Нібіру: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Alessot (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 19 проміжних версій 11 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:V838 Mon HST.jpg|thumb|Фото [[V838 Єдинорога]], яке часто вважається зображенням Нібіру]] |
[[Файл:V838 Mon HST.jpg|thumb|Фото [[V838 Єдинорога]], яке часто вважається зображенням Нібіру|227x227пкс]] |
||
'''Нібі́ру''' — [[Міф|міфічна]] [[планета]] в міфології давніх |
'''Нібі́ру''' — [[Міф|міфічна]] [[планета]] в міфології давніх вавилонян; міфічна планета [[Сонячна система|Сонячної системи]] в сучасній масовій культурі. Часто ототожнюється з «[[Планета Х|планетою X]]» — гіпотетичною планетою або коричневим карликом за орбітою Плутона. Ідея про Нібіру була популяризована [[Захарія Сітчин|Захарією Сітчиним]], в [[Паранаука|паранаукових]] дослідженнях якого планета має дуже витягнуту еліптичну орбіту, внаслідок чого її період обертання навколо [[Сонце|Сонця]] може становити 3600 [[рік|років]], а її наближення до Землі спричиняє катаклізми планетарного масштабу<ref name=":0">{{Cite book|title = The Anunnaki Chronicles: A Zecharia Sitchin Reader|url = https://books.google.com/books?id=ksSRCgAAQBAJ|publisher = Inner Traditions / Bear & Co|date = 2015-09-17|isbn = 9781591432302|language = en|first = Zecharia|last = Sitchin}}</ref>. |
||
== Нібіру в міфології == |
== Нібіру в міфології == |
||
В міфології давніх вавилонян Нібіру (Неберу) називалася планета Юпітер (іноді Меркурій), бог [[Мардук]] та створена ним зірка. Як Юпітер і окрема зірка Нібіру керувала рухом інших зірок по небу. Саме слово «нібіру» означало перетин як місце і дію. Попри твердження представників [[Псевдонаука|неакадемічної науки]], планета Нібіру ніколи не описувалася як місце життя яких-небудь істот<ref>{{Cite web|url = http://www.sitchiniswrong.com/nibiru.pdf|title = The Myth of a Sumerian 12th Planet: “Nibiru” According to the Cuneiform Sources|last = S. Heiser|first = Michael|date = |website = Sitchin is wrong|publisher = |language = |accessdate = }}</ref>. |
В міфології давніх вавилонян Нібіру (Неберу) називалася планета Юпітер (іноді Меркурій), бог [[Мардук]] та створена ним зірка. Як Юпітер і окрема зірка Нібіру керувала рухом інших зірок по небу. Саме слово «нібіру» означало перетин як місце і дію. Попри твердження представників [[Псевдонаука|неакадемічної науки]], планета Нібіру ніколи не описувалася як місце життя яких-небудь істот<ref>{{Cite web|url = http://www.sitchiniswrong.com/nibiru.pdf|title = The Myth of a Sumerian 12th Planet: “Nibiru” According to the Cuneiform Sources|last = S. Heiser|first = Michael|date = |website = Sitchin is wrong|publisher = |language = |accessdate = }}</ref>. |
||
== Нібіру в |
== Нібіру в гіпотезі палеоконтакту == |
||
⚫ | У 1976 році вийшла книга [[Захарія Сітчин|Захарії Сітчина]] «Дванадцята планета», в якій він, спираючись на власне трактування оригінального юдейського тексту Старого Завіту, тексти аккадських («[[Енума Еліш]]») і шумерських міфів, доводив існування Нібіру. За його трактуванням шумерської космології, після зіткнення Нібіру з планетою Тіамат сформувалися Земля, Місяць та пояс астероїдів і комет. Проте Нібіру вціліла, вийшовши на нову орбіту, а її населення, зване [[аннунаки|аннунаками]], через тривалий час за допомогою генної інженерії створило людей, схрестивши свій вид з [[Людина прямоходяча|Homo erectus]]. Метою цього Сітчин називав отримання дешевої робочої сили для добування золота, що потрібне аннунакам для їхніх технологій<ref>{{Cite book|title = The 12th Planet|url = https://books.google.com/books?id=ZsBrAwAAQBAJ|publisher = Inner Traditions / Bear & Co|date = 1991-05-01|isbn = 9781591439196|language = en|first = Zecharia|last = Sitchin}}</ref><ref>{{Cite web|title=Zecharia Sitchin and Our Alien Anecestors {{!}} The Psychology of Extraordinary Beliefs|url=https://u.osu.edu/vanzandt/2019/03/01/zecharia-sitchin-and-our-alien-anecestors/|website=u.osu.edu|accessdate=2022-06-08|archive-date=22 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211022233528/https://u.osu.edu/vanzandt/2019/03/01/zecharia-sitchin-and-our-alien-anecestors/}}</ref>. На думку Сітчина, кожні 3600 років, коли Нібіру наближалася до Землі на найкоротшу відстань, аннунаки поновлювали вивезення золота, а між тим правили на Землі, уявляючись людьми як боги. З кожним наближенням своєї планети аннунаки піднімали людство на вищий рівень науки й культури, проте близько 2024 року до н. е. аннунаки почали атомну війну між своїми кланами та були змушені покинути нашу планету<ref name=":1">{{Cite book |
