Каратницький Роман: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показані 19 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Військовик2
{{Військовик
| ім'я = Роман Каратницький
| ім'я = Роман Каратницький
| портрет = karatnytsky.jpg
| портрет = karatnytsky.jpg
Рядок 13: Рядок 13:
| формування = {{fУСС}}<br/>{{fУГА}}
| формування = {{fУСС}}<br/>{{fУГА}}
| рід військ =
| рід військ =
| роки служби = 1918-1922
| роки служби = 1918—1922
| звання = {{Ранг|УСС|звання=Хорунжий}},<br/>[[поручник]]
| звання = {{Ранг|УСС|звання=Хорунжий}},<br/>{{Ранг|країна=ЗУНР|звання=Поручник}}
| підрозділ =
| підрозділ =
| командування = комендант Гуцульської сотні 1–го піхотного полку 1-ої [[Українські січові стрільці|бригади УСС]]
| командування = комендант Гуцульської сотні 1–го піхотного полку 1-ї [[Українські січові стрільці|бригади УСС]]
| битви = [[Перша світова війна]]<br/>[[Українсько-польська війна 1918—1919]]<br/>[[Українсько-радянська війна]]
| битви = [[Перша світова війна]]<br/>[[Українсько-польська війна 1918—1919]]<br/>[[Українсько-радянська війна]]
| нагороди =
| нагороди =
Рядок 22: Рядок 22:
| інше =
| інше =
}}
}}
{{Однофамільці|Каратницький}}

'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893 р., с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]]<ref name="NACR"> Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки - 4911-К 823/23</ref>, нині [[Монастириський район|Монастириського р-ну]] [[Тернопільська область|Тернопільскої області]] – 26 жовтня 1970, м. [[Прага]], [[Чехословаччина]]) – [[хорунжий#Військове звання Української Галицької армії (1919—1920)|хорунжий]] [[Українські січові стрільці|легіону УСС]], [[поручник]] [[Українська Галицька армія|УГА]], український громадський діяч у [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословаччині]]. Брат четаря [[Українські січові стрільці|легіону УСС]] Івана Каратницького.
'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893&nbsp;р., с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]]<ref name="NACR"> Національний Архів Чеської Республіки ((Národní archiv ČR))&nbsp;— 4911-К 823/23</ref>, нині [[Монастириський район|Монастириського р-ну]] [[Тернопільська область|Тернопільскої області]]&nbsp;— 26 жовтня 1970, м. [[Прага]], [[Чехословаччина]])&nbsp;— [[хорунжий#Військове звання Української Галицької армії (1919—1920)|хорунжий]] [[Українські січові стрільці|легіону УСС]], [[поручник]] [[Українська Галицька армія|УГА]], український громадський діяч у [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословаччині]]. Брат четаря [[Українські січові стрільці|легіону УСС]] [[Каратницький Іван Володимирович|Івана Каратницького]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==


Народився 1 квітня 1893 року в с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]] [[Бучацький повіт (Тернопільське воєводство)|Бучацького повіту]] (тепер [[Монастириський район|Монастириського р-ну]] [[Тернопільська область|Тернопільскої обл.]]) у сім'ї греко-католицького священника о. Володимира Каратницького (1862 - 1900 с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]]) та Ольги з роду де Шиллінг-Сінгалевичів (de Schilling-Siengalewicz). Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889 р. у Чернівцях, загинув 14 серпня 1916 р. під [[Потутори|Потуторами]] на Тернопільщині <ref>Поіменний список бойових відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 65</ref> (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с. [[Лісники (Бережанська міська рада)|Лісники]] на Бережанщині).
Народився 1 квітня 1893 року в с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]] [[Бучацький повіт (Тернопільське воєводство)|Бучацького повіту]] (тепер [[Монастириський район|Монастириського р-ну]] [[Тернопільська область|Тернопільскої обл.]]) у сім'ї греко-католицького священника о. Володимира Каратницького (1862—1900 с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]]) та Ольги з роду де Шиллінг-Сінгалевичів (de Schilling-Siengalewicz). Брат четаря Легіону УСС [[Каратницький Іван Володимирович|Івана Каратницького]].


=== Австрійська армія ===
=== Австрійська армія ===
⚫
З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] був покликаний у ряди австро-угорської армії, де воював у званні [[капрал]]а у складі 5 запасної роти 24 пішого полку. У першій половині 1915&nbsp;р.&nbsp;— поранений у верхню частину лівої руки та лікувався в 11-му запасному шпиталі [[Відень|Відня]]<ref>[http://kramerius.nkp.cz/kramerius/handle/ABA001/30172987 Nachrichten über Verwundete und Kranke ausgegeben am, No 427]</ref>. Наслідки напевно цього поранення він проніс через усе життя; у чехословацьких документах вказано, що його ліва рука паралізована<ref name="NACR" />.

⚫
З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] був покликаний у ряди австро-угорської армії, де воював у званні [[капрал]]а (тобто [[четар]]я) у складі 5 запасної роти 24 пішого полку. У першій половині 1915 р. - поранений у верхню частину лівої руки та лікувався в 11-му запасному шпиталі [[Відень|Відня]]<ref>[http://kramerius.nkp.cz/kramerius/handle/ABA001/30172987 Nachrichten über Verwundete und Kranke ausgegeben am, No 427]</ref>. Наслідки напевно цього поранення він проніс через усе життя; у чехословацьких документах вказано, що його ліва рука паралізована<ref name="NACR" />.


=== УСС ===
=== УСС ===


Вступив до [[Українські січові стрільці|Легіону УСС]], на 01 червня 1916 р. – [[підхорунжий]] у 7-мій сотні пор. Осипа Левицького<ref> Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152</ref>. Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до [[хорунжий#Військове звання Української Галицької армії (1919—1920)|хорунжого]].
Вступив до [[Українські січові стрільці|Легіону УСС]], на 01 червня 1916&nbsp;р.&nbsp;— [[підхорунжий]] у 7-мій сотні пор. Осипа Левицького<ref> Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916&nbsp;р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914—1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935&nbsp;р. Львів, 1991. С. 152</ref>. Згодом у Легіоні УСС підвищений у званні до [[хорунжий#Військове звання Української Галицької армії (1919—1920)|хорунжого]].


=== УГА ===
=== УГА ===


У 1918 р. - активний учасник [[Листопадовий чин|Листопадових боїв]] у Львові<ref>Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. – Львів: Червона Калина, 1931. – С. 136-139.</ref>, [[комендант]] Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням [[Державний секретаріат ЗУНР|Державного Серкретаріату ЗО УНР]] 1 березня 1919 р. був підвищений у званні до [[четар]]я<ref>Українська Галицька Армія. Матеріяли до історії. Т.II. – Вінніпег, 1960. -С. 68,317</ref>, пізніше [[поручник]]. Пройшов з [[Українська Галицька армія|УГА]] всіма тернистими шляхами, був за р. [[Збруч]]. На інтерновануванні в [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословаччині]] перебував у [[Табори інтернованих частин УГА|Йозефівському таборі]]. Згадується в "[[Український Скиталець|Українському Скитальці]]" у складі робітничих сотень у [[Ружомберок|Ружомберку]]<ref>Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.18.- С. - 24.</ref> та [[Жиліна|Жиліні]]<ref>Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.11.- С. - 11</ref> ([[Чехословаччина]], нині [[Словаччина]]).
У 1918&nbsp;р.&nbsp;— активний учасник [[Листопадовий чин|Листопадових боїв]] у Львові<ref>Кузьма О. Листопадові дні 1918&nbsp;р.&nbsp;— Львів: Червона Калина, 1931.&nbsp;— С. 136—139.</ref>, [[комендант]] Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ї бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням [[Державний секретаріат ЗУНР|Державного Серкретаріату ЗО УНР]] 1 березня 1919&nbsp;р. був підвищений у званні до [[четар]]я<ref>Українська Галицька Армія. Матеріяли до історії. Т.II.&nbsp;— Вінніпег, 1960. -С. 68,317</ref>, пізніше [[поручник]]. Пройшов з [[Українська Галицька армія|УГА]] всіма тернистими шляхами, був за р. [[Збруч]]. На інтернуванні в [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословаччині]] перебував у [[Табори інтернованих частин УГА|Йозефівському таборі]]. Згадується в «[[Український Скиталець|Українському Скитальці]]» у складі робітничих сотень у [[Ружомберок|Ружомберку]]<ref>Український Скиталець.&nbsp;— Йозефів, 1922.&nbsp;— Ч.18.- С.&nbsp;— 24.</ref> та [[Жиліна|Жиліні]]<ref>Український Скиталець.&nbsp;— Йозефів, 1922.&nbsp;— Ч.11.- С.&nbsp;— 11</ref> ([[Чехословаччина]], нині [[Словаччина]]).


=== Після визвольних змагань ===
=== Після визвольних змагань ===
[[File:NAČR-4911-K823-23-Roman-Karatnycky.pdf|thumb|Особова справа Романа Каратницького у Міністерстві внутрішніх справ Чехословаччини]]
[[Файл:NAČR-4911-K823-23-Roman-Karatnycky.pdf|thumb|Особова справа Романа Каратницького]]
У 1922 р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928 р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» у [[Прага|Празі]], з 1935 р. був членом управи Товариства [[Музей визвольної боротьби України (Прага)|Музею визвольної боротьби України]], член і Голова Товариства українських інженерів з осідком у [[Прага|Празі]]<ref>Наріжний С. Українська еміграція. – Прага, 1942 – С.-241</ref>, з 1931 р. член Союзу чехословацьких інженерів<ref name="NACR" />.
У 1922&nbsp;р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928&nbsp;р.&nbsp;— почесний член українського студентського братства «Запороже» у [[Прага|Празі]], з 1935&nbsp;р. був членом управи Товариства [[Музей визвольної боротьби України (Прага)|Музею визвольної боротьби України]], член і Голова Товариства українських інженерів з осідком у [[Прага|Празі]]<ref>Наріжний С. Українська еміграція.&nbsp;— Прага, 1942&nbsp;— С.-241</ref>, з 1931&nbsp;р. член Союзу чехословацьких інженерів<ref name="NACR" />.


З 1922 по 1942 рік мешкав у різних районах [[Прага|Праги]] та місті Ржевніце. 16 квітня 1930 року отримав громадянство [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацької Ресубліки]], за документами якої носив ім'я Roman Karatnický<ref name="NACR" />.
З 1922 по 1942 рік мешкав у різних районах [[Прага|Праги]] та місті Ржевніце. 16 квітня 1930 року отримав громадянство [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацької Республіки]], за документами якої носив ім'я Roman Karatnický<ref name="NACR" />.


Станом на 1926 рік працював клерком у Страховій компанії "Прага", у 1933 р. так само клерк, точне місце роботи не вказано<ref name="NACR" />.
Станом на 1926 рік працював клерком у Страховій компанії «Прага», у 1933&nbsp;р. так само клерк, точне місце роботи не вказано<ref name="NACR" />.


19 квітня 1933 року Роман Каратницький на [[Жижков|Жижкові]] у [[Прага|Празі]] побрався шлюбом з Міладою Бермановою 1904 року народження. 30 грудня 1934 р. у [[Прага|Празі]] народився син їх Іван Володимир (Ivan Vladimír Karatnický), названий на честь загиблого в [[Українські січові стрільці|Легіоні УСС]] брата<ref name="NACR" />.
19 квітня 1933 року Роман Каратницький на [[Жижков]]і у [[Прага|Празі]] побрався шлюбом з Міладою Бермановою 1904 року народження. 30 грудня 1934&nbsp;р. у [[Прага|Празі]] народився син їх Іван Володимир (Ivan Vladimír Karatnický), названий на честь загиблого в [[Українські січові стрільці|Легіоні УСС]] брата<ref name="NACR" />.
Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970 р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) у [[Прага|Празі]].
Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970 р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) у [[Прага|Празі]].

== Див. також ==
* [https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1965661317003315&id=1748962285339887 У пошуках могили усуса, поручника УГА, громадського діяча, інженера Романа Каратницького]
* [https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2191911347711643&id=1748962285339887 У пошуках могили усуса, поручника УГА, громадського діяча, інженера Романа Каратницького - продовження]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


⚫
[[Категорія:Австро-Угорські військовики Першої світової війни]]

[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Учасники польсько-української війни]]
[[Категорія:Українські військовики]]
[[Категорія:Поручники УГА]]
[[Категорія:Поручники УГА]]
[[Категорія:Вояки Української Галицької Армії]]
[[Категорія:Вояки Української Галицької Армії]]
[[Категорія:Учасники польсько-української війни]]
[[Категорія:Українці Чехії]]
⚫
[[Категорія:Учасники Першої світової війни]]
[[Категорія:Вояки армії Австро-Угорщини]]


