Патологічна фізіологія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
м Відкинуто редагування 89.209.149.183 (обговорення) до зробленого Арсі-Арслан
Мітки: Відкіт Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
 
(Не показані 7 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Патологічна фізіологія''' ({{lang-el|παθος}} — страждання) — наука, що що вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку та завершення хвороби, тобто [[фізіологія|фізіологію]] хворого [[організм]]у. Предметами вивчення патологічної фізіології є загальна нозологія (загальне вчення про хворобу), типові патологічні процеси, типові порушення обміну речовин і патологія окремих органів і систем.
'''Патологічна фізіологія''' ({{lang-el|παθος}} — страждання) — наука, що вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку та завершення хвороби, тобто [[фізіологія|фізіологію]] хворого [[організм]]у. Предметами вивчення патологічної фізіології є загальна нозологія (загальне вчення про хворобу), типові патологічні процеси, типові порушення обміну речовин і патологія окремих органів і систем.


Основним методом патофізіологічного дослідження є [[експеримент]]. Зіставлення експериментальних даних з результатами спостережень над хворими дає можливість розробляти практичні рекомендації.
Основним методом патофізіологічного дослідження є [[експеримент]]. Зіставлення експериментальних даних з результатами спостережень над хворими дає можливість розробляти практичні рекомендації.


== Історія ==
== Історія ==
Патологічна фізіологія як самостійна [[наука]] виникла майже 140 років тому. Потребу відокремлення [[Наука|науки]], яка вивчала загальні закономірності виникнення, розвитку і наслідків [[Хвороба|хвороби]] за допомогою [[Експеримент|експериментальних]] методів, прогресивні вчені зрозуміли вже давно. Однак лише в [[1869]]&nbsp;р. відповідно до [[Університетський статут 1863 року|університетського статуту]] [[1863]]&nbsp;р. було створено нову [[Кафедра (освіта)|кафедру]] загальної патології (згодом&nbsp;— патологічної фізіології) на медичному факультеті Київського та Московського університетів (В.&nbsp;В.&nbsp;Пашутін, А.&nbsp;Б.&nbsp;Фохт, В.&nbsp;В.&nbsp;Підвисоцький).<ref>{{Cite book|title=Патофізіологія|last=М.Н. Зайко, Ю.В. Биць, Г.М. Бутенко, В.О. Горбань, Л.Я Данилова, В.Є. Досенко, Л.П. Заярна, М.В. Кришталь, В.А. Міхньов, Л.О. Попова, І.І. Потоцька, Г.Г. Репецька, О.Г. Рєзніков, Н.К. Сімеонова, О.І. Сукманський|first=|year=2008|publisher="Медицина|location=Київ|pages=17|language=українська|isbn=978-966-8144-98-1}}</ref>
Патологічна фізіологія як самостійна [[наука]] виникла майже 140 років тому. Потребу відокремлення [[Наука|науки]], яка вивчала загальні закономірності виникнення, розвитку і наслідків [[Хвороба|хвороби]] за допомогою [[експеримент]]альних методів, прогресивні вчені зрозуміли вже давно. Однак лише в [[1869]]&nbsp;р. відповідно до [[Університетський статут 1863 року|університетського статуту]] [[1863]]&nbsp;р. було створено нову [[Кафедра (освіта)|кафедру]] загальної патології (згодом&nbsp;— патологічної фізіології) на медичному факультеті Київського та Московського університетів (В.&nbsp;В.&nbsp;Пашутін, А.&nbsp;Б.&nbsp;Фохт, В.&nbsp;В.&nbsp;Підвисоцький).<ref>{{Cite book|title=Патофізіологія|last=М.Н. Зайко, Ю.В. Биць, Г.М. Бутенко, В.О. Горбань, Л.Я Данилова, В.Є. Досенко, Л.П. Заярна, М.В. Кришталь, В.А. Міхньов, Л.О. Попова, І.І. Потоцька, Г.Г. Репецька, О.Г. Рєзніков, Н.К. Сімеонова, О.І. Сукманський|first=|year=2008|publisher="Медицина|location=Київ|pages=17|language=українська|isbn=978-966-8144-98-1}}</ref>


