Старицький Михайло Петрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
397 914 редагувань
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
(Не показані 11 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 29: Рядок 29:


У [[1851]]—[[1856]] рр. хлопець навчався у [[Перша полтавська гімназія|Полтавській гімназії]], яка була на той час однією з найкращих.
У [[1851]]—[[1856]] рр. хлопець навчався у [[Перша полтавська гімназія|Полтавській гімназії]], яка була на той час однією з найкращих.
[[Файл:Старицький Михайло.jpg|міні|250пкс|Михайло Старицький]]
[[Файл:Старицький Михайло.jpg|міні|260x260px|Михайло Старицький]]
[[1858]] р. Михайло Старицький разом з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] вступає до [[Харківський університет|Харківського університету]], а [[1860]] р. родина Лисенків переїздить до [[Київ|Києва]], і Михайло разом із Миколою перевелися на фізико-математичний факультет до [[Київський університет|Київського університету]]. Навчаючись там, обидва стали членами [[Стара громада|Київської (Старої) громади]], яка була об'єднана ідеєю любові до української літератури, мови, музики, історії. Разом з друзями [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайлом Драгомановим]], [[Косач Петро Антонович|Петром Косачем]] відкрили власним коштом недільні школи та бібліотеки, працювали у них.
[[1858]] р. Михайло Старицький разом з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] вступає до [[Харківський університет|Харківського університету]], а [[1860]] р. родина Лисенків переїздить до [[Київ|Києва]], і Михайло разом із Миколою перевелися на фізико-математичний факультет до [[Київський університет|Київського університету]]. Навчаючись там, обидва стали членами [[Стара громада|Київської (Старої) громади]], яка була об'єднана ідеєю любові до української літератури, мови, музики, історії. Разом з друзями [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайлом Драгомановим]], [[Косач Петро Антонович|Петром Косачем]] відкрили власним коштом недільні школи та бібліотеки, працювали у них.


Рядок 40: Рядок 40:
У [[1871]] р. оселився в Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком — вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів». Старицький записував народні пісні, які потім видавав у обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», [[Різдвяна ніч (опера)|«Різдвяна ніч»]], «[[Тарас Бульба (опера)|Тарас Бульба]]», «Утоплена»).
У [[1871]] р. оселився в Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком — вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів». Старицький записував народні пісні, які потім видавав у обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», [[Різдвяна ніч (опера)|«Різдвяна ніч»]], «[[Тарас Бульба (опера)|Тарас Бульба]]», «Утоплена»).


[[17 грудня|5 (17) грудня]] [[1872]] р. в приміщенні початкової школи сестер Марії та [[Русова Софія Федорівна|Софії]] Ліндфорс (на вул. [[Фундуклеївська вулиця (Київ)|Фундуклеївська]], 21) відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві — [[Чорноморці|«Чорноморці»]], автором якої був Микола Лисенко, а постановник опери — Михайло Старицький.
[[17 грудня|5 (17) грудня]] [[1872]] р. в приміщенні початкової школи сестер Марії та [[Русова Софія Федорівна|Софії]] Ліндфорс (на вул. [[Фундуклеївська вулиця (Київ)|Фундуклеївська]], 21) відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві — [[Чорноморці (оперета)|«Чорноморці»]], автором якої був Микола Лисенко, а постановник опери — Михайло Старицький.


[[1878]] р. під тиском імперської влади Старицький припиняє активну громадську діяльність і деякий час, імовірно, мешкає у своєму родовому маєтку. Його перебування в цей період за кордоном, про що йдеться у деяких розвідках, практично нічим не підтверджується. До діяльного суспільного життя письменник повертається [[1880]] р. У [[1883]] та [[1884]] рр. митець видавав український альманах [[Рада (альманах)|«Рада»]] (вийшло два випуски).
[[1878]] р. під тиском імперської влади Старицький припиняє активну громадську діяльність і деякий час, імовірно, мешкає у своєму родовому маєтку. Його перебування в цей період за кордоном, про що йдеться у деяких розвідках, практично нічим не підтверджується. До діяльного суспільного життя письменник повертається [[1880]] р. У [[1883]] та [[1884]] рр. митець видавав український альманах [[Рада (альманах)|«Рада»]] (вийшло два випуски).
Рядок 49: Рядок 49:


У [[1895]] р. митець залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.
У [[1895]] р. митець залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.

