Микола Пій Сапіга: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оцифрування дат в картці особи
RarBot (обговорення | внесок)
Боти
3 210 465 редагувань
м Вікіфікація: Кодень (гміна)
 
(Не показано 32 проміжні версії 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
⚫
{{othernames|Сапіга}}
{{Особа
{{Особа
| ім'я =Миколай Пій Сопіга
| ім'я =Микола Пій Сапіга
| місце_проживання =
| місце_проживання =
| інші_імена =
| інші_імена =
| зображення =Mikołaj Sapieha Pious.PNG
| зображення = Mikałaj Sapieha Pabožny. Мікалай Сапега Пабожны (1709).jpg
| розмір_зображення =180px
| розмір_зображення =200px
| підпис_зображення =Миколай Сопіга Набіжний
| підпис_зображення = Микола Сопіга Побожний
| ім'я_при_народженні =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 1581
| дата_народження = 1581
| місце_народження =
| місце_народження =
| дата_смерті = 14.3.1644
| дата_смерті = 14.3.1644
| місце_смерті = [[Люблин]]
| місце_смерті = [[Люблін]]
| причина_смерті =
| причина_смерті =
| громадянство =
| громадянство =
Рядок 16: Рядок 17:
| відомий_(відома) =
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = політичний і державний діяч Речі Посполитої
| рід_діяльності = політичний і державний діяч Речі Посполитої
| титул = <br /> воєвода Мінський і Берестейський
| титул = <br /> воєвода [[Мінські воєводи|Мінський]] і Берестейський
| платня =
| платня =
| термін =
| термін =
Рядок 22: Рядок 23:
| наступник =
| наступник =
| головував_(-ла) =
| головував_(-ла) =
| віросповідування = [[Православ'я|православний]] [[Католицька церква|католик]]
| конфесія = [[Православ'я|православний]] [[Католицька церква|католик]]
| дружина = Ядвіґа Анна Войнянка, Ельжбета [[Прусіновські|Прусіновська]]
| дружина =
| родичі = ''Сини'': Казимир Мельхіадес, Ян Фердинанд. ''Батько:'' [[Микола Сопіга]].
| родичі = ''Сини'': Казимир Мельхіадес, Ян Фердинанд.
| батько ='' [[Микола Сопіга]]
| мати = Ганна Андріївна Вишневецька
| нагороди =
| нагороди =
| сторінка_в_інтернеті =
| сторінка_в_інтернеті =
Рядок 33: Рядок 36:
}}
}}


'''Миколай Пій Сопіга Набіжний''' ({{lang-pl|Mikołaj Pius Sapieha}} {{lang-lt|Mykalojus Pius Sapiega}}, *[[1581]] — [[14 березня]] [[1644]]). Син [[Миколай Сопіга|Миколая Сопіги]]. Брат Казимира. Батько Казимира Мельхіадеса і Яна Фердинанда.
'''Микола Пій Сапіга Побожний''' ({{lang-lt|Mykalojus Pius Sapiega}}, {{lang-pl|Mikołaj Pius Sapieha}} ; [[1581]]&nbsp;— [[14 березня]] [[1644]]).
⚫
Вчився разом з братом в колегіумі Брунсберку, в університетах Відня, Триру, Майнцу, Мадриду, Парижу. Побували в 1612 в Рим і в 1613 на Мальті. З жовтня 1613 в [[Кодень|Кодені]].


== Служба ==
== Життєпис ==
Син [[Миколай Сопіга|Миколая Сопіги]] та його другої дружини Ганни Вишневецької. Брат Казимира. Батько Казимира Мельхіадеса і Яна Фердинанда.
Посол Сейму в [[1621]], [[1637]], [[1638]] роках. З [[1622]] депутат Литовського трибуналу. Королівський секретар. Великий хорунжий литовський з 1627 по 1638. Брав участь у похороні [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Сигізмунда Вази]]. Як маршалок Трибуналу вітав короля з королевичем після повернення з-під Смоленську. В липні 1638 року призначений воєводою мінським, з листопаду 1638 воєвода берестейський. Щоби зміцнити позиції родини [[Сопіги|Сопіг]] король призначив Миколая Пія в [[1642]] році [[каштелян|каштеляном]] [[Вільно|віленським]].

⚫
Вчився разом із братом у [[Єзуїтська Колегія у Браунсбергу|колегіумі єзуїтів]] у Брунсбергу, в університетах Відня, Триру, Майнцу, Мадрида, Парижа. Побували в 1612 в Рим і в 1613 на Мальті. З жовтня 1613 в [[Кодень|Кодені]].

=== Служба ===
Представник [[Кодень (гміна)|коденської]] лінії литовського магнатського роду [[Сапеги|Сапегів]] герба «[[Лис (герб)|Лис]]». Другий син [[Полоцьке воєводство|полоцького воєводи]] [[Миколай Сапєга|Миколи Сапеги]] ([[1545]]–[[1599]]) від шлюбу з княжною Анною Андріївною [[Вишневецькі|Вишневецькою]] ({{пом}} бл. [[1595]]).

У юності Микола разом з братом Христофром багато подорожував країнами Західної Європи, навчався в єзуїтському колегіумі у [[Бранево]] (Браунсберг), потім в [[університет]]ах [[Відень|Відня]], [[Трір]]у, [[Майнц]]у ([[1608]]), [[Париж]]у (1609—1610) і [[Мадрид]]у (1611). Також брати відвідали [[Рим]] ([[1612]]) і острів [[Мальта|Мальту]] ([[1613]]). У жовтні [[1613]] року Микола і Христофор Сапеги повернулися на батьківщину.

Повернувшись з-за кордону додому, Микола Сапіга спробував почати політичну кар'єру, яка, незважаючи на підтримку впливового родича, канцлера великого литовського [[Лев Сапега|Льва Івановича Сапєги]], спочатку не склалася. В [[1621]] року він був обраний послом у сейм, в [[1622]] став депутатом [[Головний трибунал Великого князівства Литовського|Трибуналу Великого князівства Литовського]].

В [[1625]]–[[1627]] роках Микола Сапега знову перебував за кордоном, в основному, в [[Італія|Італії]]. В [[1627]] після повернення додому отримав посаду хорунжого великого литовського.

В 1632 Микола Сапега був присутній на похоронах польського короля [[Сигізмунд III|Сигізмунда III Вази]]. В [[1634]] на посаді маршалка Литовського Трибуналу зустрічав короля [[Владислав IV|Владислава]] і королевича [[Ян II Казимир|Яна Казимира]], які поверталися з [[Смоленська війна|смоленської кампанії]]. В [[1637]] і [[1638]] роках двічі обирався послом у сейми.

У липні [[1638]] Микола Сапега отримав посаду [[Мінські воєводи|мінського воєводи]], а в листопаді того ж року став воєводою берестейським. В 1642 король польський [[Владислав IV|Владислав Ваза]], щоб зміцнити позиції Сапег в Литві, призначив його каштеляном віленським.


== Релігійні погляди ==
== Релігійні погляди ==
Рядок 43: Рядок 60:


== Господарська діяльність ==
== Господарська діяльність ==
Власник [[Кодень|Коденя]], [[Вишничи|Вишнич]], Заозір'я, Мстижу.
Власник [[Кодень|Коденя]], [[Вишниці]]в, Заозір'я, Мстижу.

== Дивись також ==
⚫
{{othernames|Сопіга}}
== Джерела ==
== Джерела ==
⚫
* [http://www.haidamaka.org.ua/0114.html Юрій Гаврилюк, Сопіги&nbsp;— руський магнатський рід на Підляшші] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101224110448/http://www.haidamaka.org.ua/0114.html |date=24 грудня 2010 }}
⚫
{{DEFAULTSORT:Сопіга, Миколай}}
* [[несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/21/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141204205746/http://polona.pl/item/178471/21/ |date=4 грудня 2014 }}&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— 820 s.&nbsp;— S. 34. {{ref-pl}}
⚫
* [http://www.haidamaka.org.ua/0114.html Юрій Гаврилюк, Сопіги – руський магнатський рід на Підляшші]


== Посилання ==
⚫
[[Категорія:Воєводи Берестейські]]
* [https://web.archive.org/web/20130921104529/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/sapiehowie03.html Sapiehowie (03)] {{ref-pl}}
⚫
[[Категорія:Світські сенатори Речі Посполитої]]
⚫
[[Категорія:Померли у Любліні]]


⚫
{{DEFAULTSORT:Сапіга Миколай Пій}}
[[be:Мікалай Сапега (сын Мікалая)]]
⚫
[[Категорія:Воєводи берестейські]]
[[be-x-old:Мікалай Сапега (сын Мікалая)]]
[[Категорія:Воєводи мінські]]
[[en:Mikołaj Sapieha (1581–1644)]]
⚫
[[Категорія:Світські сенатори Речі Посполитої]]
[[pl:Mikołaj Sapieha Pobożny]]
⚫
[[Категорія:Померли в Любліні]]
[[Категорія:Випускники і студенти Браунсберзької єзуїтської колегії]]
[[Категорія:Маршалки Литовського Трибуналу]]
[[Категорія:Депутати Головного трибуналу Великого князівства Литовського]]
[[Категорія:Хорунжі великі литовські]]

Поточна версія на 08:40, 20 жовтня 2023

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сапіга.
Микола Пій Сапіга
Микола Сопіга Побожний
Народився1581(1581)
Помер14 березня 1644(1644-03-14)
Люблін
ПохованняКодень[1]
Країна Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Діяльністьполітичний і державний діяч Речі Посполитої
Alma materБраунсберзька єзуїтська колегія
Титул
воєвода Мінський і Берестейський
ПосадаМінський воєвода[2], воєвода Берестейський[3], Віленський каштелян[4][5], посол Сейму Речі Посполитої[d], хорунжий великий литовський[6] і Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського[d]
Конфесіяправославний католик
РідСапіги
Батько Микола Сопіга
МатиГанна Андріївна Вишневецька
РодичіСини: Казимир Мельхіадес, Ян Фердинанд.
У шлюбі зЯдвіґа Анна Войнянка, Ельжбета Прусіновська
ДітиКазимір Мельхіяд Сапігаd[7], Іван Фердинанд Сапігаd[8], Тереза Олександраd[8], Івана Петрунелаd[8] і Гальшка Сапігаd[8]

Микола Пій Сапіга Побожний (лит. Mykalojus Pius Sapiega, пол. Mikołaj Pius Sapieha ; 1581 — 14 березня 1644).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син Миколая Сопіги та його другої дружини Ганни Вишневецької. Брат Казимира. Батько Казимира Мельхіадеса і Яна Фердинанда.

Вчився разом із братом у колегіумі єзуїтів у Брунсбергу, в університетах Відня, Триру, Майнцу, Мадрида, Парижа. Побували в 1612 в Рим і в 1613 на Мальті. З жовтня 1613 в Кодені.

Служба

[ред. | ред. код]

Представник коденської лінії литовського магнатського роду Сапегів герба «Лис». Другий син полоцького воєводи Миколи Сапеги (1545-1599) від шлюбу з княжною Анною Андріївною Вишневецькою (пом. бл. 1595).

У юності Микола разом з братом Христофром багато подорожував країнами Західної Європи, навчався в єзуїтському колегіумі у Бранево (Браунсберг), потім в університетах Відня, Тріру, Майнцу (1608), Парижу (1609—1610) і Мадриду (1611). Також брати відвідали Рим (1612) і острів Мальту (1613). У жовтні 1613 року Микола і Христофор Сапеги повернулися на батьківщину.

Повернувшись з-за кордону додому, Микола Сапіга спробував почати політичну кар'єру, яка, незважаючи на підтримку впливового родича, канцлера великого литовського Льва Івановича Сапєги, спочатку не склалася. В 1621 року він був обраний послом у сейм, в 1622 став депутатом Трибуналу Великого князівства Литовського.

В 1625–1627 роках Микола Сапега знову перебував за кордоном, в основному, в Італії. В 1627 після повернення додому отримав посаду хорунжого великого литовського.

В 1632 Микола Сапега був присутній на похоронах польського короля Сигізмунда III Вази. В 1634 на посаді маршалка Литовського Трибуналу зустрічав короля Владислава і королевича Яна Казимира, які поверталися з смоленської кампанії. В 1637 і 1638 роках двічі обирався послом у сейми.

У липні 1638 Микола Сапега отримав посаду мінського воєводи, а в листопаді того ж року став воєводою берестейським. В 1642 король польський Владислав Ваза, щоб зміцнити позиції Сапег в Литві, призначив його каштеляном віленським.

Релігійні погляди

[ред. | ред. код]

В 1629 році розпочав будівництво в родовому маєтку Кодені. Наступного року поїхав у Рим на аудієнцію до Папи. Помолився в папській каплиці перед образом Грегоріанської Богородиці, відомої також як Мати Божа Гваделупська, і одужав від хвороби яка його мучила. Хотів вивезти образ, але ніхто з кардиналів навіть не хотів те слухати, оскільки він був у великий пошані. В 1630 році викрав образ і вивіз його окружними дорогами через Загреб і Львів у Кодень. 8 вересня 1631 року образ був повіщений в коденському замку. Папа Урбан VIII відлучив Миколая від церкви. Через три роки Миколай Сопіга рішучо виступив на Сеймі проти шлюбу короля Владислава з протестантською князівною Єлізаветою Нойбурзькою. Згідно з іншою версією мав сприяти поширенню унію. Після цього нунцій Вісконті мав написати до Папи лист про вчинок магната з проханням вернути його у лоно церкви і дозволити затримати образ Богородиці Коденської. Папа погодився за умовою що він здійснить піше поломництво у Рим. Там він був обдарований 100 костельними реліквіями. Луцький біскуп отримав доручення розмістити образ Богородиці Коденської в новозбудованому костелі св. Ганни. Храм був освячений 8 січня 1636 року. Сюди ж були перенесені тіла предків Миколая.

Господарська діяльність

[ред. | ред. код]

Власник Коденя, Вишниців, Заозір'я, Мстижу.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 89. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  2. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 26.
  3. ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 201. — ISBN 978-83-65880-89-5
  4. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 81.
  5. ↑ S....ki Dostojnicy Litewscy: rozbiór krytyczny i uzupełnienie dzieła Józefa Wolffa "Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego (1388―1795)", Kraków, 1885 // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — Warszawa: 1886. — С. 8. — 16 с.
  6. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 202.
  7. ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 92. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  8. ↑ а б в г Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 93. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Микола_Пій_Сапіга&oldid=40719002