Шульга Валерій Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показано 5 проміжних версій цього користувача)
Рядок 15: Рядок 15:
}}
}}
{{Othernames|Шульга (прізвище){{!}}Шульга}}
{{Othernames|Шульга (прізвище){{!}}Шульга}}
'''Шульга Валерій Михайлович''' ([[16 серпня]] [[1944]] року, [[Красноград]] - {{ДС|2|11|2022}}) — український радіофізик і радіоастроном, начальник відділу міліметрової радіоастрономії і заступник директора [[Радіоастрономічний інститут НАН України|Радіоастрономічного інституту НАН України]], професор [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна]]. Академік [[Національна академія наук України|НАН України]], лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії УРСР]] (1989) і [[Премія НАН України імені М. П. Барабашова|премії НАНУ ім. М. П. Барабашова]] (2001).
'''Шульга Валерій Михайлович''' ([[16 серпня]] [[1944]] року, [[Красноград]] — {{ДС|2|11|2022}}) — український радіофізик і радіоастроном, начальник відділу міліметрової радіоастрономії і заступник директора [[Радіоастрономічний інститут НАН України|Радіоастрономічного інституту НАН України]], професор [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна]]. Академік [[Національна академія наук України|НАН України]], лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії УРСР]] (1989) і [[Премія НАН України імені М. П. Барабашова|премії НАНУ ім. М. П. Барабашова]] (2001).


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився 16 серпня 1944 року в місті [[Красноград]] Харківської області<ref name="vo" />.
Народився 16 серпня 1944 року в місті [[Красноград]] Харківської області<ref name="vo" />.


1966 року закінчив радіофізичний факультет [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]], а 1969 року — аспірантуру Харківського університету. В 1970-1972 роках працював молодшим науковим співробітником [[Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України|Інституту радіофізики та електроніки]]. 1972 року захистив у Харківському університеті кандидатську дисертацію "Спін-решітчаста релаксація і нагрівання фононів в кристалах рубіна і сапфіра"<ref name="vo" />.
1966 року закінчив радіофізичний факультет [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]], а 1969 року&nbsp;— аспірантуру Харківського університету. В 1970—1972 роках працював молодшим науковим співробітником [[Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України|Інституту радіофізики та електроніки]]. 1972 року захистив у Харківському університеті кандидатську дисертацію «Спін-решітчаста релаксація і нагрівання фононів в кристалах рубіна і сапфіра»<ref name="vo" />.


В 1972-1976 роках працював асистентом в Харківському університеті, а в 1976-1986 роках - старшим науковим співробітником [[Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України|Інституту радіофізики та електроніки]]. Від 1986 року був завідувачем лабораторією [[Радіоастрономічний інститут НАН України|Радіоастрономічного інституту]], а від 1991 року - завідувачем відділом. 1988 року захистив докторську дисертацію "Нерівноважні і інвертовані стану спінових систем в парамагнетиках з підвищеною концентрацією магнітних центрів і квантове посилення в міліметровому діапазоні". З 1996 року був заступником директора Радіоастрономічного інституту з наукової роботи<ref name="vo" />.
В 1972—1976 роках працював асистентом в Харківському університеті, а в 1976—1986 роках&nbsp;— старшим науковим співробітником [[Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України|Інституту радіофізики та електроніки]]. Від 1986 року був завідувачем лабораторією [[Радіоастрономічний інститут НАН України|Радіоастрономічного інституту]], а від 1991 року&nbsp;— завідувачем відділом. 1988 року захистив докторську дисертацію «Нерівноважні і інвертовані стану спінових систем в парамагнетиках з підвищеною концентрацією магнітних центрів і квантове посилення в міліметровому діапазоні». З 1996 року був заступником директора Радіоастрономічного інституту з наукової роботи<ref name="vo">[http://ukr-vo.org/personalities/index.php?b&6&lit=%D8&idp=637 Шульга Валерій Михайлович], Ukrainian Virtual Observatory</ref>.


Від 1992 року за сумісництвом працював професором кафедри квантової радіофізики [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]]<ref name="vo">[http://ukr-vo.org/personalities/index.php?b&6&lit=%D8&idp=637 Шульга Валерій Михайлович], Ukrainian Virtual Observatory</ref>.
Від 1992 року за сумісництвом працював професором кафедри квантової радіофізики [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]]<ref name="univ"/>.


4 грудня 1997 року був обраний [[член-кореспондент|членом-кореспондентом]] [[НАНУ]], а 6 травня 2006 року – академіком НАНУ<ref name="necr"/>.
⚫
Помер 2 листопада 2022 року<ref name="vo" />.