⚫
[[File:Михайла Старицького могила.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Могила Михайла Старицького]]
Помер Михайло Старицький від серцевої недуги в Києві [[27 квітня]] [[1904]] р. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 1, 2 ряд).
Помер Михайло Старицький від серцевої недуги в Києві [[27 квітня]] [[1904]] р. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 1, 2 ряд).


Рядок 58: Рядок 58:
Перші твори Старицького були надруковані [[1865]] року. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр.
Перші твори Старицького були надруковані [[1865]] року. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр.


Михайло Старицький переробляв п'єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював об'єднану українську професійну трупу. Так були написані [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Dramas/RizdvjanaNich.html «Різдвяна ніч»], «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», [[Тарас Бульба (опера)|«Тарас Бульба»]], «Циганка Аза», [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Dramas/Chornomorci.html «Чорноморці»], «[[За двома зайцями]]», «По-модньому» та інші.
Михайло Старицький переробляв п'єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював об'єднану українську професійну трупу. Так були написані [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Dramas/RizdvjanaNich.html «Різдвяна ніч»], «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», [[Тарас Бульба (опера)|«Тарас Бульба»]], «Циганка Аза», [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Dramas/Chornomorci.html «Чорноморці»], [[За двома зайцями (п'єса)|«За двома зайцями»]], «По-модньому» та інші.


=== Поезія та переклади ===
=== Поезія та переклади ===
Рядок 67: Рядок 67:
Значною подією було видання [[Гамлет|«Гамлета»]] [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]] в перекладі Старицького ([[1882]]).
Значною подією було видання [[Гамлет|«Гамлета»]] [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]] в перекладі Старицького ([[1882]]).


[[Файл:Starytsky Mykhailo - Nich taka, Gospody.jpg|thumb|Пісня «Ніч така, Господи» Михайла Старицького з віденського видання 1916 року.]]
[[Файл:Starytsky Mykhailo - Nich taka, Gospody.jpg|thumb|Пісня «Ніч така, Господи» Михайла Старицького з віденського видання 1916 року.|591x591пкс]]
Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними соціальними («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема частина поетичної творчості письменника — його інтимна лірика («Монологи про кохання»).
Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними соціальними («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема частина поетичної творчості письменника — його інтимна лірика («Монологи про кохання»).


Рядок 91: Рядок 91:


== Вшанування пам'яті ==
== Вшанування пам'яті ==
⚫
* У [[Київ|Києві]] з [[2002]] року працює [[музей Михайла Старицького]], де драматург мешкав з родиною три останні роки життя<ref>[https://mvduk.kiev.ua/?page_id=73 Сторінка музею Старицького на сайті столичного «Музею видатних діячів української культури»]</ref>.
⚫
[[Файл:Старицький М. П., письменник, меморіальна дошка.jpg|міні|200пкс|Меморіальна дошка в Києві на будинку №&nbsp;28 по [[Вулиця Ярославів Вал|вулиці Ярославів вал]]]]
⚫
* [[Вулиця Старицького|Вулиці, названі ім'ям Михайла Старицького]], існують в багатьох містах [[Україна|України]].
⚫
У [[Київ|Києві]] з [[2002]] року працює [[музей Михайла Старицького]], де драматург мешкав з родиною три останні роки життя<ref>[https://mvduk.kiev.ua/?page_id=73 Сторінка музею Старицького на сайті столичного «Музею видатних діячів української культури»]</ref>.
* У листопаді 2020 року до 180-річчя письменника [[Укрпошта]] випустила марку «Михайло Старицький. 1840–1904» . Дата випуску — 12.11.2020. Тираж — 130 000 прим. Номінальна вартість — 8XV. Номер за каталогом Укрпошти — 1867<ref>{{Cite web|url=https://postmark.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&path=83&product_id=402|title=Аркуш "Михайло Старицький. 1840–1904"}}</ref>. <gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
⚫
[[Вулиця Старицького|Вулиці, названі ім'ям Михайла Старицького]], існують в багатьох містах [[Україна|України]].
Файл:Буша Погруддя Михайлу Старицькому.jpg|Погруддя Михайлу Старицькому в селі [[Буша]]
⚫
Файл:Старицький М. П., письменник, меморіальна дошка.jpg|Меморіальна дошка на [[Вулиця Ярославів Вал|вулиці Ярославів вал]], 28 в Києві
⚫
Файл:Михайла Старицького могила.jpg|Могила Михайла Старицького
</gallery>

