Синюха блакитна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alfashturm (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 18 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Speciesbox
{{Taxobox
| name = ''Синюха блакитна''
| name = Синюха блакитна
| image = Polemonium_caeruleum_nf.jpg
| image = Polemonium_caeruleum_nf.jpg
| image_width = 225px
| image_width = 270px
| image_caption =
| image_caption =
| regnum = [[Plantae]]
| genus = Polemonium
| species = caeruleum
| divisio = [[Magnoliophyta]]
| authority = [[Карл Лінней|L.]], 1753
| classis = [[Magnoliopsida]]
| subclassis = [[Asteridae]]
| ordo = [[Ericales]]
| familia = [[Polemoniaceae]]
| genus = ''[[Polemonium]]''
| species = '''''P. caeruleum'''''
| binomial = ''Polemonium caeruleum''
| binomial_authority = [[Johann Friedrich Adam|Адам]]
}}
}}


'''Синю́ха блаки́тна''' (''Polemonium caeruleum'') — рослина родини [[синюхові|синюхових]] (''[[Polemoniaceae]]'').
'''Синю́ха блаки́тна''', '''синюха голуба''', '''синюха звичайна'''<ref name="Кобів">{{Кобів|Polemonium|caeruleum}}</ref> (''Polemonium caeruleum'')&nbsp;— рослина родини [[синюхові|синюхових]] (''[[Polemoniaceae]]'').


== Опис ==
Цвіте в другій половині [[літо|літа]] синіми або ліловими квітами. Застосовують [[стебло|стебла]], [[квітка|квітки]] й [[листя]] (збирають під час [[цвітіння]]), а також [[кореневище|кореневища]] (збирають [[осінь|восени]]).
[[Багаторічник|Багаторічна]] [[трав'яниста рослина]]. [[Стебло]] високе, до 1 м заввишки, самотнє. Листки чергові: нижні — черешкові, верхні — сидячі, непарнопірчасті, які складаються з 17—21 продовгувато-яйцеподібних загострених листочків.


Квітки великі, п'ятироздільні, зібрані в китицю. Привабливого блакитного, іноді білястого кольору, хоча трапляються й зовсім білі. [[Нектарник]]и розміщені з внутрішнього боку в основі [[Пелюстка|пелюсток]]. Цвіте рослина на другому році життя, з кінця травня по липень. Виділяє багато нектару і [[Пилок|пилку]]. Через гарний колір квітів, тривале цвітіння та лікарські властивості можна вирощувати у квітниках.<ref>{{cite book
== Ботанічна характеристика ==
| прізвище1 = Алексєєнко Ф. М.
| ім'я1 =
| автор-посилання1 =
| прізвище2 = Бабич І. А.
| ім'я2 =
| автор-посилання2 =
| прізвище3 = Дмитренко Л. І.
| прізвище4 = Мегедь О. Г.
| прізвище5 = Нестероводський В. А.
| прізвище6 = Савченко Я. М.
| прізвище7 =
| редактор1-прізвище = Кузьміна М. Ф.
| редактор1-ім'я =
| редактор1-посилання =
| редактор2-прізвище = Радько М. К.
| редактор2-ім'я =
| редактор2-посилання =
| інші =
| назва = Виробнича енциклопедія бджільництва
| тип =
| видання =
| серія =
| том =
| дата =
| рік-оригіналу =
| рік = 1966
| місяць =
| видавець = Київ «Урожай»
| розміщення =
| мовою = українською
| сторінка = 406
| сторінки =
}}</ref>


[[Багаторічник|Багаторічна]] [[трав'яниста рослина]]. [[Стебло]] високе, до 1 м заввишки, самотнє. Листки чергові: нижні — черешкові, верхні — сидячі, непарнопірчасті, які складаються з 17—21 продовгувато-яйцеподібного загостреного листочка. Квітки блакитні, привабливі, іноді білясті, трапляються й зовсім білі. Цвіте рослина в червні—липні. Кореневища товсті, корені надто густі, ниткоподібні, жовто-бурого кольору, іноді білуваті.
Кореневища товсті, корені надто густі, ниткоподібні, жовто-бурого кольору, іноді білуваті.


Цвіте в другій половині [[літо|літа]] синіми або ліловими квітами.
Росте синюха блакитна на лісових галявинах, вологих [[лука (рослинність)|лука]]х, по берегах річок, стариць, у [[долина]]х. Поширена на [[Полісся|Поліссі]] та в [[Лісостеп]]у. Уведена у культуру.


Росте синюха блакитна на лісових галявинах, вологих [[лука (рослинність)|луках]], по берегах річок, стариць, у [[долина]]х. Поширена на [[Полісся|Поліссі]] та в [[Лісостеп]]у. Уведена у культуру. Отруйна для худоби.
'''Сировина'''. Для медичного використання заготовляють кореневища з коренями рослини, які викопують або рано навесні або пізно восени. Їх ретельно миють холодною водою, подрібнюють і сушать у теплих просторих приміщеннях, які добре провітрюються. Зберігають у щільній паперовій тарі.


