Махтумкулі: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м Суміш розкладок, Replaced: VІІ → VII за допомогою AWB |
KakBal (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
(Не показані 48 проміжних версій 30 користувачів) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
| Ім'я = Махтумкулі |
| Ім'я = Махтумкулі |
||
| Оригінал імені = Magtymguly |
| Оригінал імені = Magtymguly |
||
| Фото = |
| Фото = 1959_CPA_2364.jpg |
||
| Ширина = 210px |
| Ширина = 210px |
||
| Підпис = ''Махтумкулі |
| Підпис = ''Махтумкулі Фраґі'' |
||
| Ім'я при народженні = |
| Ім'я при народженні = |
||
| Псевдоніми = |
| Псевдоніми = Фраґі |
||
| Дата народження = [[1733]] |
|||
| Місце народження = с.Хаджіговшан (тепер [[Балканський велаят|Балканського велаята]], [[Туркменістан]]) |
|||
| Дата смерті = [[1793]] |
|||
| Місце смерті = ''там же'' |
|||
| Громадянство = |
| Громадянство = |
||
| Національність = [[Туркмени|туркмен]] |
| Національність = [[Туркмени|туркмен]] |
||
| Рід діяльності = [[поет]], основоположник туркменської літератури |
| Рід діяльності = [[поет]], основоположник туркменської літератури |
||
| Роки активності = |
|||
| Напрямок = |
|||
| Член КПРС з = |
|||
| Жанр = |
|||
| Magnum opus = |
|||
| Премії = |
|||
| Lib = |
|||
| Сайт = |
|||
}} |
}} |
||
⚫ | |||
⚫ | '''Махтумкулі́''' ({{lang-tk|Magtymguly Pyragy}}, {{lang-fa|مخدومقلی فراغی Makhdumqoli Faraghi}}, (також '''Мактимґули''') [[псевдонім]] — '''Фраґі́'''; [[1724]], с. Хаджіговшан — [[1807]], ''там же'') — [[Туркменістан|туркменський]] [[поет]], родоначальник [[Туркменська література|туркменської літератури]]. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
Махтумкулі народився у [[ |
Махтумкулі народився у [[1724]] році в селі Хаджіговшан в долині річки Атрек у передгір'ї [[Копетдаг]]а, де здавна жили [[туркмени]] різних в родині поета Азаді Довлетмамеда ({{lang-fa|دولتمحمد عضدي}}). На той час туркменські племена цього району, в тому числі і ''гоклен'', до роду якого ''геркез'' коліна ''кишик'' належала родина Махтумкулі, були у [[васал]]ьній залежності від [[Персія|перських правителів]]. |
||
Махтумкулі навчався у сільській ісламській школі (''мектебе́''), де викладав його батько. Ще змалку він вивчився читати [[фарсі| |
Махтумкулі навчався у сільській ісламській школі (''мектебе́''), де викладав його батько. Ще змалку він вивчився читати [[фарсі|перською]] і [[Арабська мова|арабською]], чому посприяли уроки батька. Так само з дитинства майбутній поет був звиклий до [[Ремесло|ремесел]] — [[Лимарство|лимарства]], ковальства і золотарства. |
||
У [[1753]] році Махтумкулі навчався один рік у [[медресе]] при усипальниці святого ''Ідрис-Баба'' у ''Кизил-Аяку'' на [[Амудар'я|Амудар'ї]] в [[Бухарське ханство|Бухарському ханстві]]. |
У [[1753]] році Махтумкулі навчався один рік у [[медресе]] при усипальниці святого ''Ідрис-Баба'' у ''Кизил-Аяку'' на [[Амудар'я|Амудар'ї]] в [[Бухарське ханство|Бухарському ханстві]]. |
||
У [[1754]] році Махтумкулі вирушив до [[Бухара|Бухари]], де вступив до знаменитого медресе ''Кокельташ'', у якому навчався протягом року. Саме там він здружився з туркменом із [[Сирія|Сирії]] на ім'я ''Нурі-Казим ібн Бахар'', людиною високоосвіченою з духовним [[титул]]ом ''мавлана''. Разом із ним Махтумкулі пустився у мандри [[Середня Азія|Середньою Азією]] — землі сучасних [[Туркменістан]]у, [[Іран]]у, [[Узбекистан]]у, [[Казахстан]]у, [[Таджикистан]]у, [[Афганістан]]у, діставшись навіть півночі [[Індія|Індії]]. |
|||
У [[1757]] році обидва мандрівні поети прибули до [[Хіва|Хіви]], значного культурного і освітнього осередку з великим числом відомих медресе. Тут Махтумкулі вступив і закінчив навчання у медресе, збудованому ханом ''Ширгазі'' в [[1713]] році, і в якому навчалися особливо обдаровані учні, відзначені милістю самого хана. |
|||
У [[1760]] році помер батько Махтумкулі, і поет змушений був повернутися на батьківщину. На той час дівчину на ім'я ''Менглі'', яку кохав поет, вже видали заміж за іншого чоловіка, родина якого спромоглася заплатити високий [[калим]]. Своє кохання до Менглі Махтумкулі проніс через усе життя — їй присвячено чимало ліричних творів поета. Черговим ударом долі для нього стала смерть двох старших братів, які загинули на шляху посольства до правителя Ахмед-шаха, у яке входили. Братам Махтумкулі також присвятив свої поетичні рядки. За якийсь час Махтумкулі одружився, однак обидва його сини, Сари та Ібрагім, померли у дитячому віці. |
|||
Після [[1760]] року і до самої смерті Махтумкулі здійснив мандрівку на півострів [[Мангишлак]], до [[Астрахань|Астрахані]], землями [[Азербайджан]]у і [[Близький Схід|Близького Сходу]]. |
Після [[1760]] року і до самої смерті Махтумкулі здійснив мандрівку на півострів [[Мангишлак]], до [[Астрахань|Астрахані]], землями [[Азербайджан]]у і [[Близький Схід|Близького Сходу]]. |
||
Поет помер у [[ |
Поет помер у [[1807]] році. |
||
== Значення Махтумкулі == |
== Значення Махтумкулі == |
||
⚫ | |||
⚫ | Махтумкулі вдалося у значній мірі змінити туркменську поетичну мову, зблизивши її з розмовною мовою туркменів, фактично він став основоположником сучасної літературної норми [[Туркменська мова|туркменської мови]]. Так само поет відійшов від традиційної арабо-перської метрики, якою послуговувалися раніші туркменські поети, замінивши її силабічною системою. |
||
⚫ | |||
⚫ | Махтумкулі вдалося у значній мірі змінити туркменську поетичну мову, зблизивши її з розмовною мовою туркменів, фактично він став основоположником сучасної літературної норми [[Туркменська мова|туркменської мови]]. Так само поет відійшов від традиційної арабо- |
||
Твори Махтумкулі поширювалися у списках та усній передачі народних співців; опубліковані вперше [[1842]] року. |
Твори Махтумкулі поширювалися у списках та усній передачі народних співців; опубліковані вперше [[1842]] року. |
||
== Поетична спадщина Махтумкулі == |
== Поетична спадщина Махтумкулі == |
||
=== Поезія Махтумкулі === |
=== Поезія Махтумкулі === |
||
Рядок 59: | Рядок 46: | ||
Вже у зрілому віці поет прибрав [[псевдонім]] '''Фрагі́''' («розлучений») — наприкінці кожного вірша він поміщав цей підпис, іноді поруч зі справжнім ім'ям, наче звертаючись до себе, що в цілому відповідало звичаям його доби. |
Вже у зрілому віці поет прибрав [[псевдонім]] '''Фрагі́''' («розлучений») — наприкінці кожного вірша він поміщав цей підпис, іноді поруч зі справжнім ім'ям, наче звертаючись до себе, що в цілому відповідало звичаям його доби. |
||
Махтумкулі уславлений, перш за все, творами туркменської патріотичної тематики — «Туркменська доля», «Наставляння», «Нашестя», «Заклик» тощо. |
Махтумкулі уславлений, перш за все, творами туркменської патріотичної тематики — «Туркменська доля», «Наставляння», «Нашестя», «Заклик» тощо. |
||
У віршах «От часи», «Шукає», «У багатьох життя» та ін. лунають соціальні мотиви; поезії «Мечем і словом», «Не вічний ти» та інші — про звичаї та взаємини між людьми. |
У віршах «От часи», «Шукає», «У багатьох життя» та ін. лунають соціальні мотиви; поезії «Мечем і словом», «Не вічний ти» та інші — про звичаї та [[Соціальні взаємини|взаємини]] між людьми. |
||
Як це притаманно східній поезії в цілому, не обійшов Махтумкулі і тематику кохання — чудова [[лірика]] його вірші «Прийди на побачення», «Закоханій», «Володарка» та інші. |
Як це притаманно східній поезії в цілому, не обійшов Махтумкулі і тематику кохання — чудова [[лірика]] його вірші «Прийди на побачення», «Закоханій», «Володарка» та інші. |
||
=== Вірш «Туркменська доля» === |
=== Вірш «Туркменська доля» === |
||
⚫ | Подібно до того, як «Заповіт» [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] перекладено 147 мовами народів світу, так само багатьма мовами перекладено й вірш Махтумкулі «Туркменська доля». На початку 1980-х років в [[Ашгабат]]і готувалася книжка — видання «Туркменської долі» різними мовами. Туркменський Держкомвидав звернувся до аналогічного нашого комітету з проханням зробити український переклад цього вірша; був надісланий і кваліфікований підрядник. Здійснення цієї справи було доручене київському видавництву [[Дніпро (видавництво)|«Дніпро»]]. Редакція поезії видавництва замовила переклад [[Москаленко Михайло Никонович|Михайлу Москаленку]], який чудово впорався з завданням у березні [[1982]] року), дотримуючись віршованого розміру та схеми римування першотвору. В [[Україна|Україні]] переклад побачив світ лише у [[2006]] році у часописі [[Всесвіт (журнал)|«Всесвіт»]] (№ 3–4). |
||
⚫ | |||
⚫ | Подібно до того, як «Заповіт» [[Тарас Шевченко| |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
|- bgcolor="#CCCCCC" |
|- bgcolor="#CCCCCC" |
||
! [[Туркменська мова|туркменський]] оригінал !! [[українська мова|український]] [[переклад]] |
! [[Туркменська мова|туркменський]] оригінал !! [[українська мова|український]] [[переклад]] |
||
|- |
|- |
||
|'''TÜRKMENIŇ'''<br |
|'''TÜRKMENIŇ'''<br/><br/>Jeýhun bilen bahry-Hazar arasy,<br/>Çöl üstünden öser ýeli türkmeniň;<br/>Gül-gunçasy — gara gözüm garasy,<br/>Gara dagdan iner sili türkmeniň.<br/><br/>Hak sylamyş bardyr onuň saýasy,<br/>Çyrpynşar çölünde neri, maýasy,<br/>Reňbe-reň gül açar ýaşyl ýaýlasy,<br/>Gark bolmuş reýhana çöli türkmeniň.<br/><br/>Al-ýaşyl bürenip çykar perisi,<br/>Kükeýip bark urar anbaryň ysy,<br/>Beg, töre, aksakal ýurduň eýesi,<br/>Küren tutar gözel ili türkmeniň.<br/><br/>Ol merdiň ogludyr, mertdir pederi,<br/>Görogly gardaşy, serhoşdyr seri,<br/>Dagda, düzde kowsa, saýýatlar diri<br/>Ala bilmez, ýolbars ogly türkmeniň.<br/><br/>Köňüller, ýürekler bir bolup başlar,<br/>Tartsa ýygyn, erär topraklar-daşlar,<br/>Bir suprada taýýar kylynsa aşlar,<br/>Göteriler ol ykbaly türkmeniň.<br/><br/>Köňül howalanar ata çykanda,<br/>Daglar lagla döner gyýa bakanda,<br/>Bal getirer, joşup derýa akanda,<br/>Bent tutdurmaz, gelse sili türkmeniň.<br/><br/>Gapyl galmaz, döwüş güni har olmaz,<br/>Gargyşa, nazara giriftar olmaz,<br/>Bilbilden aýrylyp, solup, saralmaz,<br/>Daýym anbar saçar güli türkmeniň.<br/><br/>Tireler gardaşdyr, urug ýarydyr,<br/>Ykballar ters gelmez hakyň nurudyr,<br/>Mertler ata çyksa, söweş sarydyr,<br/>Ýow üstüne ýörär ýoly türkmeniň.<br/><br/>Serhoş bolup çykar, jiger daglanmaz,<br/>Daşlary syndyrar, ýoly baglanmaz,<br/>Gözüm gaýra düşmez köňül eglenmez,<br/>Magtymguly — sözlär tili türkmeniň.||'''Туркменська доля'''<br/><br/> Джейхýн — Бахра-Хазáр: між двох оцих границь —<br/>Пустельна просторінь жарких вітрів туркменських!<br/> Рожевий цвіт троянд, огонь моїх зіниць,<br/>Гірська вода річок і ручаїв туркменських!<br/><br/>Закон туркмена — честь, і правда тут свята;<br/>Баский його румак на волі вироста;<br/>Стобарвно веснами пустеля розцвіта,<br/>Буяє дивоцвіт серед степів туркменських!<br/><br/>Красуня з'явиться в одінні осяйнім —<br/>Духмяним запахом повіє медяним;<br/>Найбільші мудреці владарять краєм цим,<br/>Зведе нові міста хист трударів туркменських!