Боєчин Олексій Федорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shynkar (обговорення | внесок)
102 504 редагування
Koszkamoszka (обговорення | внесок)
32 редагування
 
(Не показані 11 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа|зображення=|нагороди={{ряд2|{{орден Леніна|1945}}|{{орден Червоного Прапора|1944}}|{{орден Вітчизняної війни 2 ступеня|1944}}|{{орден Червоної Зірки|1943}}}}
⚫
'''Боєчин Олексій Федорович''' (1898 -?) - співробітник органів державної безпеки, полковник (1943).
{{ряд2|{{медаль «За перемогу над Німеччиною»|}}|{{медаль «XX років РСЧА»|1938}}|{{медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»|1948}}
⚫
==Ранні роки==
}}{{ряд2|{{Почесний співробітник держбезпеки|тип=1932|1937}}}}}}
⚫
Народився в Одесі в сім'ї токаря. В 1913 році закінчив міське 4-класне училище, Петербург. Працював токарем на Путиловському заводі, потім у Москві, в трамвайному депо. У 1917 р. в російській армії. У 1917-1918 рр. член Президії Виконкому Люберецької волосної ради. У 1918-1919 рр. в [[РККА]]. У 1919-1921 рр. слухач Самарських військово-інженерних курсів РККА. Член РКП(б) з 1920 р. В 1921-1922 рр. начальник Позашкільного відділу Управління учбових закладів Приволзького військового округу. У 1922-1924 рр. слухач Військово-педагогічної школи РККА. У 1924-1930 рр. на викладацькій роботі. У 1930-1932 рр. на навчанні на відділенні історії народів СРСР [[Інститут червоної професури (Москва)|Інституту Червоної професури]]. У 1932-1934 рр. завідувач Сектором пропаганди Культурно-пропагандистського відділу Московського обкому ВКП(б). У 1934-1937 рр. секретар комітету ВКП(б) Сталіногорського хімічного комбінату ім. Й.В. Сталіна (Московська область).
⚫
'''Боєчин Олексій Федорович''' {{життєпис}} — співробітник органів державної безпеки, полковник (1943).


⚫
== Ранні роки ==
⚫
==В органах==
⚫
Народився в Одесі в сім'ї токаря. В 1913 році закінчив міське 4-класне училище, Петербург. Працював токарем на Путиловському заводі, потім у Москві, в трамвайному депо. У 1917 р. в російській армії. У 1917–1918 рр. член Президії Виконкому Люберецької волосної ради. У 1918–1919 рр. в [[РСЧА]]. У 1919–1921 рр. слухач Самарських військово-інженерних курсів РККА. Член РКП(б) з 1920 р. В 1921–1922 рр. начальник Позашкільного відділу Управління навчальних закладів Приволзького військового округу. У 1922–1924 рр. слухач Військово-педагогічної школи РККА. У 1924–1930 рр. на викладацькій роботі. У 1930–1932 рр. на навчанні на відділенні історії народів СРСР [[Інститут червоної професури (Москва)|Інституту Червоної професури]]. У 1932–1934 рр. завідувач Сектором пропаганди Культурно-пропагандистського відділу Московського обкому ВКП(б). У 1934–1937 рр. секретар комітету ВКП(б) Сталіногорського хімічного комбінату ім. Й. В. Сталіна ([[Московська область]]).

⚫
== В органах ==
* У 1937 р. стажист НКВД СРСР, помічник начальника III відділення IV відділу ГУГБ НКВД СРСР, секретар комітету ВКП (б) ГУГБ НКВД СРСР.
* У 1937–1938 рр. начальник Управління НКВД по Курській області.
* У 1938–1939 рр. у розпорядженні Відділу кадрів НКВД СРСР.
* У 1939–1941 рр. начальник [[Сегезький ВТТ|Сегезького виправно-трудового табору]] і Сегежстроя НКВД СРСР. У грудні 1939 р. відповідав за організацію приймального пункту для військовополонених-фінів в Сегежі. У 1941 р. заступник начальника VIII управління оборонних робіт НКВД.
* У 1941–1942 рр. начальник Управління спеціального табору № 150 НКВД.
* У 1942–1946 рр. начальник Управління спеціального табору № 283 НКВД (Московська область).
* У 1946–1947 рр. начальник Управління будівництва № 3 [[ГУШОСДОР|Головного управління шосейних доріг]] і табору для військовополонених № 406 (Орел).
* У 1947–1950 рр. начальник Управління виправно-трудового табору комбінату № 9 МВС.
* У 1950–1953 рр. начальник Управління виправно-трудового табору і будівництва Омського нафтопереробного заводу.
* У 1953 р. у розпорядженні Управління кадрів МВС СРСР, заступник начальника Відділу військової частини № 04201 (Москва).
* У 1953–1954 рр. заступник начальника Управління Міністерства середнього машинобудування СРСР.
* З 1954 р. начальник Управління будівництва «копальні» (складу ядерної зброї) і [[Гагарінське ТВ|Гагарінського табірного відділення]] Головного управління таборів промислового будівництва МВС.

== Звання ==
* ст. лейтенант ГБ 23.04.37;
* капітан ГБ 26.11.37;
* підполковник ГБ 11.02.43;
* полковник ГБ 09.09.43.

== Нагороди ==
* знак «Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)» 31.08.37;
* [[орден Червоної Зірки]] 20.09.43;
* орден Вітч. війни 2 ст. 22.08.44;
* орден Червоного Прапора 03.11.44;
* [[орден Леніна]] 21.02.45.

== Посилання ==
* [http://www.memo.ru/history/NKVD/kto/biogr/gb50.htm Боєчин на сайті «Меморіал»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111031073548/http://memo.ru/history/NKVD/kto/biogr/gb50.htm |date=31 жовтня 2011 }}{{ref-ru}}
* [http://www.knowbysight.info/BBB/09997.asp Довідник з історії КПРС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150226010226/http://www.knowbysight.info/BBB/09997.asp |date=26 лютого 2015 }}{{ref-ru}}
* [http://www.alexanderyakovlev.org/almanah/almanah-dict-bio/1008442/1 Архів О.Яковлєва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150627025738/http://www.alexanderyakovlev.org/almanah/almanah-dict-bio/1008442/1 |date=27 червня 2015 }}{{ref-ru}}

{{Доробити}}

Поточна версія на 13:51, 31 серпня 2023

Боєчин Олексій Федорович
Народився1898[1]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Померневідомо
Діяльністьсолдат
Військове званняполковник
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден Леніна — 1945Орден Червоного Прапора  — 1944Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1944Орден Червоної Зірки  — 1943
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» — 1938
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)— 1937

Боєчин Олексій Федорович (1898, Одеса, Херсонська губернія — невідомо) — співробітник органів державної безпеки, полковник (1943).

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в Одесі в сім'ї токаря. В 1913 році закінчив міське 4-класне училище, Петербург. Працював токарем на Путиловському заводі, потім у Москві, в трамвайному депо. У 1917 р. в російській армії. У 1917–1918 рр. член Президії Виконкому Люберецької волосної ради. У 1918–1919 рр. в РСЧА. У 1919–1921 рр. слухач Самарських військово-інженерних курсів РККА. Член РКП(б) з 1920 р. В 1921–1922 рр. начальник Позашкільного відділу Управління навчальних закладів Приволзького військового округу. У 1922–1924 рр. слухач Військово-педагогічної школи РККА. У 1924–1930 рр. на викладацькій роботі. У 1930–1932 рр. на навчанні на відділенні історії народів СРСР Інституту Червоної професури. У 1932–1934 рр. завідувач Сектором пропаганди Культурно-пропагандистського відділу Московського обкому ВКП(б). У 1934–1937 рр. секретар комітету ВКП(б) Сталіногорського хімічного комбінату ім. Й. В. Сталіна (Московська область).

В органах

[ред. | ред. код]
  • У 1937 р. стажист НКВД СРСР, помічник начальника III відділення IV відділу ГУГБ НКВД СРСР, секретар комітету ВКП (б) ГУГБ НКВД СРСР.
  • У 1937–1938 рр. начальник Управління НКВД по Курській області.
  • У 1938–1939 рр. у розпорядженні Відділу кадрів НКВД СРСР.
  • У 1939–1941 рр. начальник Сегезького виправно-трудового табору і Сегежстроя НКВД СРСР. У грудні 1939 р. відповідав за організацію приймального пункту для військовополонених-фінів в Сегежі. У 1941 р. заступник начальника VIII управління оборонних робіт НКВД.
  • У 1941–1942 рр. начальник Управління спеціального табору № 150 НКВД.
  • У 1942–1946 рр. начальник Управління спеціального табору № 283 НКВД (Московська область).
  • У 1946–1947 рр. начальник Управління будівництва № 3 Головного управління шосейних доріг і табору для військовополонених № 406 (Орел).
  • У 1947–1950 рр. начальник Управління виправно-трудового табору комбінату № 9 МВС.
  • У 1950–1953 рр. начальник Управління виправно-трудового табору і будівництва Омського нафтопереробного заводу.
  • У 1953 р. у розпорядженні Управління кадрів МВС СРСР, заступник начальника Відділу військової частини № 04201 (Москва).
  • У 1953–1954 рр. заступник начальника Управління Міністерства середнього машинобудування СРСР.
  • З 1954 р. начальник Управління будівництва «копальні» (складу ядерної зброї) і Гагарінського табірного відділення Головного управління таборів промислового будівництва МВС.

Звання

[ред. | ред. код]
  • ст. лейтенант ГБ 23.04.37;
  • капітан ГБ 26.11.37;
  • підполковник ГБ 11.02.43;
  • полковник ГБ 09.09.43.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
  1. ↑ Who led the NKVD
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Боєчин_Олексій_Федорович&oldid=40282557