Навашин Сергій Гаврилович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 93.183.219.184 до зробленого AtolyBot
(Не показана 21 проміжна версія 15 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
| зображення_розмір = 200пкс
| зображення_розмір = 200пкс
| зображення_підпис = Сергій Навашин
| зображення_підпис = Сергій Навашин
| дата народження = 14.12.1857(2)
| дата народження =
| місце народження = [[Царевщина]], [[Росія]]
| місце народження =
| дата смерті = 10.12.1930
| дата смерті =
| місце смерті = Дитяче Село, [[Пушкін (місто)|Пушкін]], [[Росія]]
| місце смерті =
| резиденція =
| резиденція =
| громадянство = {{RUSold}}, [[РРФСР]]
| громадянство = {{RUSold}}, [[РРФСР]]
| галузь = [[ботаніка]],<br/> [[альгологія]]
| галузь = [[ботаніка]],<br/> [[альгологія]]
| заклад = [[Київський університет]], [[Тбіліський університет]]
| заклад =
| Alma Mater = [[Московський університет]]
| Alma Mater =
| відомий через = [[каріосистематика]], [[цитоембріологія]], відкриття подвійного запліднення покритонасінних рослин.
| відомий через = [[каріосистематика]], [[цитоембріологія]], відкриття подвійного запліднення покритонасінних рослин.
| звання =
| звання =
Рядок 20: Рядок 20:
}}
}}


'''Сергі́й Гаври́лович Нава́шин''' ({{н}} {{ДН|14|12|1857|2}}, с. Царевщина, нині Балтайського району [[Саратовська область|Саратовської області]] — {{†}} [[10 грудня]] [[1930]], Дитяче Село (кол. Царське Село), нині м. [[Пушкін (місто)|Пушкін]] [[Ленінградська область|Ленінградської області]]) — радянський ботанік, [[цитолог]] та ембріолог рослин. Відкрив [[подвійне запліднення]] у [[Покритонасінні|покритонасінних]] рослин ([[1898]]). Заклав основи морфології [[хромосоми|хромосом]] і каріосистематики. Довгий час жив і працював у [[Київ|Києві]], створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин.
'''Сергі́й Гаври́лович Нава́шин''' ({{н}} {{ДН|14|12|1857|2}}, с. Царевщина, нині Балтайського району [[Саратовська область|Саратовської області]] — {{†}} [[10 грудня]] [[1930]], Дитяче Село (кол. Царське Село), нині м. [[Пушкін (місто)|Пушкін]] [[Ленінградська область|Ленінградської області]]) — радянський ботанік, [[цитолог]] та ембріолог рослин. Відкрив [[подвійне запліднення]] у [[Покритонасінні|покритонасінних]] рослин ([[1898]]). Заклав основи морфології [[хромосоми|хромосом]] і каріосистематики. Довгий час жив і працював у [[Київ|Києві]], створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин, послідовниками якої були такі відомі цитоембріологи рослин як [[Мандрик Віра Юріївна|Віра Мандрик]], Юрій Петрус та інші.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Рядок 29: Рядок 29:
[[1874]] року — вступив до Медико-хірургічної академії, де переважно займався хімією у лабораторії [[Олександр Порфирійович Бородін|О. П. Бородіна]].
[[1874]] року — вступив до Медико-хірургічної академії, де переважно займався хімією у лабораторії [[Олександр Порфирійович Бородін|О. П. Бородіна]].


[[1878]] року — переводиться до Московського університету, який закінчує кандидатом у [[1881]] році, захистивши роботу з хімії. Саме тут під впливом лекцій [[Климент Аркадійович Тімірязєв|К. А. Тімірязєва]] та [[Василь Якович Цингер|В. Я. Цингера]] розпочав вивчати ботаніку після курсу хімії, посів місце лаборанта на кафедрі фізіології рослин, та невдовзі ([[1885]]) таку ж посаду у [[Російський державний аграрний університет — МСГА ім. К. А. Тімірязєва|Петровській сільськогосподарській академії]].
[[1878]] року — переводиться до [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Московського університету]], який закінчує кандидатом у [[1881]] році, захистивши роботу з хімії. Саме тут під впливом лекцій [[Климент Аркадійович Тімірязєв|К. А. Тімірязєва]] та [[Василь Якович Цингер|В. Я. Цингера]] розпочав вивчати ботаніку після курсу хімії, посів місце лаборанта на кафедрі [[Фізіологія рослин|фізіології рослин]], та невдовзі ([[1885]]) таку ж посаду у [[Російський державний аграрний університет — МСГА ім. К. А. Тімірязєва|Петровській сільськогосподарській академії]].


=== Київський період ===
=== Київський період ===
[[1894]] року запрошено працювати на кафедру систематики та морфології рослин [[Київський університет|Київського університету]]. Читав курс анатомії, морфології та систематики рослин. Брав участь у будівництві школи у районі Святошино під Києвом, багато часу проводив з дітьми, опікувався справами Київського товариства натуралістів. У [[1894]]–[[1896]] роках працював над дослідженням берези звичайної. Робота «Про звичайну березу і морфологічне значення халазогамії» стала наслідком підготовки дисертації на здобуття ступеня доктора наук. Захист самої дисертації проходив у Одеському університеті [[1896]] року. [[1894]]–[[1914]] роки — працює директором [[Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна|ботанічного саду Київського університету]]. [[1898]] рік — доповідь про дослідження подвійного запліднення у ''Lilium martagon'' L. на засіданні Х з'їзду натуралістів та лікарів. Працює на о. [[Ява (острів)|Ява]].
[[1894]] року запрошено працювати на кафедру систематики та морфології рослин [[Київський університет|Київського університету]]. Читав курс анатомії, морфології та [[Систематика рослин|систематики рослин]]. Брав участь у будівництві школи у районі Святошино під Києвом, багато часу проводив з дітьми, опікувався справами Київського товариства натуралістів. У [[1894]]–[[1896]] роках працював над дослідженням берези звичайної. Робота «Про звичайну березу і морфологічне значення халазогамії» стала наслідком підготовки дисертації на здобуття ступеня доктора наук. Захист самої дисертації проходив у Одеському університеті [[1896]] року. [[1894]]–[[1914]] роки — працює директором [[Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна|ботанічного саду Київського університету]]. [[1898]] рік — доповідь про дослідження подвійного запліднення у ''Lilium martagon'' L. на засіданні Х з'їзду натуралістів та лікарів. Працює на о. [[Ява (острів)|Ява]].

Під керівництвом Навашина в Київському політехнічному інституті працювала Марія Василівна Дорошенко<ref>Руднева Яна Борисовна. [https://cyberleninka.ru/article/n/iz-istorii-vysshego-zhenskogo-obrazovaniya-v-rossiyskoy-imperii-vo-vtoroy-polovine-xix-nachale-xx-veka-po-materialam-kazanskogo-uchebnogo Из истории высшего женского образования в Российской империи во второй половине XIX начале XX века (по материалам Казанского учебного округа)] // Изв. Сарат. ун-та Нов. сер. Сер. История. Международные отношения. 2012. №3{{ref-ru}}</ref>