<br/><br/>Туркмен — син воїна, і сам одважний він,<br/>Він з роду Гер-оглè, не жде на нього згин,<br/>Не схоплять вороги його серед рівнин,<br/>Бо мужність лев'яча — в єстві синів туркменських!<br/><br/>Каміння плавиться, коли проходить рать,<br/>Серця єднаються і душі променять,<br/>А як збирається народ бенкетувать —<br/>Злинає вище дух од стрімчаків туркменських!<br/><br/>Сміливцю весело не сходити з сідла!<br/>Він гляне — сиплеться рубінами скала,<br/>Гей річка чистими медами потекла…<br/>Не стримать греблями лавин і злив туркменських!<br/><br/>Туркменові клятьба ворожа не страшна,<br/>Ані походів даль, ні битва навісна;<br/>В розлуці з солов'єм не опаде вона —<br/>Троянда запашна із квітників туркменських!<br/><br/>Так! Доля — істини самої блиск ясний,<br/>А слава — чесний рід, племен братерський стрій.<br/>Оружно рушити на справедливий бій —<br/>Ось найжаданіший з усіх шляхів туркменських!<br/><br/>Туркмена не схитнуть негоди й бурі злі,<br/>Немає перепон для нього на землі;<br/>І вічно житиме — сказав Махтумкулі —<br/>Народна мова, скарб коштовних слів туркменських! |
||
|} |
|} |
||
;Примітки |
;Примітки |
||
Згаданий у вірші ''Бахра-Хазáр'' — це [[Каспійське море|Каспій, Каспійське (Хазарське) море]]; ''Джейхýн'' — «бурхлива», постійний [[епітет]] річки [[Амудар'я|Амудар'ї]]; ''Гер-оглè'' — герой однойменного [[епос]]у, відомого в |
Згаданий у вірші ''Бахра-Хазáр'' — це [[Каспійське море|Каспій, Каспійське (Хазарське) море]]; ''Джейхýн'' — «бурхлива», постійний [[епітет]] річки [[Амудар'я|Амудар'ї]]; ''Гер-оглè'' — герой однойменного [[епос]]у, відомого в туркменській, а також в узбецькій, казахській, таджицькій та інших версіях. |
||
=== Махтумкулі |
=== Махтумкулі й Україна === |
||
[[Файл:Пам'ятник Махтумкулі Фрагі на Прорізній Київ.JPG|thumb|150px|[[Пам'ятник Махтумкулі (Київ)|Пам'ятник Махтумкулі в Києві]]]] |
|||
⚫ | [[Українська мова|Українською мовою]] вірші Махтумкулі перекладали (щоправда, з підрядника) [[Павло Тичина|П.Тичина]], [[Володимир Сосюра|В.Сосюра]], [[Максим Рильський|М.Рильський]], [[Первомайський Леонід Соломонович|Л. Первомайський]], [[Бичко Валентин Васильович|В. Бичко]], М.Москаленко тощо. Образ Махтумкулі змальовано у творах [[Шпорта Ярослав Гнатович|Я.Шпорти]] — «Слово про Махтумкулі» і «Кеміне сміється». |
||
⚫ | У радянський час культурний обмін між народами окремих республік СРСР, в тому числі і між українцями і туркменами, був інтенсивніший, адже часто інспірувався центром. Так у [[1972]] році в рамках '''Днів туркменської культури в Україні''' Київ відвідала численна делегація діячів культури з Ашгабату, які крім інших заходів, відкрили в Києві в [[Святошинський район|Святошинському районі]] [[Бібліотека імені Махтумкулі (Київ)|Бібліотеку ім. Махтумкулі]]. Ця бібліотека функціонує і досі. У її стінах працює музей творчості Махтумкулі. Тут зібрані цікаві експонати, альбоми й рідкісні видання книг Махтумкулі. Найціннішим експонатом є збірник віршів Махтумкулі мовою оригіналу з використанням [[Арабське письмо|арабської графіки]]. У музеї також посідають почесне місце й сучасні туркменські видання, що, зокрема, стосуються історії й культури країни. [[Бібліотека імені Махтумкулі (Київ)|Бібліотека ім. Махтумкулі]] в [[Київ|Києві]] стала своєрідним осередком туркменської культури. |
||
⚫ | [[Українська мова|Українською мовою]] вірші Махтумкулі перекладали (щоправда, з підрядника) |
||
⚫ | У радянський час культурний обмін між народами окремих республік СРСР, в |
||
=== Видання і посилання на твори Махтумкулі === |
=== Видання і посилання на твори Махтумкулі === |
||
⚫ | |||
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Makhtumkuli/Poezii/ Махтумкулі. Поезії / Упорядкування, переклад із туркменської, передмова П. Мовчана. - К.: Дніпро. - 198 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190324210647/http://chtyvo.org.ua/authors/Makhtumkuli/Poezii/ |date=24 березня 2019 }} |
|||
⚫ | |||
* ''Махтум-Кулі''. Поезії. — К., 1962. — 119 с. |
|||
⚫ | |||
* [http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=145&Itemid=41 ПОЕТИЧНИЙ ЗАПОВІТ ТУРКМЕНСЬКОГО ГЕНІЯ, стаття Михайла Москаленка про поета і переклад віршу «Туркменська доля» // «Всесвіт», №3-4 за 2006 рік] {{ref-uk}} |
|||
⚫ | |||
* Махтумкули. Избранное., М., 1960 {{ref-ru}} |
* Махтумкули. Избранное., М., 1960 {{ref-ru}} |
||
* Махтумкули. Избранная лирика., Ташкент, 1977 {{ref-ru}} |
* Махтумкули. Избранная лирика., Ташкент, 1977 {{ref-ru}} |
||
* Махтумкули. Избранное., М.: «Худ. литература», 1983 {{ref-ru}} |
* Махтумкули. Избранное., М.: «Худ. литература», 1983 {{ref-ru}} |
||
* Махтумкули., Л.: «Советский писатель», 1984 {{ref-ru}} |
* Махтумкули., Л.: «Советский писатель», 1984 {{ref-ru}} |
||
=== На грошах === |
|||
⚫ | |||
<gallery perrow=6 widths=150 heights=150> |
|||
|Ювілейний 1 [[карбованець]] СРСР, [[1991]] рік, присвячений поету з його зображенням на [[реверс]]і |
|||
Файл:10 manat. Türkmenistan, 2009 a.jpg|[[Банкнота]] [[Номінальна вартість|номіналом]] 10 [[манат]]ів, Туркменістан, [[2009]] рік |
|||
</gallery> |
|||
=== Пам'ятники Махтумкулі === |
|||
<gallery widths=150 heights=180> |
|||
Файл:Aškabat spomenik neodvisnosti (8).JPG|[[Ашгабад]] |
|||
Файл:Magtymguly tomb1 fragment.jpg|Мавзолей Махтумкулі, [[Іран]] |
|||
</gallery> |
|||
⚫ | |||
* [https://www.youtube.com/watch?v=TxGh51P6Pxo Махтумкулі. Туркменська доля. Читає В. Білоцерківський] (аудіо) |
|||
* ''Улугбердиєв А.'' Махтумкулі, ст. в {{УРЕ}}, Том 6., К., 1981, стор. 414 |
* ''Улугбердиєв А.'' Махтумкулі, ст. в {{УРЕ}}, Том 6., К., 1981, стор. 414 |
||
* [http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=145&Itemid=41 |
* [http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=145&Itemid=41 Поетичний заповіт туркменського генія, стаття Михайла Москаленка про поета і переклад вірша «Туркменська доля» // «Всесвіт», № 3-4 за 2006 рік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120308075533/http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=145&Itemid=41 |date=8 березня 2012 }} {{ref-uk}} |
||
* Краткая литературная энциклопедия, М., 1972 {{ref-ru}} |
* Краткая литературная энциклопедия, М., 1972 {{ref-ru}} |
||
* [http://www.zarplata.biz.ua/news8711.html У бібліотеці імені Махтумкулі в Києві зібрані рідкісні видання книг туркменського поета] {{ref-uk}} |
* [http://www.zarplata.biz.ua/news8711.html У бібліотеці імені Махтумкулі в Києві зібрані рідкісні видання книг туркменського поета] {{ref-uk}} |
||
* ''Зырин А, Овезгельдыев М.'' Передмова до Махтумкули. Стихотворения., Л.: «Советский писатель», 1984 {{ref-ru}} |
* ''Зырин А, Овезгельдыев М.'' Передмова до Махтумкули. Стихотворения., Л.: «Советский писатель», 1984 {{ref-ru}} |
||
* ''Байрамов Нури'' «Долгая дорога», повість про Махтумкулі (переклад Гребньова М.) // збірка «Долгая дорога», Ашхабад: «Магарыф», 1986 {{ref-ru}} |
* ''Байрамов Нури'' «Долгая дорога», повість про Махтумкулі (переклад Гребньова М.) // збірка «Долгая дорога», Ашхабад: «Магарыф», 1986 {{ref-ru}} |
||
== Посилання == |
|||
* {{ЗПЕД2|частина =Махтумкулі |сторінки =136}} |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
[[Категорія:Туркменські поети]] |
