Ми з майбутнього 2: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показана 31 проміжна версія 24 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
| українська назва = Ми з майбутнього 2
| українська назва = Ми з майбутнього 2
| оригінальна назва = Мы из будущего 2
| оригінальна назва = Мы из будущего 2
| плакат = [[Файл:My z maybutnyogo 2.jpg|200px]]
| плакат = My z maybutnyogo 2.jpg
| зображення розмір = 200px
| підпис =
| жанр = Військовий, [[Драма (жанр)|драма]], [[фантастика]]
| жанр = Військовий, [[Драма (жанр)|драма]], [[фантастика]]
| режисер = [[Олександр Самохвалов]] <br /> [[Борис Ростов]]
| режисер = [[Олександр Самохвалов]] <br /> [[Борис Ростов]]
| продюсер = Рубен Атоян<br/>Людмила Кукоба<br/>Андрій Радько,
| продюсер = Рубен Атоян<br />Людмила Кукоба<br />Андрій Радько,
| сценарист = Олександр Шевцов
| сценарист = Олександр Шевцов
| актори = [[Ігор Петренко]]<br/> [[Володимир Яглич]]<br /> [[Олксій Барабаш]]<br /> [[Катерина Клімова]]
| актори = [[Петренко Ігор Петрович|Ігор Петренко]]<br /> [[Володимир Яглич]]<br /> [[Олксій Барабаш]]<br /> [[Катерина Клімова]]
| композитор = Олександр Пантикін
| композитор = Олександр Пантикін
| оператор = [[Ілля Дьомін]]
| оператор = [[Ілля Дьомін]]
Рядок 17: Рядок 19:
| кошторис =
| кошторис =
| касові збори = $ 8 210 918
| касові збори = $ 8 210 918
| країна = Росія
| країна = {{RUS}}
| рік = 2010
| рік = [[2010]]
| дата виходу = 2010
| дата виходу =
| рейтинг =
| рейтинг =
| ідентифікатор = 1590125
| ідентифікатор = 1590125
Рядок 30: Рядок 32:
'''«Ми з майбу́тнього 2»''' ({{lang-ru|Мы из будущего 2}}) — [[Росія|російський]] [[Військова наукова фантастика|військово-фантастичний]] фільм 2010 р. студії «[[Централ Партнершип]]», продовження першої частини «[[Ми з майбутнього]]».
'''«Ми з майбу́тнього 2»''' ({{lang-ru|Мы из будущего 2}}) — [[Росія|російський]] [[Військова наукова фантастика|військово-фантастичний]] фільм 2010 р. студії «[[Централ Партнершип]]», продовження першої частини «[[Ми з майбутнього]]».


⚫
Низкою критиків фільм був оцінений як [[Російська пропаганда|пропагандистський]] і [[Українофобія|антиукраїнський]].<ref>{{Cite web |url=http://www.telekritika.ua/column/2010-02-27/51364 |title=«Ми з майбутнього – 2». Нові технології кремлівського агітпропу |accessdate=2012-05-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120414234512/http://www.telekritika.ua/column/2010-02-27/51364 |archivedate=2012-04-14 |deadurl=yes }}</ref><ref name="Пропаганда в кіно">{{Cite web |url=http://kino-teatr.ua/uk/news/article/propaganda-v-kino-4042.phtml |title=Пропаганда в кіно |accessdate=22 травня 2012 |archive-date=25 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131225124536/http://kino-teatr.ua/uk/news/article/propaganda-v-kino-4042.phtml }}</ref> З 16 лютого 2010 року фільм не рекомендований до показу в Україні.
⚫
16 лютого 2010 року [[Міністерство культури і туризму України]] ''не рекомендувало'' фільм до показу в Україні через провокативний у моральному плані характер деяких його епізодів і розпалювання цим міжнаціональної ворожнечі<ref name="mk">[http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/194494;jsessionid=9205485DF7EDB0135D662083B25D1E7D Заява Міністерства культури та туризму України щодо фільму]</ref><ref name="up">[http://life.pravda.com.ua/society/2010/02/17/40112/ Мінкульт не радить показувати російський фільм про УПА.]</ref>.

