Пежанський Олександер Григорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показано 32 проміжні версії 12 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
|розмір =
|розмір =
|підпис =
|підпис =
|ім'я = Пежанський Олександр Григорович
|ім'я = Пежанський Олександер Григорович
|справжнє ім'я =
|справжнє ім'я =
|громадянство =
|громадянство =
Рядок 9: Рядок 9:
|місце народження = [[Львів]]
|місце народження = [[Львів]]
|дата смерті = 31.8.1972
|дата смерті = 31.8.1972
|місце смерті = с. Даунерс Гроув, штат [[Іллінойс]]
|місце смерті =
|працював у містах = [[Львів]]
|працював у містах = [[Львів]]
|стиль = функціоналізм
|стиль = функціоналізм
|найважливіші споруди =
|найважливіші споруди =
|містобудівні проекти =
|містобудівні проєкти =
|реставрація пам'яток =
|реставрація пам'яток =
|нереалізовані проекти =
|нереалізовані проєкти =
|наукові праці =
|наукові праці =
|нагороди =
|нагороди =
Рядок 22: Рядок 22:
{{Othernames|Пежанський}}
{{Othernames|Пежанський}}


'''Пежанський Олександр Григорович''' ([[2 листопада]] [[1892]], [[Львів]] — [[31 серпня]] [[1972]], [[Даунерс Гроув]]) — український архітектор і фотохудожник, живописець, солдат [[Українська Галицька армія|Української Галицької армії]]. Син архітектора [[Пежанський Григорій|Григорія Пежанського]].
'''Олександер Григорович Пежанський''' ([[2 листопада]] [[1892]], [[Львів]] — [[31 серпня]] [[1972]], [[Даунерс-Гроув (Іллінойс)|Даунерс Гроув]]) — український архітектор і фотохудожник, живописець, вояк [[Українська Галицька армія|Української Галицької армії]]. Син архітектора [[Пежанський Григорій|Григорія Пежанського]].


== Біографія ==
== Життєпис ==
[[Файл:Pezhanskyj Olexandr.jpg|міні|праворуч|270пкс| Олександер Пежанський під час служби в армії Австро-Угорщини]]
Народився [[2 листопада]] [[1892]] року у Львові в сім'ї архітектора [[Пежанський Григорій|Григорія Пежанського]]. Закінчив львівську гімназію. Від [[1910]] року навчався у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівській політехніці]]. У цей час разом зі старшим братом Володимиром був членом напіваматорського оркестру учнів [[Львівська академічна гімназія|Львівської академічної гімназії]] та консерваторії. Брав участь в імпрезах хору «Бандурист». Навчався гри на скрипці в [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|Музичному інституті ім. Лисенка]]. Член студентського товариства техніків «Основа», де на канікулах проводив курси з [[Нарисна геометрія|нарисної геометрії]] для абітурієнтів Політехніки. Захоплювався фотографією і живописом. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] перервав навчання і був мобілізований до [[Збройні сили Австро-Угорщини|австрійськогов війська]]. Брав участь у воєнних діях на східному і південному фронтах. [[1917]] року зумів продовжити навчання у Відні. [[1918]] склав дипломний іспит у Львові. [[1919]] зголосився до [[Українська Галицька армія|Української Галицької армії]]. Пізніше працював у Львові архітектором. Проектував житлові, громадські, та культові споруди у стилях модерну та [[функціоналізм]]у у Львові та різних населених пунктах [[Західна Україна|Західної України]]. Був членом [[Туристично-краєзнавче товариство «Плай»|Туристично-краєзнавчого товариства «Плай»]].<ref name="плай">{{книга |автор = Федорченко&nbsp;В.&nbsp;К., Дьорова&nbsp;Т.&nbsp;А.|частина = |заголовок = Історія туризму в Україні |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Вища школа |рік = 2002|том = |сторінки = 70 |сторінок = |серія = |isbn = 966-642-103-8|тираж = }}</ref> [[1933]] року одружився, [[1936]] народилась єдина донька. У Львові проживав на вулиці Пелчинській, 22, кв. 11 (тепер [[Вулиця Вітовського (Львів)|вулиця Вітовського]]).<ref name="Дейчаківський">{{книга |автор = Дейчаківський&nbsp;І.&nbsp;І.|частина = |заголовок = Ямничани |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Івано-Франківськ |видавництво = Нова зоря |рік = 2002|том = |сторінки = 259 |сторінок = |серія = |isbn = 966-7363-96-1 |тираж = }}</ref> Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] виїхав із родиною до Польщі в [[Катовіце]], де працював архітектором. Ухвалою від [[16 червня]] [[1955]] року відзначений Медаллю 10-річчя Народної Польщі.<ref>Uchwałą Rady Państwa z dnia 16 czerwca 1955 r. nr 0/891&nbsp;— na wniosek Mmistra Budownictwa Miast i Osiedli&nbsp;— odznaczeni zosiają «Medalem 10-lecia Polski Ludowej» // [[Monitor Polski]].&nbsp;— 1 grudnia 1955.&nbsp;— №&nbsp;112.&nbsp;— S. 1812.</ref> [[1966]] року виїхав до [[Сполучені Штати Америки|США]]. Писав спогади про часи служби в УГА. Помер [[31 серпня]] [[1972]] року в селі Даунерс Гроув (Downers Grove) поблизу [[Чикаго]]. Дружина Ірина з дому Макарушка ([[1905]]—[[1995]]) і донька Дарія Ярошевич&nbsp;— активісти українських громадських організацій у Чикаго. Молодший брат [[Пежанський Михайло|Михайло Пежанський]] ([[1900]]—[[1987]])&nbsp;— інженер-будівельник, термінограф.
Народився [[2 листопада]] [[1892]] року у Львові в родині архітектора [[Пежанський Григорій|Григорія Пежанського]]. Закінчив львівську гімназію. Від [[1910]] року навчався у [[Львівська політехніка|Львівській політехніці]]. У цей час разом зі старшим братом Володимиром був членом напіваматорського оркестру учнів [[Львівська академічна гімназія|Львівської академічної гімназії]] та консерваторії. Брав участь в імпрезах хору «Бандурист». Навчався гри на скрипці в [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|Музичному інституті ім. Лисенка]]. Член студентського товариства техніків «Основа», де на канікулах проводив курси з [[Нарисна геометрія|нарисної геометрії]] для абітурієнтів Політехніки. Захоплювався фотографією і живописом.

Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]] перервав навчання і був мобілізований до [[Збройні сили Австро-Угорщини|австрійського війська]]. Брав участь у воєнних діях на східному та південному фронтах. [[1917]] року зумів продовжити навчання у Відні. [[1918]] року склав дипломний іспит у Львові. [[1919]] року зголосився до [[Українська Галицька армія|Української Галицької армії]].

Пізніше працював у Львові архітектором. Проєктував житлові, громадські, та культові споруди у стилях модерну та [[функціоналізм]]у у Львові та різних населених пунктах [[Західна Україна|Західної України]]. Був членом [[Карпатський лещатарський клюб|Карпатського лещатарського клубу]]<ref name="Діло 13077">Спорт // Діло.&nbsp;— 1932.&nbsp;— 14 червня.&nbsp;— №&nbsp;129 (13077).&nbsp;— С. 6.</ref>, [[Туристично-краєзнавче товариство «Плай»|Туристично-краєзнавчого товариства «Плай»]]<ref name="плай">{{книга |автор = Федорченко В.&nbsp;К., Дьорова Т.&nbsp;А.|частина = |заголовок = Історія туризму в Україні |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = [[Вища школа (видавництво)|Вища школа]]|рік = 2002|том = |сторінки = 70 |сторінок = |серія = |isbn = 966-642-103-8|тираж = }}</ref>, Союзу українських власників реальності у Львові<ref>''Ігнат Е.'' З життя наших установ // [[Діло (газета)|Діло]].&nbsp;— 1928.&nbsp;— 25 травня.&nbsp;— №&nbsp;115 (11388).&nbsp;— С. 3.</ref>.

⚫
[[1933]] року одружився, [[1936]] народилась єдина донька. У Львові проживав на вулиці Пелчинській, 22, кв. 11 (тепер [[Вулиця Вітовського (Львів)|вулиця Вітовського]])<ref name="Дейчаківський">{{книга|автор = Дейчаківський І.&nbsp;І.|частина = |заголовок = Ямничани|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Івано-Франківськ|видавництво = Нова зоря|рік = 2002|том = |сторінки = 259|сторінок = |серія = |isbn = 966-7363-96-1|тираж = }}</ref>.

Під час [[Друга світова війна|другої світової війни]] виїхав із родиною до Польщі в м. [[Катовиці]], де працював архітектором. Ухвалою від [[16 червня]] [[1955]] року відзначений медаллю 10-ліття Народної Польщі<ref>Uchwałą Rady Państwa z dnia 16 czerwca 1955 r. nr 0/891&nbsp;— na wniosek Ministra Budownictwa Miast i Osiedli&nbsp;— odznaczeni zostają «Medalem 10-lecia Polski Ludowej» // [[Monitor Polski]].&nbsp;— 1 grudnia 1955.&nbsp;— №&nbsp;112.&nbsp;— S. 1812.</ref>.

[[1966]] року виїхав до [[Сполучені Штати Америки|США]]. Писав спогади про часи служби в УГА. Помер [[31 серпня]] [[1972]] року в селі Даунерс Гроув (Downers Grove) поблизу [[Чикаго]].

=== Родина ===
Дружина Ірина з дому Макарушка ([[1905]]—[[1995]]) і донька Дарія Ярошевич — активісти українських громадських організацій у Чикаго. Молодший брат [[Пежанський Михайло|Михайло Пежанський]] ([[1900]]—[[1987]]) — інженер-будівельник, термінограф.