||
|url=https://www.worldcat.org/oclc/12996471 |
|||
|title=The wars of gods and men |
|||
|last=Sitchin |
|||
|first=Zecharia |
|||
|date=1985 |
|||
|publisher=Avon |
|||
|location=New York, N.Y. |
|||
|isbn=0-380-89585-4 |
|||
|oclc=12996471 |
|||
}}</ref>. |
|||
⚫ | Ідеї Сітчина доповнювалися і неодноразово перетрактовувалися прихильниками теорії палеоконтакту, представниками [[Псевдонаука|неакадемічної науки]] та езотеричних вчень. В поєднанні з ідеєю про світову катастрофу в 2012 році, Нібіру розглядалася як ініціатор «очищення» Землі чи всієї Сонячної системи від зла і ознака нового етапу духовного розвитку людства. «Очищення» передбачалося у формі глобальної катастрофи, вивержень вулканів, приходу потойбічних істот<ref>{{Cite web|title = The Myth of Nibiru and the End of the World in 2012 - CSI|url = http://www.csicop.org/si/show/myth_of_nibiru_and_the_end_of_the_world_in_2012/|website = www.csicop.org|accessdate = 2015-09-29|archiveurl = https://web.archive.org/web/20150924035216/http://www.csicop.org/si/show/myth_of_nibiru_and_the_end_of_the_world_in_2012|archivedate = 2015-09-24|deadurl = yes}}</ref>. Сам Сітчин вважав, що Нібіру досягне Землі на тисячу років пізніше<ref>{{Cite news|title=Will the mysterious shadow planet Nibiru obliterate Earth in October? No.|url=https://www.washingtonpost.com/news/morning-mix/wp/2017/01/05/will-the-mysterious-shadow-planet-nibiru-obliterate-earth-in-october-no/|work=Washington Post|accessdate=2022-06-08|issn=0190-8286|language=en-US|archive-date=31 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190531184219/https://www.washingtonpost.com/news/morning-mix/wp/2017/01/05/will-the-mysterious-shadow-planet-nibiru-obliterate-earth-in-october-no/}}</ref>. |
||
⚫ | У 1976 році вийшла книга Захарії Сітчина «Дванадцята планета», в якій він, спираючись на |
||
== Паралелі з реальністю == |
|||
⚫ | Ідеї Сітчина неодноразово перетрактовувалися |
||
Існує гіпотеза, висунута науковцями Каліфорнійського технологічного інституту, про існування в Сонячній системі [[Дев'ята планета|дев'ятої великої планети]]. Її впливом може пояснюватися рух ряду карликових планет і астероїдів в поясі Койпера за орбітами Нептуна і Плутона<ref>{{Cite news|url=https://www.theatlantic.com/science/archive/2017/12/planet-nine-or-planet-nein/547907/|title=Is Planet Nine Even Real?|last=Skibba|first=Ramin|date=2017-12-08|language=en-US|work=The Atlantic|accessdate=2018-12-03}}</ref>. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Феномен 2012 року]] |
* [[Феномен 2012 року]] |
||
* [[Захарія Сітчин]] |
|||
* [[Еріх фон Денікен]] |
|||
* [[Алан Елфорд]] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 19: | Рядок 34: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [https://www.unian.ua/curiosities/10225848-konspirologi-priznachili-na-cey-den-kinec-svitu-v-nas-povinna-vrizatisya-planeta-h-nibiru.html Конспірологи призначили на цей день кінець світу: в нас повинна врізатися планета Х — Нібіру]. УНІАН{{ref-uk}} |
|||
* [http://www.chasipodii.net/article/5010/?vsid=f922ff31950e71c96f0894704c878ca9 До Землі наближається «Планета X» — Нібіру]{{ref-uk}} |
|||
* [ |
* [https://www.space.com/15551-nibiru.html Nibiru: The Nonexistent Planet]. Space.com{{ref-en}} |
||
{{Теорії змов}} |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Гіпотетичні планети]] |
[[Категорія:Гіпотетичні планети]] |
||
[[Категорія:Вигадані планети]] |
[[Категорія:Вигадані планети]] |
||
⚫ |
Поточна версія на 12:55, 22 квітня 2023
Нібі́ру — міфічна планета в міфології давніх вавилонян; міфічна планета Сонячної системи в сучасній масовій культурі. Часто ототожнюється з «планетою X» — гіпотетичною планетою або коричневим карликом за орбітою Плутона. Ідея про Нібіру була популяризована Захарією Сітчиним, в паранаукових дослідженнях якого планета має дуже витягнуту еліптичну орбіту, внаслідок чого її період обертання навколо Сонця може становити 3600 років, а її наближення до Землі спричиняє катаклізми планетарного масштабу[1].
