Дніпровсько-Бузький лиман: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м →Література: +портали |
Немає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів) | |||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
'''Дніпровсько-Бузький лиман''' — відкритий олігогалинний [[лиман]] в північній частині [[Чорне море|Чорного моря]], на теренах [[Херсонська область|Херсонської]] і [[Миколаївська область|Миколаївської]] областей [[Україна|України]]. Головний порт на лимані — [[Очаків]]. |
'''Дніпровсько-Бузький лиман''' — відкритий олігогалинний [[лиман]] в північній частині [[Чорне море|Чорного моря]], на теренах [[Херсонська область|Херсонської]] і [[Миколаївська область|Миколаївської]] областей [[Україна|України]]. Головний порт на лимані — [[Очаків]]. |
||
Складається з витягнутого в субширотному напрямку [[Дніпровський лиман|Дніпровського лиману]] (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого [[Бузький лиман|Бузького лиману]], витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6—7 м, найбільша — 12 м (т. зв. [[Станіслав ( |
Складається з витягнутого в субширотному напрямку [[Дніпровський лиман|Дніпровського лиману]] (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого [[Бузький лиман|Бузького лиману]], витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6—7 м, найбільша — 12 м (т. зв. [[Станіслав (Херсонський район)|Станіславська яма]]). |
||
Дніпровсько-Бузький лиман утворився під час [[Трансгресія (геологія)|трансгресії]] [[Чорне море|Чорного моря]] у нижній течії [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]]. З Чорним морем лиман з'єднується [[Кінбурнська протока|протокою]] 3,6 км завширшки (між [[Очаковський мис|Очаківським мисом]] та [[Кінбурнська коса|Кінбурнською косою]]). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне — здебільшого, високі (до 20—35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-[[черепашка|мушлеві]] [[коса (географія)|коси]]. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними [[мул]]ами. |
Дніпровсько-Бузький лиман утворився під час [[Трансгресія (геологія)|трансгресії]] [[Чорне море|Чорного моря]] у нижній течії [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]]. З Чорним морем лиман з'єднується [[Кінбурнська протока|протокою]] 3,6 км завширшки (між [[Очаковський мис|Очаківським мисом]] та [[Кінбурнська коса|Кінбурнською косою]]). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне — здебільшого, високі (до 20—35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-[[черепашка|мушлеві]] [[коса (географія)|коси]]. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними [[мул]]ами. |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
Поверхневий [[стік]] у [[лиман]] складається зі стоку таких [[річка|річок]]<ref name="літ.2">[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]]. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. — ISBN 5-11004522-4</ref>: [[Дніпро (річка)|Дніпро]] — 93,5 %; [[Південний Буг]] — 5,7 %; [[Інгул]] — 0,5 %; [[Інгулець (річка)|Інгулець]] — 0,3 %. |
Поверхневий [[стік]] у [[лиман]] складається зі стоку таких [[річка|річок]]<ref name="літ.2">[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]]. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. — ISBN 5-11004522-4</ref>: [[Дніпро (річка)|Дніпро]] — 93,5 %; [[Південний Буг]] — 5,7 %; [[Інгул]] — 0,5 %; [[Інгулець (річка)|Інгулець]] — 0,3 %. |
||
Середня [[солоність]] води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]] — близько 2 ‰)<ref name="літ.2"/>. |
Середня [[солоність]] води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]] — близько 2 ‰(Каховське водосховище підірване російськими загарбниками 6 червня 2023 року. Коли каховська вода увійшла до лиману, то вода стала тимчасово прісною.))<ref name="літ.2"/>. |
||
Але в різних районах лиману, в залежності від переважання [[прісні води|прісних]] річкових чи [[морська вода|морських]] водних мас, солоність відрізняється: |
Але в різних районах лиману, в залежності від переважання [[прісні води|прісних]] річкових чи [[морська вода|морських]] водних мас, солоність відрізняється: |
||
* східний район ([[Дніпровський лиман|дніпровський]]) — 1—3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ — за значних попусків з Каховського водосховища); |