== Фотографія ==
== Фотографія ==
Одним із захоплень Олександра Пежанського була фотографія. Активний член [[Українське фотографічне товариство|Українського фотографічного товариства]] (УФТ), Пежанський одним із перших у Галичині зацікавився кольоровою фотографією. Брав участь у багатьох виставках УФТ у Львові, а після радянської окупації&nbsp;— у виставках Товариства в США. Здобув першу нагороду на виставці у Нью-Йорку (чорно-біла світлина під назвою «Спрацьовані руки»). Друкував роботи у журналі Спілки українок Америки, в інформаційному листку Українського конгресового Комітету Америки. Стараннями доньки Дарії Пежанської (Ярошевич) видавництвом Світло й Тінь [[1992]] року видано фотоальбом «Ностальгія» до 100-річчя з дня народження Олександра Пежанського (упорядник [[Пилип'юк Василь Васильович|Василь Пилип'юк]]). До альбому увійшли фотознимки Прикарпаття початку [[XX]] ст. та відомих релігійних діячів Західної України.<ref>{{книга |автор = [[Трачун Олександр Йосипович|Трачун&nbsp;О.&nbsp;Й.]] |частина = |заголовок = Фотографія в Україні 1839—2010 |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Харків|видавництво = Видавництво САГА|рік = 2010|том = |сторінки = 105|сторінок = |серія = |isbn = 978-617-575-013-1|тираж = }}</ref>
Одним із захоплень Олександра Пежанського була фотографія. Активний член [[Українське фотографічне товариство|Українського фотографічного товариства]] (УФТ), Пежанський одним із перших у Галичині зацікавився кольоровою фотографією. Брав участь у багатьох виставках УФТ у Львові, а після радянської окупації&nbsp;— у виставках Товариства в США. Здобув першу нагороду на виставці у Нью-Йорку (чорно-біла світлина під назвою «Спрацьовані руки»). Друкував роботи у журналі Спілки українок Америки, в інформаційному листку Українського конгресового Комітету Америки. Стараннями доньки Дарії Пежанської (Ярошевич) видавництвом Світло й Тінь [[1992]] року видано фотоальбом «Ностальгія» до 100-річчя з дня народження Олександра Пежанського (упорядник [[Пилип'юк Василь Васильович|Василь Пилип'юк]]). До альбому увійшли [[Світлина|світлини]] Прикарпаття початку [[XX століття]] та відомих релігійних діячів Західної України<ref>{{книга|автор = [[Трачун Олександр Йосипович|Трачун О.&nbsp;Й.]]|частина = |заголовок = Фотографія в Україні 1839—2010|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Харків|видавництво = Сага|рік = 2010|том = |сторінки = 105|сторінок = |серія = |isbn = 978-617-575-013-1|тираж = }}</ref>.


== Архітектурні роботи ==
== Архітектурні роботи ==
* Нереалізований проект будинку бібліотеки для василіянського [[Монастир святого Онуфрія (Львів)|монастиря св. Онуфрія]] у Львові ([[1925]]).<ref>''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик&nbsp;В.&nbsp;С.]]'' Монастир святого Онуфрія у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація».&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;14.&nbsp;— С. 59.</ref>
* Нереалізований проєкт будинку бібліотеки для василіянського [[Монастир святого Онуфрія (Львів)|монастиря св. Онуфрія]] у Львові ([[1925]])<ref>''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик В.&nbsp;С.]]'' Монастир святого Онуфрія у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація».&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;14.&nbsp;— С. 59.</ref>.
* Реставраційні роботи в будинках [[Народний Дім (Львів)|Народного дому]] у Львові ([[1927]]).<!-- В Народного дому було багато нерухомості, джерело не уточнює - які саме будинки--><ref>Містерії. Що діється в «Народньому Домі»? // [[Діло (газета)|Діло]].&nbsp;— 1928.&nbsp;— 21 квітня.&nbsp;— №&nbsp;87 (11340).&nbsp;— С. 1.</ref>
* Реставраційні роботи в будинках [[Народний Дім (Львів)|Народного дому]] у Львові ([[1927]])<!-- В Народного дому було багато нерухомості, джерело не уточнює&nbsp;— які саме будинки--><ref>Містерії. Що діється в «Народньому Домі»? // [[Діло (газета)|Діло]].&nbsp;— 1928.&nbsp;— 21 квітня.&nbsp;— №&nbsp;87 (11340).&nbsp;— С. 1.</ref>.
* Проект церкви у селі [[Стрілків]] Стрийського району. Розроблений [[1927]] і доповнений [[1929]] року. До [[1939]] року будівництво не завершено і продовжено лише [[1999]] року за проектом, допрацьованим А. Олійником.<ref>{{книга |автор = [[Пастух Роман Іванович|Пастух&nbsp;Р.&nbsp;І.]] |частина = |заголовок = Стрийщина крізь віки. Енциклопедична книга-альбом |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Дрогобич |видавництво = Коло|рік = 2011|том = |сторінки = 330 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-2405-49-1 |тираж = }}</ref>
* Проєкт церкви у селі [[Стрілків]] Стрийського району. Розроблений [[1927]] і доповнений [[1929]] року. До [[1939]] року будівництво не завершено і продовжено лише [[1999]] року за проєктом, допрацьованим А.&nbsp;Олійником<ref>{{книга |автор = [[Пастух Роман Іванович|Пастух Р.&nbsp;І.]] |частина = |заголовок = Стрийщина крізь віки. Енциклопедична книга-альбом|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Дрогобич|видавництво = Коло|рік = 2011|том = |сторінки = 330|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-2405-49-1|тираж = }}</ref>.
* Церква святої Параскеви в селі [[Ільник]] Львівської області ([[1928]]).<ref>{{книга |автор = Слободян&nbsp;В.&nbsp;М. |частина = |заголовок = Церкви України. Перемиська єпархія|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 1998|том = |сторінки = 676 |сторінок = |серія = |isbn = 966-02-0362-4 |тираж = }}</ref>
* Церква святої Параскеви в селі [[Ільник]] Львівської області ([[1928]])<ref>{{книга |автор = [[Слободян Василь Михайлович|Слободян В.&nbsp;М.]]|частина = |заголовок = Церкви України. Перемиська єпархія|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 1998|том = |сторінки = 676|сторінок = |серія = |isbn = 966-02-0362-4|тираж = }}</ref>.
* Первинний проект реконструкції вілли Шухевичів на [[Вулиця Барвінських (Львів)|вулиці Барвінських]], 7 від [[1928]] року. Перебудову завершено лише [[1936]] року під керівництвом [[Фартух-Філевич Ярослав Васильович|Ярослава Фартуха-Філевича]].<ref>''Прийма&nbsp;Л.'' За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей.&nbsp;— Вип. X.&nbsp;— Львів: Новий час, 2001.&nbsp;— С. 98.&nbsp;— ISBN 966-95279-6-1.</ref>
* Первинний проєкт реконструкції вілли Шухевичів на [[Вулиця Барвінських (Львів)|вулиці Барвінських]], 7 від [[1928]] року. Перебудову завершено лише [[1936]] року під керівництвом [[Фартух-Філевич Ярослав Васильович|Ярослава Фартуха-Філевича]]<ref>''Прийма Л.'' За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей.&nbsp;— Вип. X.&nbsp;— Львів: Новий час, 2001.&nbsp;— С. 98.&nbsp;— ISBN 966-95279-6-1.</ref>.
* Житлові будинки №&nbsp;26—40 на вулиці Пісковій у Львові для українського кооперативу «Власна хата» ([[1927]]—[[1929]])<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 558|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref>
* Житлові будинки №&nbsp;26—40 на [[Вулиця Піскова|вулиці Пісковій]] у Львові для українського кооперативу «Власна хата» ([[1927]]—[[1929]])<ref>{{книга|автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = [[Бевз Микола Валентинович|М.&nbsp;Бевз]], [[Бірюльов Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;Бірюльов]], Ю.&nbsp;Богданова, В.&nbsp;Дідик, У.&nbsp;Іваночко, Т.&nbsp;Клименюк та інші|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 558|сторінок = 720|серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref>.
* двоповерхова торговельно-промислова споруда [[Союз руських молочарських спілок|«Маслосоюзу»]] між вулицями [[Вулиця Братів Міхновських|Братів Міхновських]] та [[Вулиця Головацького (Львів)|Головацького]] у Львові ([[1932]])<ref>''В.&nbsp;Н-вич'' «Маслосоюз» на нових рейках. Пресова конференція у Краєвому Молочарському Союзі у Львові // [[Діло (газета)|Діло]].&nbsp;— 1932.&nbsp;— 5 жовтня.&nbsp;— №&nbsp;220 (13168).&nbsp;— С. 1.</ref>.
⚫
* Церква святого Миколая в селі [[Ямниця]] Тисменицького району Івано-Франківської області. Збудована протягом [[1933]] року. Спорудженню передував інший проект авторства [[Левинський Лев Львович|Льва Левинського]], до реалізації якого не дійшло.<ref name="Дейчаківський"/><ref>{{книга |автор = Дейчаківський&nbsp;І.&nbsp;І.|частина = |заголовок = Ямниця |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = Червона калина|рік = 1994|том = |сторінки = 49 |сторінок = |серія = |isbn = 5-7707-0704-X|тираж = }}</ref>
* Домівка [[Карпатський лещатарський клюб|Карпатського лещатарського клубу]] у [[Славське|Славському]]. Проєкт [[1932]] року був затверджений товариством<ref name="Діло 13077"/> і до кінця року майже повністю реалізований<ref>Спорт // [[Діло (газета)|Діло]].&nbsp;— 1932&nbsp;— 19 листопада.&nbsp;— №&nbsp;257 (13205).&nbsp;— С. 6.</ref>.
⚫
* Церква Царя Христа у стилі [[ар деко]] в [[Івано-Франківськ|Івано-Франківську]] ([[1928]]—[[1935]]).<ref>''Pszczółkowski&nbsp;M.'' Architektura Stanisławowa II Rzeczypospolitej // Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej.&nbsp;— T. IV.&nbsp;— Białystok, 2013.&nbsp;— S. 411.&nbsp;— ISBN 978-83-934920-7-7.</ref>
* Церква святого Миколая в селі [[Ямниця]] Тисменицького району Івано-Франківської області. Збудована протягом [[1933]] року. Спорудженню передував інший проєкт авторства [[Левинський Лев Львович|Льва Левинського]], до реалізації якого не дійшло<ref name="Дейчаківський"/><ref>{{книга|автор = Дейчаківськи І.&nbsp;І.|частина = |заголовок = Ямниця |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Червона Калина (видавництво)|Червона калина]]|рік = 1994|том = |сторінки = 49|сторінок = |серія = |isbn = 5-7707-0704-X|тираж = }}</ref>.
⚫
* Високогірна база українського [[Туристично-краєзнавче товариство «Плай»|Туристично-краєзнавчого товариства «Плай»]] у полонині Плісце в Горганах, під горою Грофою. Проект в оригінальному бойківському стилі виконано Пежанським безкоштовно, реалізовано протягом [[1933]]—[[1935]] років.<ref name="плай"/>
⚫
* Церква Царя Христа у стилі [[ар деко]] в [[Івано-Франківськ]]у ([[1928]]—[[1935]])<ref>''Pszczółkowski M.'' Architektura Stanisławowa II Rzeczypospolitej // Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej.&nbsp;— T. IV.&nbsp;— Białystok, 2013.&nbsp;— S. 411.&nbsp;— ISBN 978-83-934920-7-7. {{ref-pl}}</ref>.
* Мурована церква в селі [[Потелич]], завершена [[1936]] року.<ref>''Слободян&nbsp;В.&nbsp;М.'' Церкви…&nbsp;— С. 451.</ref>
⚫
* [[Плісце (притулок)|Високогірна база-притулок]] українського [[Туристично-краєзнавче товариство «Плай»|Туристично-краєзнавчого товариства «Плай»]] на полонині Плісце в [[Ґорґани|Ґорґанах]], під горою [[Ґрофа|Ґрофою]]. Проєкт в оригінальному бойківському стилі виконано Пежанським безкоштовно, реалізовано протягом [[1933]]—[[1935]] років<ref name="плай"/>.
⚫
* Керівництво спорудженням шпиталю [[Народна лічниця]] на нинішній вулиці Озаркевича, 4 у [[Львів|Львові]]. Проект [[Нагірний Євген Васильович|Євгена Нагірного]].<ref>Росте Український Шпиталь! Реферат директора Народньої Лічниці, д-ра Тита Бурачинського, на пресовій конференції 7. Ц. М. (Докінчення) // [[Діло (газета)|Діло]].&nbsp;— 1935.&nbsp;— 10 квітня.&nbsp;— №&nbsp;94 (13992).&nbsp;— С. 4; ''[[Бурачинський Тит-Євген Йосипович|Бурачинський&nbsp;Т.]]'' Непопулярна справа народного здоровля! // Діло.&nbsp;— 1937.&nbsp;— 1 травня.&nbsp;— №&nbsp;95 (14638).&nbsp;— С. 21—22.</ref> Будівництво тривало у [[1931]]—[[1937]] роках.<ref name="Тимофієнко">{{книга |автор = [[Тимофієнко Володимир Іванович|Тимофієнко&nbsp;В.&nbsp;І.]]|частина = Пежанський Олександр Григорович |заголовок = Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = НДІТІАМ|рік = 1999|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 966-7452-16-6|тираж = }}</ref>
* Проект церкви для села [[Лівчиці (Городоцький район)|Лівчиці]] Городоцького району, розроблений [[1929]] року. Спорудження розпочато [[1938]] року після переробки проекту архітектором Юрієм П'ясецьким. До [[1939]] не завершено.<ref>''Слободян&nbsp;В.&nbsp;М.'' Церкви…&nbsp;— С. 240.</ref>
* Мурована церква в селі [[Потелич]], завершена [[1936]] року<ref>''Слободян В.&nbsp;М.'' Церкви…&nbsp;— С. 451.</ref>.
⚫
* Керівництво спорудженням шпиталю [[Народна лічниця]] на нинішній [[Вулиця Озаркевича|вулиці Озаркевича]], 4 у [[Львів|Львові]]. Проєкт [[Нагірний Євген Васильович|Євгена Нагірного]]<ref>Росте Український Шпиталь! Реферат директора Народньої Лічниці, д-ра Тита Бурачинського, на пресовій конференції 7. Ц. М. (Докінчення) // [[Діло (газета)|Діло]].&nbsp;— 1935.&nbsp;— 10 квітня.&nbsp;— №&nbsp;94 (13992).&nbsp;— С. 4.</ref><ref>''[[Бурачинський Тит-Євген Йосипович|Бурачинський Т.]]'' Непопулярна справа народного здоровля! // [[[[Діло (газета)|Діло]]|Діло]].&nbsp;— 1937.&nbsp;— 1 травня.&nbsp;— №&nbsp;95 (14638).&nbsp;— С. 21—22.</ref>. Будівництво тривало у [[1931]]—[[1937]] роках<ref name="Тимофієнко">{{книга|автор = [[Тимофієнко Володимир Іванович|Тимофієнко В.&nbsp;І.]]|частина = Пежанський Олександр Григорович|заголовок = Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = НДІТІАМ|рік = 1999|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 966-7452-16-6|тираж = }}</ref>.
⚫
* Модернізував проект мурованої [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Борислав)|церкви Успіння Богородиці]] в [[Борислав]]і (будівництво у [[1928]]—[[1931]] роках, первісний проект [[Тимошенко Сергій Прокопович|Сергія Тимошенка]], керував спорудженням [[Шелевич Лев|Лев Шелевич]]).<ref>''Тарнавський&nbsp;Р.'' З історії будівництва і оздоблення Мразницької церкви // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]].&nbsp;— 1997.&nbsp;— №&nbsp;8 (32).&nbsp;— С. 15.</ref>
* Церква в [[Озеряни (Борщівський район)|Озерянах]] Борщівського району ([[1937]])<ref>Дописи // [[Діло (газета)|Діло]].&nbsp;— 1937.&nbsp;— 13 листопада.&nbsp;— №&nbsp;250 (14793).&nbsp;— С. 8.</ref>.
* Проєкт церкви для села [[Лівчиці (Городоцький район)|Лівчиці]] Городоцького району, розроблений [[1929]] року. Спорудження розпочато [[1938]] року після переробки проєкту архітектором Юрієм П'ясецьким. До [[1939]] не завершено<ref>''Слободян В.&nbsp;М.'' Церкви…&nbsp;— С. 240.</ref>.
⚫
* Модернізація проєкту мурованої [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Борислав)|церкви Успіння Богородиці]] в [[Борислав]]і (будівництво у [[1928]]—[[1931]] роках, первісний проєкт [[Тимошенко Сергій Прокопович|Сергія Тимошенка]], керував спорудженням [[Шелевич Лев|Лев Шелевич]])<ref>''Тарнавський Р.'' З історії будівництва і оздоблення Мразницької церкви // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]].&nbsp;— 1997.&nbsp;— №&nbsp;8 (32).&nbsp;— С. 15.</ref>.
* Прибутковий житловий будинок для товариства «Карпатія» на [[Вулиця Глибока (Львів)|вулиці Глибокій]], 11 у Львові ([[1938]]—[[1939]])<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 565.</ref>
* Прибутковий житловий будинок для товариства «Карпатія» на [[Вулиця Глибока (Львів)|вулиці Глибокій]], 11 у Львові ([[1938]]—[[1939]])<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 565.</ref>
* Добудова вілли Дуніковських на [[Вулиця Драгоманова (Львів)|вулиці Драгоманова]], 42 у Львові для потреб музею.<ref name="Тимофієнко"/>
* Добудова вілли Дуніковських на [[Вулиця Драгоманова (Львів)|вулиці Драгоманова]], 42 у Львові для потреб музею<ref name="Тимофієнко"/>.
* Мурована церква у селі [[П'ятниця (село)|П'ятниця]]. Спорудження розпочато [[1935]] року, але до [[1939]] не завершено. [[1989]] року будівництво продовжено.<ref>''Слободян&nbsp;В.&nbsp;М.'' Церкви…&nbsp;— С. 141.</ref>
* Мурована церква у селі [[П'ятниця (село)|П'ятниця]]. Спорудження розпочато [[1935]] року, але до [[1939]] не завершено. [[1989]] року будівництво продовжено<ref>''Слободян В.&nbsp;М.'' Церкви…&nbsp;— С. 141.</ref>.
* Конкурсний проект відбудови церкви Святого Духа у Львові, друга нагорода ([[1942]], співавтор [[Оттон Федак]]).<ref>''Вуйцик&nbsp;В.&nbsp;С.'' Конкурс на найкращий проект відбудови церкви Св. Духа // Галицька брама.&nbsp;— 2000.&nbsp;— №&nbsp;6 (66).&nbsp;— С. 7.</ref> Девіз проекту&nbsp;— «Чорний хрест у колі».<ref>Практика проведення конкурсів у тогочасному Львові передбачала розгляд анонімних проектів, котрі фігурували лише під умовними «девізами». Конверт з іменами учасників конкурсу відкривався лише після винесення рішення про розподіл нагород.</ref>
* Конкурсний проєкт відбудови церкви Святого Духа у Львові, друга нагорода ([[1942]], співавтор [[Оттон Федак]])<ref>''Вуйцик В.&nbsp;С.'' Конкурс на найкращий проєкт відбудови церкви Св. Духа // [[Галицька брама]].&nbsp;— 2000.&nbsp;— №&nbsp;6 (66).&nbsp;— С. 7.</ref>. Девіз проєкту&nbsp;— «Чорний хрест у колі»<ref>Практика проведення конкурсів у тогочасному Львові передбачала розгляд анонімних проєктів, котрі фігурували лише під умовними «девізами». Конверт з іменами учасників конкурсу відкривався лише після винесення рішення про розподіл нагород</ref>.
* Проєкти народних домів для [[Звиняч]]а і [[Космач (Косівський район)|Космача]] Косівського району (не пізніше [[1930]]).<ref>Вісти з «Рідної Школи» // Діло.&nbsp;— 1930.&nbsp;— 27 травня.&nbsp;— №&nbsp;115 (12481).&nbsp;— С. 3.</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


