Релятивізм: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: la:Relativismus
 
(Не показані 16 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Релятивізм''' (від лат. relativus — відносний) — методологічний принцип, який полягає у [[метафізика|метафізичній]] абсолютизації відносності і умовності змісту [[пізнання]].
'''Релятиві́зм''' (від лат. ''relativus'' — відносний) — філософський, методологічний принцип, що підкреслює примат відносності між об'єктами та процесами, підкреслюючи тимчасовість їх субстанціальних властивостей, який полягає у [[метафізика|метафізичній]] умовності змісту [[пізнання]].


== Сутність релятивізму ==
== Сутність релятивізму ==
Суть даного філософського напрямку: всяке знання відносно неусталене, суб'єктивне, залежить від людини.
Суть даного філософського напрямку: всяке [[знання]] відносно неусталене, [[суб'єкт]]ивне, залежить від людини.


[[Гносеологія|Гносеологічні]] корені релятивізму — відмова від визнання неперервності у розвитку [[знання]], перебільшення впливу конкретних умов. Факт розвитку пізнання, в ході якого воно переходить на новий вищий рівень, релятивісти розглядають як доказ його неістиності, суб'єктивності. Це приводить до заперечення об'єктивності пізнання взагалі, до [[агностицизм]]у.
[[Гносеологія|Гносеологічні]] корені релятивізму — відмова від визнання неперервності у розвитку знання, перебільшення впливу конкретних умов. Факт розвитку [[пізнання]], в ході якого воно переходить на новий вищий рівень, релятивісти розглядають як доказ його неістиності, суб'єктивності. Це приводить до заперечення об'єктивності пізнання взагалі, до [[агностицизм]]у.


== Історія вчення ==
== Історія вчення ==
Рядок 10: Рядок 10:
Релятивізм в часі сягає вчення давньогрецьких [[софісти|софістів]]. Раннім релятивістом можна вважати [[Протагор]]а. Елементи релятивізму характерні і для античного [[скептицизм]]у.
Релятивізм в часі сягає вчення давньогрецьких [[софісти|софістів]]. Раннім релятивістом можна вважати [[Протагор]]а. Елементи релятивізму характерні і для античного [[скептицизм]]у.


Аргументи релятивізму філософи XVI—XVIII ст. ([[Еразм Ротердамський]], [[Мішель Монтень]], [[П'єр Бейль]]) використовували для критики догматів релігії і основ метафізики. Іншу роль релятивізм відіграє у ідеалістичному емпіризмі ([[Джордж Берклі]], [[Девід Юм]]; [[махізм]], [[прагматизм]], [[неопозитивізм]]). Абсолютизація відносності пізнання служить тут обґрунтуванням [[суб'єктивізм]]у.
Аргументи релятивізму філософи XVI—XVIII ст. [[Мішель Монтень]], [[П'єр Бейль]]) використовували для критики догматів релігії і основ метафізики. Іншу роль релятивізм відіграє у ідеалістичному емпіризмі ([[Джордж Берклі]], [[Девід Юм]]; [[махізм]], [[прагматизм]], [[неопозитивізм]]). Абсолютизація відносності пізнання служить тут обґрунтуванням [[суб'єктивізм]]у.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Культурний релятивізм]]
* [[Культурний релятивізм]]
* [[Моральний релятивізм]]


== Література ==
== Література ==
Рядок 25: Рядок 26:


;Енциклопедії
;Енциклопедії
* ''Б. Свириденко''. Релятивізм // {{ФЕС|сторінки=546}}
* Релятивизм // Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004.
* Релятивизм // Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004.
* Релятивизм // Философский энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983.
* Релятивизм // Философский энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983.
== Посилання ==
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1294/58/1/16/#24836 Релятивізм правовий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160810020701/http://cyclop.com.ua/content/view/1294/58/1/16/#24836 |date=10 серпня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|5}}


{{нк}}
{{Філософія в темах}}
{{Філософія}}
{{Філософія}}


[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]
[[Категорія:Філософія науки]]
[[Категорія:Філософія науки]]
[[Категорія:Релятивізм]]
[[Категорія:Релятивізм| ]]
[[Категорія:Метатеорія]]

[[ar:نسبوية]]
[[bg:Релативизъм]]
[[ca:Relativisme]]
[[cs:Relativismus]]
[[da:Relativisme]]
[[de:Relativismus]]
[[el:Σχετικισμός]]
[[en:Relativism]]
[[eo:Relativismo]]
[[es:Relativismo]]
[[et:Relativism]]
[[fa:نسبی‌گرایی اخلاقی]]
[[fi:Relativismi]]
[[fr:Relativisme]]
[[he:רלטיביזם]]
[[hu:Relativizmus]]
[[hy:Հարաբերապաշտություն]]
[[id:Relativisme]]
[[is:Afstæðishyggja]]
[[it:Relativismo]]
[[ja:相対主義]]
[[ko:상대주의]]
[[la:Relativismus]]
[[lt:Reliatyvizmas]]
[[nl:Relativisme]]
[[no:Relativisme]]
[[pl:Relatywizm]]
[[pt:Relativismo]]
[[ro:Relativism]]
[[ru:Релятивизм]]
[[simple:Relativism]]
[[sk:Relativizmus]]
[[sr:Релативизам]]
[[sv:Relativism]]
[[tr:Görecilik]]
[[zh:相對主義]]

Поточна версія на 09:09, 16 травня 2023

Релятиві́зм (від лат. relativus — відносний) — філософський, методологічний принцип, що підкреслює примат відносності між об'єктами та процесами, підкреслюючи тимчасовість їх субстанціальних властивостей, який полягає у метафізичній умовності змісту пізнання.

Сутність релятивізму

[ред. | ред. код]

Суть даного філософського напрямку: всяке знання відносно неусталене, суб'єктивне, залежить від людини.

Гносеологічні корені релятивізму — відмова від визнання неперервності у розвитку знання, перебільшення впливу конкретних умов. Факт розвитку пізнання, в ході якого воно переходить на новий вищий рівень, релятивісти розглядають як доказ його неістиності, суб'єктивності. Це приводить до заперечення об'єктивності пізнання взагалі, до агностицизму.

Історія вчення

[ред. | ред. код]

Релятивізм в часі сягає вчення давньогрецьких софістів. Раннім релятивістом можна вважати Протагора. Елементи релятивізму характерні і для античного скептицизму.

Аргументи релятивізму філософи XVI—XVIII ст. Мішель Монтень, П'єр Бейль) використовували для критики догматів релігії і основ метафізики. Іншу роль релятивізм відіграє у ідеалістичному емпіризмі (Джордж Берклі, Девід Юм; махізм, прагматизм, неопозитивізм). Абсолютизація відносності пізнання служить тут обґрунтуванням суб'єктивізму.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Пуанкаре Α., Наука и гипотеза, М., 1904, с. 60-61;
  • Пуанкаре Α., Последние мысли, П., 1923;
  • Кузнецов И. В., Принцип соответствия в совр. физике и его филос. значение, М.-Л., 1948;
  • Франк Ф., Философия науки, пер. с англ., М., 1960;
  • Нарский И. С., Совр. позитивизм. Критич. очерк, М., 1961;
  • Troeltsch E., Der Historismus und seine Überwindung, В., 1924;
  • Spiegelberg H., Antirelativismus, Z.-Lpz., 1935.
Енциклопедії

Посилання

[ред. | ред. код]