Садовський Йосип Антонович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
418 219 редагувань
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
 
(Не показані 10 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Скульптор
{{Особа
| ім'я =Садовський Йосип Антонович
| Ім'я = Йосип Антонович Садовський
| Оригінал імені =
| місце_проживання =м. [[Львів]]
| Фото = Josyp_Sadowski.jpg
| інші_імена =
| зображення =Josyp_Sadowski.jpg
| Ширина = 200пкс
| Підпис =
| розмір_зображення =200px
| Жінка =
| підпис_зображення =
| Ім'я при народженні =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 10.11.1929
| Дата народження = 10.11.1929
| Місце народження = [[Струцівка]], [[Коростишівський район]], нині [[Житомирський район]], [[Житомирська область]]
| місце_народження = [[Струцівка]]
| дата_смерті = 15.1.2008
| Дата смерті = 15.1.2008
| місце_смерті = [[Львів]]
| Місце смерті = [[Львів]]
⚫
| Національність = [[українець]]
| причина_смерті =
| громадянство = {{UKR}}
| Громадянство = {{USSR}}→{{UKR}}
| Жанр =
⚫
| національність = [[українець]]
| Навчання = [[Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва]]
| відомий_(відома) =
| Напрямок = [[скульптура]]
| рід_діяльності =скульптор
| Роки творчості = 1965—2008
| титул =
| Покровитель =
| військове звання =
⚫
| Вплив = [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]], [[Якунін Іван Васильович|Іван Якунін]]
| платня =
| Вплив на =
| термін =
| Працював у містах = [[Львів]], [[Червоноград]], [[Самбір]], [[Луцьк]]
| попередник =
| Основні роботи =
| наступник =
⚫
| Нагороди = {{Заслужений діяч мистецтв України}}
| партія =
| Сайт =
| головував_(-ла) =
| конфесія =
| дружина =
| діти =
| родичі =
⚫
| нагороди ={{Заслужений діяч мистецтв України}}
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| employer =
| зріст =
| вага =
| герб =
}}
}}
{{othernames|Садовський}}

'''Йо́сип Анто́нович Садо́вський''' ([[10 листопада]] [[1929]], с. [[Струцівка]], [[Житомирська область|Житомирської області]] — [[15 січня]] [[2008]], [[Львів]]) — український скульптор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979).
'''Йо́сип Анто́нович Садо́вський''' ([[10 листопада]] [[1929]], с. [[Струцівка]], [[Коростишівський район]], нині [[Житомирський район]], [[Житомирська область]] — [[15 січня]] [[2008]], [[Львів]]) — український [[скульптор]]. [[Заслужений діяч мистецтв УРСР]] (1979).


== Біографія ==
== Біографія ==
У 1966 році закінчив [[Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва]] (нині [[Львівська академія мистецтв]]), де його вчителями були [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]] та [[Якунін Іван Васильович|Іван Якунін]].


⚫
Багаторічний голова Львівської організації Спілки художників у 1980-х роках. Професор [[Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва|Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва]] (нині [[Львівська академія мистецтв]]). Професор сакрального мистецтва у [[Львівська духовна семінарія ПЦУ|Львівській Духовній Семінарії УАПЦ]] та [[Львівська православна богословська академія|Львівській православній богословській академії]] [[УПЦ КП]] (нині [[ПЦУ]]). Ініціатор та співорганізатор заснування й будівництва у Львові [[Львівський палац мистецтв|Палацу мистецтв]].<ref name="СП_2008_682_10">''Мельник Л.'' Вітрила віри й пам'яті // [[Львівська пошта (газета)|Суботня пошта]].&nbsp;— 31 липня.&nbsp;— 6 серпня 2008.&nbsp;— №&nbsp;31 (682).&nbsp;— С. 10.</ref> Входив до складу журі конкурсу проєктів пам'ятника Володимирові Кубійовичу у Львові [[2001]] року.<ref>Позачергові загальні збори Наукового товариства ім. Шевченка 24 липня 2001 р. // Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка.&nbsp;— 2002.&nbsp;— Ч.&nbsp;93.&nbsp;— С. 30.&nbsp;— ISSN 0827—7362.</ref> Останні десятиліття у своїй творчості глибоко перейнявся релігійною тематикою.<ref name="СП_2008_682_10"/>
⚫
У 1966 році закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (нині [[Львівська академія мистецтв]]), де його вчителями були [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]] та [[Якунін Іван Васильович|Іван Якунін]].

⚫
Багаторічний голова Львівської організації Спілки художників у 1980-х роках. Професор Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (нині [[Львівська академія мистецтв]]). Професор сакрального мистецтва у Львівській Духовній Семінарії УАПЦ та [[Львівська православна богословська академія|Львівській православній богословській академії]] УПЦ КП. Співорганізатор заснування й будівництва у Львові [[Львівський палац мистецтв|Палацу мистецтв]].<ref name="СП_2008_682_10">''Мельник&nbsp;Л.'' Вітрила віри й пам'яті // Суботня пошта.&nbsp;— 31 липня&nbsp;— 6 серпня 2008.&nbsp;— №&nbsp;31 (682).&nbsp;— С. 10.</ref> Входив до складу журі конкурсу проектів пам'ятника Володимирові Кубійовичу у Львові [[2001]] року.<ref>Позачергові загальні збори Наукового товариства ім. Шевченка 24 липня 2001 р. // Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка.&nbsp;— 2002.&nbsp;— Ч.&nbsp;93.&nbsp;— С. 30.&nbsp;— ISSN 0827—7362.</ref> Останні десятиліття у своїй творчості глибоко перейнявся релігійною тематикою.<ref name="СП_2008_682_10"/>


== «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного» ==
== «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного» ==

Головним твором свого життя сам скульптор вважав останню працю — «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного». Цьому твору, що напевно є одночасним прикладом не одного жанру та стилю, автор присвятив останні 5 років життя, але йшов до нього — як сам стверджував — протягом всього свого творчого шляху.
Головним твором свого життя сам скульптор вважав останню працю — «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного». Цьому твору, що напевно є одночасним прикладом не одного жанру та стилю, автор присвятив останні 5 років життя, але йшов до нього — як сам стверджував — протягом всього свого творчого шляху.
[[Файл:Sadowski-Vitrylnyk.jpg|240px|thumb|right|«Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного», Виставка Йосипа Садовського у Національному музеї у Львові, липень 2008]]
[[Файл:Sadowski-Vitrylnyk.jpg|240px|thumb|right|«Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного», Виставка Йосипа Садовського у Національному музеї у Львові, липень 2008]]
{{text|Наразі коротко про сам твір. Звичайно, він не складається в класичне визначення видів і жанрів образотворчого мистецтва. Узагальнено його можна назвати скульптурою, але обмовимось: з елементами монументального малярства (вітражі), мистецької каліграфії (написи), декоративно-ужиткового мистецтва (орнаментальні вставки), графіки. Ще проблемніше вкласти твір у якусь систему класичних стилів, бо тут виразно проступає їхній синтез чи, точніше, синкретизм: стилі не тільки єднаються в одне ціле, а й взаємодіють - доповнюють чи протистоять один одному. Можна провести аналогії з низкою модерністських напрямів - конструктивізмом, аванґардизмом, кінетичним мистецтвом, архітектурою, абстрактним експресіонізмом, і, може, хтось у "Вітрильнику..." спостереже певні ознаки сюрреалізму чи поп-арту. Але, на наш погляд, за всіх можливих паралелей, що могли б прикласти до цього твору мистецтвознавці, "Вітрильник..." - то вповні ані те, ні друге, ні третє. Це унікальний щодо стилістики твір, оригінал із оригіналів, особистий чи індивідуальний стиль автора. Якщо хтось захоче, назовімо цей стиль ''садовізмом''.}}&nbsp;<ref>[[Рудюк Вадим Миколайович|Архієпископ Димитрій (Рудюк)]], [[Степовик Дмитро Власович|Дмитро Степовик]], ''Літописний «Вітрильник» Йосипа Садовського'', «Артанія», Київ, Число 4, 2008 (книга 13), с. 37.</ref>
{{text|Наразі коротко про сам твір. Звичайно, він не складається в класичне визначення видів і жанрів образотворчого мистецтва. Узагальнено його можна назвати скульптурою, але обмовимось: з елементами монументального малярства (вітражі), мистецької каліграфії (написи), декоративно-ужиткового мистецтва (орнаментальні вставки), графіки. Ще проблемніше вкласти твір у якусь систему класичних стилів, бо тут виразно проступає їхній синтез чи, точніше, синкретизм: стилі не тільки єднаються в одне ціле, а й взаємодіють&nbsp;— доповнюють чи протистоять один одному. Можна провести аналогії з низкою модерністських напрямів - конструктивізмом, аванґардизмом, кінетичним мистецтвом, архітектурою, абстрактним експресіонізмом, і, може, хтось у «Вітрильнику…» спостереже певні ознаки сюрреалізму чи поп-арту. Але, на наш погляд, за всіх можливих паралелей, що могли б прикласти до цього твору мистецтвознавці, «Вітрильник…»&nbsp;— то вповні ані те, ні друге, ні третє. Це унікальний щодо стилістики твір, оригінал із оригіналів, особистий чи індивідуальний стиль автора. Якщо хтось захоче, назвімо цей стиль ''садовізмом''}}<ref>''[[Рудюк Вадим Миколайович|Архієпископ Димитрій (Рудюк)]], [[Степовик Дмитро Власович|Дмитро Степовик]]'' Літописний «Вітрильник» Йосипа Садовського // [[Артанія (альманах)|Артанія]].&nbsp;— Київ.&nbsp;— Число 4.&nbsp;— 2008 (книга 13).&nbsp;— С. 37.</ref>.


== Основні твори ==
== Основні твори ==
* «Ранок» (1965).
* «Ранок» (1965).
* «Верховинці» (1969).
* «Верховинці» (1969).
* Пам'ятник на могилі І.&nbsp;П.&nbsp;Вовка на Личаківському кладовищі ([[1969]]).<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Памятники истории и культуры Украинской ССР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987 |том = |сторінки = 314 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
* Пам'ятник на могилі І.&nbsp;П.&nbsp;Вовка на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] ([[1969]])<ref>{{книга|автор = |частина = |заголовок = Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник|оригінал = |посилання = |відповідальний = [[Інститут історії АН УРСР|АН УССР. Ин-т истории]]; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: [[Тронько Петро Тимофійович|П.&nbsp;Т.&nbsp;Тронько]] (гл. ред.) и др.|видання = |місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987|том = |сторінки = 314|сторінок = 735|серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-ru}}</ref>.
* «Мамай» ([[1968]], мідь, гальванопластика, 120×120).<ref name="ХЛ_1970_27">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Художники Львова. Проспект виставки |місце = Львів |видавництво = |рік = 1970|том = |сторінки = 27}}</ref>
* «Мамай» ([[1968]], мідь, гальванопластика, 120×120)<ref name="ХЛ_1970_27">{{книга|автор = |частина = |заголовок = Художники Львова. Проспект виставки|місце = Львів|видавництво = |рік = 1970|том = |сторінки = 27}}</ref>
* «Робітник» ([[1970]], мідь, гальванопластика, 100×80×40).<ref name="ХЛ_1970_27"/>
* «Робітник» ([[1970]], мідь, гальванопластика, 100×80×40).<ref name="ХЛ_1970_27"/>.
* Пам'ятник Паші Савельєвій у [[Луцьк]]у ([[1972]], співавтори [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]], [[Подольський Валентин Маркович|Валентин Подольський]], архітектор В.&nbsp;Семененко).<ref>{{книга |автор = Богуславский&nbsp;Г. |частина = |заголовок = Вечным сынам Отчизны. Памятники Великой Отечественной войны|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М.|видавництво = Советская Россия|рік = 1975|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }} <!--іл. 415 + текст у кінці книги, сторінки не нумеровані--></ref>
* Пам'ятник Паші Савельєвій у [[Луцьк]]у ([[1972]], співавтори [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]], [[Подольський Валентин Маркович|Валентин Подольський]], архітектор В.&nbsp;Семененко)<ref>{{книга|автор = Богуславский Г.|частина = |заголовок = Вечным сынам Отчизны. Памятники Великой Отечественной войны|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М.|видавництво = Советская Россия|рік = 1975|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }} <!--іл. 415 + текст у кінці книги, сторінки не нумеровані--> {{ref-ru}}</ref>.
* Портрет командира бойової групи Народної гвардії ім. І.&nbsp;Франка І.&nbsp;П.&nbsp;Вовка ([[1972]], тонований гіпс, 72×50×52).<ref name="Виставка 1978">Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня.&nbsp;— Львів, 1978.&nbsp;— С. 54—55.</ref>
* Портрет командира бойової групи Народної гвардії ім. І.&nbsp;Франка І.&nbsp;П.&nbsp;Вовка ([[1972]], тонований гіпс, 72×50×52)<ref name="Виставка 1978">Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня.&nbsp;— Львів, 1978.&nbsp;— С. 54—55.</ref>.
* «Бригадир монтажників А.&nbsp;Кравець» ([[1975]], кована мідь, 90×70×76).<ref name="Виставка 1977">{{книга |заголовок = Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України |оригінал = |посилання = |відповідальний = |місце = К.|видавництво = Реклама |рік = 1977|том = |сторінки = 32|сторінок = }}</ref>
* «Бригадир монтажників А.&nbsp;Кравець» ([[1975]], кована мідь, 90×70×76).<ref name="Виставка 1977">{{книга|заголовок = Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України|оригінал = |посилання = |відповідальний = |місце = К.|видавництво = Реклама|рік = 1977|том = |сторінки = 32|сторінок = }}</ref>.
* Пам'ятники загиблим у селах [[Млиниська (Жидачівський район)|Млиниська]] Жидачівського району ([[1971]])<ref name="Памятники_327">Памятники истории…&nbsp;— С. 327.</ref>, [[Монастирець (Жидачівський район)|Монастирець]] Жидачівського району ([[1974]], співавтор [[Расіна Зінаїда Іванівна|Зінаїда Расіна]])<ref name="Памятники_327"/>, [[Тур'я (Буський район)|Тур'я]] Буського району ([[1975]]).<ref>Памятники истории…&nbsp;— С. 324.</ref>
* Пам'ятники загиблим у селах [[Млиниська (Стрийський район)|Млиниська]] ([[1971]])<ref name="Памятники_327">Памятники истории…&nbsp;— С. 327.</ref>, [[Монастирець (Журавненська селищна громада)|Монастирець]] Стрийського району ([[1974]], співавтор [[Расіна Зінаїда Іванівна|Зінаїда Расіна]])<ref name="Памятники_327"/>, [[Тур'я (Буський район)|Тур'я]] Буського району ([[1975]]).<ref>Памятники истории…&nbsp;— С. 324.</ref>
* «Кавалер Ордена Трудової Слави штампувальниця Львівського автобусного заводу К.&nbsp;Марценків» ([[1975]], шамот, 43×35×40).<ref name="Виставка 1977"/>
* «Кавалер Ордена Трудової Слави штампувальниця Львівського автобусного заводу К.&nbsp;Марценків» ([[1975]], шамот, 43×35×40).<ref name="Виставка 1977"/>
* Портрет колишнього начальника Городоцького районного відділу КДБ М.&nbsp;В.&nbsp;Лабузова ([[1977]], бронза, 62×40×29).<ref name="Виставка 1978"/>
* Портрет колишнього начальника Городоцького районного відділу КДБ М.&nbsp;В.&nbsp;Лабузова ([[1977]], бронза, 62×40×29).<ref name="Виставка 1978"/>
* Портрет художника Романа Сельського ([[1977]], шамот, 48×25×32).<ref name="Виставка_1978_1980">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М.|видавництво = Советский художник|рік = 1980|том = |сторінки = 29|сторінок = |серія = |тираж = }}; Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня.&nbsp;— Львів, 1978.&nbsp;— С. 54—55.</ref>
* Портрет художника Романа Сельського ([[1977]], шамот, 48×25×32).<ref name="Виставка_1978_1980">{{книга|автор = |частина = |заголовок = Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М.|видавництво = Советский художник|рік = 1980|том = |сторінки = 29|сторінок = |серія = |тираж = }} {{ref-ru}}</ref><ref>Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня.&nbsp;— Львів, 1978.&nbsp;— С. 54—55.</ref>
* Барельєф «В.&nbsp;І.&nbsp;Ленін» ([[1977]], бронза, 160×130×52).<ref name="Виставка 1978"/>
* Барельєф «В.&nbsp;І.&nbsp;Ленін» ([[1977]], бронза, 160×130×52).<ref name="Виставка 1978"/>
* Портрет Героя Соціалістичної Праці А.&nbsp;А.&nbsp;Акімова ([[1977]], штучний граніт, 62×27×31).<ref name="Виставка 1978"/>
* Портрет Героя Соціалістичної Праці А.&nbsp;А.&nbsp;Акімова ([[1977]], штучний граніт, 62×27×31).<ref name="Виставка 1978"/>
* «Шахтар» ([[1977]], штучний граніт, 112×87×38).<ref name="Виставка_1978_1980"/>
* «Шахтар» ([[1977]], штучний граніт, 112×87×38).<ref name="Виставка_1978_1980"/>
* 6-метрова статуя шахтаря «Шахтарська слава» при в'їзді до [[Червоноград]]а ([[1978]], кована мідь, архітектор [[Консулов Анатолій Дмитрович|Анатолій Консулов]]).<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Реклама |рік = 1980|том = |сторінки = 26|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}; ''Фоменко&nbsp;В.&nbsp;М.'' Людина праці&nbsp;— герой мистецтва // Народна творчість та етнографія.&nbsp;— 1986.&nbsp;— №&nbsp;3 (199).&nbsp;— С. 9.</ref>
* 6-метрова статуя шахтаря «Шахтарська слава» при в'їзді до [[Червоноград]]а ([[1978]], кована мідь, архітектор [[Консулов Анатолій Дмитрович|Анатолій Консулов]]).<ref>{{книга|автор = |частина = |заголовок = [[Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Реклама|рік = 1980|том = |сторінки = 26|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}; ''Фоменко В.&nbsp;М.'' Людина праці&nbsp;— герой мистецтва // Народна творчість та етнографія.&nbsp;— 1986.&nbsp;— №&nbsp;3 (199).&nbsp;— С. 9.</ref>
* Портрет Народного артиста СРСР Б.&nbsp;Романицького ([[1978]], бронза, 70×40×30).<ref name="Виставка_1980">Выставка произведений художников западных…&nbsp;— С. 29.</ref>
* Портрет Народного артиста СРСР Б.&nbsp;Романицького ([[1978]], бронза, 70×40×30).<ref name="Виставка_1980">Выставка произведений художников западных…&nbsp;— С. 29.</ref>
* Монументальний знак «Борцям за владу Рад» у Львові ([[1979]]).
* Монументальний знак «Борцям за владу Рад» у Львові ([[1979]]).
* Пам'ятник Володимирові Леніну на площі Ринок у Самборі ([[1979]], архітектор Анатолій Консулов).<ref>Памятники истории…&nbsp;— С. 336.</ref>
* Пам'ятник Володимирові Леніну на площі Ринок у [[Самбір|Самборі]] ([[1979]], архітектор Анатолій Консулов).<ref>Памятники истории…&nbsp;— С. 336.</ref>
* «Навіки разом» ([[1979]]).<ref>[[Дзвін (журнал, Львів)|Жовтень]].&nbsp;— 1980.&nbsp;— №&nbsp;1 (423).&nbsp;— С. 159.</ref>
* «Навіки разом» ([[1979]]).<ref>[[Дзвін (журнал, Львів)|Жовтень]].&nbsp;— 1980.&nbsp;— №&nbsp;1 (423).&nbsp;— С. 159.</ref>
* «Нескорені», композиція присвячена Народній гвардії ім. І. Франка ([[1979]], бронза, 158×110×60).<ref name="Виставка_1980"/>
* «Нескорені», композиція присвячена Народній гвардії імtys І.&nbsp;Франка ([[1979]], бронза, 158×110×60).<ref name="Виставка_1980"/>
* «Портрет першого секретаря жидачівського райкому КПУ П.&nbsp;Брича» ([[1980]], тонований гіпс<!--, 90×45×60--><ref>Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-й річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна.&nbsp;— Львів, 1980.&nbsp;— С. 15.</ref>, також мідь, 90×60×32<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Республіканська художня виставка до 110-річчя з дня народження В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна. Каталог |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Реклама |рік = 1981|том = |сторінки = 18|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>).
* «Портрет першого секретаря жидачівського райкому КПУ П.&nbsp;Брича» ([[1980]], тонований гіпс<!--, 90×45×60--><ref>Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-й річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна.&nbsp;— Львів, 1980.&nbsp;— С. 15.</ref>, також мідь, 90×60×32<ref>{{книга|автор = |частина = |заголовок = Республіканська художня виставка до 110-річчя з дня народження В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна. Каталог|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Реклама |рік = 1981|том = |сторінки = 18|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>).
* Пам'ятник Іванові Франку в Лішні ([[1981]], архітектор І.&nbsp;Француз).<ref>Памятники истории…&nbsp;— С. 326.</ref>
* Пам'ятник Іванові Франку в Лішні ([[1981]], архітектор І.&nbsp;Француз).<ref>Памятники истории…&nbsp;— С. 326.</ref>
* Портрет бригадира шахтарів М.&nbsp;С.&nbsp;Школяренка ([[1982]], тонований гіпс, 77×45×37).<ref name="Виставка_1983">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Моя Батьківщина&nbsp;— СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = Облполіграфвидав |рік = 1983|том = |сторінки = 16|сторінок = |серія = |тираж = }}</ref>
* Портрет бригадира шахтарів М.&nbsp;С.&nbsp;Школяренка ([[1982]], тонований гіпс, 77×45×37).<ref name="Виставка_1983">{{книга|автор = |частина = |заголовок = Моя Батьківщина&nbsp;— СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Облполіграфвидав|рік = 1983|том = |сторінки = 16|сторінок = |серія = |тираж = }}</ref>
* «Ікари» ([[1982]], співавтор [[Скакун Ярослав Іванович|Ярослав Скакун]], тонований гіпс, 154×100×85).<ref name="Виставка_1983"/>
* «Ікари» ([[1982]], співавтор [[Скакун Ярослав Іванович|Ярослав Скакун]], тонований гіпс, 154×100×85).<ref name="Виставка_1983"/>
* «Партизанка» ([[1985]], тонований гіпс, 120×64×54).<ref name="Каталог_1986_9">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = Облполіграфвидав |рік = 1986|том = |сторінки = 9 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
* «Партизанка» ([[1985]], тонований гіпс, 120×64×54).<ref name="Каталог_1986_9">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Облполіграфвидав|рік = 1986|том = |сторінки = 9 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
* Портрет матері ([[1985]], тонований гіпс, 63×48×33).<ref name="Каталог_1986_9"/>
* Портрет матері ([[1985]], тонований гіпс, 63×48×33).<ref name="Каталог_1986_9"/>
* Скульптурна композиція «Сад світової культури» в [[Івано-Франкове|Івано-Франковому]] ([[1986]], співавтор [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїл Мисько]]).<ref>''Демченко&nbsp;А.'' Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В.&nbsp;Г.&nbsp;Панов.&nbsp;— М.&nbsp;: Советская энциклопедия, 1987.&nbsp;— Вып. 31.&nbsp;— С. 176.</ref>
* Скульптурна композиція «Сад світової культури» в [[Івано-Франкове|Івано-Франковому]] ([[1986]], співавтор [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїл Мисько]]).<ref>Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В.&nbsp;Г.&nbsp;Панов.&nbsp;— М.&nbsp;: Советская энциклопедия, 1987.&nbsp;— Вып. 31.&nbsp;— С. 176.</ref>
* «І. Франко» ([[1986]], тонований гіпс, 124×49×38).<ref name="Виставка 1987 8">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог |оригінал = |посилання = |відповідальний = упор. Л.&nbsp;А.&nbsp;Молчанова, Н.&nbsp;І.&nbsp;Маїк, М.&nbsp;І.&nbsp;Волочинюк та ін. |видання = |місце = Львів |видавництво = Облполіграфвидав |рік = 1987|том = |сторінки = 8|сторінок = |серія = |тираж = }}</ref>
* «І.&nbsp;Франко» ([[1986]], тонований гіпс, 124×49×38).<ref name="Виставка 1987 8">{{книга|автор = |частина = |заголовок = Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог |оригінал = |посилання = |відповідальний = упор. Л.&nbsp;А.&nbsp;Молчанова, Н.&nbsp;І.&nbsp;Маїк, М.&nbsp;І.&nbsp;Волочинюк та ін.|видання = |місце = Львів|видавництво = Облполіграфвидав|рік = 1987|том = |сторінки = 8|сторінок = |серія = |тираж = }}</ref>
* «Франківська плеяда» або М.&nbsp;Коцюбинський, М.&nbsp;Лисенко, Леся Українка, І.&nbsp;Труш, В.&nbsp;Стефаник ([[1986]], склоцемен, 80×172×68).<ref name="Виставка 1987 8"/>
* «Франківська плеяда» або М.&nbsp;Коцюбинський, М.&nbsp;Лисенко, Леся Українка, І.&nbsp;Труш, В.&nbsp;Стефаник ([[1986]], склоцемен, 80×172×68).<ref name="Виставка 1987 8"/>
* Проект пам'ятника Іванові Франку в Івано-Франківську (не пізніше [[1987]]).<ref>''[[Пушик Степан Григорович|Пушик&nbsp;С.]]'' Пам'ятник Каменяреві для Івано-Франківська // Жовтень.&nbsp;— 1987.&nbsp;— №&nbsp;7 (513).&nbsp;— С. 112.</ref>
* Проект пам'ятника Іванові Франку в Івано-Франківську (не пізніше [[1987]]).<ref>''[[Пушик Степан Григорович|Пушик С.]]'' Пам'ятник Каменяреві для Івано-Франківська // [[Дзвін (журнал, Львів)|Жовтень]].&nbsp;— 1987.&nbsp;— №&nbsp;7 (513).&nbsp;— С. 112.</ref>
* Проект пам'ятника Шевченку для Дрогобича від [[1988]] року (співавтори архітектор Василь Каменщик, скульптор [[Самотос Іван Михайлович|Іван Самотос]]). Затверджений, але не був реалізований.<ref>{{книга |автор = Романюк&nbsp;П.|частина = |заголовок = «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = ЛА «Піраміда»|рік = 2015|том = |сторінки = 214 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-441-384-5|тираж = }}</ref>
* Проєкт пам'ятника Шевченку для Дрогобича від [[1988]] року (співавтори архітектор [[Каменщик Василь Вікторович|Василь Каменщик]], скульптор [[Самотос Іван Михайлович|Іван Самотос]]). Затверджений, але не був реалізований.<ref>{{книга|автор = Романюк П.|частина = |заголовок = «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Піраміда (видавництво)|ЛА «Піраміда»]]|рік = 2015|том = |сторінки = 214|сторінок = 279|серія = |isbn = 978-966-441-384-5|тираж = }}</ref>
* «Покрова Пресвятої Богородиці» ([[1998]]).
* «Покрова Пресвятої Богородиці» ([[1998]]).
* «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного» ([[2008]]). Робота не завершена. Експонувалась в Національному музеї у липні 2008 року після смерті автора.<ref name="СП_2008_682_10"/>.{{fact|Композиція знищена кількома роками пізніше}}.
* «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного» ([[2008]]). Робота не завершена. Експонувалася в Національному музеї у липні 2008 року після смерті автора.<ref name="СП_2008_682_10"/> Композиція знищена кількома роками пізніше<ref>{{Cite web|title=СКУЛЬПТОРИ УКРАЇНИ.Садовський Йосип|url=https://msmb.org.ua/mediateka/top-20-mistetstvo/skulyptori-ukraini/#Садовський%20Йосип|website=Міська спеціалізована молодіжна бібліотека (МСМБ)|accessdate=2023-05-30|language=uk|last=2}}</ref>
* Пам'ятник [[Іван Франко|Іванові Франку]] в селі [[Нагуєвичі]] (у співавторстві).
* Пам'ятник [[Іван Франко|Іванові Франку]] в селі [[Нагуєвичі]] (у співавторстві).
* Меморіальна таблиця у Львові до 100-річчя з дня народження Фелікса Дзержинського.<ref>Львівська експериментальна…&nbsp;— С. 27.</ref>
* Меморіальна таблиця у Львові до 100-річчя з дня народження Фелікса Дзержинського.<ref>Львівська експериментальна…&nbsp;— С. 27.</ref>
Рядок 93: Рядок 80:


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


{{без джерел}}
{{без джерел|дата=квітень 2015}}


[[Категорія:Українські скульптори]]
[[Категорія:Українські скульптори]]

Поточна версія на 19:36, 12 жовтня 2023

Йосип Антонович Садовський

Народився 10 листопада 1929(1929-11-10)
Струцівка, Коростишівський район, нині Житомирський район, Житомирська область
Помер 15 січня 2008(2008-01-15) (78 років)
Львів
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Навчання Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва
Напрямок скульптура
Роки творчості 1965—2008
Вплив Валентин Борисенко, Іван Якунін
Працював у містах Львів, Червоноград, Самбір, Луцьк
Нагороди

Заслужений діяч мистецтв України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Садовський.

Йо́сип Анто́нович Садо́вський (10 листопада 1929, с. Струцівка, Коростишівський район, нині Житомирський район, Житомирська область — 15 січня 2008, Львів) — український скульптор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979).

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1966 році закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв), де його вчителями були Валентин Борисенко та Іван Якунін.

Багаторічний голова Львівської організації Спілки художників у 1980-х роках. Професор Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв). Професор сакрального мистецтва у Львівській Духовній Семінарії УАПЦ та Львівській православній богословській академії УПЦ КП (нині ПЦУ). Ініціатор та співорганізатор заснування й будівництва у Львові Палацу мистецтв.[1] Входив до складу журі конкурсу проєктів пам'ятника Володимирові Кубійовичу у Львові 2001 року.[2] Останні десятиліття у своїй творчості глибоко перейнявся релігійною тематикою.[1]

«Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного»

[ред. | ред. код]

Головним твором свого життя сам скульптор вважав останню працю — «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного». Цьому твору, що напевно є одночасним прикладом не одного жанру та стилю, автор присвятив останні 5 років життя, але йшов до нього — як сам стверджував — протягом всього свого творчого шляху.

«Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного», Виставка Йосипа Садовського у Національному музеї у Львові, липень 2008
Наразі коротко про сам твір. Звичайно, він не складається в класичне визначення видів і жанрів образотворчого мистецтва. Узагальнено його можна назвати скульптурою, але обмовимось: з елементами монументального малярства (вітражі), мистецької каліграфії (написи), декоративно-ужиткового мистецтва (орнаментальні вставки), графіки. Ще проблемніше вкласти твір у якусь систему класичних стилів, бо тут виразно проступає їхній синтез чи, точніше, синкретизм: стилі не тільки єднаються в одне ціле, а й взаємодіють — доповнюють чи протистоять один одному. Можна провести аналогії з низкою модерністських напрямів - конструктивізмом, аванґардизмом, кінетичним мистецтвом, архітектурою, абстрактним експресіонізмом, і, може, хтось у «Вітрильнику…» спостереже певні ознаки сюрреалізму чи поп-арту. Але, на наш погляд, за всіх можливих паралелей, що могли б прикласти до цього твору мистецтвознавці, «Вітрильник…» — то вповні ані те, ні друге, ні третє. Це унікальний щодо стилістики твір, оригінал із оригіналів, особистий чи індивідуальний стиль автора. Якщо хтось захоче, назвімо цей стиль садовізмом
[3].

Основні твори

[ред. | ред. код]
  • «Ранок» (1965).
  • «Верховинці» (1969).
  • Пам'ятник на могилі І. П. Вовка на Личаківському цвинтарі (1969)[4].
  • «Мамай» (1968, мідь, гальванопластика, 120×120)[5]
  • «Робітник» (1970, мідь, гальванопластика, 100×80×40).[5].
  • Пам'ятник Паші Савельєвій у Луцьку (1972, співавтори Валентин Борисенко, Валентин Подольський, архітектор В. Семененко)[6].
  • Портрет командира бойової групи Народної гвардії ім. І. Франка І. П. Вовка (1972, тонований гіпс, 72×50×52)[7].
  • «Бригадир монтажників А. Кравець» (1975, кована мідь, 90×70×76).[8].
  • Пам'ятники загиблим у селах Млиниська (1971)[9], Монастирець Стрийського району (1974, співавтор Зінаїда Расіна)[9], Тур'я Буського району (1975).[10]
  • «Кавалер Ордена Трудової Слави штампувальниця Львівського автобусного заводу К. Марценків» (1975, шамот, 43×35×40).[8]
  • Портрет колишнього начальника Городоцького районного відділу КДБ М. В. Лабузова (1977, бронза, 62×40×29).[7]
  • Портрет художника Романа Сельського (1977, шамот, 48×25×32).[11][12]
  • Барельєф «В. І. Ленін» (1977, бронза, 160×130×52).[7]
  • Портрет Героя Соціалістичної Праці А. А. Акімова (1977, штучний граніт, 62×27×31).[7]
  • «Шахтар» (1977, штучний граніт, 112×87×38).[11]
  • 6-метрова статуя шахтаря «Шахтарська слава» при в'їзді до Червонограда (1978, кована мідь, архітектор Анатолій Консулов).[13]
  • Портрет Народного артиста СРСР Б. Романицького (1978, бронза, 70×40×30).[14]
  • Монументальний знак «Борцям за владу Рад» у Львові (1979).
  • Пам'ятник Володимирові Леніну на площі Ринок у Самборі (1979, архітектор Анатолій Консулов).[15]
  • «Навіки разом» (1979).[16]
  • «Нескорені», композиція присвячена Народній гвардії імtys І. Франка (1979, бронза, 158×110×60).[14]
  • «Портрет першого секретаря жидачівського райкому КПУ П. Брича» (1980, тонований гіпс[17], також мідь, 90×60×32[18]).
  • Пам'ятник Іванові Франку в Лішні (1981, архітектор І. Француз).[19]
  • Портрет бригадира шахтарів М. С. Школяренка (1982, тонований гіпс, 77×45×37).[20]
  • «Ікари» (1982, співавтор Ярослав Скакун, тонований гіпс, 154×100×85).[20]
  • «Партизанка» (1985, тонований гіпс, 120×64×54).[21]
  • Портрет матері (1985, тонований гіпс, 63×48×33).[21]
  • Скульптурна композиція «Сад світової культури» в Івано-Франковому (1986, співавтор Еммануїл Мисько).[22]
  • «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 124×49×38).[23]
  • «Франківська плеяда» або М. Коцюбинський, М. Лисенко, Леся Українка, І. Труш, В. Стефаник (1986, склоцемен, 80×172×68).[23]
  • Проект пам'ятника Іванові Франку в Івано-Франківську (не пізніше 1987).[24]
  • Проєкт пам'ятника Шевченку для Дрогобича від 1988 року (співавтори архітектор Василь Каменщик, скульптор Іван Самотос). Затверджений, але не був реалізований.[25]
  • «Покрова Пресвятої Богородиці» (1998).
  • «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного» (2008). Робота не завершена. Експонувалася в Національному музеї у липні 2008 року після смерті автора.[1] Композиція знищена кількома роками пізніше[26]
  • Пам'ятник Іванові Франку в селі Нагуєвичі (у співавторстві).
  • Меморіальна таблиця у Львові до 100-річчя з дня народження Фелікса Дзержинського.[27]

Див. також

[ред. | ред. код]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Садовський.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Мельник Л. Вітрила віри й пам'яті // Суботня пошта. — 31 липня. — 6 серпня 2008. — № 31 (682). — С. 10.
  2. ↑ Позачергові загальні збори Наукового товариства ім. Шевченка 24 липня 2001 р. // Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. — 2002. — Ч. 93. — С. 30. — ISSN 0827—7362.
  3. ↑ Архієпископ Димитрій (Рудюк), Дмитро Степовик Літописний «Вітрильник» Йосипа Садовського // Артанія. — Київ. — Число 4. — 2008 (книга 13). — С. 37.
  4. ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 314. (рос.)
  5. ↑ а б Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 27.
  6. ↑ Богуславский Г. Вечным сынам Отчизны. Памятники Великой Отечественной войны. — М. : Советская Россия, 1975. (рос.)
  7. ↑ а б в г Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 54—55.
  8. ↑ а б Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 32.
  9. ↑ а б Памятники истории… — С. 327.
  10. ↑ Памятники истории… — С. 324.
  11. ↑ а б Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 29. (рос.)
  12. ↑ Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 54—55.
  13. ↑ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 26.; Фоменко В. М. Людина праці — герой мистецтва // Народна творчість та етнографія. — 1986. — № 3 (199). — С. 9.
  14. ↑ а б Выставка произведений художников западных… — С. 29.
  15. ↑ Памятники истории… — С. 336.
  16. ↑ Жовтень. — 1980. — № 1 (423). — С. 159.
  17. ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-й річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15.
  18. ↑ Республіканська художня виставка до 110-річчя з дня народження В. І. Леніна. Каталог. — К. : Реклама, 1981. — С. 18.
  19. ↑ Памятники истории… — С. 326.
  20. ↑ а б Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
  21. ↑ а б Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.
  22. ↑ Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В. Г. Панов. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Вып. 31. — С. 176.
  23. ↑ а б Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
  24. ↑ Пушик С. Пам'ятник Каменяреві для Івано-Франківська // Жовтень. — 1987. — № 7 (513). — С. 112.
  25. ↑ Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — С. 214. — ISBN 978-966-441-384-5.
  26. ↑ 2. СКУЛЬПТОРИ УКРАЇНИ.Садовський Йосип. Міська спеціалізована молодіжна бібліотека (МСМБ) (укр.). Процитовано 30 травня 2023.
  27. ↑ Львівська експериментальна… — С. 27.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Садовський_Йосип_Антонович&oldid=40624987