* східний район ([[Дніпровський лиман|дніпровський]]) — 1—3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ — за значних попусків з колишнього Каховського водосховища); |
||
* центральний — 1—6 ‰; |
* центральний — 1—6 ‰; |
||
* західний — 1—11 ‰; |
* західний — 1—11 ‰; |
||
Рядок 47: | Рядок 47: | ||
Близько 25—30 % річного стоку [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]] використовується на [[зрошення]] та [[водопостачання]], що обумовлює збільшення [[солоність|солоності]] води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та [[нерест]]у окремих видів промислових [[риби|риб]], а також життя річкових видів [[фітопланктон|фіто]]- і [[зоопланктон]]у. |
Близько 25—30 % річного стоку [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]] використовується на [[зрошення]] та [[водопостачання]], що обумовлює збільшення [[солоність|солоності]] води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та [[нерест]]у окремих видів промислових [[риби|риб]], а також життя річкових видів [[фітопланктон|фіто]]- і [[зоопланктон]]у. |
||
Залишки відмерлої рослинності перестали виноситися з водойм, почали накопичуватися, загнивати, зменшуючи вміст кисню, одночасно погіршуючи умови існування риби, особливо її мальків. |
|||
Але і це ще не все. Бо ще й погіршення хімічного складу води… Воно спричиняється некерованим і непідзвітним скидом неочищених або погано очищених промислових і комунальних стоків, які значно погіршують газовий режим водойми.<ref>{{Cite web|title=Дніпровсько-Бузький лиман - mykolaiv.name|url=https://mykolaiv.name/uk/eternal-2349-dniprovsko-buzkij-liman|date=2022-09-01|accessdate=2022-09-20|language=uk}}</ref> |
|||
Дніпровсько-Бузький лиман має важливе [[транспорт]]не та рибопромислове значення; його узбережжя — [[рекреація|рекреаційний]] район. |
Дніпровсько-Бузький лиман має важливе [[транспорт]]не та рибопромислове значення; його узбережжя — [[рекреація|рекреаційний]] район. |
||
Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]], укріплення й [[озеленення]] [[узбережжя]]. Частина [[акваторія|акваторії]] Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]]. |
Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]], укріплення й [[озеленення]] [[узбережжя]]. Частина [[акваторія|акваторії]] Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]]. |
||
Через порти Миколаївської області транспортується трохи менше ніж 30% всього українського зерна. Своєю чергою це призводить до великого корабельного потоку в акваторії. Але проблема, яка спонукала створення маяків у Миколаївській області – це Дніпро-Бузький лиман. Він досить мілководний, через що до портів в області не вдається безпечно підійти навіть невеликим судам. Вони можуть натрапити на мілину. Кораблі змушені рухатися каналом, який повний поворотів (колін), які приховують у собі безліч каверз. Саме для орієнтирів у цих колінах було створено маяки. І біля Очакова вони найнеобхідніші. Оскільки на цьому відрізку найнебезпечніші повороти лиману, що ведуть до виходу у відкрите море.<ref>{{Cite web|title=Очаків: курортна зона Миколаївщини з багатою історією - mykolaiv.name|url=https://mykolaiv.name/uk/eternal-3176-ochakiv-kurortna-zona-mykolayivshhyny-z-bagatoyu-istoriyeyu|date=2022-11-23|accessdate=2022-11-29|language=uk}}</ref> |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
Версія за 17:20, 23 серпня 2023
![]() | |
Супутниковий знімок Дніпровсько-Бузького лиману | |
46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д.Координати: 46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д. | |
Частина від | Чорне море |
---|---|
складники | Дніпровський лиман і Бузький лиман |
Море | Чорне море |
Прибережні країни | ![]() *Миколаївська область *Херсонська область |
Регіон | Херсонська область Миколаївська область |
Довжина | 63 км |
Ширина | 17 км |
Площа | 800 км² |
Середня глибина | 4-6 м |
Максимальна глибина | 12 м |
Об'єм | 3 000 000 000 кубічний метр км³ |
Вливаються | |
Міста та поселення | Очаків, Миколаїв |
ідентифікатори і посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r9419998 ·R |
![]() | |
![]() |
Дніпровсько-Бузький лиман — відкритий олігогалинний лиман в північній частині Чорного моря, на теренах Херсонської і Миколаївської областей України. Головний порт на лимані — Очаків.
