Галицька Трансверсальна залізниця: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показані 16 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 12: Рядок 12:
|}}
|}}


'''Галицька Трансверсальна залізниця''' ({{lang-de|Galizische Transversalbahn}}) — державна 768-км залізниця [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] у [[Коронна земля|коронному краї]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Галичини]] від [[Краків|Кракова]] і Чадця до [[Гусятин]]а на кордоні з [[Російська імперія|Російською]] імперією (йшла південніше приватної [[Галицька залізниця імені Карла Людвіга|Галицької залізниці імені Карла Людвіга]]).
'''Галицька Трансверсальна залізниця''' ({{lang-de|Galizische Transversalbahn}}) — державна 768-км залізниця [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] у [[Коронна земля|коронному краї]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Галичини]] від [[Краків|Кракова]] і Чадця до [[Гусятин]]а на кордоні з [[Російська імперія|Російською імперією]] (йшла південніше приватної [[Галицька залізниця імені Карла Людвіга|Галицької залізниці імені Карла Людвіга]]).


== Історія ==
== Історія ==
Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район [[Карпати|Карпат]] і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з [[Російська імперія|Росією]]. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів [[Цислейтанія|Цислейтанії]], розпочинаючись у [[Транслейтанія]] (нині [[Словаччина|словацьке]] Чадця).
Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район [[Карпати|Карпат]] і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з [[Російська імперія|Росією]]. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів [[Цислейтанія|Цислейтанії]], розпочинаючись у [[Транслейтанія|Транслейтанії]] (нині [[Словаччина|словацьке]] [[Чадця]]).


=== До початку будівництва ===
=== До початку будівництва ===
На початок будівництва існували такі ділянки залізниці:
На початок будівництва існували такі ділянки залізниці:
* [[Загір'я (Польща)|Загір'я]] — [[Коросно (Бещадський повіт)|Коростенько]] — [[Хирів (станція)|Хирів]] (фрагмент [[Перша угорсько-галицька залізниця|Першої угорсько-галицької залізниці]] [[Новий Лупків|Лупків]] — [[Перемишль]], 1872)
* [[Загір'я (Польща)|Загір'я]] — [[Коросно (Бещадський повіт)|Коростенько]] — [[Хирів (станція)|Хирів]] (фрагмент [[Перша угорсько-галицька залізниця|Першої угорсько-галицької залізниці]] [[Новий Лупків|Лупків]] — [[Перемишль]], 1872)
* Хирів — [[Самбір (станція)|Самбір]] — [[Стрий (станція)|Стрий]] ([[Дністрянська залізниця]], 1872)
* [[Хирів (станція)|Хирів]] — [[Самбір (станція)|Самбір]] — [[Стрий (станція)|Стрий]] ([[Дністрянська залізниця]], 1872)
* Стрий — [[Долина]] — [[Івано-Франківськ (станція)|Станіслав]] ([[Залізниця Ерцгерцога Альбрехта]], 1875)
* [[Стрий (станція)|Стрий]] — [[Долина]] — [[Івано-Франківськ (станція)|Станіслав]] ([[Залізниця Ерцгерцога Альбрехта]], 1875)
* [[Новий Санч]] — Сторожі (фрагмент лінії [[Тарнів]] — [[Плавеч]], [[Словаччина]], 1876)
* [[Новий Сонч]] — [[Струже (Новосондецький повіт)|Струже]] (фрагмент лінії [[Тарнів]] — [[Плавеч]], [[Словаччина]], 1876)


=== Побудовано ===
=== Побудовано ===
У ході будівництва було споруджено такі ділянки:
У ході будівництва було споруджено такі ділянки:
* [[Освенцим]] — [[Скавіна]] — Підгір'я (Краків) (відгалуження, 64,0 км, введена 1 серпня 1884)
* [[Освенцим]] — [[Скавіна]] — Підгір'я (Краків) (відгалуження, 64,0 км, введена 1 серпня 1884)
* [[Живець (місто)|Живець]] — Звардонь (37,3 км, введена 3 листопада 1884 для пасажирських перевезень, 15 листопада 1884 для вантажних)
* [[Живець (місто)|Живець]] — [[Звардонь]] (37,3 км, введена 3 листопада 1884 для пасажирських перевезень, 15 листопада 1884 для вантажних)
* [[Живець (місто)|Живець —]] [[Суха-Бескидзька|Суха-Бескидська]] — [[Новий Сонч]] (146 км)
* [[Живець (місто)|Живець]] — [[Суха-Бескидзька]] — [[Новий Сонч]] (146 км)
* [[Суха-Бескидзька]] — [[Скавіна]] (відгалуження на Підгір'я Краків; 45,6 км, введена 22 грудня 1884)
* [[Суха-Бескидзька]] — [[Скавіна]] (відгалуження на Підгір'я Краків; 45,6 км, введена 22 грудня 1884)
* [[Івано-Франківськ|Станіслав]] — [[Бучач (станція)|Бучач]] (71,7 км, введена 15 листопада 1884)
* [[Івано-Франківськ|Станіслав]] — [[Бучач (станція)|Бучач]] (71,7 км, введена 15 листопада 1884)
* [[Бучач]] — [[Чортків (станція)|Чортків]] — [[Гусятин]] (введена 31 грудня 1884)
* [[Бучач]] — [[Чортків (станція)|Чортків]] — [[Гусятин]] (введена 31 грудня 1884)
* Сторожі — [[Ясло]] — [[Сянок]] — [[Загір'я (Польща)|Загір'я]] (з відгалуженням на [[Горлиці]]) (114,5 км, введена 20 серпня 1884)
* [[Струже (Новосондецький повіт)|Сторожі]] — [[Ясло]] — [[Сянок]] — [[Загір'я (Польща)|Загір'я]] (з відгалуженням на [[Горлиці]]) (114,5 км, введена 20 серпня 1884)
Головними пунктами на залізниці були [[Живець (місто)|Живець]], [[Суха-Бескидзька]], [[Новий Санч]], [[Ясло]], [[Коросно]], [[Сянік|Сянок]], [[Загір'я (Польща)|Загір'я]], [[Хирів]], [[Самбір]], [[Дрогобич]], [[Стрий]], [[Івано-Франківськ|Станіславів]].
Головними пунктами на залізниці були [[Живець (місто)|Живець]], [[Суха-Бескидзька]], [[Новий Санч]], [[Ясло]], [[Коросно (Польща)|Коросно]], [[Сянік|Сянок]], [[Загір'я (Польща)|Загір'я]], [[Хирів]], [[Самбір]], [[Дрогобич]], [[Стрий]], [[Івано-Франківськ|Станиславів]].