== Патологічна фізіологія в Україні ==
== Патологічна фізіологія в Україні ==
Патологічна фізіологія оформилася в середині 19 ст. Розвитку патофізіології сприяли праці українських вчених [[Хржонщевський Никанор Адамович|Хржонщевського Н. А.]], [[Репрев Олександр Васильович|Репрева О. В.]], [[Підвисоцький Володимир Валеріанович|Підвисоцького В. В.]] та інш. У сучасний період&nbsp;— [[Богомолець Олександр Олександрович|Богомолець О. О.]], [[Кавецький Ростислав Євгенович|Кавецький Р. Є.]], [[Комісаренко Василь Павлович|Комісаренко В. П.]], [[Сиротинін Микола Миколайович|Сиротинін М. М.]], [[Зайко Микола Никифорович|Зайко М. Н.]] В Україні основними центрами патофізіології є [[Інститут фізіології ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця НАНУ]] та [[Інститут експериментальної патології онкології та радіології ім. Р.&nbsp;Є.&nbsp;Кавецького НАНУ]].
Патологічна фізіологія оформилася в середині 19 ст. Розвитку патофізіології сприяли праці українських вчених [[Хржонщевський Никанор Адамович|Хржонщевського Н. А.]], [[Репрев Олександр Васильович|Репрева О. В.]], [[Підвисоцький Володимир Валеріанович|Підвисоцького В. В.]] та інш. У сучасний період&nbsp;— [[Богомолець Олександр Олександрович|Богомолець О. О.]], [[Кавецький Ростислав Євгенович|Кавецький Р. Є.]], [[Комісаренко Василь Павлович|Комісаренко В. П.]], [[Сиротинін Микола Миколайович|Сиротинін М. М.]], [[Зайко Микола Никифорович|Зайко М. Н.]] В Україні основними центрами патофізіології є [[Інститут фізіології ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця НАН України]] та [[Інститут експериментальної патології онкології та радіології ім. Р.&nbsp;Є.&nbsp;Кавецького НАН України]].


== Методи вивчення ==
== Методи вивчення ==
Для вивчення [[Хвороба|хвороби]] використовують клінічний, епідеміологічний, анатомічний та [[Експеримент|експериментальний]] методи.
Для вивчення [[Хвороба|хвороби]] використовують клінічний, епідеміологічний, анатомічний та [[експеримент]]альний методи.


Клінічний метод передбачає вивчення хвороби безпосередньо біля ліжка хворої людини&nbsp;— клінічна патофізіологія.
Клінічний метод передбачає вивчення хвороби безпосередньо біля ліжка хворої людини&nbsp;— клінічна патофізіологія.


Епідеміологічний має об'єктом вивчення хвороби великої групи людей. Патофізіологія застосовує отримані данні щодо етіології основних неінфекційних хвороб (напр., вивчення факторів ризику [[Атеросклероз|атеросклерозу]])
Епідеміологічний має об'єктом вивчення хвороби великої групи людей. Патофізіологія застосовує отримані данні щодо етіології основних неінфекційних хвороб (напр., вивчення факторів ризику [[атеросклероз]]у)


Експериментальний метод передбачає вивчення хвороби на лабораторних тваринах. Експериментальне дослідження має кілька етапів: (1) планування експерименту, (2) моделювання хвороби чи патологічного процесу, (3) отримання наукових фактів, тобто інформації про зміни в організмі експериментальних тварин, (4) аналіз і синтез одержаних результатів.<ref>{{Cite book|title=Патофізіологія 1 том|last=Атаман|first=Олександр Васильович|year=2012|publisher=Нова Книга|location=Вінниця|pages=15-17|language=українська|isbn=978-966-382-421-5}}</ref>
Експериментальний метод передбачає вивчення хвороби на лабораторних тваринах. Експериментальне дослідження має кілька етапів: (1) планування експерименту, (2) моделювання хвороби чи патологічного процесу, (3) отримання наукових фактів, тобто інформації про зміни в організмі експериментальних тварин, (4) аналіз і синтез одержаних результатів.<ref>{{Cite book|title=Патофізіологія 1 том|last=Атаман|first=Олександр Васильович|year=2012|publisher=Нова Книга|location=Вінниця|pages=15-17|language=українська|isbn=978-966-382-421-5}}</ref>
Рядок 42: Рядок 42:
* Патологічна фізіологія / За ред. проф. Регеди М. С., Березнякової А. І.&nbsp;— Львів, 2011.&nbsp;— 490 с.
* Патологічна фізіологія / За ред. проф. Регеди М. С., Березнякової А. І.&nbsp;— Львів, 2011.&nbsp;— 490 с.
* Патологічна фізіологія. Книга в трьох частинах. Ч.&nbsp;І.&nbsp;Нозологія / За ред. проф. М.&nbsp;С.&nbsp;Регеди.&nbsp;— Львів, 2009.&nbsp;— 310 с.
* Патологічна фізіологія. Книга в трьох частинах. Ч.&nbsp;І.&nbsp;Нозологія / За ред. проф. М.&nbsp;С.&nbsp;Регеди.&nbsp;— Львів, 2009.&nbsp;— 310 с.

== Література ==
* ''Бондар Я.Я., Файфура В.В.'' Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини: підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2019. – 494 с.
* Патологічна фізіологія : підруч. для студ. мед. вузів / М. Н. Зайко [та ін.] ; ред. М. Зайко, Ю. Биць. - К. : Вища шк., 1995. - 615 с.:іл. - ISBN 5-11-004329-9
* Патоморфологія: національний підручник / за ред. В. Д. Марковського, В.О. Туманського. – К.: ВСВ "Медицина", 2015. – 936 с.
* Фізіологія і патологія системи кровообігу / Є. М. Панасюк [та ін.] ; ред. В. О. Бобров. - Львів : Світ, 1997. - 181 с. - ISBN 5-7773-0322-6
* {{книга
|автор = Я.І.Федонюк, Л.С.Білик, Н.Х.Микула та ін.
|частина =
|заголовок = Анатомія та фізіологія з патологією
|посилання = https://shron1.chtyvo.org.ua/Fedoniuk_YaI/Anatomiia_ta_fiziolohiia_z_patolohiieiu.pdf?PHPSESSID=t42a85h6auv2t96208n1h2v8m0
|видання = 1-е вид
|відповідальний = Н.Х.Микула
|місце = Тернопіль
|видавництво = Укрмедкнига
|рік = 2001
|том =
|сторінки =
|сторінок = 680
|isbn = 966-7364-85-2
|ref = https://shron1.chtyvo.org.ua/Fedoniuk_YaI/Anatomiia_ta_fiziolohiia_z_patolohiieiu.pdf?PHPSESSID=t42a85h6auv2t96208n1h2v8m0
|назва = Анатомія та фізіологія з патологією
}}


== Посилання ==
== Посилання ==

Поточна версія на 08:33, 7 червня 2023

Патологічна фізіологія (грец. παθος — страждання) — наука, що вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку та завершення хвороби, тобто фізіологію хворого організму. Предметами вивчення патологічної фізіології є загальна нозологія (загальне вчення про хворобу), типові патологічні процеси, типові порушення обміну речовин і патологія окремих органів і систем.

Основним методом патофізіологічного дослідження є експеримент. Зіставлення експериментальних даних з результатами спостережень над хворими дає можливість розробляти практичні рекомендації.

Історія

[ред. | ред. код]

Патологічна фізіологія як самостійна наука виникла майже 140 років тому. Потребу відокремлення науки, яка вивчала загальні закономірності виникнення, розвитку і наслідків хвороби за допомогою експериментальних методів, прогресивні вчені зрозуміли вже давно. Однак лише в 1869 р. відповідно до університетського статуту 1863 р. було створено нову кафедру загальної патології (згодом — патологічної фізіології) на медичному факультеті Київського та Московського університетів (В. В. Пашутін, А. Б. Фохт, В. В. Підвисоцький).[1]

Патологічна фізіологія в Україні

[ред. | ред. код]

Патологічна фізіологія оформилася в середині 19 ст. Розвитку патофізіології сприяли праці українських вчених Хржонщевського Н. А., Репрева О. В., Підвисоцького В. В. та інш. У сучасний період — Богомолець О. О., Кавецький Р. Є., Комісаренко В. П., Сиротинін М. М., Зайко М. Н. В Україні основними центрами патофізіології є Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України та Інститут експериментальної патології онкології та радіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України.

