Зозулинець чоловічий: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: міні|Рослина у [[Німеччина|Німеччині|праворуч]] == Ботанічний оп...
Мітка: суміш розкладок у тексті
 
Немає опису редагування
 
(Не показані 27 проміжних версій 16 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Speciesbox
|image = Orchis mascula flowers1.jpg
|image_caption = Flowers of ''Orchis mascula''
|image_width = 270px
| genus = Orchis
| species = mascula
| authority = ([[Карл Лінней|L.]]) [[Карл Лінней|L.]], [[1755 у науці|1755]]
}}
[[Файл:Orchis mascula Saarland 133.jpg|міні|Рослина у [[Німеччина|Німеччині]]|праворуч]]
[[Файл:Orchis mascula Saarland 133.jpg|міні|Рослина у [[Німеччина|Німеччині]]|праворуч]]
'''Зозулине́ць чоловічий''' («земне серце») (''Orchis mascula'') — багаторічна трав'яна рослина з роду [[зозулинець]] родини [[Зозулинцеві|зозулинцевих (Орхідних)]] (Orchidaceae), занесена до [[Червона книга України|Червоної книги України]].

== Ботанічний опис ==
== Ботанічний опис ==
Багаторiчнi трав'янистi рослини з нерозгалуженим стеблом i зеленими соковитими листками з паралельним жилкуванням. Квiтки зозулинців неправильнi, зiбранi у правильний колос чи гроно на верхiвцi стебла. Листочки оцвiтини розчепipeнi або зiбранi в шолом, мають рiзну довжину i рiзний колiр, губа при основі шпоркою, цiлiсна або трироздiльна, гола або опушена. Тичинок одна. Плiд – коробочка, що розтрiскується трьома швами. Haciння дуже дрiбне. Зозулинцевi мають двi пiдземнi бульби. На час цвiтiння одна з них несе i годує вiдросле стебло, через що виснажена i зморшкувата (травнева бульба), а друга, вiд якої розвивається стебло у наступний вегетативний перiод, повна i соковита (дочiрня бульба). 3 лiкувальною метою використовують саме дочiрнi бульби.
Рослина з нерозгалуженим стеблом і зеленими соковитими [[Листок|листками]] з паралельним жилкуванням. Квітки зозулинців неправильні, зібрані у правильний колос чи гроно на верхівці стебла. Листочки оцвітини розчепірені або зібрані в шолом, мають різну довжину і різний колір, губа при основі із шпоркою, цілісна або трироздільна, гола або запушена. Тичинок одна. Плід — коробочка, що розтріскується трьома швами. Насіння дуже дрібне. Зозулинцеві мають дві підземні бульби. На час цвітіння одна з них несе і годує відросле стебло, через що виснажена і зморшкувата (травнева бульба), а друга, від якої розвивається стебло у наступний вегетативний період, повна і соковита (дочірня бульба). 3 лікувальною метою використовують саме дочірні бульби.


== Ареал поширення та чисельність ==
== Поширення та чисельність ==
[[Файл:A-1194.png|міні|Поширення в Україні|ліворуч]]
[[File:Orchis mascula — Flora Batava — Volume v17.jpg|thumb|Orchis mascula — Flora Batava — Volume v17]]
[[Файл:Orchis mascula — Flora Batava — Volume v17.jpg|thumb|Orchis mascula — Flora Batava — Volume v17]]
'''Зозулинець чоловічий''' (лат. Órchis máscula) — багаторічна трав’яна рослина з родини [[Зозулинець|Зозулинцевих]] (Orchidaceae). Занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]].
Скандинавія, Атлантична, Середня, [[Східна Європа]] (помірна смуга), [[Середземномор’я]], [[Крим]], [[Кавказ]], Мала і Західна Азія. В Україні — [[Карпати]], [[Поділля]], Степ (рідко), Гірський [[Крим]] (частіше).
Скандинавія, Атлантична, Середня, [[Східна Європа]] (помірна смуга), [[Середземномор'я]], [[Крим]], [[Кавказ]], Мала і Західна Азія. В Україні — [[Карпати]], [[Поділля]], Степ (рідко), Гірський [[Крим]] (частіше).


Чисельність і структура популяцій в Україні: Виявлено понад 60 місцезнаходжень. У Карпатах популяції з низькою чисельністю; у Криму рослини трапляються групами (50-60, рідше по 10–15 особин на 100 м²), іноді поодинокими екземплярами. Співвідношення окремих вікових груп у популяціях коливається залежно від еколого-ценотичних умов.
[[Файл:A-1194.png|міні|Ареал поширення в Україні|ліворуч]]
Чисельність та структура популяцій в Україні: Виявлено понад 60 місцезнаходжень. У Карпатах популяції з низькою чисельністю; у Криму рослини трапляються групами (50–60, рідше по 10–15 особин на 100 м2), іноді поодинокими екземплярами. Співвідношення окремих вікових груп в популяціях коливається залежно від еколого-ценотичних умов.


Причини зміни чисельності: Освоєння територій, меліорація, вирубка лісів, перетворення сінокосів на пасовища, заготівля квітів і бульб.
Причини зміни чисельності: Освоєння територій, меліорація, вирубка лісів, перетворення сінокосів на пасовища, заготівля квітів і бульб.


Місця зростання: Лісові галявини, чагарники, гірські схили на помірно зволожених ділянках. У Карпатах спорадично росте в лучних угрупованнях союзу Arrhenatherion та асоціації Festucetum rubrae кл. Molinio-Arrhenatheretea та кл. Nardo-Callunetea, в угрупованнях порядку Fagetaliа sylvaticae. У Гірському Криму — у дубових і соснових лісах на освітлених місцях (кл. Erico-Pinetea), на лісових галявинах в угрупованнях кл. TrifolioGeranietea, серед чагарників в угрупованнях кл. Rhamno-Prunetea, на луках та кам’янистих осипах. Мезофіт, кальцефіл.
Місця зростання: Лісові галявини, чагарники, гірські схили на помірно зволожених ділянках. У Карпатах спорадично росте в лучних угрупованнях союзу Arrhenatherion та асоціації Festucetum rubrae кл. Molinio-Arrhenatheretea та кл. Nardo-Callunetea, в угрупованнях порядку Fagetalia sylvaticae. У Гірському Криму — у дубових і соснових лісах на освітлених місцях (кл. Erico-Pinetea), на лісових галявинах в угрупованнях кл. TrifolioGeranietea, серед чагарників в угрупованнях кл. Rhamno-Prunetea, на луках та кам'янистих осипах. Мезофіт, кальцефіл.


== Загальна біоморфологічна характеристика ==
Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина, 15– 30(50) см заввишки. Бульби яйцеподібні або овальні. Листки скупчені біля основи стебла, широколанцетні, ясно-зелені з фіолетовими плямами. Суцвіття колосоподібне, нещільне, багатоквіткове. Квітки пурпурові, рожеві, яснофіолетові. Губа видовжено-яйцеподібна, звужена при основі, глибоко-трилопатева, середня частина довша за бічні, ширша, з виїмкою або зубчаста. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням. Ступінь природного поновлення невідомий.

[[Геофіт]]. [[Багаторічні рослини|Багаторічна]] [[трав'яна рослина]], 15-30(50) см заввишки. Бульби яйцеподібні або овальні. [[Листок|Листки]] скупчені біля основи [[Стебло|стебла]], широколанцетні, ясно-зелені з фіолетовими плямами. [[Суцвіття]] колосоподібне, нещільне, багатоквіткове. [[Квітки]] пурпурові, рожеві, ясно-фіолетові. Губа видовжено-яйцеподібна, звужена при основі, глибоко-трилопатева, середня частина довша за бічні, ширша, з виїмкою або зубчаста. Цвіте у квітні-травні. Плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням. Ступінь природного поновлення невідомий.


== Збереження та розмноження ==
== Збереження та розмноження ==


Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку II CITES. Охороняється в Карпатському БЗ, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому, Ялтинському гірсько-лісовому, Дніпровсько-Орільському ПЗ, «Вижницькому », «Подільські Товтри», «Сколівські Бескиди» НПП. Потребує режиму заповідності та заказного. Заборонено заготівлю рослин, меліоративні роботи, випас, вирубку лісів.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку II CITES. Охороняється в Карпатському БЗ, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому, Ялтинському гірсько-лісовому, Дніпровсько-Орільському ПЗ, «Вижницькому», «Подільські Товтри», «Сколівські Бескиди» НПП. Потребує режиму заповідності та заказного. Заборонено заготівлю рослин, меліоративні роботи, випас, вирубку лісів.


Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в [[Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України|Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України]].
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в [[Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України|Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України]].


Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.
Рядок 27: Рядок 38:
== Джерела ==
== Джерела ==


* [[Червона книга України]] [http://redbook-ua.org/item/orchis-mascula/]
* [[Червона книга України]] [http://redbook-ua.org/item/orchis-mascula/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140526005151/http://redbook-ua.org/item/orchis-mascula/ |date=26 травня 2014 }}
* {{книга
|автор = [[Чопик Володимир Іванович|Чопик В. И.]], [[Щербак Микола Миколайович|Щербак Н. Н.]], [[Ардамацька Тетяна Борисівна|Ардамацкая Т. Б.]], [[Жежерін Всеволод Петрович|Жежерин В. П.]], [[Корнєєв Олександр Порфирович|Корнеев А. П.]], [[Крижанівський Валентин Іванович|Крижановский В. И.]], [[Лисенко Валерій Іванович|Лысенко В. И.]], [[Мовчан Юрій Васильович|Мовчан Ю. В.]], [[Некрутенко Юрій Павлович|Некрутенко Ю. П.]]
|заголовок = [[Редкие и исчезающие растения и животные Украины]]; Справочник
|посилання =
|відповідальний = [[Ситник Костянтин Меркурійович|К. М. Сытник]]; [[АН УРСР|АН УССР]]. [[Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України|Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена]]
|місце = Киев
|видавництво = [[Наукова думка]]
|рік = [[1988]]
|том =
|сторінок = 258
|сторінки = 75
|isbn = 5-12-001143-8
}} {{ref-ru}}
== Посилання ==
* {{ЛРЕД|частина=Зозулинець чоловічий|сторінки=180}}

{{Орхідні-доробити}}
{{Портали|Ботаніка|Біологія}}
{{бібліоінформація}}
{{Taxonbar|from1=Q157435|from2=Q50898642}}

[[Категорія:Зозулинець|чоловічий]]
[[Категорія:Лікарські рослини]]
[[Категорія:Рослини, описані 1755]]
[[Категорія:Рослини, занесені до Червоної книги України]]
[[Категорія:Флора Грузії]]

Поточна версія на 06:08, 26 серпня 2023

Зозулинець чоловічий
Flowers of Orchis mascula
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Зозулинцеві (Orchidaceae)
Рід: Зозулинець (Orchis)
Вид:
O. mascula
Біноміальна назва
Orchis mascula
Рослина у Німеччині

Зозулине́ць чоловічий («земне серце») (Orchis mascula) — багаторічна трав'яна рослина з роду зозулинець родини зозулинцевих (Орхідних) (Orchidaceae), занесена до Червоної книги України.

Ботанічний опис

[ред. | ред. код]

Рослина з нерозгалуженим стеблом і зеленими соковитими листками з паралельним жилкуванням. Квітки зозулинців неправильні, зібрані у правильний колос чи гроно на верхівці стебла. Листочки оцвітини розчепірені або зібрані в шолом, мають різну довжину і різний колір, губа при основі із шпоркою, цілісна або трироздільна, гола або запушена. Тичинок одна. Плід — коробочка, що розтріскується трьома швами. Насіння дуже дрібне. Зозулинцеві мають дві підземні бульби. На час цвітіння одна з них несе і годує відросле стебло, через що виснажена і зморшкувата (травнева бульба), а друга, від якої розвивається стебло у наступний вегетативний період, повна і соковита (дочірня бульба). 3 лікувальною метою використовують саме дочірні бульби.

Поширення та чисельність

[ред. | ред. код]
Файл:A-1194.png
Поширення в Україні
Orchis mascula — Flora Batava — Volume v17

Скандинавія, Атлантична, Середня, Східна Європа (помірна смуга), Середземномор'я, Крим, Кавказ, Мала і Західна Азія. В Україні — Карпати, Поділля, Степ (рідко), Гірський Крим (частіше).

Чисельність і структура популяцій в Україні: Виявлено понад 60 місцезнаходжень. У Карпатах популяції з низькою чисельністю; у Криму рослини трапляються групами (50-60, рідше по 10–15 особин на 100 м²), іноді поодинокими екземплярами. Співвідношення окремих вікових груп у популяціях коливається залежно від еколого-ценотичних умов.

Причини зміни чисельності: Освоєння територій, меліорація, вирубка лісів, перетворення сінокосів на пасовища, заготівля квітів і бульб.

Місця зростання: Лісові галявини, чагарники, гірські схили на помірно зволожених ділянках. У Карпатах спорадично росте в лучних угрупованнях союзу Arrhenatherion та асоціації Festucetum rubrae кл. Molinio-Arrhenatheretea та кл. Nardo-Callunetea, в угрупованнях порядку Fagetalia sylvaticae. У Гірському Криму — у дубових і соснових лісах на освітлених місцях (кл. Erico-Pinetea), на лісових галявинах в угрупованнях кл. TrifolioGeranietea, серед чагарників в угрупованнях кл. Rhamno-Prunetea, на луках та кам'янистих осипах. Мезофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Геофіт. Багаторічна трав'яна рослина, 15-30(50) см заввишки. Бульби яйцеподібні або овальні. Листки скупчені біля основи стебла, широколанцетні, ясно-зелені з фіолетовими плямами. Суцвіття колосоподібне, нещільне, багатоквіткове. Квітки пурпурові, рожеві, ясно-фіолетові. Губа видовжено-яйцеподібна, звужена при основі, глибоко-трилопатева, середня частина довша за бічні, ширша, з виїмкою або зубчаста. Цвіте у квітні-травні. Плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням. Ступінь природного поновлення невідомий.

Збереження та розмноження

[ред. | ред. код]

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку II CITES. Охороняється в Карпатському БЗ, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому, Ялтинському гірсько-лісовому, Дніпровсько-Орільському ПЗ, «Вижницькому», «Подільські Товтри», «Сколівські Бескиди» НПП. Потребує режиму заповідності та заказного. Заборонено заготівлю рослин, меліоративні роботи, випас, вирубку лісів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]