[[Файл:Старицький марка.jpg|міні|Аркуш марок «Михайло Старицький. 1840–1904»|200x200пкс]]


== Бібліографія ==
== Бібліографія ==

; П'єси українською мовою
=== Поезія ===
⚫
* Михайло Старицький&nbsp;— [[Тарас Бульба (п'єса Старицького)|Тарас Бульба]]<ref>друга менш поширена назва «Під Дубном»</ref> (1893&nbsp;— 1ша ред. на 5 дій (заборонена цензурою), 1897&nbsp;— 2га ред. на 7 дій (дозволена цензурою))&nbsp;— 1ша редакція на 5 дій 1893 року була заборонена цензурою й не була поставлена, а 2га ред. на 7 дій 1897 року була дозволена цензурою й була поставлена в українському театрі. П'єса вперше надрукована у Москві у 1910 році вже після смерті автора у виданні М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький Драматичні товри Т. III й згодом передрукована у Києві з цього московського видання у 1965 та 1984 роках у 8-томнику Старицького<ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1964">{{Ukrainica logo}} е-бібліотека «Україніка»</small>: Михайло Старицький. [https://web.archive.org/web/20201012231249/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0003977.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1965. 721 стор.: С. 293—364 (п'єса Тарас Бульба), С. 697 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1984">{{Chtyvo.org logo}} е-бібліотека «Chtyvo»</small>: Михайло Старицький. [https://web.archive.org/web/20201012232241/https://shron3.chtyvo.org.ua/Starytskyi/Tvory_v_6_tomakh_T4_Dramatychni_tvory.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1984. 684 стор.: С. 291—356 (п'єса Тарас Бульба), С. 683 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2017">Григорій Самойленко. [https://web.archive.org/web/20201012212023/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/483/1/25.pdf Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Література та культура Полісся. Випуск 88 (за 2017 рік). C. 214—268</ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2018">Григорій Самойленко. [https://web.archive.org/web/20201012210749/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1193/1/САМОЙЛ_Т_БУЛЬБА_макет.pdf Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Григорій Самойленко. Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах: монографія. Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя. 262 стор.: 123—183. ISBN 978-617-527-187-2</ref>
* З давнього зшитку. Пісні і думи (1881; 1883)
* Поезії М. П. Старицького (1908)

=== Проза ===
* [[Облога Буші (Старицький)|Облога Буші]] (1891)
* [[Богдан Хмельницький (трилогія Старицького)|Богдан Хмельницький]]
** Перед бурею (1895; 1897)
** Буря (1896)
** Біля пристані (1897)
* [[Молодість Мазепи (роман)|Молодість Мазепи]] (1898)
* [[Кармелюк (Старицький)|Розбійник Кармелюк]] (1903)

