Єшиль-Джамі: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| (Не показані 14 проміжних версій 9 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Культова споруда |
|||
|зображення =Єшиль-Джамі (Зелена мечеть) 02.jpg |
|зображення =Єшиль-Джамі (Зелена мечеть) 02.jpg |
||
|підпис = |
|підпис = Єшиль-Джамі |
||
|назва = |
|назва = |
||
|розташування_місто = [[Бахчисарай]] |
|розташування_місто = [[Бахчисарай]] |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|художник = |
|художник = |
||
|замовник = |
|замовник = |
||
|дата_початку_спорудження =[[1764]] |
|дата_початку_спорудження =[[1764 в Україні|1764]] |
||
|дата_закінчення_спорудження= |
|дата_закінчення_спорудження= |
||
|дата закриття = XIX століття |
|дата закриття = XIX століття |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
|стиль = |
|стиль = |
||
|адреса = |
|адреса = |
||
|релігійна конфесія = [[ |
|релігійна конфесія = [[іслам]] |
||
|}} |
|}} |
||
'''Єшиль-Джамі''' (Зелена мечеть) — мечеть, що була побудована у [[1764]] році в [[Бахчисарай|Бахчисараї]], за наказом коханої хана [[Кирим Ґерай|Ґерая]]. Після вбивства [[мулла|мулли]] була закрита, слугувала монастирем дервішів і |
'''Єшиль-Джамі''' ({{lang-crh|Yeşil Cami}}, «Зелена мечеть») — мечеть, що була побудована у [[1764]] році в [[Бахчисарай|Бахчисараї]], за наказом коханої хана [[Кирим Ґерай|Кирим Ґерая]]. Після вбивства [[мулла|мулли]] була закрита, слугувала монастирем дервішів і кримськотатарською школою. Зруйнована 1946 року. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
| ⚫ | Історія будівництва мечеті пов'язана з легендою про нещасну любов кримського хана [[Кирим Ґерай|Кирим Ґерая]] та розпорядниці двору Діляри Бікеч. Постать Діляри-Бікеч дотепер залишається цілком загадковою. Існує легенда, що перед смертю вона просила її поховати в такому місці Бахчисарая, звідки було б видно Єшиль-Джамі. На протилежному схилі гори біля її мавзолею хан створив відомий [[Фонтан Сліз]]. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | Історія будівництва мечеті пов'язана з легендою про нещасну любов кримського хана [[Кирим Ґерай| |
||
Єшиль-Джамі розташовувалася навпроти кварталу Шах-Болат, із правого боку Базарної вулиці. Авторство мечеті приписується іранському майстру Омеру. М. Я. Гінзбург стверджував, що фрески не гармоніювали з архітектурою будівлі, тож, можливо, мечеть мала декілька зодчих. |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | Згідно з однією з версій, мечеть була закрита після вбивства її |
||
національного університету |
|||
| ⚫ | Згідно з однією з версій, мечеть була закрита після вбивства її імама. Згодом тут заснували свій монастир [[дервіш]]і. Наприкінці [[XIX століття]] тут була влаштована кримськотатарська школа ([[мектеб]])<ref>{{Cite web |url=http://imuslim.net/?item=372#.VaZdMfkiqUl |title=Бывшая мечеть «Ешиль-Джами». |accessdate=15 липня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171201041144/http://imuslim.net/?item=372#.VaZdMfkiqUl |archivedate=1 грудня 2017 |deadurl=yes }}</ref>. Під час бурі [[2 листопада]] [[1854]] вершина [[мінарет]]у обвалилася. Перед радянською революцією були спроби знайти фінансування реставрації мечеті, які не увінчалися успіхом<ref>Протоколы заседаний Таврической ученой архивной комиссии от 27 августа 1915 г. // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — 1916. — № 53. — С. 206—208.</ref>. За радянської влади директор Палацу Бахчисарая вважав можливим її відновлення. Під час німецької окупації будівля була ще сильніше пошкоджена. У [[1946]] році мечеть зруйновано міською владою Бахчисарая. |
||
№ 1. — С. 76-84.</ref>. |
|||
== Архітектура == |
== Архітектура == |
||
[[Файл:Богаевский К., «Внутренний вид Зеленой мечети в Бахчисарае», XX в.jpg|ліворуч|міні|Інтер'єр мечеті (малюнок [[Богаєвський Костянтин Федорович|К. Богаєвського]])]] |
[[Файл:Богаевский К., «Внутренний вид Зеленой мечети в Бахчисарае», XX в.jpg|ліворуч|міні|Інтер'єр мечеті (малюнок [[Богаєвський Костянтин Федорович|К. Богаєвського]])]] |
||
Єшиль-Джамі була зразком османського мистецтва на кримському півострові. У плані мечеть була правильним |
Єшиль-Джамі була зразком османського мистецтва на кримському півострові. У плані мечеть була правильним чотирикутником із мінаретом у північно-східному куті. Ім'я їй дав черепичний поливний дах зеленого кольору. Стіни були з бутового каменю, з [[карниз]]ами і [[пілястра]]ми. Мечеть була розписана як зовні, так і всередині. Вона освітлювалася вікнами в два ряди. До входу у двір мечеті вели кам'яні сходи. |
||
Усередині був примітний [[міхраб]] зі сталактитовою обробкою. Різноманітні рослинні мотиви, елементи пейзажів і натюрмортів |
Усередині був примітний [[міхраб]] зі сталактитовою обробкою. Різноманітні рослинні мотиви, елементи пейзажів і натюрмортів у розписах Омера витончено поєднувалися з каліграфією висловів [[Коран]]у. |
||
Значний художній інтерес мали вікна. Вони були викладені мозаїкою з шматочків різнокольорового скла, спаяних між собою [[алебастр]]овими рамками. Посередині мечеті, з невеликого |
Значний художній інтерес мали вікна. Вони були викладені мозаїкою з шматочків різнокольорового скла, спаяних між собою [[алебастр]]овими рамками. Посередині мечеті, з невеликого розписаного куполу в центрі стелі спускалася люстра венеціанського скла тонкої роботи. Мармурова підлога була вкрита перськими килимами. Дерев'яна різьблена кафедра, свічники та інше були, ймовірно, високої художньої цінності. |
||
Середня частина приміщення, у вигляді чотирикутного каре, відокремлювалася від іншої частини дерев'яною колонадою, що підтримує ряд химерних східних арок. З |
Середня частина приміщення, у вигляді чотирикутного каре, відокремлювалася від іншої частини дерев'яною колонадою, що підтримує ряд химерних східних арок. З північного боку, на рівні верхніх вікон, до колонади примикали мафіль (хори). Судячи з того, що хори якось недоладно були втиснуті в аркаду на шкоду архітектурної логіки, можна припустити, що за первісним проектом автора їх не було, і вони належать до часу, коли в мечеті був монастир дервішів. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
| Рядок 61: | Рядок 60: | ||
* Хливнюк А. В. Неизвестные страницы памятникоохранительной работы в Крыму в 20-30 гг. ХХ в. // Историческое наследие Крыма. — 2007. — № 17. — С. 12-19. |
* Хливнюк А. В. Неизвестные страницы памятникоохранительной работы в Крыму в 20-30 гг. ХХ в. // Историческое наследие Крыма. — 2007. — № 17. — С. 12-19. |
||
* Государственный архив в Автономной Республике Крым, ф. Р-4281. Бахчисарайский историко-археологический музей, оп. 1, д. 8. Акты проверок состояния построек Дворца-Музея и памятников культуры в 1945—1946 гг., 162 л. |
* Государственный архив в Автономной Республике Крым, ф. Р-4281. Бахчисарайский историко-археологический музей, оп. 1, д. 8. Акты проверок состояния построек Дворца-Музея и памятников культуры в 1945—1946 гг., 162 л. |
||
{{нк}} |
|||
{{Мечеті України}} |
{{Мечеті України}} |
||
[[Категорія:Культові споруди, побудовані 1764]] |
[[Категорія:Культові споруди, побудовані 1764]] |
||
[[Категорія:Мечеті України]] |
|||
[[Категорія:Мечеті Бахчисарая]] |
[[Категорія:Мечеті Бахчисарая]] |
||
[[Категорія:Архітектура Кримського ханства]] |
[[Категорія:Архітектура Кримського ханства]] |
||
[[Категорія:Зникли 1946]] |
[[Категорія:Зникли 1946]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Засновані в Україні 1764]] |
||
Поточна версія на 17:08, 8 жовтня 2023
| Єшиль-Джамі | |
|---|---|
_02.jpg) Єшиль-Джамі | |
| 44°45′00″ пн. ш. 33°52′46″ сх. д. / 44.750000000028° пн. ш. 33.87970000002777482° сх. д.Координати: 44°45′00″ пн. ш. 33°52′46″ сх. д. / 44.750000000028° пн. ш. 33.87970000002777482° сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |  Україна, Бахчисарай |
| Архітектор | Омер |
| Початок будівництва | 1764 |
| Зруйновано | 1946 |
| Належність | іслам |
  Єшиль-Джамі (Україна) | |
 | |
 Єшиль-Джамі у Вікісховищі | |
Єшиль-Джамі (крим. Yeşil Cami, «Зелена мечеть») — мечеть, що була побудована у 1764 році в Бахчисараї, за наказом коханої хана Кирим Ґерая. Після вбивства мулли була закрита, слугувала монастирем дервішів і кримськотатарською школою. Зруйнована 1946 року.
Історія будівництва мечеті пов'язана з легендою про нещасну любов кримського хана Кирим Ґерая та розпорядниці двору Діляри Бікеч. Постать Діляри-Бікеч дотепер залишається цілком загадковою. Існує легенда, що перед смертю вона просила її поховати в такому місці Бахчисарая, звідки було б видно Єшиль-Джамі. На протилежному схилі гори біля її мавзолею хан створив відомий Фонтан Сліз.
Єшиль-Джамі розташовувалася навпроти кварталу Шах-Болат, із правого боку Базарної вулиці. Авторство мечеті приписується іранському майстру Омеру. М. Я. Гінзбург стверджував, що фрески не гармоніювали з архітектурою будівлі, тож, можливо, мечеть мала декілька зодчих.
_01.jpg)
Згідно з однією з версій, мечеть була закрита після вбивства її імама. Згодом тут заснували свій монастир дервіші. Наприкінці XIX століття тут була влаштована кримськотатарська школа (мектеб)[1]. Під час бурі 2 листопада 1854 вершина мінарету обвалилася. Перед радянською революцією були спроби знайти фінансування реставрації мечеті, які не увінчалися успіхом[2]. За радянської влади директор Палацу Бахчисарая вважав можливим її відновлення. Під час німецької окупації будівля була ще сильніше пошкоджена. У 1946 році мечеть зруйновано міською владою Бахчисарая.
Єшиль-Джамі була зразком османського мистецтва на кримському півострові. У плані мечеть була правильним чотирикутником із мінаретом у північно-східному куті. Ім'я їй дав черепичний поливний дах зеленого кольору. Стіни були з бутового каменю, з карнизами і пілястрами. Мечеть була розписана як зовні, так і всередині. Вона освітлювалася вікнами в два ряди. До входу у двір мечеті вели кам'яні сходи.
Усередині був примітний міхраб зі сталактитовою обробкою. Різноманітні рослинні мотиви, елементи пейзажів і натюрмортів у розписах Омера витончено поєднувалися з каліграфією висловів Корану.
Значний художній інтерес мали вікна. Вони були викладені мозаїкою з шматочків різнокольорового скла, спаяних між собою алебастровими рамками. Посередині мечеті, з невеликого розписаного куполу в центрі стелі спускалася люстра венеціанського скла тонкої роботи. Мармурова підлога була вкрита перськими килимами. Дерев'яна різьблена кафедра, свічники та інше були, ймовірно, високої художньої цінності.
Середня частина приміщення, у вигляді чотирикутного каре, відокремлювалася від іншої частини дерев'яною колонадою, що підтримує ряд химерних східних арок. З північного боку, на рівні верхніх вікон, до колонади примикали мафіль (хори). Судячи з того, що хори якось недоладно були втиснуті в аркаду на шкоду архітектурної логіки, можна припустити, що за первісним проектом автора їх не було, і вони належать до часу, коли в мечеті був монастир дервішів.
- ↑ Бывшая мечеть «Ешиль-Джами». Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 15 липня 2015.
- ↑ Протоколы заседаний Таврической ученой архивной комиссии от 27 августа 1915 г. // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — 1916. — № 53. — С. 206—208.
- Османов Є. Є. Мечеть Єшиль-Джамі в Бахчисараї / Є. Є. Османов // Вчені записки Таврійського національного університету № 1. — С. 76-84.
- Паллас П. С. Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793—1794 гг. — М., 1999. — 290 с.
- Засыпкин Б. Н. Памятники архитектуры крымских татар // Крым. — 1927. — № 2(4). — С. 111—168.
- Гинзбург М. Омер — придворный живописец и декоратор крымских ханов Селямет и Крым-Гиреев // Забвению не подлежит. — Казань, 1992. — С. 217—222.
- Червонная С. М. Искусство татарского Крыма. — М., 1995. — 336 с.
- Кашпар А. О. Характерные отличия восточной архитектуры // Третья учебная экспедиция Симферопольской мужской гимназии: Симферополь и его окрестности / сост. А. Н. Попов. — Симферополь, 1889. — С. 22-26.
- Берг Н. В. Бахчисарай (отрывок из походных заметок). — СПб., 1856. — 167 с.
- Маркевич А. И. Мечети Ешиль-Джами и Тахталы-Джами в Бахчисарае // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — 1915. — № 52. — С. 253—255.
- Османова Г. Деятельность Бахчисарайского дворца-музея по охране памятников в 1920-30 гг. // Сборник докладов научно-практической конференции посвященной 90-летию со дня основания Бахчисарайского музея. — Симферополь, 2007. — С. 113—120.
- Хливнюк А. В. Неизвестные страницы памятникоохранительной работы в Крыму в 20-30 гг. ХХ в. // Историческое наследие Крыма. — 2007. — № 17. — С. 12-19.
- Государственный архив в Автономной Республике Крым, ф. Р-4281. Бахчисарайский историко-археологический музей, оп. 1, д. 8. Акты проверок состояния построек Дворца-Музея и памятников культуры в 1945—1946 гг., 162 л.