=== Сировина ===
Синюха — потужне рослинне заспокійливе. Росте на [[ліс]]ових [[галявина]]х, [[берег]]ах [[річка|річок]], вкритих лісом [[схил]]ах [[гори|гір]] та серед [[чагарник]]ів.
Для медичного застосування використовують [[стебло|стебла]], [[квітка|квітки]] й [[листя]] (збирають під час [[цвітіння]]), а також [[кореневище|кореневища]] з коренями рослини, які викопують або рано навесні або пізно восени. Їх ретельно миють холодною водою, подрібнюють і сушать у теплих просторих приміщеннях, які добре провітрюються. Зберігають у щільній паперовій тарі.


Синюха — потужне рослинне заспокійливе. Росте на [[ліс]]ових [[галявина]]х, [[берег]]ах [[річка|річок]], вкритих лісом [[схил]]ах [[гори|гір]] та серед [[чагарник]]ів.
'''Хімічний склад'''. У кореневищах і коренях синюхи блакитної знайдені тритерпенові [[сапонін]]и (20—30 %), смола (1,28 %), [[органічні кислоти]], жирні та [[леткі олії]], [[ліпіди]], [[білки]], [[крохмаль]].


=== Хімічний склад ===
== Дія, застосування ==
У кореневищах і коренях синюхи блакитної знайдені тритерпенові [[сапонін]]и (20—30 %), смола (1,28 %), [[органічні кислоти]], жирні та [[леткі олії]], [[ліпіди]], [[білки]], [[крохмаль]].


== Дія, застосування ==
Відхаркувальна, седативна, гіпохолестеринемічна, протисудомна.
Відхаркувальна, седативна, гіпохолестеринемічна, протисудомна.
Препарати синюхи блакитної застосовують для лікування гострих та хронічних запальних недуг верхніх дихальних шляхів, [[сухоти|сухот]], при нервово-психічних потрясіннях; загальному [[атеросклероз]]і, а також кардіо- та церебросклерозах, [[епілепсія|епілепсії]], тетанії, виразковій недузі шлунку та [[дванадцятипала кишка|дванадцятипалої кишки]].
Препарати синюхи блакитної застосовують для лікування гострих та хронічних запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, туберкульозу, при нервово-психічних потрясіннях; загальному [[атеросклероз]]і, а також кардіо- та церебросклерозах, [[епілепсія|епілепсії]], тетанії, виразковій хворобі шлунку та [[дванадцятипала кишка|дванадцятипалої кишки]].


== Медичне застосування ==
== Медичне застосування ==

Синюха застосовується при захворюваннях верхніх [[дихальні шляхи|дихальних шляхів]] як відхаркувальний засіб, а також як заспокійливе при різного роду нервових і психічних захворюваннях. Це найефективніший фітотерапевтичний засіб при безсонні. [[Корінь]] цієї рослини викопують у [[вересень|вересні]].
Синюха застосовується при захворюваннях верхніх [[дихальні шляхи|дихальних шляхів]] як відхаркувальний засіб, а також як заспокійливе при різного роду нервових і психічних захворюваннях. Це найефективніший фітотерапевтичний засіб при безсонні. [[Корінь]] цієї рослини викопують у [[вересень|вересні]].


Протипоказана синюха при підвищеному [[згортання крові|згортанні крові]].
Протипоказана синюха при підвищеному [[згортання крові|згортанні крові]].


;Настій синюхи:
=== Настій синюхи ===
Готування: залити 6—8&nbsp;г здрібнених корінь рослини 1 склянкою окропу, настояти 2 години.<br />
Готування: залити 6—8&nbsp;г здрібнених корінь рослини 1 склянкою окропу, настояти 2 години.<br/>
Застосування: пити по 1 ст. ложці 3—5 разів у день після їжі.<br />
Застосування: пити по 1 ст. ложці 3—5 разів у день після їжі.

;Відвар синюхи:
=== Відвар синюхи ===
Готування: залити 3—6&nbsp;г коріння 1 склянкою гарячої води, кип'ятити 20—30 хвилин.<br />
Готування: залити 3—6&nbsp;г коріння 1 склянкою гарячої води, кип'ятити 20—30 хвилин.<br/>
Застосування: пити по 1 ст. ложці 3—5 разів у день після їжі.
Застосування: пити по 1 ст. ложці 3—5 разів у день після їжі.

