Ват: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Binc (обговорення | внесок) Коректура, посилання |
||
(Не показані 35 проміжних версій 19 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Infobox unit |
|||
⚫ | |||
| name = Ват |
|||
| image = Wattmetro elettrodinamico monofase a sistema Bässler, da dimostrazione - Museo scienza tecnologia Milano 04169.jpg |
|||
| caption = Однофазний електродинамічний демонстраційний ватметр системи Бесслера у Музеї науки і технології (Мілан) |
|||
| standard = [[Похідні одиниці SI]] |
|||
| quantity = [[Потужність|потужності]] |
|||
| symbol = Вт |
|||
| symbol2 = W |
|||
| extralabel = Розмірність |
|||
| extradata = <math>\mathsf{M\;L^2\;T^{-3} }</math> |
|||
| units1 = [[Основні одиниці SI|основних одиницях SI]] |
|||
| inunits1 = [[кілограм|кг]]⋅[[метр|м]]<sup>2</sup>⋅[[секунда|с]]<sup>−3</sup> |
|||
| units2 = [[СГС|одиницях СГС]] |
|||
| inunits2 = 1×10<sup>7</sup> ерг⋅с<sup>−1</sup>}} |
|||
⚫ | |||
Один ват дорівнює [[потужність|потужності]], при якій [[ |
Один ват дорівнює [[потужність|потужності]], при якій [[Робота (фізика)|робота]] в один [[джоуль]] здійснюється за одну [[секунда|секунду]]: |
||
: '''1 Вт = 1 [[Джоуль|Дж]]/[[Секунда|с]] = 1 [[Ньютон|Н]]·[[Метр|м]]/[[Секунда|с]] = 1 [[Метр|м]]²·[[Кілограм|кг]]·[[Секунда|с]]<sup>−3</sup>'''. |
: '''1 Вт = 1 [[Джоуль|Дж]]/[[Секунда|с]] = 1 [[Ньютон|Н]]·[[Метр|м]]/[[Секунда|с]] = 1 [[Метр|м]]²·[[Кілограм|кг]]·[[Секунда|с]]<sup>−3</sup>'''. |
||
Ват |
Ват — похідна одиниця у SI, а тому визначений із точністю, що залежить від точності визначення основних одиниць: [[метр]]а, [[кілограм]]а і [[секунда|секунди]]. |
||
Ват використовується також для вимірювання активної [[Електрика|електричної]] потужності та потужності [[Тепловий потік|теплового потоку]] або [[потік випромінювання|потоку випромінювання]], що |
Ват використовується також для вимірювання активної [[Електрика|електричної]] потужності та потужності [[Тепловий потік|теплового потоку]] або [[потік випромінювання|потоку випромінювання]], що еквівалентні [[Класична механіка|механічній]] потужності. |
||
Активна електрична потужність величиною 1 |
Активна електрична потужність величиною 1 ват визначається як потужність [[Постійний струм|постійного електричного струму]] з [[сила струму|силою]] 1 [[ампер]] при [[Електрична напруга|напрузі]] 1 [[вольт]]. |
||
Одиниця названа на честь [[Шотландці|шотландського]] [[винахід]]ника [[ |
Одиниця названа на честь [[Шотландці|шотландського]] [[винахід]]ника [[Джеймс Ватт|Джеймса Ватта]] за його вклад у створення [[Парова машина|парового двигуна]] та була ухвалена [[Британська наукова асоціація|Британською науковою асоціацією]] у 1882 р., а на [[Генеральна конференція мір і ваг|11-й Генеральній конференції мір та ваг]] у 1960 р. була включена у SI. |
||
== Кратні |
== Кратні й частинні одиниці == |
||
Десяткові кратні |
Десяткові кратні й частинні одиниці утворюють за допомогою стандартних [[Префікси одиниць вимірювання|префіксів SI]]. |
||
{| align="center" class="standard" |
{| align="center" class="standard" |
||
Рядок 22: | Рядок 36: | ||
|} |
|} |
||
== Перетворення |
== Перетворення на одиниці вимірювання потужності в інших системах == |
||
Ват зв'язаний з іншими одиницями |
Ват зв'язаний з іншими одиницями вимірювання потужності такими співвідношеннями: |
||
: 1 Вт = 10<sup>7</sup> [[ерг]]/[[секунда|с]] |
: 1 Вт = 10<sup>7</sup> [[ерг]]/[[секунда|с]] |
||
: 1 Вт ≈ 0,102 [[кілограм-сила|кгс]]·[[метр|м]]/[[секунда|с]] |
: 1 Вт ≈ 0,102 [[кілограм-сила|кгс]]·[[метр|м]]/[[секунда|с]] |
||
: 1 Вт ≈ 1,36{{e|−3}} [[кінська сила|к. с.]] |
: 1 Вт ≈ 1,36 {{e|−3}} [[кінська сила|к. с.]] |
||
: 1 Вт = 859,8452279 [[калорія|кал]]/[[година|год |
: 1 Вт = 859,8452279 [[калорія|кал]]/[[година|год]] |