⚫
Низкою критиків фільм був оцінений як пропагандистський і антиукраїнський<ref>[http://www.telekritika.ua/column/2010-02-27/51364 «Ми з майбутнього – 2». Нові технології кремлівського агітпропу]</ref><ref>[http://kino-teatr.ua/uk/news/article/propaganda-v-kino-4042.phtml Пропаганда в кіно]</ref>.


== Сюжет ==
== Сюжет ==
Герої першої частини фільму, Борман і Череп, потрапляють у 1944 рік, і разом з ними в минулому опиняються ще двоє - молоді українці Тарас і Сірий, що «грали» у війну на іншій стороні.
Герої першої частини фільму, Борман і Череп, потрапляють у 1944 рік, і разом з ними в минулому опиняються ще двоє — молоді українці Тарас і Сірий, що «грали» у війну на іншій стороні.


== У ролях ==
== У ролях ==
⚫
* [[Петренко Ігор Петрович|Ігор Петренко]] — ''Сергій Філатов («Борман»)''

⚫
* [[Ігор Петренко]] — ''Сергій Філатов («Борман»)''
* [[Володимир Яглич]] — ''Олег Васильєв («Череп»)''
* [[Володимир Яглич]] — ''Олег Васильєв («Череп»)''
* [[Олексій Барабаш]] — ''Тарас''
* [[Олексій Барабаш]] — ''Тарас''
* [[Дмитро Ступка]] — ''Сергій''
* [[Дмитро Ступка]] — ''Сергій''
* [[Катерина Клімова]] — ''Ніна''
* [[Климова Катерина Олександрівна|Катерина Клімова]] — ''Ніна''
* Владислав Резник — ''майор Дьомін''
* Владислав Резник — ''майор Дьомін''
* Денис Карасьов — ''Місюряєв''
* Денис Карасьов — ''Місюряєв''
Рядок 52: Рядок 51:


== «Кіноляпи» ==
== «Кіноляпи» ==
{{Без джерел|дата=грудень 2013}}
⚫
* У фільмі зазначають, що стрільці Дивізії «прийняли смерть» чи що Дивізію було розбито. Насправді, із 8 тисяч особового складу Дивізії у прорив пішло близько 6 тисяч чоловік, прорвалося у різних нарямках близько 3 тисяч, близько тисячі — перейшло до [[УПА]]. Решта — або загинули, або пропали без вісти: потрапили в полон чи повернулися додому. Див.: ([[14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»]])
{{Оригінальне дослідження|дата=грудень 2013}}
⚫
* У Тараса — знаки розрізнення Ваффен-СС. Однак, на правій петлиці - подвійні руни "Зіґ". У фільмі згадано, що відбувається реконструкція подій Бродівського прориву. Єдиною Дивізію Ваффен-СС під Бродами була [[14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|14-та Дивізія ("Галичина")]], на правих петлицях у її стрільців - галицький лев. "Зіґ"-руни були лише у німців, у чотирьох титульних дивізій: [[2-а танкова дивізія СС «Дас Райх»|"Дас Райх"]], [[Дивізія «Гроссдойчланд»|"Ґрос Дойчлянд"]], [[3-я танкова дивізія СС «Тотенкопф»|"Тотенкопф"]] і [[1-а танкова дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер»|"Лейбштандарт А.Г."]]; під Бродами їх не було. У масовки нашивка на лівому передпліччі (золотий лев із коронами на синьому полі) — завелика і нема орла над нею.
⚫
* У фільмі зазначають, що стрільці Дивізії «прийняли смерть» чи що Дивізію було розбито. Насправді, із 8 тисяч особового складу Дивізії у прорив пішло близько 6 тисяч вояків, прорвалося у різних напрямках близько 3 тисяч, близько тисячі — перейшло до [[УПА]]. Решта — або загинули, або зникли безвісти: потрапили в полон чи повернулися додому. Див.: ([[14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»]])
⚫
* У Тараса — знаки розрізнення Ваффен-СС. Однак, на правій петлиці — подвійні руни «Зіґ». У фільмі згадано, що відбувається реконструкція подій Бродівського прориву. Єдиною Дивізію Ваффен-СС під Бродами була [[14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|14-та Дивізія («Галичина»)]], на правих петлицях у її стрільців — галицький лев. «Зіґ»-руни були лише у дивізій Ваффен СС, таких як: [[2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»|«Дас Райх»]], [[3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»|«Тотенкопф»]] і [[1-ша танкова дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер»|«Лейбштандарт А. Г.»]]; під Бродами їх не було. У масовки нашивка на лівому передпліччі (золотий лев із коронами на синьому полі) — завелика і нема орла над нею.
* Після бійки, на початку фільму, Тарас і Сірий біжать в ліс, де вони бачать іржавий пам'ятник. У цей час чітко видно сонячне світло, що падає крізь гілки, хоча події відбуваються після заходу сонця.
* Після бійки, на початку фільму, Тарас і Сірий біжать в ліс, де вони бачать іржавий пам'ятник. У цей час чітко видно сонячне світло, що падає крізь гілки, хоча події відбуваються після заходу сонця.
⚫
* Сотник питає героя: «Чому ти в нашій формі?» Упівець би сказав не «форма», а «стрій». Конвоїр каже героям: «Пшов!» (русизм). У фільмі кілька разів лунає «Хай живе вільна Україна!» (русизм — від «Да здраствует!») У той час гасло було — «Слава Україні!».
* Вислови "Кінчайте!" і "Підйом!" - русизми. Упівець мав сказати: "зліквідувати", "розстріляти"; "вставайте!" абощо.
⚫
* Есесівці атакують упівський табір. У бродівському котлі не було інших стрільців Ваффен-СС, окрім 14-ї Дивізії. А вона не атакувала «своїх», хоча б тому, що була в оточенні
⚫
* Сотник питає героя: "Чому ти в нашій формі?" Упівець би сказав не "форма", а "стрій". Конвоїр каже героям: "Пшов!" (русизм). У фільмі кілька разів лунає "Хай живе вільна Україна!" (русизм — від "Да здраствует!") У той час гасло було — "Слава Україні!".
⚫
* Есесівці атакують упівський табір. У бродівському котлі не було інших стрільців Ваффен-СС, окрім 14-ї Дивізії. А вона не атакувала "своїх", хоча б тому, що була в оточенні
* Вантажівка з героями розвертається під обстрілом німецького танка, броньовика і взводу солдат близько 3 хвилин, і ніхто з героїв при цьому не постраждав.
* Вантажівка з героями розвертається під обстрілом німецького танка, броньовика і взводу солдат близько 3 хвилин, і ніхто з героїв при цьому не постраждав.
* Німецький танк із фальшбортами - це або Pz III N, або Pz IV H. У обох серій установлювали 75мм гармату. У танка із фільму - калібр гармати 37мм чи 50 мм. Неможливо.
* Німецький танк із фальшбортами — це або Pz III N, або Pz IV H. У обох серій установлювали 75 мм гармату. У танка із фільму — калібр гармати 37 мм чи 50 мм. Неможливо.
