Ізоамілацетат: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Sigors (обговорення | внесок) |
Функція пропозицій посилань: додано 1 посилання. |
||
(Не показано 22 проміжні версії 16 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Isoamyl acetate.png|thumb|right|Ізоамілацетат]] |
|||
''' |
'''Ізоамі́лацета́т''' — це [[Ізоаміловий спирт|ізоаміловий]] [[Естери|естер]] [[Оцтова кислота|оцтової кислоти]] С<sub>7</sub>Н<sub>14</sub>О<sub>2</sub> або (СН<sub>3</sub>)<sub>2</sub>СНСН<sub>2</sub>СН<sub>2</sub>ОСОСН<sub>3</sub> застосовується як [[розчинник]] багатьох органічних сполук, у виробництві [[лак]]ів, [[штучний шовк|штучного шовку]], [[фруктові есенції|фруктових есенцій]]. |
||
== Фізичні властивості == |
== Фізичні властивості == |
||
Безбарвна рідина з різким |
Безбарвна рідина з різким [[фрукт]]овим запахом, що нагадує запах [[Груша|груш]]. |
||
[[Температура плавлення]] |
[[Температура плавлення]] — 78,5 °C; |
||
[[Температура кипіння]] 142 |
[[Температура кипіння]] 142 °C; |
||
[[Густина]] d |
[[Густина]] d{{su|p=20|b=4}} 0,8719; |
||
[[Показник заломлення]] n |
[[Показник заломлення]] n{{su|p=20|b=D}} 1,4053; |
||
Тиск насиченої пари 733,3 Па (20 |
[[насичена пара|Тиск насиченої пари]] 733,3 Па (20 °C); |
||
Гранична |
Гранична консистенція запаху 6·10<sup>−7</sup> г/л; |
||
[[Динамічна в'язкість]] 0,872 мПа·с (21,1 |
[[Динамічна в'язкість]] 0,872 мПа·с (21,1 °C); |
||
[[Дипольний момент]] 6,07·10<sup> |
[[Дипольний момент]] 6,07·10<sup>−30</sup> Кл·м ([[бензол]], 22 °C); |
||
[[Теплоємність]] 250,27 кДж/моль (20 |
[[Теплоємність]] 250,27 кДж/моль (20 °C); |
||
Поверхневий натяг 0,0246 Н/м (21,1 |
Поверхневий натяг 0,0246 Н/м (21,1 °C); |
||
[[Діелектрична проникність]] 4,63 (30 |
[[Діелектрична проникність]] 4,63 (30 °C); |
||
Розчинність в воді ~ 2% (25 |
Розчинність в воді ~ 2% (25 °C). |
||
Утворює [[азеотропна суміш|азеотропну суміш]] з водою (63,7% ізоамілацетата, |
Утворює [[азеотропна суміш|азеотропну суміш]] з водою (63,7% ізоамілацетата, t<sub>кип</sub> 93,6 °C). |
||
== Знаходження в природі == |
== Знаходження в природі == |
||
Рядок 34: | Рядок 35: | ||
== Отримання == |
== Отримання == |
||
Отримують етерифікацією оцтової кислоти ізоаміловим спиртом |
Отримують етерифікацією оцтової кислоти [[Ізоаміловий спирт|ізоаміловим спиртом]]: |
||
:<math>\mathrm{ CH_3COOH + |
: <math>\mathrm{ CH_3COOH + HOC_5H_{11} \rightarrow CH_3COOC_5H_{11} + H_2O}</math>. |
||
== Застосування == |
== Застосування == |
||
Застосовують як розчинник в лакофарбової, шкіряній та інших галузях промисловості, у виробництві кіноплівки, целулоїду, а також в харчовій промисловості (раніше був відомий як |
Застосовують як розчинник в лакофарбової, шкіряній та інших галузях промисловості, у виробництві кіноплівки, целулоїду, а також в харчовій промисловості (раніше був відомий як «грушева есенція») у виробництві фруктових вод, карамелі та ін. |
||
== Небезпека використання == |
== Небезпека використання == |
||
