Лорен Беколл: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
417 447 редагувань
м Перекладено дати в примітках з англійської на українську
Немає опису редагування
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 11: Рядок 11:
|нагороди =
|нагороди =
}}
}}
'''Ло́рен Беко́лл''' ({{lang-en|Lauren Bacall}}; ''при народженні'': '''Бетті Джоан Перскі'''; {{н}} [[16 вересня]] [[1924]]&nbsp;— [[12 серпня]] [[2014]]<ref>{{Cite web |url=http://www.tmz.com/2014/08/12/lauren-bacall-dead-dies/ |title=Архівована копія |accessdate=13 серпня 2014 |archive-date=13 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140813044029/http://www.tmz.com/2014/08/12/lauren-bacall-dead-dies/ }}</ref>)&nbsp;— [[акторка]] [[театр]]у й [[кіно]], колишня фотомодель США. Лауреат премій «[[Золотий глобус]]», «[[Тоні (премія)|Тоні]]» та інших. Відома своїм низьким грубуватим голосом та ефектною зовнішністю. Беколл уперше здобула популярність у 1940-х, знявшись у ролях фатальних жінок у [[трилер]]ах разом зі своїм чоловіком, відомим актором [[Гамфрі Богарт]]ом («[[Великий сон]]», «[[Темний прохід]]»). Також грала в театрі, [[мюзикл]]ах, [[кінокомедія]]х. Її акторська кар'єра тривала майже до смерті.
'''Бетті Джоан Перскі''' ({{lang-en|Betty Joan Perske}}), відома під [[Псевдонім|псевдонімом]] '''Ло́рен Беко́лл''' ({{lang-en|Lauren Bacall}}; {{н}} [[16 вересня]] [[1924]]&nbsp;— [[12 серпня]] [[2014]]<ref>{{Cite web |url=http://www.tmz.com/2014/08/12/lauren-bacall-dead-dies/ |title=Архівована копія |accessdate=13 серпня 2014 |archive-date=13 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140813044029/http://www.tmz.com/2014/08/12/lauren-bacall-dead-dies/ }}</ref>)&nbsp;— американська [[акторка]] [[Фільм|кіно]] та театру, [[Автобіографія|автобіографістка]], речниця, модель. Лауреатка премій «[[Золотий глобус]]», «[[Тоні (премія)|Тоні]]» та інших. Беколл була визнана однією з перших красунь [[Голлівуд]]у, грала з [[Мерилін Монро]] у фільмі «[[Як вийти заміж за мільйонера]]» (1953). Її акторська кар'єра тривала майже до смерті.

Лорен Беколл — двоюрідна сестра президента [[Ізраїль|Ізраєлю]] [[Шимон Перес|Шимона Переса]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Бетті Джоан Перскі ({{lang-en|Betty Joan Perske}}), що стала відомою під псевдонімом Лорен Беколл, народилася в [[Нью-Йорк]]у в родині єврейських іммігрантів з Польщі та Німеччини. Її мати&nbsp;— Наталі Вайнштейн&nbsp;— працювала секретаркою, а батько&nbsp;— Вільям Перскі&nbsp;— займався торгівлею<ref>{{Cite web |url=http://www.filmreference.com/film/96/Lauren-Bacall.html |title=Lauren Bacall Biography |accessdate=1 вересня 2013 |archive-date=21 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131021143938/http://www.filmreference.com/film/96/Lauren-Bacall.html }}</ref><ref name="Bacall">{{cite web|last=|first=|authorlink=|coauthors=|title=The Religious Affiliation of Lauren Bacall: great American actress|publisher=Adherents.com|date=2005-07-30|url=http://www.adherents.com/people/pb/Lauren_Bacall.html|accessdate=2010-12-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/65cGnzX1v?url=http://www.adherents.com/people/pb/Lauren_Bacall.html|archivedate=2012-02-21|deadurl=no}}</ref><ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/3661930.stm BBC NEWS | Entertainment | Lauren Bacall turns 80] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131021153911/http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/3661930.stm |date=21 жовтня 2013 }}.</ref>.
Народилася в [[Нью-Йорк]]у в родині єврейських іммігрантів з Польщі та Німеччини. Її мати Наталі Вайнштейн працювала секретаркою, а батько Вільям Перскі займався торгівлею<ref>{{Cite web |url=http://www.filmreference.com/film/96/Lauren-Bacall.html |title=Lauren Bacall Biography |accessdate=1 вересня 2013 |archive-date=21 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131021143938/http://www.filmreference.com/film/96/Lauren-Bacall.html }}</ref><ref name="Bacall">{{cite web|last=|first=|authorlink=|coauthors=|title=The Religious Affiliation of Lauren Bacall: great American actress|publisher=Adherents.com|date=2005-07-30|url=http://www.adherents.com/people/pb/Lauren_Bacall.html|accessdate=2010-12-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/65cGnzX1v?url=http://www.adherents.com/people/pb/Lauren_Bacall.html|archivedate=2012-02-21|deadurl=no}}</ref><ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/3661930.stm BBC NEWS | Entertainment | Lauren Bacall turns 80] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131021153911/http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/3661930.stm |date=21 жовтня 2013 }}.</ref>. Двоюрідним братом Бетті Перскі є президент [[Ізраїль|Ізраїлю]] [[Шимон Перес]].