=== Драматургія ===
* [[s:Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)|Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка]] (1872)
* Чорноморці<ref> переробка драматичного твору [[Кухаренко Яків Герасимович|Якова Кухаренка]] «Чорноморський побит на Кубані між 1794 і 1796 роками»</ref> (1872)
* Не судилось (1881)
* Утоплена, або Русалчина ніч<ref>Переробка повісті [[Микола Гоголь|Миколи Гоголя]] «[[Майська ніч, або Потопельниця]]»</ref> (1881)
* Сорочинський ярмарок (1883)
* Різдвяна ніч (1883)
* [[За двома зайцями (п'єса)|За двома зайцями]]<ref>Переробка п'єси [[Іван Нечуй-Левицький|Нечуя-Левицького]] «На кожум'яках»</ref> (1883)
* Крути, та не перекручуй<ref>Переробка п'єси [[Панас Мирний|Панаса Мирного]] «Перемудрив»</ref> (1886)
* Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці (1890)
⚫
* [[Тарас Бульба (п'єса Старицького)|Тарас Бульба]]<ref>друга менш поширена назва «Під Дубном»</ref> (1893; 1897)<ref>1893&nbsp;— 1-ша ред. на 5 дій (заборонена цензурою), 1897&nbsp;— 2-га ред. на 7 дій (дозволена цензурою))</ref>{{refn|group=прим.|name=перша|1-ша редакція на 5 дій 1893 року була заборонена цензурою й не була поставлена, а 2-га ред. на 7 дій 1897 року була дозволена цензурою й була поставлена в українському театрі. П'єса вперше надрукована у Москві у 1910 році вже після смерті автора у виданні М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький Драматичні товри Т. III й згодом передрукована у Києві з цього московського видання у 1965 та 1984 роках у 8-томнику Старицького<ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1964">{{Ukrainica logo}} е-бібліотека «Україніка»</small>: Михайло Старицький. [https://web.archive.org/web/20201012231249/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0003977.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1965. 721 стор.: С. 293—364 (п'єса Тарас Бульба), С. 697 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1984">{{Chtyvo.org logo}} е-бібліотека «Chtyvo»</small>: Михайло Старицький. [https://web.archive.org/web/20201012232241/https://shron3.chtyvo.org.ua/Starytskyi/Tvory_v_6_tomakh_T4_Dramatychni_tvory.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1984. 684 стор.: С. 291—356 (п'єса Тарас Бульба), С. 683 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2017">Григорій Самойленко. [https://web.archive.org/web/20201012212023/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/483/1/25.pdf Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Література та культура Полісся. Випуск 88 (за 2017 рік). C. 214—268</ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2018">Григорій Самойленко. [https://web.archive.org/web/20201012210749/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1193/1/САМОЙЛ_Т_БУЛЬБА_макет.pdf Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Григорій Самойленко. Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах: монографія. Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя. 262 стор.: 123—183. ISBN 978-617-527-187-2</ref>}}
* У темряві (1893)
* Талан (1893)
* [[Богдан Хмельницький (п'єса)|Богдан Хмельницький]] (1897)
* Маруся Богуславка (1899)

=== Переклади ===
* Сербські народні думи і пісні (1876)
* Гамлет, Принц Данський. Трагедія у V діях В. Шекспіра (1882)


== Видання ==
== Видання ==
Рядок 136: Рядок 173:
=== Видання російською мовою ===
=== Видання російською мовою ===
* Богдан Хмельницкий.&nbsp;— К. : Дніпро, 1991. (Кн. 1 : Перед бурей.&nbsp;— 643 с.&nbsp;— ISBN 5-308-01170-2. Кн. 2 : Буря.&nbsp;— 569 с: портр.&nbsp;— ISBN 5-308-01171-0. Кн. З: У пристани.&nbsp;— 622 с&nbsp;— ISBN 5-308-01172-9.)
* Богдан Хмельницкий.&nbsp;— К. : Дніпро, 1991. (Кн. 1 : Перед бурей.&nbsp;— 643 с.&nbsp;— ISBN 5-308-01170-2. Кн. 2 : Буря.&nbsp;— 569 с: портр.&nbsp;— ISBN 5-308-01171-0. Кн. З: У пристани.&nbsp;— 622 с&nbsp;— ISBN 5-308-01172-9.)
[[Файл:М. Старицький і М. Кропивницький.jpg|thumb||right|190px|М. Старицький і [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]]. [[Одеса]], 1884 р.]]
[[Файл:М. Старицький і М. Кропивницький.jpg|thumb|294x294px|М. Старицький і [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]]. [[Одеса]], 1884 р.]]
* Буря.&nbsp;— К. : Молодь, 1961.&nbsp;— 504 с.
* Буря.&nbsp;— К. : Молодь, 1961.&nbsp;— 504 с.
* Кармелюк.&nbsp;— К. Молодь, 1959.&nbsp;— 807 с.
* Кармелюк.&nbsp;— К. Молодь, 1959.&nbsp;— 807 с.
Рядок 157: Рядок 194:
* ''Франко&nbsp;І.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький, ЛНВ, кн. V&nbsp;— VII.&nbsp;— Л. 1902.
* ''Франко&nbsp;І.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький, ЛНВ, кн. V&nbsp;— VII.&nbsp;— Л. 1902.
* ''Пчилка&nbsp;О.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицкий. Памяти товарища. «[[Киевская Старина]]», кн.&nbsp;V&nbsp;— VI&nbsp;— К., 1904.
* ''Пчилка&nbsp;О.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицкий. Памяти товарища. «[[Киевская Старина]]», кн.&nbsp;V&nbsp;— VI&nbsp;— К., 1904.
* Старицикий&nbsp;М. Зо мли минулого. Уривки спогадів, ж.&nbsp;«[[Нова Громада]]», кн.&nbsp;8.&nbsp;— К., 1906.
* Старицикий&nbsp;М. Зо мли минулого. Уривки спогадів, ж.&nbsp;«[[Нова громада (Київ)|Нова Громада]]», кн.&nbsp;8.&nbsp;— К., 1906.
* ''Зеров&nbsp;М.'' Літературна позиція М.&nbsp;Старицького. ж.&nbsp;«[[Життя і Революція]]», кн.&nbsp;6.&nbsp;— К., 1929.
* ''Зеров&nbsp;М.'' Літературна позиція М.&nbsp;Старицького. ж.&nbsp;«[[Життя і Революція]]», кн.&nbsp;6.&nbsp;— К., 1929.
* ''Куриленко&nbsp;Й.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький.&nbsp;— К., 1960.
* ''Куриленко&nbsp;Й.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький.&nbsp;— К., 1960.
Рядок 173: Рядок 210:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Додаткові примітки ==
{{примітки||group=прим.}}


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 202: Рядок 242:
[[Категорія:Письменники-автори історичних романів]]
[[Категорія:Письменники-автори історичних романів]]
[[Категорія:Корифеї українського театру]]
[[Категорія:Корифеї українського театру]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Перекладачі Вільяма Шекспіра]]
[[Категорія:Перекладачі Вільяма Шекспіра]]
[[Категорія:Перекладачі Лесі Українки]]
[[Категорія:Перекладачі Лесі Українки]]

Версія за 17:28, 2 серпня 2023

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старицький.
Старицький Михайло Петрович
Ім'я при народженніСтарицький Михайло Петрович
ПсевдонімМ. Старченко
Народився2 (14) листопада 1839(1839-11-14)
Кліщинці
Помер14 (27) квітня 1904(1904-04-27) (64 роки)
Київ, Російська імперія[1]
ПохованняБайкове кладовище
Громадянство Російська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, драматург, прозаїк, театральний і культурний діяч
Alma materФізико-математичний факультет Київського університетуd
Мова творівукраїнська
Напрямокреалізм
Жанрпісня, роман, п'єса
У шлюбі зСтарицька Софія Віталіївна
ДітиСтарицька Марія Михайлівна, Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна і Стешенко Оксана Михайлівна
CMNS: Старицький Михайло Петрович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Миха́йло Петро́вич Стари́цький (2 (14) листопада 1839(18391114), Кліщинці — 14 (27) квітня 1904, Київ) — український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч. Один з корифеїв українського побутового театру.

Батько української письменниці Людмили Старицької-Черняхівської.

Життєпис

Михайло Старицький у 1863 році

Михайло Старицький народився 2 (14) листопада 1839 р.[2] в селі Кліщинці Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Черкаської області). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 р. померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого двоюрідного дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.

У 1851—1856 рр. хлопець навчався у Полтавській гімназії, яка була на той час однією з найкращих.

Михайло Старицький

1858 р. Михайло Старицький разом з Миколою Лисенком вступає до Харківського університету, а 1860 р. родина Лисенків переїздить до Києва, і Михайло разом із Миколою перевелися на фізико-математичний факультет до Київського університету. Навчаючись там, обидва стали членами Київської (Старої) громади, яка була об'єднана ідеєю любові до української літератури, мови, музики, історії. Разом з друзями Михайлом Драгомановим, Петром Косачем відкрили власним коштом недільні школи та бібліотеки, працювали у них.

