сільська рада]]
| зображення = Буянів 1.jpg
| зображення = Буянів 1.jpg
| зображення_розмір = 300px
|зображення_розмір =
| зображення_підпис = Панорама села
|зображення_підпис = Весняна панорама села
|розташування =
| код КОАТУУ = 4621584702
|mapx =
| розташування =
| mapx =
|mapy =
| mapy =
|засновано =
|перша згадка = 1578 року
| засновано = XXXX
| населення = 419
|населення = 419 осіб
| територія =
|територія =
| ref-територія =
|ref-територія =
| площа = 1,21
|площа = 1,21
| ref-площа =
|ref-площа =
| щільність = 346,28
|щільність = 346,28
| поштовий індекс = 81792<ref>[http://www.uaidx.com/13/282/index Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район]</ref>
|поштовий індекс = 81792<ref>{{Cite web |url=http://www.uaidx.com/13/282/index |title=Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район |accessdate=8 лютого 2016 |archive-date=9 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160909184734/http://www.uaidx.com/13/282/index }}</ref>
| телефонний код = 3239
|телефонний код =
| координати = {{coord|49|12|17|N|24|17|45|E|scale:100000|display=inline,title}}
|координати = {{coord|49|12|17|N|24|17|45|E|scale:100000|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 12 || lat_sec = 17
|lat_deg = 49 || lat_min = 12 || lat_sec = 17
| lon_deg = 24 || lon_min = 17 || lon_sec = 45
|lon_deg = 24 || lon_min = 17 || lon_sec = 45
| висота = 276
|висота = 276
| ref-висота =
|ref-висота =
| водойма = річка [[Черн (притока Дністра)|Черн]]
|водойма = річка [[Черн (притока Дністра)|Черн]]
| адреса = 81785, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Мельнич, вул.Смердова,2 , тел. 74-7-46
|адреса = 81785, Львівська обл., Стрийський р-н, смт Журавно, пл. С.Бандери 2.
| облікова картка =
|облікова картка =
| прапор =
|прапор =
| герб =
|герб =
| відстань о = 90
|відстань о = 90
| ref-відстань о =
|ref-відстань о =
| відстань р = 28
|відстань р = 48
| ref-відстань р =
|ref-відстань р =
| станція =
|станція =
| відстань ст =
|відстань ст =
}}
}}


'''Буя́нів''' [[село]] в Україні, у [[Жидачівський район|Жидачівському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. До районного центру - [[Жидачів|Жидачева]] 28 км, до м. [[Калуш]] - 25км. Населення становить 419 осіб <ref name="Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року">[http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/lvivska.htm Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року]</ref>. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Мельницька сільська рада]].
'''Буя́нів'''&nbsp;— [[село]] в Україні, у [[Стрийський район|Стрийському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. До районного центру&nbsp;— [[Стрий|Стрия]] 48&nbsp;км, до м. [[Калуш]]&nbsp;— 25&nbsp;км. Населення становить 419 осіб<ref name="Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року">{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/lvivska.htm |title=Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року |accessdate=2 липня 2014 |archive-date=3 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170903165308/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/lvivska.htm }}</ref>.


У селі є церква [http://decerkva.org.ua/buyaniv.html Різдва Христового] [[XIX]] ст, 2 пам'ятники, базова (неповна) середня школа, Будинок культури (глядацький зал на 120 місць), бібліотека, магазин, [[фельдшерсько-акушерський пункт]] (ФАП).Село газифіковане у 2008 році, телефонізоване (у 2014 році, телефони є тільки в школі та медпункті). Жителі села були учасниками [[Українська революція|національно-визвольних змагань 1918–1920 років]], воювали на фронтах Другої світової війни, брали участь у [[Український визвольний рух 1920—1950 років|збройній боротьбі проти радянських]] та [[Боротьба УПА проти німецьких окупантів|німецьких окупантів]]
У селі є церква Різдва Христового [[XIX]]&nbsp;ст.<ref>[http://decerkva.org.ua/buyaniv.html Різдва Христового] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140715064000/http://decerkva.org.ua/buyaniv.html |date=15 липня 2014 }}</ref>, 2 пам'ятники, базова (неповна) середня школа, Будинок культури (глядацький зал на 120 місць), бібліотека, магазин, [[фельдшерсько-акушерський пункт]] (ФАП).Село газифіковане у 2008 році, телефонізоване (у 2014 році, телефони є тільки в школі та медпункті). Жителі села були учасниками [[Українська революція|національно-визвольних змагань 1918—1920 років]], воювали на фронтах Другої світової війни, брали участь у [[Український визвольний рух 1920—1950 років|збройній боротьбі проти радянських]] та [[Боротьба УПА проти німецьких окупантів|німецьких окупантів]]

== Назва ==
Звідки походить назва села ніхто не знає!

Можливо колись село називалось Буянова<ref name="Парафія села Буянова">[http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-kultura/newtime-duhovnist/1256-2013-05-17-09-14-27 Візитація парафії села Буянова ]</ref>.


== Географія ==
== Географія ==
Буянів знаходиться на півдні району за 2.5км від траси {{Автошлях Т|1419}}. Отож, має регулярне транспортне сполучення із [[Жидачів|районним]] та [[Львів|обласним]] центрами.
Буянів знаходиться на сході району за 2.5 км від траси {{Автошлях Т|1419}}. Отож, має регулярне транспортне сполучення із [[Жидачів|районним]] та [[Львів|обласним]] центрами.
У геологічному відношенні село розташоване у межах Передкарпатського передового прогину.
У геологічному відношенні село розташоване у межах Передкарпатського передового прогину.
Буянів лежить у межах зони поширення помірно континентального клімату.
Буянів лежить у межах зони поширення помірно континентального клімату.


