Францевич Іван Микитович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Aibot (обговорення | внесок)
м →‎Посилання: персони за алфавітом, вікіфікація за допомогою AWB
 
(Не показані 36 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{othernames|Францевич }}
{{othernames|Францевич}}
{{Науковець

|ім'я = Іван Микитович Францевич
{{Картка:Науковець
|зображення = FrantsevychIM19051985.jpg
| ім'я = Іван Микитович Францевич
|зображення_розмір =
| Фото = Frantsevich_IN.jpg
|зображення_підпис =
| портрет =
|дата народження = 3.8.1905
| зображення_розмір =
|місце народження = [[Полтава]]
| зображення_підпис =
| дата народження = [[3 серпня]] [[1905]]
|дата смерті = 14.2.1985
| місце народження = [[Полтава]]
|місце смерті = [[Київ]]
|резиденція =
| дата смерті = [[14 лютого]] [[1985]]
|громадянство =
| місце смерті = [[Київ]]
|національність = [[українець]]
| резиденція =
|галузь = [[фізична хімія]], [[матеріалознавство]]
| громадянство =
|заклад = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський університет]],[[Інститут проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України|Інститут проблем матеріалознавства]]
| національність = [[українець]]
|Alma Mater = [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський університет]]
| галузь = [[фізична хімія]]
|відомий через =
| заклад = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]], [[АН УРСР]]
|звання = [[професор]], [[академік]] [[НАН України]]
| Alma Mater = [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський університет]]
|ступінь =
| відомий через =
|керівник =
| звання = академік
|учні = [[Пилянкевич Олександр Миколайович|О. М. Пилянкевич]], [[Гнесін Георгій Гдалевич|Г. Г. Гнесін]], [[Глинчук Майя Давидівна|М. Д. Глинчук]], [[Курдюмов Олександр В'ячеславович|О. В. Курдюмов]]; Р. Ф. Войтович, В. О. Лавренко, Л. М. Ягупольська; Є. О. Жураковський, С. М. Зубкова, А. В. Бочко, В. В. Лукович; І. Д. Радомисельський, Д. М. Карпинос, М. Д. Смолін, Г. Г. Карюк, Л. Й. Тучинський, Ю. Л. Пилиповський, Г. І. Саввакін, Р. В. Мінакова
| ступінь =
|нагороди =
| керівник =
|примітки =
| учні =
| нагороди = [[Державна премія СРСР]], [[Державна премія УРСР]]
| примітки =
}}
}}
'''Іва́н Мики́тович Фра́нцевич ''' (* [[1905]], [[Полтава]] — † [[1985]], Київ) — радянський фізико-хімік і матеріалознавець. Засновник першого у світі академічного [[Інститут проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України|Інституту металокераміки і спеціальних сплавів]], згодом Інститут проблем матеріалознавства, який має його ім'я. Академік АН України.


== Біографічні відомості ==
'''Іва́н Мики́тович Фра́нцевич ''' (* [[1905]], [[Полтава]] — † [[1985]]) — фізико-хімік і матеріалознавець родом з Полтави. Засновник першого у світі академічного [[Інститут металокераміки і спеціальних сплавів|Інституту металокераміки і спеціальних сплавів]], котрий незабаром було перетворено на [[Інститут проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України|Інститут проблем матеріалознавства]], який носить його ім’я. Академік АН УРСР, [[Герой Соціалістичної Праці]], лауреат [[Державна премія СРСР|Державних премій СРСР]] та УРСР.
[[Файл:AAA 3157.jpg|праворуч|thumb|200 px|Пам'ятний знак у Полтаві.]]
У 1929 році закінчив одночасно хімічний і фізико-математичний факультети [[Харківський інститут народної освіти|Харківського інституту народної освіти]] (сьогодні [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна]]), отримав спеціальність фізико-хіміка — металознавця.


У 1929—1941 роках працював в Українському науково-дослідному інституті металів, Інституті чорної металургії АН УРСР (з 1939 року — заступником директора).
== Біографічні відомості ==
В 1929 році закінчив [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський університет]].
Вже у віці 29 років Івану Микитовичу було присвоєно звання [[професор]]а [[фізична хімія|фізичної хімії]] і тоді ж його обрали членом-кореспондентом [[АН УРСР]].


Одночасно з 1930 р. викладав у Харківському університеті.
Дійсний член АН УРСР (з 1961).

У 1934 році молодому вченому було надано звання професора фізичної хімії і він був обраний членом-кореспондентом АН УРСР.

У 1945—1957 роках Іван Микитович працював завідувачем кафедри [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]].

З 1952 по 1955 рік він керівник самостійної Лабораторії спеціальних сплавів АН УРСР, а з 1955 по 1964 — директор створеного на базі лабораторії Інституту металокераміки і спеціальних сплавів АН УРСР, що в 1964 році отримав назву Інституту проблем матеріалознавства.

З 1973 р. І. М. Францевич — завідувач відділу цього інституту.


Вже у віці 29 років Івану Микитовичу було надано звання [[професор]]а [[фізична хімія|фізичної хімії]] і тоді ж його обрали членом-кореспондентом [[АН УРСР]].
1945–1957 — професор [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]], 1955–1962 — директор Інституту металокераміки і спецстопів, 1962–1973 — Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР, з 1974 — завідувач відділу цього інституту.

Дійсний член АН УРСР (з 1961).


[[Францевич Леонід Іванович]] (*[[3 жовтня]] [[1935]]) — син, член-кореспондент НАН України.
[[Францевич Леонід Іванович]] (*[[3 жовтня]] [[1935]]) — син, член-кореспондент НАН України.


== Праці ==
== Праці ==

Наукові праці Францевича присвячені створенню [[матеріали|матеріалів]], що відзначаються високою [[вогнетривкість|вогнетривкістю]] електроерозійною стійкістю, міцністю та [[зносостійкість|зносостійкістю]], і призначених для праці в особливо складних умовах.
Наукові праці Францевича присвячені створенню [[матеріали|матеріалів]], що відзначаються високою [[вогнетривкість|вогнетривкістю]] електроерозійною стійкістю, міцністю та [[зносостійкість|зносостійкістю]], і призначених для праці в особливо складних умовах.


Одержані вченим результати досліджень узагальнені та викладені більш як у 600 наукових статей, опублікованих у провідних вітчизняних та зарубіжних журналах і у 20 [[монографія]]х, зафіксовані у кількох десятках [[авторське свідоцтво|авторських свідоцтв]] на винаходи і 14 [[патент]]ах, що досі не втратили свого значення.
Одержані вченим результати досліджень узагальнені та викладені більш як у 600 наукових статей, опублікованих у провідних вітчизняних та закордонних журналах і у 20 [[монографія]]х, зафіксовані у кількох десятках [[авторське свідоцтво|авторських свідоцтв]] на винаходи і 14 [[патент]]ах, що досі не втратили свого значення.


== Проблематика досліджень ==
== Проблематика досліджень ==

Іван Францевич зробив внесок у дослідження багатьох актуальних проблем сучасного [[матеріалознавство|матеріалознавства]], який став основою для створення цілої низки нових технологій і матеріалів, що їх гостро потребували різні галузі промисловості.
Іван Францевич зробив внесок у дослідження багатьох актуальних проблем сучасного [[матеріалознавство|матеріалознавства]], який став основою для створення цілої низки нових технологій і матеріалів, що їх гостро потребували різні галузі промисловості.

== Нагороди ==
* [[Герой Соціалістичної Праці]], лауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]] та [[Державні премії УРСР|Державної премії УРСР]].


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Премія НАН України імені І. М. Францевича]]


== Джерела та література ==
* [[Премія імені Івана Францевича НАН України]].
* ''Денисенко Г.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Францевич Іван Микитович] // {{ЕІУ|10|326}}


=== Література ===
=== Література ===

* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
* Вісник НАН України. — 2005. — N 10.


== Посилання ==
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20070310235007/http://beta.nas.gov.ua/ua/FrameNews/Doc/RN_050930.htm Францевич Іван Микитович]

* [https://web.archive.org/web/20130817084215/http://archive.nbuv.gov.ua/institutions/materials/frantsevych.html Францевич Іван Микитович]
[http://beta.nas.gov.ua/ua/FrameNews/Doc/RN_050930.htm]
{{Бібліоінформація}}

