Микільське-на-Дніпрі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
MaryankoBot (обговорення | внесок)
Боти
1 729 002 редагування
м →‎top: правопис § 11: "У" вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних г) після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире..
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
398 928 редагувань
м Додано інформацію до 1 посилання на джерело
(Не показані 17 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село України
{{Село України
| назва = Микільське-на-Дніпрі
| назва = Микільське-на-Дніпрі
| колишня назва = Миколаївка
| колишня назва = Миколаївка
| область = [[Дніпропетровська область]]
| область = [[Дніпропетровська область]]
| район = [[Солонянський район|Солонянський]]
| район = [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровський район]]
| громада = [[Солонянська селищна громада]]
| рада = [[Микільська сільська рада (Солонянський район)|Микільська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 1225084301
| код КОАТУУ = 1225084301
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=06.12.2007&rf7571=6440 Микільське-на-Дніпрі]
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=06.12.2007&rf7571=6440 Микільське-на-Дніпрі]
| розташування = Солонянський район.gif
| розташування = Солонянський район.gif
| mapx = 285
| mapx = 285
| mapy = 27
| mapy = 27
| засновано =
| засновано =
| населення = 887
| населення = 719
| територія =
| територія =
| ref-територія =
| ref-територія =
| площа =
| площа =
| ref-площа =
| ref-площа =
| щільність =
| щільність =
| поштовий індекс = 52470
| поштовий індекс = 52470
| телефонний код = 5669
| телефонний код = 5669
| координати = {{coord|48|12|22|N|35|10|24|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| координати = {{coord|48|12|22|N|35|10|24|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 48 || lat_min = 12 || lat_sec = 22
| lat_deg = 48|
| lon_deg = 35 || lon_min = 10 || lon_sec = 24
| lat_min = 12|
| висота = 95
| lat_sec = 22
| ref-висота =
| lon_deg = 35|
⚫
| lon_min = 10|
⚫
| водойма = р. [[Дніпро (річка)|Дніпро]]
⚫
| lon_sec = 24
⚫
| адреса = 52470, с. Микільське-на-Дніпрі, вул. Центральна, 4; тел. 6-05-72
| висота = 95
⚫
| сільський голова = Копильцов Віталій Миколайович
| ref-висота =
⚫
| зображення = Місце загибелі київського князя Святослава Ігоровича.JPG
⚫
| водойма = р. [[Дніпро (річка)|Дніпро]]
⚫
| зображення_розмір =
⚫
| адреса = 52470, с. Микільське-на-Дніпрі, вул. Центральна, 4
⚫
| зображення_підпис =Місце загибелі Святослава Ігоровича
⚫
| сільський голова = Копильцов Віталій Миколайович
⚫
| прапор =
⚫
| зображення = Місце загибелі київського князя Святослава Ігоровича.JPG
⚫
| герб =
⚫
| зображення_розмір =
⚫
| відстань о =
⚫
| зображення_підпис = Місце загибелі Святослава Ігоровича
⚫
| ref-відстань о =
| відстань р =
| прапор =
| герб =
⚫
| ref-відстань р =
| станція =
| відстань о =
| відстань ст =
| ref-відстань о =
⚫
| відстань р =
⚫
| ref-відстань р =
| станція =
⚫
| відстань ст =
}}
}}


'''Микільське-на-Дніпрі''' (в минулому — ''Миколаївка'') — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Солонянський район|Солонянському районі]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]].
'''Микільське-на-Дніпрі''' (в минулому — ''Миколаївка'') — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Солонянська селищна громада|Солонянській селищній громаді]] [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. [[Населення]] станом на 2021 рік — 719 мешканців.


== Географія ==
Орган [[місцеве самоврядування|місцевого самоврядування]] — [[Микільська сільська рада (Солонянський район)|Микільська сільська рада]]. [[Населення]] — 887 мешканців.
⚫
Село ''Микільське-на-Дніпрі'' знаходиться на правому березі річки [[Дніпро]], вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село [[Олексіївка (Дніпровський район)|Олексіївка]], нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село [[Військове]], на протилежному березі - село [[Василівка-на-Дніпрі|Василівка-на-Дніпрі (Синельниківський район)]].

==Географічне розташування==
⚫
Село ''Микільське-на-Дніпрі'' знаходиться на правому березі річки [[Дніпро (річка)|Дніпро]], вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село [[Олексіївка (Солонянський район)|Олексіївка]], нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село [[Військове]], на протилежному березі - село [[Василівка-на-Дніпрі|Василівка-на-Дніпрі (Синельниківський район)]].


== Археологія==
== Археологія==
Поселення [[Сурсько-дніпровська культура|Сурсько-дніпровської культури]] нової кам'яної доби.
Поселення [[Сурсько-дніпровська культура|Сурсько-дніпровської культури]] нової кам'яної доби.
Поблизу села знайдений могильник [[Маріупольський могильник|Маріупольського типу]] [[дніпро-донецька культура|дніпро-донецької культури]] біля села [[Олексіївка (Солонянський район)|Олексіївка]].
Поблизу села знайдений могильник [[Маріупольський могильник|Маріупольського типу]] [[Дніпро-Донецька культура|дніпро-донецької культури]] біля села [[Олексіївка (Дніпровський район)|Олексіївка]].


== Історія ==
== Історія ==
⚫
Біля села розташоване місце загибелі князя київського [[Святослав Ігорович|Святослава Ігоровича]] (945-972 рр.), що є історичною пам'яткою національного значення.


⚫
На правому березі Дніпра, супроти Ненаситецького порога, зроблений був 1737 року «от росіян ретраншемент з редутами, котрий займав 50 десятин». 1741 року коло цього Ненаситецького ретраншементу виникло поселення «з малоросійських козаків й селян».
=== Загибель князя Святослава ===
⚫
Біля села місце загибелі від [[печеніги|печенізької]] кінноти князя [[Куря|Курі]] київського князя [[Святослав Ігоревич|Святослава Ігоревича]] (945-972 роки), що є історичною пам'яткою національного значення.


⚫
Року 1776, після скасування Запорізької Січі, одведено було «провіянтмейстеру [[Синельников Іван Максимович|Синельникову]] на річці Дніпро, при усті річки [[Ворона (притока Дніпра)|Вороної]] по течії її з лівої сторони, 3000 зручної й 1700 незручної землі». На тій землі Синельников заснував село [[Василівка-на-Дніпрі|Василівку]] на ім'я старшого сина свого Василя на лівому боці Дніпра, якраз супроти Ненаситецького порога.
=== Ненаситецький ретраншемент ===
⚫
На правому березі Дніпра, супроти Ненаситецького порога, зроблений був 1737 року «от росіян ретраншемент з редутами, котрий займав 50 десятин».


⚫
Року 1780 Івану Синельникову пожаловано нові землі на правому березі Дніпра, коло Ненаситецького ретраншементу, 3536 десятин і 750 квадратних сажнів, де він заснував нове село Миколаївку на ім'я другого свого сина Миколи. В тому селі «підданих малоросіян чоловічої статі 20 душ, жіночої - 15».
1741 року коло цього Ненаситецького ретраншементу виникло поселення «из малоросійських козаків й крестьян».


⚫
В 1787 р. Синельників у своєму маєтку приймав російську імператрицю [[Катерина II|Катерину II]]. Тут бували художники І. Рєпін, І Сєров.
⚫
Року 1776, після скасування Запорізької Січі, одведено було «провіянтмейстеру [[Синельников Іван Максимович|Синельникову]] на річці Дніпро, при усті річки [[Ворона (притока Дніпра)|Вороної]] по течії її з лівої сторони, 3000 зручнної й 1700 незручної землі». На тій землі Синельников заснував село [[Василівка-на-Дніпрі|Василівку]] на ім'я старшого сина свого Василя на лівому боці Дніпра, якраз супроти Ненаситецького порога.


⚫
На 1859 рік Микільське та сусідня Нижня Олександрівка були панськими селами. У Микільському було 81 подвір'я, православна церква з 857 мешканцями, а у Нижній Олександрівці 16 дворів зі 110 мешканцями.<ref>{{снмрі}}</ref>
⚫
Року 1780 Івану Синельникову пожаловано нові землі на правому березі Дніпра, коло Ненаситецького ретраншементу, 3536 десятин і 750 квадратних саженів, де він заснував нове село Миколаївку на ім'я другого свого сина Миколи. В тому селі «підданих малоросіян чоловічої статі 20 душ, жіночої - 15».

⚫
В 1787 р Синельників у своєму маєтку приймав російську імператрицю [[Катерина II|Катерину II]]. Тут бували художники І. Рєпін, І Сєров.

⚫
На 1859 рік Микільське та сусідня Нижня Олександрівка були панськими селами. У Микільському було 81 подвір'я, православна церква з 857 мешканцями, а у Нижній Олександрівці 16 подвірь з 110 мешканцями.<ref>{{снмрі}}</ref>


Колишній центр [[Микільська волость (Катеринославський повіт)|Микільської волості]]. Станом на [[1886]] рік в селі мешкало 522 особи, налічувалось 95 дворів, православна церква, 2 лавки<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.
Колишній центр [[Микільська волость (Катеринославський повіт)|Микільської волості]]. Станом на [[1886]] рік в селі мешкало 522 особи, налічувалось 95 дворів, православна церква, 2 лавки<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.

1905 року в селі було організовано волосний комітет [[Українська селянська спілка|Селянської Спілки]], куди увійшли Василь Денисович Туренко, [[Лоцман|лоцмани]] Я.І. Ларін та Давид Семенович Носаненко (1860 р.н.) Вони збирали кошти та відвозили їх у [[Солоне (смт)|Солоне]] та віддавали Василю Строменку. Вироки (рішення, постанови) сільського товариства списували з газет, а прокламацію «Чого хочуть люди з червоним прапором» привезли з міста<ref>{{Citation|title=Деды бунтовали. О революции 1905 года в Екатеринославском уезде (Строменко, Стасюк, Поплавский и тд)|url=https://www.youtube.com/watch?v=SkqBzu-Wh94|accessdate=2022-07-19|language=uk-UA}}</ref>


{{Перепис-1897|+|436|473|910}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-61}}</ref>.
{{Перепис-1897|+|436|473|910}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-61}}</ref>.


[[1989]] року за переписом тут мешкало приблизно 760 осіб.
[[1989]] року за переписом тут мешкало приблизно 760 осіб.

== Населення ==
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
|-
! [[Мови в Україні|Мова]]
! Відсоток
|-
| [[Українська мова в Україні|українська]]
| align="right"| 86,8 %
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 10 %
|-
| [[Вірменська мова|вірменська]]
| align="right"| 2 %
|-
| інші/не визначилися
| align="right"| 1,2 %
|}


== Економіка ==
== Економіка ==
Рядок 86: Рядок 106:
== Пам'ятки ==
== Пам'ятки ==


* Могильник ІІІ-ІV тисячоліття до н.е.
* Могильник ІІІ-IV тисячоліття до н.е.
* Меморіальна плита на місці загибелі київського князя [[Святослав Ігоревич|Святослава Ігоревича]], який пав в [[972]] році в битві з [[Печеніги|печенігами]].
* Меморіальна плита на місці загибелі київського князя [[Святослав Ігорович|Святослава Ігоровича]], який загинув в [[972]] році в битві з [[Печеніги|печенігами]].
* Неподалік знаходиться '''Микільський кромлех''', також відомий як "Храм семи врат" (за одними джерелами X-XII тис. до н.е., за іншими датуваннями - часи бронзи, а це приблизно 2 тис. до н.е). Кромлех виявив в свій час і досить докладно описав в одній з своїх численних праць Д.І. Яворницький. Кромлех - купа каміння викладених у вигляді кола, овалу, вісімки. Святе місце язичників, де вони спілкувалися з Богом, Космосом. Де вони приносили жертвопринесення. Часто, на місці таких ось капищ, пізніше християни будували церкви (як наприклад на Монастирському острові на Дніпрі). Знаходиться за 200 м від річки. Камені, з яких виготовлений кромлех, швидше за все були парканами Дніпра. Багато з них мають форму овалу (відполірувала річка, коли вони перебували в ній). Діаметр кромлеха - близько 9 м. Камені вкопані в землю. Кромлех має вигляд овалу. Знаходиться на покинутій галявині. Як казав один місцевий житель, неподалік від головного кромлеха є другий, трохи менше, від якого залишилося всього 4 камені ... Свого часу люди розібрали його для госппотреб. Але насправді від другого кромлеха залишився тільки один камінь. З книги Д.І. Яворницького "Дніпрові пороги": "...То мегалітичний пам'ятник надзвичайної рідкості; всередині його поставлено стійма 24 великі плоскі камені кругом, один за одним, заввишки як росла людина, 16 саженів навкруг; всередині круга покладено людину, але кістяк остільки перетлів, що його ні взяти, ні виміряти ніяк не можна було..."
* Неподалік знаходиться '''Микільський кромлех''', також відомий як "Храм семи врат" (за одними джерелами X-XII тис. до н.е., за іншими датуваннями — часи бронзи, а це приблизно 2 тис. до н.е). Кромлех виявив у свій час і досить докладно описав в одній зі своїх численних праць Д.І. Яворницький. Кромлех — купа каміння викладених у вигляді кола, овалу, вісімки. Святе місце язичників, де вони спілкувалися з Богом, Космосом. Де вони приносили жертвопринесення. Часто, на місці таких ось капищ, пізніше християни будували церкви (як, наприклад, на Монастирському острові на Дніпрі). Знаходиться за 200 м від річки. Камені, з яких виготовлений кромлех, швидше за все були парканами Дніпра. Багато з них мають форму овалу (відполірувала річка, коли вони перебували в ній). Діаметр кромлеха — близько 9 м. Камені вкопані в землю. Кромлех має вигляд овалу. Знаходиться на покинутій галявині. Як казав один місцевий житель, неподалік від головного кромлеха є другий, трохи менше, від якого залишилося всього 4 камені ... Свого часу люди розібрали його для госппотреб. Але насправді від другого кромлеха залишився тільки один камінь. З книги Д.І. Яворницького "Дніпрові пороги": "...То мегалітичний пам'ятник надзвичайної рідкості; всередині його поставлено стійма 24 великі плоскі камені кругом, один за одним, заввишки як росла людина, 16 сажнів навкруг; всередині круга покладено людину, але кістяк остільки перетлів, що його ні взяти, ні виміряти ніяк не можна було..."
* Затоплений в наш час '''Поріг «Ненаситець»'''. Один з найстрашніших в старовину порогів на Дніпрі, розташований поблизу сіл Микільське-на-Дніпрі (по правому березі) і Василівка на Дніпрі (по лівому березі). Він мав 12 уступів. Сотні судів і безліч людей знайшли свій кінець в його вируючих водах. За це він і був прозваний "ненаситним". Це був єдиний з усіх дніпровських порогів, який, через швидкість течії, не замерзав зимою.
* Затоплений в наш час '''Поріг «Ненаситець»'''. Один з найстрашніших в старовину порогів на Дніпрі, розташований поблизу сіл Микільське-на-Дніпрі (по правому березі) і Василівка на Дніпрі (по лівому березі). Він мав 12 уступів. Сотні судів і безліч людей знайшли свій кінець в його бурливих водах. За це він і був прозваний "ненаситним". Це був єдиний з усіх дніпровських порогів, який, через швидкість течії, не замерзав зимою.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 96: Рядок 116:


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://www.solon-rn.dp.gov.ua/ Солонянський район]
* [http://www.solon-rn.dp.gov.ua/ Солонянський район] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101206090528/http://www.solon-rn.dp.gov.ua/ |date=6 грудня 2010 }}
* [http://weather.in.ua/ua/dnepropetrovskaja/15507 Погода в селі Микільське-на-Дніпрі]
* [http://weather.in.ua/ua/dnepropetrovskaja/15507 Погода в селі Микільське-на-Дніпрі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111220215608/http://weather.in.ua/ua/dnepropetrovskaja/15507 |date=20 грудня 2011 }}


{{Кодацька паланка}}
{{Кодацька паланка}}
{{Солонянська селищна громада}}
{{Солонянський район}}

{{Портали|Дніпропетровська область|Україна|Географія}}


[[Категорія:Дніпро-донецька культура]]
[[Категорія:Дніпро-донецька культура]]
[[Категорія:Археологія Солонянського району]]
[[Категорія:Археологія Дніпровського району]]
[[Категорія:Дніпро-донецька культура у Дніпропетровській області]]
[[Категорія:Дніпро-донецька культура у Дніпропетровській області]]
[[Категорія:Сурсько-дніпровська культура у Дніпропетровській області]]
[[Категорія:Сурсько-дніпровська культура у Дніпропетровській області]]
[[Категорія:Історія Солонянського району]]
[[Категорія:Історія Дніпровського району (Дніпропетровська область)]]
[[Категорія:Катеринославський повіт]]
[[Категорія:Катеринославський повіт]]
[[Категорія:Села Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Села Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Печеніги]]
[[Категорія:Печеніги]]
[[Категорія:Микільське-на-Дніпрі]]
[[Категорія:Микільське-на-Дніпрі]]
[[Категорія:Населені пункти Дніпровського району]]

Версія за 18:46, 15 жовтня 2023

село Микільське-на-Дніпрі
Місце загибелі Святослава Ігоровича
Місце загибелі Святослава Ігоровича
Місце загибелі Святослава Ігоровича
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Дніпровський район
Громада Солонянська селищна громада
Облікова картка Микільське-на-Дніпрі 
Основні дані
Колишня назва Миколаївка
Населення 719
Поштовий індекс 52470
Телефонний код +380 5669
Географічні дані
Географічні координати 48°12′22″ пн. ш. 35°10′24″ сх. д. / 48.20611° пн. ш. 35.17333° сх. д. / 48.20611; 35.17333Координати: 48°12′22″ пн. ш. 35°10′24″ сх. д. / 48.20611° пн. ш. 35.17333° сх. д. / 48.20611; 35.17333
Середня висота
над рівнем моря 		95 м
Водойми р. Дніпро
Місцева влада
Адреса ради 52470, с. Микільське-на-Дніпрі, вул. Центральна, 4
Сільський голова Копильцов Віталій Миколайович
Карта
Микільське-на-Дніпрі. Карта розташування: Україна
Микільське-на-Дніпрі
Микільське-на-Дніпрі
Микільське-на-Дніпрі. Карта розташування: Дніпропетровська область
Микільське-на-Дніпрі
Микільське-на-Дніпрі
Мапа
Мапа

CMNS: Микільське-на-Дніпрі у Вікісховищі

Микільське-на-Дніпрі (в минулому — Миколаївка) — село в Україні, у Солонянській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення станом на 2021 рік — 719 мешканців.

Географія

Село Микільське-на-Дніпрі знаходиться на правому березі річки Дніпро, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Олексіївка, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Військове, на протилежному березі - село Василівка-на-Дніпрі (Синельниківський район).

Археологія

Поселення Сурсько-дніпровської культури нової кам'яної доби. Поблизу села знайдений могильник Маріупольського типу дніпро-донецької культури біля села Олексіївка.

Історія

Біля села розташоване місце загибелі князя київського Святослава Ігоровича (945-972 рр.), що є історичною пам'яткою національного значення.

На правому березі Дніпра, супроти Ненаситецького порога, зроблений був 1737 року «от росіян ретраншемент з редутами, котрий займав 50 десятин». 1741 року коло цього Ненаситецького ретраншементу виникло поселення «з малоросійських козаків й селян».

Року 1776, після скасування Запорізької Січі, одведено було «провіянтмейстеру Синельникову на річці Дніпро, при усті річки Вороної по течії її з лівої сторони, 3000 зручної й 1700 незручної землі». На тій землі Синельников заснував село Василівку на ім'я старшого сина свого Василя на лівому боці Дніпра, якраз супроти Ненаситецького порога.

Року 1780 Івану Синельникову пожаловано нові землі на правому березі Дніпра, коло Ненаситецького ретраншементу, 3536 десятин і 750 квадратних сажнів, де він заснував нове село Миколаївку на ім'я другого свого сина Миколи. В тому селі «підданих малоросіян чоловічої статі 20 душ, жіночої - 15».

В 1787 р. Синельників у своєму маєтку приймав російську імператрицю Катерину II. Тут бували художники І. Рєпін, І Сєров.

На 1859 рік Микільське та сусідня Нижня Олександрівка були панськими селами. У Микільському було 81 подвір'я, православна церква з 857 мешканцями, а у Нижній Олександрівці 16 дворів зі 110 мешканцями.[1]

Колишній центр Микільської волості. Станом на 1886 рік в селі мешкало 522 особи, налічувалось 95 дворів, православна церква, 2 лавки[2].

1905 року в селі було організовано волосний комітет Селянської Спілки, куди увійшли Василь Денисович Туренко, лоцмани Я.І. Ларін та Давид Семенович Носаненко (1860 р.н.) Вони збирали кошти та відвозили їх у Солоне та віддавали Василю Строменку. Вироки (рішення, постанови) сільського товариства списували з газет, а прокламацію «Чого хочуть люди з червоним прапором» привезли з міста[3]

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 909 осіб (436 чоловічої статі та 473 — жіночої), з яких 910 — православної віри[4].

1989 року за переписом тут мешкало приблизно 760 осіб.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 86,8 %
російська 10 %
вірменська 2 %
інші/не визначилися 1,2 %

Економіка

  • ТОВ «Прогрес».

Об'єкти соціальної сфери

  • Дитячий садочок.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Будинок культури.
  • Школа.

Пам'ятки

  • Могильник ІІІ-IV тисячоліття до н.е.
  • Меморіальна плита на місці загибелі київського князя Святослава Ігоровича, який загинув в 972 році в битві з печенігами.
  • Неподалік знаходиться Микільський кромлех, також відомий як "Храм семи врат" (за одними джерелами X-XII тис. до н.е., за іншими датуваннями — часи бронзи, а це приблизно 2 тис. до н.е). Кромлех виявив у свій час і досить докладно описав в одній зі своїх численних праць Д.І. Яворницький. Кромлех — купа каміння викладених у вигляді кола, овалу, вісімки. Святе місце язичників, де вони спілкувалися з Богом, Космосом. Де вони приносили жертвопринесення. Часто, на місці таких ось капищ, пізніше християни будували церкви (як, наприклад, на Монастирському острові на Дніпрі). Знаходиться за 200 м від річки. Камені, з яких виготовлений кромлех, швидше за все були парканами Дніпра. Багато з них мають форму овалу (відполірувала річка, коли вони перебували в ній). Діаметр кромлеха — близько 9 м. Камені вкопані в землю. Кромлех має вигляд овалу. Знаходиться на покинутій галявині. Як казав один місцевий житель, неподалік від головного кромлеха є другий, трохи менше, від якого залишилося всього 4 камені ... Свого часу люди розібрали його для госппотреб. Але насправді від другого кромлеха залишився тільки один камінь. З книги Д.І. Яворницького "Дніпрові пороги": "...То мегалітичний пам'ятник надзвичайної рідкості; всередині його поставлено стійма 24 великі плоскі камені кругом, один за одним, заввишки як росла людина, 16 сажнів навкруг; всередині круга покладено людину, але кістяк остільки перетлів, що його ні взяти, ні виміряти ніяк не можна було..."
  • Затоплений в наш час Поріг «Ненаситець». Один з найстрашніших в старовину порогів на Дніпрі, розташований поблизу сіл Микільське-на-Дніпрі (по правому березі) і Василівка на Дніпрі (по лівому березі). Він мав 12 уступів. Сотні судів і безліч людей знайшли свій кінець в його бурливих водах. За це він і був прозваний "ненаситним". Це був єдиний з усіх дніпровських порогів, який, через швидкість течії, не замерзав зимою.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Микільське-на-Дніпрі
  1. ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  2. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. ↑ Деды бунтовали. О революции 1905 года в Екатеринославском уезде (Строменко, Стасюк, Поплавский и тд) (укр.), процитовано 19 липня 2022
  4. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-61. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Паланкове місто
Інші поселення
Кодак (сучасні Старі Кодаки) • Нова Січ • Біленьке • Бородаївка • Волоські хутори • Городище • Григорівка • Грязного (хутір) • Домоткань • Заборівка • Звонець • Кам'янка • Карнаухівка • Кемликівка • Кічкас • Комісарівка • Лиса Гора • Лихівка • Лосівка • Луговські Хутори • Лукашівка • Медовець • Микитине • Мирове • Михайлівка • Михайлівка • Мишурин Ріг • Набоківка • Письмечівка • Половиця • Романкове • Саксагань • Тарасівка • Таромське • Томаківка • Тритузне • Чумаки
Селища
Села
Антонівка · Аполлонівка · Башмачка · Безбородькове · Богданівка · Василівка · Вишневе · Військове · Вовніги · Гайдамацьке · Гончарка · Гроза · Дніпровське · Дороганівка · Звонецьке · Звонецький Хутір · Калинівка · Кам'яне · Кам'яно-Зубилівка · Круте · Любимівка · Любов · Малинівка · Малозахарине · Маяк · Микільське · Микільське-на-Дніпрі · Новоселівка · Новотарасівка · Новотернуватка · Олексіївка · Оріхове · Панькове · Перше Травня · Петрівське · Петро-Свистунове · Письмечеве · Привільне · Пшеничне · Сергіївка · Сонячне · Стародніпровське · Сурсько-Михайлівка · Тритузне · Трудолюбівка · Червонокам'яне · Шестипілля · Широке · Широкополе
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Микільське-на-Дніпрі&oldid=40675391