Титов Володимир Георгійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показані 45 проміжних версій 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Інші значення|тип=прізвище|Титов}}
{{Особа
{{Особа
| ім'я = Володимир Георгійович Титов
| ім'я = Володимир Георгійович Титов
| жінка = <!-- будь-яке значення якщо жінка -->
| місце_проживання =
| місце_проживання =
| інші_імена =
| інші_імена =
| зображення = Titov cropped.jpg
| зображення = Titov cropped.jpg
| розмір_зображення = 250px
| розмір_зображення = 250px
| підпис_зображення =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| ім'я_при_народженні =
| громадянство = {{URS}}, {{RUS}}
| дата_народження = {{Дата з віком|1947|1|1}}
| національність = [[росіянин]]
| місце_народження = м. [[Сретенськ]], [[Сретенський район]], [[Читинська область]]
| відомий_(відома) = 55-й [[льотчик-космонавт СРСР]]
| дата_смерті =
| рід_діяльності = [[космонавт]]
| місце_смерті =
| титул = [[льотчик-космонавт СРСР]], [[Герой Радянського Союзу]]
| причина_смерті =
| військове звання =
| громадянство = [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|30пкс]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|CPCP]], {{RUS}}
| платня =
| національність = [[росіянин]]
| термін =
| відомий_(відома) = 55-й [[льотчик-космонавт СРСР]]
| попередник = [[Александров Олександр Павлович]], 54-й [[льотчик-космонавт СРСР]]
| рід_діяльності = [[космонавт]]
| наступник = [[Атьков Олег Юрійович]], 56-й [[льотчик-космонавт СРСР]]
| титул = [[льотчик-космонавт СРСР]], [[Герой Радянського Союзу]]
| партія =
| військове звання =
| головував_(-ла) =
| платня =
| конфесія =
| термін =
| чоловік =
| попередник = [[Алєксандров Олександр Павлович (космонавт)|Алєксандров Олександр Павлович]], 54-й [[льотчик-космонавт СРСР]]
| дружина = Титова (Козлова, Хулова) Олександра Рюріківна, [[1955]] р.н.
| наступник = [[Атьков Олег Юрійович]], 56-й [[льотчик-космонавт СРСР]]
| діти = Дочка — Титова Марина Володимирівна, [[1975]] р.н., Син — Титов Юрій Володимирович, [[1985]] р.н.
| партія =
| родичі = Мати — Титова (Сироїд) Віра Євдокимівна [[1920]] р.н., Батько — Титов Георгій Васильович, ([[1907]]—[[1961]], похований в [[Борзна|Борзні]])
| головував_(-ла) =
| нагороди = {{(!}} Style="background: transparent"
| віросповідування =
{{!}} {{Медаль Золота Зірка}}
| чоловік =
{{!)}}
| дружина =
{{(!}} Style="background: transparent"
| діти =
{{!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Червоної Зірки}} {{!!}} {{Медаль «За заслуги в освоєнні космосу»}}
| родичі =
{{!)}}
| нагороди = [[Зображення:Hero of the Soviet Union medal.png|20px]] [[Герой Радянського Союзу]] ([[1988]])<br/>[[Зображення:Order of Lenin ribbon bar.png|20px]] [[Зображення:Order of Lenin ribbon bar.png|20px]] два [[орден Леніна|ордена Леніна]] ([[1983]], [[1988]])<br/>[[Зображення:PilotCosmonautOfTheSovietUnion.jpg|20px]] [[льотчик-космонавт СРСР]] ([[1983]])
{{(!}} Style="background: transparent"
| сторінка_в_інтернеті =
{{!}} {{Командор ордена Почесного легіону}} {{!!}} {{Орден «Стара планина»}} {{!!}} {{Орден Георгія Димитрова}}
| примітки =
{{!)}}
| employer =
{{(!}} Style="background: transparent;"
| зріст =
{{!}} {{Медаль За космічний політ}} {{!!}} {{Медаль За космічний політ}}
| вага =
{{!)}}
| герб =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| employer =
| зріст =
| вага =
| герб =
}}
}}


'''Володи́мир Гео́ргійович Тито́в''' — радянський [[космонавт]], [[Герой Радянського Союзу]] ([[1988]]), [[льотчик-космонавт СРСР]] (№ 55), командир космічних кораблів [[Союз ТМ-4|«Союз ТМ-4»]] і [[Союз ТМ-6|«Союз ТМ-6»]] та 3-ї основної експедиції орбітальної станції [[Мир (орбітальна станція)|«Мир»]]. Здійснив чотири космічні польоти.
'''Володи́мир Гео́ргійович Тито́в''' — радянський [[космонавт]], [[Герой Радянського Союзу]] ([[1988]]), [[льотчик-космонавт СРСР]] (№ 55), командир космічних кораблів «[[Союз Т-8]]», «[[Союз Т-10-1]]», «[[Союз ТМ-4]]», «[[Союз ТМ-6]]». Здійснив чотири космічні польоти, у тому числі два — на американських [[Багаторазовий транспортний космічний корабель|багаторазових космічних кораблях]] [[Діскавері (шатл)|«Discovery»]] і [[Атлантіс|«Atlantis»]].


== Біографія ==
== Життєпис ==
Народився [[1 січня]] [[1947]] року у місті [[Сретенськ]] [[Читинської області|Читинська область]] [[РРФСР]]. Росіянин. Дитинство провів у місті [[Борзна]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. В [[1965]] році закінчив 11 класів Борзнянської середньої школи № 2 (нині — гімназія імені Пантелеймона Куліша).


Після школи, з [[4 вересня]] [[1965]] року працював кочегаром Борзнянської ділянки Кожинської контори Чернігівського тресту розвідбуріння. Потім, з [[1 грудня]] [[1965]] до [[30 травня]] [[1966]] року — кочегаром Борзнянського маслоцеху Бахмацького маслозаводу.
Народився 1 січня 1947 року у місті Сретенськ Читинської області РРФСР. Росіянин. Дитинство провів у місті Борзна Чернігівської області. В 1965 році закінчив 11 класів Борзнянської середньої школи № 2 (нині – гімназія ім. П. Куліша).


