Галицька Трансверсальна залізниця: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Яким (обговорення | внесок) |
Mitte27 (обговорення | внесок) м вилучено Категорія:Залізничний транспорт України; додано Категорія:Історія залізничного транспорту в Україні за допомогою HotCat |
||
(Не показані 48 проміжних версій 16 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Залізниця |
|||
⚫ | |||
|name = Галицька Трансверсальна залізниця |
|||
⚫ | '''Галицька Трансверсальна залізниця''' ({{lang-de|Galizische Transversalbahn}}) державна 768-км залізниця [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] у [[Коронна земля|коронному краї]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Галичини |
||
|повна назва = |
|||
|picture = Galician Transversal Railway 1904.jpg |
|||
|width = 300px |
|||
⚫ | |||
|years = [[1884]]-[[1945]] |
|||
|country = [[Австро-Угорщина]] ([[Україна]]) |
|||
|city = |
|||
⚫ | |||
|length = 768 км |
|||
|}} |
|||
⚫ | '''Галицька Трансверсальна залізниця''' ({{lang-de|Galizische Transversalbahn}}) — державна 768-км залізниця [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] у [[Коронна земля|коронному краї]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Галичини]] від [[Краків|Кракова]] і Чадця до [[Гусятин]]а на кордоні з [[Російська імперія|Російською імперією]] (йшла південніше приватної [[Галицька залізниця імені Карла Людвіга|Галицької залізниці імені Карла Людвіга]]). |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район [[Карпати|Карпат]] і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з [[Російська імперія|Росією]]. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів [[Цислейтанія|Цислейтанії]], розпочинаючись у [[Транслейтанія|Транслейтанії]] (нині [[Словаччина|словацьке]] [[Чадця]]). |
|||
На початок будівництва існували ділянки залізниці: |
=== До початку будівництва === |
||
На початок будівництва існували такі ділянки залізниці: |
|||
* [[Загір'я (Польща)|Загір'я]] |
* [[Загір'я (Польща)|Загір'я]] — [[Коросно (Бещадський повіт)|Коростенько]] — [[Хирів (станція)|Хирів]] (фрагмент [[Перша угорсько-галицька залізниця|Першої угорсько-галицької залізниці]] [[Новий Лупків|Лупків]] — [[Перемишль]], 1872) |
||
* Хирів |
* [[Хирів (станція)|Хирів]] — [[Самбір (станція)|Самбір]] — [[Стрий (станція)|Стрий]] ([[Дністрянська залізниця]], 1872) |
||
* Стрий |
* [[Стрий (станція)|Стрий]] — [[Долина]] — [[Івано-Франківськ (станція)|Станіслав]] ([[Залізниця Ерцгерцога Альбрехта]], 1875) |
||
* [[Новий Сонч]] |
* [[Новий Сонч]] — [[Струже (Новосондецький повіт)|Струже]] (фрагмент лінії [[Тарнів]] — [[Плавеч]], [[Словаччина]], 1876) |
||
=== Побудовано === |
|||
Було добудовано ділянки: |
|||
У ході будівництва було споруджено такі ділянки: |
|||
* [[Освенцим]] |
* [[Освенцим]] — [[Скавіна]] — Підгір'я (Краків) (відгалуження, 64,0 км, введена 1 серпня 1884) |
||
* [[Живець (місто)|Живець]] |
* [[Живець (місто)|Живець]] — [[Звардонь]] (37,3 км, введена 3 листопада 1884 для пасажирських перевезень, 15 листопада 1884 для вантажних) |
||
* [[Суха-Бескидзька]] - Скавіна (відгалуження на Підгір'я Краків 45,6 км, введена 22 грудня 1884) |
|||
* [[Живець (місто)|Живець]] — [[Суха-Бескидзька]] — [[Новий Сонч]] (146 км) |
|||
⚫ | |||
* |
* [[Суха-Бескидзька]] — [[Скавіна]] (відгалуження на Підгір'я Краків; 45,6 км, введена 22 грудня 1884) |
||
⚫ | |||
* Сторожі - [[Ясло]] - [[Сянок]] - Загір'я -(відгалуження на [[Горлиці]]) (введена 8 квітня 1885) |
|||
* [[Бучач]] — [[Чортків (станція)|Чортків]] — [[Гусятин]] (введена 31 грудня 1884) |
|||
⚫ | |||
* [[Струже (Новосондецький повіт)|Сторожі]] — [[Ясло]] — [[Сянок]] — [[Загір'я (Польща)|Загір'я]] (з відгалуженням на [[Горлиці]]) (114,5 км, введена 20 серпня 1884) |