Методи вивчення

[ред. | ред. код]

Для вивчення хвороби використовують клінічний, епідеміологічний, анатомічний та експериментальний методи.

Клінічний метод передбачає вивчення хвороби безпосередньо біля ліжка хворої людини — клінічна патофізіологія.

Епідеміологічний має об'єктом вивчення хвороби великої групи людей. Патофізіологія застосовує отримані данні щодо етіології основних неінфекційних хвороб (напр., вивчення факторів ризику атеросклерозу)

Експериментальний метод передбачає вивчення хвороби на лабораторних тваринах. Експериментальне дослідження має кілька етапів: (1) планування експерименту, (2) моделювання хвороби чи патологічного процесу, (3) отримання наукових фактів, тобто інформації про зміни в організмі експериментальних тварин, (4) аналіз і синтез одержаних результатів.[2]

Ветеринарна патологічна фізіологія

[ред. | ред. код]

Ветеринарна патофізіологія вивчає проблеми реактивності організму, етіології та патогенезу хвороб, патофізіологію органів і систем у сільсько-господарських тварин, хутрових і промислових тварин. Основоположником в Росії вважають Равіча І. І. (автор підручника «Общая зоопатология», 1861).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. М.Н. Зайко, Ю.В. Биць, Г.М. Бутенко, В.О. Горбань, Л.Я Данилова, В.Є. Досенко, Л.П. Заярна, М.В. Кришталь, В.А. Міхньов, Л.О. Попова, І.І. Потоцька, Г.Г. Репецька, О.Г. Рєзніков, Н.К. Сімеонова, О.І. Сукманський (2008). Патофізіологія (українська) . Київ: "Медицина. с. 17. ISBN 978-966-8144-98-1.
  2. Атаман, Олександр Васильович (2012). Патофізіологія 1 том (українська) . Вінниця: Нова Книга. с. 15—17. ISBN 978-966-382-421-5.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Биць Ю.В, Бутенко Г.М., Гоженко А.І. та ін. Патофізіологія. — К. : Медицина, 2015. — 752 с. — ISBN 978-617-505-428-4.
  • Вибрані питання патологічної фізіології. Книга в 3-х частинах. Ч. ІІ. Типові патологічні процеси / За ред. проф. М. С. Регеди. — Львів, 2008. — 276 с.
  • Патологічна фізіологія / За ред. проф. Регеди М. С., Березнякової А. І. — Львів, 2011. — 490 с.
  • Патологічна фізіологія. Книга в трьох частинах. Ч. І. Нозологія / За ред. проф. М. С. Регеди. — Львів, 2009. — 310 с.

Література

[ред. | ред. код]
  • Бондар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини: підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2019. – 494 с.
  • Патологічна фізіологія : підруч. для студ. мед. вузів / М. Н. Зайко [та ін.] ; ред. М. Зайко, Ю. Биць. - К. : Вища шк., 1995. - 615 с.:іл. - ISBN 5-11-004329-9
  • Патоморфологія: національний підручник / за ред. В. Д. Марковського, В.О. Туманського. – К.: ВСВ "Медицина", 2015. – 936 с.
  • Фізіологія і патологія системи кровообігу / Є. М. Панасюк [та ін.] ; ред. В. О. Бобров. - Львів : Світ, 1997. - 181 с. - ISBN 5-7773-0322-6
  • Я.І.Федонюк, Л.С.Білик, Н.Х.Микула та ін. Анатомія та фізіологія з патологією / Н.Х.Микула. — 1-е вид. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. — 680 с. — ISBN 966-7364-85-2.

Посилання

[ред. | ред. код]