В [[Радянська армія|Радянській Армії]] з [[1966]] року: у червні [[1966]] року Володимир Титов поступив у [[Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків|Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (ВВАУЛ) імені Ленінського комсомолу]], яке закінчив у [[1970]] році за командно-авіаційною спеціальністю з дипломом [[льотчик]]а-[[інженер]]а.
Після школи, з 4 вересня 1965 року працював кочегаром Борзнянської ділянки Кожинської контори Чернігівського тресту розвідбуріння. Потім, з 1 грудня 1965 по 30 травня 1966 року – кочегаром Борзнянського маслоцеху Бахмацького маслозаводу.

В Радянській Армії з 1966 року. У червні 1966 року Володимир Титов поступив у Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (ВВАУЛ) імені Ленінського комсомолу, яке закінчив у 1970 році за командно-авіаційною спеціальністю з дипломом льотчика-інженера.


=== Льотчик-інструктор ===
=== Льотчик-інструктор ===


З 20 червня 1970 служив льотчиком-інструктором, а з 30 листопада 1973 року – старшим льотчиком-інструктором 701-го навчального авіаційного полку Чернігівського ВВАУЛ, відповідав за льотну підготовку курсантів училища. Пізніше, з 10 квітня 1974 служив командиром ланки 2-ї винищувальної авіаційної ескадрильї 70-го окремого винищувального авіаційного тренувального полку особливого призначення імені В. С. Серьогіна 1-го НДІ ЦПК – військової частини, в якій проходили льотну практику космонавти. Літав, головним чином, на різних модифікаціях літака МіГ-21. Всього освоїв 10 типів літаків та їх модифікацій. Має загальний наліт 1500 годин. Виконав понад 100 стрибків з парашутом. Має кваліфікацію військовий льотчик-інструктор 1-го класу (29.09.1975), льотчик-випробувач 3 класу (29.06.1977).
З [[20 червня]] [[1970]] служив льотчиком-інструктором, а з [[30 листопада]] [[1973]] року — старшим льотчиком-інструктором 701-го навчального [[Авіаційний полк|авіаційного полку]] Чернігівського ВВАУЛ, відповідав за льотну підготовку [[курсант]]ів училища. Пізніше, з [[10 квітня]] [[1974]] служив командиром ланки 2-ї [[Винищувальна авіація|винищувальної авіаційної ескадрильї]] 70-го окремого винищувального авіаційного тренувального полку особливого призначення імені В. С. Серьогіна 1-го НДІ ЦПК — військової частини, в якій проходили льотну практику космонавти. Літав, головним чином, на різних модифікаціях літака [[МіГ-21]]. Всього освоїв 10 типів літаків та їх модифікацій. Має загальний наліт 1500 годин. Виконав понад 100 стрибків з парашутом. Має кваліфікацію військового льотчика-інструктора 1-го класу (29.09.[[1975]]), льотчика-випробувача 3 класу (29.06.[[1977]]).


=== Космічна підготовка ===
=== Космічна підготовка ===


У 1976 році Володимир Титов був відібраний до загону космонавтів, пройшов медичне обстеження і 6 квітня 1976 отримав допуск Центральної лікарської льотної комісії до спецтренувань. 23 серпня 1976 наказом Головнокомандувача ВПС ВВС № 686 зарахований до загону космонавтів Центру підготовки космонавтів (ЦПК) ВПС на посаду слухача-космонавта. З метою отримання кваліфікації льотчика-випробувача для подальших робіт за програмою «Буран» з 10 січня по липень 1977 проходив підготовку в якості слухача 267 Центру випробування авіаційної техніки та підготовки льотчиків-випробувачів в Ахтубінську.
У [[1976]] році Володимир Титов був відібраний до загону [[космонавт]]ів, пройшов медичне обстеження і [[6 квітня]] [[1976]] отримав допуск Центральної лікарської льотної комісії до спецтренувань. [[23 серпня]] [[1976]] року наказом [[Військово-повітряні сили СРСР|Головнокомандувача ВПС]] № 686 зарахований до загону космонавтів [[Центр підготовки космонавтів імені Гагаріна|Центру підготовки космонавтів (ЦПК) ВПС]] на посаду слухача-космонавта. З метою отримання кваліфікації льотчика-випробувача для подальших робіт за [[Буран (орбітальний корабель)|програмою «Буран»]] з січня по липень [[1977]] року проходив підготовку як слухач 267-го Центру випробування авіаційної техніки та підготовки льотчиків-випробувачів [[Ахтубінський район|в Ахтубінську]].


З жовтня 1977 по вересень 1978 проходив загальнокосмічну підготовку в ЦПК. Після її закінчення отримав кваліфікацію космонавта-випробувача, а також офіцера-водолаза (провів під водою в гідролабораторії ЦПК понад 900 годин) та інструктора парашутно-десантної підготовки (17.01.1979). 30 січня 1979 був призначений на посаду космонавта ЦПК ВПС.
З жовтня [[1977]] по вересень [[1978]] проходив загальнокосмічну підготовку в ЦПК. Після її закінчення отримав кваліфікацію космонавта-випробувача, а також [[Водолаз|офіцера-водолаза]] (провів під водою в [[Батискаф|гідролабораторії]] ЦПК понад 900 годин) та інструктора парашутно-десантної підготовки. [[30 січня]] [[1979]] був призначений на посаду космонавта ЦПК ВПС.


З вересня 1981 по квітень 1982 року проходив підготовку в якості командира другого екіпажу за програмою 1-ої основної експедиції на орбітальній станції «Салют-7». Під час старту космічного корабля «Союз Т-5» 13 травня 1982 року був дублером командира корабля.
З вересня [[1981]] по квітень [[1982]] року проходив підготовку як командир другого екіпажу за програмою 1-ї основної експедиції на [[Салют-7|орбітальній станції «Салют-7»]]. Під час старту [[Союз Т-5|космічного корабля «Союз Т-5»]] [[13 травня]] [[1982]] року був дублером командира корабля.


У свій перший космічний політ Володимир Георгійович Титов відправився 20 квітня 1983 року на космічному кораблі «Союз Т-8». Учасник чотирьох космічних польотів.
У свій перший космічний політ Володимир Георгійович Титов відправився [[20 квітня]] [[1983]] року на [[Союз Т-8|космічному кораблі «Союз Т-8»]]. Учасник чотирьох космічних польотів.


=== Перший політ. «Союз Т-8» ===
=== Перший політ. Союз Т-8 ===


[[Файл:Salyut7 with docked spacecraft.jpg|right|thumb|300px|«Салют-7» з пристикованим «Союзом»]]
Тривалість польоту – 2 доби 00 години 17 хвилин 48 секунд.


''Тривалість польоту — 2 доби 00 години 17 хвилин 48 секунд.''
З вересня 1982 до початку квітня 1983 року Володимир Титов проходив підготовку в якості командира основного екіпажу «Союзу Т-8» за програмою 2-ої основної експедиції на орбітальну станцію «Салют-7». Планувалася тривала робота на борту «Салюта-7». Титов і Генадій Стрекалов спеціально готувалися до ремонту несправної сонячної батареї станції. Космічний корабель мав зістикуватися зі станцією, але після виходу корабля на орбіту антена системи зближення і стикування «Ігла» повністю не розгорнулася. Було здійснено декілька різких маневрів, але даремно – щогла не розгорнулася (пізніше післяполітне розслідування показало, що антена була відірвана при відділенні обтічника). З дозволу Центру управління польотом екіпаж спробував зістикуватися вручну за даними наземних станцій спостереження та під власним візуальним контролем станції. Під час зближення, яке відбувалося в темряві, Титов вирішив, що швидкість зближення занадто велика і зробив гальмівний маневр. Але корабель і станція продовжували зближуються занадто швидко – аби уникнути аварії він припинив стиковку. Після цього було прийняте рішення спроб стиковки не повторювати – повернутися на Землю.


З вересня [[1982]] до початку квітня [[1983]] року Володимир Титов проходив підготовку як командир основного екіпажу [[Союз Т-8|«Союзу Т-8»]] за програмою 2-ї основної експедиції на [[Салют-7|орбітальну станцію «Салют-7»]]. Планувалася тривала робота на борту [[Салют-7|«Салюта-7»]]. Титов і [[Стрекалов Геннадій Михайлович|Генадій Стрекалов]] спеціально готувалися до ремонту несправної [[Сонячна батарея|сонячної батареї]] станції. Космічний корабель мав зістикуватися зі станцією, але після виходу корабля на [[Орбіта|орбіту]] [[антена]] системи зближення і [[стикування]] «Ігла» повністю не розгорнулася. Було здійснено декілька різких маневрів, але даремно — щогла не розгорталася (пізніше післяполітне розслідування показало, що антена була відірвана при відділенні обтічника). З дозволу Центру управління польотом екіпаж спробував зістикуватися вручну за даними наземних станцій спостереження та під власним візуальним контролем станції. Під час зближення, яке відбувалося в темряві, Титов вирішив, що швидкість зближення занадто велика і зробив гальмівний маневр. Але корабель і станція продовжували зближуються занадто швидко — аби уникнути аварії він припинив стиковку. Після цього було прийняте рішення спроб стиковки не повторювати — повернутися на Землю.
=== Нездійснений політ. «Союз Т-10-1» ===


=== Нездійснений політ. Союз Т-10-1 ===
Тривалість польоту – 5 хвилин 13 секунд.


[[Файл:Soyuz T-10-1 abort.jpg|right|thumb|300px|Аварія «Союзу Т-10-1». Центр управління пуском]]
З липня по вересень 1983 року Володимир Георгійович разом з Геннадієм Стрекаловим проходив підготовку за програмою 3-ої основної експедиції на станцію «Салют-7». Програма польоту передбачала стиковку корабля з «Салютом-7», заміну екіпажу 2-ої основної експедиції (В. Ляхов і А. Александров) і роботу по програмі 3-ої основної експедиції до лютого 1984.


''Тривалість польоту — 5 хвилин 13 секунд.''
26 вересня 1983 року старт «Союзу Т-10-1» з Титовим і Стрекаловим на борту не відбувся через аварію ракети-носія: за 90 секунд до старту не закрився клапан у паливопроводу, що за хвилину до старту спричинило пожежу в нижній частини ракети-носія. Полум'я швидко охопило ракету, автоматична система порятунку не спрацювала – перегоріли електропроводи. Через дванадцять секунд після спалаху стартовий персонал зупинив пуск. Спускаємий модуль корабля був різко відділений системою аварійного порятунку, і екіпаж благополучно приземлився на відстані 4 км від ракети, яка вибухнула через кілька секунд після відділення корабля. Навантаження при аварійному відстрілі спускає мого апарату сягали 15-18 G.


З липня по вересень [[1983]] року Володимир Георгійович разом з [[Стрекалов Геннадій Михайлович|Геннадієм Стрекаловим]] проходив підготовку за програмою 3-ї основної експедиції на [[Салют-7|станцію «Салют-7»]]. Програма польоту передбачала стиковку корабля з [[Салют-7|«Салютом-7»]], заміну екіпажу 2-ї основної експедиції (В. Ляхов і А. Александров) і роботу по програмі 3-ї основної експедиції до лютого [[1984]].
Надалі Володимир Титов готувався до першого тривалого польоту на станції «Мир», але за шість днів до старту, він і Олександр Серебров були замінені дублюючим екіпажем. Титов продовжив підготовку до тривалого польоту і в квітні 1987 року був введений в екіпаж з Мусою Манаровим. Пізніше в тому ж році, продовжуючи роботу в Центрі підготовки космонавтів, він закінчив Військово-повітряну академію імені Ю.А. Гагаріна.


[[26 вересня]] [[1983]] року старт [[Союз Т-10-1|«Союзу Т-10-1»]] з Титовим і Стрекаловим на борту не відбувся через аварію [[Ракета-носій|ракети-носія]]: за 90 секунд до старту не закрився клапан у паливопроводу, що за хвилину до старту спричинило пожежу в нижній частини [[Ракета-носій|ракети-носія]]. Полум'я швидко охопило ракету, автоматична система порятунку не спрацювала — перегоріли електропроводи. Через дванадцять секунд після спалаху стартовий персонал зупинив запуск. Спусковий модуль корабля був різко відділений системою аварійного порятунку, і екіпаж благополучно приземлився на відстані 4 [[км]] від ракети, яка вибухнула через кілька секунд після відділення корабля. [[Навантаження]] при аварійному відстрілі спускового апарату сягали 15—18 G.
=== Другий політ. «Союз ТМ-4» ===


Надалі Володимир Титов готувався до першого тривалого польоту на [[Орбітальна станція «Мир»|станції «Мир»]], але за шість днів до старту, він і [[Серебров Олександр Олександрович|Олександр Серебров]] були замінені дублюючим екіпажем. Титов продовжив підготовку до тривалого польоту і в квітні [[1987]] року був введений в екіпаж з [[Манаров Муса Хіраманович|Мусою Манаровим]]. Пізніше в тому ж році, продовжуючи роботу в Центрі підготовки космонавтів, він закінчив Військово-повітряну академію імені Ю. О. Гагаріна.
Тривалість польоту – 365 діб 22 години 38 хвилин 57 секунд.