* у XIII-му німецькому корпусі було усього бл. 50 танків. Усі танки або відійшли із Вермахтом у напрямі до Львова, або їх було залишено на полі бою. На 21-23 липня усі підрозділи Вермахту у котлі здалися — а у 14-ї гренадерської Дивізії (піхотної), що пішла у прорив, жодного танка і навіть броньовиків (у фільмі бачимо Sd.Kfz. 251) не було; усю важку зброю і транспорт галичани залишили, і пішли у прорив із легкою стрілецькою зброєю. Крім того, стрільці Вафен-СС ведуть безперервний обстріл вантажівки із героями із кулемета MG-42. Це неможливо: безперервно можна стріляти 3-5 секунд (у стрічці 50-250 набоїв, а швидкість безперервної стрільби — 1250 пострілів за хвилину). Шанс попасти по цілі на повному ходу броньовика по бездоріжжю — нульовий. Так само дивним є стрільба із танка на ходу: навіть радянські танкісти економили снаряди (влучити на ходу нереально).
* у XIII-му німецькому корпусі було усього бл. 50 танків. Усі танки або відійшли із Вермахтом у напрямі до Львова, або їх було залишено на полі бою. На 21-23 липня усі підрозділи Вермахту у котлі здалися — а у 14-ї гренадерської Дивізії (піхотної), що пішла у прорив, жодного танка і навіть броньовиків (у фільмі бачимо Sd.Kfz. 251) не було; усю важку зброю і транспорт галичани залишили, і пішли у прорив із легкою стрілецькою зброєю. Крім того, стрільці Ваффен-СС ведуть безперервний обстріл вантажівки із героями із кулемета MG-42. Це неможливо: безперервно можна стріляти 3-5 секунд (у стрічці 50-250 набоїв, а швидкість безперервної стрільби — 1250 пострілів за хвилину). Шанс попасти по цілі на повному ходу броньовика по бездоріжжю — нульовий. Так само дивним є стрільба із танка на ходу: навіть радянські танкісти економили снаряди (влучити на ходу нереально).
* Перед виходом на балкон у фінальній сцені Філатов і Васильєв беруть автомати, а Тарас і Сірий гвинтівки. Однак у наступному кадрі Сірий вже стріляє з автомата ППШ.
* Перед виходом на балкон у фінальній сцені Філатов і Васильєв беруть автомати, а Тарас і Сірий гвинтівки. Однак у наступному кадрі Сірий вже стріляє з автомата ППШ.
* Викрадена вантажівка, на якій герої вирушають на лінію фронту, заводиться звуком дизельного двигуна, тоді як вантажівки подібного класу у воєнний час оснащувалися виключно бензиновими двигунами.
* Викрадена вантажівка, на якій герої вирушають на лінію фронту, заводиться звуком дизельного двигуна, тоді як вантажівки подібного класу у воєнний час оснащувалися виключно бензиновими двигунами.
* У перестрілці в селі герої не перезаряджають зброю.
* У перестрілці в селі герої не перезаряджають зброю.
* На початку фільму, на кадрах хроніки, йдеться про те, що розгромлену в липні 1944 року дивізію «Галичина» «німці відновили через рік». Виходить, що в липні 1945. Українську Дивізію ніколи не було розгромлено: вона успішно пробилася із Бродівського котла, переформувалася і продовжувала воювати на Східному фронті, поки її не було переформовано у 1-шу Дивізію [[Українська Національна Армія|Української Національної Армії]] у квітні 1945-го.
* На початку фільму, на кадрах хроніки, йдеться про те, що розгромлену в липні 1944 року дивізію «Галичина» «німці відновили через рік». Виходить, що в липні 1945. Дивізію СС [[14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|«Галичина»]] не було розгромлено: вона пробилася із Бродівського котла, переформувалася і продовжувала воювати на Східному фронті, поки її не було переформовано у 1-шу Дивізію [[Українська Національна Армія|Української Національної Армії]] у квітні 1945-го.
* Філатов запитує бійців про 14-ий піхотний батальйон. У Червоній Армії не було піхотних батальйонів, були стрілецькі.
* Філатов запитує бійців про 14-й піхотний батальйон. У Червоній Армії не було піхотних батальйонів, були стрілецькі.
* Тарас нападає в траншеї на німецького солдата і той зронив у двох метрах від себе гранату Stielhandgranaten 24 (радіус розльоту осколків 10-15 метрів). Коли вона вибухає, то вбиває лежачого німця, але не зачепивши Тараса і Сірого.
* Тарас нападає в траншеї на німецького солдата і той зронив у двох метрах від себе гранату Stielhandgranaten 24 (радіус розльоту осколків 10-15 метрів). Коли вона вибухає, то вбиває лежачого німця, але не зачепивши Тараса і Сірого.
* Дія фільму відбувається в кінці липня, але в ряді сцен виразно видно як розпускається зелень і відсутня трава.
* Дія фільму відбувається в кінці липня, але в ряді сцен виразно видно як розпускається зелень і відсутня трава.
* У першій частині Ніна називає ім'я Дьоміна Льошенька (Олексій), хоча в другому фільмі його звуть Микола
* У першій частині Ніна називає ім'я Дьоміна Льошенька (Олексій), хоча в другому фільмі його звуть Микола


== Реакції ==
== Заява Міністерства культури та туризму України щодо фільму ==
⚫
16 лютого 2010 року [[Міністерство культури і туризму України]] не рекомендувало фільм до показу в Україні:<ref name="mk">{{Cite web |url=http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/194494;jsessionid=9205485DF7EDB0135D662083B25D1E7D |title=Заява Міністерства культури та туризму України щодо фільму |accessdate=17 червня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828104235/http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/194494;jsessionid=9205485DF7EDB0135D662083B25D1E7D |archivedate=28 серпня 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref name="up">{{Cite web |url=http://life.pravda.com.ua/society/2010/02/17/40112/ |title=Мінкульт не радить показувати російський фільм про УПА. |accessdate=30 квітня 2012 |archive-date=16 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120416042904/http://life.pravda.com.ua/society/2010/02/17/40112/ }}</ref>
16 лютого 2010 року [[Міністерство культури і туризму України]] '''не рекомендувало''' фільм до показу в Україні через провокативний у моральному плані характер деяких його епізодів і розпалювання цим міжнаціональної ворожнечі<ref name="mk"/><ref name="up"/>:


<blockquote>Деякі епізоди картини є досить провокаційними у моральному плані і викликають особливе занепокоєння, зважаючи, що фільм передусім, спрямований на молодіжну аудиторію. На нашу думку, в цих фрагментах простежується тенденція до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та суб'єктивний погляд на історичні події.
{{text|Деякі епізоди картини є досить провокаційними у моральному плані і викликають особливе занепокоєння, зважаючи, що фільм передусім, спрямований на молодіжну аудиторію. На нашу думку, в цих фрагментах простежується тенденція до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та суб'єктивний погляд на історичні події.<br/>На підставі вищезазначеного, Міністерство культури і туризму '''''не рекомендує''''' фільм «Ми з майбутнього 2» в такому варіанті для перегляду на території України.}}


⚫
Незважаючи на це, кримська організація «[[Російська єдність]]» у травні 2010 року спромоглась організувати показ фільму в кінотеатрі [[Сімферополь|Сімферополя]].<ref>[http://podrobnosti.ua/culture/2010/05/07/684439.html В Крыму организовали показ запрещенного в Украине фильма] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100713185531/http://podrobnosti.ua/culture/2010/05/07/684439.html |date=13 липня 2010 }} {{ref-ru}}. [[Подробности]]. [[Інтер (телеканал)|Інтер]] 07.05.2010</ref>
На підставі вищезазначеного, Міністерство культури і туризму '''не рекомендує''' фільм «Ми з майбутнього 2» в такому варіанті для перегляду на території України.
</blockquote>


== Критика ==
⚫
Незважаючи на це, кримська організація «[[Російська єдність]]» у травні 2010 року спромоглась організувати показ фільму в кінотеатрі [[Сімферополь|Сімферополя]].<ref>[http://podrobnosti.ua/culture/2010/05/07/684439.html В Крыму организовали показ запрещенного в Украине фильма] // Подробности, 7 травня 2010</ref>
{{Див. також|Російська пропаганда|Бойкот російського кіно}}

⚫
Українська кінокритика в цілому негативно оцінила фільм і охаректеризувала його як [[Українофобія|українофобський]]:<ref name="Пропаганда в кіно"/>
== Кінокритики про фільм ==
⚫
{{text|Фільм є повною і безглуздою спробою зібрати усі неадекватні уявлення росіян про український націоналізм і історію. Ця стрічка — одна з небагатьох, абсолютно нескромних українофобних робіт, яка була створена за кордоном.}}

⚫
Українська кінокритика в цілому також досить негативно оцінила фільм<ref>[http://kino-teatr.ua/uk/news/article/propaganda-v-kino-4042.phtml Пропаганда в кіно]</ref>
⚫
{{цитата|Фільм є повною і безглуздою спробою зібрати усі неадекватні уявлення росіян про український націоналізм і історію. Ця стрічка - одна з небагатьох, абсолютно нескромних українофобних робіт, яка була створена за кордоном.}}


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 89: Рядок 86:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://mib2.ru/ Офіційний сайт фільму] {{ref-ru}}
* [http://mib2.ru/ Офіційний сайт фільму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100409155913/http://mib2.ru/ |date=9 квітня 2010 }} {{ref-ru}}
* [http://newtimes.ru/articles/detail.php?ID=16748 Очень «важное» кино. ''The new times.''] {{ref-ru}}
* [http://newtimes.ru/articles/detail.php?ID=16748 Очень «важное» кино. ''The new times.''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111105213518/http://newtimes.ru/articles/detail.php?ID=16748 |date=5 листопада 2011 }} {{ref-ru}}

{{Бібліоінформація}}

{{Портали|Кінематограф}}


[[Категорія:Фільми 2010]]
[[Категорія:Фантастичні фільми Росії]]
[[Категорія:Фільми Росії]]
[[Категорія:Воєнні фільми]]
[[Категорія:Військові фільми]]
[[Категорія:Фільми-драми Росії]]
⚫
[[Категорія:Фільми-драми]]
[[Категорія:Фантастичні фільми]]
[[Категорія:Фільми про УПА]]
[[Категорія:Фільми про УПА]]
[[Категорія:Фільми про Велику Вітчизняну війну]]
[[Категорія:Фільми про подорожі в часі]]
[[Категорія:Фільми-сіквели]]
[[Категорія:Фільми про німецько-радянську війну]]
[[Категорія:Українофобія]]
[[Категорія:Фільми-сиквели]]
[[Категорія:Українофобія в російському кінематографі]]
⚫
[[Категорія:Фільми російською мовою]]

Поточна версія на 04:38, 26 серпня 2023

Ми з майбутнього 2
Мы из будущего 2
ЖанрВійськовий, драма, фантастика
РежисерОлександр Самохвалов
Борис Ростов
ПродюсерРубен Атоян
Людмила Кукоба
Андрій Радько,
СценаристОлександр Шевцов
У головних
ролях		Ігор Петренко
Володимир Яглич
Олксій Барабаш
Катерина Клімова
ОператорІлля Дьомін
КомпозиторОлександр Пантикін
КінокомпаніяЦентрал Партнершип
Тривалість98 хв.
Моваросійська, українська
КраїнаРосія Росія
Рік2010
Касові збори$ 8 210 918
IMDbID 1590125
ПопереднійМи з майбутнього
mib2.ru

«Ми з майбу́тнього 2» (рос. Мы из будущего 2) — російський військово-фантастичний фільм 2010 р. студії «Централ Партнершип», продовження першої частини «Ми з майбутнього».

Низкою критиків фільм був оцінений як пропагандистський і антиукраїнський.[1][2] З 16 лютого 2010 року фільм не рекомендований до показу в Україні.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Герої першої частини фільму, Борман і Череп, потрапляють у 1944 рік, і разом з ними в минулому опиняються ще двоє — молоді українці Тарас і Сірий, що «грали» у війну на іншій стороні.

У ролях

[ред. | ред. код]

«Кіноляпи»

[ред. | ред. код]
  • У фільмі зазначають, що стрільці Дивізії «прийняли смерть» чи що Дивізію було розбито. Насправді, із 8 тисяч особового складу Дивізії у прорив пішло близько 6 тисяч вояків, прорвалося у різних напрямках близько 3 тисяч, близько тисячі — перейшло до УПА. Решта — або загинули, або зникли безвісти: потрапили в полон чи повернулися додому. Див.: (14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»)
  • У Тараса — знаки розрізнення Ваффен-СС. Однак, на правій петлиці — подвійні руни «Зіґ». У фільмі згадано, що відбувається реконструкція подій Бродівського прориву. Єдиною Дивізію Ваффен-СС під Бродами була 14-та Дивізія («Галичина»), на правих петлицях у її стрільців — галицький лев. «Зіґ»-руни були лише у дивізій Ваффен СС, таких як: «Дас Райх», «Тотенкопф» і «Лейбштандарт А. Г.»; під Бродами їх не було. У масовки нашивка на лівому передпліччі (золотий лев із коронами на синьому полі) — завелика і нема орла над нею.
  • Після бійки, на початку фільму, Тарас і Сірий біжать в ліс, де вони бачать іржавий пам'ятник. У цей час чітко видно сонячне світло, що падає крізь гілки, хоча події відбуваються після заходу сонця.
  • Сотник питає героя: «Чому ти в нашій формі?» Упівець би сказав не «форма», а «стрій». Конвоїр каже героям: «Пшов!» (русизм). У фільмі кілька разів лунає «Хай живе вільна Україна!» (русизм — від «Да здраствует!») У той час гасло було — «Слава Україні!».
  • Есесівці атакують упівський табір. У бродівському котлі не було інших стрільців Ваффен-СС, окрім 14-ї Дивізії. А вона не атакувала «своїх», хоча б тому, що була в оточенні
  • Вантажівка з героями розвертається під обстрілом німецького танка, броньовика і взводу солдат близько 3 хвилин, і ніхто з героїв при цьому не постраждав.
  • Німецький танк із фальшбортами — це або Pz III N, або Pz IV H. У обох серій установлювали 75 мм гармату. У танка із фільму — калібр гармати 37 мм чи 50 мм. Неможливо.
  • у XIII-му німецькому корпусі було усього бл. 50 танків. Усі танки або відійшли із Вермахтом у напрямі до Львова, або їх було залишено на полі бою. На 21-23 липня усі підрозділи Вермахту у котлі здалися — а у 14-ї гренадерської Дивізії (піхотної), що пішла у прорив, жодного танка і навіть броньовиків (у фільмі бачимо Sd.Kfz. 251) не було; усю важку зброю і транспорт галичани залишили, і пішли у прорив із легкою стрілецькою зброєю. Крім того, стрільці Ваффен-СС ведуть безперервний обстріл вантажівки із героями із кулемета MG-42. Це неможливо: безперервно можна стріляти 3-5 секунд (у стрічці 50-250 набоїв, а швидкість безперервної стрільби — 1250 пострілів за хвилину). Шанс попасти по цілі на повному ходу броньовика по бездоріжжю — нульовий. Так само дивним є стрільба із танка на ходу: навіть радянські танкісти економили снаряди (влучити на ходу нереально).
  • Перед виходом на балкон у фінальній сцені Філатов і Васильєв беруть автомати, а Тарас і Сірий гвинтівки. Однак у наступному кадрі Сірий вже стріляє з автомата ППШ.
  • Викрадена вантажівка, на якій герої вирушають на лінію фронту, заводиться звуком дизельного двигуна, тоді як вантажівки подібного класу у воєнний час оснащувалися виключно бензиновими двигунами.
  • У перестрілці в селі герої не перезаряджають зброю.
  • На початку фільму, на кадрах хроніки, йдеться про те, що розгромлену в липні 1944 року дивізію «Галичина» «німці відновили через рік». Виходить, що в липні 1945. Дивізію СС «Галичина» не було розгромлено: вона пробилася із Бродівського котла, переформувалася і продовжувала воювати на Східному фронті, поки її не було переформовано у 1-шу Дивізію Української Національної Армії у квітні 1945-го.
  • Філатов запитує бійців про 14-й піхотний батальйон. У Червоній Армії не було піхотних батальйонів, були стрілецькі.
  • Тарас нападає в траншеї на німецького солдата і той зронив у двох метрах від себе гранату Stielhandgranaten 24 (радіус розльоту осколків 10-15 метрів). Коли вона вибухає, то вбиває лежачого німця, але не зачепивши Тараса і Сірого.
  • Дія фільму відбувається в кінці липня, але в ряді сцен виразно видно як розпускається зелень і відсутня трава.
  • У першій частині Ніна називає ім'я Дьоміна Льошенька (Олексій), хоча в другому фільмі його звуть Микола

Реакції

[ред. | ред. код]

16 лютого 2010 року Міністерство культури і туризму України не рекомендувало фільм до показу в Україні:[3][4]

Деякі епізоди картини є досить провокаційними у моральному плані і викликають особливе занепокоєння, зважаючи, що фільм передусім, спрямований на молодіжну аудиторію. На нашу думку, в цих фрагментах простежується тенденція до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та суб'єктивний погляд на історичні події.
На підставі вищезазначеного, Міністерство культури і туризму не рекомендує фільм «Ми з майбутнього 2» в такому варіанті для перегляду на території України.

Незважаючи на це, кримська організація «Російська єдність» у травні 2010 року спромоглась організувати показ фільму в кінотеатрі Сімферополя.[5]

Критика

[ред. | ред. код]
Див. також: Російська пропаганда та Бойкот російського кіно

Українська кінокритика в цілому негативно оцінила фільм і охаректеризувала його як українофобський:[2]

Фільм є повною і безглуздою спробою зібрати усі неадекватні уявлення росіян про український націоналізм і історію. Ця стрічка — одна з небагатьох, абсолютно нескромних українофобних робіт, яка була створена за кордоном.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Ми з майбутнього – 2». Нові технології кремлівського агітпропу. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 12 травня 2012.
  2. ↑ а б Пропаганда в кіно. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 22 травня 2012.
  3. ↑ Заява Міністерства культури та туризму України щодо фільму. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 17 червня 2012.
  4. ↑ Мінкульт не радить показувати російський фільм про УПА. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
  5. ↑ В Крыму организовали показ запрещенного в Украине фильма [Архівовано 13 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.). Подробности. Інтер 07.05.2010

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ми_з_майбутнього_2&oldid=40235336