{{Структура Українських Січових Стрільців (1914 - 1918)}}
{{Структура Українських Січових Стрільців (1914 - 1918)}}

Поточна версія на 19:27, 1 липня 2023

Роман Каратницький
 Хорунжий (файнріх),
 Поручник
Загальна інформація
Народження1 квітня 1893(1893-04-01)
с. Григорів, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть26 жовтня 1970(1970-10-26) (77 років)
м. Прага
Військова служба
Роки служби1918—1922
ПриналежністьЗУНР ЗУНР
Формування УСС
 УГА
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919
Українсько-радянська війна
Командування
комендант Гуцульської сотні 1–го піхотного полку 1-ї бригади УСС
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каратницький.

Роман Каратницький (1 квітня 1893 р., с. Григорів[1], нині Монастириського р-ну Тернопільскої області — 26 жовтня 1970, м. Прага, Чехословаччина) — хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч у Чехословаччині. Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1 квітня 1893 року в с. Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) у сім'ї греко-католицького священника о. Володимира Каратницького (1862—1900 с. Григорів) та Ольги з роду де Шиллінг-Сінгалевичів (de Schilling-Siengalewicz). Брат четаря Легіону УСС Івана Каратницького.

Австрійська армія

[ред. | ред. код]

З початком Першої світової війни був покликаний у ряди австро-угорської армії, де воював у званні капрала у складі 5 запасної роти 24 пішого полку. У першій половині 1915 р. — поранений у верхню частину лівої руки та лікувався в 11-му запасному шпиталі Відня[2]. Наслідки напевно цього поранення він проніс через усе життя; у чехословацьких документах вказано, що його ліва рука паралізована[1].

УСС

[ред. | ред. код]

Вступив до Легіону УСС, на 01 червня 1916 р. — підхорунжий у 7-мій сотні пор. Осипа Левицького[3]. Згодом у Легіоні УСС підвищений у званні до хорунжого.

УГА

[ред. | ред. код]

У 1918 р. — активний учасник Листопадових боїв у Львові[4], комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ї бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 1 березня 1919 р. був підвищений у званні до четаря[5], пізніше поручник. Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р. Збруч. На інтернуванні в Чехословаччині перебував у Йозефівському таборі. Згадується в «Українському Скитальці» у складі робітничих сотень у Ружомберку[6] та Жиліні[7] (Чехословаччина, нині Словаччина).

Після визвольних змагань

[ред. | ред. код]
Особова справа Романа Каратницького

У 1922 р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928 р. — почесний член українського студентського братства «Запороже» у Празі, з 1935 р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком у Празі[8], з 1931 р. член Союзу чехословацьких інженерів[1].

З 1922 по 1942 рік мешкав у різних районах Праги та місті Ржевніце. 16 квітня 1930 року отримав громадянство Чехословацької Республіки, за документами якої носив ім'я Roman Karatnický[1].

Станом на 1926 рік працював клерком у Страховій компанії «Прага», у 1933 р. так само клерк, точне місце роботи не вказано[1].

19 квітня 1933 року Роман Каратницький на Жижкові у Празі побрався шлюбом з Міладою Бермановою 1904 року народження. 30 грудня 1934 р. у Празі народився син їх Іван Володимир (Ivan Vladimír Karatnický), названий на честь загиблого в Легіоні УСС брата[1].

Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970 р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) у Празі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Національний Архів Чеської Республіки ((Národní archiv ČR)) — 4911-К 823/23
  2. ↑ Nachrichten über Verwundete und Kranke ausgegeben am, No 427
  3. ↑ Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914—1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152
  4. ↑ Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. — Львів: Червона Калина, 1931. — С. 136—139.
  5. ↑ Українська Галицька Армія. Матеріяли до історії. Т.II. — Вінніпег, 1960. -С. 68,317
  6. ↑ Український Скиталець. — Йозефів, 1922. — Ч.18.- С. — 24.
  7. ↑ Український Скиталець. — Йозефів, 1922. — Ч.11.- С. — 11
  8. ↑ Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942 — С.-241
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каратницький_Роман&oldid=39834574