Густаф де Лаваль: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Avatar6 (обговорення | внесок)
79 869 редагувань
Немає опису редагування
м стиль
(Не показані 8 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
|розмір_зображення = 150пкс
|розмір_зображення = 150пкс
|підпис_зображення = Густаф де Лаваль у віці близько 50 років
|підпис_зображення = Густаф де Лаваль у віці близько 50 років
|дата_народження = 9.5.1845
|дата_народження =
|місце_народження = [[Даларна (ландскап)|Даларна]], [[Орса (комуна)|Орса]], {{SWE}}
|місце_народження = [[Даларна (ландскап)|Даларна]], [[Орса (комуна)|Орса]], {{SWE}}
|причина_смерті =
|причина_смерті =
Рядок 32: Рядок 32:
| підпис_герба =
| підпис_герба =
}}
}}
'''Гу́стаф де Лава́ль''' ({{lang-sv|Karl Gustaf Patrik de Laval}}; * [[9 травня]] [[1845]], [[Даларна (ландскап)]], [[Орса (комуна)|Орса]] — † [[2 лютого]] [[1913]], [[Стокгольм]]) — [[Швед|шведський]] [[інженер]] та [[винахідник]] з французькими коренями.
'''Гу́стаф де Лава́ль''' ({{lang-sv|Karl Gustaf Patrik de Laval}}; [[9 травня]] [[1845]], [[Даларна (ландскап)]], [[Орса (комуна)|Орса]] — [[2 лютого]] [[1913]], [[Стокгольм]]) — [[Шведи|шведський]] [[інженер]] та [[винахідник]] з французькими коренями.


== Біографічні дані ==
== Біографічні дані ==
Густаф де Лаваль народився в [[Орса (комуна)|Орсі]], [[Швеція]]. Предки Лаваля належали до старовинного французького дворянського роду. Будучи, за релігійною вірою протестантами, що називались у Франції гугенотами та зазнавали переслідувань з боку католицької церкви, вони змушені були покинути батьківщину після [[Варфоломіївська ніч|Варфоломіївської ночі]]. За традицією роду декілька поколінь Лавалів були військовослужбовцями. Батько Густафа Яків де Лаваль був капітаном шведської армії. Вийшовши у відставку, він отримав, за звичаєм того часу, замість пенсії «капітанський маєток», що давався у довічне користування військовим і цивільним чинам. Цей маєток («Блазенборг») знаходився в селі Орса, в [[Даларна (ландскап)|Далекарлії]]. Після оселення в Блазенборзі, Яків де Лаваль женився на Єлизаветі Мартін. Тут і народився син, що отримав при хрещенні ім'я Карл Густаф Патрік.
Густаф де Лаваль народився в [[Орса (комуна)|Орсі]], [[Швеція]]. Предки Лаваля належали до старовинного французького дворянського роду. Бувши за релігійною вірою протестантами, що називались у Франції гугенотами та зазнавали переслідувань з боку католицької церкви, вони змушені були покинути батьківщину після [[Варфоломіївська ніч|Варфоломіївської ночі]]. За традицією роду декілька поколінь Лавалів були військовослужбовцями. Батько Густафа Яків де Лаваль був капітаном шведської армії. Вийшовши у відставку, він отримав, за звичаєм того часу, замість пенсії «капітанський маєток», що давався у довічне користування військовим і цивільним чинам. Цей маєток («Блазенборг») знаходився в селі Орса, в [[Даларна (ландскап)|Далекарлії]]. Після оселення в Блазенборзі, Яків де Лаваль одружився з Єлизаветою Мартін. Тут і народився син, що отримав при хрещенні ім'я Карл Густаф Патрік.


Закінчивши курс в Фалунській школі у 1863 році, навесні того ж року, не піднімаючи навіть у сім'ї питання про якісь інші професії, Лаваль відправився в Уппсалу здавати іспит для отримання права на вступ до вищого навчального закладу. Витримавши іспит, восени Лаваль був зарахований в Королівського технологічного інституту в [[Стокгольм]]і для навчання за фахом морське будівництво і текстильна промисловість.
Закінчивши курс у Фалунській школі у 1863 році, навесні того ж року, не підіймаючи навіть у сім'ї питання про якісь інші професії, Лаваль вирушив до Уппсали складати іспит для отримання права на вступ до вищого навчального закладу. Витримавши іспит, восени Лаваль був зарахований в Королівського технологічного інституту в [[Стокгольм]]і для навчання за фахом морське будівництво і текстильна промисловість.


Закінчив Технологічний інститут у 1866 році (тепер Королівський технологічний інститут) і в 1872 році математичний факультет [[Уппсальський університет|Уппсальського університету]] з відзнакою і одночасно представив дисертацію: «Про хлористі і бромисті сполуки вольфраму». Після блискучого захисту йому одноголосно було присуджено вчений ступінь «доктора філософії». Уже в 1873 році Лаваль отримує свій перший патент, що стосувався обробки фосфористих руд, а в наступному 1874 році — другий патент на новий спосіб обробки цинкових руд.
Закінчив Технологічний інститут у 1866 році (тепер Королівський технологічний інститут) і в 1872 році математичний факультет [[Уппсальський університет|Уппсальського університету]] з відзнакою й одночасно представив дисертацію: «Про хлористі і бромисті сполуки вольфраму». Після блискучого захисту йому одноголосно було присуджено науковий ступінь «доктора філософії». Уже в 1873 році Лаваль отримує свій перший патент, що стосувався обробки фосфористих руд, а в наступному 1874 році — другий патент на новий спосіб обробки цинкових руд.


У 1882 запропонував конструкцію парової турбіни<ref name=smil>{{cite book|page= 62| title=Creating the Twentieth Century: Technical Innovations of 1867-1914 and Their Lasting Impact|author= Vaclav Smil|isbn= 0-19-516874-7 |url=http://books.google.com/books?id=w3Mh7qQRM-IC&pg=PA71&lpg=PA71&dq=Transformer+coltman+1988&ct=result#PPA64,M1|accessdate=2009-01-03|year=2005|publisher=Oxford University Press}}</ref> і в 1887 виготовив зменшений демонстраційний зразок.
У 1882 запропонував конструкцію парової турбіни<ref name=smil>{{cite book|page=62|title=Creating the Twentieth Century: Technical Innovations of 1867-1914 and Their Lasting Impact|author=Vaclav Smil|isbn=0-19-516874-7|url=http://books.google.com/books?id=w3Mh7qQRM-IC&pg=PA71&lpg=PA71&dq=Transformer+coltman+1988&ct=result#PPA64,M1|accessdate=2009-01-03|year=2005|publisher=Oxford University Press|archive-date=4 січня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140104153051/http://books.google.com/books?id=w3Mh7qQRM-IC&pg=PA71&lpg=PA71&dq=Transformer+coltman+1988&ct=result#PPA64,M1}}</ref> і в 1887 виготовив зменшений демонстраційний зразок.


У 1890 році від винайшов [[сопло]], призначене для подачі пари в [[турбіна|турбіну]], яке згодом назвали його іменем, і використовують до сьогодні за цим же призначенням. У XX столітті [[сопло Лаваля]] знайшло застосування у [[реактивний двигун|реактивних двигунах]] для створення реактивного струменя.
У 1890 році винайшов [[сопло]], призначене для подачі пари в [[турбіна|турбіну]], яке згодом назвали його іменем, і використовують до сьогодні за цим же призначенням. У XX столітті [[сопло Лаваля]] знайшло застосування у [[реактивний двигун|реактивних двигунах]] для створення реактивного струменя.


Лавалю належить також авторство винаходу [[центрифуга|центрифуги]] для розділення на фракції сумішей рідин з різною густиною. Це технічне рішення від використовував як [[сепаратор]] молока. У 1894 році він запатентував доїльний апарат, перший промисловий зразок було випущено уже після його смерті компанією ''Alfa Laval Group''<ref>[http://local.alfalaval.com/ru-ua/Pages/default.aspx Офіційний сайт компанії], заснованої де Лавалем</ref>, заснованою де Лавалем та Оскаром Ламмом у 1883 році.
Лавалю належить також авторство винаходу [[центрифуга|центрифуги]] для розділення на фракції сумішей рідин з різною густиною. Це технічне рішення використовував як [[сепаратор]] молока. У 1894 році запатентував [[доїльний апарат]], перший промисловий зразок було випущено уже після його смерті компанією ''Alfa Laval Group''<ref>[http://local.alfalaval.com/ru-ua/Pages/default.aspx Офіційний сайт компанії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131209173124/http://local.alfalaval.com/ru-ua/Pages/default.aspx |date=9 грудня 2013}}, заснованої де Лавалем</ref>, заснованою де Лавалем та Оскаром Ламмом у 1883 році.


Першим застосував [[гнучкий вал]], диск однакового опору, що дозволяв досягати великих колових швидкостей (419 м/с). Крім того, в турбінах Лаваля було передбачено багато нових елементів, частина з яких використовується в сучасному турбобудуванні. Лаваль розробив також теорію сопла. Внаслідок низки конструктивних недоліків і відносно малої потужності турбіни Лаваля не набули поширення, але відіграли значну роль у розвитку турбобудування.
Першим застосував [[гнучкий вал]], диск однакового опору, що дозволяв досягати великих колових швидкостей (419 м/с). Крім того, в турбінах Лаваля було передбачено багато нових елементів, частина з яких використовується в сучасному турбобудуванні. Лаваль розробив також теорію сопла. Внаслідок низки конструктивних недоліків і відносно малої потужності турбіни Лаваля не набули поширення, але відіграли значну роль у розвитку турбобудування.
Рядок 51: Рядок 51:
За своє життя Густаф де Лаваль запатентував 93 винаходи.
За своє життя Густаф де Лаваль запатентував 93 винаходи.


Вибирався (1888–1890) членом [[риксдаг]]у.
Вибирався (1888—1890) членом [[риксдаг]]у.


Публікував в газеті «[[Svenska Dagbladet]]» статті на економічні теми.
Публікував в газеті «[[Svenska Dagbladet]]» статті на економічні теми.


Помер у 1913 році у Стокгольмі і похований на [[Північний цвинтар (Стокгольм)|Північному цвинтарі]]<ref>[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=8409 Gustaf de Laval] на [[Find a Grave]]</ref>
Помер у 1913 році у Стокгольмі і похований на [[Північний цвинтар (Стокгольм)|Північному цвинтарі]]<ref>[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=8409 Gustaf de Laval] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131211224452/http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=8409 |date=11 грудня 2013 }} на [[Find a Grave]]</ref>


== Галерея зображень ==
== Галерея зображень ==
Рядок 61: Рядок 61:
Файл:Gustaf de Laval 1875.jpg|Густаф де Лаваль у 1875 році
Файл:Gustaf de Laval 1875.jpg|Густаф де Лаваль у 1875 році
Файл:Impulse Turbine.jpg|Парова турбіна конструкції Лаваля. Виготовлена у Швеції, 1888. ([[Німецький музей]], [[Мюнхен]])
Файл:Impulse Turbine.jpg|Парова турбіна конструкції Лаваля. Виготовлена у Швеції, 1888. ([[Німецький музей]], [[Мюнхен]])
Файл:De Leval boat.jpg|Субмарина конструкції Лаваля<ref>[http://books.google.com/books?id=QA8AAAAAMAAJ&dq=%22Leval%22&lr=&num=100&as_brr=1&pg=RA4-PA852 Illustrated Naval and Military Magazine], 1888, V.8</ref>
Файл:De Leval boat.jpg|Субмарина конструкції Лаваля<ref>[http://books.google.com/books?id=QA8AAAAAMAAJ&dq=%22Leval%22&lr=&num=100&as_brr=1&pg=RA4-PA852 Illustrated Naval and Military Magazine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140104153108/http://books.google.com/books?id=QA8AAAAAMAAJ&dq=%22Leval%22&lr=&num=100&as_brr=1&pg=RA4-PA852 |date=4 січня 2014 }}, 1888, V.8</ref>
Файл:De Lavals ångturbinfabrik Järla Nacka 2005-07-31.jpg|Колишній завод парових турбін у передмісті Стокгольма
Файл:De Lavals ångturbinfabrik Järla Nacka 2005-07-31.jpg|Колишній завод парових турбін у передмісті Стокгольма
Файл:De Laval Steam Turbines 1.png|[[Складальний кресленик]] парової турбіни Лаваля
Файл:De Laval Steam Turbines 1.png|[[Складальний кресленик]] парової турбіни Лаваля
Рядок 81: Рядок 81:
{{DEFAULTSORT:Лаваль, Густав де}}
{{DEFAULTSORT:Лаваль, Густав де}}
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]
[[Категорія:Інженери Швеції]]
[[Категорія:Шведські інженери]]
[[Категорія:Випускники Уппсальського університету]]
[[Категорія:Випускники Уппсальського університету]]
[[Категорія:Поховані на Північному цвинтарі (Стокгольм)]]
[[Категорія:Поховані на Північному цвинтарі (Стокгольм)]]
[[Категорія:Французи Швеції]]

Версія за 18:20, 20 жовтня 2023

Густаф де Лаваль
швед. Karl Gustaf Patrik de Laval
Густаф де Лаваль у віці близько 50 років
Народився9 травня 1845(1845-05-09)[1][4][…]
Даларна, Орса, Швеція Швеція
Помер2 лютого 1913(1913-02-02)[1][2][…] (67 років)
Оскар[d], Швеція[1][3][5]
·колоректальний рак[3]
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[6][7]
ГромадянствоШвеція Швеція
Національністьшвед
Діяльністьінженер, винахідник
Галузьінженерія
Alma materКоролівський технологічний інститут
Знання мовшведська
ЧленствоШведська королівська академія наук
Посадаmember of the First Chamberd[5][8] і член Другої палати риксдагуd[5]
ПартіяQ10604308? (1890)[5]
У шлюбі зIsabel Amalia Grundahld[1][5]
Автограф
Нагороди

Гу́стаф де Лава́ль (швед. Karl Gustaf Patrik de Laval; 9 травня 1845, Даларна (ландскап), Орса — 2 лютого 1913, Стокгольм) — шведський інженер та винахідник з французькими коренями.

Біографічні дані

Густаф де Лаваль народився в Орсі, Швеція. Предки Лаваля належали до старовинного французького дворянського роду. Бувши за релігійною вірою протестантами, що називались у Франції гугенотами та зазнавали переслідувань з боку католицької церкви, вони змушені були покинути батьківщину після Варфоломіївської ночі. За традицією роду декілька поколінь Лавалів були військовослужбовцями. Батько Густафа Яків де Лаваль був капітаном шведської армії. Вийшовши у відставку, він отримав, за звичаєм того часу, замість пенсії «капітанський маєток», що давався у довічне користування військовим і цивільним чинам. Цей маєток («Блазенборг») знаходився в селі Орса, в Далекарлії. Після оселення в Блазенборзі, Яків де Лаваль одружився з Єлизаветою Мартін. Тут і народився син, що отримав при хрещенні ім'я Карл Густаф Патрік.

Закінчивши курс у Фалунській школі у 1863 році, навесні того ж року, не підіймаючи навіть у сім'ї питання про якісь інші професії, Лаваль вирушив до Уппсали складати іспит для отримання права на вступ до вищого навчального закладу. Витримавши іспит, восени Лаваль був зарахований в Королівського технологічного інституту в Стокгольмі для навчання за фахом морське будівництво і текстильна промисловість.

Закінчив Технологічний інститут у 1866 році (тепер Королівський технологічний інститут) і в 1872 році математичний факультет Уппсальського університету з відзнакою й одночасно представив дисертацію: «Про хлористі і бромисті сполуки вольфраму». Після блискучого захисту йому одноголосно було присуджено науковий ступінь «доктора філософії». Уже в 1873 році Лаваль отримує свій перший патент, що стосувався обробки фосфористих руд, а в наступному 1874 році — другий патент на новий спосіб обробки цинкових руд.

У 1882 запропонував конструкцію парової турбіни[9] і в 1887 виготовив зменшений демонстраційний зразок.

У 1890 році винайшов сопло, призначене для подачі пари в турбіну, яке згодом назвали його іменем, і використовують до сьогодні за цим же призначенням. У XX столітті сопло Лаваля знайшло застосування у реактивних двигунах для створення реактивного струменя.

Лавалю належить також авторство винаходу центрифуги для розділення на фракції сумішей рідин з різною густиною. Це технічне рішення використовував як сепаратор молока. У 1894 році запатентував доїльний апарат, перший промисловий зразок було випущено уже після його смерті компанією Alfa Laval Group[10], заснованою де Лавалем та Оскаром Ламмом у 1883 році.

Першим застосував гнучкий вал, диск однакового опору, що дозволяв досягати великих колових швидкостей (419 м/с). Крім того, в турбінах Лаваля було передбачено багато нових елементів, частина з яких використовується в сучасному турбобудуванні. Лаваль розробив також теорію сопла. Внаслідок низки конструктивних недоліків і відносно малої потужності турбіни Лаваля не набули поширення, але відіграли значну роль у розвитку турбобудування.

За своє життя Густаф де Лаваль запатентував 93 винаходи.

Вибирався (1888—1890) членом риксдагу.

Публікував в газеті «Svenska Dagbladet» статті на економічні теми.

Помер у 1913 році у Стокгольмі і похований на Північному цвинтарі[11]

Галерея зображень

  • Густаф де Лаваль у 1875 році
    Густаф де Лаваль у 1875 році
  • Парова турбіна конструкції Лаваля. Виготовлена у Швеції, 1888. (Німецький музей, Мюнхен)
    Парова турбіна конструкції Лаваля. Виготовлена у Швеції, 1888. (Німецький музей, Мюнхен)
  • Субмарина конструкції Лаваля[12]
    Субмарина конструкції Лаваля[12]
  • Колишній завод парових турбін у передмісті Стокгольма
    Колишній завод парових турбін у передмісті Стокгольма
  • Складальний кресленик парової турбіни Лаваля
    Складальний кресленик парової турбіни Лаваля
  • Сепаратор Alfa Laval
    Сепаратор Alfa Laval
  • Могила Густафа де Лаваля
    Могила Густафа де Лаваля

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д Carl Gustaf Patrik de Laval — 1917.
  2. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б в г д Oscars kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/6025/F I/2 (1912-1916), bildid: 00030170_00039, sida 38
  4. ↑ Orsa kyrkoarkiv, Dalarnas län, Födelse- och dopböcker, SE/ULA/12919/C/6 (1833-1862), bildid: C0013596_00091
  5. ↑ а б в г д Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 1. — С. 129.
  6. ↑ De Laval, KARL G. P. — Svenskagravar.se.
  7. ↑ Sten nr 454 – Gustaf De Laval — Norra begravningsplatsen.se.
  8. ↑ Hildebrand A. Svenskt porträttgalleri : XXV:1. Riksdagens första kammare 1867–1904 — С. 191.
  9. ↑ Vaclav Smil (2005). Creating the Twentieth Century: Technical Innovations of 1867-1914 and Their Lasting Impact. Oxford University Press. с. 62. ISBN 0-19-516874-7. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 3 січня 2009.
  10. ↑ Офіційний сайт компанії [Архівовано 9 грудня 2013 у Wayback Machine.], заснованої де Лавалем
  11. ↑ Gustaf de Laval [Архівовано 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] на Find a Grave
  12. ↑ Illustrated Naval and Military Magazine [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.], 1888, V.8

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Густаф де Лаваль
  • Гумилевский Л. Густав Лаваль / Л. Гумилевский. — М. : Журнально-газетное объединение, 1936. — 256 с.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Густаф_де_Лаваль&oldid=40729549