Тюбетейка: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: sr:Тубетејка |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5 |
||
(Не показані 18 проміжних версій 16 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Tajik Tubeteika-1.jpg|міні|270пкс|Таджицька тюбетейка з «мигдалевидним» візерунком]] |
[[Файл:Tajik Tubeteika-1.jpg|міні|270пкс|Таджицька тюбетейка з «мигдалевидним» візерунком]] |
||
[[Файл:Tubeteika.JPG|міні|270пкс|Казахська тюбетейка зі «скотарським» орнаментом]] |
[[Файл:Tubeteika.JPG|міні|270пкс|Казахська тюбетейка зі «скотарським» орнаментом]] |
||
'''Тюбете́йка''' ({{lang-tt| |
'''Тюбете́йка''' ({{lang-tt|түбәтәй, tübätäy}}, {{lang-ky|тебетей}}, {{lang-kk|топы}} або ''тақія'', {{lang-tm|tahya}}, {{lang-uz|doʻppi, дўппи}}, {{lang-tg|тӯппӣ}}, {{lang-ug|dopa}}, {{lang-crh|taqiye, такъие}}) — [[головний убір]], що являє собою маленьку шапочку різної форми, зазвичай на підкладці, поширений у народів [[Середня Азія|Середньої Азії]] та в окремих [[Тюрки|тюркських народів]] поза цим регіоном ([[кримські татари]]). |
||
== Назва == |
== Назва == |
||
Слово «тюбетейка» походить від [[Тюркські мови|тюркського]] «тюбе/тебе/тепа/топи», що в |
Слово «тюбетейка» походить від [[Тюркські мови|тюркського]] «тюбе/тебе/тепа/топи», що в перекладі означає «вершина, верхівка». Водночас, у [[Туркмени|туркменів]] цей головний убір називається ''тах'я'', в [[Казахи|казахів]] його подеколи іменують ''такия'', а [[кримські татари]] — ''так'іє''<ref>[http://www.ccssu.crimea.ua/crimea/etno/ethnos/crim_tat/index.htm#m22 Кримські татари (етнографія)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070419212529/http://www.ccssu.crimea.ua/crimea/etno/ethnos/crim_tat/index.htm#m22 |date=2007-04-19 }} на [http://www.ccssu.crimea.ua/ Вебпортал Таврійського Національного університету] {{ref-ru}}</ref>. |
||
Інша назва російського походження — «[[скуфія|скуфейка]]»<ref>[http://www.krimoved.crimea.ua/zuev.html Василий Зуев. ''Выписка из путешественных записок Василья Зуева, касающихся до полуострова Крыма. 1782 г.'']</ref>. |
|||
== Виготовлення і носіння == |
== Виготовлення і носіння == |
||
Тюбетейку роблять з декількох шарів [[Тканина|тканини]], які прошивають [[шовк]]овими або [[Бавовна|бавовняними]] нитками. Використовують шаблон. На готовому головному уборі прошивають візерунки. Майстри, що робили тюбетейки, завжди цінувалися. Майстринями гаптування тюбетейок були зазвичай жінки. |
Тюбетейку роблять з декількох шарів [[Тканина|тканини]], які прошивають [[шовк]]овими або [[Бавовна|бавовняними]] нитками. Використовують шаблон. На готовому головному уборі прошивають візерунки. Майстри, що робили тюбетейки, завжди цінувалися. Майстринями гаптування тюбетейок були зазвичай жінки. |
||
Це універсальний головний убір — його носять чоловіки, жінки (окрім молодиць і жінок похилого віку, тобто лише дівчата) і діти. Зазвичай тюбетейки прикрашені візерунками, подеколи вишивкою, гаптуванням, [[бісер]]ом. Якщо чоловічі тюбетейки здебільшого двокольорові — переважно білий або світлий орнамент на темному (чорному) тлі, то жіночі тюбетейки можуть бути різнокольорові. |
Це універсальний головний убір — його носять чоловіки, жінки (окрім молодиць і жінок похилого віку, тобто лише дівчата) і діти. Зазвичай тюбетейки прикрашені візерунками, подеколи вишивкою, гаптуванням, [[бісер]]ом. Якщо чоловічі тюбетейки здебільшого двокольорові — переважно білий або світлий орнамент на темному (чорному) тлі, то жіночі тюбетейки можуть бути різнокольорові. |
||
Тюбетейки носили |
Тюбетейки носили цілий рік — улітку лише тюбетейку, а взимку на покриту тюбетейкою голову надягали теплий зимовий головний убір. |
||
== Розмаїття, історія та сучасність == |
== Розмаїття, історія та сучасність == |
||
Тюбетейки виявляють багате |
Тюбетейки виявляють багате розмаїття у формах — вони можуть бути квадратні або круглі, гостроверхі або пласкі. Різноманітним був і матеріал, з якого виготовляли тюбетейки — [[шовк]], [[оксамит]], [[сатин]], сукно і навіть [[Ситець (тканина)|ситець]]. Географічно тюбетейки також дуже сильно різняться. |
||
Так, найпоширенішою узбецькою (мала також назву ''дуппі'') і таджицькою тюбетейкою була чотиригранна, звужувана догори. Найчастішими мотивами гаптувань в узбеків і таджиків були квітковий або мигдалевидний так званий ''бодом'' — мигдалина із зігнутим вусиком, що повторюється на гранях тюбетейки; популярними були й орнаменти з геометричних фігур. У казахів і подеколи в рівнинних [[Киргизи|киргизів]], навпаки, візерунок мав скотарські елементи — переплетені роги. Молоді туркменки носили тах'ю зі [[Срібло|срібними]] підвісками. |
Так, найпоширенішою узбецькою (мала також назву ''дуппі'') і таджицькою тюбетейкою була чотиригранна, звужувана догори. Найчастішими мотивами гаптувань в узбеків і таджиків були квітковий або мигдалевидний так званий ''бодом'' — мигдалина із зігнутим вусиком, що повторюється на гранях тюбетейки; популярними були й орнаменти з геометричних фігур. У казахів і подеколи в рівнинних [[Киргизи|киргизів]], навпаки, візерунок мав скотарські елементи — переплетені роги. Молоді туркменки носили тах'ю зі [[Срібло|срібними]] підвісками. |
||
Чоловічі тюбетейки завжди |
Чоловічі тюбетейки завжди скромніші за жіночі. Окремі щедро і коштовно розшиті тюбетейки є справжніми витворами народного [[Декоративно-ужиткове мистецтво|декоративно-ужиткового мистецтва]]. |
||
За давнини тюбетейка відігравала роль оберегу. Вважали, що головний убір здатний уберегти свого господаря від недоброго погляду і навіть дії лихих сил. До тюбетейки ставились із обережністю, а старий головний убір було заборонено викидати або віддавати іншій особі. |
За давнини тюбетейка відігравала роль оберегу. Вважали, що головний убір здатний уберегти свого господаря від недоброго погляду і навіть дії лихих сил. До тюбетейки ставились із обережністю, а старий головний убір було заборонено викидати або віддавати іншій особі. |
||
Найпопулярнішими тюбетейки були й лишаються в [[Узбеки|узбеків]], [[Таджики|таджиків]], [[Туркмени|туркменів]], [[Уйгури|уйгурів]], частково в [[Казахи|казахів]], а також у тюрків [[Поволжя]] — [[Татари| |
Найпопулярнішими тюбетейки були й лишаються в [[Узбеки|узбеків]], [[Таджики|таджиків]], [[Туркмени|туркменів]], [[Уйгури|уйгурів]], частково в [[Казахи|казахів]], а також у тюрків [[Поволжя]] — [[Татари|татар]]. |
||
== |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== Література == |
== Література == |
||
⚫ | |||
{{Головні убори}} |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Головні убори]] |
[[Категорія:Головні убори]] |
||
Рядок 39: | Рядок 42: | ||
[[Категорія:Культура Казахстану]] |
[[Категорія:Культура Казахстану]] |
||
[[Категорія:Культура Туркменістану]] |
[[Категорія:Культура Туркменістану]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Кримськотатарська культура]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Татарський одяг]] |
||
[[bg:Тюбетейка]] |
|||
[[en:Tubeteika]] |
|||
[[es:Tubeteika]] |
|||
[[lt:Tiubeteika]] |
|||
[[mrj:Тюбетейкы]] |
|||
[[nl:Tubeteika]] |
|||
[[pl:Tiubietiejka]] |
|||
[[ru:Тюбетейка]] |
|||
[[sr:Тубетејка]] |
|||
[[tt:Tübätäy]] |
Поточна версія на 14:58, 18 серпня 2023
Тюбете́йка (тат. түбәтәй, tübätäy, кирг. тебетей, каз. топы або тақія, туркм. tahya, узб. doʻppi, дўппи, тадж. тӯппӣ, уйг. dopa, крим. taqiye, такъие) — головний убір, що являє собою маленьку шапочку різної форми, зазвичай на підкладці, поширений у народів Середньої Азії та в окремих тюркських народів поза цим регіоном (кримські татари).
Слово «тюбетейка» походить від тюркського «тюбе/тебе/тепа/топи», що в перекладі означає «вершина, верхівка». Водночас, у туркменів цей головний убір називається тах'я, в казахів його подеколи іменують такия, а кримські татари — так'іє[1].
Інша назва російського походження — «скуфейка»[2].
Тюбетейку роблять з декількох шарів тканини, які прошивають шовковими або бавовняними нитками. Використовують шаблон. На готовому головному уборі прошивають візерунки. Майстри, що робили тюбетейки, завжди цінувалися. Майстринями гаптування тюбетейок були зазвичай жінки.
Це універсальний головний убір — його носять чоловіки, жінки (окрім молодиць і жінок похилого віку, тобто лише дівчата) і діти. Зазвичай тюбетейки прикрашені візерунками, подеколи вишивкою, гаптуванням, бісером. Якщо чоловічі тюбетейки здебільшого двокольорові — переважно білий або світлий орнамент на темному (чорному) тлі, то жіночі тюбетейки можуть бути різнокольорові.
Тюбетейки носили цілий рік — улітку лише тюбетейку, а взимку на покриту тюбетейкою голову надягали теплий зимовий головний убір.
Тюбетейки виявляють багате розмаїття у формах — вони можуть бути квадратні або круглі, гостроверхі або пласкі. Різноманітним був і матеріал, з якого виготовляли тюбетейки — шовк, оксамит, сатин, сукно і навіть ситець. Географічно тюбетейки також дуже сильно різняться.
Так, найпоширенішою узбецькою (мала також назву дуппі) і таджицькою тюбетейкою була чотиригранна, звужувана догори. Найчастішими мотивами гаптувань в узбеків і таджиків були квітковий або мигдалевидний так званий бодом — мигдалина із зігнутим вусиком, що повторюється на гранях тюбетейки; популярними були й орнаменти з геометричних фігур. У казахів і подеколи в рівнинних киргизів, навпаки, візерунок мав скотарські елементи — переплетені роги. Молоді туркменки носили тах'ю зі срібними підвісками.
Чоловічі тюбетейки завжди скромніші за жіночі. Окремі щедро і коштовно розшиті тюбетейки є справжніми витворами народного декоративно-ужиткового мистецтва.
За давнини тюбетейка відігравала роль оберегу. Вважали, що головний убір здатний уберегти свого господаря від недоброго погляду і навіть дії лихих сил. До тюбетейки ставились із обережністю, а старий головний убір було заборонено викидати або віддавати іншій особі.
Найпопулярнішими тюбетейки були й лишаються в узбеків, таджиків, туркменів, уйгурів, частково в казахів, а також у тюрків Поволжя — татар.
- Исаева Е. Л. Средняя Азия. (серія: «Обычаи народов мира») — М.: «Мир книги», 2009. — С. 54-55, 160–162 (Туркменские традиции и магия головного убора) (рос.)