У 1861 р. Старицький та Лисенко провели новорічні свята на Полтавщині у свого товариша, автора гімну України Павла Чубинського. Пішки мандрували Україною, збирали фольклор. Коли в травні 1861 р. було перепоховання Т. Шевченка, київські студенти Михайло Драгоманов, Петро Косач, Тадей Рильський, Микола Лисенко та Михайло Старицький упряглися в траурний віз і Ланцюговим мостом, а потім Дніпровською набережною доправили його до церкви Різдва на Подолі. Того ж року, повертається до рідного села, щоб вступити у володіння батьківською спадщиною.

У 1862 р. одружився із молодшою на 9 років рідною сестрою троюрідного брата Миколи Лисенка Софією Віталіївною. Молодих обвінчав батюшка в сусідньому селі, додавши два роки Софії й один рік Михайлові.

Михайло Старицький

1864 р. повертається до Київського університету, але навчається вже на правничому факультеті. 1865 р. закінчує навчання у Київському університеті.

У 1871 р. оселився в Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком — вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів». Старицький записував народні пісні, які потім видавав у обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»).

5 (17) грудня 1872 р. в приміщенні початкової школи сестер Марії та Софії Ліндфорс (на вул. Фундуклеївська, 21) відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві — «Чорноморці», автором якої був Микола Лисенко, а постановник опери — Михайло Старицький.

1878 р. під тиском імперської влади Старицький припиняє активну громадську діяльність і деякий час, імовірно, мешкає у своєму родовому маєтку. Його перебування в цей період за кордоном, про що йдеться у деяких розвідках, практично нічим не підтверджується. До діяльного суспільного життя письменник повертається 1880 р. У 1883 та 1884 рр. митець видавав український альманах «Рада» (вийшло два випуски).

У серпні 1883 року Михайлу Старицькому було запропоновано очолити першу національну професійну трупу, більш відому як Театр корифеїв. Згаданий колектив у жовтні 1882 року створив у Єлисаветграді Марко Кропивницький, який і надалі продовжував виконувати в ньому обов'язки режисера. Старицького запросили до театру передусім як мецената, і він повністю виконав свою шляхетну місію. Драматург, як відомо, продав свій маєток у Карлівці та майже всі виручені кошти потратив на потреби трупи[3]. Актори трупи Старицького отримували гонорари більші, ніж на імператорській сцені, мали найкращі декорації та костюми. Театр Старицького гастролював по всій Росії з величезним успіхом.

1885 р. через низку причин Старицький залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів.

У 1895 р. митець залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.

Помер Михайло Старицький від серцевої недуги в Києві 27 квітня 1904 р. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1, 2 ряд).

1948 р. на могилі був залізний (простий, трубчастий) хрест, пофарбований у блакитний колір і на ньому була табличка жовто-блакитного кольору з написом «Нехай Україна у щасті буя, у тім нагорода і втіха моя» із поеми «Morituri».

Творчість

На відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві, 1903 рік. Зліва направо: Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко

Перші твори Старицького були надруковані 1865 року. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр.

Михайло Старицький переробляв п'єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював об'єднану українську професійну трупу. Так були написані «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Чорноморці», «За двома зайцями», «По-модньому» та інші.

Поезія та переклади

Поетичну творчість Старицький розпочав перекладами з Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Миколи Некрасова, Генріха Гейне, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича, сербських пісень та ін.

Одночасно писав оригінальні поезії, друкуючи їх у галицьких періодичних виданнях. У Києві були надруковані казки Ганса Крістіана Андерсена в його перекладі (псевдонім М. Стариченко) (1873)[4], «Сербські народні думи і пісні» (1876), збірка поезій «З давнього зшитку. Пісні і думи» (1881 — 1883) та інші.

Значною подією було видання «Гамлета» Вільяма Шекспіра в перекладі Старицького (1882).

Пісня «Ніч така, Господи» Михайла Старицького з віденського видання 1916 року.

Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними соціальними («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема частина поетичної творчості письменника — його інтимна лірика («Монологи про кохання»).