=== Другий політ. Союз ТМ-4 ===
З 1 березня по грудень 1987 року В.Г. Титов проходив підготовку в якості командира основного екіпажа за програмою третьої основної експедиції на орбітальний комплекс «Мир».


''Тривалість польоту — 365 діб 22 години 38 хвилин 57 секунд.''
З 21 грудня 1987 по 21 грудня 1988 року в якості командира експедиції Титов разом з Мусою Манаровим та Анатолієм Левченко стартувли на космічному кораблі «Союз ТМ-4». Приземлився ж Володимир Георгійович лише через рік – посадку виконав на «Союз ТМ-6» разом з Манаровим і Жаном-Луї Кретьєном (Франція). Титов і Манаров повернулися на Землю після польоту що тривав 365 днів 22 годині 39 хвилин, встановивши новий рекорд і вперше пробувши в космосі більше року.

З березня по грудень [[1987]] року В. Г. Титов проходив підготовку як командир основного екіпажа за програмою третьої основної експедиції на [[Орбітальна станція «Мир»|орбітальний комплекс «Мир»]].

[[Файл:Mir on 24 September 1996.jpg|right|thumb|300px|Орбітальна станція «Мир»]]

З [[21 грудня]] [[1987]] по [[21 грудня]] [[1988]] року як командир експедиції Титов разом з [[Манаров Муса Хіраманович|Мусою Манаровим]] та [[Левченко Анатолій Семенович|Анатолієм Левченком]] стартував на [[Союз ТМ-4|космічному кораблі «Союз ТМ-4»]]. Приземлився ж лише через рік — посадку виконав на «[[Союз ТМ-6]]» разом з Манаровим і Жаном-Луї Кретьєном ([[Франція]]). Титов і Манаров повернулися на Землю після польоту, що тривав 365 днів, встановивши новий рекорд і вперше пробувши в космосі понад рік.


Під час цього польоту були виконані три виходи у відкритий космос:
Під час цього польоту були виконані три виходи у відкритий космос:
* 26.02.1988 ''(тривалість 4 години 25 хвилин)''. Під час виходу в космос космонавти видалили одну секцію сонячних батарей і встановили іншу. Вони також перевірили вантажний корабель «Прогресс-34», встановили деякі нові прилади для наукових експериментів і зняли зразки матеріалів, що перебували у відкритому космосі.
* 30.06.1988 ''(тривалість 5 годин 10 хвилин)''. Зробили спробу відремонтувати рентгенівський телескоп «Рентген». Телескоп не був розроблений з урахуванням можливості ремонту або заміни, тому робота у відкритому космосі була важкою. Для того щоб відкрити дефектний блок рентгенівського детектора, необхідно було зняти багатошарове термоізолююче покриття, при цьому космонавти змушені були кілька разів зупинятися і відпочивати. Крім того, вони не могли закріпити себе і повинні були весь час міцно тримати один одного. Операція зайняла 90 хвилин замість запланованих 20-ти. Коли спеціальний ключ, який вони використовували, несподівано зламався, роботи були зупинені, і космонавти повернулися на станцію.
* 20.10.1988 ''(тривалість 4 години 12 хвилин)''. Ремонт телескопа був успішно завершений і він відновив роботу. Перед поверненням на станцію космонавти встановили точки кріплення для використання при спільному радянсько-французькому виході у відкритий космос, встановили короткохвильову антену і взяли проби плівки, що утворилася на одному з ілюмінаторів.


=== Третій політ. Discovery ===
26.02.1988 (тривалість 4 години 25 хвилин). Під час виходу в космос космонавти видалили одну секцію сонячних батарей і встановили іншу. Вони також перевірили вантажний корабель «Прогресс-34», встановили деякі нові прилади для наукових експериментів і зняли зразки матеріалів, які знаходилися у відкритому космосі.


[[Файл:Sts-63 crew.jpg|right|thumb|300px|Екіпаж «Discovery» перед польотом]]
30.06.1988 (тривалість 5 годин 10 хвилин). Зробили спробу відремонтувати рентгенівський телескоп «Рентген». Телескоп не був розроблений з урахуванням можливості ремонту або заміни, тому робота у відкритому космосі була важкою. Для того щоб відкрити дефектний блок рентгенівського детектора, необхідно було зняти багатошарове термоізолююче покриття, при цьому космонавти змушені були кілька разів зупинятися і відпочивати. Крім того, вони не могли закріпити себе і повинні були весь час міцно тримати один одного. Операція зайняла 90 хвилин замість запланованих 20. Коли спеціальний ключ, який вони використовували, несподівано зламався, роботи були зупинені, і космонавти повернулися на станцію.


''Тривалість польоту — 8 діб 6 годин 29 хвилин 36 секунд.''
20.10.1988 (тривалість 4 години 12 хвилин). Ремонт телескопу був успішно завершений, і він відновив роботу. Перед поверненням на станцію космонавти встановили точки кріплення для використання при спільному радянсько-французькому виході у відкритий космос, встановили короткохвильову антену і взяли проби плівки, що утворилася на одному з ілюмінаторів.


[[29 вересня]] [[1992]] рішенням ДМВК разом з Сергієм Крікалевим Володимир Титов був відібраний для підготовки до польоту на американському [[Багаторазовий транспортний космічний корабель|багаторазовому транспортному космічному корабліі]] за програмою STS-60. З [[5 листопада]] [[1992]] по лютий [[1994]] року вони проходили підготовку до польоту в [[Космічний центр імені Ліндона Джонсона|Космічному центрі NASA імені Ліндона Джонсона]] в [[Х'юстон]]і, штат [[Техас]]. У березні [[1993]] року Титов був призначений дублером Крікалева.
=== Третій політ. «Discovery» ===


У вересні [[1993]] року призначений фахівцем польоту в екіпаж [[шатл]]а [[Діскавері (шатл)|Discovery]] для польоту за програмою STS-63. З березня [[1994]] по лютий [[1995]] року проходив підготовку до польоту на [[Діскавері (шатл)|Discovery]] як фахівець польоту.
Тривалість польоту – 8 діб 6 годин 29 хвилин 36 секунд.