|||
⚫ | |||
Також Галицька Трансверсальна залізниця була пов'язана зі [[Східньогалицька локальна залізниця|Східньогалицькою локальною залізницею]]. |
|||
⚫ | |||
== Кінець роботи == |
|||
⚫ | |||
Рух на Галицькій Трансверсальній залізниці остаточно був перерваний після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] зі встановленням кордону поміж [[СРСР]] і [[Польща|Польщею]] та розбиранням частини колії (поміж станціями [[Бучач (станція)|Бучач]] — [[Монастириська (станція)|Монастириська]] — [[Хриплин (станція)|Хриплин]]). |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Див. також == |
|||
* [[Паротяги Галицької Трансверсальної залізниці]] |
|||
* [[Залізниця Станиславів — Гусятин]] |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{Українські залізниці}} |
|||
{{Пишу}} |
|||
[[Категорія:Українські залізниці]] |
|||
[[Категорія:Історія залізничного транспорту в Україні]] |
|||
[[Категорія:Історичні залізниці]] |
|||
[[Категорія:Львівська залізниця]] |
|||
[[Категорія:Залізничний транспорт Австро-Угорської імперії]] |
|||
[[Категорія:Історичні залізниці України]] |
|||
[[Категорія:Засновані в Україні 1884]] |
Поточна версія на 20:31, 20 березня 2023
Тип | залізнична лінія |
---|---|
Статус | Рух остаточно перерваний після Другої світової війни з встановленням кордону між СРСР і Польщею. |
Штаб-квартира | Австро-Угорщина |
Роки функціонування | 1884-1945 |
Країна | Австро-Угорщина (Україна) |
Експлуатаційна довжина колій | 768 км |
Галицька Трансверсальна залізниця у Вікісховищі |
Галицька Трансверсальна залізниця (нім. Galizische Transversalbahn) — державна 768-км залізниця Австро-Угорщини у коронному краї Галичини від Кракова і Чадця до Гусятина на кордоні з Російською імперією (йшла південніше приватної Галицької залізниці імені Карла Людвіга).
Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район Карпат і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з Росією. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів Цислейтанії, розпочинаючись у Транслейтанії (нині словацьке Чадця).
На початок будівництва існували такі ділянки залізниці:
- Загір'я — Коростенько — Хирів (фрагмент Першої угорсько-галицької залізниці Лупків — Перемишль, 1872)
- Хирів — Самбір — Стрий (Дністрянська залізниця, 1872)
- Стрий — Долина — Станіслав (Залізниця Ерцгерцога Альбрехта, 1875)
- Новий Сонч — Струже (фрагмент лінії Тарнів — Плавеч, Словаччина, 1876)
У ході будівництва було споруджено такі ділянки:
- Освенцим — Скавіна — Підгір'я (Краків) (відгалуження, 64,0 км, введена 1 серпня 1884)
- Живець — Звардонь (37,3 км, введена 3 листопада 1884 для пасажирських перевезень, 15 листопада 1884 для вантажних)
- Живець — Суха-Бескидзька — Новий Сонч (146 км)
- Суха-Бескидзька — Скавіна (відгалуження на Підгір'я Краків; 45,6 км, введена 22 грудня 1884)
- Станіслав — Бучач (71,7 км, введена 15 листопада 1884)
- Бучач — Чортків — Гусятин (введена 31 грудня 1884)
- Сторожі — Ясло — Сянок — Загір'я (з відгалуженням на Горлиці) (114,5 км, введена 20 серпня 1884)
Головними пунктами на залізниці були Живець, Суха-Бескидзька, Новий Санч, Ясло, Коросно, Сянок, Загір'я, Хирів, Самбір, Дрогобич, Стрий, Станиславів.
Також Галицька Трансверсальна залізниця була пов'язана зі Східньогалицькою локальною залізницею.
Рух на Галицькій Трансверсальній залізниці остаточно був перерваний після Другої світової війни зі встановленням кордону поміж СРСР і Польщею та розбиранням частини колії (поміж станціями Бучач — Монастириська — Хриплин).
- Neuner Bernhard. Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2. — Wien: Walter Drews Verlag, 2002. — ISBN 3-901949-00-3. (нім.)
- Залізниці Австро-Угорщини. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]