Рядок 55: Рядок 51:
|Місто_род=Буянова
|Місто_род=Буянова
|Джерело=[http://en.climate-data.org/location/261880/]
|Джерело=[http://en.climate-data.org/location/261880/]
| Січ_сер=-3.6 | Січ_сер_опади=36
| Січ_сер=-3.6 |Січ_сер_опади=36
| Лют_сер=-2.0 | Лют_сер_опади=35
| Лют_сер=-2.0 |Лют_сер_опади=35
| Бер_сер=2.3 | Бер_сер_опади=39
| Бер_сер=2.3 |Бер_сер_опади=39
| Кві_сер=8.5 | Кві_сер_опади=51
| Кві_сер=8.5 |Кві_сер_опади=51
| Тра_сер=13.8 | Тра_сер_опади=79
| Тра_сер=13.8 |Тра_сер_опади=79
| Чер_сер=16.8 | Чер_сер_опади=95
| Чер_сер=16.8 |Чер_сер_опади=95
| Лип_сер=18.2 | Лип_сер_опади=95
| Лип_сер=18.2 |Лип_сер_опади=95
| Сер_сер=17.7 | Сер_сер_опади=75
| Сер_сер=17.7 |Сер_сер_опади=75
| Вер_сер=13.8 | Вер_сер_опади=56
| Вер_сер=13.8 |Вер_сер_опади=56
| Жов_сер=8.6 | Жов_сер_опади=44
| Жов_сер=8.6 |Жов_сер_опади=44
| Лис_сер=3.0 | Лис_сер_опади=42
| Лис_сер=3.0 |Лис_сер_опади=42
| Гру_сер=-1.3 | Гру_сер_опади=48
| Гру_сер=-1.3 |Гру_сер_опади=48
| Рік_сер=8.0 | Рік_сер_опади=695
| Рік_сер=8.0 |Рік_сер_опади=695
| Січ_сер_мін=-6.4 | Січ_сер_макс=-0.8
| Січ_сер_мін=-6.4 |Січ_сер_макс=-0.8
| Лют_сер_мін=-4.6 | Лют_сер_макс=0.7
| Лют_сер_мін=-4.6 |Лют_сер_макс=0.7
| Бер_сер_мін=-1.2 | Бер_сер_макс=5.8
| Бер_сер_мін=-1.2 |Бер_сер_макс=5.8
| Кві_сер_мін=3.9 | Кві_сер_макс=13.2
| Кві_сер_мін=3.9 |Кві_сер_макс=13.2
| Тра_сер_мін=8.6 | Тра_сер_макс=19.1
| Тра_сер_мін=8.6 |Тра_сер_макс=19.1
| Чер_сер_мін=11.6 | Чер_сер_макс=22.1
| Чер_сер_мін=11.6 |Чер_сер_макс=22.1
| Лип_сер_мін=12.9 | Лип_сер_макс=23.6
| Лип_сер_мін=12.9 |Лип_сер_макс=23.6
| Сер_сер_мін=12.3 | Сер_сер_макс=23.1
| Сер_сер_мін=12.3 |Сер_сер_макс=23.1
| Вер_сер_мін=8.8 | Вер_сер_макс=18.8
| Вер_сер_мін=8.8 |Вер_сер_макс=18.8
| Жов_сер_мін=4.1 | Жов_сер_макс=13.2
| Жов_сер_мін=4.1 |Жов_сер_макс=13.2
| Лис_сер_мін=0.1 | Лис_сер_макс=6.0
| Лис_сер_мін=0.1 |Лис_сер_макс=6.0
| Гру_сер_мін=-3.7 | Гру_сер_макс=1.1
| Гру_сер_мін=-3.7 |Гру_сер_макс=1.1
| Рік_сер_мін=3.9 | Рік_сер_макс=12.2
| Рік_сер_мін=3.9 |Рік_сер_макс=12.2
|}}
|}}


Рельєф
Рельєф
пересічений балками, висотні позначки території коливаються у межах 250–270 м над рівнем моря. На території населеного пункту поширені широколисто-сосновими лісами, де ростуть [[сосна]], [[ялина]], [[дуб]], [[Граб звичайний|граб]] і [[бук]].
пересічений балками, висотні позначки території коливаються у межах 250—270 м над рівнем моря. На території населеного пункту поширені широколисто-сосновими лісами, де ростуть [[сосна]], [[ялина]], [[дуб]], [[Граб звичайний|граб]] і [[бук]].

=== Фауна ===
=== Фауна ===
Серед тварин трапляються, [[Сарна|козулі]], [[лисиця]], [[польова миша]], [[кріт]], [[їжак]], [[Нічниця водяна|водяна]] і [[Нічниця ставкова|ставкова нічниці]], [[вуж звичайний]], [[Жаба трав'яна|трав'яна]], [[Жаба озерна|озерна]] і [[Ставкова жаба|ставкова жаби]], а ще повно [[Свиня_дика|кабанів]], [[Заєць сірий|зайців]], [[ласка|ласок]] і [[Тхір лісовий|тхорів]]. В річці [[Черн_(притока_Дністра)|Черн]] водиться [[пічкур]], [[в'юн]], [[Річковий_рак|раки]].
Серед тварин трапляються, [[Сарна|козулі]], [[лисиця]], [[польова миша]], [[кріт]], [[їжак]], [[Нічниця водяна|водяна]] і [[Нічниця ставкова|ставкова нічниці]], [[вуж звичайний]], [[Жаба трав'яна|трав'яна]], [[Жаба озерна|озерна]] і [[Ставкова жаба|ставкова жаби]], а ще повно [[Свиня дика|кабанів]], [[Заєць сірий|зайців]], [[ласка|ласок]] і [[Тхір лісовий|тхорів]]. В річці [[Черн (притока Дністра)|Черн]] водиться [[пічкур]], [[в'юн]], [[Річковий рак|раки]].


Серед [[птахи|птахів]] у Буянові найпоширенішими є: [[ластівка сільська]], [[ластівка міська]], [[хатній горобець]], [[лелека білий]], [[сова сіра]], [[зозуля]], [[дятел]], [[звичайна сойка|сойка]], [[шпак]], [[зяблик]], різні види [[синиця|синиць]], [[куріпка сіра]], [[мухоловка строката]], [[дрізд|дрозди]], [[вільшанка (рід)|вільшанка]]. У навколишніх лісах поселяються [[костогриз]], [[жайворонок лісовий]], [[яструб]], [[звичайний боривітер]], [[крук]], [[сіра ворона]], [[шпак]], [[соловейко]]. Влітку [[звичайна перепілка]], [[сич хатній]], [[одуд]], [[галка (птах)|галка]], [[жайворонок польовий]]. Восени і взимку світ птахів Буянова складають: [[сіра ворона]], [[грак]], [[сорока]], [[щиглик]], [[вівсянка звичайна]], [[снігур]], [[золотомушка жовточуба]].
Серед [[птахи|птахів]] у Буянові найпоширенішими є: [[ластівка сільська]], [[ластівка міська]], [[хатній горобець]], [[лелека білий]], [[сова сіра]], [[зозуля]], [[дятел]], [[звичайна сойка|сойка]], [[шпак]], [[зяблик]], різні види [[синиця|синиць]], [[куріпка сіра]], [[мухоловка строката]], [[дрізд|дрозди]], [[вільшанка (рід)|вільшанка]]. У навколишніх лісах поселяються [[костогриз]], [[жайворонок лісовий]], [[яструб]], [[звичайний боривітер]], [[крук]], [[сіра ворона]], [[шпак]], [[соловейко]]. Влітку [[звичайна перепілка]], [[сич хатній]], [[одуд]], [[галка (птах)|галка]], [[жайворонок польовий]]. Восени і взимку світ птахів Буянова складають: [[сіра ворона]], [[грак]], [[сорока]], [[щиглик]], [[вівсянка звичайна]], [[снігур]], [[золотомушка жовточуба]].

Місцеві топоніми:

* Черни — східна частина села, де протікає потік Черн.
* Прийма — крайня південна частина села під лісом.
* Кірнички — центр
* Димарівка
* Гуральні — за Польщі там був спиртзавод.


== Історія ==
== Історія ==
Раніше село називалося Буянова<ref name="Парафія села Буянова">{{Cite web |url=http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-kultura/newtime-duhovnist/1256-2013-05-17-09-14-27 |title=Візитація парафії села Буянова |accessdate=4 липня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714171624/http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-kultura/newtime-duhovnist/1256-2013-05-17-09-14-27 }}</ref>.
Буянів такий старий,що ніхто не пам'ятає навіть скільки йому років.
Порівняно з іншими селами району про давні часи Буянова згадок не збереглося.


Перша документальна згадка про село датується [[1578]] роком<ref>''Василь Лаба'' Історія села Буянів… С. 14-15.</ref>. В податковому реєстрі Жидачівської землі записано, що в селі Боянова було 2 дворища землі і священник.
Ходить легенда, що в давні часи село знаходилося в лісі.
Під час одного з [[Татари|татарських]] набігів село було спалене і люди поселилися в районі кірничок.

В "Шляхетський шлях роду Собеських" вперше згадується про Буянів:


В «Шляхетський шлях роду Собеських» згадується про Буянів:
{{text|Відомо,
{{text|Відомо,
що Буянів належав до Собеських i що тут
що Буянів належав до Собеських i що тут
бував [[Ян_III_Собеський |Ян Собеський]]{{sfn| P Kuśmierczyk, J, Kuśmierczyk, R Słowikowski .|2010|с=110}}.}}
бував [[Ян III Собеський|Ян Собеський]]{{sfn| P Kuśmierczyk, J, Kuśmierczyk, R Słowikowski .|2010|с=110}}.}}


ŚLADY KROLA JANA III W KRAJU NASZYM



ŚLADY KROLA JANA III W KRAJU NASZYM
{{text|BUJANÓW (Bujanie), wieś w pow. żydaczowskim. Jan Sobieski, "mając osobliwy wzgląd na zasługi cum di. spendio f'ortunarum (Z nakładem majątku) JMCP. Mikołaja Orlika, tak św.pamięci niegdy rodzicom moim, jako i mnie samemu od lat wielu, w trudnych Rzpltej okazyach, z odwagą zdrowia swego nieraz wyświadczone", potwierdził jemu i małżonce jego w r. 1671 dożywocie, zapisane mu na wsi Bujanie w województwie ruskiem, w ziemi lwowskiej, przez Teofilę Sobieską, matkę swoję. (Klucz. Pisma, t. I c L s. 637). ]{{sfn| L.Tatomir |1883|с=32-33}}.}}


{{text|BUJANÓW (Bujanie), wieś w pow. żydaczowskim. Jan Sobieski, "mając osobliwy wzgląd na zasługi cum di. spendio f'ortunarum (Z nakładem majątku) JMCP. Mikołaja Orlika, tak św.pamięci niegdy rodzicom moim, jako i mnie samemu od lat wielu, w trudnych Rzpltej okazyach, z odwagą zdrowia swego nieraz wyświadczone", potwierdził jemu i małżonce jego w r. 1671 dożywocie, zapisane mu na wsi Bujanie w województwie ruskiem, w ziemi lwowskiej, przez Teofilę Sobieską, matkę swoję. (Klucz. Pisma, t. I c L s. 637).{{sfn| L.Tatomir |1883|с=32-33}}.}}
Мати короля [[Ян III Собеський|Яна Собеського]] Теофіля, в 1660 році надала за заслуги село Буянів Миколі Орлику та його дружині довічно.