2—11 лютого [[1995]] Титов брав участь в польоті STS-63 на кораблі [[Діскавері (шатл)|Discovery]] — першому польоті за новою спільною російсько-американською програмою. Серед цілей польоту були зближення зі [[Орбітальна станція «Мир»|станцією «Мир»]], роботи в модулі Spacelab, запуск і повернення апарату Spartan-204.
29 вересня 1992 рішенням ДМВК разом з Сергієм Крікалевим Володимир Титов був відібраний для підготовки до польоту на американському шатлі за програмою STS-60. З 5 листопада 1992 по лютий 1994 року вони проходили підготовку до польоту в Космічному центрі NASA імені Л. Джонсона в Х'юстоні, штат Техас. У березні 1993 року Титов був призначений дублером Крікалева.


=== Четвертий політ. Atlantis ===
У вересні 1993 року призначений фахівцем польоту в екіпаж шатла Discovery для польоту за програмою STS-63. З березня 1994 по лютий 1995 року проходив підготовку до польоту на Discovery як фахівець польоту.


''Тривалість польоту — 10 діб 19 годин 22 хвилини 12 секунд.''
2-11 лютого 1995 Титов брав участь в польоті STS-63 на кораблі Discovery – першому польоті за новою спільною російсько-американською програмою. Серед цілей польоту були зближення зі станцією «Мир», роботи в модулі Spacelab, запуск і повернення апарату Spartan-204.


У серпні [[1996]] року Титов був призначений дублером Олени Кондакової (політ STS-84), і основним польотним фахівцем в екіпаж STS-86. [[6 грудня]] [[1996]] був офіційно призначений фахівцем польоту в екіпаж шатла. З грудня [[1996]] по вересень [[1997]] року проходив підготовку до польоту в [[Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору|NASA]] у складі екіпажу.
=== Четвертий політ. «Atlantis» ===


[[Файл:Earth & Atlantis (STS-71).jpg|right|thumb|300px|Вид на «Atlantis» з «Миру»]]
Тривалість польоту – 10 діб 19 годин 22 хвилини 12 секунд.


З [[26 вересня]] по [[6 жовтня]] [[1997]] року як фахівець польоту шатла [[Атлантіс|Atlantis]] STS-86, брав участь у сьомому польоті багаторазового корабля, який вперше здійснив стиковку зі [[Орбітальна станція «Мир»|станцією «Мир»]]. А [[1 жовтня]] [[1997]] В. Г. Титов виконав вихід у космос з борту шатла тривалістю 5 годин 01 хвилину.
У серпні 1996 року Титов був призначений дублером Олени Кондакової (політ STS-84), і основним польотним фахівцем в екіпаж STS-86. 6 грудня 1996 був офіційно призначений фахівцем польоту в екіпаж шатла. З грудня 1996 по вересень 1997 року проходив підготовку до польоту в NASA у складі екіпажу.

З 26 вересня по 6 жовтня 1997 року як фахівець польоту шаттла Atlantis STS-86, брав участь у сьомому польоті багаторазового корабля, який вперше здійснив стиковку зі станцією «Мир». А 1 жовтня 1997 В.Г. Титов виконав вихід у космос з борту шатла тривалістю 5 годин 01 хвилину.


=== Після звільнення ===
=== Після звільнення ===


З 20 серпня 1998 полковник В.Г. Титов – в запасі. У зв'язку зі звільненням з лав Збройних Сил відрахований із загону космонавтів і з 21 вересня 1998 виключений зі списків в/ч 26266 наказом начальника РДНДІ ЦПК від 21 серпня 1998 року.
З [[20 серпня]] [[1998]] [[полковник]] В. Г. Титов — в запасі. У зв'язку зі звільненням з лав [[Збройні сили Російської Федерації|Збройних Сил]] відрахований із загону космонавтів і з [[21 вересня]] [[1998]] виключений зі списків в/ч 26266 наказом начальника РДНДІ ЦПК від [[21 серпня]] [[1998]] року.


Після звільнення з армії і загону космонавтів, працював начальником управління пілотованих програм в ДКНВЦ імені Хрунічева. У червні 1999 року призначений директором підрозділу компанії «Boeing Space & Communications» по Росії і країнам СНД.
Після звільнення з армії і загону космонавтів, працював начальником управління пілотованих програм у Державному космічному науково-виробничому центру імені М. В. Хрунічева. У червні [[1999]] року призначений директором підрозділу компанії «Boeing Space & Communications» по [[Росія|Росії]] і [[Співдружність Незалежних Держав|країнах СНД]].


Проживає в Москві. Захоплюється тенісом, полюванням, любить проводити час із сім'єю. Його мати, Віра Євдокимівна Титова, живе з сином. Батько Титов Георгій Васильович, учасник Великої Вітчизняної війни, полковник запасу, помер в 1961 році, похований на Борзнянському кладовищі.
Проживає в [[Москва|Москві]]. Захоплюється тенісом, полюванням, любить проводити час із сім'єю. Його мати, Віра Євдокимівна Титова, живе з сином. Батько Титов Георгій Васильович, учасник Другої світової війни, полковник запасу, помер в [[1961]] році, похований на Борзнянському кладовищі.


