Епістола: відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання. |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
В [[Українська література|українській літературі]] письменники також зверталися до епістолярної форми, що спостерігається й у повістях «<nowiki/>[[Музикант]]<nowiki/>» і «Художник» [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], і в романі у листах «Намилена трава» [[Загребельний Павло Архипович|П. Загребельного]] тощо. Подеколи епістола вживається і як ліричний жанр. Таким, зокрема, сприймається [[триптих]] «Листи до поета» [[Павло Тичина|Павла Тичини]], де імітуються міркування трьох адресанток з приводу поезії та її призначення. Зверталися до цього жанру й ін. поети ([[Максим Рильський]], [[Євген Маланюк]], [[Наталя Лівицька-Холодна]] та ін.), подеколи витворюючи цілі цикли («Листи до коханок» [[Бабовал Роман Олександрович|Р. Бабовала]]). |
В [[Українська література|українській літературі]] письменники також зверталися до епістолярної форми, що спостерігається й у повістях «<nowiki/>[[Музикант]]<nowiki/>» і «Художник» [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], і в романі у листах «Намилена трава» [[Загребельний Павло Архипович|П. Загребельного]] тощо. Подеколи епістола вживається і як ліричний жанр. Таким, зокрема, сприймається [[триптих]] «Листи до поета» [[Павло Тичина|Павла Тичини]], де імітуються міркування трьох адресанток з приводу поезії та її призначення. Зверталися до цього жанру й ін. поети ([[Максим Рильський]], [[Євген Маланюк]], [[Наталя Лівицька-Холодна]] та ін.), подеколи витворюючи цілі цикли («Листи до коханок» [[Бабовал Роман Олександрович|Р. Бабовала]]). |
||
Епістола як окремий жанр відмінна від [[Епістолографія|епістолографії]], власне, «літератури листів», в основі якої зберігається форма листування незалежно від функціонального призначення твору («Листи до Луцилія» [[Луцій Анней Сенека|Сенеки]], послання [[Іван Вишенський|Івана Вишенського]], «Вибрані місця з листування з друзями» [[Гоголь Микола Васильович|М. Гоголя]] тощо). |
Епістола як окремий жанр відмінна від [[Епістолографія|епістолографії]], власне, «літератури листів», в основі якої зберігається форма листування незалежно від функціонального призначення твору («[[Моральні листи до Луцілія|Листи до Луцилія]]» [[Луцій Анней Сенека|Сенеки]], послання [[Іван Вишенський|Івана Вишенського]], «Вибрані місця з листування з друзями» [[Гоголь Микола Васильович|М. Гоголя]] тощо). |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Поточна версія на 03:51, 19 червня 2023
Епістола, або Епістолярна література — різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності.
Свого розквіту епістола сягнула в добу Просвітництва: з'явилися відкриті листи-памфлети, листи-новели. У цьому жанрі написані також «Юлія, або Нова Елоїза» Ж.-Ж. Руссо, «Мандри Хамфрі Клінкера» Дж. Смоллета, «Страждання молодого Вертера» Й.-В. Гете, «Бідні люди» Ф. Достоєвського. Жанр листа використовувався в малій прозі, психологічному та соціальному романі.
В українській літературі письменники також зверталися до епістолярної форми, що спостерігається й у повістях «Музикант» і «Художник» Т. Шевченка, і в романі у листах «Намилена трава» П. Загребельного тощо. Подеколи епістола вживається і як ліричний жанр. Таким, зокрема, сприймається триптих «Листи до поета» Павла Тичини, де імітуються міркування трьох адресанток з приводу поезії та її призначення. Зверталися до цього жанру й ін. поети (Максим Рильський, Євген Маланюк, Наталя Лівицька-Холодна та ін.), подеколи витворюючи цілі цикли («Листи до коханок» Р. Бабовала).
Епістола як окремий жанр відмінна від епістолографії, власне, «літератури листів», в основі якої зберігається форма листування незалежно від функціонального призначення твору («Листи до Луцилія» Сенеки, послання Івана Вишенського, «Вибрані місця з листування з друзями» М. Гоголя тощо).
Епістола // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 235.
- [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n339/mode/2up Епістола, або Епістолярна література] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 340—341.
- Епістола віршована // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 182—183. — 634 с.