Також Галицька Трансверсальна залізниця була пов'язана зі [[Східньогалицька локальна залізниця|Східньогалицькою локальною залізницею]].


== Кінець роботи ==
== Кінець роботи ==
Рядок 46: Рядок 48:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.railway.te.ua/history_ternopil_ua.htm Залізниці Австро-Угорщини.]
* [http://www.railway.te.ua/history_ternopil_ua.htm Залізниці Австро-Угорщини.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402075140/http://www.railway.te.ua/history_ternopil_ua.htm |date=2 квітня 2015 }}


{{Українські залізниці}}
{{Українські залізниці}}
[[Категорія:Українські залізниці]]
[[Категорія:Українські залізниці]]
[[Категорія:Залізничний транспорт в Україні]]
[[Категорія:Історія залізничного транспорту в Україні]]
[[Категорія:Історичні залізниці]]
[[Категорія:Історичні залізниці]]
[[Категорія:Львівська залізниця]]
[[Категорія:Львівська залізниця]]
[[Категорія:Залізничний транспорт Австро-Угорської імперії]]
[[Категорія:Залізничний транспорт Австро-Угорської імперії]]
[[Категорія:Історичні залізниці України]]
[[Категорія:Історичні залізниці України]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1884]]

Поточна версія на 20:31, 20 березня 2023

Галицька Трансверсальна залізниця

Схема залізниць коронного краю Галичини. 1904
Типзалізнична лінія
СтатусРух остаточно перерваний після Другої світової війни з встановленням кордону між СРСР і Польщею.
Штаб-квартира Австро-Угорщина
Роки функціонування1884-1945
КраїнаАвстро-Угорщина (Україна)
Експлуатаційна довжина колій768 км
CMNS: Галицька Трансверсальна залізниця у Вікісховищі

Галицька Трансверсальна залізниця (нім. Galizische Transversalbahn) — державна 768-км залізниця Австро-Угорщини у коронному краї Галичини від Кракова і Чадця до Гусятина на кордоні з Російською імперією (йшла південніше приватної Галицької залізниці імені Карла Людвіга).

Історія

[ред. | ред. код]

Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район Карпат і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з Росією. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів Цислейтанії, розпочинаючись у Транслейтанії (нині словацьке Чадця).

До початку будівництва

[ред. | ред. код]

На початок будівництва існували такі ділянки залізниці:

Побудовано

[ред. | ред. код]

У ході будівництва було споруджено такі ділянки:

Головними пунктами на залізниці були Живець, Суха-Бескидзька, Новий Санч, Ясло, Коросно, Сянок, Загір'я, Хирів, Самбір, Дрогобич, Стрий, Станиславів.

Також Галицька Трансверсальна залізниця була пов'язана зі Східньогалицькою локальною залізницею.

Кінець роботи

[ред. | ред. код]

Рух на Галицькій Трансверсальній залізниці остаточно був перерваний після Другої світової війни зі встановленням кордону поміж СРСР і Польщею та розбиранням частини колії (поміж станціями Бучач — Монастириська — Хриплин).

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Neuner Bernhard. Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2. — Wien: Walter Drews Verlag, 2002. — ISBN 3-901949-00-3. (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Україна Сучасні
Історичні
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Російська імперія
Балаклавська • Бєлгород-Сумська • Джанкой-Феодосійська • Донецька кам'яновугільна • Катерининська • Києво-Балтська • Києво-Берестейська • Києво-Воронезька • Ковельська • Костянтинівська • Курсько-Київська • Курсько-Харківсько-Севастопольська • Ландварово-Роменська • Лозово-Севастопольська • Новозибківський під'їзний шлях • Перше товариство під'їзних залізнх шляхів (Південні під'їзні шляхи) • Південно-Західні залізниці (Житомирська • Стародубський під'їзний шлях) • Південні залізниці • Північно-Донецька • Поліські залізниці • Токмацька • Харківсько-Миколаївська • Харківсько-Балашовська
Українська Народна Республіка УНР / 
Українська Держава
 УНРР / УНСР,
  УСРР / УРСР
Українські залізниці
  1. ↑ Частково не функціонує через окупацію ОРДЛО
  2. ↑ Дільниці на Кримському півострові, які відносяться до Кримської дирекції, наразі окуповані та контролюються російською владою через т.з. ФГУП «Крымская железная дорога»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галицька_Трансверсальна_залізниця&oldid=38961429