Деякі ліричні поезії Старицького стали народними піснями («Ніч така, Господи, місячна, зоряна», «Ох і де ти, зіронько та вечірняя», «Туман хвилями лягає»).

Драматургія

Великий внесок зробив Старицький в українську драматургію. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п'єс, Старицький написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893).

Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890).

Особливе значення мають його історичні драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899).

В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.

Проза

Михайло Старицький в останні роки життя

В останні роки свого життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші» (1894), романи «Перед бурею» (1897), «Молодість Мазепи» (1898), «Розбійник Кармелюк» (1903) та інші російською мовою.

«Розбійник Кармелюк» вперше опубліковано в газеті «Московский листок», окремою книгою цей роман вийшов у Москві 1908 року. Українською мовою роман виходив у Львові (1909—1910) та у Чернівцях (1927). У 1927–1928 р.р. під назвою «Кармелюк» роман вийшов у Києві за редакцією Л. М. Старицької. У 1957 та у 1959 роках роман з незначними скороченнями видавало видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь». 1965 р. цей роман випустило видавництво «Дніпро» російською мовою під назвою «Разбойник Кармелюк», а 1971 року — українською мовою під назвою «Кармелюк».

Родина

Дочки — Людмила (1868–1941), Оксана (1875–1942) і Марія (1865–1930) — також були видатними діячами української культури. Син Юрій (пом. 1936) був юристом, ще одна дочка Ольга померла одинадцятилітньою.

Вшанування пам'яті

Аркуш марок «Михайло Старицький. 1840–1904»

Бібліографія

Поезія

  • З давнього зшитку. Пісні і думи (1881; 1883)
  • Поезії М. П. Старицького (1908)

Проза

Драматургія

Переклади

  • Сербські народні думи і пісні (1876)
  • Гамлет, Принц Данський. Трагедія у V діях В. Шекспіра (1882)

Видання

Видання українською мовою

Суперобкладинка восьмитомного видання творів М. П. Старицького

Т. 1. — Вінніпег: Тризуб, 1960. — 289 с. Т. 2. — Вінніпег: Тризуб, 1961. — 286 с. Т. 3. — Вінніпег: Тризуб, 1962. — 286 с.

Видання російською мовою

  • Богдан Хмельницкий. — К. : Дніпро, 1991. (Кн. 1 : Перед бурей. — 643 с. — ISBN 5-308-01170-2. Кн. 2 : Буря. — 569 с: портр. — ISBN 5-308-01171-0. Кн. З: У пристани. — 622 с — ISBN 5-308-01172-9.)
М. Старицький і М. Кропивницький. Одеса, 1884 р.
  • Буря. — К. : Молодь, 1961. — 504 с.
  • Кармелюк. — К. Молодь, 1959. — 807 с.
  • Крест жизни. — К. : Гослитиздат Украины, 1956.
  • Перед бурей. — К. Молодь, 1960. — 679 с.
  • Повести и рассказы. — К. : Дніпро, 1986. — 434 с.
  • Разбойник Кармелюк. — К. : Дніпро, 1988. — 686 с.— ISBN 5-308-00209-6.
  • Руина. — X. : Фолио, 2008. — 538 с. — ISBN 978-966-03-4248-4.
  • Стихи. — М. : Худож. лит., 1965. — 183 с.
  • У пристани. — К. : Молодь, 1962. — 676 с.
  • Пьесы. — Львів ; М. : Искусство, 1958. — 603 с.

