Серебровський Олександр Сергійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kp1964 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 9 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{науковець}}
'''Олександр Сергійович Серебровський''' ({{OldStyleDate | 18 | лютого | 1892 | 6}}, [[Курськ]] - [[26 червня]] [[1948]], п. Болшево, [[Московська область ]]) - російський і радянський генетик, <ref> У біографічному довіднику «Біологи ...» як місце народження вказано р. [[Тула]], однак всі інші джерела, включаючи БСЕ, вказують м. Курськ. Згідно Шахову (1989) сім'я Серебровських переїхала у Твер, а потім - в Тулу незабаром після народження А. С., наприкінці 1883 - початку 1884 року. </ref> член-кореспондент [[АН СРСР]] (1933), академік [[ВАСГНІЛ]] (1935).
'''Олександр Сергійович Серебровський''' ({{ДН |18|2|1892|6}}, [[Курськ]]&nbsp;— [[26 червня]] [[1948]], п. Болшево, [[Московська область]])&nbsp;— російський і радянський генетик,<ref>У біографічному довіднику «Біологи » як місце народження вказано р. [[Тула]], однак всі інші джерела, включаючи БСЕ, вказують м. Курськ. Згідно з Шаховим (1989) сім'я Серебровських переїхала у Твер, а потім&nbsp;— в Тулу незабаром після народження А. С., наприкінці 1883&nbsp;— початку 1884 року.</ref> член-кореспондент [[АН СРСР]] (1933), академік [[ВАСГНІЛ]] (1935).


== Біографія ==
== Біографія ==


Закінчив [[реальне училище]] у [[Тула | Тулі]]. Вищу освіту здобув на природничому відділенні [[Фізико-математичний факультет Московського університету | фізико-математичного факультету]] Московського університету (1914). Після закінчення університету працював на дослідних станціях під Тулою (1918-1921) і у Московській області (Аніковская генетична станція, 1921-1928).
Закінчив [[реальне училище]] у [[Тула|Тулі]]. Вищу освіту здобув на природничому відділенні [[Фізико-математичний факультет Московського університету|фізико-математичного факультету]] Московського університету (1914). Після закінчення університету працював на дослідних станціях під Тулою (1918—1921) і у Московській області (Аніковская генетична станція, 1921—1928).


З [[1921]] по [[1927]] рік працював у [[Інститут експериментальної біології АН СРСР | Інституті експериментальної біології АН СРСР]], з [[1929]] по [[1932]] рік - у Біологічному інституті ім. К. А. Тімірязєва. З [[1930]] р. і до кінця свого життя - завідувач заснованої ним кафедри генетики на біологічному факультеті МГУ.
З [[1921]] по [[1927]] рік працював у [[Інститут експериментальної біології АН СРСР|Інституті експериментальної біології АН СРСР]], з [[1929]] по [[1932]] рік&nbsp;— у Біологічному інституті ім. К.&nbsp;А.&nbsp;Тімірязєва. З [[1930]]&nbsp;р. і до кінця свого життя&nbsp;— завідувач заснованої ним кафедри генетики на біологічному факультеті МГУ.


Основні роботи у галузі генетики тварин, теорії [[ген]]у, генетики популяцій. На рубежі 1920-1930-х років висунув ряд важливих теоретичних положень: сформулював гіпотезу про подільність гена (і можливості вимірювання його розмірів в одиницях [[кросинговер]] а), ввів поняття [[генофонд]]у [[популяція | популяції]] і заклав основи [[Генографія | Генографія]]. Запропонував принципово новий метод боротьби з комахами-шкідниками, заснований на масовому випуску самців шкідливих видів з генетичними аномаліями (1940).
Основні роботи у галузі генетики тварин, теорії [[ген]]у, генетики популяцій. На рубежі 1920-1930-х років висунув ряд важливих теоретичних положень: сформулював гіпотезу про подільність гена (і можливості вимірювання його розмірів в одиницях [[кросинговер]] а), ввів поняття [[генофонд]]у [[популяція|популяції]] і заклав основи [[Генографія]]. Запропонував принципово новий метод боротьби з комахами-шкідниками, заснований на масовому випуску самців шкідливих видів з генетичними аномаліями (1940).


== Основні праці ==
== Основні праці ==
Автор понад 150 наукових праць, в тому числі семи монографій.
Автор понад 150 наукових праць, в тому числі семи монографій.
#''Серебровський А. С.''Гібридизація тварин. - М.-Л.: Біомедгіз, 1935. - 289 с.
# ''Серебровський А. С.''Гібридизація тварин.&nbsp;— М.-Л.: Біомедгіз, 1935.&nbsp;— 289 с.
#''Серебровський А. С.''Селекція тварин і рослин. - М.: Колос, 1969. - 295 с.
# ''Серебровський А. С.''Селекція тварин і рослин.&nbsp;— М.: Колос, 1969.&nbsp;— 295 с.
#''Серебровський А. С.''Генетичний аналіз. - М.: Наука, 1970. - 342 с.
# ''Серебровський А. С.''Генетичний аналіз.&nbsp;— М.: Наука, 1970.&nbsp;— 342 с.
#''Серебровський А. С.''Теоретичні основи транслокаціонная методу боротьби зі шкідливими комахами. - М.: Наука, 1971. - 87 с.
# ''Серебровський А. С.''Теоретичні основи транслокаціонная методу боротьби зі шкідливими комахами.&nbsp;— М.: Наука, 1971.&nbsp;— 87 с.
#''Серебровський А. С.''Деякі проблеми органічної еволюції. - М.: Наука, 1973. - 168 с.
# ''Серебровський А. С.''Деякі проблеми органічної еволюції.&nbsp;— М.: Наука, 1973.&nbsp;— 168 с.
#''Серебровський А. С.''Вибрані праці з генетики та селекції курей. - М.: Наука, 1976. - 404 с.
# ''Серебровський А. С.''Вибрані праці з генетики та селекції курей.&nbsp;— М.: Наука, 1976.&nbsp;— 404 с.