Лорен Беколл починала свою кар'єру як фотомодель і до 19 років добилася такої популярності, що її запросили зніматися у фільмі «[[Мати й не мати (фільм)|Мати й не мати]]» разом з [[Хамфрі Богарт]]ом. Незабаром вони одружилися і вдвох зіграли ще в трьох картинах. Беколл була визнана однією з перших красунь [[Голлівуд]]у, грала з [[Мерилін Монро]] у фільмі «[[Як вийти заміж за мільйонера]]» (1953). Після смерті Богарта в 1957 році була заручена з [[Френк Сінатра|Френком Сінатрою]], потім вийшла заміж за лауреата премії «Оскар» актора [[Джейсон Робардс|Джейсона Робардс]] («[[Одного разу на Дикому Заході]]»).
Лорен Беколл починала кар'єру як фотомодель і до 19 років досягла такої популярності, що її запросили зніматися у фільмі «[[Мати й не мати (фільм)|Мати й не мати]]» з [[Хамфрі Богарт]]ом. Незабаром вона одружилася з ним і зіграла разом ще в трьох картинах, втілюючи в 1940-х образи [[Фатальна жінка|фатальних жінок]], що принесли їй першу популярність. Після смерті Богарта в 1957 році була заручена з [[Френк Сінатра|Френком Сінатрою]], потім пошлюбила лауреата премії «Оскар» [[Джейсон Робардс|Джейсона Робардса]] («[[Одного разу на Дикому Заході]]»).


Під кінець 1960-х кінокар'єра Беколл стала «пробуксовувати» і вона зосередилася на роботі в театрі. З великим успіхом грала на [[Бродвей (Нью-Йорк)|Бродвеї]] у виставі «Аплодисменти», за яку в 1970 році отримала свою першу премію «[[Тоні (премія)|Тоні]]». Серед фільмів цих років — детектив [[Вбивство у «Східному експресі» (фільм)|«Вбивство в Східному експресі»]] (1974) і вестерн «Найбільш влучний» (1976). У 1978 році стала бестселером перша частина її автобіографічної трилогії.
Під кінець 1960-х кінокар'єра Беколл стала «пробуксовувати», і вона зосередилася на роботі в театрі. З великим успіхом грала на [[Бродвей (Нью-Йорк)|Бродвеї]] у виставі «Аплодисменти», за яку в 1970 році отримала першу премію «[[Тоні (премія)|Тоні]]». Серед фільмів цих років — детектив [[Вбивство у «Східному експресі» (фільм)|«Вбивство в Східному експресі»]] (1974) і вестерн «Найбільш влучний» (1976). У 1978 році стала бестселером перша частина автобіографічної трилогії Лорен Беколл.