Перша ж документальна згадка про село датується аж [[1732]] <ref name="Парафія села Буянова">[http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-kultura/newtime-duhovnist/1256-2013-05-17-09-14-27 Візитація парафії села Буянова ]</ref> роком.
=== ХІХ століття===
[[Файл:Памятник в честь скасування панщини.JPG|міні|праворуч|300пкс|<center>Таблиці</center>]]
[[Революція 1848 року в Галичині|Революція 1848 року]] призвела до [[Селянська реформа 1848|скасування кріпосного права]] та проведення земельної реформи. На честь цієї події у селі було споруджено пам'ятник.
[[Революція 1848 року в Галичині|Революція 1848 року]] призвела до [[Селянська реформа 1848|скасування кріпосного права]] та проведення земельної реформи. На честь цієї події у селі було споруджено пам'ятник.


За часів [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської республіки]] ([[1918]]–[[1939]]&nbsp;рр.) село становило окрему [[Гміна|гміну]] у складі [[Жидачівський повіт|Жидачівського повіту]] [[Станиславівське воєводство|Станиславівського воєводства]]. У зв'язку з {{Не перекладено|Повіти в Польщі 1919–1939|адміністративною реформою|pl|Powiaty w Polsce 1919-1939}} [[1 серпня]] [[1934]] року воно було включене до складу [[Журавно (гміна)|гміни Журавно]], того ж повіту і воєводства<ref name="Dz.U. 1934 nr 69 poz. 665">[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340690665 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu żydaczowskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306202426/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340690665 |date=6 березня 2016 }} {{ref-pl}}</ref>.
=== ХХ століття ===


Як і вся Західна Україна, у 1939 році село увійшло до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], пробувши у її складі до 10 липня 1941 року, коли село було зайняте німецькими військами<ref>{{cite web |url=http://bdsa.ru/documents/html/donesiule41/410702.html |назва=Боевые донесения, разведсводки и приказы за 2 июля 1941 года |прізвище1= |ім'я1= |прізвище2= |ім'я2= |дата= |вебсайт=Боевые действия Красной армии в ВОВ |видавець= |дата-доступу=29 серпня 2013 |archive-date=16 серпня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130816032921/http://bdsa.ru/documents/html/donesiule41/410702.html }} {{ref-ru}}</ref>. У [[1941]] році до села ввійшли [[Німецько-радянська війна|німецькі війська]].
За часів [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської республіки]] ([[1918]]–[[1939]]&nbsp;рр.) село становило окрему [[Гміна|гміну]] у складі [[Жидачівський повіт|Жидачівського повіту]] [[Станіславське воєводство|Станіславського воєводства]]. У зв'язку з {{Не перекладено|Повіти в Польщі 1919–1939|адміністративною реформою|pl|Powiaty w Polsce 1919-1939}} [[1 серпня]] [[1934]] року воно було включене до складу [[Журавно (гміна)|гміни Журавно]], того ж повіту і воєводства<ref name="Dz.U. 1934 nr 69 poz. 665">[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340690665 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu żydaczowskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie.] {{ref-pl}}</ref>.
Як і вся Західна Україна, у 1939 році село увійшло до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], пробувши у її складі до Х липня 1941 року, коли село було зайняте німецькими військами<ref>{{cite web |url=http://bdsa.ru/documents/html/donesiule41/410702.html |назва=Боевые донесения, разведсводки и приказы за 2 июля 1941 года |прізвище1= |ім'я1= |прізвище2= |ім'я2= |дата= |веб-сайт= Боевые действия Красной армии в ВОВ |видавець= |дата-доступу=29 серпня 2013}} {{ref-ru}}</ref>. У [[1941]] році до села ввійшли [[Німецько-радянська війна|німецькі війська]].
=== [[3_тисячоліття|Третє тисячоліття]] ===


У 2012 році відбулось освячення «Хреста Заслуги» — монумента жителям села, що боролись у складі ОУН-УПА.
За даними [[Перепис населення України 2001|перепису населення 2001]] року у селі проживали 416 <ref name="Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року"></ref> осіб.
[[Файл:Буянів Пам'ятник ОУН-УПА .jpg|міні|праворуч|400пкс|<center></center>]]
[[Файл:Буянів ОУН.jpg|міні|праворуч|400пкс|<center>Таблиці</center>]]
У 2012 році відбулось освячення «Хреста Заслуги» — монумента жителям села , що боролись у складі ОУН-УПА-на якому були присутні Олексій Данилишин та уродженець села, громадський діяч [[Йосиф Кремінь]]. Обох цих шанованих людей єднає минуле – членство в молодіжній ОУН «Месники». Також приїхали голова районної ради Ігор Кос, голова Жидачівської районної організації [[Конгрес_українських_націоналістів | КУН]] Ярослав Ягніщак, голова Ходорівської міської організації [[Конгрес_українських_націоналістів | КУН]] , автор і творець пам’ятних знаків Володимир Мелех, депутати районної ради Йосип Сенюра та Роман Артемчук. Особливу увагу привернули до провідника підпільної молодіжної ОУН «Месники» [[Юрко Кремінь | Юрка Креміня]] якого засудили до смертної кари.


== Населення==
== Політика ==
Активне заселення Жидачівщини відбувалось ще у князівські часи, а її основою були вільні селяни-смерди та кметі, які виплачували податок на користь князя та боярина від оброблюваної площі землі.


=== Парламентські вибори, 2019 ===
На [[Парламентські вибори в Україні 2019|позачергових парламентських виборах 2019]] року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460405, розташована у приміщенні школи.