== Почесні звання ==
== Почесні звання ==
* [[Льотчик-космонавт СРСР]] (06.07.1983)

* [[Почесний громадянин Софії]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.segabg.com/article.php?id=231201 |title=Кой е достоен за почетен гражданин на София? // «Сега». 14.10.2000 {{ref-bg}} |accessdate=21 квітня 2016 |archive-date=6 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160806195847/http://www.segabg.com/article.php?id=231201 }} Кой е достоен за почетен гражданин на София? // «Сега». 14.10.2000 {{ref-bg}}]</ref>
Герой Радянського Союзу (21.12.1988)
Льотчик-космонавт СРСР (06.07.1983)


== Нагороди ==
== Нагороди ==
* [[Медаль «Золота Зірка»]] [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] (21.12.1988)

* Два [[Орден Леніна|Ордени Леніна]] (1983, 21.12.1988)
Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (21.12.1988),
* [[Орден Червоної Зірки]](1988)
Два ордени Леніна (1983, 21.12.1988),
Орден Червоної Зірки (1988)


Нагороджений також:
Нагороджений також:
Орденом Георгія Димитрова (НРБ, 1988),
* [[Орден Георгія Димитрова|Орденом Георгія Димитрова]] ([[Болгарія]], [[1988]])
Орденом «Стара Планіна» I ступеня (Болгарія, 2003),
* [[Орден «Стара Планина»|Орденом «Стара Планина»]] I ступеня ([[Болгарія]], [[2003]])
Орденом «Сонце Свободи» (Афганістан, 1988),
* [[Орден «Сонце Свободи»|Орденом «Сонце Свободи»]] ([[Афганістан]], [[1988]])
Командор ордена Почесного легіону (Франція, 1988),
* Командор [[Орден Почесного легіону|ордена Почесного легіону]] ([[Франція]], [[1988]])
Двома медалями НАСА «За космічний політ» (NASA Space Flight Medal).
* Двома медалями НАСА «За космічний політ» — NASA Space Flight Medal ([[США]], [[1995]], [[1997]])

== Примітки ==
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
* {{ref-ru}}Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И.&nbsp;Н.&nbsp;Шкадов.&nbsp;— М.: Воениздат, 1988.&nbsp;— Т. 2 /Любов&nbsp;— Ящук/.&nbsp;— 863 с.&nbsp;— 100 000 екз.&nbsp;— ISBN 5-203-00536-2

* {{Радянські та Російські космонавти: 1960-2000}}
* Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-203-00536-2
* {{книга
|автор = Маринин И.А. Шамсутдинов С.Х. Глушко А.В.
|частина =
|заголовок = Советские и Российские космонавты: 1960-2000
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце = М.
|видавництво = Новости космонавтики
|рік = 2001
|том =
|сторінки =
|сторінок =
|серія =
|isbn =
|тираж =
}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www .astronaut.ru/as_rusia/vvs/text/titov.htm?reload_coolmenus Титов Владимир Георгиевич. Космическая энциклопедия «ASTROnote»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170519133720/http://www.peoplenews.tw/news/10ac4997-4f91-43cb-85dd-b1827e366fcc |date=19 травня 2017 }}{{ru icon}}
* [http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=1877 Титов Володимир Георгійович]// Сайт «''Герої країни''»: warheroes.ru {{ref-ru}}
* [http://space.hobby.ru/astronauts/titov_vladimir.html Титов Владимир Георгиевич. Сайт SpaceHobby.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110526023036/http://www.space.hobby.ru/astronauts/titov_vladimir.html |date=26 травня 2011 }}{{ru icon}}

* [http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=1877 Титов Владимир Георгиевич. Сайт «Герои страны»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120928065643/http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=1877 |date=28 вересня 2012 }}{{ru icon}}
{{Bio-stub}}
* [http://www.jsc.nasa.gov/Bios/htmlbios/titov.html Vladimir Georgievich Titov. Lyndon B. Johnson Space Center. NASA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110514001628/http://www.jsc.nasa.gov/Bios/htmlbios/titov.html |date=14 травня 2011 }}{{en icon}}


{{Льотчик-космонавт СРСР}}
{{Льотчик-космонавт СРСР}}
{{Герої Радянського Союзу}}
{{Герої Радянського Союзу}}


[[Категорія:Персоналії Ті]]
[[Категорія:Радянські космонавти]]
[[Категорія:Радянські космонавти]]
[[Категорія:Герої Радянського Союзу]]
[[Категорія:Герої Радянського Союзу]]
[[Категорія:Кавалери ордена Леніна]]
[[Категорія:Кавалери ордена Леніна]]
[[Категорія:Народились 1 січня]]
[[Категорія:Персоналії:Борзна]]
[[Категорія:Народились 1947]]
[[Категорія:Персоналії:Борзнянський район]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю «За заслуги в освоєнні космосу»]]

[[Категорія:Почесні громадяни Софії]]
[[bg:Владимир Титов]]
[[Категорія:Випускники Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків]]
[[cs:Vladimir Titov]]
[[de:Wladimir Georgijewitsch Titow]]
[[en:Vladimir Titov]]
[[fi:Vladimir Titov]]
[[fr:Vladimir Titov]]
[[it:Vladimir Titov]]
[[pt:Vladimir Titov]]
[[ru:Титов, Владимир Георгиевич]]
[[sk:Vladimir Georgijevič Titov]]

Поточна версія на 15:32, 18 лютого 2023

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Титов.
Володимир Георгійович Титов
Народився1 січня 1947(1947-01-01) (77 років)
Стрітенськ, Читинська область, РРФСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністькосмонавт
Відомий завдяки55-й льотчик-космонавт СРСР
Alma materЧернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1970) і Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна (1987)
Знання мовросійська
Титулльотчик-космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу
Військове званняполковник
ПопередникАлександров Олександр Павлович, 54-й льотчик-космонавт СРСР
НаступникАтьков Олег Юрійович, 56-й льотчик-космонавт СРСР
ПартіяКПРС
РодичіМати — Титова (Сироїд) Віра Євдокимівна 1920 р.н., Батько — Титов Георгій Васильович, (1907—1961, похований в Борзні)
У шлюбі зТитова (Козлова, Хулова) Олександра Рюріківна, 1955 р.н.
ДітиДочка — Титова Марина Володимирівна, 1975 р.н., Син — Титов Юрій Володимирович, 1985 р.н.
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоної Зірки
Медаль «За заслуги в освоєнні космосу»
Медаль «За заслуги в освоєнні космосу»
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Кавалер ордена «Стара Планина»
Кавалер ордена «Стара Планина»
Кавалер ордена Георгія Димитрова
Кавалер ордена Георгія Димитрова
Медаль НАСА «За космічний політ»
Медаль НАСА «За космічний політ»
Медаль НАСА «За космічний політ»
Медаль НАСА «За космічний політ»

Володи́мир Гео́ргійович Тито́в — радянський космонавт, Герой Радянського Союзу (1988), льотчик-космонавт СРСР (№ 55), командир космічних кораблів «Союз Т-8», «Союз Т-10-1», «Союз ТМ-4», «Союз ТМ-6». Здійснив чотири космічні польоти, у тому числі два — на американських багаторазових космічних кораблях «Discovery» і «Atlantis».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1947 року у місті Сретенськ Читинська область РРФСР. Росіянин. Дитинство провів у місті Борзна Чернігівської області. В 1965 році закінчив 11 класів Борзнянської середньої школи № 2 (нині — гімназія імені Пантелеймона Куліша).