Відзначивши сімдесятирічний ювілей, Беколл повернулася до активної роботи в кіно. У 1993 році вона і [[Грегорі Пек]] зіграли літніх коханців у телефільмі «Портрет». За роль другого плану в мелодрамі [[Барбра Стрейзанд|Барбри Стрейзанд]] «[[У дзеркала два обличчя]]» (1996) нагороджена [[Золотий глобус|«Золотим глобусом»]]. У тому ж році нагороджена призом [[Сезар (кінопремія)|«Сезар»]] за видатний внесок у розвиток кіномистецтва. Разом з [[Ніколь Кідман]] зіграла у фільмах «[[Догвілль]]» (2003) і «[[Народження (фільм, 2004)|Народження]]» (2004). Продовжувала зніматися в кіно і озвучувати [[мультфільм]]и.
Відзначивши 70-річний ювілей, Беколл повернулася до активної роботи в кіно. У 1993 році вона з [[Грегорі Пек|Грегорі Пеком]] втілили літніх коханців у телефільмі «Портрет». За роль другого плану в мелодрамі [[Барбра Стрейзанд|Барбри Стрейзанд]] «[[У дзеркала два обличчя]]» (1996) нагороджена [[Золотий глобус|«Золотим глобусом»]]. У тому ж році нагороджена призом [[Сезар (кінопремія)|«Сезар»]] за видатний внесок у розвиток кіномистецтва. З [[Ніколь Кідман]] зіграла у фільмах [[Доґвіль (фільм)|«Доґвіль»]] (2003) і «[[Народження (фільм, 2004)|Народження]]» (2004). Продовжувала зніматися в кіно і озвучувати [[мультфільм]]и.


Будучи переконаною прихильницею [[Демократична партія США|Демократичної партії]], Беколл також часто з'являється в ток-шоу, їдко коментуючи сучасний стан американського кінематографа. У 2009 році удостоєна почесної премії «[[Оскар (премія)|Оскар]]» за внесок у розвиток кіно.
Будучи переконаною прихильницею [[Демократична партія США|Демократичної партії]], Беколл також часто з'являється в ток-шоу, їдко коментуючи сучасний стан американського кінематографу. У 2009 році удостоєна почесної премії «[[Оскар (премія)|Оскар]]» за внесок у розвиток кіно.


У липні 2013 року Беколл виявив інтерес до фільму «Біда — моя справа». У листопаді вона приєдналася до англійського дубляжу анімаційного фільму StudioCanal «Ернест і Селестин».<ref>{{Cite web|title=‘Ernest & Celestine’: Toon Taps Lauren Bacall, Paul Giamatti, William H. Macy (EXCLUSIVE)|url=https://variety.com/2013/film/news/ernest-celestine-toon-taps-lauren-bacall-paul-giamatti-william-h-macy-exclusive-1200806834/|website=Variety|date=2013-11-08|accessdate=2022-09-02|language=en-US|first=Elsa|last=Keslassy|first2=Elsa|last2=Keslassy}}</ref> Її остання роль була у 2014 році як запрошена озвучка в епізоді Family Guy «Слово за мамою».<ref>{{Cite web|title=Breaking News - Tony Award Winner Lauren Bacall Dies at 89|url=https://web.archive.org/web/20140814014731/http://www.broadwayworld.com/article/Breaking-News-Tony-Award-Winner-Lauren-Bacall-Dies-at-89-20140812|website=web.archive.org|date=2014-08-14|accessdate=2022-09-02}}</ref>
У липні 2013 року Беколл виявила інтерес до фільму «Біда&nbsp;— моя справа». У листопаді вона приєдналася до англійського дубляжу анімаційного фільму StudioCanal «Ернест і Селестин».<ref>{{Cite web|title=‘Ernest & Celestine’: Toon Taps Lauren Bacall, Paul Giamatti, William H. Macy (EXCLUSIVE)|url=https://variety.com/2013/film/news/ernest-celestine-toon-taps-lauren-bacall-paul-giamatti-william-h-macy-exclusive-1200806834/|website=Variety|date=2013-11-08|accessdate=2022-09-02|language=en-US|first=Elsa|last=Keslassy|first2=Elsa|last2=Keslassy}}</ref> Її остання роль була у 2014 році як запрошена озвучка в епізоді Family Guy «Слово за мамою».<ref>{{Cite web|title=Breaking News - Tony Award Winner Lauren Bacall Dies at 89|url=http://www.broadwayworld.com/article/Breaking-News-Tony-Award-Winner-Lauren-Bacall-Dies-at-89-20140812|website=web.archive.org|date=2014-08-14|accessdate=2022-09-02|archive-date=2014-08-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20140814014731/http://www.broadwayworld.com/article/Breaking-News-Tony-Award-Winner-Lauren-Bacall-Dies-at-89-20140812}}</ref>


== Особисте життя ==
== Особисте життя ==
⚫
21 травня 1945 року Беколл одружилася з Гемфрі Богартом. Весілля та медовий місяць пройшли на фермі Малабар, Лукас, штат Огайо, у заміському будинку друга Богарта письменника Луїса Бромфілда.<ref name="New York Times">{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2014/08/13/movies/lauren-bacall-sultry-movie-star-dies-at-89.html|title=Lauren Bacall Dies at 89; in a Bygone Hollywood, She Purred Every Word|date=12 серпня 2014|newspaper=The New York Times|access-date=13 серпня 2014}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.tripadvisor.com/LocationPhotoDirectLink-g50578-d260586-i92852991-Malabar_Farm_State_Park-Lucas_Ohio.html|title=Malabar Farm State Park Photo|year=2014|access-date=19 жовтня 2015}}</ref> Під час перепису населення США 1950 року подружжя жило за адресою 2707 Benedict Canyon Drive у Беверлі-Гіллз зі своїм сином і нянькою. Беколл вказана як Бетті [[Дошлюбне та шлюбне прізвище|Богарт]].<ref>{{cite web|url=https://1950census.archives.gov/search/?county=Los%20Angeles&ed=66-682&page=1|title=Search|website=1950census.archives.gov|access-date=22 квітня 2022}}</ref> Була одружена з Богартом до його смерті в 1957 році.<ref>{{cite web|url=https://www.hollywoodreporter.com/news/general-news/lauren-bacall-dead-hollywood-icon-719699/|title=Lauren Bacall, Hollywood's Icon of Cool, Dies at 89|work=The Hollywood Reporter|last1=Barnes|first1=Mike|last2=Byrge|first2=Duane|date=12 серпня 2014|access-date=22 квітня 2022}}</ref>


⚫
Під час зйомок «Африканської королеви» (1951) Беколл і Богарт подружилися з [[Кетрін Гепберн]] і Спенсером Трейсі. Вона почала спілкуватися в неакторських колах, подружившись з істориком Артуром Шлезінгером-молодшим і журналістом Алістером Куком. У 1952 році Лорен Беколл виступала з передвиборчою промовою кандидата в президенти від Демократичної партії Адлая Стівенсона. Разом з іншими діячами Голлівуду Беколл був рішучою противницею [[Маккартизм|маккартизму]].<ref name="Levy2006">{{cite book
=== Відносини і сім'я ===
⚫
21 травня 1945 року Беколл вийшла заміж за Гемфрі Богарта. Їхнє весілля та медовий місяць відбулися на фермі Малабар, Лукас, штат Огайо, у заміському будинку письменника, лауреата Пулітцерівської премії Луїса Бромфілда, близького друга Богарта.<ref name="New York Times">{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2014/08/13/movies/lauren-bacall-sultry-movie-star-dies-at-89.html|title=Lauren Bacall Dies at 89; in a Bygone Hollywood, She Purred Every Word|date=12 серпня 2014|newspaper=The New York Times|access-date=13 серпня 2014}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.tripadvisor.com/LocationPhotoDirectLink-g50578-d260586-i92852991-Malabar_Farm_State_Park-Lucas_Ohio.html|title=Malabar Farm State Park Photo|year=2014|access-date=19 жовтня 2015}}</ref> Під час перепису населення Сполучених Штатів 1950 року подружжя жило за адресою 2707 Benedict Canyon Drive у Беверлі-Хіллз зі своїм сином і нянькою. Беколл вказана як Бетті Богарт.<ref>{{cite web|url=https://1950census.archives.gov/search/?county=Los%20Angeles&ed=66-682&page=1|title=Search|website=1950census.archives.gov|access-date=22 квітня 2022}}</ref> Вона була одружена з Богартом до його смерті в 1957 році.<ref>{{cite web|url=https://www.hollywoodreporter.com/news/general-news/lauren-bacall-dead-hollywood-icon-719699/|title=Lauren Bacall, Hollywood's Icon of Cool, Dies at 89|work=The Hollywood Reporter|last1=Barnes|first1=Mike|last2=Byrge|first2=Duane|date=12 серпня 2014|access-date=22 квітня 2022}}</ref>

⚫
Під час зйомок «Африканської королеви» (1951) Беколл і Богарт подружилися з Кетрін Хепберн і Спенсером Трейсі. Вона почала змішуватися в неакторських колах, подружившись з істориком Артуром Шлезінгером-молодшим і журналістом Алістером Куком. У 1952 році вона виступала з передвиборчою промовою кандидата в президенти від Демократичної партії Адлая Стівенсона. Разом з іншими діячами Голлівуду Беколл був рішучим противником маккартизму.<ref name="Levy2006">{{cite book
|url=https://books.google.com/books?id=RKKRrhJk2z8C&pg=PA27
|url=https://books.google.com/books?id=RKKRrhJk2z8C&pg=PA27
|title=From Television to the Berlin Wall
|title=From Television to the Berlin Wall
Рядок 107: Рядок 103:
| [[1981]] || ||''The Fan'' || Саллі Рос ||
| [[1981]] || ||''The Fan'' || Саллі Рос ||
|-
|-
| [[1988]] || ||''Appointment with Death'' || Леді Вестхолм ||
| [[1988]] || [[Побачення зі смертю (фільм)|Побачення зі смертю]] ||''Appointment with Death'' || Леді Вестхолм ||
|-
|-
| [[1988]] ||||''Mr. North'' || Пані Кренстон ||
| [[1988]] ||||''Mr. North'' || Пані Кренстон ||
Рядок 188: Рядок 184:
[[Категорія:Американські жінки-моделі]]
[[Категорія:Американські жінки-моделі]]
[[Категорія:Американці російсько-єврейського походження]]
[[Категорія:Американці російсько-єврейського походження]]
[[Категорія:Речники]]

Версія за 17:43, 1 вересня 2023

Лорен Беколл
англ. Lauren Bacall
Лорен Бекол у 1940-рр
Ім'я при народженніБетті Джоан Перскі
Народилася16 вересня 1924(1924-09-16)[1][3][…]
Бронкс, Нью-Йорк, США[2][5]
Померла12 серпня 2014(2014-08-12)[1][6][…] (89 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, США[8][2]
  • інсульт[9]
    • ПохованняФорест-Лаун
    Національністьамериканка єврейського походження
    Громадянство США[10][11]
    Діяльністькіноакторка, письменниця, модель, речниця, акторка театру, акторка озвучення, телеакторка, співачка, акторка
    Alma materАмериканська академія драматичного мистецтва (1942)[12] і Julia Richman High Schoold
    ЗакладWarner Brothers
    Роки діяльності1944 — 2014
    ЧоловікГамфрі Богарт (1945—1957)
    Джейсон Робардс (1961—1969)
    ДітиСтівен Гамфрі Богартd, Сем Робардс[13] і Leslie Bogartd
    БатькиWulf William Perskid[14]
    Natalie Alberta Bacalld[14]
    ЧленствоЗал слави американського театруd
    IMDbnm0000002
    Автограф
    Нагороди та премії

    премія «Оскар» за видатні заслуги в кінематографі (2010)

    премія «Доностія» (1992)

    Національна книжкова преміяd (1980)

    премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у мюзикліd (1970)

    премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у мюзикліd (1981)

    премія імені Сесіль Б. ДеМілля (1992)

    Премія «Сезар» за видатні заслуги у кінематографі (1996)

     премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану — кінофільм

    Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль другого плану (1997)

     Нагорода Центру ім. Кеннеді

    зірка на голлівудській Алеї слави[d]

    Drama Desk Award for Outstanding Actress in a Musicald

    Hasty Pudding Woman of the Yeard (1967)

    CMNS: Лорен Беколл у Вікісховищі

    Бетті Джоан Перскі (англ. Betty Joan Perske), відома під псевдонімом Ло́рен Беко́лл (англ. Lauren Bacall; нар. 16 вересня 1924 — 12 серпня 2014[15]) — американська акторка кіно та театру, автобіографістка, речниця, модель. Лауреатка премій «Золотий глобус», «Тоні» та інших. Беколл була визнана однією з перших красунь Голлівуду, грала з Мерилін Монро у фільмі «Як вийти заміж за мільйонера» (1953). Її акторська кар'єра тривала майже до смерті.

    Життєпис

    Народилася в Нью-Йорку в родині єврейських іммігрантів з Польщі та Німеччини. Її мати Наталі Вайнштейн працювала секретаркою, а батько Вільям Перскі займався торгівлею[16][17][18]. Двоюрідним братом Бетті Перскі є президент Ізраїлю Шимон Перес.

