Історичний центр Львова: відмінності між версіями

Львів — ансамбль історичного центру
Львів — ансамбль історичного центру
L'viv – the Ensemble of the Historic Centre
	Світова спадщина
	Панорама Старого міста
	49°50′30″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.84166667002777729° пн. ш. 24.03194444002777885° сх. д.
Країна	Україна
Тип	Культурний
Критерії	іі, v
Об'єкт №	865
Зареєстровано:	1998 (22 сесія)
	Історичний центр Львова у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 17:18, 13 жовтня 2023

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Старе місто.

Істори́чний центр Льво́ва, або Старе́ мі́сто — історично, — перший район Львова, де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося, і звідки розвивалося; політичний, економічний і культурний центр Львова. Найдавнішу частину Старого міста занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО^[2]^[3].

Єдиної думки щодо визначення меж центру Львова не існує. Переважно Центром Львова називають місцевість в улоговині, обмеженій пагорбами.

Топографія

Основними містотворчими чинниками формування сучасного Старого міста є рельєф, природні умови й історія формування. Так, внаслідок засклепіння Полтви, яка заважала будівництву на її місті житлових кварталів, було утворено основну вісь історичного центру — проспект Свободи. Другим найважливішим чинником є рельєф, який ускладнює будівництво транспортних артерій через пагорби, що оточують центр, основні транспортні потоки, що зв'язують протилежні райони міста, спрямовані через історичний центр. Іншим важливим фактором стало історичне розташування міста в мурах, від якого розходилися радіальні шляхи.

Сучасною домінантою Старого міста є пішохідні середньовічні квартали між проспектом Свободи і Підвальною, які розташовані навколо площі Ринок. Їх завершує своєрідне кільце скверів, сформованих на валах, площах та проспектах на місці колишніх міських мурів. Далі розходяться радіальні вулиці, серед яких можна виділити основні: Личаківську, Івана Франка, Зелену, Коперника, Городоцьку, Богдана Хмельницького та проспект Чорновола. Вони своєю чергою сполучені меншими вуличками.

Історичний ареол навколо площі Ринок (також «Середмістя») являє собою більшою мірою пішохідно-трамвайну зону з паркінгами. Тут розташована міська ратуша, ряд відомих культових споруд (Вірменська церква, Латинська катедра, Успенська церква, Домініканський костел, Бернардинський монастир), і, найбільшою мірою, кав'ярні та ресторації з великою кількістю літніх терас. На схід від Середмістя розташована споруда Львівської облдержадміністрації та Львівської облради. Вісь проспектів Свободи — Шевченка починаються торгові галереї, пасажі, бутіки й крамниці. На північ та на південь розташовані відповідно ринки «Добробут» та Галицький. Далі починається мережа міських кварталів забудови переважно 19 століття, які використовуються під житло, офіси та крамниці. Серед них гармонійно вписалися Палац Потоцьких, Львівський університет, Головна пошта, Бібліотека Стефаника та інші визначні споруди. Далі починаються пагорби і менш поверхова та менш впорядкована забудова, яка межує з парковими зонами Цитаделі, Парку Франка, Високого Замку та Стрийського парку.

Охорона через Світову спадщину ЮНЕСКО

На 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що відбувався у Кіото (Японія) з 30 листопада по 5 грудня 1998 року, Львів було прийнято до Світової спадщини. Комітет ЮНЕСКО подав такі причини внесення Львова до Світової спадщини^[4] та відповідність таким критеріям ЮНЕСКО:

Критерій ІІ: За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями Італії та Німеччини;
Критерій V: Політична і торговельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили різноманітні та все ж взаємопов'язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є міський архітектурний ландшафт.

Територія ансамблю історичного центру складається зі 120 га середньовічної та ренесансної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі. Буферна зона Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 га^[5].

Примітки

↑ * Назва в офіційному англомовному списку
↑ Ukraine: UNESCO sites of Kyiv and L’viv are inscribed on the List of World Heritage in Danger. 15 September 2023
↑ Софійський собор, Києво-Печерську лавру та центр Львова внесли до спадщини ЮНЕСКО. // Автор: Яна Осадча. 15.09.2023
↑ L'viv — the Ensemble of the Historic Centre [Архівовано 2013-03-25 у Wayback Machine.], UNESCO — World Heritage.
↑ Львів у UNESCO, www.lviv.travel [Архівовано 28 грудня 2010 у Wayback Machine.] — востаннє перевірено 6 січня 2011

Посилання

Повідомлення про рішення Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО від 2 грудня 1998 р. [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.]