⚫
Помер 2 листопада 2022 року<ref name="necr"/>.


== Наукова діяльність ==
== Наукова діяльність ==
Основні напрями наукових досліджень Шульги включали квантову радіофізику, радіоастрономію ближнього та далекого космосу, фізичні принципи роботи радіотелескопів, радіозондування природних та штучних обʼєктів, астрофізику високих енергій, будова Всесвіту, фізику магнітних явищ, фізику низьких температур, космічне і астрономічне приладобудування<ref name="vo"/>.
Основні напрями наукових досліджень Шульги включали квантову радіофізику, радіоастрономію ближнього та далекого космосу, фізичні принципи роботи радіотелескопів, радіозондування природних та штучних об'єктів, астрофізику високих енергій, будова Всесвіту, фізику магнітних явищ, фізику низьких температур, космічне і астрономічне приладобудування<ref name="vo"/>.


Шульга створив найбільший високочастотний [[мазер]] з рекордними характеристиками за чутливістю, розробив високочутливі приймачі в міліметровому, сантиметровому та дециметровому діапазонах, розпочав в Україні багаточастотні спектральні дослідження радіовипромінювання областей [[зореутворення]]. Він з'ясував причину просвітління [[Сегнетоелектрики|сегнетоелектриків]] в оптичному діапазоні при [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовому]] й [[Нейтрон|нейтронному]] опромінюванні, а для парамагнетиків з домішками іонів групи заліза при наднизьких температурах він першим дослідив спін-фононні взаємодії на надвисоких частотах. 2008 року він брав участь у виконанні програми [[Національна академія наук України|НАНУ]] „Дослідження раннього Всесвіту, прихованої маси і темної енергії (Космомікрофізика)”<ref name="quant-rad">{{cite web |url=http://quant.univer.kharkov.ua/sostav/ua/shulga_ua.htm |title=Шульга Валерій Михайлович |author= |date= |website=Кафедра Квантової Радіофізики |publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=21 серпня 2023}}</ref>.
Шульга створив найбільший високочастотний [[мазер]] з рекордними характеристиками за чутливістю, розробив високочутливі приймачі в міліметровому, сантиметровому та дециметровому діапазонах, розпочав в Україні багаточастотні спектральні дослідження радіовипромінювання областей [[зореутворення]]. Він з'ясував причину просвітління [[Сегнетоелектрики|сегнетоелектриків]] в оптичному діапазоні при [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовому]] й [[нейтрон]]ному опромінюванні, а для парамагнетиків з домішками іонів групи заліза при наднизьких температурах він першим дослідив спін-фононні взаємодії на надвисоких частотах. 2008 року він брав участь у виконанні програми [[Національна академія наук України|НАНУ]] «Дослідження раннього Всесвіту, прихованої маси і темної енергії (Космомікрофізика)»<ref name="univ">{{cite web |url=http://quant.univer.kharkov.ua/sostav/ua/shulga_ua.htm |title=Шульга Валерій Михайлович |author= |date= |website=Кафедра Квантової Радіофізики |publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=21 серпня 2023}}</ref>.


Був заступником головного редактора журналу [[Радіофізика і радіоастрономія|«Радіофізика і радіоастрономія»]], віце-президентом [[Українське фізичне товариство|Українського фізичного товариства]] (1999—2004), членом Експертної ради [[Вища атестаційна комісія України|Вищої атестаційної комісії України]], членом спеціалізованої ради із захисту дисертацій. Підготував 3 кандидатів наук<ref name="quant-rad"/>.
Був заступником головного редактора журналу [[Радіофізика і радіоастрономія|«Радіофізика і радіоастрономія»]], віце-президентом [[Українське фізичне товариство|Українського фізичного товариства]] (1999—2004), членом Експертної ради [[Вища атестаційна комісія України|Вищої атестаційної комісії України]], членом спеціалізованої ради із захисту дисертацій. Підготував 3 кандидатів наук<ref name="univ"/>.