    Лорен Беколл починала кар'єру як фотомодель і до 19 років досягла такої популярності, що її запросили зніматися у фільмі «Мати й не мати» з Хамфрі Богартом. Незабаром вона одружилася з ним і зіграла разом ще в трьох картинах, втілюючи в 1940-х образи фатальних жінок, що принесли їй першу популярність. Після смерті Богарта в 1957 році була заручена з Френком Сінатрою, потім пошлюбила лауреата премії «Оскар» Джейсона Робардса («Одного разу на Дикому Заході»).

    Під кінець 1960-х кінокар'єра Беколл стала «пробуксовувати», і вона зосередилася на роботі в театрі. З великим успіхом грала на Бродвеї у виставі «Аплодисменти», за яку в 1970 році отримала першу премію «Тоні». Серед фільмів цих років — детектив «Вбивство в Східному експресі» (1974) і вестерн «Найбільш влучний» (1976). У 1978 році стала бестселером перша частина автобіографічної трилогії Лорен Беколл.

    Відзначивши 70-річний ювілей, Беколл повернулася до активної роботи в кіно. У 1993 році вона з Грегорі Пеком втілили літніх коханців у телефільмі «Портрет». За роль другого плану в мелодрамі Барбри Стрейзанд «У дзеркала два обличчя» (1996) нагороджена «Золотим глобусом». У тому ж році нагороджена призом «Сезар» за видатний внесок у розвиток кіномистецтва. З Ніколь Кідман зіграла у фільмах «Доґвіль» (2003) і «Народження» (2004). Продовжувала зніматися в кіно і озвучувати мультфільми.

    Будучи переконаною прихильницею Демократичної партії, Беколл також часто з'являється в ток-шоу, їдко коментуючи сучасний стан американського кінематографу. У 2009 році удостоєна почесної премії «Оскар» за внесок у розвиток кіно.

    У липні 2013 року Беколл виявила інтерес до фільму «Біда — моя справа». У листопаді вона приєдналася до англійського дубляжу анімаційного фільму StudioCanal «Ернест і Селестин».[19] Її остання роль була у 2014 році як запрошена озвучка в епізоді Family Guy «Слово за мамою».[20]

    Особисте життя

    21 травня 1945 року Беколл одружилася з Гемфрі Богартом. Весілля та медовий місяць пройшли на фермі Малабар, Лукас, штат Огайо, у заміському будинку друга Богарта письменника Луїса Бромфілда.[21][22] Під час перепису населення США 1950 року подружжя жило за адресою 2707 Benedict Canyon Drive у Беверлі-Гіллз зі своїм сином і нянькою. Беколл вказана як Бетті Богарт.[23] Була одружена з Богартом до його смерті в 1957 році.[24]

    Під час зйомок «Африканської королеви» (1951) Беколл і Богарт подружилися з Кетрін Гепберн і Спенсером Трейсі. Вона почала спілкуватися в неакторських колах, подружившись з істориком Артуром Шлезінгером-молодшим і журналістом Алістером Куком. У 1952 році Лорен Беколл виступала з передвиборчою промовою кандидата в президенти від Демократичної партії Адлая Стівенсона. Разом з іншими діячами Голлівуду Беколл був рішучою противницею маккартизму.[25][26]