В міфології давніх вавилонян Нібіру (Неберу) називалася планета Юпітер (іноді Меркурій), бог Мардук та створена ним зірка. Як Юпітер і окрема зірка Нібіру керувала рухом інших зірок по небу. Саме слово «нібіру» означало перетин як місце і дію. Попри твердження представників неакадемічної науки, планета Нібіру ніколи не описувалася як місце життя яких-небудь істот[2].
У 1976 році вийшла книга Захарії Сітчина «Дванадцята планета», в якій він, спираючись на власне трактування оригінального юдейського тексту Старого Завіту, тексти аккадських («Енума Еліш») і шумерських міфів, доводив існування Нібіру. За його трактуванням шумерської космології, після зіткнення Нібіру з планетою Тіамат сформувалися Земля, Місяць та пояс астероїдів і комет. Проте Нібіру вціліла, вийшовши на нову орбіту, а її населення, зване аннунаками, через тривалий час за допомогою генної інженерії створило людей, схрестивши свій вид з Homo erectus. Метою цього Сітчин називав отримання дешевої робочої сили для добування золота, що потрібне аннунакам для їхніх технологій[3][4]. На думку Сітчина, кожні 3600 років, коли Нібіру наближалася до Землі на найкоротшу відстань, аннунаки поновлювали вивезення золота, а між тим правили на Землі, уявляючись людьми як боги. З кожним наближенням своєї планети аннунаки піднімали людство на вищий рівень науки й культури, проте близько 2024 року до н. е. аннунаки почали атомну війну між своїми кланами та були змушені покинути нашу планету[5].
Ідеї Сітчина доповнювалися і неодноразово перетрактовувалися прихильниками теорії палеоконтакту, представниками неакадемічної науки та езотеричних вчень. В поєднанні з ідеєю про світову катастрофу в 2012 році, Нібіру розглядалася як ініціатор «очищення» Землі чи всієї Сонячної системи від зла і ознака нового етапу духовного розвитку людства. «Очищення» передбачалося у формі глобальної катастрофи, вивержень вулканів, приходу потойбічних істот[6]. Сам Сітчин вважав, що Нібіру досягне Землі на тисячу років пізніше[7].
Існує гіпотеза, висунута науковцями Каліфорнійського технологічного інституту, про існування в Сонячній системі дев'ятої великої планети. Її впливом може пояснюватися рух ряду карликових планет і астероїдів в поясі Койпера за орбітами Нептуна і Плутона[8].
- ↑ Sitchin, Zecharia (17 вересня 2015). The Anunnaki Chronicles: A Zecharia Sitchin Reader (англ.). Inner Traditions / Bear & Co. ISBN 9781591432302.
- ↑ S. Heiser, Michael. The Myth of a Sumerian 12th Planet: “Nibiru” According to the Cuneiform Sources (PDF). Sitchin is wrong.
- ↑ Sitchin, Zecharia (1 травня 1991). The 12th Planet (англ.). Inner Traditions / Bear & Co. ISBN 9781591439196.
- ↑ Zecharia Sitchin and Our Alien Anecestors | The Psychology of Extraordinary Beliefs. u.osu.edu. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ Sitchin, Zecharia (1985). The wars of gods and men. New York, N.Y.: Avon. ISBN 0-380-89585-4. OCLC 12996471.
- ↑ The Myth of Nibiru and the End of the World in 2012 - CSI. www.csicop.org. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ Will the mysterious shadow planet Nibiru obliterate Earth in October? No. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ Skibba, Ramin (8 грудня 2017). Is Planet Nine Even Real?. The Atlantic (амер.). Процитовано 3 грудня 2018.
- Конспірологи призначили на цей день кінець світу: в нас повинна врізатися планета Х — Нібіру. УНІАН(укр.)
- Nibiru: The Nonexistent Planet. Space.com(англ.)