== Відзнаки ==
== Відзнаки ==


* [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державна премія УРСР]] (1989)
* [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державна премія УРСР]] (1989)
* [[Премія НАН України імені М. П. Барабашова|Премія НАН України ім. М. П. Барабашова]] за серію робіт «Дослідження спектрів та змінності космічного радіо-випромінювання в міліметровому діапазоні на радіотелескопі РТ-22» (2001)
* [[Премія НАН України імені М. П. Барабашова|Премія НАН України ім. М. П. Барабашова]] за серію робіт «Дослідження спектрів та змінності космічного радіо-випромінювання в міліметровому діапазоні на радіотелескопі РТ-22» (2001)
* [[Заслужений діяч науки і техніки України]] (2004)<ref name="quant-rad"/>
* [[Заслужений діяч науки і техніки України]] (2004)<ref name="univ"/>
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III ступеня (2008)<ref name="necr">{{cite web |url=https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9580 |title=Повідомлення НАН України |author= |date= |website=[[національна академія наук України]] |publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=21 серпня 2023}}</ref>
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III ступеня (2008)<ref name="necr">{{cite web |url=https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9580 |title=Повідомлення НАН України |author= |date= |website=[[Національна академія наук України]] |publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=21 серпня 2023}}</ref>
* На честь науковця названо астероїд [[31363 Шульга]]<ref>[https://minorplanetcenter.net/db_search/show_object?object_id=31363 (31363) Shulga = 1998 VS44 = 1999 CU158 = 2001 QK25], Minor Planet Center</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 15:11, 22 серпня 2023

Шульга Валерій Михайлович
Народився16 серпня 1944(1944-08-16)
Красноград
Помер2 листопада 2022(2022-11-02) (78 років)
КраїнаСРСР, Україна
Alma materХДУ ім. А. М. Горького
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шульга.

Шульга Валерій Михайлович (16 серпня 1944 року, Красноград — 2 листопада 2022) — український радіофізик і радіоастроном, начальник відділу міліметрової радіоастрономії і заступник директора Радіоастрономічного інституту НАН України, професор Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Академік НАН України, лауреат Державної премії УРСР (1989) і премії НАНУ ім. М. П. Барабашова (2001).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 серпня 1944 року в місті Красноград Харківської області[1].

1966 року закінчив радіофізичний факультет Харківського університету, а 1969 року — аспірантуру Харківського університету. В 1970—1972 роках працював молодшим науковим співробітником Інституту радіофізики та електроніки. 1972 року захистив у Харківському університеті кандидатську дисертацію «Спін-решітчаста релаксація і нагрівання фононів в кристалах рубіна і сапфіра»[1].

В 1972—1976 роках працював асистентом в Харківському університеті, а в 1976—1986 роках — старшим науковим співробітником Інституту радіофізики та електроніки. Від 1986 року був завідувачем лабораторією Радіоастрономічного інституту, а від 1991 року — завідувачем відділом. 1988 року захистив докторську дисертацію «Нерівноважні і інвертовані стану спінових систем в парамагнетиках з підвищеною концентрацією магнітних центрів і квантове посилення в міліметровому діапазоні». З 1996 року був заступником директора Радіоастрономічного інституту з наукової роботи[1].

Від 1992 року за сумісництвом працював професором кафедри квантової радіофізики Харківського університету[2].

4 грудня 1997 року був обраний членом-кореспондентом НАНУ, а 6 травня 2006 року – академіком НАНУ[3].

Помер 2 листопада 2022 року[3].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні напрями наукових досліджень Шульги включали квантову радіофізику, радіоастрономію ближнього та далекого космосу, фізичні принципи роботи радіотелескопів, радіозондування природних та штучних об'єктів, астрофізику високих енергій, будова Всесвіту, фізику магнітних явищ, фізику низьких температур, космічне і астрономічне приладобудування[1].

Шульга створив найбільший високочастотний мазер з рекордними характеристиками за чутливістю, розробив високочутливі приймачі в міліметровому, сантиметровому та дециметровому діапазонах, розпочав в Україні багаточастотні спектральні дослідження радіовипромінювання областей зореутворення. Він з'ясував причину просвітління сегнетоелектриків в оптичному діапазоні при ультрафіолетовому й нейтронному опромінюванні, а для парамагнетиків з домішками іонів групи заліза при наднизьких температурах він першим дослідив спін-фононні взаємодії на надвисоких частотах. 2008 року він брав участь у виконанні програми НАНУ «Дослідження раннього Всесвіту, прихованої маси і темної енергії (Космомікрофізика)»[2].

Був заступником головного редактора журналу «Радіофізика і радіоастрономія», віце-президентом Українського фізичного товариства (1999—2004), членом Експертної ради Вищої атестаційної комісії України, членом спеціалізованої ради із захисту дисертацій. Підготував 3 кандидатів наук[2].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Шульга Валерій Михайлович, Ukrainian Virtual Observatory
  2. ↑ а б в г Шульга Валерій Михайлович. Кафедра Квантової Радіофізики. Процитовано 21 серпня 2023.
  3. ↑ а б в Повідомлення НАН України. Національна академія наук України. Процитовано 21 серпня 2023.
  4. ↑ (31363) Shulga = 1998 VS44 = 1999 CU158 = 2001 QK25, Minor Planet Center

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шульга_Валерій_Михайлович&oldid=40209219