Галицька Трансверсальна залізниця: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м оформлення |
Mitte27 (обговорення | внесок) м вилучено Категорія:Залізничний транспорт України; додано Категорія:Історія залізничного транспорту в Україні за допомогою HotCat |
||
(Не показані 9 проміжних версій 5 користувачів) | |||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район [[Карпати|Карпат]] і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з [[Російська імперія|Росією]]. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів [[Цислейтанія|Цислейтанії]], розпочинаючись у [[Транслейтанія]] (нині [[Словаччина|словацьке]] Чадця). |
Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район [[Карпати|Карпат]] і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з [[Російська імперія|Росією]]. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів [[Цислейтанія|Цислейтанії]], розпочинаючись у [[Транслейтанія|Транслейтанії]] (нині [[Словаччина|словацьке]] [[Чадця]]). |
||
=== До початку будівництва === |
=== До початку будівництва === |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
* [[Хирів (станція)|Хирів]] — [[Самбір (станція)|Самбір]] — [[Стрий (станція)|Стрий]] ([[Дністрянська залізниця]], 1872) |
* [[Хирів (станція)|Хирів]] — [[Самбір (станція)|Самбір]] — [[Стрий (станція)|Стрий]] ([[Дністрянська залізниця]], 1872) |
||
* [[Стрий (станція)|Стрий]] — [[Долина]] — [[Івано-Франківськ (станція)|Станіслав]] ([[Залізниця Ерцгерцога Альбрехта]], 1875) |
* [[Стрий (станція)|Стрий]] — [[Долина]] — [[Івано-Франківськ (станція)|Станіслав]] ([[Залізниця Ерцгерцога Альбрехта]], 1875) |
||
* [[Новий |
* [[Новий Сонч]] — [[Струже (Новосондецький повіт)|Струже]] (фрагмент лінії [[Тарнів]] — [[Плавеч]], [[Словаччина]], 1876) |
||
=== Побудовано === |
=== Побудовано === |
||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
* [[Освенцим]] — [[Скавіна]] — Підгір'я (Краків) (відгалуження, 64,0 км, введена 1 серпня 1884) |
* [[Освенцим]] — [[Скавіна]] — Підгір'я (Краків) (відгалуження, 64,0 км, введена 1 серпня 1884) |
||
* [[Живець (місто)|Живець]] — [[Звардонь]] (37,3 км, введена 3 листопада 1884 для пасажирських перевезень, 15 листопада 1884 для вантажних) |
* [[Живець (місто)|Живець]] — [[Звардонь]] (37,3 км, введена 3 листопада 1884 для пасажирських перевезень, 15 листопада 1884 для вантажних) |
||
* [[Живець (місто)|Живець]] — [[Суха-Бескидзька |
* [[Живець (місто)|Живець]] — [[Суха-Бескидзька]] — [[Новий Сонч]] (146 км) |
||
* [[Суха-Бескидзька]] — [[Скавіна]] (відгалуження на Підгір'я Краків; 45,6 км, введена 22 грудня 1884) |
* [[Суха-Бескидзька]] — [[Скавіна]] (відгалуження на Підгір'я Краків; 45,6 км, введена 22 грудня 1884) |
||
* [[Івано-Франківськ|Станіслав]] — [[Бучач (станція)|Бучач]] (71,7 км, введена 15 листопада 1884) |
* [[Івано-Франківськ|Станіслав]] — [[Бучач (станція)|Бучач]] (71,7 км, введена 15 листопада 1884) |
||
* [[Бучач]] — [[Чортків (станція)|Чортків]] — [[Гусятин]] (введена 31 грудня 1884) |
* [[Бучач]] — [[Чортків (станція)|Чортків]] — [[Гусятин]] (введена 31 грудня 1884) |
||
* [[Струже (Новосондецький повіт)|Сторожі]] — [[Ясло]] — [[Сянок]] — [[Загір'я (Польща)|Загір'я]] (з відгалуженням на [[Горлиці]]) (114,5 км, введена 20 серпня 1884) |
* [[Струже (Новосондецький повіт)|Сторожі]] — [[Ясло]] — [[Сянок]] — [[Загір'я (Польща)|Загір'я]] (з відгалуженням на [[Горлиці]]) (114,5 км, введена 20 серпня 1884) |
||
Головними пунктами на залізниці були [[Живець (місто)|Живець]], [[Суха-Бескидзька]], [[Новий Санч]], [[Ясло]], [[Коросно (Польща)|Коросно]], [[Сянік|Сянок]], [[Загір'я (Польща)|Загір'я]], [[Хирів]], [[Самбір]], [[Дрогобич]], [[Стрий]], [[Івано-Франківськ| |