Після школи, з 4 вересня 1965 року працював кочегаром Борзнянської ділянки Кожинської контори Чернігівського тресту розвідбуріння. Потім, з 1 грудня 1965 до 30 травня 1966 року — кочегаром Борзнянського маслоцеху Бахмацького маслозаводу.

В Радянській Армії з 1966 року: у червні 1966 року Володимир Титов поступив у Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (ВВАУЛ) імені Ленінського комсомолу, яке закінчив у 1970 році за командно-авіаційною спеціальністю з дипломом льотчика-інженера.

Льотчик-інструктор

[ред. | ред. код]

З 20 червня 1970 служив льотчиком-інструктором, а з 30 листопада 1973 року — старшим льотчиком-інструктором 701-го навчального авіаційного полку Чернігівського ВВАУЛ, відповідав за льотну підготовку курсантів училища. Пізніше, з 10 квітня 1974 служив командиром ланки 2-ї винищувальної авіаційної ескадрильї 70-го окремого винищувального авіаційного тренувального полку особливого призначення імені В. С. Серьогіна 1-го НДІ ЦПК — військової частини, в якій проходили льотну практику космонавти. Літав, головним чином, на різних модифікаціях літака МіГ-21. Всього освоїв 10 типів літаків та їх модифікацій. Має загальний наліт 1500 годин. Виконав понад 100 стрибків з парашутом. Має кваліфікацію військового льотчика-інструктора 1-го класу (29.09.1975), льотчика-випробувача 3 класу (29.06.1977).

Космічна підготовка

[ред. | ред. код]

У 1976 році Володимир Титов був відібраний до загону космонавтів, пройшов медичне обстеження і 6 квітня 1976 отримав допуск Центральної лікарської льотної комісії до спецтренувань. 23 серпня 1976 року наказом Головнокомандувача ВПС № 686 зарахований до загону космонавтів Центру підготовки космонавтів (ЦПК) ВПС на посаду слухача-космонавта. З метою отримання кваліфікації льотчика-випробувача для подальших робіт за програмою «Буран» з січня по липень 1977 року проходив підготовку як слухач 267-го Центру випробування авіаційної техніки та підготовки льотчиків-випробувачів в Ахтубінську.

З жовтня 1977 по вересень 1978 проходив загальнокосмічну підготовку в ЦПК. Після її закінчення отримав кваліфікацію космонавта-випробувача, а також офіцера-водолаза (провів під водою в гідролабораторії ЦПК понад 900 годин) та інструктора парашутно-десантної підготовки. 30 січня 1979 був призначений на посаду космонавта ЦПК ВПС.

З вересня 1981 по квітень 1982 року проходив підготовку як командир другого екіпажу за програмою 1-ї основної експедиції на орбітальній станції «Салют-7». Під час старту космічного корабля «Союз Т-5» 13 травня 1982 року був дублером командира корабля.

У свій перший космічний політ Володимир Георгійович Титов відправився 20 квітня 1983 року на космічному кораблі «Союз Т-8». Учасник чотирьох космічних польотів.

Перший політ. Союз Т-8

[ред. | ред. код]
Файл:Salyut7 with docked spacecraft.jpg
«Салют-7» з пристикованим «Союзом»

Тривалість польоту — 2 доби 00 години 17 хвилин 48 секунд.

З вересня 1982 до початку квітня 1983 року Володимир Титов проходив підготовку як командир основного екіпажу «Союзу Т-8» за програмою 2-ї основної експедиції на орбітальну станцію «Салют-7». Планувалася тривала робота на борту «Салюта-7». Титов і Генадій Стрекалов спеціально готувалися до ремонту несправної сонячної батареї станції. Космічний корабель мав зістикуватися зі станцією, але після виходу корабля на орбіту антена системи зближення і стикування «Ігла» повністю не розгорнулася. Було здійснено декілька різких маневрів, але даремно — щогла не розгорталася (пізніше післяполітне розслідування показало, що антена була відірвана при відділенні обтічника). З дозволу Центру управління польотом екіпаж спробував зістикуватися вручну за даними наземних станцій спостереження та під власним візуальним контролем станції. Під час зближення, яке відбувалося в темряві, Титов вирішив, що швидкість зближення занадто велика і зробив гальмівний маневр. Але корабель і станція продовжували зближуються занадто швидко — аби уникнути аварії він припинив стиковку. Після цього було прийняте рішення спроб стиковки не повторювати — повернутися на Землю.

Нездійснений політ. Союз Т-10-1

[ред. | ред. код]
Аварія «Союзу Т-10-1». Центр управління пуском

Тривалість польоту — 5 хвилин 13 секунд.

З липня по вересень 1983 року Володимир Георгійович разом з Геннадієм Стрекаловим проходив підготовку за програмою 3-ї основної експедиції на станцію «Салют-7». Програма польоту передбачала стиковку корабля з «Салютом-7», заміну екіпажу 2-ї основної експедиції (В. Ляхов і А. Александров) і роботу по програмі 3-ї основної експедиції до лютого 1984.

26 вересня 1983 року старт «Союзу Т-10-1» з Титовим і Стрекаловим на борту не відбувся через аварію ракети-носія: за 90 секунд до старту не закрився клапан у паливопроводу, що за хвилину до старту спричинило пожежу в нижній частини ракети-носія. Полум'я швидко охопило ракету, автоматична система порятунку не спрацювала — перегоріли електропроводи. Через дванадцять секунд після спалаху стартовий персонал зупинив запуск. Спусковий модуль корабля був різко відділений системою аварійного порятунку, і екіпаж благополучно приземлився на відстані 4 км від ракети, яка вибухнула через кілька секунд після відділення корабля. Навантаження при аварійному відстрілі спускового апарату сягали 15—18 G.

Надалі Володимир Титов готувався до першого тривалого польоту на станції «Мир», але за шість днів до старту, він і Олександр Серебров були замінені дублюючим екіпажем. Титов продовжив підготовку до тривалого польоту і в квітні 1987 року був введений в екіпаж з Мусою Манаровим. Пізніше в тому ж році, продовжуючи роботу в Центрі підготовки космонавтів, він закінчив Військово-повітряну академію імені Ю. О. Гагаріна.

Другий політ. Союз ТМ-4

[ред. | ред. код]

Тривалість польоту — 365 діб 22 години 38 хвилин 57 секунд.

З березня по грудень 1987 року В. Г. Титов проходив підготовку як командир основного екіпажа за програмою третьої основної експедиції на орбітальний комплекс «Мир».

Орбітальна станція «Мир»

З 21 грудня 1987 по 21 грудня 1988 року як командир експедиції Титов разом з Мусою Манаровим та Анатолієм Левченком стартував на космічному кораблі «Союз ТМ-4». Приземлився ж лише через рік — посадку виконав на «Союз ТМ-6» разом з Манаровим і Жаном-Луї Кретьєном (Франція). Титов і Манаров повернулися на Землю після польоту, що тривав 365 днів, встановивши новий рекорд і вперше пробувши в космосі понад рік.

Під час цього польоту були виконані три виходи у відкритий космос:

  • 26.02.1988 (тривалість 4 години 25 хвилин). Під час виходу в космос космонавти видалили одну секцію сонячних батарей і встановили іншу. Вони також перевірили вантажний корабель «Прогресс-34», встановили деякі нові прилади для наукових експериментів і зняли зразки матеріалів, що перебували у відкритому космосі.
  • 30.06.1988 (тривалість 5 годин 10 хвилин). Зробили спробу відремонтувати рентгенівський телескоп «Рентген». Телескоп не був розроблений з урахуванням можливості ремонту або заміни, тому робота у відкритому космосі була важкою. Для того щоб відкрити дефектний блок рентгенівського детектора, необхідно було зняти багатошарове термоізолююче покриття, при цьому космонавти змушені були кілька разів зупинятися і відпочивати. Крім того, вони не могли закріпити себе і повинні були весь час міцно тримати один одного. Операція зайняла 90 хвилин замість запланованих 20-ти. Коли спеціальний ключ, який вони використовували, несподівано зламався, роботи були зупинені, і космонавти повернулися на станцію.
  • 20.10.1988 (тривалість 4 години 12 хвилин). Ремонт телескопа був успішно завершений і він відновив роботу. Перед поверненням на станцію космонавти встановили точки кріплення для використання при спільному радянсько-французькому виході у відкритий космос, встановили короткохвильову антену і взяли проби плівки, що утворилася на одному з ілюмінаторів.

Третій політ. Discovery

[ред. | ред. код]
Екіпаж «Discovery» перед польотом

Тривалість польоту — 8 діб 6 годин 29 хвилин 36 секунд.

29 вересня 1992 рішенням ДМВК разом з Сергієм Крікалевим Володимир Титов був відібраний для підготовки до польоту на американському багаторазовому транспортному космічному корабліі за програмою STS-60. З 5 листопада 1992 по лютий 1994 року вони проходили підготовку до польоту в Космічному центрі NASA імені Ліндона Джонсона в Х'юстоні, штат Техас. У березні 1993 року Титов був призначений дублером Крікалева.

У вересні 1993 року призначений фахівцем польоту в екіпаж шатла Discovery для польоту за програмою STS-63. З березня 1994 по лютий 1995 року проходив підготовку до польоту на Discovery як фахівець польоту.

2—11 лютого 1995 Титов брав участь в польоті STS-63 на кораблі Discovery — першому польоті за новою спільною російсько-американською програмою. Серед цілей польоту були зближення зі станцією «Мир», роботи в модулі Spacelab, запуск і повернення апарату Spartan-204.

Четвертий політ. Atlantis

[ред. | ред. код]

Тривалість польоту — 10 діб 19 годин 22 хвилини 12 секунд.

У серпні 1996 року Титов був призначений дублером Олени Кондакової (політ STS-84), і основним польотним фахівцем в екіпаж STS-86. 6 грудня 1996 був офіційно призначений фахівцем польоту в екіпаж шатла. З грудня 1996 по вересень 1997 року проходив підготовку до польоту в NASA у складі екіпажу.

Вид на «Atlantis» з «Миру»

З 26 вересня по 6 жовтня 1997 року як фахівець польоту шатла Atlantis STS-86, брав участь у сьомому польоті багаторазового корабля, який вперше здійснив стиковку зі станцією «Мир». А 1 жовтня 1997 В. Г. Титов виконав вихід у космос з борту шатла тривалістю 5 годин 01 хвилину.

Після звільнення

[ред. | ред. код]

З 20 серпня 1998 полковник В. Г. Титов — в запасі. У зв'язку зі звільненням з лав Збройних Сил відрахований із загону космонавтів і з 21 вересня 1998 виключений зі списків в/ч 26266 наказом начальника РДНДІ ЦПК від 21 серпня 1998 року.

Після звільнення з армії і загону космонавтів, працював начальником управління пілотованих програм у Державному космічному науково-виробничому центру імені М. В. Хрунічева. У червні 1999 року призначений директором підрозділу компанії «Boeing Space & Communications» по Росії і країнах СНД.

Проживає в Москві. Захоплюється тенісом, полюванням, любить проводити час із сім'єю. Його мати, Віра Євдокимівна Титова, живе з сином. Батько Титов Георгій Васильович, учасник Другої світової війни, полковник запасу, помер в 1961 році, похований на Борзнянському кладовищі.

Почесні звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений також:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ [Кой е достоен за почетен гражданин на София? // «Сега». 14.10.2000 (болг.). Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 21 квітня 2016. Кой е достоен за почетен гражданин на София? // «Сега». 14.10.2000 (болг.)]

Література

[ред. | ред. код]
  • (рос.)Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-203-00536-2
  • Маринин И. А. Шамсутдинов С. Х. Глушко А. В. Советские и российские космонавты: 1960—2000. — М. : Новости космонавтики, 2001. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
1960-ті
1970-ті
1980-ті
1990-ті
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Титов_Володимир_Георгійович&oldid=38422995