Дзбановський Борис Вікторович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
Kamelot (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 48 проміжних версій 18 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{редагую|[[Користувач:AMY 81-412|AMY]] ([[Обговорення користувача:AMY 81-412|обговорення]]) 14:28, 2 серпня 2012 (UTC)}} |
|||
{{Архітектор |
{{Архітектор |
||
|зображення |
|зображення = Дзбановський Борис Вікторович.jpg |
||
|розмір |
|розмір = 215px |
||
|підпис |
|підпис = |
||
|ім'я |
|ім'я = Борис Вікторович Дзбановський |
||
|справжнє ім'я |
|справжнє ім'я = |
||
|громадянство |
|громадянство = |
||
⚫ | |||
|дата народження = {{ДН|17|2|1909|4}} |
|||
|місце народження = {{МН|Умань|Умані}} |
|||
|дата смерті = невідомо |
|||
|місце смерті = |
|||
⚫ | |||
|працював у містах = [[Київ]], [[Донецьк]], [[Лисичанськ]] |
|працював у містах = [[Київ]], [[Донецьк]], [[Лисичанськ]] |
||
|стиль = |
|стиль = |
||
|найважливіші споруди = |
|найважливіші споруди = |
||
|містобудівні |
|містобудівні проєкти = |
||
|реставрація пам' |
|реставрація пам'яток = |
||
|нереалізовані |
|нереалізовані проєкти = |
||
|наукові праці = |
|наукові праці = |
||
|нагороди = {{ряд2|{{Медаль «100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»|1970}}|{{Медаль «За трудову доблесть»|1956}}|{{Медаль «За трудову відзнаку»|1954}}|{{Медаль за доблесну працю в Великій Вітчизняній Війні 1941-1945рр.|1945}}}} |
|||
|нагороди = {{{!}} style="background: transparent" |
|||
{{ |
{{ряд2|{{Медаль За відбудову вугільних шахт Донбасу|1948}}}} |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{{!}} style="background: transparent" |
|||
⚫ | |||
{{!}}} |
|||
⚫ | |||
|Commons = |
|Commons = |
||
}}{{Othernames|Дзбановський}} |
|||
}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народився {{ДН|17|2|1909|4}} року в Умані, у 1926–1930 роках навчався на будівельному факультеті Індустріального технікуму в Умані, у 1931–1937 роках — на факультеті інженерних споруд [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київського будівельного інституту]]. У 1926–1931 роках працював в Умані, з 1932 року — у різних проєктних організаціях Києва. У 1941–1944 роках у евакуації в м. [[Анжеро-Судженськ]], працював проєктувальником у проєктному інституті «Кузбассшахтопроект». У 1944 році повертається з евакуації, працює в Харкові та Донецьку в проєктному інституті «Південшахтопроект». З 1948 по 1964 рік — головний архітектор, заступник головного інженера проєктного інституту «[[Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості|Укрдіпрошахт]]», з 1959 року — «[[Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості|УкрНДІпроект]]». З 1964 року — головний інженер проєктного інституту «КиївНІІПмістобудування». З 1971 року на пенсії. |
|||
Народився в Умані, <!--у 1940–1944 роках — у лавах [[РСЧА]], учасник [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]], демобілізований внаслідок поранення. |
|||
Зробив серію рисунків одностроїв військ, що брали участь у [[Франко-російська війна (1812)|Франко-російській війні 1812 року]] (зберігаються в [[Музей історії Києва|Музеї історії Києва]]). |
|||
10 листопада 1944 року поступив у Харківський гірничий інститут за спеціальністю архітектура, у 1946 році переведений у Харківський інженерно-будівельний інститут, в 1947 році переведений у [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київський інженерно-будівельний інститут]], який закінчив у 1949 році. З вересня 1949 року — архітектор в інституті «[[Західшахтопроект]]», з 1951 року — в проектному інституті «[[Укрдіпрошахт]]». |
|||
Автор текстів до музичних творів [[Жербін Михайло Михайлович|М. М. Жербіна]]<ref>[http://allpetrischule-spb.org/index.php?title=Жербин,_Михаил_Михайлович Жербин, Михаил Михайлович] // Энциклопедия Petrischulle. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210414112020/http://allpetrischule-spb.org/index.php?title=Жербин,_Михаил_Михайлович |date=14 квітня 2021 }}{{ref-ru}}</ref> «Шахтарський вальс», «Донбас бойовий», «Батьківщина». |
|||
Жив у будинку № 11а по [[Вулиця Євгена Чикаленка (Київ)|вулиці Пушкінській]]. Помер у Києві [[28 листопада]] [[2000]] року. |
|||
== Творчість == |
== Творчість == |
||
Співавтор споруд [[Луганський Будинок Техніки|Будинку Техніки]] (у співавторстві з [[Фадеїчев Володимир Павлович|В. Фадєїчевим]], [[Дзбановський Борис Вікторович|Б. Дзбановським]], 1950–1953) і адміністративного будинку (у співавторстві з [[Іванов Євген Леонідович|Є. Івановим]], І. Бовтиком, 1957) у [[Луганськ]]у, обчислювального центру та Інституту економіки Держплану УРСР (у співавторстві з Є. Єжовою, І. Сєдаком, 1968), комплексу будівель [[Інститут надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля НАН України|Інституту надтвердих матеріалів]] (у співавторстві з Є. Єжовою, 1969) — у Києві, станцій [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]]: «{{м|Університет|Київ}}», «{{м|Політехнічний інститут}}» і «{{м|Святошин}}» (всі у співавторстві).--> |
|||
=== Автор і співавтор проектів === |
|||
== Основні роботи == |
|||
* Адміністративні і житлові будівлі в Умані (1927–1932); |
|||
<gallery> |
|||
* Споруди радіостанції в [[Бровари|Броварах]] [[Київська область|Київської області]] (1936–1937); |
|||
* ТЕЦ в Києві, [[Дніпро (місто)|Дніпропетровську]], [[Вороніж|Воронежу]] (1937–1941); |
|||
* Ламповий завод і збагачувальна фабрика в [[Прокоп'євськ]]у (1941–1944); |
|||
* Рудоремонтні заводи в [[Горлівка|Горлівці]], Стаханові, Красному Лучі (1944–1948); |
|||
* Будівлі інституту «Укрдіпрошахт» в Києві (1949–1956, [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)|вул. Богдана Хмельницького]], 4, нині тут розташоване ДП «Вугілля України»); |
|||
* Драматичний театр в [[Макіївка|Макіївці]] [[Донецька область|Донецької області]] (у співавторстві з [[Насєдкін Іван Петрович|І. П. Насєдкіним]], [[Фадеїчев Владислав Павлович|В. П. Фадеїчевим]], 1951); |
|||
* [[Луганський будинок техніки|Будинок техніки]] в [[Луганськ]]у (у співавторстві з [[Фадеїчев Владислав Павлович|В. П. Фадеїчевим]], [[Сиркін Михайло Маркович|М. М. Сиркіним]], 1950–1953); |
|||
* Клуб ІТП в [[Лисичанськ]]у (у співавторстві з [[Фадеїчев Владислав Павлович|В. П. Фадеїчевим]], [[Іванов Євген Леонідович|Є. Л. Івановим]], 1951); |
|||
* Палац культури в [[Сорокине|Краснодоні]] (1958), [[Червоноград]]і (1960); |
|||
* Інститут автоматики в Києві (1962), лабораторно-інженерний корпус Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля в Києві (1964); |
|||
* Обчислювальний центр Інституту економіки в Києві, [[бульвар Миколи Міхновського]], 28 (у співавторстві з Є. Єжовою, М. Сиркіним, інженери В. Бронштейн, М. Щиголь, 1968); |
|||
* Генеральний план [[Нововолинськ]]а Львівській області (1958), [[Дніпрорудне|Дніпрорудного]] (1961), [[Буйнакськ]]а, смт [[Асканія-Нова (смт)|Асканія-Нова]]; |
|||
* Станції [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]]: «{{m|Університет|Київ}}» (1960)<ref>Пам'ятка архітектури місцевого значення.</ref>, «{{m|Політехнічний інститут}}» (1963). |
|||
== Зображення == |
|||
<gallery widths=180 heights=180> |
|||
Будинок техніки Луганськ.jpg|Будинок техніки у Луганську |
Будинок техніки Луганськ.jpg|Будинок техніки у Луганську |
||
Universytet metro station Kiev 2010 20.jpg|Наземний вестибюль станції метро «{{м|Університет|Київ}}» |
Universytet metro station Kiev 2010 20.jpg|Наземний вестибюль станції метро «{{м|Університет|Київ}}» |
||
Politekhnichnyi instytut metro station Kiev 01.jpg|Станція метро «{{м|Політехнічний інститут}}» |
Politekhnichnyi instytut metro station Kiev 01.jpg|Станція метро «{{м|Політехнічний інститут}}» |
||
Богдана Хмельницкого 4 Киев 2012 01.JPG|Будівля інституту «Укрдіпрошахт» |
|||
</gallery> |
</gallery> |
||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Посилання == |
|||
* ''Маслов Александр.'' [https://web.archive.org/web/20140408220958/http://2000.net.ua/2000/aspekty/stil/42630 Айсберг ушел в океан вечности] // Еженедельник 2000. — № 27 (421). — 2008. — 4-10 июля. {{ref-ru}} {{ArchivedURL|https://archive.today/20140407051629/http://2000.net.ua/2000/aspekty/stil/42630|7 квітня 2014}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* ''[[Головко Григорій Володимирович|Головко Г. В.]]'', ''[[Коломієць Микола Степанович|Коломиец Н. С.]]'' Киевский метрополитен. — {{comment|К.|Киев}}, Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре УССР, 1963. — 42 с. {{ref-ru}} |
|||
{{портал мистецтво}} |
|||
* Дзбановський Борис Вікторович // {{МУ-97|203}} |
|||
* {{СХ}} |
|||
* Дзбановський Борис Вікторович // {{СХ|73–74}} |
|||
* {{МУ-97|С=203}} |
|||
* Дзбановский Борис Викторович [Изоматериал] |
* Дзбановский Борис Викторович [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1956. — 5 л. // {{comment|ДНАББ ім. В. Г. Заболотного|Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного}}. {{ref-ru}} |
||
* Дзбановський Борис Вікторович: особова справа чл. НСА України (1974 — 28 листопада 2000) // [[Національна спілка архітекторів України]] |
|||
* ''Днестров И.'', ''Игнаткин И.'' [http://81412.livejournal.com/8155.html Киевский метрополитен] // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. {{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809213119/http://81412.livejournal.com/8155.html |date=9 серпня 2014 }} |
|||
* ''[[Заремба Федір Михайлович|Заремба Ф. М.]]'', ''[[Целіковська Тамара Олексіївна|Целиковская Т. А.]]'', ''Марченко М. В.'' Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — {{comment|К.|Киев}}: Будівельник, 1980. — 168 с., ил. {{ref-ru}} {{ref-uk}} |
|||
* ''Касьянов О. М.'' [http://81412.livejournal.com/8398.html Третій метрополітен] // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — {{s|С. 7—9}}, іл. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809213115/http://81412.livejournal.com/8398.html |date=9 серпня 2014 }} |
|||
* {{рвкмр|49а}} |
|||
* [https://web.archive.org/web/20130811082619/http://guoks.gov.ua/index.php?option=com_docman&Itemid=123&lang=uk Об'єкти культурної спадщини в м. Києві.] ([https://web.archive.org/web/20141103111146/http://www.guoks.gov.ua/index.php?option=com_docman&task=doc_download&gid=19&Itemid=123&lang=uk Об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві.]) |
|||
* ''Плотницька Н. А., Шита Т. В.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24049 Дзбановський Борис Вікторович] // {{ЕСУ|7|535}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171030040928/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24049 |date=30 жовтня 2017 }} |
|||
{{architect-stub}} |
|||
{{ukr-bio-stub}} |
{{ukr-bio-stub}} |
||
⚫ | |||
{{Портали|Київ|Архітектура|Біографії}} |
|||
[[Категорія:Українські архітектори]] |
[[Категорія:Українські архітектори]] |
||
[[Категорія:Архітектори Києва]] |
[[Категорія:Архітектори Києва]] |
||
[[Категорія:Випускники Київського національного університету будівництва і архітектури]] |
[[Категорія:Випускники Київського національного університету будівництва і архітектури]] |
||
[[Категорія:Автори проєктів станцій Київського метрополітену]] |
|||
[[Категорія:Уродженці Умані]] |
|||
[[ru:Дзбановский, Борис Викторович]] |
|||
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
Поточна версія на 09:57, 21 вересня 2023
Борис Вікторович Дзбановський | |
---|---|
Народження | 4 (17) лютого 1909 |
Смерть | 28 листопада 2000 (91 рік) |
Країна (підданство) | Російська імперія СРСР Україна |
Навчання | Київський будівельний інститут |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Київ, Донецьк, Лисичанськ |
Нагороди | |
Автограф |
Дзбано́вський Бори́с Ві́кторович (4 (17) лютого 1909, Умань, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 28 листопада 2000, Київ) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів України з 1939 року.
Народився 4 (17) лютого 1909 року в Умані, у 1926–1930 роках навчався на будівельному факультеті Індустріального технікуму в Умані, у 1931–1937 роках — на факультеті інженерних споруд Київського будівельного інституту. У 1926–1931 роках працював в Умані, з 1932 року — у різних проєктних організаціях Києва. У 1941–1944 роках у евакуації в м. Анжеро-Судженськ, працював проєктувальником у проєктному інституті «Кузбассшахтопроект». У 1944 році повертається з евакуації, працює в Харкові та Донецьку в проєктному інституті «Південшахтопроект». З 1948 по 1964 рік — головний архітектор, заступник головного інженера проєктного інституту «Укрдіпрошахт», з 1959 року — «УкрНДІпроект». З 1964 року — головний інженер проєктного інституту «КиївНІІПмістобудування». З 1971 року на пенсії.
Зробив серію рисунків одностроїв військ, що брали участь у Франко-російській війні 1812 року (зберігаються в Музеї історії Києва).
Автор текстів до музичних творів М. М. Жербіна[1] «Шахтарський вальс», «Донбас бойовий», «Батьківщина».
Жив у будинку № 11а по вулиці Пушкінській. Помер у Києві 28 листопада 2000 року.
- Адміністративні і житлові будівлі в Умані (1927–1932);
- Споруди радіостанції в Броварах Київської області (1936–1937);
- ТЕЦ в Києві, Дніпропетровську, Воронежу (1937–1941);
- Ламповий завод і збагачувальна фабрика в Прокоп'євську (1941–1944);
- Рудоремонтні заводи в Горлівці, Стаханові, Красному Лучі (1944–1948);
- Будівлі інституту «Укрдіпрошахт» в Києві (1949–1956, вул. Богдана Хмельницького, 4, нині тут розташоване ДП «Вугілля України»);
- Драматичний театр в Макіївці Донецької області (у співавторстві з І. П. Насєдкіним, В. П. Фадеїчевим, 1951);
- Будинок техніки в Луганську (у співавторстві з В. П. Фадеїчевим, М. М. Сиркіним, 1950–1953);
- Клуб ІТП в Лисичанську (у співавторстві з В. П. Фадеїчевим, Є. Л. Івановим, 1951);
- Палац культури в Краснодоні (1958), Червонограді (1960);
- Інститут автоматики в Києві (1962), лабораторно-інженерний корпус Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля в Києві (1964);
- Обчислювальний центр Інституту економіки в Києві, бульвар Миколи Міхновського, 28 (у співавторстві з Є. Єжовою, М. Сиркіним, інженери В. Бронштейн, М. Щиголь, 1968);
- Генеральний план Нововолинська Львівській області (1958), Дніпрорудного (1961), Буйнакська, смт Асканія-Нова;
- Станції Київського метрополітену: «Університет» (1960)[2], «Політехнічний інститут» (1963).
-
Будинок техніки у Луганську
-
Наземний вестибюль станції метро «Університет»
-
Станція метро «Політехнічний інститут»
-
Будівля інституту «Укрдіпрошахт»
- ↑ Жербин, Михаил Михайлович // Энциклопедия Petrischulle. [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Пам'ятка архітектури місцевого значення.
- Маслов Александр. Айсберг ушел в океан вечности // Еженедельник 2000. — № 27 (421). — 2008. — 4-10 июля. (рос.) [Архівовано з першоджерела 7 квітня 2014.]
- Головко Г. В., Коломиец Н. С. Киевский метрополитен. — К., Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре УССР, 1963. — 42 с. (рос.)
- Дзбановський Борис Вікторович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 203. — ISBN 5-88500-071-9.
- Дзбановський Борис Вікторович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
- Дзбановский Борис Викторович [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1956. — 5 л. // ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. (рос.)
- Дзбановський Борис Вікторович: особова справа чл. НСА України (1974 — 28 листопада 2000) // Національна спілка архітекторів України
- Днестров И., Игнаткин И. Киевский метрополитен // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. (рос.) [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — К.: Будівельник, 1980. — 168 с., ил. (рос.) (укр.)
- Касьянов О. М. Третій метрополітен // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — С. 7—9, іл. [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
- Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. (Об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві.)
- Плотницька Н. А., Шита Т. В. Дзбановський Борис Вікторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 535. — ISBN 978-966-02-4457-3. [Архівовано 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- Народились 17 лютого
- Народились 1909
- Уродженці Умані
- Померли 28 листопада
- Померли 2000
- Померли в Києві
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «За трудову відзнаку»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За відбудову вугільних шахт Донбасу»
- Нагороджені знаком «Шахтарська слава» II ступеня
- Нагороджені знаком «Шахтарська слава» III ступеня
- Українські архітектори
- Архітектори Києва
- Випускники Київського національного університету будівництва і архітектури
- Автори проєктів станцій Київського метрополітену