Дзбановський Борис Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
 
(Не показані 9 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 10: Рядок 10:
|стиль =
|стиль =
|найважливіші споруди =
|найважливіші споруди =
|містобудівні проекти =
|містобудівні проєкти =
|реставрація пам'яток =
|реставрація пам'яток =
|нереалізовані проекти =
|нереалізовані проєкти =
|наукові праці =
|наукові праці =
|нагороди = {{ряд2|{{Медаль «100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»|1970}}|{{Медаль «За трудову доблесть»|1956}}|{{Медаль «За трудову відзнаку»|1954}}|{{Медаль за доблесну працю в Великій Вітчизняній Війні 1941-1945рр.|1945}}}}
|нагороди = {{ряд2|{{Медаль «100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»|1970}}|{{Медаль «За трудову доблесть»|1956}}|{{Медаль «За трудову відзнаку»|1954}}|{{Медаль за доблесну працю в Великій Вітчизняній Війні 1941-1945рр.|1945}}}}
Рядок 23: Рядок 23:


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився {{ДН|17|2|1909|4}} року в Умані, у 1926–1930 роках навчався на будівельному факультеті Індустріального технікуму в Умані, у 1931–1937 роках — на факультеті інженерних споруд [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київського будівельного інституту]]. У 1926–1931 роках працював в Умані, з 1932 року — у різних проектних організаціях Києва. У 1941–1944 роках у евакуації в м. [[Анжеро-Судженськ]], працював проектувальником у проектному інституті «Кузбассшахтопроект». У 1944 році повертається з евакуації, працює в Харкові та Донецьку в проектному інституті «Південшахтопроект». З 1948 по 1964 рік — головний архітектор, заступник головного інженера проектного інституту «[[Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості|Укрдіпрошахт]]», з 1959 року — «[[Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості|УкрНДІпроект]]». З 1964 року — головний інженер проектного інституту «КиївНІІПмістобудування». З 1971 року на пенсії.
Народився {{ДН|17|2|1909|4}} року в Умані, у 1926–1930 роках навчався на будівельному факультеті Індустріального технікуму в Умані, у 1931–1937 роках — на факультеті інженерних споруд [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київського будівельного інституту]]. У 1926–1931 роках працював в Умані, з 1932 року — у різних проєктних організаціях Києва. У 1941–1944 роках у евакуації в м. [[Анжеро-Судженськ]], працював проєктувальником у проєктному інституті «Кузбассшахтопроект». У 1944 році повертається з евакуації, працює в Харкові та Донецьку в проєктному інституті «Південшахтопроект». З 1948 по 1964 рік — головний архітектор, заступник головного інженера проєктного інституту «[[Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості|Укрдіпрошахт]]», з 1959 року — «[[Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості|УкрНДІпроект]]». З 1964 року — головний інженер проєктного інституту «КиївНІІПмістобудування». З 1971 року на пенсії.


Зробив серію рисунків одностроїв військ, що брали участь у [[Франко-російська війна (1812)|Франко-російській війні 1812 року]] (зберігаються в [[Музей історії Києва|Музеї історії Києва]]).
Зробив серію рисунків одностроїв військ, що брали участь у [[Франко-російська війна (1812)|Франко-російській війні 1812 року]] (зберігаються в [[Музей історії Києва|Музеї історії Києва]]).


Автор текстів до музичних творів [[Жербін Михайло Михайлович|М. М. Жербіна]]<ref>[http://allpetrischule-spb.org/index.php?title=Жербин,_Михаил_Михайлович Жербин, Михаил Михайлович] // Энциклопедия Petrischulle. {{ref-ru}}</ref> «Шахтарський вальс», «Донбас бойовий», «Батьківщина».
Автор текстів до музичних творів [[Жербін Михайло Михайлович|М. М. Жербіна]]<ref>[http://allpetrischule-spb.org/index.php?title=Жербин,_Михаил_Михайлович Жербин, Михаил Михайлович] // Энциклопедия Petrischulle. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210414112020/http://allpetrischule-spb.org/index.php?title=Жербин,_Михаил_Михайлович |date=14 квітня 2021 }}{{ref-ru}}</ref> «Шахтарський вальс», «Донбас бойовий», «Батьківщина».


Жив у будинку № 11а по [[Пушкінська вулиця (Київ)|Пушкінській вулиці]]. Помер у Києві [[28 листопада]] [[2000]] року.
Жив у будинку № 11а по [[Вулиця Євгена Чикаленка (Київ)|вулиці Пушкінській]]. Помер у Києві [[28 листопада]] [[2000]] року.


== Творчість ==
== Творчість ==
Рядок 45: Рядок 45:
* Палац культури в [[Сорокине|Краснодоні]] (1958), [[Червоноград]]і (1960);
* Палац культури в [[Сорокине|Краснодоні]] (1958), [[Червоноград]]і (1960);
* Інститут автоматики в Києві (1962), лабораторно-інженерний корпус Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля в Києві (1964);
* Інститут автоматики в Києві (1962), лабораторно-інженерний корпус Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля в Києві (1964);
* Обчислювальний центр Інституту економіки в Києві, [[Бульвар Дружби народів (Київ)|бульвар Дружби народів]], 28 (у співавторстві з Є. Єжовою, М. Сиркіним, інженери В. Бронштейн, М. Щиголь, 1968);
* Обчислювальний центр Інституту економіки в Києві, [[бульвар Миколи Міхновського]], 28 (у співавторстві з Є. Єжовою, М. Сиркіним, інженери В. Бронштейн, М. Щиголь, 1968);
* Генеральний план [[Нововолинськ]]а Львівській області (1958), [[Дніпрорудне|Дніпрорудного]] (1961), [[Буйнакськ]]а, смт [[Асканія-Нова (смт)|Асканія-Нова]];
* Генеральний план [[Нововолинськ]]а Львівській області (1958), [[Дніпрорудне|Дніпрорудного]] (1961), [[Буйнакськ]]а, смт [[Асканія-Нова (смт)|Асканія-Нова]];
* Станції [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]]: «{{m|Університет|Київ}}» (1960)<ref>Пам'ятка архітектури місцевого значення.</ref>, «{{m|Політехнічний інститут}}» (1963).
* Станції [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]]: «{{m|Університет|Київ}}» (1960)<ref>Пам'ятка архітектури місцевого значення.</ref>, «{{m|Політехнічний інститут}}» (1963).
Рядок 61: Рядок 61:


== Посилання ==
== Посилання ==
* ''Маслов Александр.'' [http://2000.net.ua/2000/aspekty/stil/42630 Айсберг ушел в океан вечности] // Еженедельник 2000. — № 27 (421). — 2008. — 4-10 июля. {{ref-ru}} {{ArchivedURL|http://archive.is/IujZH|7 квітня 2014}}
* ''Маслов Александр.'' [https://web.archive.org/web/20140408220958/http://2000.net.ua/2000/aspekty/stil/42630 Айсберг ушел в океан вечности] // Еженедельник 2000. — № 27 (421). — 2008. — 4-10 июля. {{ref-ru}} {{ArchivedURL|https://archive.today/20140407051629/http://2000.net.ua/2000/aspekty/stil/42630|7 квітня 2014}}


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 69: Рядок 69:
* Дзбановский Борис Викторович [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1956. — 5 л. // {{comment|ДНАББ ім. В. Г. Заболотного|Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного}}. {{ref-ru}}
* Дзбановский Борис Викторович [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1956. — 5 л. // {{comment|ДНАББ ім. В. Г. Заболотного|Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного}}. {{ref-ru}}
* Дзбановський Борис Вікторович: особова справа чл. НСА України (1974 — 28 листопада 2000) // [[Національна спілка архітекторів України]]
* Дзбановський Борис Вікторович: особова справа чл. НСА України (1974 — 28 листопада 2000) // [[Національна спілка архітекторів України]]
* ''Днестров И.'', ''Игнаткин И.'' [http://81412.livejournal.com/8155.html Киевский метрополитен] // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. {{ref-ru}}
* ''Днестров И.'', ''Игнаткин И.'' [http://81412.livejournal.com/8155.html Киевский метрополитен] // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. {{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809213119/http://81412.livejournal.com/8155.html |date=9 серпня 2014 }}
* ''[[Заремба Федір Михайлович|Заремба Ф. М.]]'', ''[[Целіковська Тамара Олексіївна|Целиковская Т. А.]]'', ''Марченко М. В.'' Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — {{comment|К.|Киев}}: Будівельник, 1980. — 168 с., ил. {{ref-ru}} {{ref-uk}}
* ''[[Заремба Федір Михайлович|Заремба Ф. М.]]'', ''[[Целіковська Тамара Олексіївна|Целиковская Т. А.]]'', ''Марченко М. В.'' Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — {{comment|К.|Киев}}: Будівельник, 1980. — 168 с., ил. {{ref-ru}} {{ref-uk}}
* ''Касьянов О. М.'' [http://81412.livejournal.com/8398.html Третій метрополітен] // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — {{s|С. 7—9}}, іл.
* ''Касьянов О. М.'' [http://81412.livejournal.com/8398.html Третій метрополітен] // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — {{s|С. 7—9}}, іл. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809213115/http://81412.livejournal.com/8398.html |date=9 серпня 2014 }}
* {{рвкмр|49а}}
* {{рвкмр|49а}}
* [http://www.guoks.gov.ua/index.php?option=com_docman&Itemid=123&lang=uk Об'єкти культурної спадщини в м. Києві.] ([http://www.guoks.gov.ua/index.php?option=com_docman&task=doc_download&gid=19&Itemid=123&lang=uk Об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві.])
* [https://web.archive.org/web/20130811082619/http://guoks.gov.ua/index.php?option=com_docman&Itemid=123&lang=uk Об'єкти культурної спадщини в м. Києві.] ([https://web.archive.org/web/20141103111146/http://www.guoks.gov.ua/index.php?option=com_docman&task=doc_download&gid=19&Itemid=123&lang=uk Об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві.])
* ''Плотницька Н. А., Шита Т. В.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24049 Дзбановський Борис Вікторович] // {{ЕСУ|7|535}}
* ''Плотницька Н. А., Шита Т. В.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24049 Дзбановський Борис Вікторович] // {{ЕСУ|7|535}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171030040928/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24049 |date=30 жовтня 2017 }}


{{architect-stub}}
{{architect-stub}}
{{ukr-bio-stub}}
{{ukr-bio-stub}}
{{ac}}
{{ВП-портали|Київ|Архітектура|Біографії}}
{{Портали|Київ|Архітектура|Біографії}}


[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Архітектори Києва]]
[[Категорія:Архітектори Києва]]
[[Категорія:Випускники Київського національного університету будівництва і архітектури]]
[[Категорія:Випускники Київського національного університету будівництва і архітектури]]
[[Категорія:Автори проектів станцій Київського метрополітену]]
[[Категорія:Автори проєктів станцій Київського метрополітену]]
[[Категорія:Уродженці Умані]]
[[Категорія:Уродженці Умані]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]

Поточна версія на 09:57, 21 вересня 2023

Борис Вікторович Дзбановський
Народження4 (17) лютого 1909
Смерть28 листопада 2000(2000-11-28) (91 рік)
Країна
(підданство)
 Російська імперія
 СРСР
 Україна
НавчанняКиївський будівельний інститут
Діяльністьархітектор
Праця в містахКиїв, Донецьк, Лисичанськ
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 1945
Медаль «За відбудову вугільних шахт Донбасу»
Медаль «За відбудову вугільних шахт Донбасу»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Автограф

Дзбано́вський Бори́с Ві́кторович (4 (17) лютого 1909, Умань, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 28 листопада 2000(2000-11-28), Київ) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів України з 1939 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 (17) лютого 1909(19090217) року в Умані, у 1926–1930 роках навчався на будівельному факультеті Індустріального технікуму в Умані, у 1931–1937 роках — на факультеті інженерних споруд Київського будівельного інституту. У 1926–1931 роках працював в Умані, з 1932 року — у різних проєктних організаціях Києва. У 1941–1944 роках у евакуації в м. Анжеро-Судженськ, працював проєктувальником у проєктному інституті «Кузбассшахтопроект». У 1944 році повертається з евакуації, працює в Харкові та Донецьку в проєктному інституті «Південшахтопроект». З 1948 по 1964 рік — головний архітектор, заступник головного інженера проєктного інституту «Укрдіпрошахт», з 1959 року — «УкрНДІпроект». З 1964 року — головний інженер проєктного інституту «КиївНІІПмістобудування». З 1971 року на пенсії.

Зробив серію рисунків одностроїв військ, що брали участь у Франко-російській війні 1812 року (зберігаються в Музеї історії Києва).

Автор текстів до музичних творів М. М. Жербіна[1] «Шахтарський вальс», «Донбас бойовий», «Батьківщина».

Жив у будинку № 11а по вулиці Пушкінській. Помер у Києві 28 листопада 2000 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор і співавтор проектів

[ред. | ред. код]

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Жербин, Михаил Михайлович // Энциклопедия Petrischulle. [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]