Головними пунктами на залізниці були [[Живець (місто)|Живець]], [[Суха-Бескидзька]], [[Новий Санч]], [[Ясло]], [[Коросно (Польща)|Коросно]], [[Сянік|Сянок]], [[Загір'я (Польща)|Загір'я]], [[Хирів]], [[Самбір]], [[Дрогобич]], [[Стрий]], [[Івано-Франківськ|Станиславів]]. |
||
Також Галицька Трансверсальна залізниця була пов'язана зі [[Східньогалицька локальна залізниця|Східньогалицькою локальною залізницею]]. |
Також Галицька Трансверсальна залізниця була пов'язана зі [[Східньогалицька локальна залізниця|Східньогалицькою локальною залізницею]]. |
||
Рядок 48: | Рядок 48: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://www.railway.te.ua/history_ternopil_ua.htm Залізниці Австро-Угорщини.] |
* [http://www.railway.te.ua/history_ternopil_ua.htm Залізниці Австро-Угорщини.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402075140/http://www.railway.te.ua/history_ternopil_ua.htm |date=2 квітня 2015 }} |
||
{{Українські залізниці}} |
{{Українські залізниці}} |
||
[[Категорія:Українські залізниці]] |
[[Категорія:Українські залізниці]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Історія залізничного транспорту в Україні]] |
||
[[Категорія:Історичні залізниці]] |
[[Категорія:Історичні залізниці]] |
||
[[Категорія:Львівська залізниця]] |
[[Категорія:Львівська залізниця]] |
Поточна версія на 20:31, 20 березня 2023
Тип | залізнична лінія |
---|---|
Статус | Рух остаточно перерваний після Другої світової війни з встановленням кордону між СРСР і Польщею. |
Штаб-квартира | Австро-Угорщина |
Роки функціонування | 1884-1945 |
Країна | Австро-Угорщина (Україна) |
Експлуатаційна довжина колій | 768 км |
Галицька Трансверсальна залізниця у Вікісховищі |
Галицька Трансверсальна залізниця (нім. Galizische Transversalbahn) — державна 768-км залізниця Австро-Угорщини у коронному краї Галичини від Кракова і Чадця до Гусятина на кордоні з Російською імперією (йшла південніше приватної Галицької залізниці імені Карла Людвіга).
Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район Карпат і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з Росією. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів Цислейтанії, розпочинаючись у Транслейтанії (нині словацьке Чадця).
На початок будівництва існували такі ділянки залізниці:
- Загір'я — Коростенько — Хирів (фрагмент Першої угорсько-галицької залізниці Лупків — Перемишль, 1872)
- Хирів — Самбір — Стрий (Дністрянська залізниця, 1872)
- Стрий — Долина — Станіслав (Залізниця Ерцгерцога Альбрехта, 1875)
- Новий Сонч — Струже (фрагмент лінії Тарнів — Плавеч, Словаччина, 1876)
У ході будівництва було споруджено такі ділянки:
- Освенцим — Скавіна — Підгір'я (Краків) (відгалуження, 64,0 км, введена 1 серпня 1884)
- Живець — Звардонь (37,3 км, введена 3 листопада 1884 для пасажирських перевезень, 15 листопада 1884 для вантажних)
- Живець — Суха-Бескидзька — Новий Сонч (146 км)
- Суха-Бескидзька — Скавіна (відгалуження на Підгір'я Краків; 45,6 км, введена 22 грудня 1884)
- Станіслав — Бучач (71,7 км, введена 15 листопада 1884)
- Бучач — Чортків — Гусятин (введена 31 грудня 1884)
- Сторожі — Ясло — Сянок — Загір'я (з відгалуженням на Горлиці) (114,5 км, введена 20 серпня 1884)
Головними пунктами на залізниці були Живець, Суха-Бескидзька, Новий Санч, Ясло, Коросно, Сянок, Загір'я, Хирів, Самбір, Дрогобич, Стрий, Станиславів.
Також Галицька Трансверсальна залізниця була пов'язана зі Східньогалицькою локальною залізницею.
Рух на Галицькій Трансверсальній залізниці остаточно був перерваний після Другої світової війни зі встановленням кордону поміж СРСР і Польщею та розбиранням частини колії (поміж станціями Бучач — Монастириська — Хриплин).
- Neuner Bernhard. Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2. — Wien: Walter Drews Verlag, 2002. — ISBN 3-901949-00-3. (нім.)
- Залізниці Австро-Угорщини. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]