== Нагороди ==
== Нагороди ==
Кавалер ордена [[Орден Трудового Червоного Прапора | Трудового Червоного Прапора]] (1945), нагороджений медаллю «[[Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»| За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.]] »
Кавалер ордена [[Орден Трудового Червоного Прапора|Трудового Червоного Прапора]] (1945), нагороджений медаллю "[[Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»|За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945&nbsp;рр.]] "


== Див також ==
== Див. також ==
* [[Генографія]]
* [[Генографія]]


<references/>
<references/>


[[Категорія:Радянські генетики]]
[[ru:Серебровский, Александр Сергеевич]]
[[Категорія:Члени-кореспонденти АН СРСР]]
[[Категорія:Академіки ВАСГНІЛ]]

Поточна версія на 10:46, 6 квітня 2023

Серебровський Олександр Сергійович
Народився6 (18) лютого 1892[1]
Курськ, Російська імперія[2]
Помер26 червня 1948(1948-06-26)[2] (56 років)
Калінінград, Митищинський район, Московська область, РРФСР, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьгенетик
Alma materфізико-математичний факультет Московського університетуd
Галузьгенетика
ЗакладQ16678060?
МДУ
Koltzov Institute of Developmental Biologyd
L.K. Ernst Federal Research Center for Animal Husbandryd
Науковий ступіньQ62562990?
Науковий керівникКольцов Микола Костянтинович
Відомі учніSos Alikhaniand
Yevgeny Vodolazkind
Olga Ivanovad
Аспіранти, докторантиSos Alikhaniand
Nikolay Dubinind
Роман Беніамінович Хесін-Лур'є
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Олександр Сергійович Серебровський (6 (18) лютого 1892(18920218), Курськ — 26 червня 1948, п. Болшево, Московська область) — російський і радянський генетик,[3] член-кореспондент АН СРСР (1933), академік ВАСГНІЛ (1935).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив реальне училище у Тулі. Вищу освіту здобув на природничому відділенні фізико-математичного факультету Московського університету (1914). Після закінчення університету працював на дослідних станціях під Тулою (1918—1921) і у Московській області (Аніковская генетична станція, 1921—1928).

З 1921 по 1927 рік працював у Інституті експериментальної біології АН СРСР, з 1929 по 1932 рік — у Біологічному інституті ім. К. А. Тімірязєва. З 1930 р. і до кінця свого життя — завідувач заснованої ним кафедри генетики на біологічному факультеті МГУ.

Основні роботи у галузі генетики тварин, теорії гену, генетики популяцій. На рубежі 1920-1930-х років висунув ряд важливих теоретичних положень: сформулював гіпотезу про подільність гена (і можливості вимірювання його розмірів в одиницях кросинговер а), ввів поняття генофонду популяції і заклав основи Генографія. Запропонував принципово новий метод боротьби з комахами-шкідниками, заснований на масовому випуску самців шкідливих видів з генетичними аномаліями (1940).

Основні праці

[ред. | ред. код]

Автор понад 150 наукових праць, в тому числі семи монографій.

  1. Серебровський А. С.Гібридизація тварин. — М.-Л.: Біомедгіз, 1935. — 289 с.
  2. Серебровський А. С.Селекція тварин і рослин. — М.: Колос, 1969. — 295 с.
  3. Серебровський А. С.Генетичний аналіз. — М.: Наука, 1970. — 342 с.
  4. Серебровський А. С.Теоретичні основи транслокаціонная методу боротьби зі шкідливими комахами. — М.: Наука, 1971. — 87 с.
  5. Серебровський А. С.Деякі проблеми органічної еволюції. — М.: Наука, 1973. — 168 с.
  6. Серебровський А. С.Вибрані праці з генетики та селекції курей. — М.: Наука, 1976. — 404 с.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1945), нагороджений медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр. "

Див. також

[ред. | ред. код]
  1. Большая российская энциклопедия. Электронная версияБольшая российская энциклопедия, 2016.
  2. а б Серебровский Александр Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. У біографічному довіднику «Біологи …» як місце народження вказано р. Тула, однак всі інші джерела, включаючи БСЕ, вказують м. Курськ. Згідно з Шаховим (1989) сім'я Серебровських переїхала у Твер, а потім — в Тулу незабаром після народження А. С., наприкінці 1883 — початку 1884 року.