=== Радянський період ===
=== Радянський період ===
Рядок 41: Рядок 43:
== Наукова діяльність ==
== Наукова діяльність ==
Сергій Гаврилович Навашин працював здебільшого у галузі хімії, а також цитології, ембріології та морфології рослин. Дослідив у [[береза|берези]] механізм проникнення пилкової трубки в насінну бруньку через її підставу — халазу; проходження трубки у вільхи, в'яза, волоського горіха та згодом довів наявність халазогамії і у інших однопокривних рослин. Фундаментальне значення мало відкриття ним у покритонасінних рослин подвійного запліднення, що пояснило природу їх триплоїдного ендосперма, а також природу ксеній. Заклав основи вчення про морфологію хромосом та її таксономічне значення.
Сергій Гаврилович Навашин працював здебільшого у галузі хімії, а також цитології, ембріології та морфології рослин. Дослідив у [[береза|берези]] механізм проникнення пилкової трубки в насінну бруньку через її підставу — халазу; проходження трубки у вільхи, в'яза, волоського горіха та згодом довів наявність халазогамії і у інших однопокривних рослин. Фундаментальне значення мало відкриття ним у покритонасінних рослин подвійного запліднення, що пояснило природу їх триплоїдного ендосперма, а також природу ксеній. Заклав основи вчення про морфологію хромосом та її таксономічне значення.
⚫
== Нагороди та звання ==

⚫
* [[1901]] рік — член-кореспондент Російської АН.
⚫
== Нагороди та премії ==
[[1901]] рік — член-кореспондент Російської АН.
* [[1904]] рік — присудження премії імені Бера.
* [[1908]] рік — член-кореспондент [[Баварська академія наук|Баварської Академії наук]].
[[1904]] рік — присудження премії імені Бера.
⚫
* [[1911]] рік — іноземний член [[Лондонське Ліннеївське товариство|Лондонського Ліннеївського товариства]].
⚫
З [[1908]] року — член-кореспондент Баварської АН.
⚫
* [[1918]] рік — дійсний член Російської АН.
⚫
[[1911]] рік — іноземний член [[Лондонське Ліннеївське товариство|Лондонського Ліннеївського товариства]].
⚫
З [[1918]] року — дійсний член Російської АН.


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrinvest2007/12/129/2.html С. Г. Навашин на who-is-who.com.ua]
* [https://web.archive.org/web/20080112190559/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrinvest2007/12/129/2.html С. Г. Навашин на who-is-who.com.ua]
* [http://www.cybertruffle.org.uk/people/0017916_.htm С. Г. Навашин на cybertruffle.org.uk]
* [http://www.cybertruffle.org.uk/people/0017916_.htm С.&nbsp;Г.&nbsp;Навашин на cybertruffle.org.uk] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110527081442/http://www.cybertruffle.org.uk/people/0017916_.htm |date=27 травня 2011 }}

== Примітки ==
{{reflist}}


{{ac}}
{{ботанік|Navashin|Навашин}}
{{ботанік|Navashin|Навашин}}
{{Biologist-stub}}
{{Biologist-stub}}


[[Категорія:Персоналії:Саратовська область]]
[[Категорія:Українські ботаніки]]
[[Категорія:Українські ботаніки]]
[[Категорія:Українські ембріологи]]
[[Категорія:Українські ембріологи]]
Рядок 66: Рядок 70:
[[Категорія:Академіки Всеукраїнської академії наук]]
[[Категорія:Академіки Всеукраїнської академії наук]]
[[Категорія:Члени Лондонського Ліннеївського товариства]]
[[Категорія:Члени Лондонського Ліннеївського товариства]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]

Версія за 17:25, 2 серпня 2023

Сергій Гаврилович Навашин
Сергій Навашин
Сергій Навашин
Сергій Навашин
Народився2 (14) грудня 1857
Царівщина (Саратовська область), Вольський повітd, Саратовська губернія, Російська імперія
Помер10 грудня 1930(1930-12-10) (72 роки)
Пушкіно, Московська область, РСФРР, СРСР
ПохованняПередєлкінський цвинтарd
Країна Російська імперія, РРФСР
Діяльністьбіолог, ботанік, хімік
Alma materфізико-математичний факультет Московського університетуd
Галузьботаніка,
альгологія
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Тбіліський державний університет
Науковий ступіньдоктор ботаніки
Відомі учніМикола Цингер, Григорій Левицький
Аспіранти, докторантиNikolaĭ Petrovich Krenked
Левицький Григорій Андрійович
Делоне Лев Миколайович
ЧленствоНАН України
Баварська академія наук
Петербурзька академія наук
Академія наук СРСР
Російська академія наук
Відомий завдяки:каріосистематика, цитоембріологія, відкриття подвійного запліднення покритонасінних рослин.
Нагороди
заслужений діяч науки РРФСР
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Навашин Сергій Гаврилович у Вікісховищі