== Джерела ==
== Джерела ==
{{Портал|Мистецтво}}
{{Портал|Мистецтво}}
* ''Гороховський А.'' З любов'ю до рідного краю (до виходу у світ фотоальбому О. Пежанського «Ностальгія») // [[Свобода (газета)|Свобода]]. — 1993. — 9 липня. — № 129.
* ''Гороховський А.'' З любов'ю до рідного краю (до виходу у світ фотоальбому О. Пежанського «Ностальгія») // [[Свобода (газета)|Свобода]]. — 1993. — 9 липня. — № 129.
* Інж. Олександер Пежанський помер на 80-му році життя // Свобода. — 1972. — 2 вересня. — № 162.
* Інж. Олександер Пежанський помер на 80-му році життя // Свобода. — 1972. — 2 вересня. — № 162.
* Ностальгія…: Фотоальбом / Упоряд. [[Пилип'юк Василь Васильович|В. Пилип'юк]]. — Львів, Світло й тінь, 1992.
* Ностальгія…: Фотоальбом / Упоряд. [[Пилип'юк Василь Васильович|В. Пилип'юк]]. — Львів: Світло й тінь, 1992.
* ''[[Придаткевич Роман|Придаткевич Р.]]'' Спогади про бл. п. Олександра Пежанського (1892—1972) // Свобода. — 1973. — 1—3 березня. — № 38—40.
* ''[[Придаткевич Роман|Придаткевич Р.]]'' Спогади про бл. п. Олександра Пежанського (1892—1972) // Свобода. — 1973. — 1—3 березня. — № 38—40.
* У безмежній черзі… // Свобода. — 1972. — 4 жовтня. — № 183.
* У безмежній черзі… // Свобода. — 1972. — 4 жовтня. — № 183.

== Посилання ==
* [https://spadshchyna.lviv.ua/pezhanski-pro-arhitekturu-i-ne-tilky/ Родина Пежанських. Про архітектуру і не тільки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220222095316/https://spadshchyna.lviv.ua/pezhanski-pro-arhitekturu-i-ne-tilky/ |date=22 лютого 2022 }}


[[Категорія:Архітектори Львова]]
[[Категорія:Архітектори Львова]]
Рядок 67: Рядок 88:
[[Категорія:Архітектори XX століття]]
[[Категорія:Архітектори XX століття]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю «10-річчя Народної Польщі»]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю «10-річчя Народної Польщі»]]
[[Категорія:Фотографи XX століття]]

Поточна версія на 09:42, 28 квітня 2023

Пежанський Олександер Григорович
Народження2 листопада 1892(1892-11-02)
Смерть31 серпня 1972(1972-08-31) (79 років)
Країна
(підданство)		 Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
НавчанняНаціональний університет «Львівська політехніка»
Діяльністьархітектор, фотограф, художник, військовослужбовець
Праця в містахЛьвів
Архітектурний стильфункціоналізм
БатькоПежанський Григорій
Брати, сестриПежанський Михайло Григорович
CMNS: Пежанський Олександер Григорович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пежанський.

Олександер Григорович Пежанський (2 листопада 1892, Львів — 31 серпня 1972, Даунерс Гроув) — український архітектор і фотохудожник, живописець, вояк Української Галицької армії. Син архітектора Григорія Пежанського.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Олександер Пежанський під час служби в армії Австро-Угорщини

Народився 2 листопада 1892 року у Львові в родині архітектора Григорія Пежанського. Закінчив львівську гімназію. Від 1910 року навчався у Львівській політехніці. У цей час разом зі старшим братом Володимиром був членом напіваматорського оркестру учнів Львівської академічної гімназії та консерваторії. Брав участь в імпрезах хору «Бандурист». Навчався гри на скрипці в Музичному інституті ім. Лисенка. Член студентського товариства техніків «Основа», де на канікулах проводив курси з нарисної геометрії для абітурієнтів Політехніки. Захоплювався фотографією і живописом.

Під час першої світової війни перервав навчання і був мобілізований до австрійського війська. Брав участь у воєнних діях на східному та південному фронтах. 1917 року зумів продовжити навчання у Відні. 1918 року склав дипломний іспит у Львові. 1919 року зголосився до Української Галицької армії.

Пізніше працював у Львові архітектором. Проєктував житлові, громадські, та культові споруди у стилях модерну та функціоналізму у Львові та різних населених пунктах Західної України. Був членом Карпатського лещатарського клубу[1], Туристично-краєзнавчого товариства «Плай»[2], Союзу українських власників реальності у Львові[3].

1933 року одружився, 1936 народилась єдина донька. У Львові проживав на вулиці Пелчинській, 22, кв. 11 (тепер вулиця Вітовського)[4].

Під час другої світової війни виїхав із родиною до Польщі в м. Катовиці, де працював архітектором. Ухвалою від 16 червня 1955 року відзначений медаллю 10-ліття Народної Польщі[5].

1966 року виїхав до США. Писав спогади про часи служби в УГА. Помер 31 серпня 1972 року в селі Даунерс Гроув (Downers Grove) поблизу Чикаго.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина Ірина з дому Макарушка (1905—1995) і донька Дарія Ярошевич — активісти українських громадських організацій у Чикаго. Молодший брат Михайло Пежанський (1900—1987) — інженер-будівельник, термінограф.

Фотографія

[ред. | ред. код]

Одним із захоплень Олександра Пежанського була фотографія. Активний член Українського фотографічного товариства (УФТ), Пежанський одним із перших у Галичині зацікавився кольоровою фотографією. Брав участь у багатьох виставках УФТ у Львові, а після радянської окупації — у виставках Товариства в США. Здобув першу нагороду на виставці у Нью-Йорку (чорно-біла світлина під назвою «Спрацьовані руки»). Друкував роботи у журналі Спілки українок Америки, в інформаційному листку Українського конгресового Комітету Америки. Стараннями доньки Дарії Пежанської (Ярошевич) видавництвом Світло й Тінь 1992 року видано фотоальбом «Ностальгія» до 100-річчя з дня народження Олександра Пежанського (упорядник Василь Пилип'юк). До альбому увійшли світлини Прикарпаття початку XX століття та відомих релігійних діячів Західної України[6].

