Каратницький Роман: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 40 проміжних версій 9 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Військовик2 |
|||
'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893, с.[[Григорів]], нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.Прага, Чехословаччина) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького. |
|||
| ім'я = Роман Каратницький |
|||
| портрет = karatnytsky.jpg |
|||
| розмір = 200px |
|||
| підпис = |
|||
| дата народження = 1.04.1893 |
|||
| місце народження = с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]], {{AUT-HUN}} |
|||
| дата смерті = 26.10.1970 |
|||
| місце смерті = м. [[Прага]] |
|||
| прізвисько = |
|||
| приналежність = [[Файл:Flag of Ukraine.svg|25px]] [[УГА]] |
|||
| країна = {{ZUNR}} |
|||
| формування = {{fУСС}}<br/>{{fУГА}} |
|||
| рід військ = |
|||
| роки служби = 1918—1922 |
|||
| звання = {{Ранг|УСС|звання=Хорунжий}},<br/>{{Ранг|країна=ЗУНР|звання=Поручник}} |
|||
| підрозділ = |
|||
| командування = комендант Гуцульської сотні 1–го піхотного полку 1-ї [[Українські січові стрільці|бригади УСС]] |
|||
| битви = [[Перша світова війна]]<br/>[[Українсько-польська війна 1918—1919]]<br/>[[Українсько-радянська війна]] |
|||
| нагороди = |
|||
| відносини = |
|||
| інше = |
|||
}} |
|||
{{Однофамільці|Каратницький}} |
|||
'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893 р., с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]]<ref name="NACR"> Національний Архів Чеської Республіки ((Národní archiv ČR)) — 4911-К 823/23</ref>, нині [[Монастириський район|Монастириського р-ну]] [[Тернопільська область|Тернопільскої області]] — 26 жовтня 1970, м. [[Прага]], [[Чехословаччина]]) — [[хорунжий#Військове звання Української Галицької армії (1919—1920)|хорунжий]] [[Українські січові стрільці|легіону УСС]], [[поручник]] [[Українська Галицька армія|УГА]], український громадський діяч у [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословаччині]]. Брат четаря [[Українські січові стрільці|легіону УСС]] [[Каратницький Іван Володимирович|Івана Каратницького]]. |
|||
== Життєпис == |
|||
'''Біографія''' |
|||
Народився |
Народився 1 квітня 1893 року в с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]] [[Бучацький повіт (Тернопільське воєводство)|Бучацького повіту]] (тепер [[Монастириський район|Монастириського р-ну]] [[Тернопільська область|Тернопільскої обл.]]) у сім'ї греко-католицького священника о. Володимира Каратницького (1862—1900 с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]]) та Ольги з роду де Шиллінг-Сінгалевичів (de Schilling-Siengalewicz). Брат четаря Легіону УСС [[Каратницький Іван Володимирович|Івана Каратницького]]. |
||
В 1918р. - активний учасник Листопадових боїв у Львові , комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 01.03.1919р. був підвищений в званні до четаря , пізніше поручник . Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р.Збруч. На інтерновануванні в ЧСР перебував у Йозефівському таборі. Згадується в "Українському Скитальці" в складі робітничих сотень в Ружемберку і Жіліни (ЧСР) . В 1922р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» в Празі, з 1935р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком в Празі . 30.12.1934р. в Празі народився син Іван, назаний в честь загиблого в Легіоні УСС брата. Син згодом виїхав в США, де й 08.01.1997р. помер і похований в Сан-Франциско. Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) в Празі. |
|||
=== Австрійська армія === |
|||
З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] був покликаний у ряди австро-угорської армії, де воював у званні [[капрал]]а у складі 5 запасної роти 24 пішого полку. У першій половині 1915 р. — поранений у верхню частину лівої руки та лікувався в 11-му запасному шпиталі [[Відень|Відня]]<ref>[http://kramerius.nkp.cz/kramerius/handle/ABA001/30172987 Nachrichten über Verwundete und Kranke ausgegeben am, No 427]</ref>. Наслідки напевно цього поранення він проніс через усе життя; у чехословацьких документах вказано, що його ліва рука паралізована<ref name="NACR" />. |
|||
=== УСС === |
|||
Вступив до [[Українські січові стрільці|Легіону УСС]], на 01 червня 1916 р. — [[підхорунжий]] у 7-мій сотні пор. Осипа Левицького<ref> Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914—1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152</ref>. Згодом у Легіоні УСС підвищений у званні до [[хорунжий#Військове звання Української Галицької армії (1919—1920)|хорунжого]]. |
|||
=== УГА === |
|||
У 1918 р. — активний учасник [[Листопадовий чин|Листопадових боїв]] у Львові<ref>Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. — Львів: Червона Калина, 1931. — С. 136—139.</ref>, [[комендант]] Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ї бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням [[Державний секретаріат ЗУНР|Державного Серкретаріату ЗО УНР]] 1 березня 1919 р. був підвищений у званні до [[четар]]я<ref>Українська Галицька Армія. Матеріяли до історії. Т.II. — Вінніпег, 1960. -С. 68,317</ref>, пізніше [[поручник]]. Пройшов з [[Українська Галицька армія|УГА]] всіма тернистими шляхами, був за р. [[Збруч]]. На інтернуванні в [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословаччині]] перебував у [[Табори інтернованих частин УГА|Йозефівському таборі]]. Згадується в «[[Український Скиталець|Українському Скитальці]]» у складі робітничих сотень у [[Ружомберок|Ружомберку]]<ref>Український Скиталець. — Йозефів, 1922. — Ч.18.- С. — 24.</ref> та [[Жиліна|Жиліні]]<ref>Український Скиталець. — Йозефів, 1922. — Ч.11.- С. — 11</ref> ([[Чехословаччина]], нині [[Словаччина]]). |
|||
=== Після визвольних змагань === |
|||
[[Файл:NAČR-4911-K823-23-Roman-Karatnycky.pdf|thumb|Особова справа Романа Каратницького]] |
|||
У 1922 р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928 р. — почесний член українського студентського братства «Запороже» у [[Прага|Празі]], з 1935 р. був членом управи Товариства [[Музей визвольної боротьби України (Прага)|Музею визвольної боротьби України]], член і Голова Товариства українських інженерів з осідком у [[Прага|Празі]]<ref>Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942 — С.-241</ref>, з 1931 р. член Союзу чехословацьких інженерів<ref name="NACR" />. |
|||
З 1922 по 1942 рік мешкав у різних районах [[Прага|Праги]] та місті Ржевніце. 16 квітня 1930 року отримав громадянство [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацької Республіки]], за документами якої носив ім'я Roman Karatnický<ref name="NACR" />. |
|||
Станом на 1926 рік працював клерком у Страховій компанії «Прага», у 1933 р. так само клерк, точне місце роботи не вказано<ref name="NACR" />. |
|||
19 квітня 1933 року Роман Каратницький на [[Жижков]]і у [[Прага|Празі]] побрався шлюбом з Міладою Бермановою 1904 року народження. 30 грудня 1934 р. у [[Прага|Празі]] народився син їх Іван Володимир (Ivan Vladimír Karatnický), названий на честь загиблого в [[Українські січові стрільці|Легіоні УСС]] брата<ref name="NACR" />. |
|||
Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970 р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) у [[Прага|Празі]]. |
|||
== Див. також == |
|||
* [https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1965661317003315&id=1748962285339887 У пошуках могили усуса, поручника УГА, громадського діяча, інженера Романа Каратницького] |
|||
* [https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2191911347711643&id=1748962285339887 У пошуках могили усуса, поручника УГА, громадського діяча, інженера Романа Каратницького - продовження] |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist|2}} |
|||
[[Категорія:Австро-Угорські військовики Першої світової війни]] |
|||
[[Категорія:Учасники польсько-української війни]] |
|||
[[Категорія:Поручники УГА]] |
|||
[[Категорія:Вояки Української Галицької Армії]] |
|||
[[Категорія:Українці Чехії]] |
|||
{{Структура Українських Січових Стрільців (1914 - 1918)}} |
Поточна версія на 19:27, 1 липня 2023
Роман Каратницький | |
---|---|
Хорунжий (файнріх), Поручник | |
Загальна інформація | |
Народження | 1 квітня 1893 с. Григорів, Австро-Угорщина |
Смерть | 26 жовтня 1970 (77 років) м. Прага |
Військова служба | |
Роки служби | 1918—1922 |
Приналежність | ЗУНР |
Формування | УСС УГА |
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 Українсько-радянська війна |
Командування | |
комендант Гуцульської сотні 1–го піхотного полку 1-ї бригади УСС | |
Роман Каратницький (1 квітня 1893 р., с. Григорів[1], нині Монастириського р-ну Тернопільскої області — 26 жовтня 1970, м. Прага, Чехословаччина) — хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч у Чехословаччині. Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.
Народився 1 квітня 1893 року в с. Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) у сім'ї греко-католицького священника о. Володимира Каратницького (1862—1900 с. Григорів) та Ольги з роду де Шиллінг-Сінгалевичів (de Schilling-Siengalewicz). Брат четаря Легіону УСС Івана Каратницького.
З початком Першої світової війни був покликаний у ряди австро-угорської армії, де воював у званні капрала у складі 5 запасної роти 24 пішого полку. У першій половині 1915 р. — поранений у верхню частину лівої руки та лікувався в 11-му запасному шпиталі Відня[2]. Наслідки напевно цього поранення він проніс через усе життя; у чехословацьких документах вказано, що його ліва рука паралізована[1].
Вступив до Легіону УСС, на 01 червня 1916 р. — підхорунжий у 7-мій сотні пор. Осипа Левицького[3]. Згодом у Легіоні УСС підвищений у званні до хорунжого.
У 1918 р. — активний учасник Листопадових боїв у Львові[4], комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ї бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 1 березня 1919 р. був підвищений у званні до четаря[5], пізніше поручник. Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р. Збруч. На інтернуванні в Чехословаччині перебував у Йозефівському таборі. Згадується в «Українському Скитальці» у складі робітничих сотень у Ружомберку[6] та Жиліні[7] (Чехословаччина, нині Словаччина).
У 1922 р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928 р. — почесний член українського студентського братства «Запороже» у Празі, з 1935 р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком у Празі[8], з 1931 р. член Союзу чехословацьких інженерів[1].
З 1922 по 1942 рік мешкав у різних районах Праги та місті Ржевніце. 16 квітня 1930 року отримав громадянство Чехословацької Республіки, за документами якої носив ім'я Roman Karatnický[1].
Станом на 1926 рік працював клерком у Страховій компанії «Прага», у 1933 р. так само клерк, точне місце роботи не вказано[1].
19 квітня 1933 року Роман Каратницький на Жижкові у Празі побрався шлюбом з Міладою Бермановою 1904 року народження. 30 грудня 1934 р. у Празі народився син їх Іван Володимир (Ivan Vladimír Karatnický), названий на честь загиблого в Легіоні УСС брата[1].
Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970 р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) у Празі.
- У пошуках могили усуса, поручника УГА, громадського діяча, інженера Романа Каратницького
- У пошуках могили усуса, поручника УГА, громадського діяча, інженера Романа Каратницького - продовження
- ↑ а б в г д е Національний Архів Чеської Республіки ((Národní archiv ČR)) — 4911-К 823/23
- ↑ Nachrichten über Verwundete und Kranke ausgegeben am, No 427
- ↑ Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914—1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152
- ↑ Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. — Львів: Червона Калина, 1931. — С. 136—139.
- ↑ Українська Галицька Армія. Матеріяли до історії. Т.II. — Вінніпег, 1960. -С. 68,317
- ↑ Український Скиталець. — Йозефів, 1922. — Ч.18.- С. — 24.
- ↑ Український Скиталець. — Йозефів, 1922. — Ч.11.- С. — 11
- ↑ Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942 — С.-241