Дзбановський Борис Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
 
(Не показано 34 проміжні версії 12 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
|розмір = 215px
|розмір = 215px
|підпис =
|підпис =
|ім'я = Дзбановський Борис Вікторович
|ім'я = Борис Вікторович Дзбановський
|справжнє ім'я =
|справжнє ім'я =
|громадянство = {{USSR}}
|громадянство =
|навчався = [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київський будівельний інститут]]
|дата народження = 17.2.1909 (4)
|місце народження = [[Умань]] {{USSR}}
|дата смерті = невідомо
|місце смерті =
|навчався = [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київський інженерно-будівельний інститут]]
|працював у містах = [[Київ]], [[Донецьк]], [[Лисичанськ]]
|працював у містах = [[Київ]], [[Донецьк]], [[Лисичанськ]]
|стиль =
|стиль =
|найважливіші споруди = станції метро «{{м|Університет|Київ}}» і «{{м|Політехнічний інститут}}» у Києві
|найважливіші споруди =
|містобудівні проекти =
|містобудівні проєкти =
|реставрація пам'яток =
|реставрація пам'яток =
|нереалізовані проекти =
|нереалізовані проєкти =
|наукові праці =
|наукові праці =
|нагороди = {{ряд2|{{Медаль «100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»|1970}}|{{Медаль «За трудову доблесть»|1956}}|{{Медаль «За трудову відзнаку»|1954}}|{{Медаль за доблесну працю в Великій Вітчизняній Війні 1941-1945рр.|1945}}}}
|нагороди = {{{!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Медаль за доблесну працю в Великій Вітчизняній Війні 1941-1945рр.}}{{!!}}{{Медаль За відбудову вугільних шахт Донбасу}}{{!!}}{{Медаль «За трудову відзнаку»}}
{{ряд2|{{Медаль За відбудову вугільних шахт Донбасу|1948}}}}
{{ряд2|{{Шахтарська слава 2 ступеня|1959}}|{{Шахтарська слава 3 ступеня|1957}}}}
{{!}}}
|автограф = [[Файл:Дзбановський Борис Вікторович автограф.png|150x100px]]
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Шахтарська слава 2 ступеня}}{{!!}}{{Шахтарська слава 3 ступеня}}
{{!}}}
|автограф = [[Файл:Дзбановський Борис Вікторович автограф.png|150px]]
|Commons =
|Commons =
}}{{Othernames|Дзбановський}}
}}
'''Дзбано́вський Бори́с Ві́кторович''' {{життєпис}} — український радянський [[архітектор]], член [[Національна спілка архітекторів України|Спілки архітекторів України]] з [[1939]] року.

'''Дзбано́вський Бори́с Ві́кторович''' ({{н}} {{ДН|17|2|1909|4}}, [[Умань]] — ?) — український радянський [[архітектор]], член [[Національна спілка архітекторів України|Спілки архітекторів України]] з [[1939]] року.


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився в Умані, в 1926–1930 роках навчався на будівельному факультеті Індустріального технікуму в Умані, в 1931–1937 роках&nbsp;— на факультеті інженерних споруд [[Київський інженерно-будівельний інститут|Київського будівельного інституту]]. У 1926–1931 роках працював в Умані, з 1932 року&nbsp;в різних проектних організаціях Києва. У 1941–1944 роках в евакуації в м. [[Анжеро-Судженськ]], працював проектувальником в проектному інституті «Кузбассшахтопроект». У 1944 році повертається з евакуації, працює в Харкові та Донецьку в проектному інституті «Южшахтопроект». З 1948 по 1964 рік&nbsp;— головний архітектор, заступник головного інженера проектного інституту «[[Укрдіпрошахт]]», з 1959 року&nbsp;— «[[УкрНДІпроект]]». З 1964 року&nbsp;— головний інженер проектного інституту «КиївНІІПмістобудування». Жив у будинку №&nbsp;11а по [[Пушкінська вулиця (Київ)|Пушкінській вулиці]]. Помер у Києві у середині 2000-х років<ref>''Маслов Александр.'' [http://2000.net.ua/2000/aspekty/stil/42630 Айсберг ушел в океан вечности] // Еженедельник 2000. — № 27 (421). — 2008. — 4-10 июля. {{ref-ru}} {{ArchivedURL|http://archive.is/IujZH|7 квітня 2014}}</ref>.
Народився {{ДН|17|2|1909|4}} року в Умані, у 1926–1930 роках навчався на будівельному факультеті Індустріального технікуму в Умані, у 1931–1937 роках — на факультеті інженерних споруд [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київського будівельного інституту]]. У 1926–1931 роках працював в Умані, з 1932 року у різних проєктних організаціях Києва. У 1941–1944 роках у евакуації в м. [[Анжеро-Судженськ]], працював проєктувальником у проєктному інституті «Кузбассшахтопроект». У 1944 році повертається з евакуації, працює в Харкові та Донецьку в проєктному інституті «Південшахтопроект». З 1948 по 1964 рік — головний архітектор, заступник головного інженера проєктного інституту «[[Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості|Укрдіпрошахт]]», з 1959 року — «[[Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості|УкрНДІпроект]]». З 1964 року — головний інженер проєктного інституту «КиївНІІПмістобудування». З 1971 року на пенсії.

Зробив серію рисунків одностроїв військ, що брали участь у [[Франко-російська війна (1812)|Франко-російській війні 1812 року]] (зберігаються в [[Музей історії Києва|Музеї історії Києва]]).

Автор текстів до музичних творів [[Жербін Михайло Михайлович|М. М. Жербіна]]<ref>[http://allpetrischule-spb.org/index.php?title=Жербин,_Михаил_Михайлович Жербин, Михаил Михайлович] // Энциклопедия Petrischulle. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210414112020/http://allpetrischule-spb.org/index.php?title=Жербин,_Михаил_Михайлович |date=14 квітня 2021 }}{{ref-ru}}</ref> «Шахтарський вальс», «Донбас бойовий», «Батьківщина».

Жив у будинку № 11а по [[Вулиця Євгена Чикаленка (Київ)|вулиці Пушкінській]]. Помер у Києві [[28 листопада]] [[2000]] року.


== Творчість ==
== Творчість ==


=== Автор і співавтор проектів ===
=== Автор і співавтор проектів ===
* Адміністративні і житлові будівлі в Умані (1927–1932),
* Адміністративні і житлові будівлі в Умані (1927–1932);
* Споруди радіостанції в [[Бровари|Броварах]] [[Київська область|Київської області]] (1936–1937),
* Споруди радіостанції в [[Бровари|Броварах]] [[Київська область|Київської області]] (1936–1937);
* ТЕЦ в Києві, [[Дніпропетровськ]]у, [[Вороніж|Воронежу]] (1937–1941),
* ТЕЦ в Києві, [[Дніпро (місто)|Дніпропетровську]], [[Вороніж|Воронежу]] (1937–1941);
* Ламповий завод і збагачувальна фабрика в [[Прокоп'євськ]]у (1941–1944),
* Ламповий завод і збагачувальна фабрика в [[Прокоп'євськ]]у (1941–1944);
* Рудоремонтні заводи в [[Горлівка|Горлівці]], Стаханові, Красному Лучі (1944–1948)
* Рудоремонтні заводи в [[Горлівка|Горлівці]], Стаханові, Красному Лучі (1944–1948);
* Будівлі інституту «Укрдіпрошахт» в Києві (1949–1956, [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ)|вул. Богдана Хмельницького]], 4, нині тут розташоване ДП «Вугілля України»),
* Будівлі інституту «Укрдіпрошахт» в Києві (1949–1956, [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)|вул. Богдана Хмельницького]], 4, нині тут розташоване ДП «Вугілля України»);
* Драматичний театр в [[Макіївка|Макіївці]] [[Донецька область|Донецької області]] (у співавторстві з [[Насєдкін Іван Петрович|І. П. Насєдкіним]], [[Фадеїчев Володимир Павлович|В. П. Фадеїчевим]], 1951),
* Драматичний театр в [[Макіївка|Макіївці]] [[Донецька область|Донецької області]] (у співавторстві з [[Насєдкін Іван Петрович|І. П. Насєдкіним]], [[Фадеїчев Владислав Павлович|В. П. Фадеїчевим]], 1951);
* [[Луганський Будинок Техніки|Будинок техніки]] в [[Луганськ]]у (у співавторстві з [[Фадеїчев Володимир Павлович|В. П. Фадеїчевим]], [[Сиркін Михайло Маркович|М. М. Сиркіним]], 1950–1953),
* [[Луганський будинок техніки|Будинок техніки]] в [[Луганськ]]у (у співавторстві з [[Фадеїчев Владислав Павлович|В. П. Фадеїчевим]], [[Сиркін Михайло Маркович|М. М. Сиркіним]], 1950–1953);
* Клуб ІТП в [[Лисичанськ]]у (у співавторстві з [[Фадеїчев Володимир Павлович|В. П. Фадеїчевим]], [[Іванов Євген Леонідович|Є. Л. Івановим]], 1951),
* Клуб ІТП в [[Лисичанськ]]у (у співавторстві з [[Фадеїчев Владислав Павлович|В. П. Фадеїчевим]], [[Іванов Євген Леонідович|Є. Л. Івановим]], 1951);
* Палац культури в [[Краснодон]]і (1958), [[Червоноград]]і (1960)
* Палац культури в [[Сорокине|Краснодоні]] (1958), [[Червоноград]]і (1960);
* Інститут автоматики в Києві (1962), лабораторно-інженерний корпус Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля в Києві (1964)
* Інститут автоматики в Києві (1962), лабораторно-інженерний корпус Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля в Києві (1964);
* Обчислювальний центр Інституту економіки в Києві, [[Бульвар Дружби народів (Київ)|бульвар Дружби народів]], 28 (у співавторстві з Є. Єжовою, М. Сиркіним, інженери В. Бронштейн, М. Щиголь, 1968)
* Обчислювальний центр Інституту економіки в Києві, [[бульвар Миколи Міхновського]], 28 (у співавторстві з Є. Єжовою, М. Сиркіним, інженери В. Бронштейн, М. Щиголь, 1968);
* Генеральний план [[Нововолинськ]]а Львівській області (1958), [[Дніпрорудне|Дніпрорудного]] (1961), [[Буйнакськ]], смт [[Асканія-Нова (смт)|Асканія-Нова]]
* Генеральний план [[Нововолинськ]]а Львівській області (1958), [[Дніпрорудне|Дніпрорудного]] (1961), [[Буйнакськ]]а, смт [[Асканія-Нова (смт)|Асканія-Нова]];
* Станцій [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]]: «{{m|Університет|Київ}}» (1960), «{{m|Політехнічний інститут}}» (1963).
* Станції [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]]: «{{m|Університет|Київ}}» (1960)<ref>Пам'ятка архітектури місцевого значення.</ref>, «{{m|Політехнічний інститут}}» (1963).


== Зображення ==
== Основні роботи ==
<gallery>
<gallery widths=180 heights=180>
Будинок техніки Луганськ.jpg|Будинок техніки у Луганську
Будинок техніки Луганськ.jpg|Будинок техніки у Луганську
Universytet metro station Kiev 2010 20.jpg|Наземний вестибюль станції метро «{{м|Університет|Київ}}»
Universytet metro station Kiev 2010 20.jpg|Наземний вестибюль станції метро «{{м|Університет|Київ}}»
Рядок 61: Рядок 59:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Посилання ==
* ''Маслов Александр.'' [https://web.archive.org/web/20140408220958/http://2000.net.ua/2000/aspekty/stil/42630 Айсберг ушел в океан вечности] // Еженедельник 2000. — № 27 (421). — 2008. — 4-10 июля. {{ref-ru}} {{ArchivedURL|https://archive.today/20140407051629/http://2000.net.ua/2000/aspekty/stil/42630|7 квітня 2014}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* ''[[Головко Григорій Володимирович|Головко Г. В.]]'', ''[[Коломієць Микола Степанович|Коломиец Н. С.]]'' Киевский метрополитен. — {{comment|К.|Киев}}, Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре УССР, 1963. — 42 с. {{ref-ru}}
{{Портал|Мистецтво}}
* Дзбановський Борис Вікторович // {{МУ-97|203}}
* {{СХ}}
* Дзбановський Борис Вікторович // {{СХ|73–74}}
* {{МУ-97|С=203}}
* Дзбановский Борис Викторович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР.&nbsp;— К. : [б. и.], 1956.&nbsp;— 5 л. // {{comment|ДНАББ ім. В. Г. Заболотного|Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного}}. {{ref-ru}}
* Дзбановский Борис Викторович [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1956. — 5 л. // {{comment|ДНАББ ім. В. Г. Заболотного|Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного}}. {{ref-ru}}
* Дзбановський Борис Вікторович: особова справа чл. НСА України (1974 — 28 листопада 2000) // [[Національна спілка архітекторів України]]
* ''Днестров И.'', ''Игнаткин И.'' [http://81412.livejournal.com/8155.html Киевский метрополитен] // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. {{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809213119/http://81412.livejournal.com/8155.html |date=9 серпня 2014 }}
* ''[[Заремба Федір Михайлович|Заремба Ф. М.]]'', ''[[Целіковська Тамара Олексіївна|Целиковская Т. А.]]'', ''Марченко М. В.'' Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — {{comment|К.|Киев}}: Будівельник, 1980. — 168 с., ил. {{ref-ru}} {{ref-uk}}
* ''Касьянов О. М.'' [http://81412.livejournal.com/8398.html Третій метрополітен] // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — {{s|С. 7—9}}, іл. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809213115/http://81412.livejournal.com/8398.html |date=9 серпня 2014 }}
* {{рвкмр|49а}}
* [https://web.archive.org/web/20130811082619/http://guoks.gov.ua/index.php?option=com_docman&Itemid=123&lang=uk Об'єкти культурної спадщини в м. Києві.] ([https://web.archive.org/web/20141103111146/http://www.guoks.gov.ua/index.php?option=com_docman&task=doc_download&gid=19&Itemid=123&lang=uk Об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві.])
* ''Плотницька Н. А., Шита Т. В.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24049 Дзбановський Борис Вікторович] // {{ЕСУ|7|535}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171030040928/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24049 |date=30 жовтня 2017 }}


{{architect-stub}}
{{ukr-bio-stub}}
{{ukr-bio-stub}}
{{ac}}
{{Портали|Київ|Архітектура|Біографії}}


{{DEFAULTSORT:Дзбановський Борис Вікторович}}

[[Категорія:Архітектори]]
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Архітектори Києва]]
[[Категорія:Архітектори Києва]]
[[Категорія:Випускники Київського національного університету будівництва і архітектури]]
[[Категорія:Випускники Київського національного університету будівництва і архітектури]]
[[Категорія:Автори проєктів станцій Київського метрополітену]]
[[Категорія:Уродженці Умані]]
[[Категорія:Уродженці Умані]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]

Поточна версія на 09:57, 21 вересня 2023

Борис Вікторович Дзбановський
Народження4 (17) лютого 1909
Смерть28 листопада 2000(2000-11-28) (91 рік)
Країна
(підданство)
 Російська імперія
 СРСР
 Україна
НавчанняКиївський будівельний інститут
Діяльністьархітектор
Праця в містахКиїв, Донецьк, Лисичанськ
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 1945
Медаль «За відбудову вугільних шахт Донбасу»
Медаль «За відбудову вугільних шахт Донбасу»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Автограф

Дзбано́вський Бори́с Ві́кторович (4 (17) лютого 1909, Умань, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 28 листопада 2000(2000-11-28), Київ) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів України з 1939 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 (17) лютого 1909(19090217) року в Умані, у 1926–1930 роках навчався на будівельному факультеті Індустріального технікуму в Умані, у 1931–1937 роках — на факультеті інженерних споруд Київського будівельного інституту. У 1926–1931 роках працював в Умані, з 1932 року — у різних проєктних організаціях Києва. У 1941–1944 роках у евакуації в м. Анжеро-Судженськ, працював проєктувальником у проєктному інституті «Кузбассшахтопроект». У 1944 році повертається з евакуації, працює в Харкові та Донецьку в проєктному інституті «Південшахтопроект». З 1948 по 1964 рік — головний архітектор, заступник головного інженера проєктного інституту «Укрдіпрошахт», з 1959 року — «УкрНДІпроект». З 1964 року — головний інженер проєктного інституту «КиївНІІПмістобудування». З 1971 року на пенсії.

Зробив серію рисунків одностроїв військ, що брали участь у Франко-російській війні 1812 року (зберігаються в Музеї історії Києва).

Автор текстів до музичних творів М. М. Жербіна[1] «Шахтарський вальс», «Донбас бойовий», «Батьківщина».

Жив у будинку № 11а по вулиці Пушкінській. Помер у Києві 28 листопада 2000 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор і співавтор проектів

[ред. | ред. код]

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Жербин, Михаил Михайлович // Энциклопедия Petrischulle. [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]