[[Категорія:Туркменські поети]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Люди на банкнотах]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Люди на монетах]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Люди на марках]] |
||
[[en:Magtymguly Pyragy]] |
|||
[[fa:مختومقلی فراغی]] |
|||
[[kaa:Maqtumqulı]] |
|||
[[ru:Махтумкули]] |
|||
[[tk:Magtymguly]] |
Поточна версія на 07:55, 13 липня 2023
Махтумкулі | ||||
---|---|---|---|---|
Magtymguly | ||||
![]() Махтумкулі Фраґі | ||||
Псевдонім | Фраґі | |||
Народився | 1733[1][2] Hajji Qushand, Сефевідський Іран | |||
Помер | 1782[3][1][2] Голестан, Іран | |||
Поховання | Aq Taqeh-ye Qadimd | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() | |||
Національність | туркмен | |||
Діяльність | поет, основоположник туркменської літератури | |||
Сфера роботи | філософія і поезія[4] | |||
Мова творів | туркменська | |||
Конфесія | іслам | |||
Батько | Döwletmämmet Azadyd | |||
| ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
Махтумкулі́ (туркм. Magtymguly Pyragy, перс. مخدومقلی فراغی Makhdumqoli Faraghi, (також Мактимґули) псевдонім — Фраґі́; 1724, с. Хаджіговшан — 1807, там же) — туркменський поет, родоначальник туркменської літератури.
Махтумкулі народився у 1724 році в селі Хаджіговшан в долині річки Атрек у передгір'ї Копетдага, де здавна жили туркмени різних в родині поета Азаді Довлетмамеда (перс. دولتمحمد عضدي). На той час туркменські племена цього району, в тому числі і гоклен, до роду якого геркез коліна кишик належала родина Махтумкулі, були у васальній залежності від перських правителів.
Махтумкулі навчався у сільській ісламській школі (мектебе́), де викладав його батько. Ще змалку він вивчився читати перською і арабською, чому посприяли уроки батька. Так само з дитинства майбутній поет був звиклий до ремесел — лимарства, ковальства і золотарства.
У 1753 році Махтумкулі навчався один рік у медресе при усипальниці святого Ідрис-Баба у Кизил-Аяку на Амудар'ї в Бухарському ханстві.
У 1754 році Махтумкулі вирушив до Бухари, де вступив до знаменитого медресе Кокельташ, у якому навчався протягом року. Саме там він здружився з туркменом із Сирії на ім'я Нурі-Казим ібн Бахар, людиною високоосвіченою з духовним титулом мавлана. Разом із ним Махтумкулі пустився у мандри Середньою Азією — землі сучасних Туркменістану, Ірану, Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, Афганістану, діставшись навіть півночі Індії.
У 1757 році обидва мандрівні поети прибули до Хіви, значного культурного і освітнього осередку з великим числом відомих медресе. Тут Махтумкулі вступив і закінчив навчання у медресе, збудованому ханом Ширгазі в 1713 році, і в якому навчалися особливо обдаровані учні, відзначені милістю самого хана.
У 1760 році помер батько Махтумкулі, і поет змушений був повернутися на батьківщину. На той час дівчину на ім'я Менглі, яку кохав поет, вже видали заміж за іншого чоловіка, родина якого спромоглася заплатити високий калим. Своє кохання до Менглі Махтумкулі проніс через усе життя — їй присвячено чимало ліричних творів поета. Черговим ударом долі для нього стала смерть двох старших братів, які загинули на шляху посольства до правителя Ахмед-шаха, у яке входили. Братам Махтумкулі також присвятив свої поетичні рядки. За якийсь час Махтумкулі одружився, однак обидва його сини, Сари та Ібрагім, померли у дитячому віці.
Після 1760 року і до самої смерті Махтумкулі здійснив мандрівку на півострів Мангишлак, до Астрахані, землями Азербайджану і Близького Сходу.
Поет помер у 1807 році.
Великий туркменський поет і мислитель XVIII століття Махтумкулі в історії свого народу відіграв таку ж роль, як в українській славетний Тарас Шевченко.
Махтумкулі вдалося у значній мірі змінити туркменську поетичну мову, зблизивши її з розмовною мовою туркменів, фактично він став основоположником сучасної літературної норми туркменської мови. Так само поет відійшов від традиційної арабо-перської метрики, якою послуговувалися раніші туркменські поети, замінивши її силабічною системою.
Твори Махтумкулі поширювалися у списках та усній передачі народних співців; опубліковані вперше 1842 року.
Збереглося понад 10 000 рядків поезій Махтумкулі.
Вже у зрілому віці поет прибрав псевдонім Фрагі́ («розлучений») — наприкінці кожного вірша він поміщав цей підпис, іноді поруч зі справжнім ім'ям, наче звертаючись до себе, що в цілому відповідало звичаям його доби.
Махтумкулі уславлений, перш за все, творами туркменської патріотичної тематики — «Туркменська доля», «Наставляння», «Нашестя», «Заклик» тощо.
У віршах «От часи», «Шукає», «У багатьох життя» та ін. лунають соціальні мотиви; поезії «Мечем і словом», «Не вічний ти» та інші — про звичаї та взаємини між людьми.
Як це притаманно східній поезії в цілому, не обійшов Махтумкулі і тематику кохання — чудова лірика його вірші «Прийди на побачення», «Закоханій», «Володарка» та інші.
Подібно до того, як «Заповіт» Тараса Шевченка перекладено 147 мовами народів світу, так само багатьма мовами перекладено й вірш Махтумкулі «Туркменська доля». На початку 1980-х років в Ашгабаті готувалася книжка — видання «Туркменської долі» різними мовами. Туркменський Держкомвидав звернувся до аналогічного нашого комітету з проханням зробити український переклад цього вірша; був надісланий і кваліфікований підрядник. Здійснення цієї справи було доручене київському видавництву «Дніпро». Редакція поезії видавництва замовила переклад Михайлу Москаленку, який чудово впорався з завданням у березні 1982 року), дотримуючись віршованого розміру та схеми римування першотвору. В Україні переклад побачив світ лише у 2006 році у часописі «Всесвіт» (№ 3–4).
Нижче наведено туркменський оригінал і український переклад М. Москаленка вірша «Туркменська доля».
туркменський оригінал | український переклад |
---|---|
TÜRKMENIŇ Jeýhun bilen bahry-Hazar arasy, Çöl üstünden öser ýeli türkmeniň; Gül-gunçasy — gara gözüm garasy, Gara dagdan iner sili türkmeniň. Hak sylamyş bardyr onuň saýasy, Çyrpynşar çölünde neri, maýasy, Reňbe-reň gül açar ýaşyl ýaýlasy, Gark bolmuş reýhana çöli türkmeniň. Al-ýaşyl bürenip çykar perisi, Kükeýip bark urar anbaryň ysy, Beg, töre, aksakal ýurduň eýesi, Küren tutar gözel ili türkmeniň. Ol merdiň ogludyr, mertdir pederi, Görogly gardaşy, serhoşdyr seri, Dagda, düzde kowsa, saýýatlar diri Ala bilmez, ýolbars ogly türkmeniň. Köňüller, ýürekler bir bolup başlar, Tartsa ýygyn, erär topraklar-daşlar, Bir suprada taýýar kylynsa aşlar, Göteriler ol ykbaly türkmeniň. Köňül howalanar ata çykanda, Daglar lagla döner gyýa bakanda, Bal getirer, joşup derýa akanda, Bent tutdurmaz, gelse sili türkmeniň. Gapyl galmaz, döwüş güni har olmaz, Gargyşa, nazara giriftar olmaz, Bilbilden aýrylyp, solup, saralmaz, Daýym anbar saçar güli türkmeniň. Tireler gardaşdyr, urug ýarydyr, Ykballar ters gelmez hakyň nurudyr, Mertler ata çyksa, söweş sarydyr, Ýow üstüne ýörär ýoly türkmeniň. Serhoş bolup çykar, jiger daglanmaz, Daşlary syndyrar, ýoly baglanmaz, Gözüm gaýra düşmez köňül eglenmez, Magtymguly — sözlär tili türkmeniň. |
Туркменська доля Джейхýн — Бахра-Хазáр: між двох оцих границь — Пустельна просторінь жарких вітрів туркменських! Рожевий цвіт троянд, огонь моїх зіниць, Гірська вода річок і ручаїв туркменських! Закон туркмена — честь, і правда тут свята; Баский його румак на волі вироста; Стобарвно веснами пустеля розцвіта, Буяє дивоцвіт серед степів туркменських! Красуня з'явиться в одінні осяйнім — Духмяним запахом повіє медяним; Найбільші мудреці владарять краєм цим, Зведе нові міста хист трударів туркменських! Туркмен — син воїна, і сам одважний він, Він з роду Гер-оглè, не жде на нього згин, Не схоплять вороги його серед рівнин, Бо мужність лев'яча — в єстві синів туркменських! Каміння плавиться, коли проходить рать, Серця єднаються і душі променять, А як збирається народ бенкетувать — Злинає вище дух од стрімчаків туркменських! Сміливцю весело не сходити з сідла! Він гляне — сиплеться рубінами скала, Гей річка чистими медами потекла… Не стримать греблями лавин і злив туркменських! Туркменові клятьба ворожа не страшна, Ані походів даль, ні битва навісна; В розлуці з солов'єм не опаде вона — Троянда запашна із квітників туркменських! Так! Доля — істини самої блиск ясний, А слава — чесний рід, племен братерський стрій. Оружно рушити на справедливий бій — Ось найжаданіший з усіх шляхів туркменських! Туркмена не схитнуть негоди й бурі злі, Немає перепон для нього на землі; І вічно житиме — сказав Махтумкулі — Народна мова, скарб коштовних слів туркменських! |
- Примітки
Згаданий у вірші Бахра-Хазáр — це Каспій, Каспійське (Хазарське) море; Джейхýн — «бурхлива», постійний епітет річки Амудар'ї; Гер-оглè — герой однойменного епосу, відомого в туркменській, а також в узбецькій, казахській, таджицькій та інших версіях.
Українською мовою вірші Махтумкулі перекладали (щоправда, з підрядника) П.Тичина, В.Сосюра, М.Рильський, Л. Первомайський, В. Бичко, М.Москаленко тощо. Образ Махтумкулі змальовано у творах Я.Шпорти — «Слово про Махтумкулі» і «Кеміне сміється».
У радянський час культурний обмін між народами окремих республік СРСР, в тому числі і між українцями і туркменами, був інтенсивніший, адже часто інспірувався центром. Так у 1972 році в рамках Днів туркменської культури в Україні Київ відвідала численна делегація діячів культури з Ашгабату, які крім інших заходів, відкрили в Києві в Святошинському районі Бібліотеку ім. Махтумкулі. Ця бібліотека функціонує і досі. У її стінах працює музей творчості Махтумкулі. Тут зібрані цікаві експонати, альбоми й рідкісні видання книг Махтумкулі. Найціннішим експонатом є збірник віршів Махтумкулі мовою оригіналу з використанням арабської графіки. У музеї також посідають почесне місце й сучасні туркменські видання, що, зокрема, стосуються історії й культури країни. Бібліотека ім. Махтумкулі в Києві стала своєрідним осередком туркменської культури.
Окреме видання поетичних творів Махтумкулі вийшли 1962 і 1983 р., російські перекладні видання (в Москві, Ленінграді і Ташкенті) належать до радянської доби:
- Махтумкулі. Поезії / Упорядкування, переклад із туркменської, передмова П. Мовчана. - К.: Дніпро. - 198 с. [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Махтум-Кулі. Поезії. — К., 1962. — 119 с.
- Махтумкулі Фрагі Доле! Отямся, доле!.. [Архівовано 17 травня 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
- Махтумкули. Избранное., М., 1960 (рос.)
- Махтумкули. Избранная лирика., Ташкент, 1977 (рос.)
- Махтумкули. Избранное., М.: «Худ. литература», 1983 (рос.)
- Махтумкули., Л.: «Советский писатель», 1984 (рос.)
-
Мавзолей Махтумкулі, Іран
- Махтумкулі. Туркменська доля. Читає В. Білоцерківський (аудіо)
- Улугбердиєв А. Махтумкулі, ст. в Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 6., К., 1981, стор. 414
- Поетичний заповіт туркменського генія, стаття Михайла Москаленка про поета і переклад вірша «Туркменська доля» // «Всесвіт», № 3-4 за 2006 рік [Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
- Краткая литературная энциклопедия, М., 1972 (рос.)
- У бібліотеці імені Махтумкулі в Києві зібрані рідкісні видання книг туркменського поета (укр.)
- Зырин А, Овезгельдыев М. Передмова до Махтумкули. Стихотворения., Л.: «Советский писатель», 1984 (рос.)
- Байрамов Нури «Долгая дорога», повість про Махтумкулі (переклад Гребньова М.) // збірка «Долгая дорога», Ашхабад: «Магарыф», 1986 (рос.)
- Махтумкулі // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 136. — ISBN 966-692-744-6.