;Результати:
Початок XX століття відзначився значними втратами для населення села — Перша й Друга світові війни, репресії, депортації, еміграція, спричинили депопуляцію населення, кількість якого скорочується з початку минулого століття.
* зареєстровано 227 виборців, явка 79,30&nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]&nbsp;— 22,78&nbsp;%, за [[Слуга народу|«Слугу народу»]]&nbsp;— 20,00&nbsp;%, за [[Голос (партія)|«Голос»]]&nbsp;— 17,22&nbsp;%.<ref name="Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року">{{Cite web |url=https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp336pt001f01=919pf7331=126.html |title=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року |accessdate=12 травня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210422183711/https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp336pt001f01=919pf7331=126.html |archivedate=22 квітня 2021 |deadurl= }}</ref> В [[Виборчий округ 126#2019|одномандатному окрузі]] найбільше голосів отримав [[Кіт Андрій Богданович|Андрій Кіт]] (''самовисування'')&nbsp;— 26,11&nbsp;%, за Мар'яна Калина (''[[Народний рух України]]'')&nbsp;— 21,67&nbsp;%, за [[Гергерт Андрій Валерійович|Андрія Гергерта]] (''[[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»]]'')&nbsp;— 18,33&nbsp;%<ref name="Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу №126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року">{{Cite web |url=https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp338pt001f01=919pf7331=126.html |title=Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року |accessdate=12 травня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210425124416/https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp338pt001f01=919pf7331=126.html |archivedate=25 квітня 2021 |deadurl= }}</ref>.


== Населення ==
== Мовні особливості ==
За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення 2001]] року у селі проживали 416 осіб<ref name="Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року" />.
Зараз в Буянові більшість жителів розмовляють [[українська мова|українською мовою]] для яких вона є рідною мовою. Довголітнє співіснування предків сучасних жителів Буянова(як і всієї Галичини) з поляками, євреями, німцями суттєво вплинули на їхню українську мову. Разом з тим в радянський період розпочався процес зростання кількості [[русизм]]ів в мові, а також поширення російської [[ненормативна лексика|ненормативної лексики]] ([[матюки|матюків]]), який триває досі. У теперішній час, через зміну поколінь, сфера використання молоддю [[діалектизм]]ів поступово звужується, натомість поширюється в цьому середовищі [[молодіжний сленг]].

У селі побутує говірка [[Наддністрянський говір|наддністрянського говору]]. У [[Наддністрянський реґіональний словник]] [[Гаврило Шило|Гаврила Шила]] внесені такі слова, вживані у Буянові:
* [[ясьок]] — сорт великої білої квасолі;
* обрус — скатертина;
* ''цьвик'' — ''цвях'';
* рискаль — [[лопата]];
* свербивус — шипшина;
* ''запрьижу'' — ''запряжу;''
* ''дев'їть — дев'ять;''
* ''насіні — насіння;''
* ''мешти — [[туфлі]];''
* б''айда — шматок хліба;''
* сподні — штани;
* малісніки — [[налисники]];
* маліснічка — [[сковорода]];


== Церква ==
== Церква ==
Вперше про парафію села Буянова йдеться в протоколі візитації парафії<ref name="села Буянова">{{Cite web |url=http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-kultura/newtime-duhovnist/1256-2013-05-17-09-14-27 |title=села Буянова |accessdate=4 липня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714171624/http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-kultura/newtime-duhovnist/1256-2013-05-17-09-14-27 }}</ref> в 1732 році про церкву Різдва Пресвятої Богородиці, що була збудована в давні часи.
[[Файл:Буянів.jpg|міні|праворуч|500пкс|<center>Церква Різдва Христового 1834 </center>]]
Зараз на її місці існує [http://decerkva.org.ua/buyaniv.html дерев'яна церква Різдва Христового 1834] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140715064000/http://decerkva.org.ua/buyaniv.html |date=15 липня 2014 }} року. У 1884 році добудували [[бабинець]], над яким знаходяться хори і помалював місцевий маляр Роман Михайлович.
Вперше про парафію села Буянова йдеться в протоколі візитації парафії <ref name="села Буянова">[http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-kultura/newtime-duhovnist/1256-2013-05-17-09-14-27 села Буянова ]</ref> в 1732 році про церкву Різдва Пресвятої Богородиці,що була збудована в давні часи.
Зараз на її місці існує [http://decerkva.org.ua/buyaniv.html дерев'яна церква Різдва Христового 1834] року. У 1884 році добудували [[бабинець]], над яким знаходяться хори і помалював місцевий мальир Роман Михайлович.
Хор НД села Буянів Хор заснований в 1923 р. місцевим жителем Василем Чмеликом, який свого часу закінчив дяківсько-регентську школу у Львові і був добрим скрипалем{{sfn|Бурбан М.|1999|с=86}}. [[Файл:Buyniv 1928 2.jpg|міні|праворуч|350пкс|<center>Коляда 30 року і В.Чмелик </center>]]
Загинув у 1944 р. У 1940-1950-ті роки хор практично
припинив свою діяльність через те, що
частину його діячів було вбито радянською
владою, а більшу
частину вивезено до Сибіру та Казахстану
за підозрою зв'язків з ОУН.
У 2007 році церкву оббили білим пластиком(сайдингом)-коли головою церкви був комуніст-Брич Ярослав.
Церква Різдва Христового належить до
Журавнівського деканату Стрийської єпархії
УГКЦ.
Храмовий празник відзначають 11 вересня.


Хор НД села Буянів. Хор заснований в 1923 р. місцевим жителем Василем Чмеликом, який свого часу закінчив дяківсько-регентську школу у Львові і був добрим скрипалем{{sfn|Бурбан М.|1999|с=86}}.
Гробокопач-Конкретний(Шевчук Микола).


== Відомі люди ==
Паску традиційно освячують о півночі.
* [[Кремінь Йосип Васильович]] (* 1932) — український дисидент.

{{-}}

== Культура ==

Культури нема!!!

== Етнографія ==

=== Традиційне житло ===

Традиційне народне житло селян було представлене «дильованою хатою»&nbsp;— конструкцією із почерговим укладанням глиносолом'яних вальків та дилів (перекладених дилинами верств змішаної з соломою глини). Глину для неї місили за допомогою коней, хоч, інколи, робили це тільки ногами. Щоб стіни не скрутились, верстви глини, перемішаної з соломою, укладали вилами і перекладали дерев'яними дилями, що вільно ходили у «фельцах» стовпів. А для того, щоб виповнення стін було суцільним і тісним, дилі побивали сокирою. Після висихання стіни виправляли двічі: глиною з ячмінною або пшеничною половою, після чого «гладили» таким же чином, але з висіяною на решеті половою без грубих домішок<ref>{{cite web|url=http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/950/1/79-106_Радович_Р.pdf|назва=Традиційне сільське житло на Опіллі другої половини XIX — початку XX століть|автор=Роман Радович|дата=|веб-сайт=|видавець=|дата-доступу=2013-07-25|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IqZqONFi|archivedate=2013-08-13}}</ref>.

=== Традиційний одяг ===
{{ external media
| topic = Традиційний одяг селян Буянова
| width = 340px
| image1 = [http://www.newtime.lviv.ua/images/stories/vushuvku1.jpg Жіноче вбрання]
| image2 = [http://www.newtime.lviv.ua/images/stories/vushuvku3.jpg Блузки та спідниці]
| image3 = [http://www.newtime.lviv.ua/images/stories/vushuvku2.jpg Рушники]
}}
Традиційний одяг селян у Буянові виготовлявся із домотканого [[Полотно|полотна]] й оздоблювався [[Вишивка|вишивкою]]. При створенні останньої використовували бордовий або червоний колір при підкресленні чорної. Характерною місцевою особливістю є поєднання яскраво рожевого та [[цикламен]]ового (схожий до ультрамарину) кольорів у вишитті, його глухість&nbsp;— біле полотно практично не проступало з-під узору<ref name="Такі мудрі, шляхетні селяни, і як їх «заглушили» куфайками і ґумовцями»">{{cite web|url=http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-kultura/298-newtime-narodnavushuvka|назва=Любов СВЕРНЯК: «Такі мудрі, шляхетні селяни, і як їх «заглушили» куфайками і ґумовцями»|прізвище1=|ім'я1=Любов|прізвище2=Сверняк|ім'я2=|дата=2010-10-01|веб-сайт=Новий час|видавець=|дата-доступу=2013-07-10|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I8iRs1pZ|archivedate=2013-07-16}}</ref>.

Традиційний жіночий одяг складався з білої блузки та широкої білої спідниці. У жіночій [[вишиванка|сорочці]] завжди була ткана уставка, з'єднана з рукавом з'єднувальною мережкою, що, частіш за все, виконувалась чергуванням бордового та чорного кольорів, яка, у свою чергу, обов'язково обшивалася вишитим вінком. При переважанні геометричного орнаменту у тканій уставці, на вінку орнамент був переважно квітковий. Вишита до пояса вертикаль обов'язково прикрашала розріз пазухи сорочки, вертикаль продовжувалась вже на спідниці, де була витканою. Ще одним елементом була пошвагана (чергування тканих смужок) [[запаска (одяг)|запаска]]. Традиційним жіночим головним убором був [[намітка|«завій-перемет»]], техніка зав'язування якого на теперішній момент втрачена<ref name="Такі мудрі, шляхетні селяни, і як їх «заглушили» куфайками і ґумовцями»"></ref>.

Багато зразків традиційного одягу селян Буянова, зібраних у 70—80-х роках XX століття, перебувають у Музеї архітектури та побуту міста Львова<ref name="Такі мудрі, шляхетні селяни, і як їх «заглушили» куфайками і ґумовцями»"></ref>.

== Економіка ==
Приватне підприємство "Пилорама"

У селі працює магазин і декілька "точок" продажу спирту.

== Соціальна сфера ==
Головними проблемами села є вкрай поганий стан доріг, відсутність роботи!


== Пам'ятки ==
== Пам'ятки ==
Рядок 218: Рядок 135:
* Пам'ятник коляді 1930-го року.
* Пам'ятник коляді 1930-го року.
* Пам'ятник односельцям, які загинули під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
* Пам'ятник односельцям, які загинули під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
* Пам'ятник односельцям, які боролись за незалежність України у складі ОУН/УПА {{cite web|url=http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-suspilstvo/1101-byjaniv-70rokiv |назва=На Львівщині відкрили пам’ятний знак воякам УПА|}}
* Пам'ятник односельцям, які боролись за незалежність України у складі ОУН/УПА<ref>{{cite web|url=http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-suspilstvo/1101-byjaniv-70rokiv|назва=На Львівщині відкрили пам’ятний знак воякам УПА|3=|accessdate=2 липня 2014|archive-date=14 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140714150640/http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-suspilstvo/1101-byjaniv-70rokiv}}</ref>.


== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="100" caption="">

Памятник ОУН-УПА в Буянові.jpg|Монумент жителям села що боролись у складі ОУН-УПА
<center>
Буянів ОУН.jpg|Таблиці
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
Buyniv MSS.jpg|Могила січових стрільців
|-
Buyniv 1945.jpg|Пам'ятник полеглим у другій світові війні
|[[Файл:Памятник ОУН-УПА в Буянові.jpg|border|460px|]]
Памятник в честь скасування панщини 2.JPG|Монумент на честь скасування панщини 1848
|[[Файл:Buyniv MSS.jpg| border|310px|]]
Памятник в честь скасування панщини.JPG|Таблиці
|[[Файл:Buyniv 1945.jpg|border|510px|]]
Buyniv 1928.jpg|Пам'ятник коляді 1930 року
|[[Файл:Памятник в честь скасування панщини 2.JPG|border|210px|]]
|[[Файл:Buyniv 1928.jpg| border|280px|]]
Buyniv 1928 2.jpg|Коляда 30 року і В.Чмелик
Буянів.jpg|Церква Різдва Христового 1834
|-
</gallery>
|<div style='text-align: center;'><small>Монумент жителям села<br/>що боролись у складі<br/> ОУН-УПА</div>
|<div style='text-align: center;'><small>Могила січових стрільців </div>
|<div style='text-align:centr;'><small>Пам'ятник полеглим у другій<br/> світові війні</div>
|<div style='text-align: center;'><small>Монумент на честь<br/>скасування панщини <br/>1848 </div>
|<div style='text-align: center;'><small>Пам'ятник коляді 1930 року </div>
|}
</center>
{{commons|Category:Buyniv|Буянів}}


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 247: Рядок 157:


== Література ==
== Література ==
* {{книга
|автор = Василь Лаба
|частина =
|посилання частина =
|заголовок = Історія села Буянів від давніх часів до 1939 року
|оригінал =
|посилання =
|вікітека =
|відповідальний =
|видання =
|місце = Львів
|видавництво =
|рік = 2020
|том =
|сторінки =
|сторінок = 60
|серія =
|isbn =
|тираж =
|ref = ..
}}

* {{книга
* {{книга
|автор = Михайлович Василь
|автор = Михайлович Василь
Рядок 266: Рядок 198:
|isbn = 978-966-486-026-7
|isbn = 978-966-486-026-7
|тираж = 120
|тираж = 120
| ref = Михайлович В.
|ref = Михайлович В.
}}
}}


Рядок 288: Рядок 220:
|isbn = 978-83-932402-1-0
|isbn = 978-83-932402-1-0
|тираж = 1000
|тираж = 1000
| ref = ..
|ref = ..
}}
}}


Рядок 310: Рядок 242:
|isbn =
|isbn =
|тираж =
|тираж =
| ref = L. Tatomir.
|ref = L. Tatomir.
}}
}}


Рядок 332: Рядок 264:
|isbn = 966-7444-28-7
|isbn = 966-7444-28-7
|тираж =
|тираж =
| ref = М. Бурбан.
|ref = М. Бурбан.
}}
}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [https://www.flickr.com/photos/125387254@N07/sets/72157648292590435/ Галарея на Flickr] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006133435/https://www.flickr.com/photos/125387254@N07/sets/72157648292590435/ |date=6 жовтня 2014 }}


{{Журавненська селищна громада}}
* [https://www.flickr.com/photos/125387254@N07/sets/72157648292590435/ Галарея на Flickr]
* [http://www.panoramio.com/user/8070604/tags/Буянів Галарея на Panoramio]


{{Ukraine-geo-stub}}
{{Жидачівський район}}
[[Категорія:Населені пункти Жидачівського району]]
[[Категорія:Села Львівської області]]
[[Категорія:Села Львівської області]]

Поточна версія на 10:05, 17 лютого 2023

село Буянів
Весняна панорама села
Весняна панорама села
Весняна панорама села
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Рада Журавненська селищна громада
Основні дані
Перша згадка 1578 року
Населення 419 осіб
Площа 1,21 км²
Густота населення 346,28 осіб/км²
Поштовий індекс 81792[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°12′17″ пн. ш. 24°17′45″ сх. д. / 49.20472° пн. ш. 24.29583° сх. д. / 49.20472; 24.29583Координати: 49°12′17″ пн. ш. 24°17′45″ сх. д. / 49.20472° пн. ш. 24.29583° сх. д. / 49.20472; 24.29583
Середня висота
над рівнем моря
276 м
Водойми річка Черн
Відстань до
обласного центру
90 км
Відстань до
районного центру
48 км
Місцева влада
Адреса ради 81785, Львівська обл., Стрийський р-н, смт Журавно, пл. С.Бандери 2.
Карта
Буянів. Карта розташування: Україна
Буянів
Буянів
Буянів. Карта розташування: Львівська область
Буянів
Буянів
Мапа
Мапа

CMNS: Буянів у Вікісховищі

Буя́нів — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. До районного центру — Стрия 48 км, до м. Калуш — 25 км. Населення становить 419 осіб[2].

У селі є церква Різдва Христового XIX ст.[3], 2 пам'ятники, базова (неповна) середня школа, Будинок культури (глядацький зал на 120 місць), бібліотека, магазин, фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП).Село газифіковане у 2008 році, телефонізоване (у 2014 році, телефони є тільки в школі та медпункті). Жителі села були учасниками національно-визвольних змагань 1918—1920 років, воювали на фронтах Другої світової війни, брали участь у збройній боротьбі проти радянських та німецьких окупантів

Географія

[ред. | ред. код]

Буянів знаходиться на сході району за 2.5 км від траси Т 1419. Отож, має регулярне транспортне сполучення із районним та обласним центрами. У геологічному відношенні село розташоване у межах Передкарпатського передового прогину. Буянів лежить у межах зони поширення помірно континентального клімату.


Клімат Буянова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −0,8 0,7 5,8 13,2 19,1 22,1 23,6 23,1 18,8 13,2 6,0 1,1 12,2
Середня температура, °C −3,6 −2 2,3 8,5 13,8 16,8 18,2 17,7 13,8 8,6 3,0 −1,3 8,0
Середній мінімум, °C −6,4 −4,6 −1,2 3,9 8,6 11,6 12,9 12,3 8,8 4,1 0,1 −3,7 3,9
Норма опадів, мм 36 35 39 51 79 95 95 75 56 44 42 48 695
Джерело: [1]

Рельєф пересічений балками, висотні позначки території коливаються у межах 250—270 м над рівнем моря. На території населеного пункту поширені широколисто-сосновими лісами, де ростуть сосна, ялина, дуб, граб і бук.

Фауна

[ред. | ред. код]

Серед тварин трапляються, козулі, лисиця, польова миша, кріт, їжак, водяна і ставкова нічниці, вуж звичайний, трав'яна, озерна і ставкова жаби, а ще повно кабанів, зайців, ласок і тхорів. В річці Черн водиться пічкур, в'юн, раки.

Серед птахів у Буянові найпоширенішими є: ластівка сільська, ластівка міська, хатній горобець, лелека білий, сова сіра, зозуля, дятел, сойка, шпак, зяблик, різні види синиць, куріпка сіра, мухоловка строката, дрозди, вільшанка. У навколишніх лісах поселяються костогриз, жайворонок лісовий, яструб, звичайний боривітер, крук, сіра ворона, шпак, соловейко. Влітку звичайна перепілка, сич хатній, одуд, галка, жайворонок польовий. Восени і взимку світ птахів Буянова складають: сіра ворона, грак, сорока, щиглик, вівсянка звичайна, снігур, золотомушка жовточуба.

Історія

[ред. | ред. код]

Раніше село називалося Буянова[4].

Перша документальна згадка про село датується 1578 роком[5]. В податковому реєстрі Жидачівської землі записано, що в селі Боянова було 2 дворища землі і священник.

В «Шляхетський шлях роду Собеських» згадується про Буянів:

Відомо,

що Буянів належав до Собеських i що тут бував Ян Собеський[6].

ŚLADY KROLA JANA III W KRAJU NASZYM

BUJANÓW (Bujanie), wieś w pow. żydaczowskim. Jan Sobieski, "mając osobliwy wzgląd na zasługi cum di. spendio f'ortunarum (Z nakładem majątku) JMCP. Mikołaja Orlika, tak św.pamięci niegdy rodzicom moim, jako i mnie samemu od lat wielu, w trudnych Rzpltej okazyach, z odwagą zdrowia swego nieraz wyświadczone", potwierdził jemu i małżonce jego w r. 1671 dożywocie, zapisane mu na wsi Bujanie w województwie ruskiem, w ziemi lwowskiej, przez Teofilę Sobieską, matkę swoję. (Klucz. Pisma, t. I c L s. 637).[7].

Мати короля Яна Собеського Теофіля, в 1660 році надала за заслуги село Буянів Миколі Орлику та його дружині довічно.

Революція 1848 року призвела до скасування кріпосного права та проведення земельної реформи. На честь цієї події у селі було споруджено пам'ятник.

За часів Польської республіки (19181939 рр.) село становило окрему гміну у складі Жидачівського повіту Станиславівського воєводства. У зв'язку з адміністративною реформою[pl] 1 серпня 1934 року воно було включене до складу гміни Журавно, того ж повіту і воєводства[8].

Як і вся Західна Україна, у 1939 році село увійшло до складу УРСР, пробувши у її складі до 10 липня 1941 року, коли село було зайняте німецькими військами[9]. У 1941 році до села ввійшли німецькі війська.

У 2012 році відбулось освячення «Хреста Заслуги» — монумента жителям села, що боролись у складі ОУН-УПА.

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460405, розташована у приміщенні школи.

Результати

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 416 осіб[2].

Церква

[ред. | ред. код]

Вперше про парафію села Буянова йдеться в протоколі візитації парафії[12] в 1732 році про церкву Різдва Пресвятої Богородиці, що була збудована в давні часи. Зараз на її місці існує дерев'яна церква Різдва Христового 1834 [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.] року. У 1884 році добудували бабинець, над яким знаходяться хори і помалював місцевий маляр Роман Михайлович.

Хор НД села Буянів. Хор заснований в 1923 р. місцевим жителем Василем Чмеликом, який свого часу закінчив дяківсько-регентську школу у Львові і був добрим скрипалем[13].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Могила Січових стрільців[a]
  • Пам'ятний знак на честь скасування панщини.
  • Пам'ятник коляді 1930-го року.
  • Пам'ятник односельцям, які загинули під час Другої світової війни.
  • Пам'ятник односельцям, які боролись за незалежність України у складі ОУН/УПА[14].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Відновлено 25 лютого 1990 року на місці, де вона існувала до руйнування радянською владою.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  2. а б Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 липня 2014.
  3. Різдва Христового [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.]
  4. Візитація парафії села Буянова. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
  5. Василь Лаба Історія села Буянів… С. 14-15.
  6. P Kuśmierczyk, J, Kuśmierczyk, R Słowikowski ., 2010, с. 110.
  7. L.Tatomir, 1883, с. 32-33.
  8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu żydaczowskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  9. Боевые донесения, разведсводки и приказы за 2 июля 1941 года. Боевые действия Красной армии в ВОВ. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2013. (рос.)
  10. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2020.
  11. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2020.
  12. села Буянова. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
  13. Бурбан М., 1999, с. 86.
  14. На Львівщині відкрили пам’ятний знак воякам УПА. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)

Література

[ред. | ред. код]
  • Василь Лаба. Історія села Буянів від давніх часів до 1939 року. — Львів, 2020. — 60 с.
  • Михайлович Василь. Червона віхола. — Львів : «Тріада плюс», 2008. — 256 с. — 120 прим. — ISBN 978-966-486-026-7.
  • L. Tatomir. Ślady króla Jana III w kraju naszym. — We Lwowie : « Nakładem Towarzystwa Pedagogicznego. Z I. Zwiezkowej Drukarni», 1883. — 112 с.
  • Михайло Бурбан. Хорове виконавство Львівщини. Хори. Диригенти. — Львів : « », 1999. — 279 с. — ISBN 966-7444-28-7.

Посилання

[ред. | ред. код]