||
== Приклади у природі == |
== Приклади у природі == |
||
Рядок 37: | Рядок 51: | ||
! Опис |
! Опис |
||
|- |
|- |
||
! 10 |
! 10<sup>−9</sup> ват |
||
| Потік енергії потужністю приблизно в 1 |
| [[Потік енергії]] потужністю приблизно в 1 нВТ падає на поверхню землі площею 1 м² від зірки яскравістю в +1,4 [[Видима зоряна величина|зоряної величини]]. |
||
|- |
|- |
||
! 5 {{e | -3}} ват |
! 5 {{e | -3}} ват |
||
| Таку потужність (або близьку до неї) мають звичайні |
| Таку потужність (або близьку до неї) мають звичайні [[Лазерна указка|лазерні указки]]. |
||
|- |
|- |
||
! 1 ват |
! 1 ват |
||
| Приблизна потужність передавача звичайного |
| Приблизна потужність передавача звичайного [[Мобільний телефон|мобільного телефону]]. |
||
|- |
|- |
||
! 10³ ват |
! 10³ ват |
||
| Невеликий обігрівач має потужність близько 1 |
| Невеликий обігрівач має потужність близько 1 кВт. Середнє споживання енергії одного домашнього господарства у [[Сполучені Штати Америки|США]] становить приблизно 8900 [[Кіловат-година|кВт·год]] за [[рік]], це відповідає рівномірно споживаної потужності 1 кВт протягом року. |
||
|- |
|- |
||
! 6 {{e | 4}} ват |
! 6 {{e | 4}} ват |
||
| Легковий [[автомобіль]] |
| Легковий [[автомобіль]] із двигуном потужністю 80 [[Кінська сила|кінських сил]] має потужність приблизно рівну 60 кВт. |
||
|- |
|- |
||
! 12 {{e | 6}} ват |
! 12 {{e | 6}} ват |
||
| Електропоїзд |
| Електропоїзд [[TGV TMST|Eurostar]] має потужність близько 12 МВт. |
||
|- |
|- |
||
! 8,2 {{e | 9}} ват |
! 8,2 {{e | 9}} ват |
||
| Електростанція [[Касівадзакі-Каріва]] у місті [[Касівадзакі]] ([[Японія]]), найбільша у світі [[атомна електростанція]], при пікових навантаженнях виробляє 8,212 |
| Електростанція [[Касівадзакі-Каріва]] у місті [[Касівадзакі]] ([[Японія]]), найбільша у світі [[атомна електростанція]], при пікових навантаженнях виробляє 8,212 ГВт електроенергії. |
||
|- |
|- |
||
! 2,24 {{e | 10}} ват |
! 2,24 {{e | 10}} ват |
||
| Найбільша існуюча [[електростанція]] |
| Найбільша існуюча [[електростанція]] [[Три ущелини|Санься (ГЕС Три ущелини)]] ([[Китай]]). Проектна потужність [[Гідроелектростанція|ГЕС]] — 22,4 ГВт електроенергії. |
||
|- |
|- |
||
! 10 <sup> 12 </sup> ват |
! 10 <sup> 12 </sup> ват |
||
| Пікова потужність середнього удару |
| Пікова потужність середнього удару [[Блискавка|блискавки]] приблизно дорівнює 1 ТВт. |
||
|- |
|- |
||
! 1,9 {{e | 12}} ват |
! 1,9 {{e | 12}} ват |
||
| Загальна потужність споживаної [[людство]]м електроенергії у |
| Загальна потужність споживаної [[людство]]м електроенергії у 2007 р. у середньому оцінювалося в 1,95 ТВт; |
||
|- |
|- |
||
! 174 {{e | 15}} ват |
! 174 {{e | 15}} ват |
||
| Виходячи з середньої потужності потоку енергії на поверхні Землі в 1,366 |
| Виходячи з середньої потужності потоку енергії на поверхні Землі в 1,366 кВт/м², загальна потужність потоку енергії [[Сонячна енергія|сонячного випромінювання]], що падає на Землю, приблизно дорівнює 174 ПВт. Таким чином, якби [[Земля]] не перевипромінювала енергію у навколишній простір, [[Питання еквівалентності маси та енергії|вона ставала б важчою на 1,94 кг]] щосекунди. |
||
|- |
|- |
||
! 3,86 {{e | 26}} ват |
! 3,86 {{e | 26}} ват |
||
| Повна потужність випромінювання |
| Повна потужність випромінювання [[Сонце|Сонця]] оцінюється вченими в 386 ЙВт<ref>{{cite web|url=http://www.nineplanets.org/sol.html|title=The Sun on nineplanets.org|language=en|accessdate=2010-04-03|archiveurl=https://www.webcitation.org/618JgLjeI?url=http://nineplanets.org/sol.html|archivedate=2011-08-22|deadurl=no}}</ref>, що більш ніж у два мільярди разів більше, ніж потужність випромінювання, що падає на поверхню Землі. Іншими словами, унаслідок [[Ядерний синтез|термоядерних реакцій]] у центрі Сонця, наше світило щомиті втрачає масу близько 4 000 000 тонн. |