Література

  • Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 814—815.
  • Жадько Віктор. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 72-74, 107—110, 120, 129, 266.
  • Жадько Віктор. У пам'яті Києва: столичний некрополь письменників. — К., 2007. — С. 2, 11, 47, 51, 122, 377.
  • Жадько Віктор. Український некрополь. — К., 2005. — С. 297.
  • Лазанська Т. І. Старицький Михайло Петрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 811. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Франко І. М. П. Старицький, ЛНВ, кн. V — VII. — Л. 1902.
  • Пчилка О. М. П. Старицкий. Памяти товарища. «Киевская Старина», кн. V — VI — К., 1904.
  • Старицикий М. Зо мли минулого. Уривки спогадів, ж. «Нова Громада», кн. 8. — К., 1906.
  • Зеров М. Літературна позиція М. Старицького. ж. «Життя і Революція», кн. 6. — К., 1929.
  • Куриленко Й. М. П. Старицький. — К., 1960.
  • Поезія М. П. Старицького: Жанрові та образно-стильові особливості / І. В. Левчик ; відп. ред. М. Т. Яценко. — К. : Наукова думка, 1990. — 122 с.
  • Сокирко Л. М. П. Старицький, ж. «Літературна критика», ч. 11 — 12. — К., 1940;
  • Скрипник І. Михайло Петрович Старицький. У кн. Матеріали до вивчення історії української літератури, т. III. — К., 1960;
  • Сокирко Л. М. П. Старицький. Критико-біографічний нарис. — К., 1960;
  • Комишанченко М. Михайло Старицький. — К., 1968.
  • Бібліографія у словнику «Українські письменники», т. III, 1963. — С. 169—192;
  • Разбойник Кармелюк. — К.: Дніпро, 1988. — С. 680—681.
  • Старицький М. Твори у шести томах. — К.: Дніпро, 1988. — т. 1 . — С. 6-11.
  • Новиков А. Український театр і  драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст.: монографія / Анатолій Олександрович Новиков. — Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. — 412 с.
  • Київ. Енциклопедія. / В. Г. Абліцов. — К.: Видавництво «Фенікс». 2016. — 288 с.

Примітки

  1. ↑ Старицкий Михаил Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Кравцов А. М. Метричний запис про народження та хрещення Михайла Петровича Старицького (до 180-річчя з дня народження). Сіверянський літопис. 2019. № 4—5. С. 223—230.
  3. ↑ Див.: Новиков А. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст.: монографія / Анатолій Олександрович Новиков. – Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. – С. 133 - 135.
  4. ↑ Казки Андерсена з короткою ёго життєписью. — Київ, 1873.
  5. ↑ Сторінка музею Старицького на сайті столичного «Музею видатних діячів української культури»
  6. ↑ Аркуш "Михайло Старицький. 1840–1904".
  7. ↑ переробка драматичного твору Якова Кухаренка «Чорноморський побит на Кубані між 1794 і 1796 роками»
  8. ↑ Переробка повісті Миколи Гоголя «Майська ніч, або Потопельниця»
  9. ↑ Переробка п'єси Нечуя-Левицького «На кожум'яках»
  10. ↑ Переробка п'єси Панаса Мирного «Перемудрив»
  11. ↑ друга менш поширена назва «Під Дубном»
  12. ↑ 1893 — 1-ша ред. на 5 дій (заборонена цензурою), 1897 — 2-га ред. на 7 дій (дозволена цензурою))
  13. ↑ Шаблон:Ukrainica logo е-бібліотека «Україніка»: Михайло Старицький. Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1965. 721 стор.: С. 293—364 (п'єса Тарас Бульба), С. 697 (примітка про Тараса Бульбу)
  14. ↑ Шаблон:Chtyvo.org logo е-бібліотека «Chtyvo»: Михайло Старицький. Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1984. 684 стор.: С. 291—356 (п'єса Тарас Бульба), С. 683 (примітка про Тараса Бульбу)
  15. ↑ Григорій Самойленко. Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння) // Література та культура Полісся. Випуск 88 (за 2017 рік). C. 214—268
  16. ↑ Григорій Самойленко. Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння) // Григорій Самойленко. Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах: монографія. Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя. 262 стор.: 123—183. ISBN 978-617-527-187-2

Додаткові примітки

  1. ↑ 1-ша редакція на 5 дій 1893 року була заборонена цензурою й не була поставлена, а 2-га ред. на 7 дій 1897 року була дозволена цензурою й була поставлена в українському театрі. П'єса вперше надрукована у Москві у 1910 році вже після смерті автора у виданні М. П. Старицький Драматичні товри Т. III й згодом передрукована у Києві з цього московського видання у 1965 та 1984 роках у 8-томнику Старицького[13][14][15][16]

Посилання

S:
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Старицький_Михайло_Петрович&oldid=40077352