Складається з витягнутого в субширотному напрямку Дніпровського лиману (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого Бузького лиману, витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6—7 м, найбільша — 12 м (т. зв. Станіславська яма).
Дніпровсько-Бузький лиман утворився під час трансгресії Чорного моря у нижній течії Дніпра та Південного Бугу. З Чорним морем лиман з'єднується протокою 3,6 км завширшки (між Очаківським мисом та Кінбурнською косою). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне — здебільшого, високі (до 20—35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.
Поверхневий стік у лиман складається зі стоку таких річок[1]: Дніпро — 93,5 %; Південний Буг — 5,7 %; Інгул — 0,5 %; Інгулець — 0,3 %.
Середня солоність води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови Каховського водосховища — близько 2 ‰(Каховське водосховище підірване російськими загарбниками 6 червня 2023 року. Коли каховська вода увійшла до лиману, то вода стала тимчасово прісною.))[1].
Але в різних районах лиману, в залежності від переважання прісних річкових чи морських водних мас, солоність відрізняється:
- східний район (дніпровський) — 1—3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ — за значних попусків з колишнього Каховського водосховища);
- центральний — 1—6 ‰;
- західний — 1—11 ‰;
- бузький — 2—10 ‰.
Найбільші показники солоності характерні для періоду липень — грудень, коли скорочуються попуски з Каховського водосховища.
Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна солоність придонних шарів 4,3 ‰).
Близько 25—30 % річного стоку Дніпра та Південного Бугу використовується на зрошення та водопостачання, що обумовлює збільшення солоності води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та нересту окремих видів промислових риб, а також життя річкових видів фіто- і зоопланктону.
Залишки відмерлої рослинності перестали виноситися з водойм, почали накопичуватися, загнивати, зменшуючи вміст кисню, одночасно погіршуючи умови існування риби, особливо її мальків.
Але і це ще не все. Бо ще й погіршення хімічного складу води… Воно спричиняється некерованим і непідзвітним скидом неочищених або погано очищених промислових і комунальних стоків, які значно погіршують газовий режим водойми.[2]
Дніпровсько-Бузький лиман має важливе транспортне та рибопромислове значення; його узбережжя — рекреаційний район.
Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з Каховського водосховища, укріплення й озеленення узбережжя. Частина акваторії Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах Чорноморського біосферного заповідника.
Через порти Миколаївської області транспортується трохи менше ніж 30% всього українського зерна. Своєю чергою це призводить до великого корабельного потоку в акваторії. Але проблема, яка спонукала створення маяків у Миколаївській області – це Дніпро-Бузький лиман. Він досить мілководний, через що до портів в області не вдається безпечно підійти навіть невеликим судам. Вони можуть натрапити на мілину. Кораблі змушені рухатися каналом, який повний поворотів (колін), які приховують у собі безліч каверз. Саме для орієнтирів у цих колінах було створено маяки. І біля Очакова вони найнеобхідніші. Оскільки на цьому відрізку найнебезпечніші повороти лиману, що ведуть до виходу у відкрите море.[3]
Посилання
- ↑ а б Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. — ISBN 5-11004522-4
- ↑ Дніпровсько-Бузький лиман - mykolaiv.name (укр.). 1 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
- ↑ Очаків: курортна зона Миколаївщини з багатою історією - mykolaiv.name (укр.). 23 листопада 2022. Процитовано 29 листопада 2022.
Література
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії — К.: Ніка-Центр, 2012. — 312 с. — ISBN 978-966-521-559-2.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дніпровсько-Бузький лиман |
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |