Комісари (фільм): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Джерела: заміна категорії (Фільми Київської кіностудії імені Олександра Довженка → Фільми кіностудії імені Олександра Довженка)
вікіфікація
 
(Не показані 15 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
| режисер = [[Микола Мащенко]]
| режисер = [[Микола Мащенко]]
| продюсер =
| продюсер =
| сценарист = [[Тарасенко Борис Миколайович|Борис Тарасенко]], [[Микола Мащенко]]
| сценаристи = [[Тарасенко Борис Миколайович|Борис Тарасенко]], [[Микола Мащенко]]
| оператори = постановник — [[Мартинов Олег Федорович|Олег Мартинов]]<br/>2-й оператор — [[Лавров Костянтин Іванович|Костянтин Лавров]]<br/>оператор комб. зйом. — [[Король Павло Федорович|Павло Король]]
| художники = постановник — [[Добролежа Анатолій Тимофійович|Анатолій Добролежа]]<br/>декоратор — [[Терещенко Микола Сергійович|Микола Терещенко]]<br/>гример — [[Парфенюк Олена Павлівна|Олена Парфенюк]]<br/>художник комб. зйом. — [[Полунін Михайло Степанович|Михайло Полунін]]
| композитор = [[Іван Карабиць]]
| звукорежисер = Юрій Горецький
| монтаж = [[Акайомова Наталія Олександрівна|Наталія Пищикова]]
| костюми = Н. Браун
| актори = [[Костянтин Степанков]]<br/>[[Іван Миколайчук]]<br/>[[Борислав Брондуков]]
| актори = [[Костянтин Степанков]]<br/>[[Іван Миколайчук]]<br/>[[Борислав Брондуков]]
| кінокомпанія = [[Кіностудія імені Олександра Довженка]]
| кінокомпанія = [[Кіностудія імені Олександра Довженка]]
| країна = [[УРСР]]
| країна = УРСР
| рік = [[1969]]
| рік = 1969
| мова = {{українська}} <small>(частковий дубляж)</small><ref>Україномовне озвечення є частковим дубляжем: більшість акторів говорять українською в оригіналі, але [[Володимир Скомаровський]], [[Бакштаєв Леонід Георгійович|Леонід Бакштаєв]], та [[Кадочникова Лариса Валентинівна|Лариса Кадочникова]] в оригіналі говорять російською й їх передублювали українською вже в пост-продакшені</ref><br/>{{російська}} <small>(дубляж)</small>
| мова =
| тривалість = 78 хв.
| тривалість = 78 хв.
| кошторис =
| кошторис =
| касові збори =
| касові збори =
| ідентифікатор = 0174823
| ідентифікатор = 0174823
| сайт =
| сайт =
| попередній =
| попередній =
| наступний =
| наступний =
}}
}}
{{інші фільми|Комісар (фільм)}}
'''«Коміса́ри»''' — художній фільм режисера [[Микола Мащенко|Миколи Мащенка]] за мотивами однойменної повісті [[Либединський Юрій Миколайович|Юрія Либединського]]. Прем'єра фільму відбулася у липні [[1971]] року.
'''«Коміса́ри»''' — український радянський художній фільм 1969 року режисера [[Микола Мащенко|Миколи Мащенка]], знятий за мотивами творів [[Либединський Юрій Миколайович|Юрія Либединського]].

Події фільму розгортаються у [[1921]] році. Комуністична партія відсилає своїх найдосвідченіших членів на курси [[комісар]]ів — учитися господарювати, будувати державу робітників та селян. Але банди [[Біла армія|білогвардійців]] збираються напасти на місто, де організовано курси. На самих курсах зібралися різні люди, що по-різному ставляться до нових завдань.

Прем'єра фільму в Україні відбулася у липні [[1971]] року.


== Сюжет ==
== Сюжет ==
Комісар Федір Лукачов вночі відвідує свою кохану Шуру. Вона розповідає йому, що тепер працює вчителькою літератури на курсах для комісарів. Федір дізнається, що на тих курсах навчається його знайомий Громов, якого він вважав загиблим. Також він зустрічає там свого товариша Кондрашова, що змінив прізвище на Дегтярьов. Вони зустрічаються в занедбаній будівлі, де обговорюють, що в Україні важке становище, білогвардійці готують знищення комісарів. Кондрашов не вірить у перемогу більшовиків, але Дегтярьов запевняє його, що навіть якщо вони загинуть, то боротьбу продовжать інші комісари. Лукачов критикує Громова за те, що він «пошановувач» Леніна, а не «послідовник». Той своєю чергою стурбований тим, що Лукачов нікому не довіряє.


Начальник курсів комісарів оголошує, що всі комісари повинні пройти навчання. Він присоромлює комісарів, які пишаються своїми званнями та минулими заслугами. На курсах виявляється, що комісари малоосвічені, користуються своїм високим становищем задля особистої вигоди. Троє комісарів у результаті опиняються на гуптвахті. Комісар Смирнов хоче втекти і помститися. Його товариш Герасименко отримує звільнення від курсів, щоб будувати комуну в Україні.
Події фільму розгортаються у [[1921]] році. Комуністична партія відсилає своїх найдосвідченіших членів на курси [[комісар]]ів - учитися господарювати, будувати державу робітників та селян. Але банди білогвардійців збираються напасти на місто, де організовано курси. На самих курсах зібралися різні люди, що по-різному ставляться до нових завдань.


Герасименко зустрічає хлопчика-сироту, якого поселяє в Шури. Лукачову сниться, що він убив Шуру і розповідає їй про це. Шура підозрює, що Лукачов сумнівається в її вірності. Згодом находить новина, що Герасименка вбили, закопавши живцем.
== Акторський склад ==


Під час балу комісар Михальов зауважує, що Дегтярьов за ним слідкує. Зненацька Дегтярьов вбиває його ножем і йде на бал, щоб відвести від себе підозри. Лукачов розповідає, що помітив убивцю і що це один з комісарів. Дегтярьов мимовільно виказує себе. Він зізнається, що вірний білогвардійцям і каже, що червоноармійці згубили Росію не менше, ніж білогвардійці. Товариші відмовляються розстріляти його, щоб зрадник дожив до кращого майбутнього і побачив, що був неправий.

Громов оголошує, що йде з партії, бо в ній стало багато пристосуванців. Та після суперечки з іншими комісарами він погоджується подумати над своїм рішенням, але вирішує втекти. Його б'ють і покидають у стайні. Розчарований Лукачов приходить до Шури, єдиної людини, в якій досі відчуває підтримку. Але він застає її з іншим комісаром і застрелює Шуру. На запитання начальника курсів чи хтось помер той відповідає, що «народився» новий Лукачов, вільний тепер від вагань і цілковито відданий партії.

Завершується фільм переказом долі комісарів. Більшість загинули в Другу світову, лише Лукачов вижив.

== Акторський склад ==
* [[Костянтин Степанков]] — ''Федір Лукачов''
* [[Костянтин Степанков]] — ''Федір Лукачов''
* [[Іван Миколайчук]] — ''Григорій Громов''
* [[Іван Миколайчук]] — ''Григорій Громов''
Рядок 33: Рядок 52:
* [[Борислав Брондуков]] — ''Дмитро Коваль''
* [[Борислав Брондуков]] — ''Дмитро Коваль''
* [[Володимир Скомаровський]] — ''Микола Смирнов''
* [[Володимир Скомаровський]] — ''Микола Смирнов''
* [[Кадочникова Лариса Валентинівна|Лариса Кадочникова]] — ''Шура, вчителька''
* [[Кадочникова Лариса Валентинівна|Лариса Кадочникова]] — ''Олександра (Шура), вчителька''
* [[Іван Гаврилюк]] — ''начальник курсів комісарів''
* [[Іван Гаврилюк]] — ''начальник курсів комісарів''
* [[Бакштаєв Леонід Георгійович|Леонід Бакштаєв]] — ''Дегтярьов / Михайло Кондрашов''
* [[Бакштаєв Леонід Георгійович|Леонід Бакштаєв]] — ''Дегтярьов / Михайло Кондрашов''
Рядок 55: Рядок 74:


== Знімальна група ==
== Знімальна група ==
* Режисер-постановник: [[Микола Мащенко]]

* Режисер: [[Микола Мащенко]]
* Сценаристи: [[Тарасенко Борис Миколайович|Борис Тарасенко]], [[Микола Мащенко]]
* Сценаристи: [[Тарасенко Борис Миколайович|Борис Тарасенко]], [[Микола Мащенко]]
* Оператор: [[Мартинов Олег Федорович|Олег Мартинов]]
* Оператор-постановник: [[Мартинов Олег Федорович|Олег Мартинов]]
* Композитор: [[Іван Карабиць]]
* Композитор: [[Іван Карабиць]]
* Художник: [[Добролежа Анатолій Тимофійович|Анатолій Добролежа]]
* Художник-постановник: [[Добролежа Анатолій Тимофійович|Анатолій Добролежа]]
* Редактор: [[Орлова Надія Павлівна|Надія Орлова]]
:: У фільмі використано пісню [[Покрасс Дмитро Якович|Дмитра]] та [[Покрасс Данило Якович|Данила Покрассів]] на слова Олексія Суркова «Терська похідна» («То не тучи, грозовые облака…»).
* Директор картини: Г. Чужий
* У фільмі використано пісню [[Покрасс Дмитро Якович|Дмитра]] та [[Покрасс Данило Якович|Данила Покрассів]] на слова Олексія Суркова «Терська похідна» («То не тучи, грозовые облака…»)

== Джерела та примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{kinokolo.ua_id|962|Комісари}}
{{Бібліоінформація}}


{{Портали|Кінематограф}}
== Джерела ==
[[Категорія:Фільми СРСР 1969]]
* [http://www.kino-teatr.ru/kino/movie/sov/3112/annot/ www.kino-teatr.ru] {{ref-ru}}
[[Категорія:Фільми українською мовою]]
* [http://kinokolo.ua/cyclopedia/film.php/962 kinokolo.ua] {{ref-uk}}
[[Категорія:Фільми Миколи Мащенка]]
[[Категорія:Фільми Миколи Мащенка]]
[[Категорія:Фільми-драми]]
[[Категорія:Фільми-драми України]]
[[Категорія:Фільми Української РСР]]
[[Категорія:Фільми України 1969]]
[[Категорія:Фільми СРСР]]
[[Категорія:Фільми кіностудії імені Олександра Довженка]]
[[Категорія:Фільми кіностудії імені Олександра Довженка]]

Поточна версія на 19:01, 18 вересня 2023

Комісари
Жанрдрама
РежисерМикола Мащенко
СценаристиБорис Тарасенко, Микола Мащенко
У головних
ролях
Костянтин Степанков
Іван Миколайчук
Борислав Брондуков
Операторипостановник — Олег Мартинов
2-й оператор — Костянтин Лавров
оператор комб. зйом. — Павло Король
КомпозиторІван Карабиць
МонтажНаталія Пищикова
Художникипостановник — Анатолій Добролежа
декоратор — Микола Терещенко
гример — Олена Парфенюк
художник комб. зйом. — Михайло Полунін
ЗвукорежисерЮрій Горецький
КінокомпаніяКіностудія імені Олександра Довженка
Тривалість78 хв.
Моваукраїнська (частковий дубляж)[1]
російська (дубляж)
КраїнаУРСР
Рік1969
IMDbID 0174823
У Вікіпедії є статті про інші фільми з назвою Комісар (фільм)

«Коміса́ри» — український радянський художній фільм 1969 року режисера Миколи Мащенка, знятий за мотивами творів Юрія Либединського.

Події фільму розгортаються у 1921 році. Комуністична партія відсилає своїх найдосвідченіших членів на курси комісарів — учитися господарювати, будувати державу робітників та селян. Але банди білогвардійців збираються напасти на місто, де організовано курси. На самих курсах зібралися різні люди, що по-різному ставляться до нових завдань.

Прем'єра фільму в Україні відбулася у липні 1971 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Комісар Федір Лукачов вночі відвідує свою кохану Шуру. Вона розповідає йому, що тепер працює вчителькою літератури на курсах для комісарів. Федір дізнається, що на тих курсах навчається його знайомий Громов, якого він вважав загиблим. Також він зустрічає там свого товариша Кондрашова, що змінив прізвище на Дегтярьов. Вони зустрічаються в занедбаній будівлі, де обговорюють, що в Україні важке становище, білогвардійці готують знищення комісарів. Кондрашов не вірить у перемогу більшовиків, але Дегтярьов запевняє його, що навіть якщо вони загинуть, то боротьбу продовжать інші комісари. Лукачов критикує Громова за те, що він «пошановувач» Леніна, а не «послідовник». Той своєю чергою стурбований тим, що Лукачов нікому не довіряє.

Начальник курсів комісарів оголошує, що всі комісари повинні пройти навчання. Він присоромлює комісарів, які пишаються своїми званнями та минулими заслугами. На курсах виявляється, що комісари малоосвічені, користуються своїм високим становищем задля особистої вигоди. Троє комісарів у результаті опиняються на гуптвахті. Комісар Смирнов хоче втекти і помститися. Його товариш Герасименко отримує звільнення від курсів, щоб будувати комуну в Україні.

Герасименко зустрічає хлопчика-сироту, якого поселяє в Шури. Лукачову сниться, що він убив Шуру і розповідає їй про це. Шура підозрює, що Лукачов сумнівається в її вірності. Згодом находить новина, що Герасименка вбили, закопавши живцем.

Під час балу комісар Михальов зауважує, що Дегтярьов за ним слідкує. Зненацька Дегтярьов вбиває його ножем і йде на бал, щоб відвести від себе підозри. Лукачов розповідає, що помітив убивцю і що це один з комісарів. Дегтярьов мимовільно виказує себе. Він зізнається, що вірний білогвардійцям і каже, що червоноармійці згубили Росію не менше, ніж білогвардійці. Товариші відмовляються розстріляти його, щоб зрадник дожив до кращого майбутнього і побачив, що був неправий.

Громов оголошує, що йде з партії, бо в ній стало багато пристосуванців. Та після суперечки з іншими комісарами він погоджується подумати над своїм рішенням, але вирішує втекти. Його б'ють і покидають у стайні. Розчарований Лукачов приходить до Шури, єдиної людини, в якій досі відчуває підтримку. Але він застає її з іншим комісаром і застрелює Шуру. На запитання начальника курсів чи хтось помер той відповідає, що «народився» новий Лукачов, вільний тепер від вагань і цілковито відданий партії.

Завершується фільм переказом долі комісарів. Більшість загинули в Другу світову, лише Лукачов вижив.

Акторський склад

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Джерела та примітки

[ред. | ред. код]
  1. Україномовне озвечення є частковим дубляжем: більшість акторів говорять українською в оригіналі, але Володимир Скомаровський, Леонід Бакштаєв, та Лариса Кадочникова в оригіналі говорять російською й їх передублювали українською вже в пост-продакшені

Посилання

[ред. | ред. код]