Доза речовини що викликає загибель 50% піддослідних тварин ЛД<sub>50</sub>> 5 г/кг (кролики, перорально; кролики, при нанесенні на шкіру); погано впливає на центральну нервову систему. |
Доза речовини що викликає загибель 50% піддослідних тварин ЛД<sub>50</sub>> 5 г/кг (кролики, перорально; [[кролики]], при нанесенні на шкіру); погано впливає на центральну нервову систему. |
||
Гранично допустима концентрація ГДК 100 мг/м<sup>3</sup> в повітрі робочої зони; |
[[Гранично допустима концентрація]] ГДК 100 мг/м<sup>3</sup> в повітрі робочої зони; |
||
Температура спалаху 36 |
Температура спалаху 36 °C; |
||
Температура самозаймання 430 |
Температура самозаймання 430 °C; |
||
Концентраційні межі запалення 0,2-4,4%; |
Концентраційні межі запалення 0,2-4,4%; |
||
Рядок 54: | Рядок 55: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* Хейфиц Л. А., Дашунин В. |
* Хейфиц Л. А., Дашунин В. М. Душистые вещества и другие продукты для парфюмерии. — М.: Химия, 1994. — 256 с. ISBN 5-7245-0967-9 |
||
{{Вікіфікувати|дата=Червень 2012}} |
|||
{{organic-compound-stub}} |
|||
[[Категорія:Ацетати (естери)]] |
|||
[[Категорія:Розчинники]] |
|||
[[Категорія:Духмяні речовини]] |
Поточна версія на 12:48, 27 травня 2023
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/Isoamyl_acetate.png/220px-Isoamyl_acetate.png)
Ізоамі́лацета́т — це ізоаміловий естер оцтової кислоти С7Н14О2 або (СН3)2СНСН2СН2ОСОСН3 застосовується як розчинник багатьох органічних сполук, у виробництві лаків, штучного шовку, фруктових есенцій.
Безбарвна рідина з різким фруктовим запахом, що нагадує запах груш.
Температура плавлення — 78,5 °C;
Температура кипіння 142 °C;
Густина d20
4 0,8719;
Показник заломлення n20
D 1,4053;
Тиск насиченої пари 733,3 Па (20 °C);
Гранична консистенція запаху 6·10−7 г/л;
Динамічна в'язкість 0,872 мПа·с (21,1 °C);
Дипольний момент 6,07·10−30 Кл·м (бензол, 22 °C);
Теплоємність 250,27 кДж/моль (20 °C);
Поверхневий натяг 0,0246 Н/м (21,1 °C);
Діелектрична проникність 4,63 (30 °C);
Розчинність в воді ~ 2% (25 °C).
Утворює азеотропну суміш з водою (63,7% ізоамілацетата, tкип 93,6 °C).
Міститься в деяких фруктах
Отримують етерифікацією оцтової кислоти ізоаміловим спиртом:
- .
Застосовують як розчинник в лакофарбової, шкіряній та інших галузях промисловості, у виробництві кіноплівки, целулоїду, а також в харчовій промисловості (раніше був відомий як «грушева есенція») у виробництві фруктових вод, карамелі та ін.
Доза речовини що викликає загибель 50% піддослідних тварин ЛД50> 5 г/кг (кролики, перорально; кролики, при нанесенні на шкіру); погано впливає на центральну нервову систему. Гранично допустима концентрація ГДК 100 мг/м3 в повітрі робочої зони;
Температура спалаху 36 °C;
Температура самозаймання 430 °C;
Концентраційні межі запалення 0,2-4,4%;
Температурні межі займання 3-57 ° С.
- Хейфиц Л. А., Дашунин В. М. Душистые вещества и другие продукты для парфюмерии. — М.: Химия, 1994. — 256 с. ISBN 5-7245-0967-9
![]() | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (Червень 2012) |
![]() |
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |