Підковик великий: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 46 проміжних версій 32 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{speciesbox
{{Taxobox
| color = lightgreen
| name = Великий підковик
| image = Grosse Hufeisennase-drawing.jpg
| image = Grosse Hufeisennase-drawing.jpg
| status_system = IUCN3.1
| status = NT
| status = LC
| status_ref = <ref name=iucn>{{IUCN|id=19517|title=Rhinolophus ferrumequinum|accessdate=25 квітня 2016|assessors=Piraccini, R.|year=2016|version=2016.2}}</ref>
| image_caption =
| image_caption =
| image_width = 260px
| image_width = 250px
⚫
| genus = Rhinolophus
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
⚫
| species = ferrumequinum
| regnum = [[Тварини]] (Metazoa)
⚫
| range_map = Rhinolophus ferrumequinum range Map.png
| phylum = [[Хордові]] (Chordata)
| authority = ([[Йоган Хрістіан Даніель фон Шребер|Schreber]], [[1774]])
| classis = [[Ссавці]] (Mammalia)
| ordo = [[Рукокрилі]] (Chiroptera)
| familia = [[Підковикові]] (Rhinolophidae)
⚫
| genus = [[Підковик]] (''Rhinolophus'')
| species = '''Великий підковик'''
⚫
| binomial = ''Rhinolophus ferrumequinum''
| binomial_authority = (Schreber, 1774)
⚫
| wikispecies = Rhinolophus ferrumequinum
| ncbi = 59479
| itis = 631430
}}
}}
⚫
'''Великий підковик''' (''Rhinolophus ferrumequinum'') — вид [[кажани|кажанів]] роду [[Підковик|підковиків]] (''Rhinolophus''). Найкрупніший представник [[Підковикові|підковикових]] (Rhinolophidae) в [[Європа|Європі]]: довжина його тіла 5,2-7,1 см, розмах крил 35-40 см, маса 13-34 г. Забарвлення спини і крил буро-сіре з рудуватим відтінком; черево світліше за спину, сірувате. Молоді тварини однотонно сірі.


'''Підковик великий''' (''Rhinolophus ferrumequinum'') — вид [[кажани|кажанів]] роду [[Підковик]]ів (''Rhinolophus'').

== Морфологічні ознаки ==
⚫
Найбільший за розмірами тіла представник родини [[Підковикові|підковикових]] (''Rhinolophidae'') в [[Європа|Європі]]: довжина його тіла 5,2–7,1 см, розмах крил 35–40 см, маса 13–34 г. Забарвлення спини і крил буро-сіре з рудуватим відтінком; черево світліше за спину, сірувате. Молоді тварини однотонно сірі.

== Ареал ==
Поширений від [[Північна Африка|Північної Африки]] ([[Марокко]], [[Алжир]]) через всю [[Євразія|Євразію]] — від [[Франція|Франції]] та [[Іспанія|Іспанії]] через [[Мала Азія|Малу]] і [[Близький Схід|Передню Азію]], [[Кавказ]], [[Гімалаї]], [[Тибет]], до [[Китай|Китаю]], [[Корея|Кореї]] і [[Японія|Японії]].
Поширений від [[Північна Африка|Північної Африки]] ([[Марокко]], [[Алжир]]) через всю [[Євразія|Євразію]] — від [[Франція|Франції]] та [[Іспанія|Іспанії]] через [[Мала Азія|Малу]] і [[Близький Схід|Передню Азію]], [[Кавказ]], [[Гімалаї]], [[Тибет]], до [[Китай|Китаю]], [[Корея|Кореї]] і [[Японія|Японії]].


== Особливості біології ==
Характерні місця мешкання — передгір'я і низькогір'я, а також рівнинні ділянки, де є придатні для цих тварин притулки: природні і штучні підземелля, карстові печери, міжгір'я, промоїни в річкових обривах, відповідні штучні споруди. У горах цей вид зустрічається на висоті до 3500 м над рівнем моря. У літній час більшість самців і молоді самки тримаються поодинці або маленькими групами; самки з потомством утворюють скупчення з 200—500 особин, часто по сусідству з колоніями інших кажанів. На полювання підковики вилітають вже після заходу сонця. Політ повільний, прямолінійний; полюють вони недалеко від притулків, низько над землею. Їжею служать великі і середні нічні комахи ([[совки]], [[жуки]], [[волохокрилі]]). При полюванні використовують [[ехолокація тварин|ехолокаційні]] сигнали на частоті 77-81 кГц, які випускають через ніс.
Характерні місця мешкання — [[передгір'я]] і [[низькогір'я]], а також рівнинні ділянки, де є придатні для цих тварин притулки: природні та штучні підземелля, карстові печери, міжгір'я, промоїни в річкових обривах, відповідні штучні споруди. У горах цей вид зустрічається на висоті до 3500 м над рівнем моря. У літній час більшість самців і молоді самки тримаються поодинці або маленькими групами; самки з потомством утворюють скупчення з 200—500 особин, часто по сусідству з колоніями інших кажанів.


На полювання підковики вилітають вже після заходу сонця. Політ повільний, прямолінійний; полюють вони недалеко від притулків, низько над землею. Їжею служать великі і середні нічні [[комахи]] ([[совки]], [[Твердокрилі|жуки]], [[волохокрилі]]). При полюванні використовують [[ехолокація тварин|ехолокаційні]] сигнали на частоті 77-81 кГц, які випускають через ніс.
⚫
Зимують в [[печера]]х, [[штольня]]х, підземеллях, на горищах, де температура вище 7-10°С, поодинці або частіше групами по 5-15 особин обох статей. Частина особин може відкочовувати в південніші райони. Сплячка продовжується з жовтня по квітень, уривається нетривалими пробудженнями. Якщо погода достатньо тепла для появи комах, підковики можуть полювати і взимку. Спаровуються великі подковики восені, під час зимування, рідше — навесні; проте до весни плід не розвивається. [[Вагітність]] триває близько 3 місяців; єдине дитинча народжується в червні-липні. Очі у нього розплющуються на 7 день; до 3-4 тижні життя вже уміє літати. Самостійним стає до 2 місяців, проте [[статева зрілість]] (у самок) наступає лише на 3 рік. Самки часто не спаровуються до 5-річного віку. Найвища смертність спостерігається на першому році життя, в першу чергу під час зимування. У неволі не розмножується. [[Середня тривалість життя]] дуже висока — більше 20 років.


⚫
Зимують в [[печера]]х, [[штольня]]х, підземеллях, на горищах, де температура вище 7–10°С, поодинці або частіше групами по 5–15 особин обох статей. Частина особин може відкочовувати в південніші райони. [[Сплячка]] продовжується з жовтня по квітень, уривається нетривалими пробудженнями. Якщо погода достатньо тепла для появи комах, підковики можуть полювати і взимку. Спаровуються великі подковики восени, під час зимування, рідше — навесні; проте до весни плід не розвивається. [[Вагітність]] триває близько 3 місяців; єдине дитинча народжується в червні-липні. Очі у нього розплющуються на 7 день; до 3–4 тижні життя вже уміє літати. Самостійним стає до 2 місяців, проте [[статева зрілість]] (у самок) наступає лише на 3 рік. Самки часто не спаровуються до 5-річного віку. Найвища смертність спостерігається на першому році життя, в першу чергу під час зимування. У неволі не розмножується. [[Середня тривалість життя]] дуже висока — понад 20 років.
⚫
В межах свого ареалу великий підковик широко поширений, місцями є звичайним видом. Проте находиться під загрозою вимирання охороняється на території [[росія|Росії]], [[Німеччина|Німеччини]] і [[Австрія|Австрії]]. Крупні виводковиі колонії і місця зимування уразливі до антропогенного впливу. Велике число подковиків гине в результаті отруєння [[пестициди|пестицидами]], поїдаючи отруєних комах. Істотний вплив на стан популяції надає також загальна деградація навколишнього середовища, пов'язана з аграрною діяльністю людини.

== Охорона ==
[[Файл:Rhinolophus ferrumeguinum.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Великий підковоніс — європейський кажан, що має статус рідкісного виду в Україні та занесений до Червоної книги в 2009 році. Великий підковоніс — найбільший з підковоносів Європи.]]
⚫
У межах свого ареалу великий підковик широко поширений, місцями є загалом рідкісним видом. Внесений до «Червоної книги України» (2009). Знаходиться під загрозою вимирання і охороняється в багатьох країнах, зокрема в [[Росія|Росії]], [[Німеччина|Німеччині]] і [[Австрія|Австрії]]. Великі виводкові колонії і місця зимування уразливі до антропогенного впливу. Велике число подковиків гине в результаті отруєння [[Пестициди|пестицидами]], поїдаючи отруєних комах. Істотний вплив на стан популяції надає також загальна деградація довкілля, пов'язана з аграрною діяльністю людини.

== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* Підковик великий — R. ferrumequinum // Український центр охорони кажанів (вебсайт) [http://kazhan.org.ua/ukr/fauna/rfer.htm >>>] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160429094640/http://kazhan.org.ua/ukr/fauna/rfer.htm |date=29 квітня 2016 }}
{{commons|Rhinolophus ferrumequinum}}
* Кажани України та суміжних країн: керівництво для польових досліджень / Загороднюк І., Годлевська Л., Тищенко В., Петрушенко Я. — Київ, 2002. — 108 с. (Серія: Праці Теріологічної школи, випуск 3). [https://web.archive.org/web/20120407093910/http://www.terioshkola.org.ua/ua/library/batguide.htm >>>]
* [http://zmmu.msu.ru/bats/rusbats/rfer_eq.html Рукокрылые России и сопредельных стран: Большой подковонос] {{ref-ru}}
* [http://hunt.rin.ru/html/article2340-1.html Большой подковонос на сайте Охота и рыбалка] {{ref-ru}}
* [http://zmmu.msu.ru/bats/rusbats/rfer_eq.html Рукокрылые России и сопредельных стран: Большой подковонос] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131217045118/http://zmmu.msu.ru/bats/rusbats/rfer_eq.html |date=17 грудня 2013 }} {{ref-ru}}
* [http://nature.ok.ru/doc/mammal/1_7.htm Большой подковонос на сайте Редкие и исчезающие животные России] {{ref-ru}}
* [http://hunt.rin.ru/html/article2340-1.html Большой подковонос на сайте Охота и рыбалка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080225215135/http://hunt.rin.ru/html/article2340-1.html |date=25 лютого 2008 }} {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20090122082338/http://nature.ok.ru/doc/mammal/1_7.htm Большой подковонос на сайте Редкие и исчезающие животные России] {{ref-ru}}
* [http://www.bio.bris.ac.uk/research/bats/britishbats/batpages/greaterhorseshoe.htm Greater Horseshoe Bat] {{ref-en}}
* [http://www.bio.bris.ac.uk/research/bats/britishbats/batpages/greaterhorseshoe.htm Greater Horseshoe Bat] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081204020748/http://www.bio.bris.ac.uk/research/bats/britishbats/batpages/greaterhorseshoe.htm |date=4 грудня 2008 }} {{ref-en}}
*[http://www.forestry.gov.uk/forestry/INFD-6K3CXY Woodland Management For Bats Guide] {{ref-en}}
* [http://www.forestry.gov.uk/forestry/INFD-6K3CXY Woodland Management For Bats Guide] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130319132917/http://www.forestry.gov.uk/forestry/INFD-6K3CXY |date=19 березня 2013 }} {{ref-en}}
* [http://redbook-ua.org/item/rhinolophus-ferrumequinum-schreber/ Підковоніс великий в Червоній книзі України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150521040624/http://redbook-ua.org/item/rhinolophus-ferrumequinum-schreber/ |date=21 травня 2015 }}


{{-}}
{{mammal-stub}}
{{mammal-stub}}
{{Red-Book-stub}}
{{Ссавці, занесені до Червоної книги України}}
{{Бібліоінформація}}
{{Taxonbar|from=Q737413}}


{{Портали|Біологія}}
⚫
[[Категорія:Підковикові]]


[[Категорія:Тварини, описані 1774]]
[[bg:Голям подковонос]]
⚫
[[Категорія:Підковикові]]
[[ca:Ratpenat de ferradura gros]]
[[Категорія:Ссавці України]]
[[de:Große Hufeisennase]]
[[Категорія:Ссавці ЧКУ]]
[[en:Greater Horseshoe Bat]]
[[Категорія:Ссавці Азербайджану]]
[[es:Rhinolophus ferrumequinum]]
[[Категорія:Ссавці Резолюції 6 Бернської конвенції за назвою]]
[[fr:Rhinolophus ferrumequinum]]
[[hr:Veliki potkovnjak]]
[[hu:Nagy patkósdenevér]]
[[it:Rhinolophus ferrumequinum]]
[[ja:キクガシラコウモリ]]
[[nl:Grote hoefijzerneus]]
[[pl:Podkowiec duży]]
[[ru:Большой подковонос]]
[[sk:Podkovár štíhlokrídly]]
[[tr:Büyük nalburunlu yarasa]]

Поточна версія на 09:04, 1 квітня 2023

Підковик великий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Підковикові (Rhinolophidae)
Рід: Підковик (Rhinolophus)
Вид:
R. ferrumequinum
Біноміальна назва
Rhinolophus ferrumequinum

Підковик великий (Rhinolophus ferrumequinum) — вид кажанів роду Підковиків (Rhinolophus).

Морфологічні ознаки

[ред. | ред. код]

Найбільший за розмірами тіла представник родини підковикових (Rhinolophidae) в Європі: довжина його тіла 5,2–7,1 см, розмах крил 35–40 см, маса 13–34 г. Забарвлення спини і крил буро-сіре з рудуватим відтінком; черево світліше за спину, сірувате. Молоді тварини однотонно сірі.

Ареал

[ред. | ред. код]

Поширений від Північної Африки (Марокко, Алжир) через всю Євразію — від Франції та Іспанії через Малу і Передню Азію, Кавказ, Гімалаї, Тибет, до Китаю, Кореї і Японії.

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Характерні місця мешкання — передгір'я і низькогір'я, а також рівнинні ділянки, де є придатні для цих тварин притулки: природні та штучні підземелля, карстові печери, міжгір'я, промоїни в річкових обривах, відповідні штучні споруди. У горах цей вид зустрічається на висоті до 3500 м над рівнем моря. У літній час більшість самців і молоді самки тримаються поодинці або маленькими групами; самки з потомством утворюють скупчення з 200—500 особин, часто по сусідству з колоніями інших кажанів.

На полювання підковики вилітають вже після заходу сонця. Політ повільний, прямолінійний; полюють вони недалеко від притулків, низько над землею. Їжею служать великі і середні нічні комахи (совки, жуки, волохокрилі). При полюванні використовують ехолокаційні сигнали на частоті 77-81 кГц, які випускають через ніс.

Зимують в печерах, штольнях, підземеллях, на горищах, де температура вище 7–10°С, поодинці або частіше групами по 5–15 особин обох статей. Частина особин може відкочовувати в південніші райони. Сплячка продовжується з жовтня по квітень, уривається нетривалими пробудженнями. Якщо погода достатньо тепла для появи комах, підковики можуть полювати і взимку. Спаровуються великі подковики восени, під час зимування, рідше — навесні; проте до весни плід не розвивається. Вагітність триває близько 3 місяців; єдине дитинча народжується в червні-липні. Очі у нього розплющуються на 7 день; до 3–4 тижні життя вже уміє літати. Самостійним стає до 2 місяців, проте статева зрілість (у самок) наступає лише на 3 рік. Самки часто не спаровуються до 5-річного віку. Найвища смертність спостерігається на першому році життя, в першу чергу під час зимування. У неволі не розмножується. Середня тривалість життя дуже висока — понад 20 років.

Охорона

[ред. | ред. код]
Великий підковоніс — європейський кажан, що має статус рідкісного виду в Україні та занесений до Червоної книги в 2009 році. Великий підковоніс — найбільший з підковоносів Європи.

У межах свого ареалу великий підковик широко поширений, місцями є загалом рідкісним видом. Внесений до «Червоної книги України» (2009). Знаходиться під загрозою вимирання і охороняється в багатьох країнах, зокрема в Росії, Німеччині і Австрії. Великі виводкові колонії і місця зимування уразливі до антропогенного впливу. Велике число подковиків гине в результаті отруєння пестицидами, поїдаючи отруєних комах. Істотний вплив на стан популяції надає також загальна деградація довкілля, пов'язана з аграрною діяльністю людини.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Piraccini, R. (2016) Rhinolophus ferrumequinum: інформація на сайті МСОП (версія 2016.2) (англ.) 25 квітня 2016

Посилання

[ред. | ред. код]
Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Червона книга Це незавершена стаття про організм, що занесений до Червоної книги.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Підковик_великий&oldid=39114148