{{Герої Соціалістичної Праці}}
[[Категорія:Персоналії Фр]]
{{Портали|Полтавщина|Наука}}
[[Категорія:Українські матеріалознавці]]
[[Категорія:Українські матеріалознавці]]
[[Категорія:Українські винахідники]]
[[Категорія:Українські винахідники]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Науковці Київського університету]]
[[Категорія:Науковці Київського університету]]
[[Категорія:Герої Соціалістичної Праці]]
[[Категорія:Академіки АН УРСР]]
[[Категорія:Академіки НАНУ]]
[[Категорія:Лауреати Державної премії СРСР]]
[[Категорія:Лауреати Державної премії України]]
[[Категорія:Лауреати Державної премії України]]
[[Категорія:Уродженці Полтави]]
[[Категорія:Уродженці Полтави]]
[[Категорія:Народились 1905]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Померли 1985]]
[[Категорія:Науковці, іменем яких названо премії НАН України]]
[[Категорія:Науковці Інституту проблем матеріалознавства НАН України]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]


{{bio-stub}}

[[ru:Францевич, Иван Никитович]]

Поточна версія на 16:50, 2 серпня 2023

Іван Микитович Францевич
Народився3 серпня 1905(1905-08-03)
Полтава
Помер14 лютого 1985(1985-02-14) (79 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
Країна Російська імперія
 СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьвинахідник
Alma materХарківський університет
Галузьфізична хімія, матеріалознавство
ЗакладКиївський університет,Інститут проблем матеріалознавства
Вчене званняпрофесор, академік НАН України
Відомі учніО. М. Пилянкевич, Г. Г. Гнесін, М. Д. Глинчук, О. В. Курдюмов; Р. Ф. Войтович, В. О. Лавренко, Л. М. Ягупольська; Є. О. Жураковський, С. М. Зубкова, А. В. Бочко, В. В. Лукович; І. Д. Радомисельський, Д. М. Карпинос, М. Д. Смолін, Г. Г. Карюк, Л. Й. Тучинський, Ю. Л. Пилиповський, Г. І. Саввакін, Р. В. Мінакова
ЧленствоНАН України
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва»
Сталінська премія 3-го ступеня Сталінська премія Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки заслужений діяч науки і техніки Української РСР

Іва́н Мики́тович Фра́нцевич (* 1905, Полтава — † 1985, Київ) — радянський фізико-хімік і матеріалознавець. Засновник першого у світі академічного Інституту металокераміки і спеціальних сплавів, згодом Інститут проблем матеріалознавства, який має його ім'я. Академік АН України.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]
Пам'ятний знак у Полтаві.

У 1929 році закінчив одночасно хімічний і фізико-математичний факультети Харківського інституту народної освіти (сьогодні Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), отримав спеціальність фізико-хіміка — металознавця.

У 1929—1941 роках працював в Українському науково-дослідному інституті металів, Інституті чорної металургії АН УРСР (з 1939 року — заступником директора).

Одночасно з 1930 р. викладав у Харківському університеті.

У 1934 році молодому вченому було надано звання професора фізичної хімії і він був обраний членом-кореспондентом АН УРСР.

У 1945—1957 роках Іван Микитович працював завідувачем кафедри Київського університету.

З 1952 по 1955 рік він керівник самостійної Лабораторії спеціальних сплавів АН УРСР, а з 1955 по 1964 — директор створеного на базі лабораторії Інституту металокераміки і спеціальних сплавів АН УРСР, що в 1964 році отримав назву Інституту проблем матеріалознавства.

З 1973 р. І. М. Францевич — завідувач відділу цього інституту.

Вже у віці 29 років Івану Микитовичу було надано звання професора фізичної хімії і тоді ж його обрали членом-кореспондентом АН УРСР.

Дійсний член АН УРСР (з 1961).

Францевич Леонід Іванович (*3 жовтня 1935) — син, член-кореспондент НАН України.

Праці

[ред. | ред. код]

Наукові праці Францевича присвячені створенню матеріалів, що відзначаються високою вогнетривкістю електроерозійною стійкістю, міцністю та зносостійкістю, і призначених для праці в особливо складних умовах.

Одержані вченим результати досліджень узагальнені та викладені більш як у 600 наукових статей, опублікованих у провідних вітчизняних та закордонних журналах і у 20 монографіях, зафіксовані у кількох десятках авторських свідоцтв на винаходи і 14 патентах, що досі не втратили свого значення.

Проблематика досліджень

[ред. | ред. код]

Іван Францевич зробив внесок у дослідження багатьох актуальних проблем сучасного матеріалознавства, який став основою для створення цілої низки нових технологій і матеріалів, що їх гостро потребували різні галузі промисловості.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]