Релятивізм: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: la:Relativismus |
|||
| (Не показані 16 проміжних версій 12 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
''' |
'''Релятиві́зм''' (від лат. ''relativus'' — відносний) — філософський, методологічний принцип, що підкреслює примат відносності між об'єктами та процесами, підкреслюючи тимчасовість їх субстанціальних властивостей, який полягає у [[метафізика|метафізичній]] умовності змісту [[пізнання]]. |
||
== Сутність релятивізму == |
== Сутність релятивізму == |
||
Суть даного філософського напрямку: всяке знання відносно неусталене, суб' |
Суть даного філософського напрямку: всяке [[знання]] відносно неусталене, [[суб'єкт]]ивне, залежить від людини. |
||
[[Гносеологія|Гносеологічні]] корені релятивізму — відмова від визнання неперервності у розвитку |
[[Гносеологія|Гносеологічні]] корені релятивізму — відмова від визнання неперервності у розвитку знання, перебільшення впливу конкретних умов. Факт розвитку [[пізнання]], в ході якого воно переходить на новий вищий рівень, релятивісти розглядають як доказ його неістиності, суб'єктивності. Це приводить до заперечення об'єктивності пізнання взагалі, до [[агностицизм]]у. |
||
== Історія вчення == |
== Історія вчення == |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
Релятивізм в часі сягає вчення давньогрецьких [[софісти|софістів]]. Раннім релятивістом можна вважати [[Протагор]]а. Елементи релятивізму характерні і для античного [[скептицизм]]у. |
Релятивізм в часі сягає вчення давньогрецьких [[софісти|софістів]]. Раннім релятивістом можна вважати [[Протагор]]а. Елементи релятивізму характерні і для античного [[скептицизм]]у. |
||
Аргументи релятивізму філософи XVI—XVIII ст. |
Аргументи релятивізму філософи XVI—XVIII ст. [[Мішель Монтень]], [[П'єр Бейль]]) використовували для критики догматів релігії і основ метафізики. Іншу роль релятивізм відіграє у ідеалістичному емпіризмі ([[Джордж Берклі]], [[Девід Юм]]; [[махізм]], [[прагматизм]], [[неопозитивізм]]). Абсолютизація відносності пізнання служить тут обґрунтуванням [[суб'єктивізм]]у. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Культурний релятивізм]] |
* [[Культурний релятивізм]] |
||
* [[Моральний релятивізм]] |
|||
== Література == |
== Література == |
||
| Рядок 25: | Рядок 26: | ||
;Енциклопедії |
;Енциклопедії |
||
* ''Б. Свириденко''. Релятивізм // {{ФЕС|сторінки=546}} |
|||
* Релятивизм // Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004. |
* Релятивизм // Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004. |
||
* Релятивизм // Философский энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983. |
* Релятивизм // Философский энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983. |
||
== Посилання == |
|||
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1294/58/1/16/#24836 Релятивізм правовий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160810020701/http://cyclop.com.ua/content/view/1294/58/1/16/#24836 |date=10 серпня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|5}} |
|||
{{нк}} |
|||
{{Філософія в темах}} |
|||
{{Філософія}} |
{{Філософія}} |
||
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]] |
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]] |
||
[[Категорія:Філософія науки]] |
[[Категорія:Філософія науки]] |
||
[[Категорія:Релятивізм]] |
[[Категорія:Релятивізм| ]] |
||
[[Категорія:Метатеорія]] |
|||
[[ar:نسبوية]] |
|||
[[bg:Релативизъм]] |
|||
[[ca:Relativisme]] |
|||
[[cs:Relativismus]] |
|||
[[da:Relativisme]] |
|||
[[de:Relativismus]] |
|||
[[el:Σχετικισμός]] |
|||
[[en:Relativism]] |
|||
[[eo:Relativismo]] |
|||
[[es:Relativismo]] |
|||
[[et:Relativism]] |
|||
[[fa:نسبیگرایی اخلاقی]] |
|||
[[fi:Relativismi]] |
|||
[[fr:Relativisme]] |
|||
[[he:רלטיביזם]] |
|||
[[hu:Relativizmus]] |
|||
[[hy:Հարաբերապաշտություն]] |
|||
[[id:Relativisme]] |
|||
[[is:Afstæðishyggja]] |
|||
[[it:Relativismo]] |
|||
[[ja:相対主義]] |
|||
[[ko:상대주의]] |
|||
[[la:Relativismus]] |
|||
[[lt:Reliatyvizmas]] |
|||
[[nl:Relativisme]] |
|||
[[no:Relativisme]] |
|||
[[pl:Relatywizm]] |
|||
[[pt:Relativismo]] |
|||
[[ro:Relativism]] |
|||
[[ru:Релятивизм]] |
|||
[[simple:Relativism]] |
|||
[[sk:Relativizmus]] |
|||
[[sr:Релативизам]] |
|||
[[sv:Relativism]] |
|||
[[tr:Görecilik]] |
|||
[[zh:相對主義]] |
|||
Поточна версія на 09:09, 16 травня 2023
Релятиві́зм (від лат. relativus — відносний) — філософський, методологічний принцип, що підкреслює примат відносності між об'єктами та процесами, підкреслюючи тимчасовість їх субстанціальних властивостей, який полягає у метафізичній умовності змісту пізнання.
Суть даного філософського напрямку: всяке знання відносно неусталене, суб'єктивне, залежить від людини.
Гносеологічні корені релятивізму — відмова від визнання неперервності у розвитку знання, перебільшення впливу конкретних умов. Факт розвитку пізнання, в ході якого воно переходить на новий вищий рівень, релятивісти розглядають як доказ його неістиності, суб'єктивності. Це приводить до заперечення об'єктивності пізнання взагалі, до агностицизму.
Релятивізм в часі сягає вчення давньогрецьких софістів. Раннім релятивістом можна вважати Протагора. Елементи релятивізму характерні і для античного скептицизму.
Аргументи релятивізму філософи XVI—XVIII ст. Мішель Монтень, П'єр Бейль) використовували для критики догматів релігії і основ метафізики. Іншу роль релятивізм відіграє у ідеалістичному емпіризмі (Джордж Берклі, Девід Юм; махізм, прагматизм, неопозитивізм). Абсолютизація відносності пізнання служить тут обґрунтуванням суб'єктивізму.
- Пуанкаре Α., Наука и гипотеза, М., 1904, с. 60-61;
- Пуанкаре Α., Последние мысли, П., 1923;
- Кузнецов И. В., Принцип соответствия в совр. физике и его филос. значение, М.-Л., 1948;
- Франк Ф., Философия науки, пер. с англ., М., 1960;
- Нарский И. С., Совр. позитивизм. Критич. очерк, М., 1961;
- Troeltsch E., Der Historismus und seine Überwindung, В., 1924;
- Spiegelberg H., Antirelativismus, Z.-Lpz., 1935.
- Енциклопедії
- Б. Свириденко. Релятивізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 546. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Релятивизм // Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004.
- Релятивизм // Философский энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983.
- Релятивізм правовий [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
|
| ||||||||||||||||||||