||
|- |
|- |
||
|} |
|} |
||
Рядок 77: | Рядок 91: | ||
== Різниця між поняттями кіловат і кіловат-година == |
== Різниця між поняттями кіловат і кіловат-година == |
||
Через схожість назв кіловат і [[кіловат-годину]] часто плутають у повсякденному вжитку, особливо коли це стосується електроприладів. Однак ці дві одиниці вимірювання стосуються різних фізичних величин. У ватах і, отже, у кіловатах вимірюється [[потужність]], тобто [[кількість]] [[енергія|енергії]], спожита [[прилад]]ом за одиницю [[час]]у. Ват-година і кіловат-година є одиницями вимірювання [[енергія|енергії]], тобто ними визначається не характеристика приладу, а [[кількість]] [[робота (фізика)|роботи]], виконаної цим приладом. |
Через схожість назв кіловат і [[Кіловат-година|кіловат-годину]] часто плутають у повсякденному вжитку, особливо коли це стосується електроприладів. Однак ці дві одиниці вимірювання стосуються різних фізичних величин. У ватах і, отже, у кіловатах вимірюється [[потужність]], тобто [[кількість]] [[енергія|енергії]], спожита [[прилад]]ом за одиницю [[час]]у. Ват-година і кіловат-година є одиницями вимірювання [[енергія|енергії]], тобто ними визначається не характеристика приладу, а [[кількість]] [[робота (фізика)|роботи]], виконаної цим приладом. |
||
Ці дві величини пов'язані |
Ці дві величини пов'язані таким чином. Якщо [[лампа розжарення]] потужністю у 100 Вт працювала протягом 1 години, її робота вимагала 100 Вт·год енергії, або 0,1 кВт·год, а 40-ватна лампочка споживе таку ж [[кількість]] енергії за 2,5 години. [[Потужність]] електростанції вимірюється у мегаватах, але кількість проданої електроенергії буде вимірюватися у кіловат-годинах (мегават-годинах). |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Ват-година]] — одиниця вимірювання [[робота (фізика)|роботи]]. |
* [[Ват-година]] — одиниця вимірювання [[робота (фізика)|роботи]]. |
||
* [[Ватметр]] |
* [[Ватметр]] |
||
Рядок 89: | Рядок 102: | ||
{{примітки}} |
{{примітки}} |
||
== Джерела == |
|||
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190820095306/https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. |date=20 серпня 2019 }} Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин. |
|||
# ''Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедєв А. К.'' Довідник з фізики для інженерів та студентів вищих навчальних закладів / Пер. з 8-го, переробл. і випр. рос. вид. — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2007. — 1040 с. — ISBN 966-692-818-3. |
|||
# ''Біленко І. І.'' Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с. |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
⚫ | |||
{{Електротехніка}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{Refimprove|дата=лютий 2013}} |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Одиниці потужності]] |
[[Категорія:Одиниці потужності]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Похідні одиниці SI]] |
Версія за 07:54, 21 липня 2023
Ват | ||||
Однофазний електродинамічний демонстраційний ватметр системи Бесслера у Музеї науки і технології (Мілан) | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Система одиниць | Похідні одиниці SI | |||
Одиниця | потужності | |||
Позначення | Вт або W | |||
Названа на честь | Джеймс Ватт | |||
Розмірність | ||||
Перерахунок в інші системи | ||||
1 Вт в... | дорівнює... | |||
основних одиницях SI | кг⋅м2⋅с−3 | |||
одиницях СГС | 1×107 ерг⋅с−1 | |||
Ват у Вікісховищі |
Ват (Вт, W, англ. watt) — одиниця вимірювання потужності у SI.
Один ват дорівнює потужності, при якій робота в один джоуль здійснюється за одну секунду:
Ват — похідна одиниця у SI, а тому визначений із точністю, що залежить від точності визначення основних одиниць: метра, кілограма і секунди.
Ват використовується також для вимірювання активної електричної потужності та потужності теплового потоку або потоку випромінювання, що еквівалентні механічній потужності.
Активна електрична потужність величиною 1 ват визначається як потужність постійного електричного струму з силою 1 ампер при напрузі 1 вольт.
Одиниця названа на честь шотландського винахідника Джеймса Ватта за його вклад у створення парового двигуна та була ухвалена Британською науковою асоціацією у 1882 р., а на 11-й Генеральній конференції мір та ваг у 1960 р. була включена у SI.
Кратні й частинні одиниці
Десяткові кратні й частинні одиниці утворюють за допомогою стандартних префіксів SI.
|
Перетворення на одиниці вимірювання потужності в інших системах
Ват зв'язаний з іншими одиницями вимірювання потужності такими співвідношеннями:
Приклади у природі
Величина | Опис |
---|---|
10−9 ват | Потік енергії потужністю приблизно в 1 нВТ падає на поверхню землі площею 1 м² від зірки яскравістю в +1,4 зоряної величини. |
5 × 10 -3 ват | Таку потужність (або близьку до неї) мають звичайні лазерні указки. |
1 ват | Приблизна потужність передавача звичайного мобільного телефону. |
10³ ват | Невеликий обігрівач має потужність близько 1 кВт. Середнє споживання енергії одного домашнього господарства у США становить приблизно 8900 кВт·год за рік, це відповідає рівномірно споживаної потужності 1 кВт протягом року. |
6 × 10 4 ват | Легковий автомобіль із двигуном потужністю 80 кінських сил має потужність приблизно рівну 60 кВт. |
12 × 10 6 ват | Електропоїзд Eurostar має потужність близько 12 МВт. |
8,2 × 10 9 ват | Електростанція Касівадзакі-Каріва у місті Касівадзакі (Японія), найбільша у світі атомна електростанція, при пікових навантаженнях виробляє 8,212 ГВт електроенергії. |
2,24 × 10 10 ват | Найбільша існуюча електростанція Санься (ГЕС Три ущелини) (Китай). Проектна потужність ГЕС — 22,4 ГВт електроенергії. |
10 12 ват | Пікова потужність середнього удару блискавки приблизно дорівнює 1 ТВт. |
1,9 × 10 12 ват | Загальна потужність споживаної людством електроенергії у 2007 р. у середньому оцінювалося в 1,95 ТВт; |
174 × 10 15 ват | Виходячи з середньої потужності потоку енергії на поверхні Землі в 1,366 кВт/м², загальна потужність потоку енергії сонячного випромінювання, що падає на Землю, приблизно дорівнює 174 ПВт. Таким чином, якби Земля не перевипромінювала енергію у навколишній простір, вона ставала б важчою на 1,94 кг щосекунди. |
3,86 × 10 26 ват | Повна потужність випромінювання Сонця оцінюється вченими в 386 ЙВт[2], що більш ніж у два мільярди разів більше, ніж потужність випромінювання, що падає на поверхню Землі. Іншими словами, унаслідок термоядерних реакцій у центрі Сонця, наше світило щомиті втрачає масу близько 4 000 000 тонн. |
Різниця між поняттями кіловат і кіловат-година
Через схожість назв кіловат і кіловат-годину часто плутають у повсякденному вжитку, особливо коли це стосується електроприладів. Однак ці дві одиниці вимірювання стосуються різних фізичних величин. У ватах і, отже, у кіловатах вимірюється потужність, тобто кількість енергії, спожита приладом за одиницю часу. Ват-година і кіловат-година є одиницями вимірювання енергії, тобто ними визначається не характеристика приладу, а кількість роботи, виконаної цим приладом.
Ці дві величини пов'язані таким чином. Якщо лампа розжарення потужністю у 100 Вт працювала протягом 1 години, її робота вимагала 100 Вт·год енергії, або 0,1 кВт·год, а 40-ватна лампочка споживе таку ж кількість енергії за 2,5 години. Потужність електростанції вимірюється у мегаватах, але кількість проданої електроенергії буде вимірюватися у кіловат-годинах (мегават-годинах).
Див. також
- Ват-година — одиниця вимірювання роботи.
- Ватметр
Примітки
- ↑ 6.5.3 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 18. — 41 p.
- ↑ The Sun on nineplanets.org (англ.). Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 3 квітня 2010.
Джерела
- Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
- Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедєв А. К. Довідник з фізики для інженерів та студентів вищих навчальних закладів / Пер. з 8-го, переробл. і випр. рос. вид. — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2007. — 1040 с. — ISBN 966-692-818-3.
- Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.
|
|
|