    Фільмографія

    Фільмографія
    Рік Назва Оригінальна назва Роль
    1944 Мати й не мати To Have and Have Not Мері «Слім» Браунінг
    1945 Секретний агент Confidential Agent Роуз Каллен
    1946 Великий сон The Big Sleep Вівіан Стернвуд Ратлідж
    1947 Темний прохід Dark Passage Айрин Дженсен
    1948 Key Largo Нора Темпл
    1950 Young Man with a Horn Емі Норт
    1950 Bright Leaf Соня Ковач
    1953 Як вийти заміж за мільйонера How to Marry a Millionaire Шетц Пейдж
    1954 Світ жінки Woman's World Елізабет Бернс
    1955 The Cobweb Мег Фейверсен Райнгарт
    1955 Blood Alley Кеті Грейнджер
    1956 Written on the Wind Люсі Мур Гендлі
    1957 Designing Woman Марилла Браун Хеген
    1958 The Gift of Love Джулі Бек
    1959 Northwest Frontier Кетрін Ваєт
    1964 Shock Treatment Доктор Едвіна Бінглі
    1964 Sex and the Single Girl Сильвія Бродерік
    1966 Harper Елейн Семпсон
    1974 Вбивство у Східному експресі Murder on the Orient Express Гарієт Белінда Хаббард
    1976 The Shootist Бонд Роджерс
    1980 Health Естер Брил
    1981 The Fan Саллі Рос
    1988 Побачення зі смертю Appointment with Death Леді Вестхолм
    1988 Mr. North Пані Кренстон
    1989 John Huston: The Man, the Movies, the Maverick
    1989 Tree of Hands Марша Ерчдейл
    1990 Misery Марша Синдел
    1991 A Star for Two
    1991 All I Want for Christmas Ліліан Брукс
    1993 A Foreign Field Лиза
    1994 Prêt-à-Porter: Ready to Wear]] Слім Чріслер
    1996 У дзеркала два обличчя The Mirror Has Two Faces Ганна Морган
    1996 My Fellow Americans Маргарет Крамер
    1997 Day and Night Соня
    1999 Get Bruce
    1999 Diamonds Син-Ді
    1999 The Venice Project Камілла Вольта
    1999 Presence of Mind Мадо Ремей
    1999 A Conversation with Gregory Peck
    2003 The Limit Мей Маркем
    2003 Догвіл Dogville М. Джинджер
    2004 Howl's Moving Castle
    2004 Birth Елінор
    2005 Firedog Поше
    2005 Manderlay Мем
    2006 These Foolish Things Лінда
    2007 The Walker Наталі ван Мітер
    2008 Wide Blue Yonder Мей

    Примітки

    1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118505475 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ Encyclopædia Britannica
    4. ↑ SNAC — 2010.
    5. ↑ https://www.imdb.com/name/nm0000002/
    6. ↑ http://www.aveleyman.com/ActorCredit.aspx?ActorID=754
    7. ↑ http://www.aveleyman.com/FilmCredit.aspx?FilmID=1718&Extra=Y
    8. ↑ Famed actress Lauren Bacall dies at 89 — CNN, 2014.
    9. ↑ https://www.hollywoodreporter.com/news/lauren-bacall-dead-hollywood-icon-719699
    10. ↑ http://www.nytimes.com/2009/10/30/arts/design/30antiques.html
    11. ↑ LIBRIS — 2014.
    12. ↑ Notable Past Students — Американська академія драматичного мистецтва.
    13. ↑ Lauren Bacall Dies at 89; in a Bygone Hollywood, She Purred Every Word — The New York Times, 2014.
    14. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
    15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    16. ↑ Lauren Bacall Biography. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
    17. ↑ The Religious Affiliation of Lauren Bacall: great American actress. Adherents.com. 30 липня 2005. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 21 грудня 2010.
    18. ↑ BBC NEWS | Entertainment | Lauren Bacall turns 80 [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
    19. ↑ Keslassy, Elsa; Keslassy, Elsa (8 листопада 2013). ‘Ernest & Celestine’: Toon Taps Lauren Bacall, Paul Giamatti, William H. Macy (EXCLUSIVE). Variety (амер.). Процитовано 2 вересня 2022.
    20. ↑ Breaking News - Tony Award Winner Lauren Bacall Dies at 89. web.archive.org. 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 2 вересня 2022.
    21. ↑ Lauren Bacall Dies at 89; in a Bygone Hollywood, She Purred Every Word. The New York Times. 12 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
    22. ↑ Malabar Farm State Park Photo. 2014. Процитовано 19 жовтня 2015.
    23. ↑ Search. 1950census.archives.gov. Процитовано 22 квітня 2022.
    24. ↑ Barnes, Mike; Byrge, Duane (12 серпня 2014). Lauren Bacall, Hollywood's Icon of Cool, Dies at 89. The Hollywood Reporter. Процитовано 22 квітня 2022.
    25. ↑ Levy, Patricia (2006). From Television to the Berlin Wall. Raintree. с. 27. ISBN 9781410917874. Процитовано 13 серпня 2014.
    26. ↑ Kuhn, Annette; Radstone, Susannah (1990). The Women's Companion to International Film. University of California Press. с. 34. ISBN 9780520088795. Процитовано 13 серпня 2014.

    Посилання

    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лорен_Беколл&oldid=40305691