Кусама Яйої: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 5 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа}}
{{Особа}}
'''Яйої Кусама''' (草間 彌生 ''Kusama Yayoi'', нар. 22 березня 1929) — японська [[Художник|художниця]]. Її [[живопис]], [[Колаж|колажі]], м'які скульптури, [[Перформанс|перформанси]] та [[Інсталяція (мистецтво)|інсталяції]] поділяють одержимість повтором, візерунками, акумуляцією. Її роботи мають риси [[Фемінізм|фемінізму]], [[Мінімалізм|мінімалізму]], [[Сюрреалізм|сюрреалізму]], [[ар брют]], [[Поп-арт|поп-арту]] і [[Абстрактний експресіонізм|абстрактного експресіонізму]], наповнені автобіографічним, психологічним і сексуальним змістом. Кусама описує себе як «нав'язливу художницю». Вона є також письменницею і поетесою, створила помітні роботи в кіно і дизайні одягу. Страждає психічними захворюваннями. 12 листопада 2008 року на аукціоні Крісті робота Кусама продана за $5100000, рекорд для живої жінки-мисткині.
'''Яйої Кусама''' (草間 彌生 ''Kusama Yayoi'', нар. 22 березня 1929) — японська [[Художник|художниця]]. Її [[живопис]], [[Колаж|колажі]], м'які скульптури, [[Перформанс|перформанси]] та [[Інсталяція (мистецтво)|інсталяції]] поділяють одержимість повтором, візерунками, акумуляцією. Її роботи мають риси [[Фемінізм|фемінізму]], [[Мінімалізм|мінімалізму]], [[Сюрреалізм|сюрреалізму]], [[ар брют]], [[Поп-арт|поп-арту]] і [[Абстрактний експресіонізм|абстрактного експресіонізму]], наповнені автобіографічним, психологічним і сексуальним змістом. Кусама описує себе як «нав'язливу художницю». Також, письменниця і поетеса, вона створила помітні роботи в кіно і дизайні одягу. Має психічне захворювання. 12 листопада 2008 року на аукціоні Крісті роботу Кусами продали за $5100000, рекорд для живої жінки-мисткині.


== Життєпис і творчість ==
== Життєпис і творчість ==
Народилася у [[Мацумото (Наґано)|Мацумото]], префектура [[Наґано|Нагано]], страждала [[Галюцинація|галюцинаціями]] і нав'язливими думками з дитинства, часто суїцидального характеру.
Народилася у [[Мацумото (Наґано)|Мацумото]], префектура [[Наґано|Нагано]], з дитинства її переслідують [[галюцинація|галюцинації]] та нав'язливі думки, часто суїцидального характеру.


На початку кар'єри почала покривати поверхні (стіни, підлогу, полотна, а потім повсякденні предмети і оголених асистентів) малюнком в горошок, що стало її фірмовим знаком. Великі поля горошку, або «мережі нескінченності», як називає їх авторка, взяті безпосередньо з власних галюцинацій.
На початку кар'єри почала покривати поверхні (стіни, підлогу, полотна, а потім повсякденні предмети та оголених асистентів) малюнком у горошок, що стало її фірмовим знаком. Великі поля горошку, або «мережі нескінченності», як називає їх авторка, безпосередньо взято з власних галюцинацій.


Кусама вчилася всього близько року у Школі мистецтв і ремесел в Кіото в 1948. Покинула батьківщину і переїхала в [[Нью-Йорк]], 1957. Кусама була дуже амбітною, використовувала своє становище неамериканської жінки та історію психічної хвороби, щоб створити яскравий публічний імідж. Під час перебування в [[Сполучені Штати Америки|США]] швидко завоювала репутацію лідерки [[Авангардизм|авангардного руху]].
Кусама вчилася всього близько року у Школі мистецтв і ремесел у Кіото в 1948. Покинула батьківщину і переїхала до [[Нью-Йорк]]у, 1957. Кусама була дуже амбітною, використовувала своє становище неамериканської жінки та історію психічної хвороби, щоби створити яскравий публічний імідж. Під час перебування в [[Сполучені Штати Америки|США]] швидко завоювала репутацію лідерки [[Авангардизм|авангардного руху]].


Організувала [[Гепенінг|події]] в Центральному парку і на Бруклінському мосту, часто з використанням оголеного тіла і як протест проти [[Війна у В'єтнамі|В'єтнамської війни]], створювала величезні картини, відомі як «Infinity Net Paintings», що складалися з повторюваних маленьких точок фарби. Цей живопис був добре прийнятий художником Дональдом Джаддом,що бачив у її роботі відображення естетики [[Мінімалізм|мінімалізму]].
Організувала [[Гепенінг|події]] в Центральному парку і на Бруклінському мосту, часто з використанням оголеного тіла та як протест проти [[Війна у В'єтнамі|В'єтнамської війни]], створювала величезні картини, відомі як «Infinity Net Paintings», що складалися з повторюваних маленьких точок фарби. Цей живопис добре сприйняв художник Дональд Джадд, який бачив в її роботі відображення естетики [[мінімалізм]]у.


На початку 1960-х Кусама почала покривати предмети, такі як сходи, взуття та стільці, білими фалічними виступами. «Акумуляція N 2» (1962) являє собою диван, оббитий м'яким відростками з тканини, які виглядають абсурдними і загрозливими. Ці роботи були безпосередніше пов'язані з сексуальністю та [[Ідентичність|ідентичністю]], ніж живопис Кусами. Виступи, що покривають об'єкти, виглядали як [[пародія]] на [[Фалоцентризм|фалічну владу]].
На початку 1960-х Кусама почала покривати предмети, як-от сходи, взуття та стільці, білими фалічними виступами. «Акумуляція N 2» (1962) це диван, оббитий м'якими відростками з тканини, що виглядають абсурдно й загрозливо. Ці роботи були безпосередніше пов'язані з сексуальністю та [[Ідентичність|ідентичністю]], ніж живопис Кусами. Виступи, що покривають об'єкти, виглядали як [[пародія]] на [[Фалоцентризм|фалічну владу]].


Приблизно в цей же час почала створювати інсталяції, що часто включають фалічні виступи, такі як «Infinity Mirror Room — Phalli's Field» (1965). Тут використано фірмовий горошок, щоб декорувати об'єкти, поміщені в дзеркальну кімнату, створюючи ілюзію нескінченного [[Сюрреалізм|сюрреалістичного]] поля об'єктів.
Приблизно в цей же час почала створювати інсталяції, що часто включають фалічні виступи, як-от «Infinity Mirror Room — Phalli's Field» (1965). Тут використано фірмовий горошок, щоб декорувати об'єкти, поміщені в дзеркальну кімнату, створюючи ілюзію нескінченного [[Сюрреалізм|сюрреалістичного]] поля об'єктів.


Кусама також створювала колажі з фотографій цих об'єктів та інсталяцій, включаючи в них свої фотографії. Між 1967 і 1969 вона зосередилася на [[Перформанс|перформансах]], що проводяться з максимальною публічністю, зазвичай з використанням малюнка в горошок на тілах голих учасниць та учасників, як «Grand Orgy to Awaken the Dead» в Скульптурному саду Музею сучасного мистецтва в [[Нью-Йорк]]у (1969). Ці роботи забезпечили Кусамі перебування в центрі уваги як художниці та неординарної особистості.
Кусама також створювала колажі з фотографій цих об'єктів та інсталяцій, використовуючи в них свої фотографії. Між 1967 і 1969 роками вона зосередилася на [[перформанс]]ах, що проводять максимально публічно, зазвичай з використанням малюнка в горошок на тілах голих учасниць та учасників, як «Grand Orgy to Awaken the Dead» у Скульптурному саду Музею сучасного мистецтва в [[Нью-Йорк]]у (1969). Ці роботи забезпечили Кусамі перебування в центрі уваги як художниці та неординарної особистості.


Під час перебування у Нью-Йорку творчість Кусами пов'язана як з [[Мінімалізм|мінімалізмом]], так і з [[Поп-арт|поп-артом]], але ніколи не відносилась виразно до одного руху, оскільки постійно розвивалась.
Під час перебування в Нью-Йорку творчість Кусами пов'язана як з [[мінімалізм]]ом, так і з [[поп-арт]]ом, але ніколи не належала виразно до одного руху, оскільки постійно розвивалась.
Кусама працювала дуже продуктивно, але не заробляла творчістю.


Повернулася до [[Японія|Японії]] через поганий стан здоров'я [[1973]] року. Залишивши Нью-Йорк, була практично забута як художниця до кінця [[1980]]-х і початку [[1990]]-х, коли кілька ретроспектив відродили до неї міжнародний інтерес. Іншою поворотною точкою стала участь у [[Венеційська бієнале|Венеційському бієнале]] [[1993]] року, де вона представляла Японію.
Кусама працювала дуже продуктивно, але не заробляла творчістю. Повернулася до Японії через поганий стан здоров'я в [[1973]].


Її мистецтво в цей час звертається до мотивів її ранніх скульптур, наприклад «Shooting Stars» (1992), які поєднують фалічні виступи з сітчастою структурою. Ці пізні роботи розвинули театральність ранніх інсталяцій та перформансів, з використанням основних кольорів і точок.
Залишивши Нью-Йорк, була практично забута як художниця до кінця [[1980]]-х і початку [[1990]]-х, коли кілька ретроспектив відродили до неї міжнародний інтерес. Іншою поворотною точкою стала участь у [[Венеційська бієнале|Венеціанській бієнале]] у [[1993]], де представляла Японію.


Яйої Кусама виставлялася з Класом Олденбургом, [[Енді Воргол]]ом, Джаспером Джонсом, представляла Японію на Венеційському бієнале в 1993, 1998 і 1999 роках, великі ретроспективи її робіт пройшли в США і Японії.
Її мистецтво в цей час звертається до мотивів її ранніх скульптур, як «Shooting Stars» (1992), які поєднують фалічні виступи з сітчастою структурою. Ці пізні роботи розвинули театральність ранніх інсталяцій та перформансів, з використанням основних кольорів і точок.


Сьогодні живе в психіатричній лікарні в [[Токіо]], де продовжує створювати роботи із середини 1970-х. Її студія розташована поруч із клінікою.
Яйої Кусама виставлялася з Класом Олденбургом, [[Енді Воргол|Енді Уорхолом]], Джаспером Джонсом, представляла Японію на [[Венеційська бієнале|Венеціанській бієнале]] у 1993, 1998 і 1999 великі ретроспективи її робіт пройшли в [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Японія|Японії]].

Сьогодні живе в психіатричній лікарні в [[Токіо]], де продовжує створювати роботи з середини 1970-х. Її студія знаходиться поруч з госпіталем.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.yayoi-kusama.jp/e/information/index.html Офіційний сайт Яйої Кусами]
* [http://www.yayoi-kusama.jp/e/information/index.html Офіційний сайт Яйої Кусами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171225123150/http://yayoi-kusama.jp/e/information/index.html |date=25 грудня 2017}}
* [http://www.gagosian.com/artists/yayoi-kusama/ Галерея Гагосяна]
* [http://www.gagosian.com/artists/yayoi-kusama/ Галерея Гагосяна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180106075140/http://www.gagosian.com/artists/yayoi-kusama |date=6 січня 2018}}
* [http://www.moma.org/collection/browse_results.php?criteria=O:AD:E:3315&page_number=1&template_id=6&sort_order=1 Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк]
* [http://www.moma.org/collection/browse_results.php?criteria=O:AD:E:3315&page_number=1&template_id=6&sort_order=1 Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080404095615/http://www.moma.org/collection/browse_results.php?criteria=O:AD:E:3315&page_number=1&template_id=6&sort_order=1 |date=4 квітня 2008}}
* [http://www.paulacoopergallery.com/artists/15 Paula Cooper Gallery]
* [http://www.paulacoopergallery.com/artists/15 Paula Cooper Gallery] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100927195508/http://www.paulacoopergallery.com/artists/15 |date=27 вересня 2010}}
* [https://www.youtube.com/watch?v=Gy-j8-CG_kQ&index=5&list=PLRSwFqRcpg4GogFwgpkgNlSjIf5qKa-oO Лекція Ірини Кулик «Яйої Кусама — Даніель Бюрен.] [https://www.youtube.com/watch?v=Gy-j8-CG_kQ&index=5&list=PLRSwFqRcpg4GogFwgpkgNlSjIf5qKa-oO Як все життя робити один твір, не повторюючись» у Музеї сучасного мистецтва «Гараж»]
* [https://www.youtube.com/watch?v=Gy-j8-CG_kQ&index=5&list=PLRSwFqRcpg4GogFwgpkgNlSjIf5qKa-oO Лекція Ірини Кулик «Яйої Кусама — Даніель Бюрен.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160923154513/https://www.youtube.com/watch?v=Gy-j8-CG_kQ&index=5&list=PLRSwFqRcpg4GogFwgpkgNlSjIf5qKa-oO |date=23 вересня 2016}} [https://www.youtube.com/watch?v=Gy-j8-CG_kQ&index=5&list=PLRSwFqRcpg4GogFwgpkgNlSjIf5qKa-oO Як все життя робити один твір, не повторюючись» у Музеї сучасного мистецтва «Гараж»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160923154513/https://www.youtube.com/watch?v=Gy-j8-CG_kQ&index=5&list=PLRSwFqRcpg4GogFwgpkgNlSjIf5qKa-oO |date=23 вересня 2016}}
{{бібліоінформація}}
{{бібліоінформація}}
[[Категорія:Жінки-художниці]]
[[Категорія:Японські художниці]]

Поточна версія на 07:16, 31 серпня 2023

Кусама Яйої
яп. 草間彌生
Народилася22 березня 1929(1929-03-22)[1][2][…] (95 років)
Мацумото, Японська імперія[4][5][6]
Країна Японія[7][8]
Місце проживанняSeiwa Hospitald
Діяльністьскульпторка, письменниця-романістка, художниця, письменниця, рисувальниця, фотографка, художниця інсталяцій, художниця-концептуалістка, модельєрка, video artist, перформерка, колажистка, архітектурний кресляр, візуальна мисткиня
Галузьскульптура і укійо-е
Alma materKyoto City University of Artsd
Знання мовяпонська[9][10]
ЧленствоZero[d]
Роки активності1957[11]2024[11]
Напрямокабстракціонізм[12], сучасне мистецтво[12], феміністичне мистецтво[12] і Поп-арт[12]
Жанрабстракціонізм[4][13], Інсталяція[d][4][13] і публічне мистецтво[4][13]
Magnum opusA Message of Love, Directly from My Heart unto the Universed[14]
Нагороди
IMDbID 0476202
Сайтyayoi-kusama.jp

Яйої Кусама (草間 彌生 Kusama Yayoi, нар. 22 березня 1929) — японська художниця. Її живопис, колажі, м'які скульптури, перформанси та інсталяції поділяють одержимість повтором, візерунками, акумуляцією. Її роботи мають риси фемінізму, мінімалізму, сюрреалізму, ар брют, поп-арту і абстрактного експресіонізму, наповнені автобіографічним, психологічним і сексуальним змістом. Кусама описує себе як «нав'язливу художницю». Також, письменниця і поетеса, вона створила помітні роботи в кіно і дизайні одягу. Має психічне захворювання. 12 листопада 2008 року на аукціоні Крісті роботу Кусами продали за $5100000, рекорд для живої жінки-мисткині.

Життєпис і творчість

[ред. | ред. код]

Народилася у Мацумото, префектура Нагано, з дитинства її переслідують галюцинації та нав'язливі думки, часто суїцидального характеру.

На початку кар'єри почала покривати поверхні (стіни, підлогу, полотна, а потім повсякденні предмети та оголених асистентів) малюнком у горошок, що стало її фірмовим знаком. Великі поля горошку, або «мережі нескінченності», як називає їх авторка, безпосередньо взято з власних галюцинацій.

Кусама вчилася всього близько року у Школі мистецтв і ремесел у Кіото в 1948. Покинула батьківщину і переїхала до Нью-Йорку, 1957. Кусама була дуже амбітною, використовувала своє становище неамериканської жінки та історію психічної хвороби, щоби створити яскравий публічний імідж. Під час перебування в США швидко завоювала репутацію лідерки авангардного руху.

Організувала події в Центральному парку і на Бруклінському мосту, часто з використанням оголеного тіла та як протест проти В'єтнамської війни, створювала величезні картини, відомі як «Infinity Net Paintings», що складалися з повторюваних маленьких точок фарби. Цей живопис добре сприйняв художник Дональд Джадд, який бачив в її роботі відображення естетики мінімалізму.

На початку 1960-х Кусама почала покривати предмети, як-от сходи, взуття та стільці, білими фалічними виступами. «Акумуляція N 2» (1962) — це диван, оббитий м'якими відростками з тканини, що виглядають абсурдно й загрозливо. Ці роботи були безпосередніше пов'язані з сексуальністю та ідентичністю, ніж живопис Кусами. Виступи, що покривають об'єкти, виглядали як пародія на фалічну владу.

Приблизно в цей же час почала створювати інсталяції, що часто включають фалічні виступи, як-от «Infinity Mirror Room — Phalli's Field» (1965). Тут використано фірмовий горошок, щоб декорувати об'єкти, поміщені в дзеркальну кімнату, створюючи ілюзію нескінченного сюрреалістичного поля об'єктів.

Кусама також створювала колажі з фотографій цих об'єктів та інсталяцій, використовуючи в них свої фотографії. Між 1967 і 1969 роками вона зосередилася на перформансах, що проводять максимально публічно, зазвичай з використанням малюнка в горошок на тілах голих учасниць та учасників, як «Grand Orgy to Awaken the Dead» у Скульптурному саду Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку (1969). Ці роботи забезпечили Кусамі перебування в центрі уваги як художниці та неординарної особистості.

Під час перебування в Нью-Йорку творчість Кусами пов'язана як з мінімалізмом, так і з поп-артом, але ніколи не належала виразно до одного руху, оскільки постійно розвивалась. Кусама працювала дуже продуктивно, але не заробляла творчістю.

Повернулася до Японії через поганий стан здоров'я 1973 року. Залишивши Нью-Йорк, була практично забута як художниця до кінця 1980-х і початку 1990-х, коли кілька ретроспектив відродили до неї міжнародний інтерес. Іншою поворотною точкою стала участь у Венеційському бієнале 1993 року, де вона представляла Японію.

Її мистецтво в цей час звертається до мотивів її ранніх скульптур, наприклад «Shooting Stars» (1992), які поєднують фалічні виступи з сітчастою структурою. Ці пізні роботи розвинули театральність ранніх інсталяцій та перформансів, з використанням основних кольорів і точок.

Яйої Кусама виставлялася з Класом Олденбургом, Енді Ворголом, Джаспером Джонсом, представляла Японію на Венеційському бієнале в 1993, 1998 і 1999 роках, великі ретроспективи її робіт пройшли в США і Японії.

Сьогодні живе в психіатричній лікарні в Токіо, де продовжує створювати роботи із середини 1970-х. Її студія розташована поруч із клінікою.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]