== Див. також ==
* [[Список дикорослих корисних рослин України]]

== Джерела ==
* {{ДКРУ}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{ЛРЕД|частина=Синюха голуба|сторінки =396}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/536/sinyuxa СИНЮХА] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://ukrlife.org/main/minerva/fitoetno11.htm ''Товстуха Євген'' [[Фітоетнологія]] українців]
* {{GRIN|taxon|29176}}{{ref-en}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{квіткові-доробити}}
{{Портали|Ботаніка|Біологія}}
{{Taxonbar|from=Q162779}}


* [http://ukrlife.org/main/minerva/fitoetno11.htm ''Товстуха Євген'' Фітоетнологія українців]
[[Категорія:Синюхові]]
[[Категорія:Синюхові]]
[[Категорія:Лікарські рослини]]
[[Категорія:Лікарські рослини]]
[[Категорія:Багаторічники]]
[[Категорія:Багаторічні рослини]]
[[Категорія:Рослини, описані 1753]]

[[az:Mavi göyümçiçək]]
[[da:Almindelig Jakobsstige]]
[[en:Polemonium caeruleum]]
[[fi:Lehtosinilatva]]
[[fr:Polémoine bleue]]
[[hsb:Módra jěrnica]]
[[hu:Kék csatavirág]]
[[ko:꽃고비]]
[[lt:Mėlynasis palemonas]]
[[lv:Zilā kāpnīte]]
[[nl:Jakobsladder (plant)]]
[[pl:Wielosił błękitny]]
[[ru:Синюха голубая]]
[[sv:Blågull]]

Поточна версія на 05:38, 25 серпня 2023

Синюха блакитна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Синюхові (Polemoniaceae)
Рід: Синюха (Polemonium)
Вид:
Синюха блакитна (P. caeruleum)
Біноміальна назва
Polemonium caeruleum
L., 1753

Синю́ха блаки́тна, синюха голуба, синюха звичайна[1] (Polemonium caeruleum) — рослина родини синюхових (Polemoniaceae).

Багаторічна трав'яниста рослина. Стебло високе, до 1 м заввишки, самотнє. Листки чергові: нижні — черешкові, верхні — сидячі, непарнопірчасті, які складаються з 17—21 продовгувато-яйцеподібних загострених листочків.

Квітки великі, п'ятироздільні, зібрані в китицю. Привабливого блакитного, іноді білястого кольору, хоча трапляються й зовсім білі. Нектарники розміщені з внутрішнього боку в основі пелюсток. Цвіте рослина на другому році життя, з кінця травня по липень. Виділяє багато нектару і пилку. Через гарний колір квітів, тривале цвітіння та лікарські властивості можна вирощувати у квітниках.[2]

Кореневища товсті, корені надто густі, ниткоподібні, жовто-бурого кольору, іноді білуваті.

Цвіте в другій половині літа синіми або ліловими квітами.

Росте синюха блакитна на лісових галявинах, вологих луках, по берегах річок, стариць, у долинах. Поширена на Поліссі та в Лісостепу. Уведена у культуру. Отруйна для худоби.

Сировина

[ред. | ред. код]

Для медичного застосування використовують стебла, квітки й листя (збирають під час цвітіння), а також кореневища з коренями рослини, які викопують або рано навесні або пізно восени. Їх ретельно миють холодною водою, подрібнюють і сушать у теплих просторих приміщеннях, які добре провітрюються. Зберігають у щільній паперовій тарі.

Синюха — потужне рослинне заспокійливе. Росте на лісових галявинах, берегах річок, вкритих лісом схилах гір та серед чагарників.

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

У кореневищах і коренях синюхи блакитної знайдені тритерпенові сапоніни (20—30 %), смола (1,28 %), органічні кислоти, жирні та леткі олії, ліпіди, білки, крохмаль.

Дія, застосування

[ред. | ред. код]

Відхаркувальна, седативна, гіпохолестеринемічна, протисудомна. Препарати синюхи блакитної застосовують для лікування гострих та хронічних запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, туберкульозу, при нервово-психічних потрясіннях; загальному атеросклерозі, а також кардіо- та церебросклерозах, епілепсії, тетанії, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки.

Медичне застосування

[ред. | ред. код]

Синюха застосовується при захворюваннях верхніх дихальних шляхів як відхаркувальний засіб, а також як заспокійливе при різного роду нервових і психічних захворюваннях. Це найефективніший фітотерапевтичний засіб при безсонні. Корінь цієї рослини викопують у вересні.

Протипоказана синюха при підвищеному згортанні крові.

Настій синюхи

[ред. | ред. код]

Готування: залити 6—8 г здрібнених корінь рослини 1 склянкою окропу, настояти 2 години.
Застосування: пити по 1 ст. ложці 3—5 разів у день після їжі.

Відвар синюхи

[ред. | ред. код]

Готування: залити 3—6 г коріння 1 склянкою гарячої води, кип'ятити 20—30 хвилин.
Застосування: пити по 1 ст. ложці 3—5 разів у день після їжі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Polemonium caeruleum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 406.