Сергі́й Гаври́лович Нава́шин (нар. 2 (14) грудня 1857(18571214), с. Царевщина, нині Балтайського району Саратовської області — пом. 10 грудня 1930, Дитяче Село (кол. Царське Село), нині м. Пушкін Ленінградської області) — радянський ботанік, цитолог та ембріолог рослин. Відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослин (1898). Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики. Довгий час жив і працював у Києві, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин, послідовниками якої були такі відомі цитоембріологи рослин як Віра Мандрик, Юрій Петрус та інші.

Життєпис

Навчання та життя в Москві

Народився у родині лікаря. Початкову освіту отримав вдома, навчався у Саратівській гімназії.

1874 року — вступив до Медико-хірургічної академії, де переважно займався хімією у лабораторії О. П. Бородіна.

1878 року — переводиться до Московського університету, який закінчує кандидатом у 1881 році, захистивши роботу з хімії. Саме тут під впливом лекцій К. А. Тімірязєва та В. Я. Цингера розпочав вивчати ботаніку після курсу хімії, посів місце лаборанта на кафедрі фізіології рослин, та невдовзі (1885) таку ж посаду у Петровській сільськогосподарській академії.

Київський період

1894 року запрошено працювати на кафедру систематики та морфології рослин Київського університету. Читав курс анатомії, морфології та систематики рослин. Брав участь у будівництві школи у районі Святошино під Києвом, багато часу проводив з дітьми, опікувався справами Київського товариства натуралістів. У 1894–1896 роках працював над дослідженням берези звичайної. Робота «Про звичайну березу і морфологічне значення халазогамії» стала наслідком підготовки дисертації на здобуття ступеня доктора наук. Захист самої дисертації проходив у Одеському університеті 1896 року. 1894–1914 роки — працює директором ботанічного саду Київського університету. 1898 рік — доповідь про дослідження подвійного запліднення у Lilium martagon L. на засіданні Х з'їзду натуралістів та лікарів. Працює на о. Ява.

Під керівництвом Навашина в Київському політехнічному інституті працювала Марія Василівна Дорошенко[1]

Радянський період

Професор Тбіліського (1918–1923) університету. Один із засновників (1923) і перший директор (до 1929) Біологічного інституту ім. Тімірязева в Москві. Академік АН СРСР (1918; член-кореспондент 1901), академік АН УРСР (1924).

Похований в Москві.

Наукова діяльність

Сергій Гаврилович Навашин працював здебільшого у галузі хімії, а також цитології, ембріології та морфології рослин. Дослідив у берези механізм проникнення пилкової трубки в насінну бруньку через її підставу — халазу; проходження трубки у вільхи, в'яза, волоського горіха та згодом довів наявність халазогамії і у інших однопокривних рослин. Фундаментальне значення мало відкриття ним у покритонасінних рослин подвійного запліднення, що пояснило природу їх триплоїдного ендосперма, а також природу ксеній. Заклав основи вчення про морфологію хромосом та її таксономічне значення.

Нагороди та звання

Джерела

Примітки

  1. ↑ Руднева Яна Борисовна. Из истории высшего женского образования в Российской империи во второй половине XIX начале XX века (по материалам Казанского учебного округа) // Изв. Сарат. ун-та Нов. сер. Сер. История. Международные отношения. 2012. №3(рос.)
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Navashin є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Навашин Сергій Гаврилович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [1]
Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ IPNI,  Navashin
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Навашин_Сергій_Гаврилович&oldid=40076859