Архітектурні роботи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Спорт // Діло. — 1932. — 14 червня. — № 129 (13077). — С. 6.
  2. ↑ а б Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні. — К. : Вища школа, 2002. — С. 70. — ISBN 966-642-103-8.
  3. ↑ Ігнат Е. З життя наших установ // Діло. — 1928. — 25 травня. — № 115 (11388). — С. 3.
  4. ↑ а б Дейчаківський І. І. Ямничани. — Івано-Франківськ : Нова зоря, 2002. — С. 259. — ISBN 966-7363-96-1.
  5. ↑ Uchwałą Rady Państwa z dnia 16 czerwca 1955 r. nr 0/891 — na wniosek Ministra Budownictwa Miast i Osiedli — odznaczeni zostają «Medalem 10-lecia Polski Ludowej» // Monitor Polski. — 1 grudnia 1955. — № 112. — S. 1812.
  6. ↑ Трачун О. Й. Фотографія в Україні 1839—2010. — Харків : Сага, 2010. — С. 105. — ISBN 978-617-575-013-1.
  7. ↑ Вуйцик В. С. Монастир святого Онуфрія у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 59.
  8. ↑ Містерії. Що діється в «Народньому Домі»? // Діло. — 1928. — 21 квітня. — № 87 (11340). — С. 1.
  9. ↑ Пастух Р. І. Стрийщина крізь віки. Енциклопедична книга-альбом. — Дрогобич : Коло, 2011. — С. 330. — ISBN 978-966-2405-49-1.
  10. ↑ Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 676. — ISBN 966-02-0362-4.
  11. ↑ Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 98. — ISBN 966-95279-6-1.
  12. ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 558. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  13. ↑ В. Н-вич «Маслосоюз» на нових рейках. Пресова конференція у Краєвому Молочарському Союзі у Львові // Діло. — 1932. — 5 жовтня. — № 220 (13168). — С. 1.
  14. ↑ Спорт // Діло. — 1932 — 19 листопада. — № 257 (13205). — С. 6.
  15. ↑ Дейчаківськи І. І. Ямниця. — Львів : Червона калина, 1994. — С. 49. — ISBN 5-7707-0704-X.
  16. ↑ Pszczółkowski M. Architektura Stanisławowa II Rzeczypospolitej // Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej. — T. IV. — Białystok, 2013. — S. 411. — ISBN 978-83-934920-7-7. (пол.)
  17. ↑ Слободян В. М. Церкви… — С. 451.
  18. ↑ Росте Український Шпиталь! Реферат директора Народньої Лічниці, д-ра Тита Бурачинського, на пресовій конференції 7. Ц. М. (Докінчення) // Діло. — 1935. — 10 квітня. — № 94 (13992). — С. 4.
  19. ↑ Бурачинський Т. Непопулярна справа народного здоровля! // [[Діло|Діло]]. — 1937. — 1 травня. — № 95 (14638). — С. 21—22.
  20. ↑ а б Тимофієнко В. І. Пежанський Олександр Григорович // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
  21. ↑ Дописи // Діло. — 1937. — 13 листопада. — № 250 (14793). — С. 8.
  22. ↑ Слободян В. М. Церкви… — С. 240.
  23. ↑ Тарнавський Р. З історії будівництва і оздоблення Мразницької церкви // Галицька брама. — 1997. — № 8 (32). — С. 15.
  24. ↑ Архітектура Львова… — С. 565.
  25. ↑ Слободян В. М. Церкви… — С. 141.
  26. ↑ Вуйцик В. С. Конкурс на найкращий проєкт відбудови церкви Св. Духа // Галицька брама. — 2000. — № 6 (66). — С. 7.
  27. ↑ Практика проведення конкурсів у тогочасному Львові передбачала розгляд анонімних проєктів, котрі фігурували лише під умовними «девізами». Конверт з іменами учасників конкурсу відкривався лише після винесення рішення про розподіл нагород
  28. ↑ Вісти з «Рідної Школи» // Діло. — 1930. — 27 травня. — № 115 (12481). — С. 3.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гороховський А. З любов'ю до рідного краю (до виходу у світ фотоальбому О. Пежанського «Ностальгія») // Свобода. — 1993. — 9 липня. — № 129.
  • Інж. Олександер Пежанський помер на 80-му році життя // Свобода. — 1972. — 2 вересня. — № 162.
  • Ностальгія…: Фотоальбом / Упоряд. В. Пилип'юк. — Львів: Світло й тінь, 1992.
  • Придаткевич Р. Спогади про бл. п. Олександра Пежанського (1892—1972) // Свобода. — 1973. — 1—3 березня. — № 38—40.
  • У безмежній черзі… // Свобода. — 1972. — 4 жовтня. — № 183.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пежанський_Олександер_Григорович&oldid=39340431