[1] * Назва в офіційному англомовному списку

[2] Ukraine: UNESCO sites of Kyiv and L’viv are inscribed on the List of World Heritage in Danger. 15 September 2023

[3] Софійський собор, Києво-Печерську лавру та центр Львова внесли до спадщини ЮНЕСКО. // Автор: Яна Осадча. 15.09.2023

[4] L'viv — the Ensemble of the Historic Centre [Архівовано 2013-03-25 у Wayback Machine.], UNESCO — World Heritage.

[5] Львів у UNESCO, www.lviv.travel [Архівовано 28 грудня 2010 у Wayback Machine.] — востаннє перевірено 6 січня 2011

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Otheruses|тип=НП|Старе Місто}}
+{{Otheruses|тип=НП|Старе місто}}
 {{Об'єкт Світової спадщини
 |назва               = [[Львів]] — ансамбль історичного центру
 |назва(офіційна-WHS) = ''L'viv – the Ensemble of the Historic Centre''
-|зображення          = Lwow-panorama-m.jpg
+|зображення          = Латинський кафедральний собор (Львів) 16.jpg
 |підпис зображення   = Панорама Старого міста
 |країна              = {{UKR}}
@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 |критерії            = іі, v
 |ID                  = 865
+|регіон ЮНЕСКО [[Європа]]
-|регіон ЮНЕСКО       = [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі і Північній Америці|Європа і Північна Америка]]
 |рік                 = [[1998]]
 |внесено зміни       =
 |під загрозою        =
 |карта розташування  =
 |підпис карти        =
 |lat_NS = N |lat_deg = |lat_min = |lat_sec =
 |lon_EW = E |lon_deg = |lon_min = |lon_sec =
 |region              =
 |CoordScale          =
 }}
-'''Істори́чний центр Льво́ва''', або '''Старе́ мі́сто''' — історично, — перший район [[Львів|Львова]], де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося, і звідки розвивалося; політичний, економічний і культурний центр Львова. Найдавнішу частину Старого міста занесено до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]].
+'''Істори́чний центр Льво́ва''', або '''Старе́ мі́сто'''&nbsp;— історично,&nbsp;— перший район [[Львів|Львова]], де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося, і звідки розвивалося; політичний, економічний і культурний центр Львова. Найдавнішу частину Старого міста занесено до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]]<ref>[https://ukraine.un.org/en/246096-ukraine-unesco-sites-kyiv-and-l%E2%80%99viv-are-inscribed-list-world-heritage-danger Ukraine: UNESCO sites of Kyiv and L’viv are inscribed on the List of World Heritage in Danger. 15 September 2023]</ref><ref>[https://life.pravda.com.ua/culture/2023/09/15/256563/ Софійський собор, Києво-Печерську лавру та центр Львова внесли до спадщини ЮНЕСКО. // Автор: Яна Осадча. 15.09.2023]</ref>.
 Єдиної думки щодо визначення меж центру Львова не існує. Переважно Центром Львова називають місцевість в улоговині, обмеженій пагорбами.
-== Історія формування ==
-Згідно з археологічними даними, перше поселення на цих теренах з'явилося ще у [[12 століття|12 столітті]] в районі сучасної [[Площа Старий Ринок|площі Старий Ринок]]. В середині [[13 століття]] князь [[Данило Романович]] на місці поселення заснував [[Львів]] у його сучасному вигляді. Тогочасне місто було розташоване навколо [[Площа Старий Ринок|Старого Ринку]]. Попри ринок проходила можливо найдавніша львівська вулиця, що збереглась донині — т. зв. «Волинський шлях» (нині [[Вулиця Хмельницького (Львів)|вулиця Богдана Хмельницького]]).
-У подальшому розвиток середмістя відбувався в південному напрямку, де було закладено нову [[Площа Ринок (Львів)|Ринкову площу]] та міські квартали. Часові межі цього процесу є предметом дискусії науковців, з яких одна частина дотримується більш раннього датування — часів руських князів<ref>Могитич Р. І. Планувальна структура львівського середмістя і проблеми його датування // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXXVII. Праці Секції мистецтвознавства. — 1994. — С. 279—88.</ref>, а друга частина — пізнішого, що збігається з анексією [[Галичина|Галичини]] польським королем [[Казимир Великий|Казимиром ІІІ]]. Нове середмістя було оточене трьома рядами оборонних стін, валами і ровами. На західному рубежі окрім рукотворних твердинь як природній оборонний елемент використано русло ріки [[Полтва (притока Західного Бугу)|Полтви]]. До середини [[18 століття]], місто було обмежене оборонними спорудами, що не дозволяли йому рости. Земельні ділянки в місті, обмеженому мурами, коштували шалені гроші. За мурами знаходилися лише переважно бідняцькі передмістя, які практично були окремими селами, попри те, що більшість з них розташовувалися на землях, які належали Львівському магістрату. Після знесення міських мурів, яке розпочалося у [[1777]] році ці обмеження зникли і місто почало активний ріст і розвиток. На місці колишніх мурів і валів виникли нові вулиці, що нині мають назви: [[Вулиця Лесі Українки (Львів)|Лесі Українки]], [[Вулиця Підвальна (Львів)|Підвальна]], [[Вулиця Валова (Львів)|Валова]] та [[Проспект Свободи (Львів)|проспектом Свободи]].
-[[Файл:Проспект Свободи з площі Міцкевича.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Проспект Свободи наприкінці 19 століття]]
-Спочатку було забудовано частину в улоговині, яку сьогодні називають центром міста. Будівництво велося в класичних архітектурних стилях. На початок [[20 століття]] улоговина було забудована і місто почало розростатися на пагорби. Зі збільшенням популярності нових архітектурних стилів ці райони стали забудовуватися біль-менш масовим безликим житлом, таким чином, залишивши класичну архітектуру в історичному центрі, де вона формувалася протягом століть.
-Внаслідок того, що місто формувалося саме в межах історичного ареалу, тут зосередилося більшість державних установ, головних церковних соборів, головних офісів установ і фешенебельних магазинів. Разом з цим, житло в історичному центрі, через погані умови, які відповідали стандартам тих періодів, коли воно зводилося, не відповідає сучасним стандартам, тому не вважається елітним.
 == Топографія ==
-[[Файл:Площа Ринок Львів.jpg|міні|праворуч|220пкс|Площа Ринок]]
+[[Файл:Лвов Галиција.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Площа Ринок (Львів)|Площа Ринок]]]]
-[[Файл:Сучасний проспект Свободи.jpg|міні|праворуч|220пкс|Сучасний проспект Свободи]]
+[[Файл:LvivShevchenkoAve.JPG|міні|праворуч|220пкс|Сучасний [[Проспект Шевченка (Львів)|проспект Шевченка]]]]
-Основними містоутворюючими чинниками формування сучасного Старого міста є рельєф, природні умови і історія формування. Так, внаслідок засклепіння [[Полтва (притока Західного Бугу)|Полтви]], яка заважала будівництву на її місті жилових кварталів, було утворено основну вісь історичного центру — [[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]]. Другим найважливішим чинником є рельєф, який ускладнює будівництво транспортних артерій через пагорби, що оточують центр, основні транспортні потоки, що зв'язують протилежні райони міста, спрямовані через історичний центр. Іншим важливим фактором стало історичне розташування міста в мурах, від якого розходилися радіальні шляхи.
+Основними містотворчими чинниками формування сучасного Старого міста є рельєф, природні умови й історія формування. Так, внаслідок засклепіння [[Полтва (притока Західного Бугу)|Полтви]], яка заважала будівництву на її місті житлових кварталів, було утворено основну вісь історичного центру — [[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]]. Другим найважливішим чинником є рельєф, який ускладнює будівництво транспортних артерій через пагорби, що оточують центр, основні транспортні потоки, що зв'язують протилежні райони міста, спрямовані через історичний центр. Іншим важливим фактором стало історичне розташування міста в мурах, від якого розходилися радіальні шляхи.
-Сучасною домінантою Старого міста є пішохідні середньовічні квартали між [[Проспект Свободи (Львів)|проспектом Свободи]] і [[Вулиця Підвальна (Львів)|Підвальною]], які розташовані навколо [[Площа Ринок (Львів)|площі Ринок]]. Їх завершує своєрідне кільце скверів, сформованих [[На Валах|на валах]], площах та проспектах на місці колишніх міських мурів. Далі розходяться радіальні вулиці, серед яким можна виділити основні: [[Вулиця Личаківська|Личаківську]], [[Вулиця Франка (Львів)|Івана Франка]], [[Вулиця Зелена (Львів)|Зелену]], [[Вулиця Коперника (Львів)|Коперника]], [[Вулиця Городоцька (Львів)|Городоцьку]], [[Вулиця Хмельницького (Львів)|Богдана Хмельницького]] та [[Проспект Чорновола (Львів)|проспект Чорновола]]. Вони в свою чергу сполучені меншими вуличками.
+Сучасною домінантою Старого міста є пішохідні середньовічні квартали між [[Проспект Свободи (Львів)|проспектом Свободи]] і [[Вулиця Підвальна (Львів)|Підвальною]], які розташовані навколо [[Площа Ринок (Львів)|площі Ринок]]. Їх завершує своєрідне кільце скверів, сформованих [[На Валах|на валах]], площах та проспектах на місці колишніх міських мурів. Далі розходяться радіальні вулиці, серед яких можна виділити основні: [[Вулиця Личаківська|Личаківську]], [[Вулиця Франка (Львів)|Івана Франка]], [[Вулиця Зелена (Львів)|Зелену]], [[Вулиця Коперника (Львів)|Коперника]], [[Вулиця Городоцька|Городоцьку]], [[Вулиця Хмельницького (Львів)|Богдана Хмельницького]] та [[Проспект Чорновола (Львів)|проспект Чорновола]]. Вони своєю чергою сполучені меншими вуличками.
-Історичний ареол навколо площі Ринок (також «Середмістя») являє собою більшою мірою пішохідно-трамвайну зону з паркінгами. Тут розташована [[Львівська ратуша|міська ратуша]], ряд відомих культових споруд ([[Вірменська церква (Львів)|Вірменська церква]], [[Латинська катедра]], [[Успенська церква (Львів)|Успенська церква]], [[Домініканський костел (Львів)|Домініканський костел]], [[Комплекс монастиря та костелу Бернардинів|Бернардинський монастир]]), і, найбільшою мірою, кав'ярні та ресторації з великою кількістю літніх терас. На схід від Середмістя розташована споруда [[Львівська облдержадміністрація|Львівської облдержадміністрації]] та [[Львівська обласна рада|Львівської облради]]. Вісь [[Проспект Свободи (Львів)|проспектів Свободи]] — [[Проспект Шевченка (Львів)|Шевченка]] починаються торгові галереї, пасажі, бутіки і крамниці. На північ та на південь розташовані відповідно ринки «Добробут» та Галицький. Далі починається мережа міських кварталів забудови переважно [[19 століття]], які використовуються під житло, офіси та крамниці. Серед них гармонійно вписалися [[Палац Потоцьких (Львів)|Палац Потоцьких]], [[Львівський університет]], Головна пошта, [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника|Бібліотека Стефаника]] та інші визначні споруди. Далі починаються пагорби і менш поверхова та менш впорядкована забудова, яка межує з парковими зонами [[Цитадель (місцевість)|Цитаделі]], [[Парк Франка (Львів)|Парку Франка]], [[Парк «Високий замок»|Високого Замку]] та [[Стрийський парк|Стрийського парку]].
+Історичний ареол навколо площі Ринок (також «Середмістя») являє собою більшою мірою пішохідно-трамвайну зону з паркінгами. Тут розташована [[Львівська ратуша|міська ратуша]], ряд відомих культових споруд ([[Вірменська церква (Львів)|Вірменська церква]], [[Латинська катедра]], [[Успенська церква (Львів)|Успенська церква]], [[Костел і монастир домініканців (Львів)|Домініканський костел]], [[Костел і монастир бернардинів (Львів)|Бернардинський монастир]]), і, найбільшою мірою, кав'ярні та ресторації з великою кількістю літніх терас. На схід від Середмістя розташована споруда [[Львівська облдержадміністрація|Львівської облдержадміністрації]] та [[Львівська обласна рада|Львівської облради]]. Вісь [[Проспект Свободи (Львів)|проспектів Свободи]] — [[Проспект Шевченка (Львів)|Шевченка]] починаються торгові галереї, пасажі, бутіки й крамниці. На північ та на південь розташовані відповідно ринки «Добробут» та Галицький. Далі починається мережа міських кварталів забудови переважно [[19 століття]], які використовуються під житло, офіси та крамниці. Серед них гармонійно вписалися [[Палац Потоцьких (Львів)|Палац Потоцьких]], [[Львівський університет]], Головна пошта, [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника|Бібліотека Стефаника]] та інші визначні споруди. Далі починаються пагорби і менш поверхова та менш впорядкована забудова, яка межує з парковими зонами [[Цитадель (місцевість)|Цитаделі]], [[Парк Франка (Львів)|Парку Франка]], [[Парк «Високий замок»|Високого Замку]] та [[Стрийський парк|Стрийського парку]].
 == Охорона через Світову спадщину ЮНЕСКО ==
-На 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що відбувався у [[Кіото]] ([[Японія]]) з [[30 листопада]] по [[5 грудня]] [[1998]] року, Львів було прийнято до [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини]]. Комітет [[ЮНЕСКО]] подав такі причини внесення Львова до Світової спадщини <ref>[http://whc.unesco.org/en/list/865 L'viv — the Ensemble of the Historic Centre], UNESCO&nbsp;— World Heritage.</ref> та відповідність таким [[Світова спадщина ЮНЕСКО#Критерії|критеріям ЮНЕСКО]]:
+На 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що відбувався у [[Кіото]] ([[Японія]]) з [[30 листопада]] по [[5 грудня]] [[1998]] року, Львів було прийнято до [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини]]. Комітет [[ЮНЕСКО]] подав такі причини внесення Львова до Світової спадщини<ref>[http://whc.unesco.org/en/list/865 L'viv&nbsp;— the Ensemble of the Historic Centre] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130325045931/http://whc.unesco.org/en/list/865 |date=2013-03-25 }}, UNESCO&nbsp;— World Heritage.</ref> та відповідність таким [[Світова спадщина ЮНЕСКО#Критерії|критеріям ЮНЕСКО]]:
 {{text|
 * ''Критерій ІІ: За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями [[Італія|Італії]] та [[Німеччина|Німеччини]];''
-* ''Критерій V: Політична і торгівельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили різноманітні та все ж взаємопов'язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є міський архітектурний ландшафт''.}}
+* ''Критерій V: Політична і торговельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили різноманітні та все ж взаємопов'язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є міський архітектурний ландшафт''.}}
-Територія ансамблю історичного центру складається зі 120 га середньовічної та ренесансної частини міста Львова та території [[Собор святого Юра|собору св. Юра]] на Святоюрській горі. Буферна зона Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 га <ref>[http://lviv.travel/ua/index/about_lviv/visiting_card/unesco Львів у UNESCO, www.lviv.travel] - востаннє перевірено 6 січня 2011</ref>.
+Територія ансамблю історичного центру складається зі 120 га середньовічної та ренесансної частини міста Львова та території [[Собор святого Юра|собору св. Юра]] на Святоюрській горі. Буферна зона Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 га<ref>[http://lviv.travel/ua/index/about_lviv/visiting_card/unesco Львів у UNESCO, www.lviv.travel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101228085955/http://lviv.travel/ua/index/about_lviv/visiting_card/unesco |date=28 грудня 2010 }}&nbsp;— востаннє перевірено 6 січня 2011</ref>.
-[[Файл:Панорама Львова.jpg|міні|center|800пкс|<center>Зимова панорама центру Львова (2010)</center>]]
+[[Файл:Панорама центру Львова.jpg|міні|center|900пкс|<center>Панорама центру Львова (2010)</center>]]
-== Див. також ==
-* [[Старе Місто]]
-* [[Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Львів]] (побудинкові відомості — охоронні номери, світлини тощо)
-* [[Історичний центр Одеси]]
 == Примітки ==
@@ Рядок 63: / Рядок 48: @@
 == Посилання ==
-* [http://whc.unesco.org/en/list Повідомлення про рішення Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО від 2 грудня 1998 р.]
+* [http://whc.unesco.org/en/list Повідомлення про рішення Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО від 2 грудня 1998&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170623082726/http://whc.unesco.org/en/list/ |date=23 червня 2017 }}
+{{Архітектура України}}
 {{Світова спадщина в Україні}}
 {{Визначні пам'ятки Львова}}
@@ Рядок 71: / Рядок 56: @@
 {{Історичний центр Львова (місцевість)}}
-[[Категорія:Львів]]
 [[Категорія:Світова спадщина в Україні]]
 [[Категорія:Архітектура Львова]]
-[[Категорія:Історичний центр Львова]]
+[[Категорія:Історичний центр Львова| ]]

Історичний центр Львова: відмінності між версіями

Версія за 17:18, 13 жовтня 2023

Зміст

Топографія

Охорона через Світову спадщину ЮНЕСКО

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Львів — ансамбль історичного центру
L'viv – the Ensemble of the Historic Centre ^[1]
Світова спадщина
Панорама Старого міста
49°50′30″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.84166667002777729° пн. ш. 24.03194444002777885° сх. д.
Країна	Україна
Тип	Культурний
Критерії	іі, v
Об'єкт №	865
Зареєстровано:	1998 (22 сесія)



Історичний центр Львова у Вікісховищі

Історичний центр Львова: відмінності між версіями

Версія за 17:18, 13 жовтня 2023

Топографія

Охорона через Світову спадщину ЮНЕСКО

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук